Формування клімату і погоди Клімат України і Європи

Формування клімату  і погоди

                           Клімат України і Європи  

                                                      План

1.Погода. Характеристика її складових

2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди

 
3. Клімат України, його особливості і чинники які його визначають

4. Клімат Європи

5. Висновок

6. Список  використаної  літератури

1.Погода. Характеристика її складових

Погода - це стан нижнього шару атмосфери  в даний час і в даному місці. Поняття «погода» містить шість  показників її стану (або метеоелементів): температуру і вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск і вітер.

Температура повітря характеризує                                                                    тепловий стан атмосфери і вимірюється в градусах Цельсія (°С) і Кельвіна (К). Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів.

 На температуру впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрямок вітру, опади тощо. За даними спостережень розраховують середньодобову, середньомісячну, середньорічну температури. Різницю між максимальною і мінімальною температурою називають амплітудою температур. Річні амплітуди температур збільшуються від екватора до полюсів. На одній і тій самій широті амплітуда температур також може змінюватися. Наприклад, вона збільшується від узбережжя вглиб материка і є одним із показників континентальності клімату.

Вологість повітря - вміст водяної пари в  повітрі. Залежить від температури: чим вища температура повітря, тим більшу кількість вологи воно може містити. Абсолютна вологість - це кількість водяної пари (у г) в одиниці об'єму повітря (в 1 м3). Відносна вологість - відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.

 Хмарність - ступінь покриття небосхилу хмарами - скупченнями крапельок води? що зависли в атмосфері, або кристаликів льоду. Розрізняють купчасті, шаруваті, перисті хмари, а також десятки їх різновидів - високошаруваті, купчасто-дощові, шарувато-купчасті та ін. Хмарність визначають у балах - від 0 (при ясному небі) до 10 балів (при суцільній хмарності).

 Атмосферні опади - вода в рідкому і твердому станах, що випадає з хмар або з повітря на земну поверхню. До рідких опадів належать дощ, роса, мряка, до твердих - сніг, град, іній, приморозь, снігова крупа. Кількість опадів вимірюється в міліметрах за одиницю часу (місяць, рік). Атмосферний тиск - сила, з якою повітря давить на земну поверхню. Одиницями виміру атмосферного тиску є міліметри ртутного стовпчика (мм рт, ст.), мілібари (мб), а в системі СІ - паскалі (Па) і гектопаскалі (гПа). Нормальний тиск - середня величина тиску на рівні моря: Рнорм. - 760 мм рт. ст. = 1013 мб = 1013 гПа.

Вітер - горизонтальний рух повітря з  області високого тиску до області  нижчого. Вітер характеризується швидкістю (м/с, км/год) і напрямком (визначається за стороною горизонту, звідки дує). На Землі розрізняють постійні вітри (північно-східні і південно-східні пасати, західні вітри помірних широт), сезонні вітри мусони), місцеві вітри (бризи, бора та ін.).

2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди 
Відомості про метеоелементи передаються в Гідрометеорологічні центри в зашифрованому вигляді. Цифрами та значками ці дані наносять на синоптичні карти погоди, які складають 4 рази на добу або за кожний термін спостережень. Нині карти складають тільки в основних гідрометеоцентрах і передають за допомогою факсимільної передачі або комп’ютерного зв’язку в регіональні гідрометеоцентри. На синоптичних картах показують такі синоптичні об’єкти, як розподіл тиску, повітряні маси і фронти, розташування і властивості атмосферних хвилювань, характер і поширення хмарності та опадів, розподіл температури тощо /рис. 28/. Синоптична карта дає інформацію про стан погоди в момент спостережень, а серія таких карт показує зміни стану атмосфери, рух і еволюцію атмосферних процесів, трансформацію і взаємодію повітряних мас. Головною метою синоптичного аналізу є завбачення погоди. Прогноз на 1 - 2 доби називають короткостроковим, а на тиждень, декаду, місяць, сезон - довгостроковим. Для завбачення погоди на 1 добу потрібні відомості на території всієї країни або материка, на 2 доби - відомості про всю півкулю, а на 3 доби - відомості про стан атмосфери на всій Земній кулі.                  
При завбаченнях погоди користуються передусім методом екстраполяції в часі й просторі на підставі зіставлення синоптичних карт. Іноді уточнюються результати за картами багатьох попередніх років виходячи із законів динаміки і термодинаміки атмосфери. 
Короткострокові завбачення не вільні від помилок, але в цілому вважаються задовільними. Можливості поліпшення точності завбачення шукають у введенні обчислювальних методів прогнозу за допомогою електронно-обчислювальних машин, але в більшості випадків вони стосуються лише баричного поля. Прогноз погоди великої завчасності ґрунтується на доборі синоптичних карт - аналогів за минулі роки виходячи з міркувань, що атмосферним процесам властива ритмічність. Так складають прогнози на місяць. Важче скласти прогноз на сезон, оскільки потрібно аналізувати збурення полів температури і тиску на всій земній кулі. 
Прогноз складається для великої території. В кожній місцевості його уточнюють за місцевими ознаками або прикметами, які ґрунтуються на зовнішньому вигляді неба, хмap, поведінці тварин, рослин тощо. Наприклад, роса вранці або туман в долинах - на добру погооду.

3.Клімат України, його особливості і чинники які його визначають

Клімат  України помірно континентальний, на Південному березі Криму - субтропічний середземноморський. В Українських Карпатах і Кримських горах спостерігаються зниження температур повітря по вертикалі знизу вгору, збільшена кількість опадів порівняно з сусідніми рівнинними територіями. Для країни в цілому характерне збільшення континентальності клімату із заходу на схід.         

Середньорічна кількість, годин сонячного сяяння зростає в Україні з північного заходу на південний схід і південь  з 1700 до 2400. Мінімальна тривалість - у  Поліссі (1700-1800 год на рік), максимальна - на південних схилах Кримських  гір (понад 2400 год). Сумарна сонячна  радіація становить на півночі країни 3500-4000, в південних районах - 4600-5200 МДж/м2 на рік.

Циркуляція  атмосфери зумовлює перенесення  повітряних мас, їх трансформацію і  взаємодію. На територію України  приходять морські повітряні  маси - арктичні (з півночі), помірні (з регіонів помірних широт Атлантики) і рідко - тропічні (з південних  районів Атлантики). Континентальні помірні і тропічні повітряні маси приходять із внутрішніх районів Євразії відповідних широт. Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Антициклони менше рухливі, ніж циклони, тому в Україні переважають дні з антициклональними (ясними, сонячними) погодами - у середньому на рік їх 230-235 (проти 135-130 днів із циклональними погодами).

 Підстилаюча поверхня впливає на всі кліматичні показники. Наприклад, гірські хребти Карпат і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморське узбережжя від холодних арктичних повітряних мас. Середньосічневі температури на північному сході країни від -7 до -8 С, а на Південному березі Криму (Ялта) +4 °С. Середньолипневі температури на заході України +18 °С, а на півдні - від +22 °С до +23 °С і. вище.

Опади розподіляються нерівномірно, їх річна кількість  зменшується з заходу і північного заходу (550-650 мм/рік) на південь і  південний схід (до 300-350 мм/рік). Максимум опадів припадає на Кримські гори (понад 1000 мм/рік) і Українські Карпати (понад 1500 мм/рік).

В цілому кліматичні умови України сприятливі для різних галузей господарства.

 4. Клімат Європи

Перевага  західного перенесення повітряних мас

Європа  розташована у чотирьох кліматичних  поясах.

Для арктичного поясі (архіпелаг Шпіцберген і ряд  інших островів Північного Льодовитого  океану) характерний арктичний тип  клімату з переважанням протягом року мінусових температур. Тут випадає  мала кількість опадів (не більше 250 мм/рік).

У субарктичному  поясі лежать південне узбережжя  Баренцова моря, північ Скандинавського  півострова й острів Ісландія. Клімат субарктичний. Зима довга і холодна (до -ЗО °С), літо порівняно тепле (до +10, +15 °С), але дуже коротке/Опадів небагато - до 300 мм/рік.

Велика  частина Європи лежить у помірному  поясі з морським, помірно континентальним і континентальним типами клімату.

Для помірного  морського клімату характерне переважання  вологого повітря Атлантики. На островах Ірландія, Великобританія, а також  на березі Атлантичного океану зима дощова, тепла (середні температури від +1 до +6 °С), Влітку температури невисокі - від +10 до +18 °С, часто йдуть дощі. За рік випадає 1000 мм опадів.

 Клімат більшої частини Європи помірно континентальний, з більшими, ніж на узбережжі, амплітудами температур (зима холодна, літо тепле) і з меншою кількістю опадів (від 500 до 700 мм/рік).

На крайньому  південному сході Європи сформувався  континентальний тип клімату з дуже спекотним літом і достатньо холодною для цих широт зимою. Опадів випадає до 250 мм/рік.

Південна частина Європи розташована  в субтропічному поясі. Для цього  регіону характерний субтропічний середземноморський тип клімату. Влітку

повітря сухе, тропічне, із температурами липня  в середньому від +23 до +25 °С. Опадів майже не буває. Взимку встановлюється область зниженого тиску з переважанням західних вітрів, що несуть вологу з Атлантики. Зима тепла - від +7 до +10 °С у січні, дощова. У середньому за рік випадає приблизно 400-500 мм опадів.

В цілому для більшої частини Європи характерна атмосферна циркуляція з західним перенесенням повітряних мас. Повітряні маси переміщуються від Азорського максимуму на північ - в область зниженого тиску. Внаслідок обертання Землі вони поступово відхиляються вправо, і виникає постійно діюче потужне західне перенесення помірних вологих повітряних мас з Атлантичного океану на територію Європи.

5. Висновок

Великий вплив на місцевий клімат і мікроклімат чинить господарська

діяльність людини, яка розглядається  зараз як антропогенний фактор

клімату. Дія цього фактора відбивається в додатковому надходженні

теплоти в атмосферу, вуглекислого газу та аерозолів при спалюванні

великої кількості палива, а також  у змінах характеру земної поверхні та

її відбиваючої і поглинаючої  властивості. Продукти викиду літаків

впливають на озоновий шар. підсилюючи тим самим ультрафіолетову

радіацію. Випробування ядерної зброї також негативно впливає на погоду і

клімат. Всі антропогенні причини спричинюють територіально  обмежені, але

помітні зміни місцевого  клімату. Наприклад, клімат міст, особливо

великих, значно відрізняється  від клімату навколишніх районів.

6. Список використаної  літератури

Динамика климата/ Под  ред. С. Манабе. Л.: Гидрометеоиздат, 1988.

Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. Л.: Гидрометеоиздат, 1982.

Борисенков Е.П. Климат и  деятельность человека. М.: Наука, 1982.

Гончаренко С.У. Фізика Атмосфери. К., 1990.

Долгосрочное и среднесрочное  прогнозирование погоды. Проблемы

перспективы/ Под ред. Д. Бариджера, Э. Челлсна. М.: Мир, 1987.

Рекомендации по описанию климата большого города. - Л.: Изд-во ГГО,

1979. - 1978.

Хргиан А.Х. Физика атмосферы. Том 1. Л.: Гидрометеоиздат, 1978.