Договір будівельного підряду

Завдання 2.

Тема наукового  повідомлення: Договір будівельного підряду

Договір є основною підставою  виникнення зобов’язально-правових відносин (зобов’язань), що встановлює певні  суб’єктивні права i суб’єктивні  обов’язки для сторін, які його уклали.

Договір можна визначити  як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовiдносин.

Предметом договору завжди є певна дiя, але ця дiя може бути тiльки правомiрною. Якщо предметом договору буде неправомiрна дiя, тобто незаконна, то такий договiр визнається не¬дiйсним.

Договір вважається дійсним  при дотриманні таких умов: законнiсть дiї; волевиявлення сторiн; дотримання встановленої законом форми договору; правоздатнiсть i дiєздатнiсть сторiн.

Головним елементом кожного  договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить закону.

Змiстом будь-якого договору є права й обов’язки сторiн, встановленi ним. Змiст будь-якого договору характеризується його умовами. Прийнято розрiзняти iстотнi, звичайнi i випадковi умови договору.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній  у належних випадках формі досягнуто  згоди по всіх істотних умовах. Такими є умови договору, що визнані такими за законом або необхідні для  договорів даного виду, а також  всі ті умови, щодо яких за заявою однією із сторін повинно бути досягнуто  згоди (наприклад, у договорі купівлі-продажу  істотними є предмет, ціна, строк).

У договорі може бути зафіксовано  волю двох чи кількох осіб.

Договори, в яких бере участь понад двох осіб, називаються багатосторонніми (наприклад, договір про спільну  діяльність по спорудженню житла, будівництво  шляхів, шкіл і т. п.).

Договори, в яких одна сторона  має лише права, а інша — лише обов’язки називають односторонніми. Їх слід відрізняти від односторонніх  угод, учасником яких є одна особа. У договорі ж завжди бере участь не менше двох осіб.

Договори, в яких кожна  із сторін має і права і обов’язки, називають двосторонніми, або взаємними.

Розрiзняють договори реальнi й консенсуальнi.

Реальнi договори вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій (наприклад, договір позички слід вважати укладеним не з моменту угоди між сторонами про позичку, а з моменту, коли позикодавець передав позичальникові певну суму грошей).

Консенсуальнi договори вважаються укладеними i набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору (наприклад, купiвля-продаж, найм, пiдряд тощо).

За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими. Останні, в свою чергу, поділяються на прості і нотаріально посвідчені.

За загальним правилом вибір форми договору залежить від  бажання осіб, що його укладають. Однак  у ряді випадків закон вимагає, щоб  договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено  такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про  їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір  лише у випадках, передбачених законом.

Усна форма допускається в договорах, що виконуються під  час їх укладання, якщо інше не встановлено  законом (наприклад, договір купівлі-продажу  за готівку).

Проста письмова форма  застосовується в разі укладення  договорів між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім договорів, що виконуються під  час їх укладення. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон (наприклад, договір майнового найму (оренди) між громадянами на строк понад одного року).

Нотаріальне посвідчення  письмових договорів обов’язкове  у випадках, передбачених у законі. Таким чином, укладаються договір  купівлі-продажу жилого будинку  та деякі інші. Таке посвідчення здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення даної нотаріальної дії шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально.

Недодержання форми договору, якої вимагає закон, тягне недійсність  договору лише в разі, якщо такий  наслідок безпосередньо обумовлений  у законі.

Договiр вважається укладеним, коли сторони досягли згоди по всiх суттєвих умовах i угоду належним чином оформили.

У процесі укладення договору розрiзняють двi стадiї: пропозицiя укласти договiр (оферта) i прийняття пропозицiї (акцепт). Цивiльний кодекс України визначає, з якого моменту договiр вважається укладеним. Коли пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. В той же час, коли пропозицiя укласти договiр зроблена усно без зазначення строку для вiдповiдi, договiр вважається укладеним, якщо інша сторона негайно заявила особi, яка зробила пропозицiю, про прийняття цiєї пропозицiї. Якщо така пропозицiя зроблена в письмовiй формi, договiр вважається укладеним, коли вiдповiдь про прийняття пропозицiї одержана протягом 
нормально необхiдного для цього часу.

У той же час відповідь  про згоду укласти договір  на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час новою пропозицією. Однак це правило не поширюється  на випадки, коли при укладенні договорів  між державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями виникають розбіжності, що підлягають розгляду судом, арбітражем або третейським судом.

Часто сторони самi визначають момент вступу договору в юридичну силу, тобто момент, з якого договiр вважається укладеним, про що прямо зазначають у договорi — договiр набуває сили з такого-то дня, мiсяця i року. В iнших випадках момент укладення договору визначає закон. Наприклад, договiр купiвлi-продажу жилого будинку має бути нотарiально посвiдчений, але юридичної сили вiн набуває лише з моменту його реєстрацiї в мiсцевих органах управлiння.

Момент набуття договором  чинностi має важливе значення, оскiльки з цим моментом пов’язанi певнi юридичнi наслiдки — перехiд права власностi до покупця, ризик випадкової загибелi речi та інші події.

                           Договір будівельного підряду

Договір будівельного підряду  в наш час широко застосовується. Цей договір спрямований на будівництво і здачу в установлений строк об’єкта або виконання інших будівельних робіт відповідно до проектно – кошторисної документації.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст.277 ЦК України).

Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється §3 гл.61 ЦК України, ЗУ “Про інвестиційну діяльність”¹, ЗУ “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві, Положенням про підрядні контракти у будівництві України² та іншими спеціальними правилами.

Метою укладення договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших  робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням  об'єкта.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.

Сторонами договору виступають: при взаємних договорах – замовник і підрядник, а в багатосторонніх  – крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники  устаткування, банки, субпідрядники  та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.

Істотними умовами договору є умови про предмет, строк  та ціну.

Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об’єкт будівництва - сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником  доручених йому робіт. Умова про  предмет визначається в договорі його найменуванням.

Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання  роботи, а також в договорі можуть бути передбачені строки завершення окремих етапів робіт.

Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або при  проведенні тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням  регламентуючих рішень з цього питання. При визначенні ціни договору сторони  можуть керуватися Правилами формування договірних цін та їх уточнення в  процесі будівництва³.

Особливості договору будівельного підряду:

1. роботи за даним договором проводяться за місцем знаходження об’єкта (предмета праці);
2. специфічний предмет договору та його суб’єктний склад;
3. тривалість договірних стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договірних обов’язків;
4. широке застосування системи генерального підряду;
5. наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду.

Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо повинні  одержати відповідні документи. Для  замовника – дозвіл на будівництво, що видається органами місцевого  самоврядування, а для підрядника – ліцензію (дозвіл) для здійснення будівництва.

Укладення договору може здійснюватися  шляхом:

а) прямих переговорів між  сторонами;

б) відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірну угоду (протокол намірів), відповідно до якої вони беруть зобов’язання укласти  договір у подальшому на умовах, що передбачені переддоговірною  угодою. З урахуванням цього документа  учасники планують свою діяльність, організовують  підготовчу роботу для укладення  договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні угоди з  субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні угоди  є обов’язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється  від укладення договору, інша сторона  має право звернутися до господарського суду про компенсацію завданих збитків. До поважних причин відносять обставини  непереборної сили, суттєву зміну  умов договору замовником, недоцільність  або неможливість інвестування коштів у будівництво об’єкта та інші обставини, якщо вони обумовлені в переддоговірній  угоді.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір  підрядників на конкурсних засадах  шляхом оцінки їх пропозицій. Такі договори повинні укладатися, насамперед, на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних  вкладень.

Зміст договору становить  сукупність прав та обов’язків сторін. При цьому відповідному обов’язку  однієї сторони кореспондує відповідне  право іншої і навпаки.

Основним обов’язком підрядника є обов’язок здійснити будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов’язаний:

1. виконати роботи відповідно до проектної документації;
2. повідомити замовника про виявлені у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису.  У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
3. надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;
4. укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, а також надати другій стороні докази укладення нею договору страхування;
5. своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;
6. здати об’єкт у встановлений строк підряднику.

Замовник зобов’язаний:

1. своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;
2. передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника;
3. може бути зобов’язаний сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг;
4. організувати та здійснити прийняття результату виконаної роботи;
5. оплатити роботу підрядника.

Замовник має право  здійснювати контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних  підрядником робіт, дотриманням  строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не вмішуючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника).

Організує і здійснює прийняття  результату виконаної роботи замовник за свій рахунок, якщо інше не встановлено  договором. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання  робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно  розпочати їх прийняття. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами у прийнятті  робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Якщо замовник попередньо прийняв окремі етапи робіт, то він  несе ризик їх знищення або пошкодження  не з вини підрядника, у тому числі  й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання  робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником  і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним  лише у разі, якщо мотиви відмови  другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Крім того, прийняття робіт може здійснюватися  після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру  робіт. У цьому випадку прийняття  робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У разі необхідності консервації  будівництва з незалежних від  сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації  роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

За невиконання або  неналежне виконання обов'язків  за договором підрядник сплачує  неустойку, встановлену договором  або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення  строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором  граничного терміну.

У разі невиконання або  неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором  або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ст.884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об'єктом  будівництва визначених у проектно-кошторисній  документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний  строк не встановлений договором  або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися  внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених  самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного  ремонту об'єкта, який здійснено  самим замовником або залученими ним третіми особами.  Гарантійний  строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. При цьому, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Висновки:

Договір будівельного підряду є господарським договором, об'ємним за змістом (щодо нього додається безліч додатків, що уточнюють становища договору). Договір поширюється на будівництво нових будівель та житлових будинків, а також на реконструкцію вже існуючих будівель.

 Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності – від проектування до виведення об’єкта на проектну потужність. Договір будівельного підряду регулюється великою кількістю нормативно-правових актів. Однак, безсумнівно, центральне місце серед них належить Господарському і Цивільному кодексам.

Ознаками договору будівельного підряду є: виконання роботи за завданням замовника, приналежність результату робіт підряднику до їхньої передачі замовнику, створення замовником необхідних умов для виконання роботи підрядником, терміновість і самостійність виконання робіт підрядником за свій ризик. Для договору будівельного підряду характерне змішування елементів різних договорів, але від цього договір будівельного підряду не втрачає самостійності і може характеризуватись за кваліфікуючими ознаками: предметом, ціною, терміном, змістом прав і обов'язків сторін, включаючи відповідальність.

Істотними умовами договору будівельного підряду виступають предмет  договору, проектно-кошторисна документація і порядок її надання, термін виконання будівельних робіт, а також ціна. Предмет договору будівельного підряду має дві складові - об'єкт будівництва як результат роботи підрядника і безпосередньо будівельні роботи.

Структуру договірних зв’язків у будівництві утворюють суб’єкти договору будівельного підряду. Це, зокрема, замовник, підрядник, а в багатосторонньому  договорі можуть брати участь гаранти  чи поручителі (з боку замовника  та/або з боку підрядника), проектні організації, постачальники устаткування, кредитні установи, страхові та інші організації. Якщо у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядник  і спеціалізована організація –  субпідрядник, то укладається договір  підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує  підрядник.

                             Список використаної літератури:

1. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р.
2. Конституція України: Із змінами, внесеними згідно зі Законом № 2222-IV від 08.12.2004 р. К.: Велес, 2006. - 48 с.
3. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Моногр. - К.: Юрінком Інтер, 2006.
4. Цивільне право України. Договірні і недоговірні зобов'язання: Підручн. / За ред. С. С.Бичкової. - К., 2008.
5. Боднар Т. В. Договірні зобов'язання у цивільному праві України. - Монограф. - К., 2009.
6. Бербеков А.Х. Підстави й умови відповідальності за договором будівельного підряду – 2006р.
7. Єршов О.Г. Історія становлення та розвитку договору будівельного підряду / Правові питання будівництва.2008р.
8. Договірне право України. Особлива частина: навч. посібник / [Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.]; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009
9. Теоретичні та практичні аспекти розгляду судами спорів, що виникають із договорів підряду: Монографія / Берестова І.Е., Бобрик В.І., Великанова М.М. 2010.