Корпоративне право

             Ефективне управління потребує наявності у корпоративній структурі дієвої, незалежної наглядової ради та кваліфікованого виконавчого органу (менеджменту), раціонального і чіткого розподілу повноважень між ними, а також належної системи підзвітності та контролю.

        Система корпоративного управління повинна створювати необхідні умови для своєчасного обміну інформацією та ефективної взаємодії між наглядовою радою та виконавчим органом. Органи корпорації та їх посадові особи повинні діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства.

         Компетенція органів управління корпорації повинна бути чітко визначена статутом відповідно до завдань органів корпорації та з урахуванням вимог чинного законодавства. Корпорації доцільно визначати у статуті перелік повноважень, що належать до виключної компетенції кожного органу. Рішення про делегування повноважень повинні фіксуватись у протоколі відповідного органу з визначенням органу, якому делегуються повноваження, переліку повноважень, що делегуються, та строку делегування. У разі делегування наглядовою радою повноважень виконавчому органу вони спільно відповідають за вирішення цих питань перед корпорацією.

              Для забезпечення належного рівня корпоративного управління, поряд із забезпеченням чіткого та раціонального розподілу повноважень між органами управління корпорації, важливо досягти розуміння органами корпорації того, що здійснюючи свою діяльність, вони спільно працюють на досягнення мети корпорації, а оцінка діяльності кожного органу управління залежить від результатів діяльності корпорації в цілому. Для моніторингу належного виконання всіма органами управління своїх функцій в корпорації повинна існувати чітка система підзвітності та контролю.

            У забезпеченні ефективної взаємодії між органами управління корпорації вирішальну роль відіграє своєчасний обмін інформацією, яка необхідна для виконання ними своїх функцій та прийняття відповідних рішень. Обов’язок органів управління корпорацією щодо обміну інформацією повинен бути детально обумовлений у його внутрішніх документах.

        Результати діяльності корпорації залежать від чесного, добросовісного та сумлінного виконання посадовими особами органів управління своїх обов’язків. Корпорація, що має на меті здобути довіру інвесторів, повинна створити належні внутрішні механізми для запобігання шахрайському вилученню активів корпорації чи іншим діям з боку посадових осіб, що суперечать інтересам корпорації .

        Управління акціонерним товариством за законодавством здійснюється загальними зборами, наглядовою радою і виконавчим органом.

           Управління господарським товариством в Україні регулюється Цивільним Кодексом, Господарським Кодексом, Законом України «Про господарські товариства».

         Так, в АТ цей орган іменується  загальними зборами акціонерів ( ст. 45 ЦК України, ст. 32 Закону «Про  акціонерні товариства»)

         У Цивільному Кодексі по-різному визначено схему управління товариством залежно від типу господарського товариства. Так, для товариств із обмеженою відповідальністю передбачена дворівнева схема управління товариством, у той час же час для акціонерного товариства встановлюється змішана схема.

         Законодавчо встановлюється можливість створення наглядової ради AT і передбачається, що випадки обов’язкового створення наглядової ради встановлюються законом. На сьогоднішній день Законом «Про господарські товариства» передбачено єдиний обов’язковий випадок створення наглядової ради - для товариства, яке налічує понад 50 акціонерів. Таким чином, можна говорити про те, що в Україні існують обидві схеми Управління товариством.

Цивільний Кодекс України  встановив універсальну компетенцію  загальних зборів учасників товариства, що на думку окремих науковців  не відповідає світовій практиці, оскільки законодавство більшості країн надає перевагу обмеженню повноважень загальних зборів на користь інших органів. Проте законодавчими актами, як правило, встановлюється лише мінімальний перелік повноважень загальних зборів (виключна компетенція), що не означає неможливості прийняття рішень з інших питань загальними зборами, тому це положення Цивільного Кодексу не суперечить світовим тенденціям корпоративного управління.

        Вищим органом управління корпорації виступають загальні збори акціонерів. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери, які беруть участь у загальних зборах, реєструються, зазначаючи кількість голосів, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать:

• внесення змін до статуту товариства, у тому числі і зміна розміру статутного капіталу (не менше 10 голосів);
• обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
• затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;
• рішення про ліквідацію товариства (не менше 30 голосів).

       До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства може бути віднесення вирішення таких питань:

• визначення кількісного складу ради директорів, обрання її членів та дострокове припинення їх повноважень;
• створення виконавчого органу, дострокове припинення його повноважень, якщо статутом вирішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів;
• обрання членів ревізійної комісії (ревізора) та дострокове припинення їх повноважень;
• обрання членів лічильної комісії та дострокове припинення їх повноважень.             Затвердження внутрішніх документів, які регулюють діяльність корпорації.

      До компетенції загальних зборів відносять також:

• визначення порядку ведення загальних зборів;
• реорганізація, ліквідація, призначення ліквідаційної комісії, затвердження проміжного та остаточного ліквідаційного балансу;
• визначення кількості, номінальної вартості, типу оголошених акцій і прав, що надаються цими акціями;
• зміна статутного капіталу;
• дроблення та консолідація акцій;
• прийняття рішень щодо дозволу крупних угод;
• придбання товариством розміщених акцій;
• прийняття рішення щодо участі у холдингових компаніях, фінансово-промислових групах, асоціаціях, інших об’єднаннях комерційних організацій.

     Позачергові збори скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а

також за наявності обставин, визначених статутом товариства.

       Порядок скликання та проведення загальних зборів визначається статутом товариства. Перед проведенням загальних зборів особам, які мають право на участь у загальних зборах, повинна надаватись така інформація: річна бухгалтерська звітність, у тому числі висновків ревізійної комісії або аудитора, відомості щодо кандидатів, у виконавчі органи, раду директорів (спостережну раду), ревізійну комісію, лічильну комісію, проект змін та доповнень, які вносяться у статут, проект статуту у новій редакції, проекти внутрішніх документів, проекти рішення загальних зборів акціонерів, а також інформація, яка передбачена статутом.

     Право научаешь в управлінні товариством акціонерами реалізується шляхом участі та голосування на загальних зборах. Для того, щоб акціонери мали можливість ефективно реалізувати це право, товариство повинно забезпечити дотримання таких прав акціонерів:

а) брати участь у вирішенні  найважливіших питань діяльності товариства, у тому числі прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення правочинів на значну суму, реорганізацію товариства та інші дії, які призводять до суттєвихкорпоративних змін.

        Акціонери як власники товариства повинні мати право вирішувати найважливіші питання діяльності товариства. Рішення з таких питань повинні прийматися вищим органом товариства - загальними зборами акціонерів. Перелік повноважень загальних зборів, у тому числі тих, що належать до виключної компетенції, має бути чітко встановлений у статуті товариства.

         Чергові загальні збори акціонерів повинні проводитися щороку не пізніше як через чотири місяці після закінчення фінансового року.

б) вчасно отримувати повідомлення про скликання загальних зборів, яке повинно містити інформацію про дату, час та місце проведення зборів, а також повний перелік  питань порядку денного з обов’язковим зазначенням способу, за допомогою якого акціонери можуть ознайомитися з документами щодо порядку денного. Час, місце проведення та процедура реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах товариства повинні створювати сприятливі умови для участі акціонера у зборах.

        Товариство повинно повідомляти акціонерів про скликання загальних зборів не пізніше як за 45 днів до проведення загальних зборів.

        Реєстрація акціонерів для участі у зборах повинна проводитися у день проведення загальних зборів перед їх початком у тому ж приміщенні, де проводитимуться збори, протягом часу, достатнього для реєстрації усіх осіб, що прибули для участі у загальних зборах. Для проведення реєстрації слід створювати реєстраційну (мандатну) комісію, члени якої повинні обиратися (призначатися) наглядовою радою з осіб, які можуть добросовісно та належним чином виконувати свої обов’язки. До складу реєстраційної (мандатної) комісії доцільно включати членів наглядової ради, представників дрібних акціонерів та незалежного реєстратора. Кворум, визначений перед початком загальних зборів, залишається незмінним до закриття зборів.

       Товариству слід проводити загальні збори протягом одного дня у межах

населеного пункту за місцезнаходженням товариства.

в) своєчасно та у зручний  для акціонера спосіб знайомитися  з матеріалами, пов’язаними з порядком денним загальних зборів, та отримувати додаткову інформацію стосовно питань порядку денного від посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства.

         Для того, щоб акціонери могли прийняти виважені рішення з питань порядку денного, товариство повинно забезпечити акціонерам можливість у будь-який час з моменту повідомлення про скликання загальних зборів до дня їх проведення ознайомитися з документами, пов’язаними з порядком денним. При цьому товариство повинно забезпечити акціонеру можливість ознайомитися з такими документами у зручний спосіб, зокрема, через:

- ознайомлення у приміщенні  товариства;

- надсилання на запит акціонера поштою, факсом, електронною поштою;

- розміщення у мережі  Інтернет за адресою, що зазначається  у повідомленні про скликання  загальних зборів.

         Якщо до порядку денного включено питання щодо затвердження річних результатів діяльності товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків, акціонерам повинні надаватись копії фінансової звітності (у складі балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів), копії рекомендацій наглядової ради, висновку ревізійної комісії та висновку аудиторської фірми (аудитора).

        Якщо до порядку денного внесено питання про обрання органів управління, акціонерам повинна бути надана повна інформація про кандидатів на відповідні посади.

       Акціонери повинні мати право задавати питання і отримувати інформацію стосовно будь-яких пунктів порядку денного або документів.

пов’язаних з ними, від  посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства.

г) вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку  денного загальних зборів за умови  внесення такої пропозиції акціонером (ами), який (які) володіють необхідною кількістю голосів.

         Будь-який акціонер має право вносити письмові пропозиції щодо доповнення порядку денного окремими питаннями або частинами питань не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Рішення про включення пропозиції акціонера приймається виконавчим органом і має бути погоджено і з наглядовою радою. Підстави для відмови щодо включення пропозиції акціонера повинні бути чітко передбачені у внутрішніх документах товариства. Пропозиції акціонера (акціонерів), які володіють відповідною кількістю голосів (згідно з вимогою закону), повинні бути внесені до порядку денного в обов’язковому порядку.

           Товариство повинно не пізніше як за 10 днів до загальних зборів повідомити акціонерів про зміни у порядку денному шляхом опублікування повідомлення у тих засобах масової інформації, у яких було надруковане загальне повідомлення про скликання зборів, а також шляхом надсилання персонального письмового повідомлення рекомендованим листом або вручення особисто за власним підписом акціонера-власника іменних акцій. У персональному повідомленні, що надсилається акціонерові, пропозиція якого була відхилена, повинні бути зазначені підстави відхилення його пропозиції.

ґ) брати участь у загальних  зборах особисто або через вільно обраного представника, причому голоси, подані на загальних зборах акціонерами  та представниками акціонерів, мають  однакову силу.

           Акціонер не може бути обмежений у праві вибору, призначення представника для участі та голосування на загальних зборах. Представником може бути інший акціонер товариства або стороння особа. Повноваження представника щодо участі від імені акціонера у загальних зборах повинні ґрунтуватися на довіреності, оформленій відповідно до вимог чинного законодавства. Довіреність може стосуватися як усіх належних акціонерові акцій, так і будь-якої їх частини. Довіреність, що видається представникові, може містити завдання на голосування, тобто перелік питань порядку денного із вказівками, за які рішення (проти яких рішень) представник повинен голосувати.

           Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може засвідчуватися реєстратором, який веде реєстр власників іменних цінних паперів товариства, або головою виконавчого органу товариства (за рішенням виконавчого органу таке право може бути надане одному із його членів). Послуги товариства щодо посвідчення довіреностей повинні бути безкоштовними. Довіреності акціонерів (належним чином засвідченікопії)- повинні залишатися у документах щодо реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах і зберігатися разом із протоколами загальних зборів акціонерів товариства.

            Акціонер може у будь-який час замінити свого представника. Призначення представника не позбавляє акціонера можливості взяти участь у загальних зборах та голосувати на них особисто (за умови, що акціонер у встановленому порядку зареєстрований для участі у загальних зборах).

д) брати участь в обговоренні  та голосуванні з питань порядку  денного, причому процедура голосування  на загальних зборах повинна забезпечувати  прозорість та надійність підрахунку голосів.

            У товаристві має бути вироблений механізм обговорення питань порядку денного на загальних зборах, який повинен передбачати можливість акціонера (його представника) висловити свою думку з питань порядку денного в усній або письмовій формі.

          Акціонер має право голосувати з усіх питань порядку денного «за» або «проти», а також може не брати участі у голосуванні. Для підрахунку голосів та виконання інших функцій, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, слід створити лічильну комісію у порядку та у складі, що визначаються у внутрішніх документах товариства. Члени лічильної комісії повинні обиратися (призначатися) наглядовою радою з осіб, які можуть добросовісно та належним чином виконувати свої обов’язки. До складу лічильної комісії доцільно включати членів наглядової ради, представників дрібних акціонерів та незалежного реєстратора. До складу лічильної комісії не можуть входити особи, які є кандидатами для обрання до органів товариства.

             З метою підвищення ефективності процедури голосування та підрахунку голосів слід використовувати бюлетені, типова форма яких повинна бути затверджена наглядовою радою. Результати голосування та прийняті рішення повинні бути вчасно доведені до відома акціонерів, тобто до закриття загальних зборів. Результати голосування мають бути зафіксовані у протоколі загальних зборів, який належним чином оформляється і зберігається у товаристві.

           Товариство повинно забезпечити кожному акціонеру, незалежно від того, чи брав він участь у загальних зборах, можливість ознайомитися з документами, пов’язаними з проведенням загальних зборів, зокрема, з протоколом загальних зборів, з протоколами реєстраційної (мандатної) га лічильної комісій, з протоколами представників акціонерів та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які здійснювали контроль за проведенням реєстрації акціонерів, з прийнятими на загальних зборах внутрішніми документами та (або) змінами до них.

           В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів. Випадки обов’язкового створення наглядової ради встановлюються законодавчо. Наглядова рада є колегіальним органом управління і здійснює загальне керівництво в межах своєї компетенції.

            Наглядова рада здійснює загальне керівництво діяльністю корпорації, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав усіх акціонерів. Ефективне управління повинно передбачати систему звітності наглядової ради перед загальними зборами корпорації.

         У процесі загального керівництва наглядова рада визначає основну мету

діяльності корпорації, а  також ухвалює стратегію для  її досягнення. Метою діяльності може бути визначено розвиток нових напрямів діяльності, розширення асортименту товарів та послуг корпорації, вихід на нові ринки, досягненні певних фінансових показників діяльності тощо. Крім визначення мети корпорації, наглядова рада повинна визначати, як правило, у тісній співпраці з виконавчим органом корпорації, шляхи її досягнення, тобто корпоративну стратегію. Наглядова рада повинна забезпечувати послідовність діяльності корпорації згідно із визначеною стратегією та здійснювати постійну перевірку її реалізації та ефективності. Нарешті, наглядова рада повинна визначати політику корпорації, методи управління корпорацією і те, яким чином діяльність корпорації впливає на учасників корпоративних відносин.

            У процесі контролю за фінансово-господарською діяльністю корпорації наглядова рада здійснює моніторинг за ходом реалізації виконавчим органом визначеної стратегії та планів корпорації. З метою виконання цієї функції наглядова рада повинна здійснювати контроль за належним виконанням виконавчим органом своїх обов’язків та регулярно оцінювати результати його діяльності. Крім того, наглядова рада повинна забезпечувати цілісність та ефективність існуючих у корпорації систем обліку та контролю, перевіряти достовірність квартальної та річної фінансової звітності, яка оприлюднюється.

          Як орган, який представляє інтереси акціонерів, наглядова рада повинна забезпечувати реалізацію та захист прав акціонерів.

          Статутом акціонерного товариства встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Члени наглядової ради не можуть бути членами виконавчих органів. Наглядова рада визначає форми контролю за діяльністю виконавчого органу корпорації.

           Таким чином можна зазначити, що основними завданнями наглядової ради є розроблення та реалізація політики, яка забезпечує динамічний розвиток корпорації, сприяє підвищенню її фінансової та ринкової стійкості та сприяє зростанню прибутковості діяльності Наглядова рада розробляє оптимальні методи роботи, сприяє підвищенню ефективності корпоративних відносин. Рішення загальних зборів акціонерів є обов’язковими для наглядової ради, наглядова рада підзвітна загальним зборам акціонерів.

       До компетенції наглядової ради відносять:

• визначення пріоритетних напрямів діяльності товариства, затвердження перспективних планів і основних програм діяльності товариства, у тому числі бюджетів і інвестиційної програми;
• скликання річних і позачергових загальних зборів акціонерів;
• затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів, питання організації загальних зборів тощо;
• розміщення товариством облігацій та інших емісійних цінних паперів;
• визначення ціни майна, ціни розміщення і викупу емісійних цінних паперів;
• придбання розміщених товариством акцій, облігацій, інших емісійних цінних паперів;
• розроблення для загальних зборів рекомендацій по розміру дивідендів, що виплачуються, та порядку їх виплати;
• затвердження внутрішніх документів товариства з питань, які знаходяться у компетенції наглядової ради (ради директорів);
• прийняття рішення щодо передачі функцій реєстратора акціонерів товариства, затвердження реєстратора, умов договору з ним та розірвання договору;
• створення філій та представництв.

       У відповідності до статуту до компетенції наглядової ради можуть бути віднесені такі питання:

• визначення суттєвих умов праці голови та членів правління товариства;
• встановлення розміру винагороди і компенсації голові та членам правління товариства, узгодження питань щодо суміщення ними посад в органах інших організацій;
• призначення перших віце-президентів та віце-президентів товариства та припинення їх повноважень;
• узгодження угод, наслідком яких є відчуження акцій дочірніх та залежних товариств незалежно від їх вартості, інших цінних паперів, якщо вони підпадають під визначення крупних угод, а також майнових комплексів організацій, створених товариством, незалежно від вартості цих майнових комплексів;
• затвердження щоквартальних звітів емітента;
• створення комісій і комітетів наглядової ради, затвердження їх складу та положень про них.

         Питання, що віднесені до компетенції наглядової ради, не можуть бути передані на рішення президенту або правлінню.

         Кількість членів наглядової ради визначається статутом або рішенням загальних зборів. Члени наглядової ради повинні обиратись та відкликатись загальними зборами акціонерів. Голосування щодо обрання членів наглядової ради повинно здійснюватись за допомогою бюлетенів. Членом наглядової ради може бути лише фізична особа. Президент корпорації не може одночасно бути президентом (головою) наглядової ради. Члени правління не можуть складати більше складу наглядової ради. Членами наглядової ради не можуть бути члени ревізійної комісії. Наглядова рада обирається загальними зборами акціонерів на один рік.

           Перед виборами членів наглядової ради акціонерам повинна надаватись інформація про кандидатів, яка має містити наступні відомості:

- прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження;

- кількість акцій товариства, що належить кандидату, та його  частка у статутному капіталі товариства;

- освіта та професійна підготовка;

- досвід роботи, у тому числі на керівних посадах;

- останнє місце роботи  з зазначенням посади;

- наявність суттєвих зв’язків  з товариством, його виконавчим  органом або крупним акціонером.

           Члени наглядової ради повинні володіти високими знаннями, кваліфікацією та багатим досвідом, необхідним для виконання своїх посадових обов’язків.

          Критерії підбору кандидатів у члени наглядової ради визначаються у внутрішніх документах товариства. Крім суто професійних характеристик кандидатів до членства у наглядовій раді необхідно звертати увагу на репутацію кандидатів та наявність потенційного конфлікту інтересів серед членів ради, або члена ради та корпорації.

            З метою забезпечення незалежності функціонування наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів ради, кількість яких рекомендується встановлювати не менше 25 відсотків кількісного складу наглядової ради.

          Незалежні члени ради - це особи, які є незалежними від посадових осіб, пов’язаних осіб корпорації, значних контрагентів та які не перебувають з товариством в інших відносинах, що можуть вплинути на незалежність суджень. Не може вважатись "незалежним" член наглядової ради, який:

- є на цей час чи  був протягом останніх 3-х років  головою чи членом виконавчого  органу товариства, посадовою особою  органів управління дочірніх  підприємств товариства;

- є пов’язаною особою товариства чи осіб, які є сторонами за зобов’язаннями з товариством, сукупний обсяг яких протягом року перевищує 5 відсотків балансової вартості активів товариства станом на початок фінансового року;

- отримує від товариства  будь-які доходи, за винятком доходів  у вигляді винагороди за виконання  функцій члена ради та доходів,  що випливають з права власності  на належні йому акції товариства;

- є власником більш  ніж 5 відсотків акцій товариства (самостійно або разом з пов’язаними особами);

- є представником держави.

         Критерії незалежності членів наглядової ради повинні бути визначені у внутрішніх документах товариства. Товариство може встановлювати додаткові та (або) більш вибагливі вимоги до незалежності членів наглядової ради. Наглядова рада повинна щороку визначати відповідність тих чи інших членів наглядової ради вимогам незалежності, встановлених товариством. Інформація про кількість "незалежних" членів наглядової ради повинна розкриватись у річному звіті товариства.

        Члени наглядової ради повинні мати доступ до повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття виважених рішень.

        Забезпечення наглядової ради товариства необхідною інформацією є однією з вирішальних передумов належного виконання нею своїх функцій. Право наглядової ради на доступ до інформації, а також обов’язок органів товариства щодо надання інформації наглядовій раді повинні бути детально обумовлені у внутрішніх документах товариства.