Міністерство освіти та науки, молоді  та спорту України

                          Міжнародний гуманітарний університет

                           Факультет економіки та менеджменту 
 
 
 

                              Реферат 

      З дисципліни: « Міжнародні комерційні угоди та розрахунки»

              На тему: «Сутність міжнародної зустрічної торгівлі» 
 
 
 
 

                                                                                      Виконала студентка 5курсу

                                                                                      Ярошенко Катерина

                                                                                      Спеціальність МЕВ гр.51 
 
 
 
 

                                                 Одеса-2011

                                                 Зміст

Вступ

1. Операції зустрічної  торгівлі

2. Складні компенсаційні  угоди

3.Виробниче кооперування

4. Операції, які  передбачають участь продавця  в реалізації товарів, запропонованих  покупцем

5. Комерційна  компенсація

6. Зустрічні  закупки

7.Авансові закупки

8.Угода типу "офсет ", або джентльменська  угода

9.Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань

10. Викуп застарілої  продукції

11. Поставки на  комплектацію

12. Операції на  давальницькій сировині, або толинг

13.Операції зустрічної  торгівлі у рамках промислового  співробітництва

14. Прості компенсаційні  угоди

15. Франчайзинг товарів та послуг

Висновки

Список використаних джерел

                                                               Вступ

    Комплексні  економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого. Зустрічна торгівля - різновид зовнішньоторговельних операцій, що характеризується взаємною закупівлею експортером і імпортером товарів друг у друга. Термін використовується в практиці зовнішньоекономічних відносин порівняно недавно. У доповіді Європейської Економічної Комісії ООН 1973 р., зокрема, зверталася увага на те, що відносини сторін у промисловім співробітництві виходять за рамки чистих продажів або закупівель товарів і послуг і охоплюють ряд додаткових або взаємно погоджених операцій (у виробництві,розробці й передачі технологій, маркетингу і т.д.). В основі операцій по В.т. - прийняття експортером зобов'язань придбати в оплату (повну або часткову) своїх товарів відповідного кількості продукції імпортера. Можлива альтернатива в подібних відносинах - обов'язок придбати товари не самого імпортера, а зазначеного їм особи, або забезпечення експортером закупівлі таких товарів не ім. самим, а який-небудь третьої стороною. Найбільше часто практикуються наступні операції по В.т.: товарообмінні - бартерні угоди, зустрічні закупівлі й зустрічні поставки, що існують як складові частини промислово-виробничого співробітництва. Зустрічна продукція може закупатися не в контрагента безпосередньо, а в країні імпортера. Відносини в подібній ситуації можуть оформлятися як за допомогою контракту, так і у вигляді двох договорів купівлірпродажу, взаємно вв'язаних між собою. Класичний приклад зустрічної поставки - компенсаційні угоди.

             1.Операції зустрічної  торгівлі

     Зустрічна торгівля (trade-in, countertrade) об'єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.

     Згідно  з термінологією, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об'єднуються поняттям "міжнародні компенсаційні угоди ", згідно з  якими підприємства (фірми) різних країн  домовляються про те, що конкретні  дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї Із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.

     У наш час 1/3 міжнародних комерційних  угод мас зустрічний, взаємозв'язаний характер поставок товарів. Існують  різні види зустрічних угод, але  причини їх використання однакові:

     •   нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів  чи послуг;

     •   необхідність здійснення гарантованих поставок;

     •   вихід на нові або труднодоступні ринки;

     •   спрощення фінансових взаєморозрахунків;

     •   необхідність подолання кризових явиш в економіці (неплатежі, часткова або  повна неконвертованість національної валюти, падіння обсягу виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).

     Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна  поділити на такі види операції натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в  рамках промислового співробітництва; операції на давальницькій сировині; операції з викупу застарілої продукції; операції, які передбачають поставки на комплектацію. 

                             2. Складні компенсаційні угоди

     Складні компенсаційні угоди, або глобальні  чи генеральні угоди (global agreement) - це особливий вид довгострокових (5-10 років) великомасштабних (100 мли дол. США і більше) компенсаційних операцій.

     У таких угодах експортер обладнання, який не зацікавлений повністю використовувати  компенсуючу продукцію у таких  значних обсягах, відмовляється  від неї на користь третьої  особи, яка н міру реалізації продукції  компенсує портеру вартість обладнання та кредиту.

     Таким чином, складна компенсаційна угода  носить рамочний (framwork agreement), тристоронній характер, і тому іноді така угода називається тристоронньою компенсаційною угодою (triangular compensation agreement), її виконання супроводжують такі контракти:

     •   між експортером (постачальником, виконавцем) та імпортером (покупцем, замовником) укладаються  контракти на спорудження об'єкта, на поставку конкретного обладнання, ліцензійні, ноу-хау та інжинірингові  угоди;

     •   між імпортером (покупцем, замовником) та третьою стороною (отримувачем  компенсуючої продукції) укладаються  контракти на поставку імпортером компенсуючої продукції третій стороні, яка має рийок збуту;

     •   між експортером (постачальником, виконавцем) та третьою стороною (отримувачем  компенсуючої продукції) укладається  договір про умови погашення  вартості обладнання та вартості кредиту  у міру реалізації компенсуючої продукції.

     Складність  цієї компенсаційної угоди полягає  у виборі партнерів цієї угоди  та у їх взаємодії. Особлива увага  мас приділятися вибору третьої  сторони, яка реалізує компенсуючу  продукцію. Зазвичай при підготовці та реалізації складної компенсаційної угоди слід використовувати механізм міжнародних тор tin (тендерів).

                               3.Виробниче кооперування

     Найтриваліші  стійкі зв'язки між торговими партнерами, Ігри яких торгівля виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче кооперування. Найпоширенішими  його видами с: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне  виробництво.

     При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог до її виконання (асортимент, обсяг, термін, комерційні умови тощо). При необхідності лимонник може передавати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали. Предметом угоди  про підрядне кооперування може бути:

     •   виконання технологічних операцій за дорученням замовника з метою  перетворення напівфабрикатів у  готові комплектуючі вироби;

     •    випуск компонентів за кресленнями  та специфікаціями замовника; складання  вузлів та агрегатів з компонентів, які виробляються замовником.

     Договірна специфікація виробництва передбачає розмежування виконання окремих  частин та етапів виробничих програм, здійснення при необхідності перерозподілу  капітальних вкладень. Договірна  спеціалізація може виступати як подетальна та як технологічна.

     Спільне виробництво організовується для  здійснення конкретного економічного проекту при створенні складних видів продукції.. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збут)' та сервісного обслуговування, з мстою отримання накресленого заздалегідь кінцевого результату. Таке співробітництві оформляється у вигляді консорціуму, тобто тимчасового договірного об'єднанні юридичне самостійних фірм, для здійснення конкретного проекті.

     Консорціуми - це об'єднання (союзи) юридична та господарська самостійній компаній, які утворюються  з метою виробничо-збутавого кооперування, а також надання підрядних  та інших послуг. Вони можуть утворюватись для отриманні великих замовлень  на поставки товарів на надання послуг, зокрема на споруджені» цивільних  та промислових об'єктів або а .метою тривалого промислового співробітництва  До складу консорціуму «ходять інжинірингові  фірми, фірми-виробники, збутові структур», страхові компанії та банки. Організація  виробничо-збутового співробітництві  у рамках консорціуму часто охоплює  проведення ИЛЛКР зі створення нових  дороговартісних та складних видів  обладнання, устаткування, товарів, моделей  для подальшого кооперування їх виробництва  та збуту з метою масштабного  захопленні ринку. Ініціатор утворення  консорціуму відбирає та запрошує майбутніх  учасники  консорціальної угоди  для визначення їх прав, обов'язків  та відповідальності при З реалізації. Учасники угоди обирають лідера консорціуму, який е зазвичай основним виробником або постачальником обладнання чи виконавцем основних робіт та має достатній  досвід і зв'язки для координування  роботи учасників. Останнім часом ініціаторами утворення консорціумів виступають великі інжинірингові фірми, які  мають значний досвід у керівництві  спорудженням великих об'єктів. Представники фірм обирають лідера консорціуму, якому  надасться право координувати дії  усіх члені консорціуму, представляти інтереси консорціуму перед майбутнім  замовником та місцевою владою країни, у яку будуть здійснюватись поставки або у якій буду споруджуватись об'єкт. Сторони оформляють свої відносини  у вигляді консорціальної угоди, в якій встановлюються взаємні права  та обов'язки, головними з яких е  такі:

     Кожний  член консарцїальної угоди бере на себе зобов'язання нести солідарно  відповідальність по зобов'язаннях  інших членів, які зв'язані з  виконанням угод та контрактів, які  її доповнюють. Це означає, що претензії  з поставок, строків та обсягу робіт можуть бути висунуті як лідеру, так і будь-якому члену консорціуму, Проте в консарціальних угодах встановлюються межі відповідальності кожного учасника та загальна відповідальність, і 1;іприклнл, якщо межа відповідальності кожного члена консорціуму встановлена у розмірі не більше 8% його частки зобов'язані то претензії у розмірі 12% частки винного учасника покриваються й його рахунок розмірі встановленої межі 8%, а решта 4% поділяються між усіма членами консорціум пропорційно їх часткам у загальній сумі зобов'язань.

     Для участі у консорціумі запрошуються зазвичай компанії, які запропонують найнижчі ціни комплектуючих для  кооперованого виробництва, ефективну  систем збуту, привабливі кредитні умови, банківські гарантії тощо.

     Коопераційні  зв'язки можуть оформлятись у вигляді  контракти, або господарської угоди, або протоколу про здійснення виробничих та наукове технічних  зв'язків. Найкращою формою закріплення  коопераційних зв'язків господарські у голи, які охоплюють усі сторони  діяльності партнерів; вони місто? взаємні  зобов'язання сторін, визначають предмет, номенклатуру та обсяг співпраці  форму та строки завершення робіт  тощо,  виплати штрафних санкцій, для можливої уцінки товару, на випадок  застави товару для забезпечення кредитних зобов'язань тощо. Мита, податки, митні збори, акцизи кожна  із сторін сплачує у своїй країні самостійно, без взаєморозрахунків. Визначення сторін у бартерному контракті  відрізняється тим, Ідо кожна  з них с продавцем та покупцем, інколи вводять поняття "перший постачальник" та "другий постачальник". Строки взаємних поставок по бартерних контрактах практично ніколи не співпадають, завжди одна сторона є першим, інша - другим постачальником. Загальна сума бартерного контракту визначається сторонами у валюті після внесення поправок, зведених з урахуванням базисних умов поставок. Кількісні обсяги поставок товарів з кожного боку корегуються таким чином, щоб загальна вартість поставок з кожного боку була однакова. Порядок подання претензій з якості, кількості, строків поставок та підрахунку збитків і штрафних санкцій при виконанні бартерного контракту не відрізняється від контракту купівлі-продажу.

     Досвід  використання бартерних контрактів показує, що сторона, яка укладає  такий договір, повинна бути максимально  обережна та вжити такі заходи;

     •   якщо зустрічний постачальник маловідомий  і немає впевненості, то він своєчасно  поставить якісний товар, то слід встановити у контракті для нього  коротший строк поставки, ніж у  Вашої сторони, або прямо зазначити, що він є першим постачальником;

     •   якщо зустрічний постачальник не викликає довіри та відмовляється першим поставити  товар, то слід вимагати від нього  надання банківської гарантії належного  виконання контракту на ту мінімальну суму, яку Ви вважаєте достатньою для  компенсації можливих втрат (зазвичай, на 10-15% вартості товару, то постачається);

     •   якщо такий зустрічний постачальник відмовиться надати потрібну гарантію, то краще знайти іншого партнера з  бартерного обміну;

     •   у текст контракту включити застереження: "Усі взаємні претензії, зв'язані  із відшкодуванням понесених збитків, які сторони не зможуть задовольнити зміною кількості поставлених товарів, сторони зобов'язуються відшкодовувати у валюті піни контракту".

     До  недоліків бартерної угоди можна  віднести такс: партнери позбавляються  можливості маневру на ринку, ставляться у повну належність один від одного. Ефективність бартерної угоди залежить від зміни пін на ринку на товари, які передаються за угодою. Крім того, інколи експортер змушений погоджуватись на зустрічну поставку непотрібної йому продукції, а потім шукати для неї покупця.

     Регулювання бартерних операцій регламентується  Указом Президента України "Про регулювання  бартерних (товарообмінних) операцій у  галузі зовнішньоекономічної діяльності" .К? 85/95 від 27.01.1995 p., Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. та ін.

     Момент  реалізації у бартерній операції згідно з Законом України "Про  оподаткування підприємств" - це дата виконання експортної частини  бартерного контракту, тобто дата відвантаження  або переданий товарів іншому учаснику. Терміни здійснення бартерної  операції встановлені вищезазначеним Указом Президента України: "Товари, Ідо імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію  України у терміни, зазначені  у такому договорі, але не пізніше  ніж 90 календарних днів від дати митного оформлення (дати виписування  вивізної вантажно-митної декларації) товарів, які фактично експортовані за бартерним контрактом, а у разі експорту робіт, послуг - віл дати підписання акта або іншого документа, то підтверджує  виконання робіт, надання послуг. 

     4. Операції, які передбачають  участь продавця  в реалізації товарів,  запропонованих покупцем

     При здійсненні операцій цього виду гроші  використовуються і як міра вартості, і як засіб платежу. Розрахунок між  партнерами здійснюється в грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись  зі зміною ринкової ситуації. У процесі  здійснення угоди платежі за первісним  експортом повністю або частково покриваються платежами за зустрічними  поставками,

     До  операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем, належать:

     •   комерційна компенсація (commercial compensation);

     •   зустрічні закупки (counter purchase);

     •   авансовані закупки (advance purchase);

     •   угоди типу "офсет" (gentelment's agreement of set);

     •   угоди типу "світч" (switch transaction). 

                              5. Комерційна компенсація

     Комерційна  компенсація (back-to-back transactions) - це операції, при яких партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи їх конкретну грошову вартість, а взаєморозрахунки здійснюють шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків та виводиться неконвертоване сальдо.

     Характерною рисою таких операцій є те, що експортер погоджується отримати оплату за поставлений товар частково або  повністю у вигляді зустрічних поставок товару імпортера.

     Принципова  відмінність операцій комерційної  компенсації від бартерній: угод полягає у тому, що кожний партнер  виставляв рахунок за свої поставки у грошовій формі; у деяких операціях  комерційної компенсації експортер  може передавати свої зобов'язання із зустрічного імпорту третій стороні. Експортер отримує свою виручку  за поставлені ним товари після реалізації товарів зустрічної поставки, хоча можна передбачити частковий  негайний платіж імпортера по отриманню  ним товару експортера.

     Часто операції даного типу не обмежуються  тільки взаємними поставками товарів, а передбачають взаємне задоволення  інтересів контрагентів у будь-якій іншій формі. Наприклад, при проведенні попередніх переговорів контрагенти з'ясували, що одна із сторін (німецька фірма) може поставити товар на суму 100 000 тис. дол. СШ А, а інша (українська фірма) може запропонувати товари тільки на суму 90 000 тис. дол. СШ А. Різниця між вартостями товарів, що будуть поставлятись, становить 10 000 тис. дол. і с боргом української сторони. Сторони можуть домовитись, що це сальдо українська фірма не буде перераховувати у Німеччину на рахунок контрагента, а внесе цю різницю в один з українських банків на рахунок, спеціально відкритий для німецького контрагента. Німецька фірма може використати ці гроші лише в Україні (вони називаються "неконвертоване сальдо '*), наприклад, на рекламу, представницькі, цілі, оплату відряджень, на закупівлю інших товарів.

     Ще  однією особливістю такої угоди  є можливість переключення контрагентами своїх зобов'язань із зустрічної закупівлі на третю сторону шляхом укладання з нею угоди типу "світч ".

     Деякі компенсаційні угоди передбачають обмін декількома товарами з кожного  боку. У такому випадку компенсаційні  угоди здійснюються експортно-імпортними торговими фірмами двох або більше країн по відносно широкій номенклатурі товарів. В угоду, таким чином, залучається  значна кількість національних експортерів  та імпортерів. Механізм проведення такої  операції зводиться ось до чого:

     •   кожний контрагент готує по два списки товарів: в одному перераховує товари, і він бажає продати, а у  другому - які купити;

     •   узгоджують під час переговорів  номенклатуру товарів і складають  два списки: першому зазначають товари, що поставляються однією фірмою, у  другому - іншою;

     •   узгоджують ціни по кожній позиції  списків;

     •   узгоджують інші умови поставки та підписують контракт з двома додатками: один додаток - це перелік товарів (із зазначенням ціни по кожній позиції), які поставляються п одну країну, інший - у другу. У тексті контракту зазначаються загальні суми взаємних поставок і при їх неспівпадінні - неконвертоване сальдо. 

                                  6. Зустрічні закупки

     Зустрічні закупки (reciprocal transaction) - це операції, Ігри яких продавець бере зобов'язання зустрічне придбати товари або продукцію у країни покупця. Така покупка не обов'язково може бути здійснена у самого партнера по даній угоді, може бути обумовлена покупка товарів у третьої особи, з якою будуть здійснені взаєморозрахунки у місцевій валюті.

     Зустрічні закупки с найбільш поширеною  формою зустрічної торгівлі, яка дозволяє партнерам досить гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням  повної або часткової оплати товарів  у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансування взаємопоставок.

     Основна відмінність зустрічних закупок  від комерційної компенсації  полягає тому, що платежі по первісних  та зустрічних закупках здійснюються залежно один від одного.

     Зустрічні закупки оформляються у вигляді  двох або трьох зв'язаних контрактів, у відповідності із якими експортер  зобов'язується закупити або забезпечити  закупівлю третьою сторонок» (на підставі укладання з нею угоди  типу "світч") товари імпортера, які  за вартістю становлять певний процент  від його власної поставки.

     Найчастіше  угоду супроводжують три взаємозв'язаних контракти:

     1. Контракт купівлі-продажу, підписаний  експортером та імпортером, який  охоплює усі умови експортної  угоди, включаючи умови платежу.  З метою фінансового забезпечення зустрічних закупок імпортер вимагає надання експортером у комплекті з платіжними документами банківської гарантії належного виконання зобов'язань по зустрічних поставках.

     2. Базовий (frame), або парасольковий (umbrella), контракт, який є додатком до контракту купівлі-продажу, згідно з яким експортер зобов'язується не пізніше зазначеного строку закупити товари або послуги в імпортера (або у призначеної ним сторони) на суму, яка повністю або частково еквівалентна вартості товарів, що експортуються. Імпортер для захисту своїх інтересів визначає перелік товарів зустрічної поставки, їх основні характеристики, ціни або способи визначення

     3.  Контракт індивідуальної закупівлі  (individualpurchase contract), який підписаний не пізніше зазначеного у базовому контракті строку у виконання зобов'язань зустрічної закупки, включених у базовий контракт.

     Якщо  зустрічні закупки оформляються двома контрактами (контрактом купівлі-продажу  та індивідуальним контрактом), то у  контракті купівлі-продажу містяться  умови первісної поставки та зобов'язання зустрічної закупки. У контракті  передбачається, що імпортер оплатить повну вартість товарів проти  документів, які підтверджують поставку, експортер приймає на себе зобов'язання купити не пізніше встановленого  терміну зустрічні товари на всю  або частину суми експортного  контракту. Другий, індивідуальний, контракт укладається у виконання зобов'язань  закупки, які містяться у першому  контракті.

     Багато  країн Південно-Східної Азії, Африки та Південної Америки законодавчим шляхом установили обов'язковість зустрічних закупівель при імпорті у ці країни. 
 

                                    7.Авансові закупки

     Авансові, або попередні, закупки є різновидом зустрічних закупок. Ці операції передбачають укладання основного контракту, за яким приблизно 50% вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима, а  ще 50% - зустрічною поставкою товарів, але цю зустрічну поставку він  здійснює авансом, попередньо, тобто  до основної поставки.