Сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка

Сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка

      Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утри-мує з метою використання їх в процесі виробництва або поста-чання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Рис. 1.1. Способи оцінки основних засобів, що використовуються  
в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7

     Первісна вартість — історична (фактична) собівартість ос новних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

    Первісна вартість включає:

• суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);
• суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;
• суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
• сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;
• винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об’єкт основних засобів;
• витрати з страхування ризиків, пов’язаних із доставкою основних засобів;
• витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан.

     Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів до-рівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

     Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, пого-джена засновниками.

     Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в об-мін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

    Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат зві-т¬ного періоду.

    Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в об-мін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює спра-ведливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільше-ній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

    Переоцінена вартість-це історична(фактична) собівартість необоротних активів після їх переоцінки.

    Ліквідаційна вартість- це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

     Залишкова вартість-це первісна вартість за вирахуванням зносу.

     Справедлива(ринкова) вартість- сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

      Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено ра-хунок 10 «Основні засоби».

      Основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпа-дають під жодну з вищенаведених груп, відображаються в обліку на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До них відносяться бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентар¬на тара, предмети прокату, інші необороті матеріальні активи.

      На рис. 1.2 наведено зміст записів за дебетом і кредитом рахун¬ка 10 «Основні засоби».

Рис. 2.2. Зміст господарських операцій, що відображається

за рахунком 10 «Основні засоби»

      Основні  засоби класифікують за їх  функціональним призначенням, галузями  економічної діяльності, речовим  характером, використанням, належністю  і видами,за натурально-речовим складом.

За функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню( будівлі, споруди, силові машини й обладнання, робочі машини тощо,які використовуються у сфері матеріального виробництва);
• невиробничі, які не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва і призначені,в основному, для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників  (будівлі,споруди,обладнання),що використовуються у невиробничій сфері для задоволення побутових потреб працівників.

      Невиробничі  основні засоби не є засобами  праці, але вони також використовуються  протягом тривалого часу, зберігаючи  свою натуральну форму та поступово  втрачаючи свою вартість у  міру зношення.Таким чином,поняття «основні засоби» на практиці не співпадає з поняттям «засоби праці», так як до складу основних засобів входять і невиробничі засоби.

       За речовим характером розрізняють:

• інвентарні, до яких належать об’єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру,підрахунку в натурі;
• неінвентарні-капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо(крім будинків і споруд).

      За використанням основні засоби поділяються на:

• діючі( всі основні засоби,що використовуються на підприємстві);
• недіючі( ті,що не використовуються в певний період часу в зв’язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих підрозділів);
• запасні (різне устаткування, яке перебуває в резерві та призначене для заміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

       Суттєве   значення в обліку основних  засобів має їх поділ за ознакою належності на власні та орендовані.

      Крім того, основні засоби групуються за галузями економічнї діяльності (промисловість, сільське господарство,транспорт,зв’язок, будівництво тощо).

   За натурально-речовим складом основні засоби поділяються на:

• будівлі,споруди;
• господарчий інвентар;
• передавальні пристрої;
• машини та обладнання;
• транспортні засоби;
• виробничий інвентар та приладдя;
• робоча і продуктивна худоба;
• багаторічні насадження;
• капітальні витрати щодо поліпшення засобів.

До первісної вартості включають:

1.Суму фактично сплачену  постачальнику.

2.Вартість усіх податків  та зборів, крім ПДВ.

3.Витрати на транспортування.

4.Витрати на державну  реєстрацію.

5.Витрати, що пов’язані безпосередньо з приведенням об’єкта в робочий стан.

Не включають до складу первісної вартості:

1.Витрати на сплату  відсотків за користування кредитом.

2.Понад нормативні суми  відходів, понад нормативні витрати  на оплату праці.

3.Загальногосподарські витрати.