Інформаційні технології. 2

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний  педагогічний університет 

імені Володимира Винниченка

кафедра прикладної математики, статистики та економіки

ІНФОРМАЦІЙНІ  ТЕХНОЛОГІЇ

Реферат

з історії науки і техніки

студентки 33 групи

фізико-математичного  факультету

спеціальність: 6.040201 Математика*

додаткова спеціальність: економіка

Цими Світлани Володимирівни

Науковий керівник:

Каленникова Т.О.,

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кіровоград 2013

Зміст

Вступ...................................................................................................................3

1. Поняття інформаційної  технології...............................................................4

1.1 Що таке інформаційна  технологія......................................................4

1.2 Етапи розвитку інформаційних  технологій.......................................4

1.3 Інструментарій інформаційної  технології..........................................7

2. Види сучасних інформаційних  технологій...................................................8

2.1 Інформаційна технологія  опрацювання даних...................................8

2.2 Інформаційна технологія керування....................................................9

2.3 Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень..................12

Висновки............................................................................................................14

Література..........................................................................................................15

Вступ

Актуальність: інформація - явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Уже природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах і живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них.

Об’єкт дослідження: технології..

Предмет дослідження: інформаційні технології.

Метою роботи є узагальнення знань про інформаційні технології . Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

• визначити, що таке інформаційні технології
• визначити інструментарій інформаційних технологій
• розглянути види сучасних інформаційних технологій

Робота складається  з двох розділів. Перший присвячено розкриттю поняття інформаційних  технологій. У другому розділі  розглянуті основні види сучасних інформаційних технологій.

1. Поняття інформаційної технології

1. Що таке інформаційна технологія

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання  для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації  праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

1.2 Етапи розвитку  інформаційних технологій

Існує декілька точок зору щодо розвитку інформаційних технологій із використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітними ознаками поділу.

Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався  новий етап розвитку інформаційної  технології. Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової.

Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:

1- й етап (до кінця  60-х рр.) характеризується проблемою  опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.

2-й етап (до кінця  70-х рр.) пов’язаний з поширенням  ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього  етапу - відставання програмного  забезпечення від рівня розвитку  апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х рр.) - комп'ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобом підтримки прийняття його рішень. Проблемами цього етапу є максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищі.

4-й етап (з початку  90-х рр.) - створення сучасної технології  міжустановних зв'язків і інформаційних  систем. Проблеми цього етапу  дуже багаточислені. Найбільше  суттєвими з них є:

• укладання угод і  встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку;

• організація доступу  до стратегічної інформації;

• організація захисту  і безпеки інформації.

Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології:

1-й етап (до другої  половини XIX ст.) - "ручна" інформаційна  технологія інструментарій якої складали: ручка, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою інформаційної технології цього періоду було представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця  XIX ст.) - "механічна" технологія, інструментарій якої складали: друкарська  машинка, телефон, диктофон, оснащена  більш досконалими засобами доставки  пошта. Основна мета технології - представлення інформації в  потрібній формі більш зручними засобами.

3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) - "електрична" технологія, інструментарій  якої складали: великі ЕОМ і  відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки,  ксерокси, портативні диктофони.  На цьому етапі відбувається  зміна мети технології. Акцент в інформаційній технології починає зміщуватись з форми представлення інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку  70-х рр.) - "електронна" технологія, основним інструментарієм якої  стають великі ЕОМ і створені  на їхній базі автоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різноманітних сфер громадського життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів не дозволили вирішити поставлені перед новою концепцією інформаційної технології задачі. Проте був здобутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена фахова, психологічна і соціальна база для переходу на новий етап розвитку технології.

5-й етап (з середини 80-х рр.) - "комп'ютерна" ("нова") технологія, основним інструментарієм  якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи мають умонтовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів керування, вони реалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцессорну базу суттєвим змінам піддаються і технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різноманітних галузях глобальні і локальні комп'ютерні мережі.

1.3 Інструментарій інформаційної технології

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва  здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.

За аналогією і для інформаційної  технології повинно бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва  інформації будуть апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційної технології.

Інструментарій інформаційної  технології - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного  типу комп'ютера, технологія роботи в  яких дозволяє досягти поставленої  користувачем мети.

У якості інструментарію можна використовувати  такі поширені види програмних продуктів  для персонального комп'ютера  як текстовий процесор (редактор), настільні  видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.

2. Види сучасних інформаційних  технологій

2.1 Інформаційна технологія  опрацювання даних

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні  вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні  операційної (виконавчої) діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

На рівні операційної  діяльності вирішуються такі задачі:

опрацювання даних про  операції, які здійснює фірма;

створення періодичних  контрольних звітів про стан справ  у фірмі;

одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді паперових документів або звітів.

Прикладом може послужити щоденний звіт про надходження і видачу готівки банком, який формується з метою контролю балансу готівки; або ж запит до бази даних по кадрах, який дозволить одержати дані про вимоги, що висуваються до кандидатів на певну посаду.

Існує декілька особливостей, пов'язаних з опрацюванням даних, що відрізняють дану технологію від усіх інших:

• виконання необхідних фірмі задач по опрацюванню даних. Від кожної фірми закон вимагає  наявності та збереження даних про  свою діяльність, які можна використовувати як засіб забезпечення і підтримки контролю на фірмі. Тому в будь-якій фірмі обов'язково повинна бути інформаційна система опрацювання даних і розроблена відповідна інформаційна технологія;

• вирішення тільки добре  структурованих задач, для яких можна  розробити алгоритм;

• виконання стандартних  процедур опрацювання. Існуючі стандарти  визначають типові процедури опрацювання  даних і регламентують їхнє дотримання організаціями усіх видів;

• виконання основного  обсягу робіт в автоматичному  режимі з мінімальною участю людини;

• використання деталізованих  даних. Записи про діяльність фірми  мають докладний характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізії  діяльність фірми перевіряється  хронологічно від початку періоду  до його кінця і від кінця до початку;

• акцент на хронологію подій;

• вимога мінімальної  допомоги у вирішенні проблем  з боку спеціалістів інших рівнів.

Багато даних на рівні  операційної діяльності необхідно  зберігати для наступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхнього збереження створюються бази даних.

Стосовно створення  звітів (документів) слід зазначити, що у інформаційній технології опрацювання  даних необхідно створювати документи  для керівництва і працівників  фірми, а також для зовнішніх  партнерів. При цьому документи можуть створюватися як за вимогою у зв'язку з проведеною фірмою операцією, так і періодично наприкінці кожного місяця, кварталу або року.

2.2 Інформаційна  технологія керування

Метою інформаційної  технології керування є задоволення  інформаційних потреб усіх без винятку співробітників фірми, що мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні керування.

Ця технологія орієнтована  на роботу в середовищі інформаційної  системи керування і використовується при більш поганій структурованості розв'язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються за допомогою інформаційної технології опрацювання даних.

Інформаційна технологія керування ідеально підходять для  задоволення подібних інформаційних  потреб працівників різноманітних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою. Інформація, що поставляється нею, містить відомості про минуле, дійсне і ймовірне майбутнє фірми. Ця інформація має вигляд регулярних або спеціальних управлінських звітів.

Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформація повинна бути подана в агрегованому вигляді, так, щоб проглядалися тенденції зміни даних, причини відхилень, що виникли, і можливі варіанти вирішення проблеми. На цьому етапі розв’язуються такі задачі опрацювання даних:

• оцінка планованого  стану об'єкта керування;

• оцінка відхилень від  планованого стану;

• виявлення причин відхилень;

• аналіз можливих рішень і дій.

Інформаційна технологія керування спрямована на створення  різноманітних видів звітів. Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка, що визначає час їхнього створення, наприклад місячний аналіз продажів компанії.

Спеціальні звіти створюються  за вимогою керівників, або коли в компанії відбулося щось незаплановане. І ті, і інші види звітів можуть мати форму підсумкових, порівняльних і надзвичайних звітів.

У підсумкових звітах дані об'єднані в окремі групи, відсортовані і подані у вигляді проміжних  і остаточних результатів по окремих  полях.

Порівняльні звіти містять  дані, отримані з різноманітних джерел або класифіковані по різноманітних ознаках і використовуються для порівняння.

Надзвичайні звіти містять  дані виняткового (надзвичайного) характеру.

Використання звітів для підтримки керування є  особливо ефективним при реалізації так званого керування по відхиленнях. Керування по відхиле

ннях припускає, що головним змістом одержуваних спеціалістом даних повинні бути відхилення стану  господарської діяльності фірми  від деяких встановлених стандартів (наприклад, від її запланованого стану). При використанні на фірмі принципів керування по відхиленнях до звітів, які створюються, висуваються такі вимоги:

• звіт необхідно створювати тільки тоді, коли відхилення відбулося;

• відомості у звіті  повинні бути відсортовані за значенням  критичного для даного відхилення показника;

• усі відхилення бажано показати разом, щоб спеціаліст міг  уловити існуючий між ними зв'язок;

• у звіті необхідно  показати, кількісне відхилення від  норми.

Вхідна інформація надходить  із систем операційного рівня. Вихідна інформація формується у вигляді управлінських звітів у зручному для ухвалення рішення вигляді. Зміст бази даних за допомогою відповідного програмного забезпечення перетворюється в періодичні і спеціальні звіти, що надходять до спеціалістів, які беруть участь у прийнятті рішень в організації. База даних, що використовується для одержання зазначеної інформації, повинна складатися з двох компонентів:

1) даних, що накопичуються  на основі оцінки операцій, проведених  фірмою;

2) планів, стандартів, бюджетів  та інших нормативних документів, що визначають планований стан об'єкта керування (підрозділи фірми).

2.3 Інформаційна технологія  підтримки прийняття рішень

Ефективність і гнучкість  інформаційної технології багато в  чому залежать від характеристик  інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; "миші"; голосових команд, тощо. Найбільш простою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень робить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.

Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, який використовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. В даний час найбільш поширеним є такі форми діалогу: режим “запитання-відповідь”, командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типу задачі, індивідульності користувача і рішення, яке приймається, може мати свої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. Тепер з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, яка значно підвищує наочність і интерпретованість вихідних даних, стає усе більш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень.

Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видає комп'ютер.

Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття  рішень визначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів.

Інтерфейс повинен мати такі можливості:

• маніпулювати різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі  ухвалення рішення за вибором  користувача;

• передавати дані до системи  різноманітними засобами;

• одержувати дані від  різноманітних пристроїв системи  в різних форматах;

• гнучко підтримувати (надавати допомогу за вимогою, підказувати) знання користувача.

Висновки

1. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій.
2. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.
3. Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною.
4. Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.

Список використаної літератури:

1. Макарова Н. В., Матвєєва Л. А., Бройдо В. Л. Підручник «Інформатика» - М.: «Фінанси та статистика», 1997 р. – 305 с.
2. Багриновський К.А., Хрусталєв Е.Ю. «Нові информаційні технології» - М.: «ЭКО», 1996 р. – 241 с.
3. Крилов І. В. «Інформаційні технології: теорія і практика» - М.: «Центр», 1996 р. – 263 с.
4. Малиновський Б.М. «Історія обчислювальної техніки» - К.: «Лотус», 1995р.-
5. Кондрашова С.С. Учбовий посібник «Информаційні технології в управлінні» - К.: МАУП. 1998 р. – 383 с.