Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Здійснення митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

+Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра товарознавства

та експертизи товарів

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Студента V курсу

факультету вина, консервованих

продуктів та товарознавства

____________________ ________________

(підпис)

№ залікової книжки

Науковий керівник,

посада

______________________ ________________

(підпис)

Одеса, 2012 р

_______________________________________________________________________________

(назва вищого начального закладу)

Кафедра _____________________________________________________________________

Дисципліна___________________________________________________________________

Спеціальність_________________________________________________________________

Курс ______ Група ____________ Семестр __________________________________________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студента

________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи)

2. Строки здачі студентом закінченого проекту (роботи) __________________________

3. Вихідні дані до проекту (роботи) ______________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)__

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)_________

6. Дата видачі завдання ____________________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва етапів курсового проекту (роботи)	Срок виконання етапів проекту (роботи)	Примітки

Студент ____________________________

(підпис)

Керівник ___________________________ __________________________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

«____» ____________________20____ р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування зовнішньоекономічної діяльності щодо кави меленої

1.1 Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо кави ……….……………………………………………………………………………..7

1.2 Нормативне обґрунтування та класифікація партії товару при переміщенні через митну територію України………………………………………10

1.3 Порядок митного контролю партій товару при переміщенні автомобільним транспортом…………………………………………………………..15

1.4 Документи, які необхідні при митному контролі товара…………19

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

2.1 Об’єкт митного контролю та митного оформлення………………...21

2.2 Нетарифне регулювання митного контролю та митного оформлення документів на партію кави меленої натуральної смаженої….….…...26

2.3 Порядок митного оформлення кави меленої натуральної смаженої……………………………………………………………………….…28

2.4 Розрахування митних платежів…………………………………….

2.5 Завершення митних формальностей та митного оформлення……..30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...33

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…35

Перелік умовних позначень

ТМ – торгова марка;

ВАТ – відкрите акціонерне товариство;

ЗАТ – закрите акціонерне товариство;

ДМСУ – Державна митна служба України;

МКУ – митний кодекс України;

ТН ЗЕД – Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності;

СНД – Співдружність незалежних держав;

ГС – гармонізована система опису та кодування товарів;

УКТЗЕД – Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності;

ПП- попереднє повідомлення;

ВМД – вантажна митна декларація(МД);

ПД – попередня вантажна митна декларація;

ВТД – внутрішній транзитний документ;

ВСТУП

У сучасних умовах Україна постала перед об'єктивною необхідністю активізації митних відносин. Структурне та якісне оновлення виробництва та створення ринкової інфраструктури відбуваються майже повністю шляхом і за рахунок вагомого внеску митної справи. Чим масштабніші обсяги виробництва, тим швидше відбувається відтворювальний процес, здійснюються позитивні ринкові перетворення. З іншого боку, це веде до насичення внутрішнього ринку та необхідності збільшення експорту товарів[1].

Зростання якості життя, забезпечення розвитку цивілізованого ринку і демократичних реформ, захист конституційних прав громадян, в тому числі їх прав як споживачів є невід'ємною умовою вступу України до Ради Європи, Світової організації торгівлі (СОТ), інших впливових міжнародних організацій.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Митного кодексу України (далі – МКУ), інших законів України, що регулюють питання державної митної справи з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання митного кодексу та інших законодавчих актів.

Об’єктом роботи є вивчення особливостей митного контролю та митного оформлення партії кави меленої смаженої при переміщенні на митну територію України автомобільним транспортом у режимі «імпорт»

Завданнями курсової роботи є:

аналіз експорта та імпорта України щодо кави меленої;
визначення коду кави меленої натуральної смаженої за УКТ ЗЕД;
вивчення митних процедури при переміщенні кави меленої;
визначення методів тарифного та нетарифного регулювання;
розрахування митних платежів;
заповнення необхідних бланків документів, що оформляються при митному оформленні партії кави меленої.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування зовнішньоекономічної діяльності щодо кави

1.1 Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо кави .

Ринок кави в Україні включає в себе декілька сегментів: натуральний (зерновий і мелений), розчинна (freeze-dried, гранульований і порошковий), кавові суміші, кавові напої. Найбільш популярним в структурі продажів кавової продукції є розчинна кава, який складає близько 40% загального обсягу продажів, мелена кава - 30%, кавові суміші - 25%. В Україні каву реалізується в основному за двома напрямками: ритейл (на який припадає близько 70% продажів, продається в основному розчинна кава) і так званий «HoReCa» - hotel, restoran, cafe (у даному напрямку продажів найбільшу питому вагу в структурі реалізації доводиться на натуральну каву). Структура ринку кави зображена на рис. 1.1

Рис. 1.1 Структура ринку кави та кавових напоїв

Для ринку кави України характерні сезонні коливання попиту, щорічно в кінці літа продажу натуральної кави збільшуються на 15-20%, взимку - на 30-40%. За період 2010-2011 рр.. ринок кави в Україні показував стабільне зростання на рівні 10-15% щорічно. За ринковими оцінками, за останні два роки загальний обсяг ринку кави в Україні становив близько 300-350 млн. дол. США.

Основна частка імпорту натуральної кави на територію Україну належить Німеччині. За І півріччя 2012 р. імпорт продукту з цієї країни склав 25% загального обсягу ввезеного натуральної кави. Значну питому вагу в обсязі імпорту належить також Росії, Польщі та Італії. Частка імпорту продукції з Фінляндії, Болгарії і Португалії склала від 10% до 20%. На інші країни-імпортери припадає менше 10% обсягу імпорту натуральної кави на територію Україну. Серед них необхідно виділити Швейцарію, Індію, Австрію, Бразилію та Португалію. На рисунку 1.2 зображені основні імпортери.

Рис 1.2 Основні імпортери кави

Імпорт натуральної кави на територію Україну у 2009 р. склав 10,7 тис. тонн. У 2010 і 2011 рр.. цей показник скоротився по відношенню до 2009 р. на 5% і дорівює 9,7 тис. тонн. У 2012 р. в порівнянні з 2011 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20% що дорівнює 12,7 тис. тонн.Обсяги імпорту кави зображена на рис 1.4

Рис 1.4 Обсяги імпорту кави натуральної

За І півріччя 2012 р. обсяг виробництва натуральної кави на території Україні склав 1159 тонн, що на 37% перевищує значення цього показника за аналогічний період 2011 р. дорівнює 846 тонн За іншими показниками, які характеризують ринок натуральної кави Україні, також спостерігається помітне зростання у порівнянні з І півріччям 2011 р. обсяг виробництва кави меленої зображен на рис 1.3.

Рис 1.3 Обсяг виробництва кави меленої натуральної смаженої(на территорії України)

Найбільші фірми виробники кави:

- ТОВ «Nestle-Україна» (ТМ Nestle). Корпорація «Nestle» є однією з найбільших в сфері виробництва продуктів харчування і володіє більше 500 фабриками та підприємствами в 86 країнах. В Україні «Nestle» реалізує продукцію під торговими марками "Nescafe», «Nesquik», «Coffe-mate»;

- ЗАТ «Крафт Фудз Україна» підприємство, що входить до групи компаній «Крафт Фудз Інк». Група є однією з найбільших у світі з виготовлення продуктів харчування і напоїв. На українському ринку ЗАТ «Крафт Фудз Україна» має 4 заводи різних напрямків, продукція компанії представлена такими торговими марками як «Jacobs», «Maxwell House», «Carte Noire»;

- СП «Галка»: британсько-українське спільне підприємство, на якому здійснюється повний цикл виробництва розчинної кави;

- Tchibo GmbH: підприємство входить до складу Tchibo Holding AG і займає п'яте місце серед найбільших компаній - виробників кави. З появою Tchibo в кавовому бізнесі почалося формування сегмента дорогих сортів кави. На українському ринку компанія Tchibo працює з 1996 року і представлена підприємством «Tchibo-Ukraine»;

Крім того, смажений, зерновий і мелену каву в Україні виробляють близько 10 підприємств, такі як: «Панорама», ТОВ «Юнікаф», СП «ТОВ« Віденська кава », ТОВ« Р.Е.Й.В. »,« Країна кави »,« Roastmaster »та інші ..

1.2 Нормативне обґрунтування та класифікація кави меленої при переміщенні через митну територію України

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митнимкодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митнимкодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Уразі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.

Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені Митнимкодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Сучасні митні тарифи включають десятки тисяч найменувань товарів. Загальна кількість товарних позицій досягає п'яти тисяч. Крім того, кожна товарна позиція включає цілий ряд підпозицій, що є наслідком тенденції до збільшення кількості товарів, які оподатковуються митним тарифом.

УКТ ЗЕД побудована на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка використовується у світовій практиці.

Комплексним посібником для визначення коду є Основні правила інтерпретації. Таких правил шість. Згідно з першими п'ятьма правилами визначають товарну позицію (перші 4 знаки). За шостим правилом знаходять субпозицію (5 і 6 розділи) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев'ятизначного коду товару).

Правило 1

1.Назви розділів, груп і підгруп наводяться тільки для зручності користування УКТ ЗЕД в роботі; з юридичною метою класифікація товарів в УКТ ЗЕД проводиться виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів або груп, якщо тільки тексти не вимагають іншого відповідно до таких положень (положення Правила 2).

Правило 2

2.Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь товар має розглядатися в тому числі і як посилання на товар в некомплектному або незавершеному вигляді за умови, що поданий у некомплектному або незавершеному вигляді цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару, а також як посилання на комплектний або завершений товар в незібраному або розібраному вигляді.

На практиці багато товарів постачаються в некомплектному або незавершеному вигляді. Товар (незавершений, некомплектний, нескладений, розібраний) повинен мати основні характеристики комплектного або завершеного товару. Тобто виріб, що постачається, не готовий для негайного використання, але має приблизну форму готового виробу і може бути доопрацьований під час операції.

Іншими словами, некомплектні, незавершені товари розташовуються в тій позиції, що і комплектний (завершений, доопрацьований) товар.

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь матеріал або речовину має розглядатись і як посилання на суміші або з'єднання цього матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або речовини має розглядатись і як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини.

Класифікація товарів, що складаються більше ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

Правило З

.У випадку, якщо відповідно до Правила 2 б або з яких-небудь інших причин виникає можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, їхня класифікація здійснюється у такий спосіб:

А. Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, ніж товарні позиції із загальним описом. Однак коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або тільки до окремих частин товару, поданого у наборі для роздрібного продажу, то дані товарні позиції мають розглядатись як рівнозначні стосовно даного товару, навіть якщо одна з них і дає повніший або точніший опис товару.

Б. Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, і товари, подані в наборах для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З Б, мають класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які визначають основні ознаки даних товарів (за умови, що цей критерій має застосування).

В. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З А і Б, мають класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації даних товарів.

Правило 4

4.Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень перших трьох правил, класифікуються в товарній позиції, відповідній товарам, найбільш схожим (близьким) з розглядуваними товарами.

Правило 5

А. Пакувальна тара, що має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатна для тривалого використання і надана разом з виробами, для яких вона призначена, має класифікуватися спільно з упакованими в неї виробами (наприклад футляри для фотоапаратів або музичних інструментів).

Однак дане правило не застосовується до тари, яка складає з упакованими виробами єдине ціле, додає останньому істотно інший характер.

Б. Положення Правила 5 А не є обов'язковими, коли пакувальні матеріали цілком очевидно придатні для повторного використання (наприклад, металеві балони для транспортування стислих газоподібних речовин).

Після визначення товарної позиції необхідно визначити повний 9-значний код товару. З цією метою застосовується Правило 6.

Правило 6

6.З юридичною метою класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що стосуються субпозицій. а також положень вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції одного рівня можуть порівнюватися. Для мети даного Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.

Дане правило необхідно пояснити відносно порівняння субпозицій одного рівня. Річ у тому, що специфікою номенклатури ГС є наявність так званої дефісної системи. Дефісна система передбачає проставлення певної кількості рисок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих субпозицій (під-субпозицій). Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Проставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізування і полегшує пошук відповідних товарів за певним алгоритмом: від меншої кількості рисок (дефісів) до більшої.

1.3 Порядок митного контролю партії кави меленої при переміщенні автомобільним транспортом

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Він передбачає мінімум митних процедур та проводиться у пунктах пропуску через державний кордон України цілодобово.

Під час митного контролю здійснюється:

• перевірка документів та відомостей;

• митний огляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян;

• облік товарів і транспортних засобів;

• усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

• огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

• перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

• проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

• направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю. Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з транспортними засобами і документами, що їх супроводжують, пред'являються для контролю митним органам не пізніше, ніж через три години після прибуття їх у пункт пропуску.

На підставі міжнародних договорів України на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав. З метою забезпечення здійснення митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю. Ідентифікація товарів і транспортних засобів здійснюється митним органом шляхом використання одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставлення штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, використання товаросупровідної документації тощо. При здійсненні митного контролю запроваджуються особливі процедури митного контролю, що передбачають звільнення від окремих форм митного контролю, а саме: звільнення від митного огляду, здійснення спрощеного митного контролю, митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів. Спрощений митний контроль застосовується митними органами, в яких обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю.

Особливе місце серед різних видів транспорту займає автомобільний. Він більш мобільний по своїй природі і менш залежить від зовнішніх факторів. До характерних ознак, позитивних якостей автомобільного транспорту належить високий рівень його маневреності, рухомості, висока швидкість руху. Доставка вантажу здійснюється від складу вантажовідправника до складу вантажоодержувача без проміжних перевантажень.

Митне оформлення здійснюється з метою засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів передбачає процедуру декларування – заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення[12].

Згідно ПКМУ №451 від 21.05.2012р «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору (“червоний коридор”), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами:

Перший етап - попередні операції.

Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України(см. Пункт 1.4). На прийнятих документах проставляється відбиток штампа “Під митним контролем”. Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Другий етап - здійснення інших видів контролю.

Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів).

Третій етап - закінчення митного контролю.

Здійснення митного оформлення кави меленої натуральної смаженої 📙 Курсовая → 🆔 82731