Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Казначейство України

ЗМІСТ

ВСТУП

Перехід України до ринкових методів ведення економіки та відмова від єдиної державної форми власності вже на початку 90-х років поставив державу перед необхідністю захисту своїх фінансових інтересів, оперативного маневрування обмеженими державними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через Національний банк України і комерційні банки виявилось без належного контролю з боку держави. Надзвичайно актуальним стало створення органів виконавчої влади, здатних забезпечити реалізацію вимог держави щодо управління фінансами бюджетної системи держави.

Світовий досвід переконує, що найефективнішим є використання бюджетних коштів шляхом створення нової фінансової структури з налагодженими механізмами виконання державного та місцевих бюджетів у вигляді казначейства. Тому 27 квітня 1995 р. Указом Президента України створено Державне казначейство України, а постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. за № 590 затверджено Положення про Державне казначейство України.

Теоретичні і практичні питання побудови системи Державного казначейства України розглянуто у роботах Василика О.Д., Козюка В.В., Огданского Н.І., Павлюка К.В., Тентюка В.П., Чечуліної О.О., Юрія С.І., Стояна В.І.

Метою дослідження є визначення ролі та функцій Державного казначейства України у фінансовій системі держави.

У процесі написання даної реферативної роботи використовувались законодавчі та нормативні документи, що регулюють діяльність органів Державного казначейства.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ДІЯЛЬНОСТІ КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 р. № 590.

Діяльність Державного казначейства України фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Державне казначейство України у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої і законодавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з’єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів і видатків державного бюджету, кошторису та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.

Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного та місцевих бюджетів шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов’язкових платежів та проведення видатків бюджеів через оплату рахунків об’єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

Сутність казначейства як і будь-якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов’язки, пов’язані з його діяльністю.

З точки зору виконуваних функцій казначейство можна розглядати в двох аспектах. Це:

а) касир держави, він приймає і оплачує витрати;

б) державний бухгалтер, головними завданнями якого є:

попередження розриву між доходами і витратами;
розподіл ліквідних засобів між державними установами (бухгалтеріями) з тим, щоб вони могли у будь-який момент покрити витрати;
попередження розриву у часі між поступленнями і витратами, регулювання податкових звільнень, виплати, враховані в бюджеті;
фінансування політики економічної і соціальної підтримки виробників і населення;
покриття дефіциту після закінчення виконання бюджету;
казначейство також забезпечує погашення державного боргу, повернення (погашення) внутрішніх позик.

Таким чином, головним завданням Казначейства є управління готівковими коштами державного та місцевих бюджетів шляхом здійснення фінансування витрат згідно із затвердженим державним бюджетом. Але, оскільки планові показники, що лежать в основі сформованого бюджету, як правило, відрізняються від фактичного їх значення, казначейство має займатися секвестрацією. (Секвестр – пропорційне зменшення державних витрат за всіма статтями бюджету протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року) [10, 267].

Відповідно до Положення про Державне казначейство в Україні за №590 від 31 липня 1995 р. на Державне казначейство в Україні покладено виконання таких функцій:

здійснює касове виконання державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування за доходами та видатками;
організовує управління наявними коштами державного бюджету державних позабюджетних фондів і бюджетів самоврядування у межах видатків, установлених на відповідний період;
здійснює контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджуючих документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів;
проводить облік касового виконання та складання звітності про стан виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;
здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього та внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;
здійснює розмежування загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів між державним бюджетом та бюджетами автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, проводить взаєморозрахунки між ними. Розмежування з бюджетами нижчого рівня здійснюється за умови укладання угод між органами Держказначейства та відповідними Радами;
відповідно до укладених угод відкриває та обслуговує рахунки розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства;
здійснює оплату рахунків за дорученням розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів. При цьому Держказначейство не несе відповідальності за зобов’язаннями, прийнятими розпорядниками бюджетних коштів;
отримує звіти про виконання кошторисів доходів і видатків від розпорядників бюджетних коштів, здійснює звірку даних обліку органів Держказначейства з даними обліку розпорядників;
здійснює у безспірному порядку стягнення належних державному бюджетові коштів по взаєморозрахунках між бюджетами;
забезпечує роботу інформаційно-обчислювальної системи Держказначейства та її взаємодією з інформаційними системами Національного та комерційних банків України, міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади, установ та організацій;
управляє поточними залишками казначейських рахунків з метою отримання доходів та зарахування їх до загального та спеціального фондів державного бюджету;
розробляє та затверджує нормативно-правові акти та єдині правила організації роботи з питань казначейського виконання бюджетів усіх рівнів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ, відкриття рахунків в органах Державного казначейства;
здійснює роботу щодо добору, розстановки кадрів, забезпечує проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах Держказначейства;
організовує та здійснює внутрішньосистемний контроль і аудит;
здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством України.

При цьому Державне казначейство має реалізувати принцип Єдиного казначейського рахунку державного бюджету у поєднанні з централізованою системою, яка дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечить можливість маневрування фінансовими ресурсами держави. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видачу готівки. А за міністерствами та відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямками видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.

Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій щодо касового виконання державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках головного фінансового агента держави в особі Державного казначейства України.

Для виконання своїх функцій Державне казначейство має право:

бути учасником системи електронних платежів Національного банку України;
відкривати, використовувати та закривати в установах банків кореспондентські рахунки в національній та іноземній валютах;
отримувати безоплатно від Національного та комерційних банків інформацію про наявність та рух коштів за поточними, депозитними, бюджетними та іншими рахунками розпорядників та отримувачів бюджетних коштів;
отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів інформацію про статистичні дані щодо виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;
вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та банків дотримання встановленого порядку виконання бюджетів;
призупиняти або обмежувати за рішенням Голови Держказначейства та його заступників, а також керівників територіальних органів Держказначейства здійснення операцій за рахунками розпорядників бюджетних коштів у рахі порушення ними встановленого порядку використання бюджетних коштів, а також неподання кошторисів та звітності про їх надходження та використання;
вживати заходи щодо усунення виявлених порушень при проведенні розрахунків (взаєморозрахунків) за доходами та видатками державного бюджету та бюджетів самоврядування за повідомленням контролюючих та правоохоронних органів, а також вимагати усунення виявлених порушень від усіх учасників зазначених розрахунків;
укладати з установами, організаціями та підприємствами усіх форм власності угоди, що забезпечують виконання функцій, покладених на Держказначейство;
відмовляти розпорядникам бюджетних коштів у відкритті рахунків без укладання відповідної угоди;
видавати разом з Національним банком України, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні нормативні акти;
має інші права, передбачені чинним законодавством України [9, 16].

Свою роботу Державне казначейство організовує відповідно до Положення „Про Державне казначейство України” затверджене постановою Кабінету Міністрів від 31 липня 1995 р. № 590.

Розмежування повноважень між регіональними органами в частині фінансування видатків здійснюється за ознаками значення того чи іншого об’єкта фінансування і місця його розташування.

2. Організаційна структура Державного казначейства України

Державне казначейство України було створено при Міністерстві фінансів України. Його слід розглядати як самостійну організаційну одиницю, яка форсує власну кадрову, господарчу, інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року за №1573/99 „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади”, Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і діє як цілісна вертикально побудована організаційна система.

Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання державного бюджету.

Держказначейство має у своєму підпорядкуванні територіальні органи – управління Державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також відділення казначейства на місцях.

Внутрішня типова структура управлінь і відділень відображає особливості роботи кожної одиниці і не завжди така сама, як у інших відділів і управлінь. Разом з тим можна виділити загальні для більшості відділи: виконання бюджету за доходами, виконання бюджету за видатками, встановлення лімітів, обліку й звітності та ряд інших, необхідних для роботи самого казначейства. Вища й середня ланки служби мають режимно-секретні відділи, відділи контролю та організації підвідомчих органів, відділи комп’ютеризації. Очевидно, останні після повного інформаційного забезпечення казначейства з часом перетворяться на штатну обслуговуючу одиницю. Нині ж їх діяльність охоплює розробку та перевірку програмного забезпечення, а також встановлення й обслуговування комп’ютерних мереж.

Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. Відповідно до свого адміністративно-територіального розміщення установи ДКУ поділені на три рівні: центральний, обласний та районний. Зокрема:

Центральний рівень представляє ДКУ, яке знаходиться у столиці держави;
28 управлінь Державного казначейства обласного значення (ОУДК) розміщені таким чином:

1 адміністративне управління – в Автономній Республіці Крим;

2 адміністративні управління – у містах Києві та Севастополі;

25 адміністративні управління функціонують в областях;

- 681 районних (міських) відділень Державного казначейства (РВДК) – у найбільш важливих місцевих адміністративних центрах [9, 16].

У деяких випадках районні відділення Державного казначейства або одночасно обслуговують бюджетні установи, що розташовані як у сільській місцевості, так і у районному центрі, або ж зовсім не запроваджуються як окремі органи, оскільки деякі адміністративні райони великих міст об’єднують свої функції, зливаючись у єдине міське ВДК великого міста.

Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Державне казначейство України очолює Голова, який має заступників. На цю посаду їх призначає та звільняє Президент України за поданням Прем’єр-міністра.

Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов’язки між своїми заступниками. Він також затверджує структуру Державного казначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства.

Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія в кількості 11 чоловік у складі Голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується Головою Державного казначейства. Рішення колегії втілюється у життя через постанови.

Штатні розписи районних (міських) відділень затверджують керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з керівництвом Держказначейства.

Обласне управління Державного казначейства очолює начальник, який несе відповідальність за роботу віх районних відділень Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах покладених на нього функцій.

Обласні управління Державного казначейства (ОУДК) здійснюють:

Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.
Касове виконання Державного бюджету, зокрема:

бухгалтерський облік та звітність з проведених ними операцій;
отримання, реєстрацію доведення бюджетним установам асигнувань та інформації, пов’язаної з управлінням бюджетом, виписок про асигнування;
управління бюджетними надходженнями на Єдиний казначейський рахунок у НБУ, переказ коштів на проведення видатків;
облік та звітування органам виконавчої та законодавчої влади про виконання функцій, що входять до обов’язків ОУДК;
збирання, перевірку та введення даних до інформаційної системи, а також консолідацію звітів про виконання бюджету;
контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних цільових фондів.

Виконання завдань Держказначейства.
Керівництво, контроль та оцінку роботи підвідомчих районних казначейських відділень РВДК.
Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських органів в області.
Підготовку та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок підвідомчих РВДК.

Обласне управління Державного казначейства складається з:

відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів бюджетних установ;
відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів силових структур та установ Міністерства оборони;
відділу проведення платежів з фонду подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
відділу розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних доходів;
відділу бухгалтерського обліку і звітності;
операційного відділу;
відділу комп'ютеризації;
відділу організації роботи та контролю підвідомчих органів;
відділу кадрів;
адміністративно-господарського відділу.

У зв’язку із входженням органів Державного казначейства в систему електронних платежів Національного банку України, запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів та з метою підвищення ефективності роботи Державного казначейства України видано наказ № 93-К від 30.01.2002 року Державним казначейством України „Про затвердження типової структури управління Державного казначейства у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”.

Відповідно до затвердженої типової структури начальники управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають внести зміни до штатних розписів управлінь у межах наявної штатної чисельності працівників і у тижневий термін подати штатні розписи управлінь на затвердження.

Наказом також установлено, що заступник начальника управління – головний бухгалтер не має права першого підпису фінансових документів.

684 районних відділення ДКУ розташовані по всій країні. Середня чисельність персоналу районних ВДК становить 12 одиниць. Усі начальники казначейських відділень звітують безпосередньо начальнику обласного управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе відповідальність за здіснення касових операцій з виконання державного бюджету у своєму районі.

Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій.

Відділення районного казначейства несуть відповідальність за:

Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів щодо виконання бюджету.
Касове виконання державного бюджету за видатками в межах асигнувань, передбачених державним бюджетом, забезпечення виконання загального та спеціального фондів державного бюджету за доходами, зокрема:

обліковує кошти державного бюджету, одержані на єдиний казначейський рахунок, в розрізі кодів бюджетної класифікації, розпорядників коштів, а також видатки державного бюджету;
отримання, реєстрацію доведення розпорядникам бюджетних коштів асигнувань та інформації пов’язаної з виконанням бюджету, а також підготовку виписок про асигнування та касові видатки;
звірку даних обліку за доходами з фіскальними органами, здійснення повернень та розмежування доходів;
приймання від бюджетних установ заяв на платіж, їх контроль, включаючи контроль за дотриманням лімітів видатків та здійсненням платежу;
звітування установами законодавчої та виконавчої влади по функціях, що входять до обов’язків РВДК;
веде облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів;
збирання та перевірку звітів розпорядників коштів та формування зведених звітів про касове виконання Державного бюджету за доходами і видатками відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету;
проводять роботу, пов’язану зі здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходженням та використанням коштів позабюджетних фондів;
контроль за виконанням державних програм та державних цільових фондів;
здійснення за поданням держаної податкової інспекції повернення зайво або помилково сплачених до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів;
здійснює заходи щодо добору, розстановки, виконання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
розглядає заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань в межах своїх повноважень.

Районні та міські відділення Державного казначейства складаються з:

відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів;
відділу розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних доходів;
відділу бухгалтерського обліку і звітності;
операційного відділу.

3. БЮДЖЕТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ

Головним призначенням національного казначейства є сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами шляхом забезпечення своєчасного отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для успішного функціонування державних служб при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування. Казначейство також відповідає за управління державними фінансовими активами і зобов’язаннями. Тому діяльність казначейства тісно пов’язана з виконанням національного бюджету.

Однак роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов’язання або оплату державних видатків).

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного та місцевих бюджетів, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

операцій з коштами державного та місцевих бюджетів;
розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів;
бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів [10, 268].

Органи Державного казначейства щодо касового виконання бюджетів за доходами наділені такими повноваженнями:

встановлюють порядок відкриття рахунків в управліннях Державного казначейства для зарахування кожного виду податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів;
перерахування на транзитні, а звідти зарахування на Єдиний казначейський рахунок доходів бюджету;
здійснюють розподіл доходів між бюджетами;
готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів тощо;
здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби та рішень судових органів;
організують ведення обліку доходів бюджетів відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій;
складають щоденну, періодичну та річну звітність за доходами бюджету відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів та подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Повноваження Державного казначейства України з касового виконання бюджетів за видатками:

відкриття реєстраційних рахунків розпорядників коштів;
ведення зведених реєстрів розпорядників бюджетних коштів та позабюджетних коштів бюджетних установ;
здіснення оперативного прогнозування та касового планування бюджетних коштів згідно з бюджетним розписом;
перерахування бюджетних коштів їх розпорядникам;
оплата витрат розпорядників коштів;
закриття реєстраційних рахунків після закінчення бюджетного періоду;
облік та звітність по операціях касового виконання бюджету за видатками.

Касове виконання Державного та місцевих бюджетів в Україні здійснюється органами Державного казначейства в межах бюджетних асигнувань та надходжень на відповідний реєстраційний рахунок у системі Єдиного казначейського рахунку. Касове виконання здійснюється шляхом проведення платежів Державним казначейством безпосередньо на користь тих підприємств, організацій, що надали послуги, виконали роботи розпорядників бюджетних коштів або на користь отримувачів бюджетних коштів.

Органи Державного казначейства в місячний термін після прийняття відповідного бюджету отримують від Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, територіальних фінансових органів розпис доходів та видатків. Бюджетний розпис містить помісячну розбивку та деталізацію показників надходжень до бюджету і видатків затвердженого бюджету відповідно до бюджетної класифікації.

Облік доходів та здійснення видатків здійснюються на окремих відкритих на ім’я органів Державного казначейства рахунках. Органи Державного казначейства щоденно готують інформацію про рух коштів на Єдиному казначейському рахунку відповідного бюджету.

Керівники відповідних виконавчих органів, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних територіальних фінансових органів подають органам Державного казначейства розпорядження про розподіл коштів для здійснення видатків розпорядниками коштів відповідних бюджетів.

Органи Державного казначейства здійснюють перерахування коштів та проведення платежів у межах наявних грошових коштів та затверджених документів розпорядників коштів.