Культурно-дозвіллєві заклади

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему: «Культурно-дозвіллєві заклади»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

План

1. Вступ
2. Характеристики торгових центрів
3. Правила розміщення та організації простору торгового центру
4. Торговий центр житлового району
5. Конструктивне рішення
6. Планування торгівельної зони
7. Планування торгівельних залів за принципами
8. Приклади найбільших торгівельних комплексів
9. Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Специфічними  ознаками культурно-дозвіллєвого середовища є предметність і просторовість. За цими ознаками культурно-дозвіллве середовище наповнюється змістом предметних мистецтв: художнього та рекреаційного дизайну. До просторових видів мистецтв культурно-дозвіллєвого середовища відносяться: мистецтво інтер'єра, виставочне мистецтво, музейне мистецтво, мистецтво ансамблю й т. ін. Проміжне місце займають прикладні і декоративні види мистецтв, які, у свою чергу, включають такі підвиди: мистецтво свят, карнавальне мистецтво, різні святкові ходи і т. ін. До спеціалізованих утворень можуть бути віднесені пластичні мистецтва, народні мистецтва, оформлювальні мистецтва: декоративна, прикладна творчість народні й художні промисли та ремесла.

Торговий центр — універсальний магазин або комплекс магазинів, що зазвичай включає підприємства побутового обслуговування.

Перші торгові  центри такого типу стали з'являтися в XIX столітті. Найбільшим в світі є «Молл оф Арабія» в Дубаї.

Сучасний торговий центр може бути великим торговельно-розважальним комплексом — багатоповерхова будівля  в стилі хай-тек, в якому окрім магазинів можуть знаходитися також кафе, бари, казино, кінотеатр. Як правило, комплекс обладнаний ескалаторами, забезпечений безкоштовною парковкою для особистого транспорту покупців, і розташований біля станцій метро і зупинок громадського транспорту. Такий торговельно-розважальний комплекс може бути зразком зосередження сучасної масової культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристики торгових центрів

При розробці концепції  торгового центру застосовуються спеціальні характеристики. Вони ж використовуються для визначення класу та ефективності торгових центрів.

Торгова зона (зона комерції, водозбірна площа)

Торгова зона - географічна область, на території  якої проживає або працює переважна  більшість (близько 95%) покупців торговельного  центру.

Межі торгової зони торгового центру визначаються такими факторами:

- Тип торгового  центру;

- Пішохідна  і транспортна доступність;

- Природні або  штучні фізичні перешкоди;

- Наявність  конкурентних об'єктів;

- Щільність  населення.

Три концентричні зони впливу

Первинна  торгова зона - територія, де проживає 70-80% регулярних покупців (так званої «опорною групи»). Для міст також важливо час пішохідної доступності.

Вторинна  торговельна зона займає більшу територію: на неї припадає 15-20% покупців. На розміри вторинної торгової зони впливає наявність аналогічних торгових об'єктів в районі. Хороша транспортна доступність сильно збільшує таку зону.

Периферійна торгова зона - максимальна територія, де проживають (працюють) відвідувачі торгового центру (таких відвідувачів може бути 5-10%). Потенційних покупців, готових долати великі відстані, можуть залучити: зручна транспортна доступність (зручні розв'язки та парковки, наявність швидкісних трас поблизу: станція метро), певні групи товарів або послуг (відсутні в інших центрах), розташування на щоденному маршруті (по дорозі на роботу і назад). У число покупців з периферійної зони звичайно включаються також транзитні і випадкові покупці, що не проживають в межах такої зони. Невелику (іноді - значну) частку покупців торгового центру можуть складати туристи.

Межі торговельних зон не є абсолютними і можуть змінюватися з плином часу або  збільшенням рівня конкуренції. Реальні кордону торгової зони об'єкта можуть бути визначені не раніше ніж  через 6 місяців після введення об'єкта в експлуатацію.

Якір - великий (як правило, мережевий), оператор роздрібної торгівлі під відомим брендом, що приваблює в торговий центр основні потоки покупців. Торгові площі такого оператора на території торгового центру можуть розташовуватися на правах оренди або власності.

Якорем може виступати великий торговий оператор або кілька середніх. Також якорями  можуть бути не торгові підприємства: підприємства громадського харчування (або комплекс таких підприємств - фуд-корт), розважальні заклади (кінотеатр, боулінг). Функцію якоря можуть виконувати іміджеві місця, некомерційні об'єкти, пам'ятки: пам'ятники архітектури, парки атракціонів.

3. Правила розміщення та організації простору торгового центру

1. Для конкретної  території та місця розташування  повинен бути вибраний певний тип центру: з оптимальною загальною площею, поверховістю і складом орендарів. Характеристики торгового центру визначаються після ретельного вивчення обстановки, а не одноосібно замовником або архітектором.

2. Торговий центр  має бути легко доступний для пішоходів і / або автомобілістів, відвідувачів, які приїжджають громадським транспортом. Для відвідувачів повинна бути передбачена зручна парковка.

3. Архітектурне  рішення торгового центру має  бути індивідуальним і незабутнім, і фасад добре помітним. При цьому, вибір будівельних та оздоблювальних матеріалів, обладнання для споруджуваного будинку повинен здійснюватися відповідно до загальної концепції. Важливо зрозуміти, які витрати викликані нагальною необхідністю, а які будуть сприйматися як непотрібна і навіть недоречна розкіш.

4. Склад товарів  і послуг торгового центру  повинен забезпечувати тяжіння  покупців, створювати умови для  більш тривалого перебування,  частих і періодичних відвідувань,  імпульсних покупок при відвідуванні.

5. Об'ємно-планувальне рішення має передбачати максимально можливу (для нормального функціонування) частку площ, що здаються в оренду.

6. Внутрішнє  планування торгового центру  повинна ефективно направляти  і розподіляти потоки, щоб всі  орендні площі були доступними  і відвідуваними. Спеціальні планувальні прийоми застосовуються для збільшення комерційної цінності площі і певного врівноваження умов торгівлі для орендарів, виключення невдалих для торгівлі ділянок.

7. Планування  торгового центру повинна бути  зручною для торгово-технологічних процесів, в першу чергу, великих орендарів.

8. Повинен бути  створений комплекс послуг і  додаткових зручностей для відвідувачів, що відповідає рівню торгового  центру.

9. Система орієнтування, вказівки шляху, інформації та  довідки має бути ефективною. На майданчику поруч із торговим центром також повинен знаходитися розпізнавальний елемент, який часто називають «індіанське дерево», з рекламою центру та основних орендарів.

4. Торговий центр житлового району

При плануванні торгових центрів необхідно вирішити такі основніпитання, як доступ до місця торгівлі, під'їзди і стоянки легковоготранспорту, під'їзди вантажного транспорту, що доставляє товари в магазини,місце розвантаження товарів, місце для зберігання товарів і використаної тари.  
Треба проектувати будівлі так, щоб доставка товарів, її розвантаження,розпакування були ізольовані від потоку покупців. Кооперовані торговельніцентри компонують по чарунковій структурі з сіткою колон переважно 6  
X 6 або 6 X 12 м. При проектуванні доцільно передбачатиіндивідуальні входи до приміщення різного призначення - у відділення зв'язку,аптеку або в приміщенні побутового обслуговування.

Висота торгових залів  повинна бути 3,3 м при площі  до 300 м2, в залахбільшої площі встановлюють висоту 4,2 м, у підвальних приміщеннях - 2,7м, а до виступаючих конструкцій - не менше 2,4 м.  
Склад і площі приміщень призначають відповідно до СІіП II-Л. 7-70.

 

5. Конструктивне рішення

Конструктивне рішення будівлі має відповідати його функціональному призначенню. Конструкція будівлі магазину повинна бути така, немаханічне аби, механічне та холодильне обладнання можна було встановлювати в будь-якому місці торговельного залу магазину. У звязку з цим певні вимоги предявляються і до сітки колон.

Крок сітки колон  у торговельних будинках досі застосовували переважно 6 м, прольоти - 6 і 9 м, тобто 6 х 6 м, 6 х 9 м. Назріла необхідність мати сітки колон торговельних будинків, і зокрема прольотів, до 12 м, що викликається функціональними вимогами, а в ряді випадків і економічними міркуваннями.

Особлива увага повинна  бути приділена покриттю підлоги  у торговельних і підсобних приміщеннях. У торговельних приміщеннях підлоги  повинні відповідати характеру  торгово-технологічного процесу. У  торговельних залах магазинів, де проходять  значні потоки покупців, покриття повинні бути міцними на стиранність і гігієнічними. Таким вимогам відповідають підлога із твердих камяних матеріалів (граніт, мармур), великорозмірних керамічних плит, мозаїчні. Неприпустимо будівництво асфальтових підлог. У торговельних залах магазинів має передбачатися кондиціонування повітря.

Важлива вимога до проектним  рішенням - правильне визначення поверховості будівлі магазину. Зараз в РФ і  за кордоном намітилася тенденція до зниження поверховості будинків магазинів. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, останнім часом стали частіше проектувати і будувати торгові будівлі малої поверховості. Це повязано насамперед із тим, що покупці віддають перевагу одно-і двоповерхові магазини. Слід також враховувати, що найбільш зручним для організації торгового процесу є розташування торговельних залів, комор і приміщень для прийому і підготовки товарів до продажу на одному рівні. Трудові витрати й експлуатаційні витрати у одноповерхових будинках значно нижче, ніж у багатоповерхових. Тому одноповерхова рішення краще.

У СНиП "Магазини" будинки  магазинів з торговими залами загальною площею до 1500 м2 передбачається проектувати одноповерховими, без  підвалів.

Висота поверхів у будинках магазинів за СНиП повинна бути 3,3 м якщо площа торгового залу до 300 м2, в залах більшої площі встановлюють висоту 4,2 м, у підвальних приміщеннях - 2,7 м.

6. Планування торгівельних залів за принципами

Від того, наскільки  грамотно підібрано і сплановано торгове приміщення, залежить, чи буде перебування у Вашому магазині комфортним для відвідувачів. Чим вдаліше планування магазину, тим більше часу проведуть в ньому покупці, і тим вищим буде рівень продажів.

Ідеальним рішенням для магазина є приміщення квадратної або прямокутної форми. Головне, щоб прямокутник не був занадто витягнутим: оптимальним вважається співвідношення сторін 2:3 або 1:2 при висоті стелі 3,3 м.

Чим простіше форма  торгового залу, тим він ефективніший і функциональней. І вся увага покупця звернуто на товар.

Крім форми  приміщення на зручність магазину впливає  спосіб розміщення торгового устаткування. Планування торгового залу може бути лінійною ("решітка"), боксової ("петля"), виставкової або довільною. Вибір  розстановки залежить від профілю торгівлі, цінового сегмента та особливостей цільової аудиторії.

Планування  магазину за принципом "решітка"

Назва "решітка" говорить сама за себе: планування за даним  принципом передбачає лінійне розміщення прилавків і стелажів, відокремлених проходами. Більшість продовольчих магазинів організовано саме так.

Плюсами такої  розстановки є ефективне використання торгових площ і хороший огляд  залу. Але одноманітність стелажів і прилавків, збудованих в одну лінію, швидко стомлює відвідувача. Пожвавити сприйняття покупця можна, використовуючи обладнання різної конфігурації (по висоті, формі і зовнішньому вигляду).

При лінійної плануванні важливо вибрати оптимальну ширину проходів. Вона залежить від поведінки  покупців у різних зонах магазину, а також від висоти стелажів (чим вище стелажі, тим ширше повинен бути прохід).

Для проходу  відвідувача з кошиком потрібно 0,8 м.

Для того, щоб  покупці могли розійтися в  проході, потрібно 1,4 - 2 м (при наявності  візка).

Для того, щоб  відвідувач міг нахилитися до нижньої полиці, необхідно передбачити 1 м.

Занадто широкі проходи не ефективні тим, що з'їдають багато площі, а покупці оглядають  лише той товар, який розміщений на найближчому до них стелажі.

Планування  магазину за принципом "петля"

Таку планування ще називають боксової тому, що торговий зал розбивається на секції, ізольовані один від одного. Торгове обладнання розміщується так, що утворює свого роду петлю, спрямовуючи відвідувачів по потрібному маршруту і примушуючи їх обійти весь магазин. Яскравий приклад такого планування - магазини IKEA. За тим же принципом організовані великі торгові комплекси та меблеві центри.

Перевага боксової планування в тому, що увага відвідувачів не знижується, і вони роблять більше імпульсних (незапланованих) покупок. Недоліком же часто є те, що покупцям складно рухатися в зворотному напрямку, тому що доводиться йти назустріч основному потоку.

Виставкове планування магазину

Особливістю виставкової  планування є те, що стелажі або  прилавки, розміщені вздовж стін, доповнюються островами із супутнім торговим обладнанням. Такими островами можуть бути манекени, меблі, різні конструкції або сам товар.

Виставкова  планування традиційна для магазинів  світильників і предметів інтер'єру, а також при продажу взуття і спортивних товарів. Перевага такої експозиції у тому, що вона не тільки привертає увагу відвідувачів магазину, але й надає вільний доступ до товару, дозволяючи оглянути його з усіх сторін.

Довільне планування магазину

Довільний тип  планування ідеальний для невеликих магазинів і бутиків. Тут немає системності в розстановці торгівельного обладнання та рух покупців по залу спонтанно і природно. Така невимушена обстановка найбільше подобається відвідувачам.

Правда, для  вільної розстановки навряд чи підійде  стандартне обладнання, а значить, зросте і вартість планування. Розміщуючи в магазині унікальні конструкції, варто пам'ятати про те, що вони ускладнюють видимість торгового залу і знижують контроль за відвідувачами.

Для того, щоб  виділитися і піти від одноманітності, все більше магазинів використовують змішаний вид планування, комбінуючи різні способи розміщення торгового устаткування.

Правило "золотого трикутника"

У мерчандайзингу є правило "золотого трикутника", згідно з яким при плануванні магазину потрібно задіяти такі точки торгового залу: вхід, найбільш продаваний товар і касу.

Ці точки  утворюють вершини "золотого трикутника", і чим більше простору виявляється  всередині трикутника, тим вище обсяг  продажів в магазині.

7. Приклади найбільших торгівельних комплексів

Південно-Китайський торговий центр

South China Mall

Торговий центр  містить достатньо місця для 2350 магазинів в приблизно 659 612 квадратних метрів (7100000 кв.м) орендованого простору і 892 000 квадратних метрів (9600000 кв.м) загальної площі.

Торговий центр має сім зон розроблених на основі міжнародних міст, країн і регіонів, включаючи Амстердам, Париж, Рим, Венеція, Єгипет, країн Карибського басейну, і Каліфорнію. Особливостями центру є копія Тріумфальної арки,  копія дзвіниці Сан-Марко в Венеції,  канал з гондолами, і 553-метрові  американські гірки.

Торговий центр  Азії

Mall of Asia

105857 квадратних метрів, 10 поверхів – центр, розроблений міжнародною компанією Arquitectonica і архітектора Феліксом Лімом. Сама будівля має в загальній складності 71934 квадратних метрів, які здаються в оренду. Сім поверхів виділено на офісні приміщення, а перший поверх призначений для комерційного використання. На четвертому поверсі торгового центру запроектована парковка на 600 місць. Вікна усіх офісів виходять на внутрішній двір будівлі.

Cevahir

Стамбульський торговий центр Cevahir був побудований на 62 475 м2 на суму 250 млн. дол США. Загальна площа будівництва становить 420 000 м2, а орендована площа - 110 000 м2 (1184000 кв.м). Шість поверхів будинку налічують 343 роздрібних магазинів, деякі з яких вперше з’явилися в Туреччині, 34 ресторана швидкого харчування і 14 ексклюзивних ресторанів у торговому центрі. Інші приміщення включають велику сцену для шоу та інших заходів, 12 кінотеатрів, включаючи приватний театр і кіно для дітей, боулінг-зал, невеликі гірки, а також кілька інших розважальних закладів. Склянний дах будівлі – другий за величиною годинник у світі.

Торговий центр  розташований в діловому кварталі, звідки легко можна дістатись до метро. Три поверхи торгового центру підключені безпосередньо до лінії метро.

 

Висновок

Магазини можуть розташовуватися  в окремих будівлях за функціональнимознакою (булочна, овочі-фрукти і так далі) і в торгових центрах.  
За останні роки більш широке розповсюдження отримали торгові центри.  
Розміщення торговельних центрів і об'ємно-планувальне рішення необхіднопередбачати виходячи з функціонального призначення, місця розташуванняторговельних підприємств і виду товарів: товари повсякденного користування  
(хліб, м'ясо, риба, бакалія, молочні продукти та ін) і товариперіодичного користування (промтовари, готового одягу, головні убори,радіо та фототовари, велосипеди, парфумерія і т. п.). Товари першої групипереважають у магазинах мікрорайонів і торгових центрах житлових районів,другий - магазинах торгових центрів житлових районів і міст.