Залежність вибору професії підлітком від професії батьків

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ І. Теоретичні засади дослідження феномену вибору професії……………………………………………………………………….....

1. Психологічна сутність вибору професії………………………………….5
2. Мотиви та фактори вибору професії у підлітків………………………...8
3. Вплив батьків та їх професії на професійне самовизначення…………13

Висновки до Розділу І……………..…………………………………………20

Розділ ІІ. Дослідження методик та рекомендацій щодо вибору підлітками майбутньої професії…………………………………………...……………..22

Висновки до Розділу ІІ ………………..……………………………………..27

Висновки…...…………………………………………………………………28

Список використаної літератури та джерел………………….. …………...30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Слово "професія" в  перекладі з латинської мови означає  офіційно вказане заняття, спеціальність. Професія - це вид трудової діяльності, занять, що вимагають від людини певної підготовки і відповідних якостей особистості.

Вибір професії це дуже важливий крок у житті кожної людини, складний і відповідальний. Дуже часто люди обирають собі професію під впливом  зовнішніх обставин, враховуючи думку близьких, зовнішню атрибутику професії, престижність та її економічну вигідність.

Важливою проблемою  підліткового періоду є вибір професії. В цей час інтереси значної частини підлітків украй нестійкі.

Відомо, що вибір майбутньої професії молодими людьми відбувається по різним критеріям, часто це воля батьків, а хтось знає, ким стане, будучи ще юним і стає фахівцем однієї професії на все життя, хтось пробує себе в різних сферах праці, в різних напрямках діяльності впродовж життя. У будь-якому випадку головним є знайти свій шлях професійного розвитку.

На перший погляд, вибір  професії здається простою справою. Вибрав професію, вивчився і пішов  працювати. Насправді ж все так  не просто. Вибір професії має дуже глибоку сутність.

Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я, хоча самі підлітки цього можуть і не усвідомлювати.

Актуальність  даної теми полягає у тому, що інколи підлітки орієнтуються на професії родичів. Усім нам відомі приклади трудових династій, коли кілька поколінь однієї родини працюють за однією спеціальністю, і випадки, коли хтось стає «лікарем, як мама» чи «шофером, як тато».

Предметом  дослідження є феномен вибору професії.

Об'єктом дослідження будуть підлітки, бо саме в цей період життя і відбувається вибір подальшого життєвого шляху.

Метою роботи є дослідження залежності вибору професії підлітка від професії батьків.

Гіпотеза дослідження полягає у наступному припущенні: чи залежить вибір професії дітьми підліткового віку від професії їхніх батьків.

У відповідності з метою, об’єктом, предметом і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання:

1. Розглянути сутність вибору професії в підлітковому віці;
2. Визначити фактори, що впливають на цей процес;
3. Проаналізувати літературні джерела з даного питання.

Отже, проблема вибору професії підлітком була, є і буде актуальною завжди, і тому ця тема також відіграє провідну роль у курсовій роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади дослідження феномену вибору професії

 

1. Психологічна сутність вибору професії

Вибір професії - це важливий і відповідальний крок практично  у житті кожної людини, оскільки професія, якщо вона правильно обрана, приносить людині ряд позитивних аспектів. Це можуть бути, наприклад, професійні досягнення, які приносять радість, самовираження через справу, якою людина займається, і багато іншого, що в цілому призводить до загальної задоволеності прожитим життям.

Існує багато психологічних досліджень, присвячених сутності вибору професії. Основоположниками їх були не тільки зарубіжні вчені (Ф.Райс, Фукуяма, Джонс), а й вітчизняні (К.А.Абульханова-Славська, Є.А.Клімов., Б. Г. Ананьєв, С.А. Рубінштейн ).

Серед етапів професійного розвитку, етап вибору професії має  найбільше значення. Існує багато психологічних досліджень, присвячених ситуації вибору професії. В.В.Чебишева і О.І.Галкіна виділяють 2 можливі ситуації вибору професії:

• вибір професії, в плані вирішення досить сформованих здібностей та інтересів;
• вибір професії як можливість перевірити свої сили, набрати трудовий досвід, щоб потім зробити більш професійний вибір. [33]

Досить синтетичний  характер має типологія проблемних ситуацій професійного вибору, запропонована Є.О. Клімовим, де виділяються такі типи:

• низька самооцінка, слабкі схильності, складнощі у побудові професійно значущих якостей;
• занижена самооцінка, слабкі схильності, складнощі у побудові професійного плану;
• занижена самооцінка, яскраві інтереси, труднощі в побудові професійного плану, висока вимогливість до себе;
• завищена самооцінка, слабкі схильності, складнощі у побудові професійного плану, орієнтація на матеріальний статус;
• завищена самооцінка, виражені схильності, складнощі у побудові професійного плану, конфлікт між бажаною професією і можливістю їй опанувати. [7]

За ієрархією потреб американського психолога А. Маслоу, потреба в самоактуалізації є однією з головних потреб у житті людини. Вибір професії саме і направлений на задоволення цієї потреби. [14]

За словами Ф.Райса [23] існує як мінімум три причини вибору професії. По-перше, кожна людина потребує визнання оточуючих його людей, шукає схвалення і любові, незалежності. По-друге, це підвищення рівня своєї самооцінки та посилення рівня своєї «Я-концепції" особистості. По-третє, досягнення гармонійного поєднання зі своїм внутрішнім світом.

С.Л.Рубінштейн [25] додає ще дві причини вибору професії: це розширення локусу спілкування та розвиток пізнавальних процесів підлітка.

Інколи, в окремих випадках, буває так, що усвідомленого психологічного вибору професії не відбувається взагалі. У цьому випадку підлітки або  просто беруться за першу ліпшу роботу через високий заробіток, або вважають за краще сидіти вдома, мріючи знайти скарб, або виграти джекпот в залах ігрових автоматів. Трапляється так, що деякі з них починають заробляти гроші злочинним шляхом або беруться за некваліфіковану роботу. Але зробити усвідомлений вибір підлітку все ж доведеться.

За словами Г.С.Абрамової [1] вибір професії для підлітка - це своєрідна перевірка підлітка на інтелектуальну зрілість. У цей період життя професійне самовизначення стає домінуючим видом діяльності.

На сьогоднішній день у словнику Вебстера [27] налічується 47000 професій. У словниках професій Ушакова ,Даля, Ожегова [28;29,30] - більше 200000 професій.

Існує багато теорій професійного самовизначення і практично всі  вони мають різні напрями вибору професії:

1. Сценарна теорія, була запропонована в середині 50-х років американським психотерапевтом Е.Берном. Він говорить, що процес вибору професії і професійної поведінки відбувається за тим сценарієм, який був сформований в ранньому дитинстві. У даній теорії стверджується, що порівняно мале число людей досягає повної автономії в житті; в найважливіших аспектах життя (вибір професії, шлюб, виховання дітей тощо) люди керуються сценарієм, тобто програмою поступального розвитку, своєрідним життєвим планом, виробленим в дитинстві (до 6 років) під впливом батьків і певною поведінкою людини. Сценарна теорія звертає увагу на те, що людина, керується певним сценарієм неусвідомлено і не є суб'єктом вибору професії. [13;32]
2. Теорія професійного розвитку Д. Сьюпера. На його думку, індивідуальне надання переваги певному типу кар'єри можна розглядати, як спробу людини здійснювати Я-концепцію. Я-концепція представлена тими твердженнями, які особистість хоче сказати про себе. Всі ті твердження, які суб'єкт може сказати щодо професії, визначають його професійну Я-концепцію. Професійна Я-концепція може бути також отримана шляхом ранжирування професій за ступенем їх привабливості. Таким чином численні професійні вибори можуть бути різною мірою сумісні з Я-концепціями особистості. Суб'єкт вибирає професію, яка певною мірою узгоджується з його Я-концепцією. [34]
3. Типологічна теорія Дж. Холанда. Теорія професійного вибору американського дослідника Холанда, що починає розвиватися з 70-х років, висуває положення, що професійний вибір обумовлений тим, який тип особистості сформувався. У західній культурі можна виділити 6 типів особистості: реалістичний, дослідницький, артистичний, соціальний, підприємницький, конвенціальний. Кожен тип – продукт взаємодії між різноманіттям культурних та особистісних чинників, включаючи батьків, соціальний клас, фізичне оточення, спадковість. З цього досвіду особистість вчиться надавати перевагу тим видам діяльності, які можуть призвести до формування певних здібностей та зумовлять внутрішній вибір певної професії. [26]
4. Теорія компромісу з реальністю Е. Гінзберга. У своїй теорії Гінзберг звертає особливу увагу на той факт, що вибір професії - це процес, що розвивається, і все відбувається не миттєво, а протягом тривалого періоду. Цей процес включає в себе серію «проміжних рішень», сукупність яких і призводить до остаточного рішення. Кожне проміжне рішення важливе, тому що воно надалі обмежує свободу вибору і можливість досягнення нових цілей. [31]

 

 

2.1 Мотиви та  фактори вибору професії у підлітків

Мотивація при виборі професії - це стимули, заради яких людина готова докласти свої зусилля, тобто  на що орієнтується молода людина при  виборі тієї або іншої професії: суспільно-соціальна значимість даної  професії, престиж, заробіток. Що хоче отримати підліток від вищої освіти, яких життєвих цілей досягти, які якості сучасного фахівця в собі сформувати і які цінності в його житті відіграють головну роль. [16]

Вибираючи професію молоді люди самостверджуються в суспільстві, також цей вибір визначає їх подальше життя: яким буде стиль життя, в якій соціальній групі буде підліток і яких цілей він буде досягати. Стоячи перед вибором професії, старшокласники повинні вміти реально оцінювати свої здібності і інтереси (ресурси), зрозуміти на скільки вони відповідають вимогам обраної професії, а також уміти прогнозувати своє працевлаштування. Звичайно ж, молода людина хоче щоб його майбутня професія була престижною, добре оплачувалася. Це один з найважливіших мотивів, якими керуються підлітки при виборі своєї професії. Вибираючи професію і зіставляючи свої особистісні якості з вимогами професії, підлітки пізнають себе. [2]

Наближаючись до 11 класу, вони все частіше задають собі питання: що потрібно мені зробити сьогодні, щоб стати успішним завтра у своїй  професії. Але у старшокласника немає можливості розвивати у себе якості необхідні для певної професії. Тому більшість користуються інформацією з Інтернет джерел, а також за допомогою спеціальної профорієнтаційної літератури.

Деякі працюють з психологом. Психолог повинен привернути увагу підлітків до професій, які на перший погляд здаються не дуже привабливими, але вони повинні відображати схильності та інтереси старшокласника. Психолог повинен знати, що дуже часто вибирається не професія, а стиль життя. Модні професії дозволяють займатися гідною, престижною справою і мати хорошу заробітну плату.

Підлітки так само відзначають, що важливий для них  не тільки престиж професії, а й  престиж навчального закладу. Для  більшості престиж навчального  закладу є більш значущим, ніж близькість його до дому. Для багатьох сучасних студентів, мотивом при вступі до ВНЗ є отримання диплома. Вибір навчального закладу та подальше отримання освіти безпосередньо пов'язане зі статусом його батьків, від їх матеріального забезпечення. [5]

Що стосується хлопців, то для них мотивом вступу до навчального закладу часто є відстрочка від армії. Деякі йдуть вчиться тільки через наявності в районі в якому проживає старшокласник навчального закладу. Тут мова йде про доступність освіти, а не про обраний профіль. Деякі навіть не намагаються кудись вступати, а починають шукати собі відповідну роботу. Для них рушійним мотивом є заробіток. Але таких випускників меншість. [24]

Мотиви ділять на внутрішні  і зовнішні. Внутрішні мотиви вибору професії: її суспільна і особистісна значущість; задоволеність, яку приносить робота; можливість спілкування з іншими людьми. Внутрішня мотивація виникає із потреб самої людини, через те на її основі вона працює з задоволенням, без зовнішнього тиску. Зовнішні мотиви: заробіток, потяг до престижу, страх осудження і т.д. Ці мотиви можуть бути розділені на позитивні і негативні. До позитивних мотивів відносять: матеріальні, можливість кар’єрного росту, престиж, тобто стимули завдяки яким людина буде працювати з радістю. До негативних мотивів відносять вплив на особистість шляхом тиску, погроз, покарань, критики та інших дій негативного характеру. [15]

Є.М. Павлютенков виділяє наступні мотиви вибору професії:

• соціальні мотиви;
• моральні мотиви;
• етичні мотиви;
• пізнавальні мотиви;
• творчі мотиви;
• мотиви пов'язані зі змістом праці;
• матеріальні мотиви;
• престижні мотиви;
• утилітарні мотиви. [17].

І.В. Дубровіна виділяє як мінімум 4 групи чинників (факторів), які мають певний вплив на процес професійного самовизначення:

1. чинники соціально-економічного характеру, які включають в себе те, як суспільство висловлює своє ставлення до людини, яка обрала те чи інше робоче місце, моральні та матеріальні стимули конкретної праці, престиж професії, важливість для суспільства тощо;

2. соціально-психологічні чинники. Це соціальне оточення, в якому росте і виховується людина. Це, звичайно ж в першу чергу, сім'я, а також друзі, школа, референтні групи і т.д. Під впливом соціального оточення формуються ціннісні орієнтації, певне ставлення до праці взагалі, соціальні очікування, установки та стереотипи;

3. психологічні фактори.  Це особистісні інтереси і  схильності, здібності, рівень інтелекту,  особливості пам'яті, уваги і  т.д.;

4. індивідуально-психофізіологічні  особливості учня (властивості нервової системи).

Дитина для здійснення успішного професійного вибору повинна  враховувати кожен з цих факторів. До реальної оцінки самого себе і перспективної  оцінки суспільних вимог підліток навряд чи психологічно підготовлений. [20]

Клімов Є.О. виділяє вісім основних факторів, що впливають на професійний вибір:

1. Позиція старших, родини.

Дуже часто батьки надають дитині повну свободу  вибору, тим самим  вимагаючи від  нього самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини, пропонуючи переглянути свої плани й зробити інший вибір. Але інколи правильному вибору професії заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, в якій вони не змогли себе повністю проявити. Спостереження показують, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на їхню допомогу при вступі в будь-який навчальний заклад.

2. Позиція однолітків.

Між старшокласниками складаються  міцні дружні стосунки і вплив їх на вибір професії не виключено. Саме позиції мікрогрупи можуть стати вирішенням в професійному самовизначенні.

3. Позиція шкільного педагогічного колективу (вчителя, класного керівника і т.д.).

Кожен учитель, спостерігаючи  за поведінкою учня тільки у навчальній діяльності, весь час аналізує інтереси, схильності, помисли і т.д.

4. Особисті професійні та життєві плани.

У поведінці і житті  людини уявлення про найближче і  подальше майбутнє відіграють дуже важливу  роль. Професійний план або образ, його особливості залежать від складу розуму й характеру, досвіду людини. Він включає в себе головну мету та цілі на майбутнє, шляхи і засоби їх досягнення. Але ці плани різні за змістом і вони повністю залежать від самої людини.

5. Здібності та їх прояви.

Здібності, таланти учня старших класів необхідно розглядати не тільки в навчанні, але і в усіх інших видах суспільної активності.

6. Домагання на суспільне визнання.
7. Інформованість про ту чи іншу професійну діяльність.
8. Схильності.

Вибір професії відображає певний рівень особистих домагань, заснованих на оцінці своїх здібностей і можливостей. Крім того, вибір професії, професійне самовизначення вимагають високої активності суб'єкта та залежать від рівня сформованості усвідомленої саморегуляції. [8]

Професійне самовизначення здебільшого ділять на ряд етапів, тривалість яких, звісно, варіюється.

Перший етап - дитяча гра, під час якої дитина «приміряє» на себе різноманітні професійні ролі та «програє» окремі елементи пов'язаної з ними поведінки. До речі, у деяких особистостей цей етап може залишатися поруч із іншими до пізнього юнацького віку.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються й оцінюються спершу під кутом зору інтересів підлітка («Я люблю історичні романи, мабуть, стану істориком»), потім відповідно до його здібностей («У мене добре з математикою, чи не зайнятись нею?») і, нарешті, з огляду на його систему цінностей («Я хочу допомагати хворим людям, стану лікарем»).

Четвертий етап - практичне ухвалення рішення, власне вибір професії, криє в собі два головні компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, обсягу й тривалості необхідної підготовки до нього; вибір конкретної спеціальності. Послідовність цих виборів може бути різною. Дівчина може спочатку визначити сферу діяльності («Хочу працювати в медицині»), а потім рівень її кваліфікації (бути лікарем, фельдшером чи медсестрою), або навпаки - спочатку вибрати рівень, а потім уже фах («Буду вступати до вузу, але ще не знаю, до якого»). Фактично, із соціологічних даних, другий шлях рішуче переважає; орієнтація на вступ до вузу формується значно скоріше, ніж визріває вибір конкретної спеціальності. [19]

 

 

1.3 Вплив батьків  та їх професії на професійне  самовизначення

Навряд чи знайдуться такі батьки, які ставилися б байдуже  до вибору дітьми їх майбутньої професії і не були б стурбовані питаннями  їх життєвого самовизначення. При цьому одні активно втручаються у справи юнаків і дівчат, радять, наполягають, вимагають, влаштовують на роботу або в навчальний заклад, інші тільки радять, але надають право остаточного вибору дітям, треті йдуть за формулою «Роби, як знаєш», «Дивись, тобі видніше », але засмучуються, якщо їхні діти вибирають майбутню професію з їхньої точки зору не зовсім вдало.

Батьки можуть багато в чому допомогти дітям при  виборі професії. В одних випадках батьки прямо радять дітям, яку конкретну  спеціальність їм слід вибрати, в інших - вказують лише певну область, в якій їх діти можуть застосувати свої сили, в третіх - розповідають про свою безпосередню роботу та роботу друзів, знайомих, в четвертих - надають юнакові чи дівчині право самим, самостійно, вирішувати це питання і лише контролюють те, як це право використовується. [24]

Клімов Є.О. виділив  наступні різновиди дитячо-батьківських відносин:

1. Підліток має «свободу вибору» і дорослі в його рішення не вмішуються. «Нехай буде ким хоче, аби був хорошою людиною». Або: «Я сама вибирала собі професію, мене ніхто не допомагав, нехай і діти самі вибирають». Дорослі тут, по суті, переривають традицію передачі життєвого та професійного досвіду.
2. Батьки, дорослі приймають близько до серця питання про майбутнє дитини. Але в даному випадку вони згодні з її вибором професії і сприяють його реалізації. В іншому випадку, одержимі батьківським піклуванням, вони опереджають активність своєї дитини і тим самим позбавляють її самостійності: організовують кружок знайомств, самі ходять до приймальних комісій учбових закладів, для того, щоб отримати потрібну інформацію і т.д.
3. Батьки не згодні з вибором дитини. При цьому можливі два варіанти:
• Дорослі зі свого особистого досвіду знайомі з вибраною професією підлітка і активно протидіють його прагненню її обрати, пропонуючи при цьому, як альтернативу вибору, іншу, конкретну спеціальність;
• Дорослі зі свого особистого досвіду знайомі з вибраною професією підлітка і протидіють його прагненню її обрати, пропонуючи при цьому «будь-яку іншу» професію, тільки «не цю».
4. Батьки дають в деякій мірі спотворену інформацію з даної професії:
• З різних причин вони формують у дітей невірне представлення про свою або знайому професію, тим самим створюючи у підлітка невірне відношення до майбутньої професії;
• Батьки не знайомі з професією, яку пропонують дитині, але активно рекомендують її вибрати, мотивуючи це тим, що ця професія «престижна, «модна» і т.д.;
• Не обмежують дітей при виборі професії, але вважають, що головне – закінчити університет, а всі інші варіанти професійної освіти активно відкидають.

Зрозуміло, що ні один з  вище описаних варіантів позиції  батьків не сприяє правильному вибору професії їхніми дітьми.

5. Дорослі створюють умови для самостійного та активного пошуку дітьми правильних відповідей на питання: «З ким (тобто, з якою спільнотою) бути?», «Яким (якою) бути?», «Де далі навчатись?», «Де я буду більше всього корисним (корисною) людям?», «Що я зможу дати суспільству?». Ці питання і становлять ядро класичного «Ким бути?».

Для створення названих вище умов, дорослі знайомлять дітей з різноманіттям професій. Звертають увагу дитини на «сильні» та «слабкі» сторони його індивідуальності, особистості з точки зору обговорюваних професій. Турбуються про виховання поваги до праці, до суспільства, до людини. Створюють умови для випробування сил в різноманітних направленнях. Обговорюють з дітьми їхні професіональні плани та дають поради, допомагають знайти додаткові відомості про певну професію, спеціальність.

Зрозуміло, що в тільки що приведеному пункті викладений ідеалізований варіант позиції батьків. [9]

Інший автор, М.Морозова [37] говорить, що небезпечно нав’язувати дітям «сімейну» (за наслідуванням) професію, так як вона не завжди приводить до успішної та повної самореалізації, а скоріше навпаки. Деякі батьки бачать в своїй дитині втілення свої невиконаних планів: «Я хотіла стати перекладачем - не вийшло, так нехай хоч син цього досягне!» І батьки нав’язують дитині свої мрії, бажання, рішення.

В. Г. Казанська говорить, що процес вибору професії тісно пов’язаний з формуванням ідентичності. Ідентичність - це відчуття власної тотожності своєму реальному життєвому шляху і своєму місці в суспільстві, вона стійка і з'являється послідовно. Для підлітка процес формування тотожності нелегкий. Він постійно звіряє свої можливості з тим, що потрібно, з тим, що виходить і як оцінюється іншими. Невідповідність між ними створює відчуття труднощів, непотрібності і призводить до депресії. [6]

Найбільш детально та точно способи впливу батьків  на вибір професії дітьми описав американський психолог і соціолог Ф. Райс:

• пряме спадкування професії (продовження династії лікарів, вчителів, військових тощо);
• батьки впливають на інтереси і заняття дітей з самого раннього віку, цілеспрямовано пропонуючи їм ігровий матеріал, заохочуючи або засуджуючи їхні інтереси, захоплення, заняття. Впливає також внутрішньо-сімейна атмосфера;
• батьки створюють рольові моделі, яким слідують діти. Навіть тоді, коли батьки і не прагнуть вплинути на вибір дітей, це відбувається, особливо якщо дитина тісно ідентифікує себе з кимось із батьків;
• батьки іноді спрямовують, зумовлюють чи обмежують вибір своїх дітей, наполягаючи або на продовженні або припиненні навчання, на певному навчальному закладі, спеціалізації, факультеті. Батьки, що чинять так незалежно від здібностей, інтересів та бажання дітей можуть приректи їх займатися справою, до якої вони зовсім не пристосовані. Найчастіше підлітки не відважуються заперечувати батькам через те, що самі не знають, чого хочуть. Деякі підлітки занадто залежні від волі батьків і невільні в прояві власної ініціативи, самостійності в певних ситуаціях. Прийняття рішень такими дітьми часто обумовлене емоціями і являється реакцією батьків. Або ж батьки не очікуючи від дитини успіхів в якійсь певній справі, дають їй невисоку освіту, обмежуючи для них таким чином можливість професійного вибору;
• непрямий вплив батьків. Батьки хочуть, щоб діти вибрали собі професію за тим статусом, що і їхній або ж за статусом вище (вибір професії за престижем і високою оплатою).
• впливає також те, як батьки відносяться до певного виду діяльності. Вплив є сильнішим тоді, коли ціннісні орієнтації батьків та дітей збігаються;
• підлітки більш схильні погоджуватись з думкою батьків, коли між ними немає розбіжностей щодо майбутньої освіти. Існують дослідження, які показали, що якщо рівень освіти та професійний статус батьків досить високі, то це сприяє згоді дітей з їхньою думку з приводу вибору професії;
• загальна атмосфера в сім’ї, що пов’язана з демократичними відносинами між батьками та дітьми має істотний вплив на цілі та надії молодих людей, пов’язаних з їхньою майбутньою освітою. А саме, коли батьки стежать за навчанням дітей у школі і виявляють великий інтерес до їх майбутнього, то підлітки ставлять перед собою завдання досягнення високого освітнього рівня, що, в свою чергу, впливає на їхні плани щодо майбутньої професії. [22]

Згідно з А. Роу на вибір професії також впливають: соціально – економічний статус, етнічна приналежність інтелект, професії батьків, а також сім’я, яка виступає як модель певного способу життя, джерело формування певних життєвих цінностей і спонукань. За результатами соціологічних досліджень, сім’я, в ієрархії найважливіших факторів, що впливають на вибір професії займає перше місце. [11]

І.С.Кон говорить про  те, що вибір професії і ступінь  реалізації життєвих планів старшокласниками сильно залежить від соціальних умов, особливо від загальноосвітнього рівня батьків. Чим вище рівень освіти батьків, тим більше вірогідності, що їхні діти продовжать навчання після школи і що ці плани будуть реалізовані. [10]

Є.М.Павлютенко говорить про те, що перше місце, за силою  впливу на професійне самовизначення старшокласників займає сфера дружніх відносин, а от вплив сім’ї знаходиться на четвертому місці. [17]

Інші автори (В.А.Крутецький та М.С.Лукін) говорять, що в числі різноманітних факторів, які впливають на вибір професії, особливе місце треба виділити батькам та сім’ї в цілому. Домашні розмови про робочі проблеми, часте відвідування робочого місця батьків, зовнішні атрибути їх професій, і взагалі сама атмосфера нерідко стають тими засобами, за допомогою яких батьки, часто ненавмисно, вводять підлітків в простір своєї професії, що в наслідок може повністю визначити його інтереси і захоплення. Сімейні династії артистів та музикантів, лікарів та військових, являють собою цілком звичайне явище у сучасному суспільстві. [12]

Таким чином, батьки мають значний вплив на вибір професії своїми дітьми. Мабуть немає таких батьків, яким було б байдуже на майбутнє своїх дітей та на їхнє професійне самовизначення. При цьому одні активно втручаються в цей процес, радять, наполягають, влаштовують в навчальний заклад, інші – тільки радять, залишаючи право на остаточний вибір дітям. В одних випадках батьки прямо радять яку професію обрати, якусь конкретну спеціальність, в інших – вказують лише на певну область, в якій їхні діти можуть себе реалізувати або ж розповідають про свою професію або професії їхніх друзів. Інколи батьки з усіх сил відмовляють дітей займатись тією професією, якою займаються самі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

 

Отже, можна зробити висновки, що вибір професії складний і відповідальний крок у житті кожного підлітка., його приваблюють безліч професій. Багато зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували феномен вибору професії. За словами різних вчених існує безліч причин вибору професії: потреба в визнанні оточуючих його людей, пошук схвалення і любові, незалежності; підвищення рівня своєї самооцінки та посилення рівня своєї «Я-концепції" особистості; досягнення гармонійного поєднання зі своїм внутрішнім світом; також додають -  розширення локусу спілкування та розвиток пізнавальних процесів підлітка.

Існує декілька теорій професійного розвитку: сценарна теорія Е.Берна; теорія професійного розвитку Д.Сюпера; типологічна теорія Дж.Холанда; теорія компромісу з реальністю Е.Гінзберга.

Вибираючи професію молоді люди самостверджуються в суспільстві, вони повинні вміти реально оцінювати свої здібності і інтереси (ресурси), зрозуміти на скільки вони відповідають вимогам обраної професії, а також уміти прогнозувати своє працевлаштування. Цей вибір визначає їх майбутній стиль життя, в якій соціальній групі буде підліток і яких цілей він досягне.

Виділяють багато різних мотивів та факторів, які впливають  на вибір професії підлітками. Мотивація при виборі професії – це те, що хоче отримати підліток від вищої освіти, яких життєвих цілей досягти, які якості сучасного фахівця в собі сформувати і які цінності в його житті відіграють головну роль.

Сама людина, вибираючи  роботу, найчастіше порівнює передбачувану  заробітну плату, ступінь віддаленості роботи від будинку і рівень її престижності зі своїми можливостями і домаганнями. Далеко не всі орієнтуються на відповідність самого процесу, стилю діяльності власним індивідуальним характеристикам.

 

У числі факторів, що впливають  на вибір професії, є вплив батьків  і сім'ї в цілому.  Підлітки при виборі професії з більшою довірою ставляться до відомостей, отриманих від однолітків. Поширеним є вибір професії «за компанію», тобто підлітки обирають професію за принципом дружби. Також важливим фактором є вибір професії лише за її престижністю або можливим високим заробітком.

Чи не найбільший вплив  на підлітків мають батьки.  Вони можуть багато в чому допомогти дітям при виборі професії. В одних випадках батьки прямо радять дітям, яку конкретну спеціальність їм слід вибрати, в інших - вказують лише певну область, в якій їх діти можуть застосувати свої сили, в третіх - розповідають про свою безпосередню роботу та роботу друзів, знайомих, в четвертих - надають юнакові чи дівчині право самим, самостійно, вирішувати це питання і лише контролюють те, як це право використовується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження методик та рекомендацій щодо вибору підлітками майбутньої професії

 

На даний момент професійне самовизначення старшокласників є найбільш актуальним, так як вибір професії не завжди відбувається гладко. Тут можуть бути і промахи і помилки. Про це свідчить велика кількість людей, які йдуть здобувати другу освіту, після того, як одного разу зробили помилковий вибір. Задатки, вроджені особливості особистості, що забезпечують її успішність в тому чи іншому виді діяльності, можуть бути очевидними і не дуже. Тому, дуже важливо, перш ніж вибирати свою майбутню професію пройти професійну орієнтацію.