Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ МОЛОДЕЖИ И СПОРТА УКРАИНЫ

ОДЕССКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ

Кафедра общей экономической теории

Реферат

на тему:

«Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України.»

Выполнила:

студентка II курса

заочной формы обучения

специальности «Туризм»

группы №10

Братым Людмила

Проверила: канд.экон.наук,доцент

Чередниченко Г.А

Одесса 2013

Вступ

Розділ 1. Сутність та форми тіньової економіки України

1.1 Статистична оцінка тіньової економіки України за останні роки

1.2 Чинники тінізації економіки України

1.3 Наслідки функціонування тіньової економіки в Україні

Розділ 2. ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ

ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ

2.1 Політика детінізації України протягом 2011- 2012 рр.

2.2 Пріоритети детінізації економіки України

- детінізація фінансових потоків

- легалізація ринку праці

- детінізація земельних відносин

Висновки

Список використаної літератури

Вступ.

Тіньова економіка - це діяльність, що не контролюється суспільством, а її складові - виробництво, розподіл, обмін, споживання товарних і матеріальних цінностей, грошей та послуг залишаються прихованими від нього.

Основним компонентом, який, як правило, становить близько двох третин від її загального обсягу, є незареєстрована економічна діяльність з метою повного уникнення від оподаткування.

Інші її частини - це комбінації різних заходів з метою заниження прибутку.

Головними причинами для існування тіньової економіки є високий рівень корупції, неефективне використання бюджетних коштів та слабке податкове адміністрування.

Поширення тіньової економіки негативно позначається на дієвості механізмів та інструментів глобального управління та управління національними економіками. Основними сучасними проблемами тінізації економічних відносин у глобальному вимірі визнані тіньова зайнятість та тінізація фінансових потоків. Незважаючи на те, що проблема тінізації вже

вийшла за межі національних економік, поки що відсутній цілісний та скоординований між країнами план дій щодо подолання тіньової економіки. Існуючі програмні документи або стосуються подолання її окремих проявів, зокрема відмивання «брудних грошей», боротьбі з економічною злочинністю тощо, або спрямовані на протидію тіньовій економічній діяльності у масштабах національних економік.

Тінізація економічних відносин має специфічний вплив на економіку України. Зовнішні кризові явища швидко призводять до масштабного вилучення капіталів з офіційної економіки, що поглиблює її кризовий стан. У контексті ризиків розбалансованості світової економіки та загроз чергової економічної кризи руйнування механізмів та інструментів тінізації економічної діяльності є передумовою забезпечення стійкості економіки до кризових явищ.

Високий рівень тінізації економіки України зумовлений несприятливим

інституційним середовищем ведення бізнесу. До найістотніших чинників тонізації національної економіки належать: суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої бази, недієвість організаційно-інституціональних механізмів антикорупційного законодавства, неефективність функціонування судової та правоохоронної системи, неефективне адміністрування податків, ускладненість доступу до земельних

ресурсів, високий рівень злочинності, відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної поведінки у суб’єктів господарювання та громадян.

Розділ 1. Сутність та форми тіньової економіки України

1.1 Статистична оцінка тіньової економіки України за останні роки

Тінізація економічних відносин є однією з найбільш істотних перешкод щодо забезпечення стійкого економічного розвитку, підвищення добробуту, рівня і якості життя населення та зміцнення національної безпеки держави. Проблема тінізації є актуальною для всіх без винятку країн світу. Крім того, у глобальному масштабі ця проблема, як негативне соціально-економічне явище, має тенденцію до загострення.

Тіньова економіка в Україні - це не відокремлене явище, а результат системної

кризи економіки. При переході від соціалістичних форм організації економіки

до ринкових відбулася реструктуризація тіньового сектора економіки, відбувся

його масштабний розвиток і його пристосування до нових умов соціального

існування. Тіньова економіка в Україні має суттєве поширення у всіх сферах

економічної діяльності. Найбільш корумпованими виявилися установи та

організації Державтоінспекції, митниці, міліції та податкової інспекції.

Тіньова економіка у поєднанні з організованою злочинністю та корупцією

становлять загрозу для економічної та національної безпеки держави.

Ситуація, що склалася на цей час в Україні внаслідок масштабно-вибухового

поширення такого явища, як тіньова економіка, потребує глибоких і комплексних наукових досліджень

Загальної недовіра щодо витрат державних грошей, корупція, вибіркове правозастосування і непослідовне трактування податкового законодавства призводять до того, що від 30 до 53 відсотків з того, що виробляє країна, залишається в тіні, не декларується і не обкладається податками. А це від $50 млрд. до $80 млрд. щорічно.

За оцінками Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) основними глобальними ризиками протягом найближчих десяти років на фоні обмеженості ресурсів визнано поширення тіньової економіки поряд з макроекономічною розбалансованістю.

Ємність ринків окремих нелегальних товарів та послуг, за даними ВЕФ, оцінюється на рівні: підроблених лікарських засобів - 200 мільярдів доларів, проституції - 190 мільярдів доларів, марихуани - 140 мільярдів доларів, підробленої електроніки - 100 мільярдів доларів, кокаїну – 80 мільярдів доларів, піратського програмного забезпечення - 50 мільярдів доларів, торгівлі людьми – 30 мільярдів доларів, злочинів у сфері охорони навколишнього середовища та торгівлі природними ресурсами - 20 мільярдів доларів.

Проблемам, пов'язаним з тіньовою економікою в Європі, приділяється велика увага. Про результативні кроки роботи європейської влади свідчить низхідна динаміка рівня співвідношення обсягів тіньової економіки до ВВП у відповідній країні.

Так, протягом 2003-2012 років, наприклад, Болгарія знизила цей показник з 35,9 до 32%, Чехія - з 19,5 до 16,4%, Латвія з 30,4 до 26,1%, Польща з 27,7 до 24,4%.

Україна, як не складно здогадатися, має дуже високий рівень зазначеного показника. Так, у поточному році, за офіційними даними, відношення обсягу тіньової економіки до ВВП сстановить 34%.

Хоча багато хто з експертів небезпідставно стверджує, що тіньова економіка нашої країни дорівнює приблизно половині ВВП. Ключовими передумовами високого рівня тінізації національної економіки

залишаються неефективний інституціональний базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької діяльності.

Згідно рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2011/2012 Україна за оцінкою ефективності державних та суспільних установ зайняла 131-ше місце серед 142 країн. У порівнянні з рейтингом ГІК 2010/2011 цей показник покращився на 2 пункти, що свідчить про започаткування позитивних змін в адміністративній і цивільно-правовій сферах. Експертами ВЕФ ситуація з інституційним розвитком України визнана ключовою проблемою. Це пов’язано з надзвичайно низькими оцінками експертів ситуації у сфері захисту прав міноритарних власників.

За ефективністю правової системи у вирішенні питань арбітражу між господарюючими суб’єктами, а також питань захисту від неправомірних дій з боку державних органів влади Україна зайняла відповідно 138 і 135 місця у рейтингу ГІК 2011/2012.

За даними Антимонопольного комітету у 2011 році з загального обсягу реалізованої продукції в Україні 49,8% продукції реалізовувалося на ринках із конкурентною структурою. Найбільш монополізованими є окремі галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства.

Україна у рейтингу “Ведення бізнесу-2012” (Doing Business-2012) зайняла 152 місце серед 183 країн світу, які досліджуються у рейтингу.що, зокрема, визначалося низькою ефективністю оподаткування (181 місце), складністю процедур одержання дозволу на будівництво (180), реєстрації власності (166) тощо.

За даними рейтингу ГІК 2011/2012 Україна посіла 138 місце за показником захисту прав міноритарних акціонерів та 137 місце за показником захисту прав власності.

Згідно з Індексом сприйняття корупції 2011 (Corruption Perception Index) Україна поділила 152 місце з Таджикистаном (рейтинг охоплює 182 країни).

1.2 Чинники тінізації економіки України

Традиційно причиною тінізації економіки розглядається надмірний податковий тягар. Проте ця думка, хоч і є пануючою, не повною мірою відображає причини тінізації.

Наприклад, в Україні загальне податкове навантаження на підприємство складає 55,5 %. Це досить високий показник. Разом з тим, у Франції він найбільший серед європейських країн і складає 65,8 %, в Австрії дорівнює 55,5 %, Швеції – 54,6 %. Водночас, масштаби тіньової економіки оцінюються на рівні 10-15% ВВП цих країн. Звідси стає зрозумілим, що оподаткування не є першопричиною. Зменшення податкового навантаження також не обов’язково призведе до зменшення «тіні». В Греції, наприклад, податкове навантаження на підприємства складає майже 47 %, разом з тим, рівень тінізації в цій країні більший, ніж в середньому по Європі, і дорівнює близько 25 %.

Ключовими передумовами високого рівня тінізації національної економіки залишаються неефективний інституціональний базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької діяльності.

Серед основних чинників і умов, які визначають надзвичайне зростання обсягів "тіньової економіки" на сучасному етапі розвитку держави, можна назвати:

1) несприятливі умови ведення бізнесу (наявність надмірного регуляторного та податкового тиску на корпоративний сектор)

2) недієвість організаційно-інституціональних механізмів антикорупційного законодавства.

За даними міжнародної неурядової організації «Transparency International»,

Індекс сприйняття корупції в Україні у 2010 р. становив 2,4 пункту20, що відповідає 134 місцю у рейтингу серед 178 країн світу. Покращення значення цього показника (у 2009 році –2,2 пункту), зумовлене розробкою Національної антикорупційної стратегії на 2011-2014 рр., Законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», що підтверджує наміри уряду України протидіяти цьому явищу.

Згідно з даними Глобального барометра корупції, кожний третій житель України у 2010 р. давав хабар, при цьому в дачі хабарів у 2010 році зізналися 34 % опитаних, що демонструє негативні тенденції. У 2010 році з корупцією стикалося в 1,5 разу більше громадян, ніж раніше. Спостерігається позитивна

тенденція серед населення, семеро з десяти осіб готові повідомити про випадки корупції (проти 4 з 10 – у 2009 році), що свідчить про готовність населення підтримати дії уряду щодо боротьби з корупцією. Проте, поки що 60 % населення країни вважає неефективними заходи, які проводить уряд щодо протидії корупції;

3) неефективність функціонування судової та правоохоронної системи, що

позначається на низьких оцінках експертами Світового економічного форуму незалежності судової влади та довіри до правоохоронних органів;

4) неефективне адміністрування податків, що підтверджують рейтингові оцінки,щодо ефективності оподаткування. За оцінками експертів Світового банку, після запровадження Податкового кодексу система адміністрування податків залишається складною через існування низки податкових пільг;

5) високий рівень злочинності. Налагоджені кримінальні зв’язки формують умови для поширення економічної злочинності та іншої протиправної діяльності. За експертними оцінками організована злочинність та торгівля незаконними товарами формують близько третини світових тіньових фінансових потоків. Загальна кількість зареєстрованих в Україні

злочинів у 2010 році збільшилась на 14,9 %, засуджених – на 15,2 %, кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності,– на 6,9 %;

6) відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної поведінки під час провадження господарської діяльності та сплати податків у суб’єктів господарювання та громадян.

1.3 Наслідки функціонування тіньової економіки в Україні

Одним із головних наслідків тінізації економіки є деформація податкової

системи. Вона проявляється у нерівномірності галузевого податкового

навантаження і скороченні розходів бюджету. Ухилення від сплати аналогів

приводить до зростання податкового навантаження на законослухняних платників податків. В результаті частина їх уходить в „тінь”. А далі коло замикається: ріст податкового навантаження на залишившихся знов уводить їх в „тінь”. Загальний об’єм виробництва товарів та послуг не міняється, але його офіційна частина зменшується. Тіньова економіка значно зменшує ефективність макроекономічного регулювання.

Відсутність певних даних о масштабах і структурі розвитку „тіні” не дозволяє уряду приймати адекватні економічні рішення. Наприклад, якщо уряд не знає, що темпи росту тіньового сектору випереджають темпи росту легальної економіки, він помилково може продовжувати стимулювати економічний ріст. Тоді традиційні у цьому випадку зростання грошової маси, ріст державних витрат і зм’якшення кредитно-грошової політики можуть „перегризти” економіку і визвати ріст інфляції. Якщо товари і послуги, виробляємі в „тіні” дешевше легальних, уряд може переоцінити темпи інфляції.

Крім того , якщо офіційна статистика не враховує ціни нелегального ринка,

темпи інфляції можуть бути занижені, як це відбувається в Україні. Можливі

помилки і в політиці зайнятості. Працівники тіньової економіки можуть бути

враховані як безробітні. Недооцінка параметрів тіні може також призвести до

перекручення платіжного балансу і завищення показників податкового тиску,

прибутку населення і державних витрат. Якщо темпи росту тіньових прибутків

опереджають темпи росту офіційного ВВП, уряд може недооцінити реальні потребиекономіки в грошах.

„Тінь” спроможна значно перекрутити структуру економіки. Вона викликає ріст інвестиційних ризиків, зниження інвестиційної активності, зменшення попиту на інвестиційні ресурси. Тіньова діяльність обмежує можливості залучення підприємцями інвестиційних ресурсів, особливо іноземних. Розширення тіньового сектора стимулює ріст спекулятивних фінансових і торговельних угод в шкоду розвитку реального виробництва.

Тінізація економіки викликає деформацію структури споживання. Стимул до розвитку отримують ті сектори, які обслуговують осіб, які володіють

понадприбутками. У суспільстві встановлюється високий попит на предмети

розкоші. Імпульс до розвитку отримують і специфічні види діяльності, які

задовольняють деструктивні потреби – наркобізнес, проституція, нелегальний

ігорний бізнес.

Таким чином, негативний вплив тіньової економіки полягає в загальній

криміналізації держави і суспільства, а також в скороченні податкових

надходжень і неможливості держави забезпечити реалізацію соціально-

економічних програм і розвиток економіки в цілому.

При цьому тіньова економіка має і позитивну роль, яка полягає в тому, що вона створює робочі місця, які не мають можливості існувати в умовах офіційної економіки, а також є засобом виживання та поліпшення умов життя більшості громадян.

Соціально-політичними причинами живучості тіньової економіки певною мірою є: по-перше, нестабільність політичної ситуації в Україні, по-друге, недооцінка суспільної небезпеки існування тіньової економіки, по-третє, неадекватність форм і методів діяльності правоохоронних органів якісним змінам в тіньовій економіці, зокрема в економічній злочинності.

Розділ 2. ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ

2.1 Політика детінізації уряду України протягом 2011- 2012 рр.

Детінізація економіки — це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів. Стратегічною метою детінізації економіки має стати істотне зниження рівня тінізації шляхом створення сприятливих умов для залучення тіньових капіталів у легальну економіку та примноження національного багатства. Виведення на "світло" тіньових капіталів сприятиме відчутному збільшенню національного інвестиційного потенціалу і ступеня його реалізації, матиме значний позитивний ефект для бюджетної сфери, слугуватиме зміцненню довгострокової стабільності та зорієнтованості національної економіки на стратегічний розвиток і зростання, сприятиме зміцненню економічної безпеки держави. Сьогодні детінізація економіки входить до стратегічних засад державної політики України. Проте дотепер не створено чіткого механізму: міжвідомчої координації, ефективного і системного використання усіх наявних ресурсів і засобів розвідувальних, контррозвідувальних, правоохоронних, контролюючих, фінансових та інших державних органів, потенціалу громадянського суспільства у вирішенні поставлених проблем. Поряд з витісненням кримінальних та інших незаконних сфер тіньового економічного обігу існує необхідність впровадження ефективних механізмів повернення до офіційного сектору економіки капіталів некримінального походження.

Поряд із загальним покращенням підприємницького клімату завдяки дерегулюванню та зниженню фіскального навантаження слід вжити комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть процеси детінізації. Необхідно запровадити на перехідний період політику амністії тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування.

Формування національної системи протидії отриманню доходів злочинного походження мало доволі тривалий і складний шлях:

· осмислення тіньової економіки як соціально-економічного процесу антидержавної діяльності і накопичення суб'єктами господарювання капіталу злочинного походження (1990—1997 роки) — поява наукових матеріалів дослідження поняттєвого апарату, проблем становлення та поширення, економічні наслідки;

· законотворчий (1998—2002 роки) — прийняття законів, указів Президента, постанов KM України;

· розбудовчий (2003—2004 роки) — налагодження державного моніторингу та організованої протидії тіньовій економіці;

· виконавчий (з 2005 року) — локалізація тіньової діяльності, викриття злочинних угруповань, припинення функціонування тіньових схем.

Обмеження тінізації економіки й легалізації тіньових доходів здійснюється заходами законодавчого, процедурного та організаційно-виконавчого характеру спеціально створеними органами контролю шляхом спрощення процедури сплати податків і ліквідації причин, що змушують підприємців переводити свій бізнес у "тінь".

Формування державної політики, визначення напрямів та заходів щодо детінізації економіки зумовлені положеннями Закону України "Про основи національної безпеки України", в якому, зокрема, накреслено:

— подолання тінізації економіки шляхом реформування податкової системи;

— оздоровлення фінансово-кредитної сфери;

— припинення відпливу капіталу за кордон;

— зменшення позабанківського обігу грошової маси.

Реальне обмеження масштабів поширення тіньової економіки може відбутися лише за умов гармонізації суспільних відносин на основі усунення суперечностей економічної моделі, які порушують паритетність розвитку окремих сфер і сегментів ринку, пригнічують інтереси суб'єктів господарювання. Зменшення витратності й зростання ефективності легальної економіки, створення паритетних умов для функціонування різноманітних форм бізнесу має підвищити конкурентоспроможність легальної економіки і зробить невигідним приховування її результатів. Безперечною умовою такого перетворення має бути ослаблення фіскального тиску на функціонування легальної економіки. Основне зниження рівня тінізації економіки має відбуватися у процесі стійкого економічного зростання. Зазначене в жодному разі не заперечує потреби постійного вдосконалення правових механізмів детінізації економіки, проте підкреслює можливість їх ефективного застосування саме за сприятливих макроекономічних умов.

Заходи щодо легалізації тіньового капіталу мають супроводжуватися комплексом жорстких інструментів подолання передумов корупції й запобігання подальшому розвитку тіньового сектору та відпливу за межі України. До таких інструментів можна віднести:

- проведення незалежної експертизи чинних законів та проектів нових законів України, а також нормативно-правових актів міністерств, відомств, органів місцевої влади на предмет їх відповідності Конституції України та антикорупційним законам України, впливу на розвиток і функціонування тіньової економіки;

- приведення у відповідність з новими соціальними та економічними умовами цивільного, господарського, кримінального, процесуального законодавства;

- Забезпечення максимальної гласності та прозорості здійснення приватизації, прийняття рішень у приватизаційних конкурсах, управління державними пакетами акцій, дотримання постприватизаційних зобов'язань та процесів постприватизаційного перерозподілу власності; запровадження відповідальності керівників за штучне зниження вартості держпідприємства у передприватизаційний період;

- посилення контролю за ефективністю використання державної власності, зокрема - запровадження відповідальності керівників державних підприємств за рівень економічних показників, виконання підприємствами платіжних зобов'язань, забезпечення реального взаємозв'язку між продуктивністю виробництва цих господарських одиниць та рівнем доходів їх керівного персоналу;

- забезпечення постійного моніторингу процесів, що відбуваються на фондовому ринку з метою відслідковування негативних тенденцій концентрації контролю над підприємствами чи галузями, відмивання кримінальних коштів, незаконного вивезення капіталу з України, дій, спрямованих на підрив фондового ринку України.

Зміцнення державного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій за допомогою:

- розподілу цільових кредитних ресурсів, бюджетних капіталовкладень, інших бюджетних асигнувань на тендерному принципі з максимально прозорою та гласною процедурою визначення переможців, допуском до участі у конкурсі лише суб'єктів підприємницької діяльності з перевіреною репутацією, які мають досвід роботи на українському ринку;

- запровадження контролю за дотриманням зобов'язань, якими супроводжувалось надання цільових кредитів, бюджетних вкладень, залучення інвестора;

- запровадження механізму коректної оцінки майна, що пропонується до приватизації, та регулювання цін на таке майно з метою запобігання штучного заниження його вартості.

Подолати тіньову економіку неможливо лише тільки адміністративними заходами (контрольними функціями), тому політика детінізації має базуватися на принципі заохочування до ведення легального бізнесу та усунення тих адміністративно-регуляторних бар’єрів, які стримують діяльність суб’єктів господарювання. З цією метою, протягом 2011 року та 2012 року вживалися заходи за наступними напрямками.

Покращення інвестиційного клімату, зниження фіскального та регуляторного тиску

З метою комплексного реформування податкової системи прийнято Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджетів усіх рівнів.

Податковий кодекс України набрав чинності 1 січня 2011 року, завдяки чому було забезпечено зниження податкового навантаження (зокрема завдяки поступовому зниженню ставки на прибуток підприємств та запровадження ”податкових канікул” для окремих видів економічної діяльності) та запровадження автоматичного відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податку та відповідальності держави за несвоєчасне його відшкодування.

Прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” від 04.11.2011 № 4014-VІ, яким:

підвищено граничний обсяг доходу, при якому можливе застосування спрощеної системи оподаткування (для фізичних осіб – з 500 тис. грн. до 3 млн. грн., для юридичних осіб – з 1 млн. до 5 млн. грн.);

введено відсоткову ставку єдиного податку: 3 % від доходу для фізичних осіб з обсягом доходу до 3 млн. грн. за умови сплати ПДВ, 5 % від доходу – без сплати ПДВ;

скасовано обмеження щодо включення до витрат платника податку на прибуток витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку;

надано фізичним особам – платникам єдиного податку право реєструватись платниками ПДВ;

скасовано 50-відсоткову надбавку, що застосовується до фіксованих ставок єдиного податку за кожного найманого працівника;

розроблено механізм спрощення адміністративних процедур.

З метою удосконалення процедури відшкодування податку на додану вартість постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 № 73 визначено критерії, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію.

З метою покращення інвестиційного клімату було схвалено Програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні (постанова Кабінету Міністрів від 02.02.2011 № 389), якою передбачено надання державної підтримки реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, а також визначено форми надання такої підтримки та встановлено критерії відбору відповідних проектів.

Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку” (від 17.11.2011 № 4057-VІ), який спрямований на створення привабливого інвестиційного клімату через звільнення від оподаткування доходів, які виникають у разі валютних коливань при внесенні інвестицій, виражених в іноземній валюті; скасування необхідності сплати авансового внеску з податку на прибуток для підприємств, прибуток яких звільнено від оподаткування; надання можливості погашення концесіонерами податкового боргу та перераховування в їх розпорядження сум надміру сплачених та невідшкодованих податків (зборів) підприємств державної чи комунальної форм власності, переданих у концесію; уточнення права на віднесення концесійних платежів до витрат; виключення з об'єкта оподаткування ПДВ орендної (концесійної) плати за договорами оренди (концесії) державного чи комунального майна; стимулювання виробництва та застосування обладнання для генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії.

Прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність”(від 22.12.2011 № 4218-VI), яким передбачається запровадження державної реєстрації інвестиційних проектів/проектних (інвестиційних) пропозицій, що потребують державної підтримки та проведення оцінки їх економічної ефективності.

Також Урядом було схвалено Програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні (постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 389).

Програмою передбачено надання державної підтримки реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, які здійснюватимуться у зазначених галузях, а також визначено форми надання такої підтримки та встановлено критерії відбору відповідних проектів.

З метою удосконалення митної політики у 2011 році було внесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема щодо: приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення а також імплементація у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України (від 06.09.2011 № 3692-VI);

У сфері ліцензування скорочено майже на третину перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню: до 57 проти 78 у 2010 році (Закон України від 19.10.2010 № 2608-VІ) та розроблено і прийнято Кабінетом Міністрів України ряд постанов на його виконання.

Заходи щодо скорочення обсягів тіньової складової економіки України 📙 Курсовая → 🆔 82101