Правові засади паювання земель

Міністерство  освіти і науки України

Національний університет  водного господарства та природокористування

Кафедра землеустрою,геодезії та геоінформатики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему: «Правові засади паювання земель»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            Виконала:студентка 2 курсу

                                                                                                                денної форми навчання

                                                                                                                напряму підготовки

                                                                                                                “Геодезія картографія

                                                                                                                та землеустрій”

                                                                                                                 групи ЗВК-21

                                                                                                                Філонюк Олена

                                                                                           Перевірила: Сунічук О.С.

 

 

 

 

 

 

                                                              Рівне - 2011

Зміст

 

     Вступ……………………………………………………………………………3

1. Мета та зміст паювання земель колективної власності………………….5
2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)…………………………………………………...…11
3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі………………….…18

Висновок…………………………………………………………………..….21

Список використаної літератури……………………………………………23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Одним з важливих напрямів земельної реформи в сучасному  українському селі є завершення приватизації землі. Протягом першого етапу реформування земельних відносин в Україні вже практично завершене паювання земель колективної власності. В результаті близько 6,7 млн. українських селян отримали земельні частки (паї). В ході наступного етапу земельної реформи на селі, який досі не завершився, відбувається виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості). Замість земельних часток (паїв) селяни отримують земельні ділянки, право власності на які посвідчується державними актами на право власності на земельну ділянку.

Виділення земельних  часток (паїв) в натурі (на місцевості) є багатоетапним процесом, який регламентується  низкою нормативно-правових актів, що періодично зазнають змін та доповнень. За таких обставин не лише пересічним громадянам, але і юристам іноді буває важко зорієнтуватися в такі великій кількості нормативних документів. 

Земельна частка (пай) є умовною частиною сільськогосподарських  земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових  гектарах. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі і розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними.

Земельна ділянка є  частиною земної поверхні, що має фіксовані  межі. Характеризується певним місцезнаходженням, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським станом та іншими характеристиками.

 Межі конкретної  земельної ділянки завжди визначено  в натурі (на місцевості). Власник  чи користувач ділянки знає  її точне місцезнаходження, має можливість її обробляти і використовувати самостійно. На таку ділянку обов’язково надається документ – державний акт на право власності чи державний акт на право постійного користування. Натомість меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) не визначено. Його власник не знає, де конкретно знаходиться його земельна ділянка, у зв’язку з чим не має можливості використовувати її самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Мета та зміст паювання земель колективної власності

 

 

У дореформений період у Радянському Союзі, зокрема в Україні, сільськогосподарське виробництво вели колгоспи і радгоспи на землі, закріпленій за ними державою в безстрокове безоплатне користування. Планове ведення господарства в умовах детального регламентування партійними і державними органами виробничих процесів привело до відсутності зацікавленості працівників у кінцевих результатах, низької ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для переходу до ринкових відносин, розвитку ініціативи і підприємливості  сільськогосподарських товаровиробників з метою підвищення в кінцевому рахунку рентабельності виробництва, кількості виробленої продукції необхідно було створити умови для формування нових сучасних форм комерційних організацій на селі і надати можливість розвитку фермерства.

З цією метою в Україні  на початку 90-их років було вирішено провести аграрну реформу за наступними напрямками: реорганізація сільськогосподарських  підприємств та приватизація займаної ними землі. При цьому реорганізація  колгоспів і радгоспів включає як зміну їх організаційно-правової форми у відповідності з новим цивільним законодавством переліком видів юридичних осіб, так і поділ належного їм майна на паї, якими наділяються працівники (члени) даного підприємства.

Приватизація землі, якою користувались сільськогосподарські підприємства, здійснювалась шляхом передачі її у власність колективів, які працюють на цих підприємствах, з визначенням індивідуальних земельних паїв.

У цілому в Україні  власниками сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) стали понад 6,7 млн громадян, у тому числі, на приклад, у Київській області право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, одержали 289 948 селян, а 278 652 селянина мають сертифікати.

Питання перетворення сільськогосподарських  підприємств і земельних відносин у них потім були відрегульовані Постановою Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 р., Декретом Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” від 26 грудня 1992 р., Законом України “Про селянське (фермерське) господарство” від 22 червня 1993 р., Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10 листопада 1994 р. №666, Указом Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8 серпня 1995 р. тощо.

Паювання земель, переданих  у колективну власність сільсько-господарським  підприємствам і організаціям здійснюється на підставі методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 р. №11, розроблених у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” та Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 р. №187 “Про стан реформування земельних відносин”.

Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах з числа їх працівників.

Склад комісії затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства.

Організацію робіт щодо паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний (міський) відділ земельних ресурсів.

Підготовчі роботи щодо паювання земель виконують землевпорядні та інші організації за участю районних (міських) відділів земельних ресурсів.

Підготовчі роботи включають  в себе аналіз документів по видачі державних актів на право колективної власності на землю та уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємств після 1.07.1995 р. Уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь провадиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Держкомсільгосппроду, Держкоммістобудування та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 р. №76/230/325/150.

Для розрахунку вартості земельної частки (паю) та визна- її розміру в умовних кадастрових гектарах береться площа сільськогосподарських угідь, переданих підприємству у колективну власність.

Кількість осіб, які мають  право на земельну частку (пай), приймається  за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності  на землю, який, у разі потреби, уточнюється і підписується головами відповідної Ради і підприємства.

Вартість земельної  частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність  підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою:

 

Вз = Гоз/ Кос,

 

де Вз – вартість земельної  частки (у грн); Гоз – грошова  оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність  підприємству (у грн);

Кос – кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) (чол).

Середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських  угідь, переданих у колективну власність  підприємству, обчислюється за формулою:

 

Сго = Гоз/ Пзкв,

де Сго – середня  грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у грн);

Гоз – грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих  у колективну власність підприємству (у грн);

Пзкв – площа сільськогосподарських  угідь, переданих у колективну власність підприємству (у га).

 

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою:

 

Рз = Вз/ Сго ,

 

де Рз – розмір земельної  частки (паю) в умовних кадастро-вих  гектарах;

Вз – вартість земельної  частки (у грн);

Сго – середня грошова оцінка одного гектара сільськогоспо-дарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у грн).

Матеріали розрахунків  вартості і розміру земельної  частки (паю) в умовних кадастрових  гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів. Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Районна державна адміністрація (виконавчий комітет міської Ради) розглядає подані матеріали і в 10-денний строк затверджує розміри земельної частки (паю), виходячи з того, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства рівні.

Оформлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснюється комісіями, утвореними у підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати на право  на земельну частку (пай) підписуються головою районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) та реєструються у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), яка ведеться відповідним районним (міським) відділом земельних ресурсів.

Право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується  сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 “Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)”.

Сертифікати на право  на земельну частку (пай) громадянам України видаються відповідною районною державною адміністрацією (виконавчим комітетом міської Ради).

Відновлення втрачених  сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними  державними адміністраціями (виконавчими  комітетами міських Рад), які здійснювали їх видачу.

Втрачені сертифікати (у разі, коли їх знайдено) або зіпсовані  бланки сертифікатів анулюються в установленому  порядку. Спори з приводу паювання земель колективної власності вирішуються у судовому порядку.

Перелік документів щодо паювання земель колективної власності включає:

♦          Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства про затвердження складу комісії щодо проведення паювання земель колективної власності.

♦          Список членів колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до абзацу третього пункту 5 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

♦          Матеріали грошової оцінки сільськогосподарських угідь колективного сільськогосподарського підприємства.

♦          Розрахунок вартості та розміру в  умовних кадастрових гектарах земельної  частки (паю), затверджений рішенням районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).

Документи оформляються у справу і зберігаються у районному (міському) відділі земельних ресурсів постійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)



Передача в натурі земельної частки (паю) провадиться  громадянину, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою. Передача в натурі земельної частки (паю) громадянину  здійснюється після складання “Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію).

Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад). Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою.

При складанні Схем визначається черговість поділу земель колективної власності  з урахуванням обмежень, обумовлених  технологічними і екологічними особливостями  їх використання. Розташування та першочерговість  виділення земельних ділянок  визначаються з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації.

Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства, розрахунків проведеного паювання земель, виходячи з інтересів окремих співвласників, їх об’єднань та інтересів суспільства в досягненні еколого-економічної стабілізації землекористування, раціонального використання земель та їх охорони.[ Шеремет А.П., Земельне право України]

У процесі підготовчих робіт  збираються, систематизуються і вивчаються такі матеріали:

♦          плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах 1:10000 або 1:25000;

♦          матеріали  проектів землеустрою, розроблених на територію господарств до передачі земель у колективну власність, проектів встановлення меж сільських та селищних Рад і меж населених пунктів, проектів роздержавлення і приватизації земель;

♦          технічна документація по видачі державних актів на право колективної власності на землю;

♦          матеріали передпроектних і прогнозних розробок по підприємству, а також  тих регіональних розробок, виконання  заходів яких може вплинути на рішення  щодо організації передачі громадянам у власність сільськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю);

♦          матеріали грунтових обстежень  та їх коригувань, радіологічних зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення  території;

♦          шкали бонітування грунтів орних земель, багаторічних насаджень і природних кормових угідь (1993);

♦          дані про кількість громадян, які  мають право на земельну частку (пай) в розрізі населених пунктів, відомості про розміщення та потужність виробничих центрів господарства.

В порядку підготовчих  робіт вивчається громадська думка  щодо черговості паювання сільськогосподарських  угідь з урахуванням регіональних особливостей їх використання, особливо тих, де виділення окремих земельних  часток (паїв) неминуче призведе до зниження ефективності їх використання (меліоровані землі, масиви багаторічних насаджень, спеціалізовані сівозміни тощо), та визначаються площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі у зв’язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

Схема складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1:25000. За планову  основу Схеми приймаються копії  планів землеволодінь і землекористувань.

На Схемі виділяються  земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються на земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того, визначаються:

♦          земельні ділянки, що поділяються одночасно без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувані угіддя, сади, виноградники, хмільники, ягідники тощо);

♦          земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись  сумісно (угіддя, законсервовані, виходячи з екологічних умов; невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки, стає неможливим механізований обробіток грунту).

 

З метою уточнення  площі сільськогосподарських угідь  підприємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградованих і забруднених земель, що підлягають консервації.

Із земель, що можуть приватизуватися  без обмежень у їх подальшому використанні, виділяються ділянки першочергового поділу на земельні частки (паї). Кількість  і розмір ділянок першочергового поділу встановлюються в залежності від наявності бажаючих одержати земельні частки (паї) в натурі, кількості і розміщення населених пунктів, конфігурації масивів земель колективної власності, співвідношення і розміщення сільськогосподарських угідь, напрямів господарської діяльності, яка визначається з урахуванням ландшафтних умов, особливостей поселенської мережі тощо.

На ділянки першочергового поділу розробляється проект організації  території земельних часток (паїв) з використанням планового матеріалу в масштабі 1:2000.

З метою складання  цього проекту проводиться геодезичне визначення меж земельних ділянок  першочергової приватизації, встановлюються пункти прив’язок окремих земельних  ділянок громадян до геодезичної  мережі, наносяться контури агровиробничих груп грунтів та їх бонітету. Необхідність детальної зйомки визначається, виходячи з наявності планового матеріалу та строкатості ландшафтних умов.

Розрахунок площі земельної  частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності.

При зменшенні площі  сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затвердженим наказом Держкомзему від 20.02.96р. №11.Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук від 27.11.95р. №76/230/325/150.

 

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп грунтів розраховуються за формулою:

 

Гагрі = Г х Багрі/ Б,

 

де Гагрі – грошова  оцінка гектара і-тої агровиробничої групи грунтів (у грн);

Г – грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству (у грн);

Багрі – бал бонітету і-тої агровиробничої групи грунтів;

Б – бал бонітету гектара  відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

Бал бонітету сільськогосподарських  угідь, що підлягають паюванню, розраховується за формулою:

 

Б =S (Пагрі х Багрі)/ S Пагр,

 

де Пагрі – площа  і-тої агровиробничої групи грунтів  відповідних угідь (у гектарах);

Багрі – бал бонітету площа і-тої агровиробничої групи  грунтів по відповідних угіддях  за шкалами бонітету 1993 р.;

Пагр – загальна площа агровиробничих груп грунтів відповідних угідь, що підлягають паюванню (у гектарах).

 

Проектування розміщення земельних ділянок (паїв) проводиться  з урахуванням крутизни та напрямів схилів, стану грунтового покриву. Не допускається проектування ділянок довгими сторонами вздовж схилів. У разі потреби проектується зручна і раціональна мережа під’їзних шляхів шириною до 5 м з виходом на існуючу шляхову мережу. На кресленні Схеми в ділянках першочергового паювання запроектовані земельні частки (паї) нумеруються в зростаючому порядку, визначається їх площа, показуються розміри сторін ділянок, окремих під’їзних шляхів. У випадках, коли площа останньої земельної ділянки (паю) не відповідає розрахунковій земельній частці (паю), на ділянці першочергової приватизації допускаються дорізки в суміжних ділянках в обгрунтованих розмірах.

 

На Схему наносяться:

♦          система захисних і охоронних  лісонасаджень, в тому числі суцільних, які створюються внаслідок консервації  малопродуктивних і деградованих угідь;

♦          система природних територій  в агроландшафтах;

♦          основна мережа польових доріг, що доцільно визначити як магістральні при перерозподілі  земель.

Земельні ділянки різної черговості паювання ілюмінуються. Креслення  Схеми супроводжується відповідними умовними знаками, табличною і текстовою інформацією.

Схема складається в 3 примірниках, один з яких передається  підприємству для практичної роботи, другий - районному (міському) відділу  земельних ресурсів для здійснення контролю та заходів щодо ведення земельного кадастру і моніторингу земель, третій - землевпорядній та іншій організації. Під час розроблення Схеми за повною програмою проводиться коригування сівозмін підприємства та складається проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу. Коригування сівозмін проводиться з метою забезпечення збалансованої діяльності підприємства, створення умов для ефективного використання земель, а також здійснення при необхідності реорганізації існуючих виробничих структур. Сівозміни доцільно передбачати, як правило, з короткою ротацією, з урахуванням розміщення виробничих центрів, мережі населених пунктів, наявних трудових ресурсів і виробничих потужностей.

При цьому польові  сівозміни, де концентрується вирощування  основних товарних сільськогосподарських культур, бажано розміщувати повністю на землях однієї форми власності.

Під час розроблення  Схеми за скороченою програмою не розробляється проект організації  території земельних часток сільськогосподарських  підприємств (паїв) на ділянки першочергового поділу та не проводиться коригування сівозмін на землях колективної власності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Порядок передачі  земельної частки (паю) в натурі

 

Громадянин, який має  сертифікат на право на земельну частку (пай) і бажає одержати свою земельну частку (пай) в натурі, подає підприємству заяву за відповідною формою. Місцеположення в натурі земельної ділянки, що надається згідно з Схемою, погоджується виконавчим органом управління підприємства в місячний строк з часу подання заяви співвласника про вихід із складу цього підприємства. Рішення виконавчого органу управління підприємства є підставою для виконання робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі. У випадках, коли Схема не розроблена, місцеположення земельної частки (паю), що передається, погоджується з відповідним рішенням чергових загальних зборів (зборів уповноважених) підприємства, але не пізніше трьох місяців з часу подання заяви про вихід із складу цього підприємства.

У випадках вимоги про  негайне виділення земельної ділянки в натурі, надання її здійснюється протягом поточного сільськогосподарського року не більше ніж за 12 місяців.

Відповідне рішення  загальних зборів (зборів уповноважених) є підставою для виконання  робіт щодо передачі земельної частки (паю) в натурі.

Передача земельної  частки (паю) в натурі провадиться  згідно зі Схемою та проектом організації  території земельних ділянок  першочергової передачі. Перед встановленням  в натурі меж земельної ділянки  вирішується питання про технічні методи виконання робіт та можливі конструктивні особливості межових знаків. На кожній земельній ділянці або їх групі, в простих умовах відновлення меж при можливому їх порушенні, необхідно передбачити встановлення не менш як 2 межових знаків, виготовлених з матеріалів, які тривалий час не піддаються руйнуванню. Вказані межові знаки необхідно встановити у місцях, де є можливість простими методами відновити усі межові знаки земельних ділянок. Обов’язковою умовою розміщення знаків є забезпечення неушкодження їх під час виконання польових механізованих робіт.

Встановлення і закріплення  меж земельної ділянки в натурі провадиться за участю громадянина, якому передається земельна ділянка, та представника від підприємства, а також власників землі та землекористувачів суміжних ділянок.

Зацікавлені власники землі  і землекористувачі суміжних земельних  ділянок заздалегідь оповіщаються про землевпорядні дії по встановленню меж земельної ділянки в натурі.

Під час встановлення в натурі зовнішніх меж земельної  ділянки виконується прив’язка їх до пунктів державної геодезичної мережі, інших координованих знаків і об’єктів, вимірюються кути поворотних точок і міри ліній між ними, вираховуються координати поворотних точок.

Після визначення меж  в натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної власності у власність громадянину.

Технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі оформляється в трьох  примірниках. Перший примірник видається  власнику земельної ділянки, другий з журналом геодезичних вимірювань – зберігається в районному (міському) відділі земельних ресурсів, третій – залишається у землевпорядній або іншій організації, що виконує ці роботи. Вказана технічна документація є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю, з визначенням цільового призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради).У підприємстві ведеться журнал реєстрації заяв про передачу земельних часток (паїв) в натурі та видачі відповідних витягів з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених). Складання Схем здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, а також за рахунок підприємств або громадян, які виявили бажання одержати земельні частки (паї) в натурі. Розроблення проекту організації території земельних ділянок першочергової передачі земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності та оформлення державного акта на право власності на землю здійснюється за замовленням громадян. Спори, пов’язані із передачею земельних часток (паїв) в натурі, вирішуються згідно з чинним законодавством у судовому порядку. [Шеремет А.П., Земельне право України]