Аудит запасов

 

Зміст 

1. Аудит запасів підприємства

 

2. Практичне завдання

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Аудит запасів підприємства

 

    Запаси  є однією з найважливіших складових  собівартості продукції, робіт, послуг (матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції). Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток, збереження самих запасів, правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість). Тобто від об’єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов’язаних з рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.

    Виходячи  з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів  є висловлювання аудиторів думки  про те, чи відповідає фінансова  інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативних документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

    Бухгалтерський  облік забезпечує відображення господарських  фактів, а аудит підтверджує їх достовірність, законність та повноту  відображення. Розглядаючи завдання аудиту виробничих запасів, необхідно пам’ятати, що область аудиторського дослідження виходить за межі бухгалтерського обліку.

    Згідно  з ЗУ «Про аудиторську діяльність» поняття аудиту розглядається як перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання, з метою визначення достовірності їх звітності , обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормам. Для досягнення основної мети аудиту, а також задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої інформації щодо виробничих запасів аудитору необхідно виконати такі завдання:

    · перевірити правильність визнання запасів  активами суб’єкта господарювання;

    · перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки і обліку виробничих запасів;

    · встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки;

    · оцінити стан внутрішнього контролю;

    · встановити чи здійснюється контроль за виробничими запасами;

    · перевірити чи правильно та своєчасно здійснюється документальне відображення господарських операцій;

    · встановити чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов’язаних з  витрачанням виробничих запасів.

    Загальне  визначення завдання аудиту виробничих запасів полягає у встановленні достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності господарських фактів відносно залишків і руху виробничих запасів.

    Джерела інформації аудиту виробничих запасів  являють собою предметну область  дослідження. Це нормативні документи, облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух виробничих запасів. Для узагальнення інформації про наявність, рух належних суб’єкту господарювання предметів праці, призначені бухгалтерські рахунки класу 2 «Запаси», а для узагальнення інформації про наявність та рух виробничих запасів призначено рахунок 20 «Виробничі запаси». У ході аудиту використовуються акти ревізії та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, і також інформація одержана в ході аудиту.

    Предметна область дослідження запасів  включає:

    1. Внутрішні нормативні та загальні  документи клієнта. 

    2. Облікову політику з питань  обліку виробничих запасів. 

    3. Договори з МВО. 

    4. Первинні документи та реєстри обліку по рахунках, призначених для ведення БО виробничих запасів (Журнал обліку надходження вантажів, довіреність, прибутковий ордер, товарно - транспортна накладна, акт про приймання матеріалів, накладна на внутрішнє переміщення матеріалів, реєстр приймання –здачі документів, відомість обліку залишків матеріалів на складі, лімітно – забірна картка, накладна на відпуск матеріалів на сторону).

    5. Регістри зведеного синтетичного  обліку.

    6. Місця збереження виробничих  запасів. 

    7. Технологічний процес виробництва.

    Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію про: підприємство, його діяльність, перелік виробничих запасів. Особлива увага приділяється вивченню наказів, про проведення заходів внутрішнього контролю – ревізій та інвентаризацій. Вивчення договорів із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства у роботі з цією категорією працівників. Аналіз облікової політики дає змогу встановити , яких методів дотримується підприємство з питань оцінки виробничих запасів, їх переоцінки та методів оцінки виробничих запасів.

    Аудитор у процесі свого дослідження  повинен чітко відслідковувати  інформаційні потоки, пов’язані з  господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.  

    Послідовність проведення аудиту запасів.

    Аудит виробничих запасів починають з  перевірки своєчасності і повноти проведення інвентаризації запасів та контролю виконання угод з постачальниками і покупцями. Аудитор звертає увагу на терміни проведення інвентаризації, правильність визначення її результатів, вивчає склад комісії та відображення в бухгалтерському обліку даних по інвентаризації. Наступним етапом є перевірка правильності визначення збитків (шкоди) завданої матеріально відповідальною особою від нестачі ТМЦ (наявність пояснення МВО та погодження нею на відшкодування збитків). Далі перевіряється процес надходження виробничих запасів, тобто запаси можуть надходити від різних постачальників; придбані за відповідну плату; надходження запасів, як внесок в статутний капітал; запаси які отримані безплатно, виготовлені власними силами чи обміняні. Аудитор перевіряє своєчасність і правильність документального оформлення, оприбуткування запасів первинними документами та відображення їх в обліку, також слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність пред’явлення претензій до постачальників або транспортних організацій. Наступним етапом є з’ясування аудитором встановлені методи оцінки запасів, які регламентовані обліковою політикою підприємства. Потрібно перевірити, чи придбані або виготовлені виробничі запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю (згідно П(с)БО9«Запаси»). Далі аудитором ведеться контроль за порядком витрачання і списання виробничих запасів на виробництво продукції, для цього аудитор використовує методи натурального контролю, вивчає дані про оприбуткування готової продукції, тобто чи немає продукції яка не оприбуткована, одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей.

    На  більшості підприємств обсяг операцій з матеріальними цінностями буває досить значним, тому їх перевірка є трудомістким процесом. Під час аудиторської перевірки операцій з матеріальним цінностями потрібно керуватись чинними нормативними та законодавчими документами, а саме: 
- Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". 
- Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р. 
- Інструкцією "Про застосування планів рахунків бухгалтерського обліку...", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. 
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20 жовтня 1996 р. 
- Інструкцією "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами № 268 від 5 грудня 1997 р., № 115 від 26 травня 2000 р.). 
- Порядком проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей зі змінами і доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р. 
- Інструкцією "Про норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", затвердженою Департаментом автомобільного транспорту України № 179 від 3 травня 1995 р. 
- Положенням про граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві, галузеві технічні норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції. 
- "Положенням про документи та документообіг у бухгалтерському обліку", затвердженим Міністерством фінансів України. - "Інструкцією про порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ та їх відпуск", затвердженим Міністерством фінансів України.

    Джерелами інформації для аудиторської перевірки  матеріальних цінностей на підприємстві є: 
- Доручення - документ, який видає підприємство лише власним працівникам на одержання товарно-матеріальних цінностей, де мають бути перелічені всі цінності, які потрібно отримати.

    -Прибутковий ордер, оформлення якого здійснюється матеріально відповідальною особою для оприбуткування всіх матеріалів, що надійшли на склад підприємства. Акт про прийняття матеріалів, який складають на матеріали, які надходять без супровідних документів для оприбуткування. 
-Лімітно-забірна картка - оформляється зі складу на виробництво, виписується на кожний вид запасів і в кінці місяця на підставі лімітно-забірних карток підраховується кількість та сума відпущених матеріалів за місяць. 
-Накладна-вимога - накладна на відпуск матеріалів на сторону. Складається у разі відпуску цінностей зі складу, при внутрішньому переміщенні та надходженні на склад матеріалів від розбору тимчасових споруд, від ліквідації основних засобів. 
-Картка обліку матеріалів, в якій ведеться кількісно-сортовий облік матеріалів на складі. 
-Товарно-транспортна накладна - супровідний матеріали документ, на основі якого здійснюється їх оприбуткування. 
-Акт-вимога на зміну (додатковий відпуск) - документ, що оформляється під час відпуску цінностей, потреба в яких виникає разово. 
-Відомість обліку залишків матеріалів на складах, яка складається на основі карток складського обліку і заповнюється матеріально-відповідальними особами. 
-Картка обліку МШП - відомість обліку видачі спецодягу, взуття, акт на списання МШП, 
-Вивчення складу і структури матеріальних цінностей, ознайомлення з умовами їх зберігання. 
-Підтвердження правильності оцінки запасів та відображення операції за їх надходженням та використанням в обліку. 
-Оцінка системи внутрішнього контролю за використанням сировини і матеріалів у виробництві. 
-Підтвердження достовірності визначення та відображення зносу МШП. 
-Оцінка якості проведення інвентаризації матеріальних цінностей. 
-Підтвердження достовірності оформлення та відображення на рахунках типових господарських операцій. 
Послідовність аудиту матеріальних цінностей: 
Завдання аудитора полягає в тому, щоб виявити та попередити появу порушень. 
Основну роль в аудиті матеріальних цінностей відіграє інвентаризація 
Присутність аудитора під час інвентаризації необхідна. У його функції входить: 
-присутність під час інвентаризації, якщо запаси матеріальних цінностей дуже великі та якщо аудитор з недовірою ставиться до очікуваних результатів; 
-спостереження за виконанням процедур та ідентифікація з метою визначення ступеня відповідності їх законодавчим актам; 
-перевірка правильності підрахунку на основі випадкової вибірки; 
-вивчення обгрунтованості віднесення операцій до певного звітного періоду; 
-отримання пояснень з приводу значних невідповідностей матеріальних цінностей даним бухгалтерських записів; 
-перевірка правильності оцінки фактичного обсягу запасів. Аудиторські процедури поділяються на ті, що проводяться: 
- до інвентаризації; 
- під час інвентаризації; 
- після інвентаризації. 
До проведення інвентаризації потрібно впевнитись у тому, що на підприємстві чітко організовані складське господарство та контрольно-пропускна система. 
Необхідно здійснити процедури перевірки таких фактів: 
-як здійснюється охорона об'єкта; 
-чи укладені та правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні цінності на зберігання; 
-чи створені матеріально відповідальній особі умови для забезпечення збереженості матеріальних цінностей, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи; 
-чи є в наявності вимірювальні пристрої; 
-чи існує контроль за порядком вивезення матеріальних цінностей з території підприємства; 
-чи призначена керівництвом підприємства постійно діюча комісія для перевірки матеріальних запасів. 
Для отримання впевненості в тому, що операції за рухом матеріальних цінностей (МЦ), які були проведені до інвентаризації, обліковані правильно, аудитор знімає копії останніх документів за надходженням та вибуттям цінностей. 
Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спостерігаючи за її роботою, повинен стежити за правильністю виконання процедур. 
Члени інвентаризаційної комісії перераховують цінності та складають інвентаризаційні описи. 
Аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи її дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу звертають на дорогоцінні, застарілі та пошкодженні матеріали. Здійснюючи інвентаризацію, слід звертати увагу на номери, марки, назви. Іноді під час порівняння номерів та марок, указаних у паспортах та даних прибуткових документів, виявляється заміна нового автомобільного двигуна вже використовуваним або дорогого - дешевшим. Аудитор мусить звертати увагу на перевірку подій після дати складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду. 
У цьому разі аудитор повинен виконати такі процедури: відібрати операції з відпуску матеріалів, обліковані на початку звітного періоду для вибіркового тестування та порівняти їх з накладними та рахунками, потім впевнитись, чи серед облікованих операцій немає таких, які виходячи з даних відвантаження в первинних документах стосувалися звітного періоду. 
Після закінчення інвентаризації важливо, щоб аудитор зняв копію інвентаризаційної відомості. 
Результати інвентаризації порівнюють з даними бухгалтерського обліку. З практики відомо, якщо інвентаризація проводилась якісно, виявляється не менше 5-10 відхилень звітної кількості від фактичної, у разі широкої номенклатури - до 50-80 відхилень. 
Рух матеріальних цінностей аналізується в тих випадках, коли є дані про те, що на підприємстві (у клієнта) всі операції документуються. Перевіряючи рух МЦ, потрібно виявити підробки в документах за операціями з витрачання товарів, у тому числі необґрунтоване підвищення цін. 
Важливий спосіб бухгалтерської перевірки - порівняння даних прибутково-видаткових документів з даними інших документів, які фіксують ці самі операції, але в інших аспектах. Його застосовують тоді, коли є підозра, що під час здійснення деяких операцій були допущені помилки, а документально ці операції зафіксовано правильно. 
Використовуються також такі прийоми і способи, як зіставлення даних, що відображають надходження та витрачання матеріальних цінностей, з даними документів, якими оформлені інші операції, обумовлені першою операцією; даних про переміщення МЦ - з даними про тару, в якій вони перевозились; даних бухгалтерського обліку - з даними оперативного обліку; перевірка фактичного виконання робіт у натуральних показниках, оплачених за грошовими документами; перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, відображених у документах. 
Безпосередній огляд бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовується для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використовують. За документами оперативної звітності можна визначити справжній характер та обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не може бути достовірною інформацією для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок дослідження. 
Стандарт 9 "Запаси" пропонує шість можливих методів оцінки вибуття матеріальних цінностей: 
- метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; 
- метод середньозваженої собівартості; 
- метод ФІФО; 
- метод ЛІФО; 
- метод нормативних затрат; 
- метод вартостей реалізації (ціни продажу). 
Для одиниць запасів, які мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Отже, підприємство може обрати, наприклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів - метод середньозваженої собівартості. Інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватись для різних товарів різні методи. Але, обираючи методи обліку запасів, слід пам'ятати, що зміна облікової політики має бути обґрунтованою і можлива лише у тому разі, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства. Неефективна облікова політика щодо оцінки матеріальних цінностей може призвести до сплати великих сум податків та погіршення фінансового стану підприємства. 
Значення правильного вибору методу оцінки матеріальних цінностей полягає в тому, що перекручення цього показника впливає на величину ліквідності.

    Найпоширенішими методами порушень є такі: 
-відкриття кількох карток складського обліку на одні й ті самі види МЦ та списання тих, які є найбільш вигідними в певній угоді; 
-недотримання послідовності застосування вибраного методу оцінки; 
-списання фактично неіснуючих на складі матеріальних цінностей один раз протягом періоду, що перевіряється. На накладних відсутні дані відпуску цінностей 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Практичне завдання.

Завдання 1 

    Потрібно:

    А) перевірити відповідність змісту Статуту  та Установчого договору чинному  законодавству на право проведення аудиту;

    Б) указати, в установчі документи  яких фірм потрібно внести зміни і  які саме. 

1. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Інаудит»:

«Цілі та завдання функціонування фірми: діяльність аудиторської фірми «Інаудит» передбачає:

а) аудит;

б) аудиторські  послуги (супутні аудиту роботи). 

2. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Аналітик»:

«Цілі і завдання функціонування фірми: діяльність аудиторської фірми «Аналітик» передбачає:

а) аудит;

б) аудиторські  послуги;

в) забезпечення інструктивними матеріалами своєї фірми; 

3. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Консульт»:

«Цілі та завдання функціонування фірми: діяльність аудиторської фірми «Консульт» передбачає:

а) аудит;

б) аудиторські  послуги;

в) консультації щодо створення комерційних підприємств 

4. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Ernst and Yang»:

«Цілі та завдання функціонування фірми: діяльність аудиторської фірми «Ernst and Yang» передбачає:

а)  складання  аналітичних таблиць;

б) ведення  бухгалтерського обліку;

в) консультації щодо оподаткування. 

5. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Харків-аудит»:

«Цілі та завдання функціонування фірми: діяльність аудиторської фірми «Харків-аудит» передбачає:

а) аудит;

б) розроблення  програмного забезпечення;

в) супутні  аудиту роботи;

г) дослідницькі роботи – аудитор не може проводити. 

6. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Київ-аудит» передбачає:

а) аудит;

б) аудиторські  послуги;

в) проведення семінарів з питань підвищення кваліфікації – аудитор не може проводити 

7. Витяг зі Статуту та Установчого договору аудиторської фірми «Аудит - експрес» передбачає:

а) аудит;

б) супутні  аудиту роботи;

в) рекламна діяльність – аудитор не може проводити

г) видання  інструктивних матеріалів 

8. У статуті  та Установчому договорі аудиторської фірми «Інаудит» записано, що засновниками її є представники іноземної держави, яким належить 30% внесеного капіталу, та троє громадян України, що мають сертифікати на аудиторську діяльність і яким належить 70% внесеного капіталу. – таке можливо

 

9. Статутом  аудиторської фірми «Віта» передбачено, що вкладений під час її створення капітал розподілено так: представники Німеччини – 20%, представники Англії – 20%, представники України (фізичні особи, що мають сертифікати на аудиторську діяльність) – 60% - такого не може бути, т.к. під час створення капіталу може складати тільки 30%

 

10. До складу засновників аудиторської фірми  «Омега» входить аудиторська  фірма «КРМG» (30% капіталу) і четверо громадян України, яким належить 70% капіталу, однак один із них не має сертифіката на аудиторську діяльність. – не мають права працювати без сертифікату.

 

11. У вигляді  схеми зобразити оптимальну організаційну  і посадовий розклад середньої  аудиторської фірми.

 

Організаційна структура 

Аудиторська фірма “Де Візу” має чітку організаційну структуру, яка

забезпечує високу якість наданих послуг.

 

Департамент аудиту:

• відділ аудиту суб’єктів виробничої діяльності;
• відділ аудиту суб’єктів комерційної господарської діяльності;
• відділ аудиту суб’єктів некомерційної господарської діяльності;
• відділ аудиту банків;
• відділ аудиту небанківських фінансових установ.

 
Департамент надання аудиторських послуг:

• відділ інформаційно-консультаційного обслуговування суб’єктів господарської діяльності;
• відділ інформаційно-консультаційного обслуговування банків та небанківських фінансових установ;
• навчальний відділ з питань організації та ведення бізнесу.

 
Департамент правового забезпечення:

• відділ корпоративних відносин і договірного супроводження;
• відділ судово-претензійної діяльності та представництва;
• відділ правових досліджень та експертиз.

 
Департамент науково-економічного забезпечення розвитку бізнесу:

• відділ аналітики та прогнозування бізнесу;
• відділ економічних досліджень та фінансового менеджменту;
• відділ наукового, методичного та організаційного забезпечення аудиту.

 
Департамент забезпечення діяльності фірми. 
 
 

Завдання 2 

1. Фірма «Промінь»  відповідно до статуту готує документи бухгалтерської звітності за шість місяців – період який закінчується 30 червня 2009р. Компанія «Євротрейд ЛТД» є дочірнім підприємством фірми і реалізує в роздріб продукти харчування. «Євротрейд ЛТД»  подає звітність за шестимісячний період, в якому виявлено істотні відхилення від показників бухгалтерської звітності за попередній рік, який закінчився 31 грудня 2008р. Звітні документи за 2008р. були перевірені аудитором. Нижче вказані витяги із документів звітності компанії «Євротрейд ЛТД»

 

Таблиця 1 

 

2. Скласти перелік  питань особливо важливих  з погляду  аудитора для анкети (застосування прийому анкетування), на яку повинні дати відповіді керівник і головний бухгалтер підприємства.

 

Анкета

Анкетування керівника  підприємства

 

Анкетування головного бухгалтера 

 
 
 
 

3.

 
 

3. Визначити необхідність і можливість залучення до аудиторської перевірки експертів, інших спеціалістів, а також об`єкта що підлягає експертній оцінці, і розробити проект угоди на виконання експертних робіт. – маркетолог, товаровед.
4. Одним із завдань аудитора є перевірка реальності кредиторської заборгованості. У таблиці 2 наведено за місяцями 2008 року суму кредиторської заборгованості за даними бухгалтерської звітності компанії «Євротрейд ЛТД».