Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України

Міністерство  освіти і науки України

Сумський державний  університет

Факультет економіки  та менеджменту

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконали        Бойко Ю.М.

Ковбаса З.В.

Конопленко  Т.О.

Литвиненко  О.О.

Тараненко О.О.

 

Перевірила        Домашенко М.Д.

 

 

Суми – 2013 

Зміст

 

Вступ 3

Соціально-економічна характеристика 5

Маркетингово-економічна характеристика 10

Фінансова характеристика 13

Державне регулювання 16

Висновок 19

Список використаної літератури 20

 

Вступ

Автомобільна  промисловість – це провідна галузь машинобудування, що суттєво впливає  на вирішення економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних  проблем у будь-якій індустріально  розвиненій країні. Розвиток автомобільної  промисловості є активною державною  політикою багатьох країн, націленою  на збільшення та підтримку темпів економічного зростання власної  економіки і рівня зайнятості населення. Об'єктивний аналіз зовнішніх  чинників, що впливають на автомобільну промисловість, а також теоретичних  основ державного регулювання економіки  необхідний для ухвалення адекватних рішень щодо розвитку галузі автомобілебудування. Виходячи з цієї позиції, соціально-економічний  аспект розвитку автомобілебудування  стає основним мірилом ефективності державної політики у галузі автомобілебудування.

Тривалий  час стан автомобільної галузі багато в чому визначав стан всієї економіки  розвинутих країн. Його роль в економіці  надзвичайно велика, майже не існує  галузі господарства, де б не застосовувалася  продукція автомобілебудування. Особлива роль автомобілебудування полягає  в тому, що з ним пов'язаний якісний  переворот у техніці та у прискоренні  темпів НТР; інтенсифікація економічного розвитку та підвищення продуктивності праці як за рахунок постійного технічного прогресу у самій галузі, так і  за рахунок забезпечення всіх галузей  господарства найсучаснішими засобами перевезення.

Автомобілебудування в Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Це стосується насамперед якості та асортименту продукції, що в умовах загальної економічної  кризи призвело до значного занепаду галузі. В автомобілебудуванні нашої  країни склалася чітка спеціалізація  підприємств по випуску окремих  типів машин. Виникнувши в силу особливостей свого розміщення в промислово розвинутих районах України, де малися найбільше  сприятливі умови для організації  внутрішньої і міжгалузевої кооперації, автомобілебудування зараз почало розвиватися і в нових економічних районах.

Як відомо в колишньому Радянському Союзі  виробництво автотранспортних засобів  розміщувалося нерівномірно (велика частина автозаводів і заводів  по випуску комплектуючих виробів  знаходилась в Росії). Проте майже  кожна колишня республіка СРСР мала (і зберегла) монопольне виробництво  якого-небудь виробу. Так, Україна - єдиний виробник середніх міських, усіх видів  туристських і міжміських автобусів, великовантажних лісовозів, трубовозів і багатоцільових автомобілів, автонавантажувачів вантажопідйомністю 5 т і вище, а  також легкових малолітражних автомобілів  першої групи (типу "Таврія").

Так як українське автомобілебудування значною мірою  залежало від постачання комплектуючих  виробів з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу, то економічна самостійність, зруйнувала майже всі  економічні зв’язки, що привело до занепаду галузі. Так у порівнянні з 1990 роком, випуск продукції в 1999р скоротився майже на 87%.

На сьогоднішній час до автомобільного комплексу  належать чотири автозаводи, 94 підприємства, які випускають комплектуючі вироби, 150 заводів колишньої оборонної  промисловості та 160 підприємств  інших галузей, що так чи інакше причетні до автопрому. 

Соціально-економічна характеристика

Автомобілебудівна промисловість в Україні включає  підприємства з виробництва легкових, вантажних, спеціалізованих автомобілів, автобусів, деталей та комплектуючих  виробів. На фоні загального спаду виробництва  у 90-х роках багато підприємств  автомобілебудівної галузі опинилися  на межі банкрутства. Виробництво автомобілів  скоротилося на 80-90% порівняно з 1990 роком, технології виробництва відстають  від  світових як мінімум на 25 років. Підприємства не мають коштів для  модернізації виробництва, а їх продукція  не користується попитом через свою погану якість. Сьогодні Україна знаходиться  на тому етапі, коли вона може або назавжди втратити автомобілебудівну промисловість, а з нею і сотні тисяч  робочих місць і потенційні експортні  перспективи, або створити шляхом глибокої реструктуризації, модернізації конкурентоспроможну  і прибуткову галузь промисловості, що зможе вижити на фоні зростаючої конкуренції та глобалізації. Підприємства, що працюють в автомобілебудівній галузі України можна поділити на три  складові (Таб.1):

  • Виробники автомобілів
  • Складальники автомобілів
  • Виробники обладнання

 

Таблиця 1. Основні підприємства автомобілебудівної промисловості України

Виробники автомобілів

Складальники автомобілів

Виробники обладнання

“АвтоЗАЗ-Daewoo”

“АвтоЗАЗ-Daewoo”

Мелітопольський моторний завод

“ЛуАЗ”

“ЛуАЗ”

“АвтоЗАЗ”

“ЛАЗ”

“КримАвтоГАЗсервіс”

“Росава”

Старокостянтинівський завод “Металіст”

“Iveco-Україна”

“Дніпрошина”

Черкаський авторемонтний завод

“Чернігівавтодеталь”

“Валса”

“АвтоКрАЗ”

“УкрВолгатехсервіс”

“Чернігівавтодеталь”

Завод спортивних автомобілів

Київський авторемонтний завод №1

Машинобудівний завод “Прогрес”

“Спецавтотехніка”

Київський авторемонтний завод №5

Харківський завод імені Малишева

Чернігів-Спецавтотранс

 

“Iveco Моторсіч”

Луцький автомобільний завод

 

“Iveco-Україна”


 

За даними офіційної статистики, в Україні  розміщені виробництва:

  • автобусів — ВАТ"Львівський автобусний завод" і ВАТ "Металіст", “Староконстантинівский завод" (Хмельницька обл ). (Зауважимо, час від часу різні підприємства заявляють про те, що почали робити автобуси. Приміром, АТ "Черкаський авторемонтний завод"(ЧАРЗ) не дуже давно вивів на ринок автобус "Богдан");
  • вантажних автомобілів - ВАТ "Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" (м. Кременчук);
  • малолітражні легкові автомобілі — СП "АвтоЗАЗ-Деу" (м.Запоріжжя), Луцький автомобільний завод, “КримавтоГАЗ” (м.Сімферопіль);
  • легкові автомобілі підвищеної прохідності для сільської місцевості — ВАТ "Луцький автомобільний завод" (м.Луцьк);
  • автомобілі спортивні — Запорізький завод спортивних автомобілів;
  • спецавтомобілі - ТОВ"Спецавтотехніка-М" (автомобілі фургони, автоцистерни харчові, автопаливозаправники, м.Одеса), ВАТ "Чернігівське підприємство спецавтотранспорту", ВАТ "Луцький автомобільний завод" (автомобілі швидкої допомоги);
  • мотоцикли — ОАО "Київський мотоциклетний завод";
  • моторолери — ОАО "Львівський мотозавод";
  • велосипеди — AOЗ "Харківський велосипедний завод ім.Г.И.Петровського», АТ "Львівський мотозавод", Донецький державний завод концерну "Укрмістпром" "СТАРТ'.

Заводів, що випускають двигуни, окремі вузли й  агрегати для автомобілів, куди більше. Назвемо АТЗТ"Моторсервіс" (Полтавська обл.), АТ "Синельниковський ресорний завод" (Дніпропетровська обл.), госпрозрахункове підприємство "АвтоЗАЗ-Мотор" (м.Мелітополь) та інші.

Крім того, українські підприємства роблять шини, акумулятори  і ще багато чого. І  визначити , де закінчується виробництво  автомобілів і починається «машинобудування взагалі» складно. Ті ж підшипники, приміром, використовуються дуже широко.

Автобусний парк України складається приблизно 20 тис. машин ,але реально з них можуть працювати близько половини. Потреба країни в цьому виді транспорту становить 28тис шт. Понад 20% автобусів мають перевищиний строк експлуатації, 1/3 парку треба списати. Щорічна потреба  України в автобусах великої місткості (на 120 пасажирів) - 4тис, а особливо великих (на 180 пасажирів)-500 шт. Внутрішній споживач у зв’язку з проблемами фінансування не має можливостей купувати львівські автобуси. За останн два роки 80% їх реалізується в Росії.

Однією із складних проблем транспортних засобів  для міст тривалий час залишалося виробництво тролейбусів. За часів СРСР Україна не мала власного виробництва тролейбусів, недостатньо розвиненим було воно і в усьому Союзі. Україна купувала потрібні їй машини в Чехії, Румунії, Росії. Тролейбусний парк швидко старів, нині теба списувати до 405машин. Потреба в тролейбусах становить до 1тис штук на рік. Тому в країні було вирішено налагодити власне виробництво (це один з небагатьох прикладів вирішених проблем в останні роки). Зокрема було створено таке виробництво в м.Дніпропетрівську на “Південмаші”, у м.Львові, і на Київському авіаційному заводі. Випуск може бути на рівні 800 шт на рік. Крім тролейбусів Україні потрібне виробництво трамваїв. Цей вид транспорту функціонує у 24 містах України. Трамвайний парк складаєтьсч з70% трамваїв чеського виробництва, 26% - російського, 4% - колишньої НДР. Почали виробляти на Луганському тепловозобудівному заводі, і на “Південмаші”.

Цілеспрямовано розвивається кілька пріоритетних напрямків, що дозволять у майбутньому сформувати значні виробничі потужності. Відрадно, що зміцнилася тенденція не тільки збирати автомобілі з машино-комплектів, але і розробляти нові моделі. Проте, більшість альтернативних складальних проектів – лише метод здешевіти автомобілі іноземного виробництва.

 

Рисунок 1 - Динаміка виробництва автомобілів за 2009-2010 роки

 

Рисунок 2 - Порівняльна характеристика об’ємів виробництва легкових автомобілів за 2009-2010 роки

Рисунок 3 - Порівняльна характеристика об’ємів виробництва вантажних автомобілів за 2009-2010 роки

 

Рисунок 4 - Статистика продажу автобусів в Україні

За даними Консалтингового агентства  «Автоконсалтинг», ЗАТ «Бориспільський  автозавод» за результатами 10 місяців 2009 року займає перше місце з продажу  автобусів малого класу на території  України. Наше підприємство з січня  по жовтень (включно) 2009 року реалізувало 359 одиниць автобусів, що складає 25,23% ринку. Зазначимо, що за результатами жовтня 2009 року частка проданих автобусів  ЗАТ «Бориспільський автозавод» складає 47,45%.

Збереження високого зовнішнього  інвестиційного попиту забезпечує стабільно  високі темпи зростання виробництва  машинобудування.  В листопаді 2010  р.  темпи зростання якого прискорились до 39,2%  в річному вимірі.  Так,  зокрема:  холдингова компанія  «АвтокКрАЗ» за 6 місяців поточного року в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшила виробництво великовантажних автомобілів в 5 разів - до 432 шт; корпорація «Богдан» в січні - червні 2010 року збільшила обсяги виробництва автобусів та тролейбусів в 2.74 рази. За цей період було вироблено 413 автобусів та тролейбусів, з них в червні – 99  штук,  що на 7.6%  перевищує показники травня;  до кінця 2010  року «Дніпровагонмаш»  мав поставити російській залізниці 50  секцій тепловозів та 3220 вантажних вагонів .

Автомобілебудування – це одна із галузей машинобудування, що належить до галузей “вільного  розміщення”, на які менш ніж на інші галузі впливають чинники розміщення.

Так на розміщення автомобільної промисловості не впливають сировинні і паливно-енергетичні  ресурси, слабко впливають райони споживання готової продукції . Розміщення підприємств авомобільної промисловості визначається передусім економічними чинниками, найголовнішим з яких є наявність транспортних магістралей (тому всі виробництва можуть розміщуватися в тих регіонах, що задовольняють чинники розміщення) та трудові ресурси. Так з таблиці 2 видно, що питома вага зайнятих у автомобілебудуванні складає 4,1% від загальної кількості зайнятих у машинобудуванні.

 

Таблиця 2. Структура цивільних галузей машинобудування в Україні у 2010 році, %

 

Маркетингово-економічна характеристика

Найбільші автомобільні заводи України:

  • Запорізький автомобілебудівний завод
  • Чернігівський автозавод
  • ПАТ «АвтоКРАЗ»
  • Луцький автомобільний завод Корпорація «БОГДАН»
  • Часовоярский ремонтний завод

1. Запорізький  автомобілебудівний завод випускає  такі марки авто як:

ЗАЗ Lanos седан

Зовнішній вигляд автомобіля розроблений фірмою ІталДізайн в стилі біодизайну і відрізняється  плавними лініями і максимальним округленням країв, що максимально  покращує активну безпеку. Салон  автомобіля оснащений рядом додаткових елементів, що підвищують комфорт пасажирів. На панелі приладів є тахометр, електронний  годинник, висувні підстаканники, 4-х  канальна магнітола, невеликі відсіки  для дрібних речей і на підлозі  рукоятки дистанційного приводу  відкриття багажника і люка паливозаливної горловини. Задні сидіння мають  спинку, яка складається в пропорції 60/40, що дозволяє перевозити різні довгомірні предмети і додатково пасажира ззаду. Об'єм багажного відсіку при цьому  становить 322-958 л.

 Пасивна  безпека автомобіля добре продумана  і забезпечується інерційними  ременями безпеки для всіх  сидінь, наявністю подушки безпеки  водія, додатковими підсилювачами  під панеллю приладів та у  всіх дверях автомобіля.

 Автомобіль  має в комплектації 3 типи двигуна  робочим об'ємом 1,3, 1,5, 1,6 л в поєднанні  з п'ятиступінчастою механічною  коробкою передач і забезпечує  відповідність нормам токсичності  Євро 2, Євро 3, Євро 4 для всіх типів  двигунів.

 Шасі  автомобіля відрізняється досить  великими ходами і вдало підібраними  зусиллями амортизаторів, що забезпечує  хорошу керованість і плавність  ходу, а також комфорт пасажирів.

I-VAN A10C31

A10C31-низькопідлоговий  автобус середнього класу для  приміських перевезень. Кузов автобуса  несучого типу. Всі стекла автобуса  клеєні, що підвищує жорсткість  кузова його довговічність і  надає привабливого зовнішнього  вигляду. Підвіска автобуса пневматична  регульована з автоматичним підтриманням  дорожнього просвіту незалежно  від навантаження. Салон A10C31 розрахований  на 62 пасажири з них 24 місця  для сидіння. A10С31 оснащений сучасними  надійними агрегатами: двигун DEUTZ Євро-3, який може комплектуватися механічною  коробкою передач ZF і зчепленням ZF Sachs або автоматичною коробкою  передач, задній міст RABA, гідропідсилювач  керма ZF Servocom, гальмівні механізми  KNORR BREMSE, на передній осі дискові,  на задньому мосту барабанні,  оснащені ABS. Ергономічне сидіння  водія фірми ISRI на пневматичних  подушках обладнане підголівником,  ременем безпеки і декількома  ступенями регулювань, що в поєднанні з регульованою рульовою колонкою дає водієві можливість зручно розташуватися за кермом.

За  даними 2010 року ЗАЗ Lanos - Абсолютний лідер продажів і Лідер продажів в компактному класі по версті Національного автомобільного рейтингу - «Авторейтинг 2009». Лідером продажу малого класу став автомобіль ЗАЗ-1103

  У 2010 році конкурс «Авторейтинг» проводиться  вдруге, в його номінаціях беруть  участь автомобілі, офіційно продавалися  в Україні з 1 січня до 31 грудня 2009 року. А його лауреатами - абсолютним  лідером продажів і лідером  продажів у класах - стають автомобілі, за які українські автолюбителі  голосували гривнею.

За  даними 2012 року ЗАЗ Lanos в шостий раз отримав перемогу і титул «Абсолютний лідер продажу» в популярному Всеукраїнському автомобільному рейтингу - акції «Авторейтинг 2011», участь в якому взяли більше 400 моделей автомобілів. За всі роки українські автолюбителі встигли переконатися, що Lanos - автомобіль з кращим співвідношенням «ціна-якість».

ЗАЗ Forza отримала свою першу нагороду - титул «Кращий  доступний автомобіль» в популярній Всеукраїнської акції «Автомобіль  року в Україні 2012».

2. Луцький автомобільний завод Корпорація «БОГДАН»

Корпорація  «Богдан», одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об’єднує в собі потужності для  виробництва автобусів і тролейбусів, легкових авто, вантажної та комерційної  техніки, а також має власну розгалужену  торгівельно-сервісну мережу.

Виробничі потужності корпорації «Богдан», в створення  яких інвестовано понад 440 млн. доларів  США, дозволяють сьогодні виготовляти 120-150 тис. легковиків, до 9 тис. автобусів  та тролейбусів у всіх класах, а  також біля 15 тис. вантажівок та спеціалізованої  техніки. Заводи компанії розташовано  у Луцьку, Черкасах та Криму. Усі  виробничі процеси максимально  автоматизовані. Новітнє обладнання виробничих ліній від світових виробників повністю універсальне, що дозволяє виготовляти  будь які авто за марками та габаритами.

Продукція корпорації представлена такими моделями авто як SUBARU, LADA, HYUNDAI.

Hyundai i20

Hyundai i20 (Хюндай i20) - компактний зовні, місткий  і багатофункціональний всередині, Hyundai i20 забезпечить своєму власникові  все, чого вимагає від автомобіля  житель мегаполісу: мінімальна витрата  бензину, маневреність і комфорт.

При розробці i20 застосовувалися найновіші технології: двигун, основним достоїнством якого  є дуже висока економія палива і  низький рівень викидів шкідливих  речовин, система контролю якості повітря  в салоні. Автомобіль, представлений  в 4-х версіях: з трьома бензиновими  двигунами, задовольнить запити самих  найвибагливіших водіїв.

ЛАДА 1119 (Калина хетчбэк)

Сімейства автомобілів  Калина складається з трьох моделей LADA 1117 (п'ятидверний універсал), LADA 1118 (седан), LADA 1119 (п'ятидверний хетчбек).

Витончені обводи кузова, оригінальна ефективна світлотехніка  надають автомобілю сучасний елегантний зовнішній вигляд. Розвинуте внутрішній простір салону, його сучасний оригінальні  дизайн. Застосовувані нові обробні  матеріали створюють комфортні  умови для розміщення водія і  пасажирів.

Двигун, оснащений  системою електронного управління уприскуванням  палива і запаленням, виконують найжорсткіші вимоги токсичності. Автомобіль відповідає всім сучасним вимогам по безопастности  та екології. Традиційна міцність і  невибагливість в експлуатації також, безсумнівно, буде гідно оцінена  власниками цього автомобіля.

Subaru Impreza

Subaru Impreza (Субару  Імпреза) - легко розкривається за  допомогою декількох слів: виразність, гармонійність і підкреслений  спортивний дизайн. Силует авто  повторює лінії істинно спортивних  машин, призначених для World rally. В цілому вигляд автомобіля  акуратний і не переобтяжений  деталями.

Велика собівартість і низька якість продукції галузі загалом, порівняно із зарубіжними  зразками не сприяють її експорту. Наші машини переважно купують країни СНД., до 50% загальної кількості двигунів йдуть у Росію. Реконструювання автомобілебудування в Україні сприятиме поліпшенню ситуації в цій галузі.

Забезпечення  населення автомобілями в Україні  становить лише 60 машин на 1000 жителів, тоді як у країнах з високорозвинутою ринковою економікою – 500 і більше. Потреба України в автомобілях у 2002 році 6 млн., у 2005р – 9,2 млн. шт.

Імпорт лише старих іноземних машин в Україну  становив у 1995р 200 тис. на суму 1 млрд. доларів США. Потреба в медичних автомобілях становить 5 тис.

Замкнута  політика українського автопрому, безумовно, на руку російським виробникам, що у  даному випадку захищають свій ринок  від зовнішніх впливів і усе  більше розширюють географію власних  постачань. Якщо подібна політика українського автомобілебудування протриває  і далі, то через кілька років  експорт у країни СНД стане  для України рожевою незбутньою мрією. (Уже зараз Кременчуцький  автозавод вступає вигідні контракти  КамАЗу, МАЗу, УралАЗу і «Татрі»; російські регіони надають перевагу не ЛАЗу, а турецькому Mercedes-Benz, чеському Karosa, угорському Ikarus і ін.). Більш того, зростання виробництва в інших країнах СНД неминуче - раніш чи пізніше відіб'ється на внутрішньому ринку України, і невідомо, чи вдасться тоді місцевим виробникам вдержати позиції навіть у свойому будинку. На експорт засобів наземного транспорту було відправлено на 166565,7 тис доларів, імпорт склав $429670,14 тис. 

Фінансова характеристика

Капіталізація автомобілебудування  – вартість акцій усіх підприємств  галузі. На 1.01.2010 року рівень капіталізації  українського автопрому становив 54 530 млн. дол. США. За останні 8 років загальні обсяги виробництва автомобільної техніки в Україні зросли в 13 разів та склали в 2010 році 425,8 тис. од. У вартісному вираженні − 23 750 млн. грн.. Частка галузі у ВВП країни становить 2,5%.  

Підприємства  автомобілебудування України мають  такі джерела доходів від діяльності:

По-перше, реалізація виготовленої продукції  на внутрішньому ринку та закордоном;

По-друге, доходи від зборки автомобілів  іноземного виробництва.

Через нестабільність політики урядів щодо підтримки вітчизняного автопрому  та умов вступу до СОТ – введення/скасування імпортних мит на іномарки і комплектуючі до них та наших автомобілів, рівень повернення експортного ПДВ тощо – ситуація в автопромі також  нестабільна. Від вищеназваних умов напряму залежить ціна готової продукції  наших виробників та іноземних конкурентів. Саме коливання цих величин і  зумовлюють рівень доходу підприємств  галузі. Особливе місце займає добробут населення нашої країни – від  нього залежить попит на внутрішньому ринку. Також не менш важлива ситуація на ринках країн, куди експортується  продукція: законодавчі зміни у  цих країнах щодо імпортних мит, економічні умови.

Витрати підприємства галузі мають  такий же характер як і підприємств  інших галузей (сировина, оплата праці, амортизаційні відрахування, оренда тощо).

Сировинними ресурсами автопромисловість  України забезпечена недостатньо: для виробництва деталей потрібні кольорові метали, запаси яких в  Україні обмежені. Щодо гуми, то тут  проблема незначна – в Україні  видобувається достатньо нафти  щоб забезпечити потребу автопрому, до того ж добре розвинуті текстильна та хімічна промисловості, що дуже пов’язані  під час створення автомобіля. Деякі запчастини (як от двигуни) завозяться із закордону. Це пов’язано з тим, що імпортні комплектуючі дешевші та якісніші за наші. Виходом з такої  залежності від комплектуючих є модернізація виробництва, створення нових конструкторських розробок та купівля патентів на виробництво нових видів продукції. Обсяги критичного імпорту складають 167 млн. дол. США. Щодо інвестицій, то можна прослідкувати чітку динаміку їх зростання до 2009 року включно. Аналізуючи дані за перше півріччя 2010 року, можна зробити висновок, що кількість інвестицій у автопром буде значно меншою за минулий рік, що напряму пов’язано з фінансовою кризою у світі та побоюваннями інвесторів щодо прибутковості галузі за умов низького попиту. 

Рисунок 5 – Динаміка інвестицій у  автопром України.

Із вищезазначеного можна зробити  висновок, що автомобілебудування в  Україні потерпає від недостатнього  обсягу інвестицій. Наш автопром не встигає за іноземними аналогами  у розвитку технологій. Застаріле  обладнання і способи виробництва  призводять до низької якості продукції, до її високої собівартості, а отже і низької конкурентоспроможності.

Український автопром має такі джерела фінансування:

  • Державний бюджет;
  • Позабюджетні кошти;
  • Кредити банків.

Загальний  обсяг  фінансування  автомобільної  промисловості  складає 55613 млн. гривень. 

Таблиця 3 – Джерела фінансування української автомобільної промисловості  станом на 2011 рік

Джерело фінансування

Об’єм фінансування

Державний бюджет

3884,4 (7%)

Позадержавні кошти

18236,6 (32,8%)

Кредити банків

33492 (60,2%)


 

Розподіл часток джерел фінансування можна розглянути за допомогою наступної  діаграми.

Джерела фінансування українського автопрому станом на 2009 рік, млн. грн.:

  • 7%- Державний бюджет
  • 60%- Позабюджетні кошти
  • 33%- Кредити банків

Рисунок 6 – Джерела фінансування українського автопрому станом на 2011 рік

Можна зробити висновок, що основна  частина фінансування українського автопрому представлена кредитними коштами банків, а найменшу частку займають надходження з державного бюджету. Це є доволі негативним явищем для економіки країни, яка намагається  розвивати галузі своєї промисловості.

Розподіл  фінансування

  1. За рахунок бюджетних коштів
  • Внесення змін і доповнень до чинного законодавства (0,5 млн. грн. (0,001%))
  • Технічне нормативне регулювання вимог до конструкцій АТЗ (1,6 млн. грн. (0,01%))
  • Проведення маркетингових досліджень (1,4 млн. грн. (0,01%))
  • Проведення науково-дослідних та дослідно-конструктивних робіт (17,5 млн. грн. (0,1%))
  • Підготовка кадрів (1198 млн. грн. (2,15%))
  • Погашення відсотків за користування кредитом (2665,4 млн. грн.(4,8%))
  1. За рахунок позабюджетних коштів та кредитів банків
Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України