Методи прийняття рішень. Матричний метод

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України 

Національна металургійна академія України 

Кафедра менеджменту 
 
 
 

Індивідуальне завдання

На тему:

«Методи прийняття рішень. Матричний метод»

                                                                      студентка групи УА-09

                                                                          факультету економіки та менеджменту

Виконала:                                                                                           Ткачова К.В. 

Перевірила:                                                                                        Фріман І. М. 
 
 
 
 

Дніпропетровськ 2011

План

1. Вступ
2. Методи управління в менеджменті
1. Що таке методи управління
2. Способи впливу на колектив за допомогою методів управління
3. Процес прийняття рішення
4. Фактори впливу на процес прийняття рішень
5. Організація виконання рішень
3. Матричний метод
1. Суть матричного методу
2. Метод морфологічного аналізу
4. Прийняття рішень з використанням матриць і таблиць
1. Платіжна матриця
5. Висновки

1. Вступ

   У процесі прийняття управлінських  рішень менеджеру необхідно відповісти на такі питання: що робити, як робити, кому доручити роботу, що це дає тощо.

     Процес прийняття управлінських  рішень досить складний і багатогранний,  а також залежить від кваліфікації  керівника, його стилю керівництва,  ситуації, культури організації  та ін.

     Найбільш визнаним підходом до  прийняття управлінських рішень  є дотримання процедури і виконання  обов’язкових дій: розпізнавання  проблеми, встановлення цілей розв’язання  проблеми, вивчення проблеми за  допомогою збирання та оброблення  інформації, обгрунтування реарістичних  альтернативних дій, порівняння  та відбір альтернатив, формулювання  та видавання рішень.

   Значення  методів управління визначає їхню спрямованість  на досягнення цілей у найбільш стислі строки за умов раціонального використання всіх видів ресурсів.

   За  змістом методи управління ідентифікуються  з основними функціями управління: плануванням, організуванням, мотивуванням, контролюванням та регулюванням. Відповідно до цього є наступні основні групи  методів управління: економічні, організаційно-розпорядчі (адміністративні), соціально-психологічні, правові ідеологічні та технологічні. Між ними існує тісний зв'язок і  взаємозумовленість. Кожний метод має  елементи заохочення і покарання. 
 
 
 
 
 
 
 

2. Методи управління в менеджменті

2.1. Що таке методи управління

   Методи  управління - це сукупність способів і  прийомів впливу на колектив працівників  та окремих виконавців з метою  досягнення встановлених цілей. За їх допомогою орган управління впливає на окремих працівників і підприємство у цілому.

     Значення методів управління  визначає їхню спрямованість  на досягнення цілей у найбільш  стислі строки за умов раціонального  використання всіх видів ресурсів.

   За  змістом методи управління ідентифікуються  з основними функціями управління: плануванням, організуванням, мотивуванням, контролюванням та регулюванням. Відповідно до цього є наступні основні групи  методів управління: економічні, організаційно-розпорядчі (адміністративні), соціально-психологічні, правові ідеологічні та технологічні. Між ними існує тісний зв'язок і  взаємозумовленість. Кожний метод має  елементи заохочення і покарання.

2.2. Способи впливу на колектив за допомогою методів управління

   На  колектив можна впливати двома основними  способами: примусом та стимулюванням (мотивацією).

     У першому випадку колектив  примушують виконувати те, що  від нього потрібно, в другому  — він практично сам виконує  необхідне, оскільки в цьому  заінтересований.

     Залежно від переважання тих  чи інших способів можна визначити  і методи керівництва як регламентуючі  і стимулюючі (мотиваційні). Регламентуючі  методи створюють групу адміністративно-організуючих  методів (їх називають організаційно-розпорядчими, директивними, правовими і т. д.); стимулюючі методи можна розділити  на дві групи: економічні (матеріально  стимулюючі) і соціально-психологічні  методи (виховні, морально стимулюючі).

   До  основних методів прийняття управлінських  рішень належать: матричний, теорії ігор, дерево рішень, аналітично-систематизаційний, ділових ігор, груповий тощо.

     Матричний – це занесення до  матриці усіх можливих наслідків  реалізації рішення.

     Теорії ігор – це розрахунки  можливих дій «противника», конкурента, інших сторін, які беруть участь  у конфліктній ситуації.

     Дерево рішень – це з’ясування  розгалуження проблем і рішень  шляхом теорії графіків та  ймовірності (буде чи не буде).

     Аналітично-систематизаційний –  це сукупність трьох складових:  аналізу ситуації, аналізу проблем  і аналізу рішень.

     Ділових ігор – це імітаційна  гра, яка імітує діяльність  керівників і дає можливість  передбачити причини, що змінюють  ситуації в організації.

     Груповий – це створення деякими  організаціями груп для прийняття  важливих рішень.

   2.3. Процес прийняття рішень

   У процесі прийняття управлінських  рішень менеджеру необхідно відповісти на такі питання: що робити, як робити, кому доручити роботу, що це дає тощо.

   Процес  прийняття управлінських рішень досить складний і багатогранний, а  також залежить від кваліфікації керівника, його стилю керівництва, ситуації, культури організації та ін.

   Найбільш  визнаним підходом до прийняття управлінських  рішень є дотримання процедури і  виконання обов’язкових дій: розпізнавання  проблеми, встановлення цілей розв’язання  проблеми, вивчення проблеми за допомогою  збирання та оброблення інформації, обгрунтування  реарістичних альтернативних дій, порівняння та відбір альтернатив, формулювання та видавання рішень. 

2.4. Фактори впливу на процес прийняття рішень

     До  факторів як позитивного, так і негативного  впливу на процес прийняття управлінських  рішень відносять особисті оцінки керівника, середовище прийняття рішень, інформаційні обмеження у поведінці, обмеження, негативні наслідки, взаємозалежність рішень тощо.

  Особисті оцінки керівника – це суб’єктивна оцінка підлеглого керівником стосовно добра, зла, порядності та інше.

       Середовище прийняття рішень  – це обставини, при яких  приймається рішення. Це може  бути при обставинах визначеності, невизначеності або ризику.

       Інформаційні обмеження – це  недоступність або дорожнеча  інформації.

       Обмеження у поведінці – це  перешкоди із-за незгод та конфліктів  у процесі прийняття рішень.

       Негативні наслідки – це компроміси  при прийнятті рішень, коли знають  наперед про можливість як  позитивного, так і негативного  результату.

       Взаємозалежність рішень – це  взаємозв’язок головного рішення  з другорядним.

2.5.Організація  виконання рішень 

     Управлінські  рішення приймаються для того, щоб їх потім виконувати. Доки рішення  не впроваджено на практиці, до того часу воно залишається лише добрим побажанням, а для виконання його необхідна велика організаторська  робота зі сторони менеджера.

     Для організації виконання рішень менеджеру  необхідно знати людей, їх можливості, потреби і наявність матеріальних засобів, методи виконання цілей  тощо.

     Основними операціями менеджменту щодо організації  виконання рішень є визначення календарних  строків виконання рішень, призначення  відповідального виконавця, доведення  рішення до виконавця або до всього колективу, інструктаж виконавців, матеріально-технічне забезпечення процесу праці, роз’яснення  цілей і завдань на інструктивній  нараді, координація дій виконавців, мотивація діяльності виконавців, облік  і контроль виконання рішення  за допомогою зворотного зв’язку, коригування  раніше прийнятого рішення.

     Кожен підлеглий повинен одержувати розпорядження  тільки від одного керівника. Не допускати  керівництва «через голову». 

3. Матричний метод

3.1. Суть матричного методу

     Суть матричного методу в представленні  складної системи взаємин між  подіями, наслідками цих подій,  витратами на їх реалізацію, необхідними  силами і ін­формационнимі ресурсами  у формі системи взаємодії  пар, трійок і т. д., званих  матрицями. Простою матрицею є двовимірна матриця типа "мета — засіб", "проблема — забезпечення".

3.2. Метод морфологічного аналізу

     Прикладом використання двовимірних  матриць може служити метод  морфологічного аналізу. Починається  морфологічний аналіз із складання  морфологічного класифікатора, що  складається з рядків "підстава  ділення". Рядки, у свою чергу,  теж діляться по яких-небудь  ознаках. Основна трудність методу  — правильне складання класифікатора,  досягнення смислової однозначності  кожної його клітки. При цьому  число визначень має бути оптимальним  щоб уникнути надмірної розробки  розмірів класифікатора.

   Для побудови матриць необхідно уміти  точно формулювати проблему, уміти  скласти перелік всіх відомих  способів і засобів рішення цій  і їй подібної проблеми, скласти  перелік найважливіших характеристик  параметрів та ін.

   Для морфологічного методу складним є визначення в кожному параметрі Р різного  числа незалежних і нерозкладних властивостей, що піддаються опису  Р1, Р2 ., Рk.

     Вибираючи один з елементів  кожного ряду за перспективний  і сполучаючи ці елементи, отримуємо  один з варіантів режиму поставленого  завдання.

   Тривимірними  матрицями є складні форми  пошуку рішень в трьох вимірах, наприклад, "мета — ресурси — час". 

4. Прийняття рішень з використанням матриць і таблиць

     Суть  прийняття рішення — вибір найкращого з декількох альтернативних по конкретних, встановлених заздалегідь критеріях.

     Використовувані в практичній діяльності матриці  і таблиці вносять організуюче  начало до прийомів і способів інтелектуальної  діяльності осіб, що приймають рішення. Вони є методами статистичної теорії рішень. Викладаючи цей матеріал, ми переслідуємо мету не стільки навчити  користуватися цими методами, скільки  допомогти зрозуміти суть цих  інструментів.

4.1. Платіжна матриця

     Платіж  — це здобуття грошової суми за вироблений товар або надану послугу в  реальних умовах обстановки. Змалювавши, з одного боку, гроші, з другой—  конкретні обставини, коли вони виплачуються, отримаємо платіжну матрицю. Матриця  додає наочність залежності платежу  від певних подій. Якщо цієї події  не трапляється, то платіж стає іншим.

     Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції  різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

  Основними умовами застосування методу платіжної матриці є:

• наявність кількох альтернатив вирішення проблеми;
• наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізації кожної альтернативи;
• можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.

     В концепції платіжної матриці  ключовим є поняття "очікуваного  ефекту". Очікуваний ефект - це сума можливих результатів ситуацій, які  можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність  наставання кожної з них. В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка імовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив.

   Матрицю корисно використовувати у разі, коли:

• Особа, що приймає рішення, має в своєму розпорядженні можливість мати об'єктивну оцінку подій і має можливість розрахунку їх вірогідності.
• Результати прийнятого рішення залежать від вибраної альтернативи і подій, що відбуваються.

   При ухваленні рішення максимально  враховується вірогідність події. Вірогідність можна розрахувати з використанням  методів теорії вірогідності або  суб'єктивно оцінити, виходячи з  простих тенденцій (метод екстраполяції) або на основі власного досвіду в  подібних ситуаціях.

   Якщо  вірогідність не враховується, то прийняте рішення зісковзуватиме у бік  оптимістичних наслідків. Наприклад, виходячи з того, що зараз в Україні, вклавши капітал в торгівельно-закупівельну діяльність, можна отримати прибуток в сотні відсотків, а у виробничу — лише 8-10 %, потрібно займатися першою. Проте, враховуючи вірогідність залежності сьогоднішніх реалій від корупції, рекету до можливості інвестування економіки і здобуття пільгових кредитів, варто ще подумати. 
 
 
 
 
 
 
 
 

5.Висновки

   Для побудови матриць необхідно уміти  точно формулювати проблему, уміти  скласти перелік всіх відомих  способів і засобів рішення цій  і їй подібної проблеми, скласти  перелік найважливіших характеристик  параметрів та ін.

   Матричний метод може бути використаний для  ухвалення будь-яких рішень в будь-якій області. Він дозволяє: знайти нові невідомі рішення за межами відомих  кордонів; перебрати всі можливі  рішення і вибрати прийнятні; знайти наслідки, витікаючі з певної причини (у загальному вигляді), або  проглянути всі можливі рішення  для конкретного завдання. Матриці  дають матеріал і полегшують перебір  значного числа варіантів рішення.

   Матриця може дати рішення принципово можливі, але з різних причин нездійсненні в даний час. Вона дає несподівані  комбінації рішень, які знайти іншими способами не можна.

   Матриця дає безліч варіантів вирішення  проблеми, але не дає сама по собі способу оцінки цих варіантів. Матричні методи дають добрі результати при  дослідженні обмежених зон пошуку, але не застосовуються при вивченні погано визначених і нечітко сформульованих проблем.

   Експерименти  показують, що скласти матрицю (морфологічну карту) може лише той, хто володіє  достатніми знаннями, уявою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури

1. Шегда А.В. Менеджмент. Навчальний посібник. Київ: Товариство "Знання", КОО,  2002, 583с.
2. Колпаков В.М. Методы управления. Учебное пособие. Киев: МАУП,  2000, 160 с.
3. Кузьмін О. Основи менеджменту : Підручник/ Олег Кузьмін. -К.: Академвидав 2003. -414 с.
4. Осовська Г. Основи менеджменту: Навч. посібн./ Галина Осовська . -К.: Кондор 2006. -552 с.
5. Вершигора Е. Менеджмент : Учебное пособие/ Евгений Вершигора . -М.: Инфра-М 2003. -256 с.
6. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2005. – 608 с.
7. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент: Навчально-прикладний посібник. – Львів: Центр Європи, 2001. – 176 с.