Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра психології та педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Методики викладання економіки»

на тему: « Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент : Миронова К.О.

                                                                     студентка 3-ї групи 3-го курсу

                                                                     спеціальності 6509 ОЕФ

                                                   Керівник курсової роботи:

                                               доцент Борисенко  Л.Л.

 

 

 

 

 

Київ

2011

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………..

І. Вплив вікових, соціально-психологічних особливостей  десятикласника на організацію та методи навчання ……………………………………………….

ІІ. Навчальна програма з курсу  “Основи економіки” ……………..………....

2.1.  Тематичний план з курсу “основи економіки”……………………..

ІІІ. Методична розробка економічної теми “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.”

1. Місце теми в програмі та її актуальність…………………………..
2. Конспект-лекція на тему “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів.” …………………………………………………………….
3. Блок – схема, презентація  тематичного уроку……………………..
4. Модель засвоєння бази знань. План проведення уроку …………...
5. Розробка активних методів навчання з даної теми ………………..

3.6     Контроль знань. Методи оцінювання………………………………. 

Висновок…………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Знання необхідні завжди і скрізь, а економічні особливо. Економіка займає важливе місце в плануванні сімейного бюджету, правилах прийому на роботу, видачі заробітної плати, пенсій, стипендій і т.д. Людина, яка володіє економічною освітою, певними знаннями та досвідом стає на щабель вище за інших та має змогу не тільки отримати кращі умови життя, а й мати гідний рівень прожиття, можливість реалізувати свої права та свободи і т.д. Щоб зрозуміти як економіка може вирішити певні проблеми, як обстоювати власні (і не тільки власні, а й суспільні) інтереси, нам і потрібно знати і використовувати спеціальні економічні знання. Вони корисні для нас, бо ми живемо в суспільстві, де першочерговим є знання ринкових механізмів. Господарство держави має розвиватися на основі економічних знань, тому що лише у такому випадку можливо побудувати ефективно-продуктивну економіку, яка сприяла б процвітанню держави і її громадян.

На мою думку, економіку потрібно вивчати з самого дитинства, пояснюючи  самі прості терміни в процесі  гри, бесіди, як гроші, заробітна плата, потреба і т.д. Для більш зрозумілого пояснення можна поділити процес пізнання економіки на рівні: нульовий рівень ( дошкільний вік – 9 років), перший рівень (10 – 13 років), другий рівень (14- 17 років), третій рівень ( 18- 23 рік), четвертий рівень ( кваліфікований спеціаліст).

Нульовий рівень вивчення економіки розрахований на початкову школу. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище. Формуються первинна економічна культура та грамотність. У цьому віці передбачено: вивчення основних економічних понять, з якими діти стикаються у повсякденному житті; навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів; формування почуття відповідальності за прийняті рішення. На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та в сім’ї, побуті, процесі спілкування. На вивчення в початковій школі можна винести наступні теми : “Бюджет родини”, “Держава і ми”, “Подорож на ринок”, “Для чого нам гроші?”,  “Підприємства та виробництво”.

Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення зв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою.У 5 класі доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку: доходи і витрати сім'ї, джерела доходів (заробітна плата, стипендія, дотації); про роль родини в суспільстві, економічні зв'язки родини з іншими суб'єктами ринкової економіки тощо. У 6 класі — вивчати економічні умови міста (села), регіону, в якому живе дитина. З цією метою учнів слід ознайомити з економічними потребами міста (школи, лікарні тощо), з діяльністю таких ланок виробництва, як завод, фабрика, ферма, та з професіями, потрібними регіону. У 7 класі діти засвоюють елементи національної економіки, знайомляться з функціями держави, деяких ринкових інститутів (банків, страхових компаній тощо). На цьому етапі потрібно закріпити знання з таких тем : “Економіка та економічна діяльність людини”, “Суб’єкти економічних відносин”, “Економічна система”, “Економічні потреби”, “Домогосподарство та його роль в економіці”, “Виробництво”, “Фактори виробництва”, “Суть та еволюція грошей”, “Витрати виробництва”, “Підприємницька діяльність”, “Ринок”, “Попит та пропозиція”, “Ринкова ціна”, “Конкуренція”, “Фінанси”, “ Податки та бюджет”.

Другий рівень спрямований на вивчення економіки на рівні систематизованого підходу до набуття знань про економічні поняття, категорії. Цей вік найсприятливіший до засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу. Водночас учні можуть отримати певні професійні орієнтири. Економічні основи у 8—9 класах охоплюють вивчення ключових економічних законів та концепцій, розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, набуття вмінь та навичок застосування здобутих знань для аналізу різноманітних подій економічного життя, набуття досвіду роботи з економічною періодикою. Економічна освіта в 10—11 класах повинні забезпечити поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій і законів, набуття досвіду роботи зі спеціальною економічною літературою, навичок робити економічно обґрунтовані висновки замість емоційних, досвіду планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар'єри, наукової діяльності тощо.

Третій рівень є важливим тому що людина свідомо обирає свій шлях по життю. За програмою обраного університету вони вивчають низку дисциплін безпосередньо пов’язаних з економікою таких як статистика, маркетинг, менеджмент, страхування, економіка підприємства, економіка праці та соціально трудових відносин, теорія ймовірності, економіко-математичне моделювання, ризикологія, економетрика і т.д. Саме в студентські роки з’являється світле бачення яким чином можна застосовувати свої теоретичні знання на практиці. За допомогою саме вищої школи першокурсник з базовими знаннями стає спеціалістом в своїй сфері.

Четвертий рівень передбачає застосування своїх знань і вмінь на підприємстві, організації, фірмі, заводі для розвитку його діяльності, своїх навичок професійної діяльності і суспільства в цілому.

Крім того, я вважаю, що вивчення економіки не повинно завершуватись у вищому навчальному закладі чи на фірмі. Освіта  для кожного спеціаліста має стати такою ж довічною справою, як і продуктивна праця, тобто має постійно відбуватись вдосконалення набутих уже знань. Але при цьому, засвоєння знань поєднується з практичною діяльністю.

Також, необхідність підвищення рівня економічної освіти в Україні потребує розробки стратегії і тактики викладання економічних дисциплін на засадах національної концепції економічної освіти. В умовах постсоціалістичного розвитку,  коли у старшого покоління немає ринкового мислення,  надзвичайно важливою стає освіта молоді.

Тему, яку я обрала – «Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів» необхідно викладати в 10 класі, тому що вона є фундаментом для вивчення економіки, розуміння системи функціонування основних її рушійних сил – потреб та інтересів  людини.

Отже, вивчення економіки  є важливою складовою реформування української освіти, врахування нею  сучасних тенденцій та змін, що відбулися  в суспільстві за останні роки. Україною були вже зроблені перші  кроки назустріч впровадженню економічної освіти в школах, але потрібно робити ці кроки більш впевнено та широко, тому що нашій країні вкрай необхідно економічно мисляче суспільство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вплив вікових, соціально-психологічних особливостей  десятикласника на організацію та методи навчання.

У цілому цей період у житті школяра (15-16 років) характеризується впевненістю в собі, життєрадісністю та здатністю до високої самооцінки. Підсилюється суспільна спрямованість особистості. Мають місце власні оцінки тих чи інших явищ дійсності, поглядів і думок. Дуже бурхливо відбувається ріст самосвідомості. Юнацтво самокритичне і критичне до оточуючих. Провідна діяльність - навчально-професійна. Основні потреби цього віку: звільнитись від контролю й оцінок дорослих; спілкуватися з «обраними» дорослими та з однолітками протилежної статі. Провідні мотиви - це мотиви майбутнього.

У старшому шкільному  віці відбуваються систематизація отриманих  знань, засвоєння теоретичних основ  різних дисциплін, узагальнення знань  у єдину картину світу, пізнання філософського змісту явищ. В цьому віці, як правило, інтерес до навчання (до його змісту та процесу) підвищується, тому що включаються мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя. Мають місце сполучення та взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів. Яскраво виражена довільна мотивація, тому що добре усвідомлюються причини ставлення до навчання. Старшокласники вже готові до самоосвіти. Складаються дослідницьке ставлення до навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач, порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити. У старшокласників уже досить добре розвинене абстрактне мислення.

Рис.1.Співвідношення інформації для викладача і для учня

 

У цьому віці формується «індивідуальний стиль діяльності», що є, за визначенням Є. Клімова, індивідуально-своєрідною системою психічних властивостей, до яких свідомо або стихійно вдається людина у зрівноважуванні своєї індивідуальності та предметних зовнішніх умов діяльності.

Особливу роль у старшому шкільному віці відіграє ставлення  до своїх здібностей. Останні активно  співставляються з вимогами тієї професії, яку вибирають. Але щоб  виявити наявність тих чи інших здібностей у старшокласників, необхідно попередньо виділити сферу переважних інтересів, тому що здібності реалізуються саме там. Про це варто пам'ятати вихователям, учителям, батькам і психологам.У цьому віці міняється й роль учителя в житті дитини: він виступає вже скоріше як консультант із предмета.

Юність - це епоха «бурі й натиску». Це період, коли існує величезна потреба у визнанні власної оригінальності і хочеться будь-якими шляхами привернути до себе увагу. Відчуття власної неповторності супроводжується підвищеною увагою до своєї зовнішності, тому має місце постійне порівняння себе з іншими. Сучасній юності не властиві ні дитяча наївність, ні негативізм, який все заперечує, як це було кілька років тому. Їй властивий більш тверезий, розумно-практичний погляд на життя й набагато більші незалежність і самостійність. Хоча треба мати на увазі, що далеко не всі діти здатні у старшому шкільному віці бути дуже розумними, практичними та самостійними. Велику роль тут відіграють фактори індивідуально-психологічного порядку та сімейного благополуччя. У багатьох дітей у юнацькому віці відзначаються підвищена невротичність і прояв акцентуйованих рис характеру, спостерігаються швидкі та непередбачені переходи від одного настрою до іншого або посилення інвертованості. Вихователям, учителям, батькам необхідно пам'ятати про всі закономірності, феномени та «підводні камені» даного віку, бути дуже уважними й обережними у своїх висловленнях і діях. Юність надзвичайно вразлива та ранима. Старшокласники можуть формулювати  гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В  останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати  світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним. В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, який за інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищ політики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузьким практицизмом і навіть безпринципністю.

Зростання інтелектуальних  і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки - прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхів як позитивні, так і негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні, спорті, мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастіше здійснюється через дотримання норм юнацької субкультури.

В зв’язку з даними особливостями можна застосувати Табл. №1.

Таблиця №1.

«Вплив вікових особливостей на методи навчання»

 

Беручи до уваги усі зазначені  вище характеристики юнацького  віку, я пропоную при викладанні економіки  учням старшої школи  застосовувати як традиційні методи навчання, так і активні методи. Для усного викладання матеріалу:

• Розповідь – образний, динамічний, емоційний виклад інформаціх про різні явища, події. Цей метод застосовується на всіх етапах навчання. Проте в старшій школі характер розповіді, її обсяг та тривалість зазнають суттєвих змін.
• Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, термінів, принципів дій тощо. Як метод навчання широко використовується в роботі з дітьми різних вікових груп. Але в середньому та старшому шкільному віці, в зв’язку з ускладненням навчального матеріалу та зростаючими інтелектуальними можливостями учнів, використання цього методу стає більш необхідним, ніж при роботі з молодшими школярями.
• Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє засвоєння ними уже вивченого.
• Дискусія – колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками з метою виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної точки зору.
• Гра – активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності.

При викладанні матеріалу потрібно застосовувати й наочні методи:

• Презентація
• Ілюстрація
• Демонстрація
• Спостереження

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Навчальна програма з курсу “Основи економіки”

2.1.  Тематичний план з курсу “основи економіки”

Україна молода держава, яка знаходиться  в стані перехідної економіки, що безумовно впливає на різні соціальні  прояви, зокрема освіту. Оскільки саме теперішньому поколінню учнів-старшокласників  формувати і жити при ринковій економіці, про яку їх батьки чули лише негативне, то необхідно зробити все, щоб молодь мала чітке об’єктивне уявлення про економіку в цілому. Це можливо здійснити шляхом викладання курсу «Основи економіки» в школі, як обов’язкового предмету.

Крім того, учні старших класів стоять перед вибором професії, і курс економіки допоможе їм зрозуміти чи варто вибирати професію економіста в майбутньому. Проте набуття економічних знань актуальне не тільки для юнаків і дівчат, які в подальшому фахово оволодіють економічними дисциплінами, але й для кожної людини, особливо за сучасних умов розвитку ринкової економіки. Саме зараз гострою стала потреба в поширенні економічних знань, формуванні економічної культури населення. У результаті вивчення дисципліни “Основи економіки” молодь, як і старші члени суспільства, навіть не працюючи економістами, бухгалтерами чи фінансистами,  матиме можливість:

1. обрати спосіб раціонального використання своїх доходів, їх  збереження від інфляційного знецінення, фінансового шахрайства;
2. правильно сплатити податки та управляти своєю власністю (акції, нерухомість, землю тощо);
3. набути первинних знань для оволодння професією підприємця та прийняття виважених рішень, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг);
4. передбачати певні можливі зміни кон’юктури, правильно будувати свої відносини з представниками влади, сфери виробництва, торгівлі, фінансів тощо.

З огляду на це необхідно, за моїм переконанням, неодмінно вводити певні економічні дисципліни в загальну їх сукупність для вивчення в школах без врахування профільної спрямованості класу чи то школи. “Основи економіки” якраз і є тим обов’язковим навчальним предметом, який повинен бути в розкладі учнів принаймі старших класів. Цей предмет дозволить набути певного рівня знань, культури аналізу й економічної культури для розуміння економічних проблем сьогодення.

Для ефективної організації навчання я розробляю навчальну програму предмету. Навчальна програма – обов’язковий нормативний документ, який використовується викладачем і учнями як база для вивчення даної дисципліни.

Мета навчальної дисципліни: ознайомити учнів із основними економічними явищами та економікою в цілому, її основними термінами і завданнями. Дати їм загальне уявлення про економічні сфери, явища, категорії, процеси , об’єкти та суб’єкти.

При вивченні дисципліни ставляться такі завдання:

• Висвітлення основних економічних понять, процесів та явищ для забезпечення учнів потрібним мінімумом знань з основ економіки.
• Здобуття навичок самостійного здійснення якісного аналізу та оцінки основних  економічних явищ та процесів, що відбуваються навколо.
• Формування економічної культури та економічного світогляду.
• Розвиток природних здібностей учнів, їх таланту.
• Тематичний план – перелік навчальних, поданий у логічній послідовності із розподілом навчальних годин за темами.

Предмет навчальної дисципліни: зміст  і сутність різноманітних економічних відносин, що виникають  між суб’єктами в процесі суспільного розвитку.

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІЗ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ» ДЛЯ 10  КЛАСУ

№ теми	Назва теми	Основні поняття теми	Кількість годин
			урок	с/р	контроль	Σ
	Розділ 1
1.	Що таке економіка?	Економіка,  економічні закони	1	2		3
2.	Економічні потреби  і виробничі можливості	Економічні потреби та інтереси. Закон зростання потреб.	2	2		4
3.	Економічна система  суспільства	Економічна система, її типи, продуктивні сили	2	4		6
					1	16
	Розділ 2
4.	Відносини власності	Власність, об’єкт, суб’єкт  власності, типи власності	3	6		9
5.	Форми організації суспільного  виробництва	Натуральне виробництво, товар, товарне виробництво, мінова вартість	3	6		9
6.	Гроші	Гроші, неповноцінні і  повноцінні гроші, функції грошей	2	4		6
7.	Витрати виробництва  і прибуток	Економічний прибуток і  витрати, постійні і змінні витрати, середні витрати	2	4		6
					1	31
	Розділ 3
8.	Ринок	Ринок, попит, пропозиція, конкуренція, граничний продукт  фактора виробництва	2	4		6
9.	Ринкова інфраструктура	Банк, інфраструктура ринку, кредит, норма банківського прибутку, цінні папери	2	4		6
					1	13
	Розділ 4
10	Домогосподарства	Домогосподарства, заощадження, максимізація граничної корисності, споживання	2	4		6
11	Підприємець і підприємництво	Підприємництво, підприємство, основний капітал, кругооборот капіталу, оборот капіталу, амортизація	3	6		9
12	Капітал і наймана  праця	Заробітна плата, капітал, первісне нагромадження капіталу, номінальна і реальна заробітна плата	3	6		9
13	Підприємство в аграрній сфері	Агропромисловий комплекс, земельна рента, оренда землі	2	4		6
14	Держава та її економічні функції	Економічні функції держави	3	6		9
					1	40
	Розділ 5
15	Форма суспільного продукту в процесі відтворення	ВВП, ВНП, відтворення, національне  багатство і дохід, тіньова економіка.	2	4		6
16	Розподіл національного  доходу	Доходи, заощадження, податки, функція споживання і функція заощадження	3	6		9
17	Економічне зростання  і економічний цикл	Депресія, економічна криза, економічне зростання, економічний  цикл, інвестування	2	4		6
18	Зайнятість і відтворення  робочої сили	Безробітні, зайнятість, повна зайнятість, рівень безробіття, структурне, фрикційне, циклічне безробіття	2	4		6
					1	28
	Розділ 6
19	Розвиток капіталістичної  системи	Досконала конкуренція, монополія, олігополія, фінансова олігархія	2	4		6
20	Сучасний капіталізм	Державний сектор, соціальне  партнерство, сектор економіки	3	6		9
21	Соціалістична економічна система	Науковий соціалізм, утопічний  соціалізм	2	4		6
					1	22
	Розділ 7
22	Господарський механізм у системі регулювання суспільного  виробництва	Господарський механізм, державний бюджет, фінанси, державні видатки і доходи	2	4		6
23	Менеджмент, його сутність	Менеджмент, менеджер, організація, функції менеджменту	2	4		6
24	Маркетинг, його сутність	Маркетинг, функції маркетингу	2	4		6
					1	19
	Розділ 8
25	Світове господарство	Економічна інтеграція, міжнародний поділ праці, світове господарство	2	4		6
26	Форми міжнародних економічних  відносин	Валютний курс, валютний ринок, міжнародна трудова міграція	2	4		6
27	Економіка і глобальні проблем	Глобалістика, глобальні  проблеми, екологія.	2	4		6
					1	19
		Всього:	60	118	8	186

 

 

 

 

ІІІ. Методична  розробка економічної теми “ Закон  зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія  економічних інтересів.”

3.1. Місце теми в програмі та її актуальність

Тема «Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів» за моїм навчальним планом повинна вивчатися в першому півріччі 10 класу. На цю тему відведена дві навчальна година.

Ця тема розташована у першому  розділі, тому що вона є однією із основоположних, адже формує уявлення про те, чому виникає взагалі економічна діяльність людини, що штовхає її на виконання певних дій, що створює дискомфорт, який вона прагне подолати? Відповіді на всі ці питання дає нам розгляд саме цієї теми. Важливим є питання класифікації потреб, і хоча різні вчені підходять до цього питання по-різному, але всі вони дійшли висновку, що існує певна ієрархія потреб, і потреби вищого рівня не будуть задоволені до тих пір, доки не будуть задоволені потреби попереднього рівня. Саме розуміння якісного складу потреб та інтересів, закону зростання потреб є важливою рушійною силою виробництва взагалі, адже саме вони стимулюють задоволення одних появу інших потреб, що створює неперервне коло функціонування економічної системи. Тема потреб та інтересів потребує постійного вивчення, тому що вони змінюються з кожним днем, деформуються, виникають нові. Створення нового блага для задоволення вже існуючої потреби, може призвести до виникнення якісно нової потреби. І цей процес вже стає неконтрольованим, людина не може передбачити обсяг та зміст нових потреб і інтересів, які продовжують виникати, хоча здавалось би що на це не існує об’єктивних причин.

Таким чином, вивчення цієї теми є  дуже важливим для учнів, тому що її розуміння дасть можливість розуміння більшості причинно-наслідкових зв’язків в економіці, стане фундаментом для  отримання подальших знань з економіки.

3.2.Конспект-лекція на тему “ Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність класифікація та взаємодія економічних інтересів”

1. Поняття економічна потреба та економічний інтерес, сутність і класифікація.

Поняття «потреба» дуже містке. Людина має систему найрізноманітніших потреб: фізіологічних, інтелектуальних (духовних), соціальних тощо. Колектив залежно від сфери діяльності має свої специфічні потреби. Скажімо, потребами підприємства, що виробляє одяг, є розвиток його потужностей, запровадження нових моделей, зростання прибутку підприємства і доходів кожного його члена. Потребами народу (нації) є зростання економічного, наукового, технічного, духовного потенціалу країни, гарантування її зовнішньої безпеки, технічної, технологічної та культурної незалежності. Є потреби самозахисту (безпеки, захищеності), потреби  поваги (визнання, самоповаги), потреби у любові, духовній близькості, потреби самоутвердження, саморозвитку тощо. Проте ми розглядатимемо потреби, що пов’язані зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб.

Запишемо:

Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.¹

Економічна  потреба – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати за призначенням.²

Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

 За суб’єктами потреби поділяють на:  
- індивідуальні, колективні та суспільні;  
- домогосподарств, підприємств і держави;  
- суспільно-економічних класів і соціальних груп. 
   За об’єктами потреби класифікуються так: 
- породжені існуванням людини як біологічної істоти; 
- матеріальні і духовні; 
- першочергові і непершочергові.

Рис.2. Ієрархія потреб за А. Маслоу

Потреби породжуються двома  визначальними причинами. Перша  має фізіологічний характер, тому що людина як жива істота потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов, у яких люди перебувають і виховуються.

Систему особистих економічних  потреб подано на рис.3.

Рис.3. Структура особистих економічних потреб

Величезна роль економічних  потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяльності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу і стають стимулами до праці.

Отже, економічні потреби  народжуються насамперед у виробництві, в процесі праці та пов’язані з ним. Задоволення ж економічних потреб відбувається у споживанні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки економічним потребам відбувається органічний взаємозв’язок цілей.

Свої економічні потреби  людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об’єкт можна лише через розкриття суб’єктів економічних відносин.

Запишемо:

Суб’єкти економічних  відносин – це сторони ( фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (продавець і покупець або виробник і споживач), слід розглядати як окремого суб’єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи в економічні відносини з іншим суб’єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той,  хто вступає з ним у відносини).

Суб’єктами  економічних відносин є як індивід, так і різні соціальні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому.