Вища освіта Данії. Копенгагенський університет

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут інформаційних  технологій та комп’ютерної інженерії

Доповідь

з дисципліни: «Вища освіта і Болонський процес»

на тему: «Вища освіта Данії. Копенгагенський університет»

Виконала: ст. гр. 1 ПІмі–12м

Савальчук Т.В.

Перевірив: к.т.н., доц. Лисенко Г.Л.

ВНТУ 2013

Вища освіта Данії

Засади гуманітарно-академічної освіти Данії створила католицька церква, а професійно-технічна бере свої початки від ганзейських часів та навчальних осередків гільдій. У 18 ст. утвердилося розуміння необхідності навчання усього населення. В його кінці данці створили систему підготовки педагогів, що дало змогу розпочати вводити загальну 7-річну освіту з 1814 р. Миколі Грундвігу (1783 – 1872) країна завдячує більшості демократичних ідей в освіті та принципам свободи і незалежності (його прибічники створили перші недержавні школи), вільного вибору громадянами закладу освіти, рівного доступу та ін. Він був прихильником навчання "для життя", критикував недоліки тогочасної "книжкової" і схоластичної освіти. Цей гуманістичний імпульс не втрачений і досі, тому система освіти Данії постійно вдосконалюється, маючи на меті якнайповнішу реалізацію цих прекрасних цілей і принципів.

Сучасна вища освіта Данії складається із трьох секторів:

– короткий цикл неуніверситетської вищої освіти тривалістю 2 роки. Сектор представлений технічними, сільськогосподарськими коледжами, коледжами бізнесу тощо.

– середній цикл неуніверситетської вищої освіти тривалістю 3–4 роки. Сектор представлений широким спектром професійних ВНЗ: університетські коледжі, педагогічні коледжі, школи акушерок, школи фізіотерапії, школи журналістики, школи кінематографа тощо.

– середній і тривалий цикл університетської освіти, представлений університетами. Університети пропонують курси тривалістю від 3 до 6 років. Крім викладання і навчання, університети здійснюють і науково-дослідну діяльність.

Найбільш відомі датські університети: Копенгагенський університет, Університет Південної Данії тощо. У країні нараховується 12 університетів, 13 спеціалізованих закладів мистецтва, 36 центрів вищої освіти (Center for Videregǻende Uddannelse – CVU), 49 академій професійної вищої освіти. Приватний сектор вищої освіти у Данії майже відсутній.

Сучасну систему освіти Данії можна розглядати як приклад пріоритетного права людини, приклад справжньої демократії. Всі діти в Данії навчаються у так званих Folkskole протягом дев’яти років (від 7 до 16 років). З першого класу ті чи інші предмети за програмою викладають різні вчителі, які спеціалізуються у певній галузі. Ці вчителі можуть за бажанням вчити дітей з 1-го класу до 9-го. Якщо вчитель надає перевагу у роботі з дітьми певної вікової групи, то він може вибрати її. Після 9-го класу учні мають можливість вступати в гімназію (які в Данії є трьох видів) або в професійні училища. Якщо в професійні училища зачисляють усіх, хто подає заяву, то для вступу в гімназію необхідний рекомендаційний лист учителів школи. Коли його немає то треба скласти тест. Після закінчення гімназії кожен громадянин Данії має можливість здобути вищу освіту.

Болонський процес в Данії охоплює освітні програми та заклади, які підпорядковуються декільком міністерствам, кожне із яких відповідальне за процес в юрисдикції їхнього міністерства. Було також поставлене завдання ввести в цей процес професійні агентства міністерств, освітні заклади та організації. Процесом керує наглядова група – Група нагляду за виконанням мети Болоньї – в такому складі:

• Міністерство науки, технології та інновацій (голова);

• Міністерство освіти;

• Міністерство культури;

• Датський інститут оцінки (агентство із забезпечення якості міжнародних освітніх програм);

• Датський центр оцінювання іноземних кваліфікацій (NARIC);

• CIRIUS Данія (програма адміністрації та інформації);

• Датська конфедерація ректорів;

• Датська асоціація вищих навчальних закладів (DAN-EURASHE);

• Датська конфедерація професійних асоціацій;

• Національний союз студентів.

Наглядова група містить ще такі три групи:

• група нагляду за запропонованими проектами;

• референтська група з міжнародної діяльності;

• нагляд за виконанням окремої мети процесу.

У 1993 році за політичною згодою між датським керівництвом та представленими в парламенті партіями було прийнято рішення про введення ступенів бакалавра в університетські програми й поступове введення такого вченого ступеня (3+2+3 - система).

Такі нововведення були затвердженні в Законі № 403/2003 про університети, які затвердили структуру вчених ступенів для університетських

освітніх програм. Реформа в загальному й в цілому закінчена, але її розвиток продовжується в університетах, які мають намір запропонувати гнучкіші форми навчання й нові форми іспитів.

Для середньотермінових програм вищої освіти був затверджений ступінь професійного бакалавра згідно з Законом № 481/2000. Програми, спрямовані на освітній та медичний сектори, переформувалися за новими вимогами. Закон №1115/1997 про короткотермінові програми вищої освіти відкриває новий сектор у датській вищій освіті, а саме дворічну професійно орієнтовану програму вищої освіти. Було розроблено поняття систематизованого опису вчених ступенів, які використовують у вищій освіті та охоплюють освітні програми для дорослих. Вони знайшли відображення під час розроблення та оцінки освітніх програм, а також визнання кваліфікацій.

Данія заснувала незалежну систему освіти, спеціально призначену для дорослих зі своїм власним набором вчених ступенів:

• вища освіта для дорослих;

• програма для одержання дипломів;

• програма магістратури.

Основними позитивними характеристиками в розвитку системи вищої освіти Данії є: її високі якісні показники, широкий вибір навчальних програм, найновіші методики навчання, різнобічна інтеграція освіти з навчальними та науковими установами інших країн тощо. Данія була в числі перших країн, які підписали Болонську декларацію 1999 року. Її вища освіта має бінарний характер, дворівневі структури університетської освіти та ступеня доктора. У вищій школі активно використовується система ECTS.

У Данії функціонують вищі навчальні заклади різних типів: університети, університетські коледжі та коледжі вищої освіти, які пропонують програми для одержання професійної освіти, й академії вищої професійної освіти (Erhvervsakademier). Діють також навчальні заклади, у яких можна одержати додаткову освіту або пройти перекваліфікацію. Цей вид освіти відносять до типу “освіта дорослих”.

Позитивним у системі вищої освіти Данії є те, що вона надає широкі можливості для навчання іноземних студентів, яке здійснюється англійською мовою. Їм пропонується широкий спектр навчальних програм, у тому числі і з соціальної роботи.

Сучасна Данія має 12 університетів та біля 100 коледжів і спеціалізованих закладів вищої освіти, які пропонують програми професійної підготовки. Серед них понад 20 навчальних закладів здійснюють фахову підготовку соціальних працівників і соціальних педагогів.

Університети пропонують три типи навчальних програм:

– бакалаврські (з тривалістю навчання в 3 роки). Після їх закінчення присуджується ступінь бакалавра (BSc/BA);

– кандидатські ( з тривалістю навчання у 2 роки ) на базі бакалаврського ступеня. Після закінчення навчання випускникам присуджується ступінь магістра (MSc/MA);

– докторські (з тривалістю навчання в 3 роки на базі освітнього рівня магістра). Після закінчення навчання присуджується ступінь доктора (PhD).

Більшість коледжів, які пропонують бакалаврські професійні програми навчання, об’єднані в систему Центрів вищої освіти (CVUs) і поділяються на п’ять типів. Після закінчення навчання в коледжах можна одержати 2 ступені: академічний професійний ступінь і професійний ступінь бакалавра. Академічний професійний ступінь (The Academy Profession degree – AP degree) присуджується після двох років навчання (120 кредитів ECTS). Навчальні програми орієнтовані на те, щоб надати студентам можливість набути навичок розв’язання практичних завдань у професійно-технічній галузі, а також уміння аналітично мислити. Професійний ступінь бакалавра надається після закінчення 3 – 4,5-річного навчання. Для цього необхідно набрати 180—270 кредитів. Навчальні програми передбачають вивчення як теоретичних, так і практичних аспектів професійної діяльності. Тому значна їх частина включає в себе стажування за спеціальністю. Після завершення цього курсу студент може продовжити навчання за обраною спеціальністю на магістерській програмі або в деяких випадках – на певних кандидатських програмах.

Не буде перебільшенням сказати, що освіта є першим пріоритетом держави і громадськості у Данії. Вже багато років країна входить у число світових лідерів за відсотком ВНП, який надається системі освіти. Це піклування про духовний розвиток малих нащадків войовничих вікінгів відчувається навіть у найдрібнішому – безкоштовності всього навчального матеріалу й обладнання, харчування і транспорту та ін. Не можна сказати, що Данія має ідеальну систему освіти, але наблизилася до мрії вона дужче, аніж більшість інших країн.

Держава фінансує всі заклади незалежно від підпорядкування чи власності на базі законів парламенту про обсяг і розподіл коштів між типами закладів (закон про дотації). Школи графств фінансуються державою на 100%, приватні — на 85%. Розподіл коштів належить згаданим вище радам графств та муніципалітетам. Рада графства може вирішити, що школярі повинні за щось відшкодовувати з власної кишені. Післясередні профзаклади хоч і приватні, але на 100% фінансуються з бюджету. Вища освіта безпосередньо фінансується державою, але закладам дозволено продавати додаткові освітні чи пошукові послуги. Частина субвенції обчислена за нормами на одного студента, кошти на науку та утримання споруд обчислюються за іншою методикою. Кошти щороку приходять "пакетом", а конкретний розподіл видатків здійснюють ради закладів.

Заклади вищої освіти досить чітко поділяються на університетський і неуніверситетський сектори. Перший включає 5 класичних і 9 спеціалізованих університети, а також 6 академій музики. Другий (College Sector) складається з понад 130 спеціалізованих закладів з тривалістю навчання 2-4 роки.

Повний цикл навчанням разом з докторантурою мають університети в містах Копенгаген (заснований у 1479 р), Аархус (1928), Одензе (1964), Роскільд (1970), Ольборг (1974).

Дев'ять закладів університетського рівня спеціалізуються в інженерних і технологічних науках, медицині й ветеринарії, мистецтвах, будівництві та комерції:

• Technical University of Denmark, який включає в себе Engineering Academy of Denmark;
• Royal Veterinary & Agricultural University;
• Royal Danish School of Pharmacy;
• Copenhagen Business School;
• The Aarhus School of Business;
• Southers Denmark Business School;
• Royal Danish School of Educational Studies;
• Royal Danish Academy of Fine Art School of Architecture;
• Aarhus School of Architecture.

У 1994 р було 6 музичних академій в містах Kobenhavn, Aarhus, Odense, Aalborg, Esbjerg, Frederiksberg.

Понад 130 закладів післясередньої освіти неуніверситетського рівня пропонують переважно 2 роки (зрідка 1 чи 3) фахової освіти з виховання, педагогіки, різних видів мистецтв, інженерії та технологій, менеджменту і маркетингу, фізіотерапії, сестринської справи, дизайну, соціальної роботи тощо. Вони невеликого розміру і рідко мають понад 500 студентів. Викладацький персонал має високу кваліфікацію (магістри і доктори філософії), тому якість навчання задовольняє студентів. Викладачі закладів університетського рівня зобов'язані вести активну наукову роботу, брати участь в обмінах та спільних проектах. Їх поділяють на ад’юнктів (контракт 3 роки) і лекторів (на ставці); доцентів; професорів.

Данія недавно перейшла на англо-американський варіант багатоступеневої вищої освіти й дипломи бакалавра (ВА) та доктора філософії (Ph.D.) визнаються так само, як аналогічні документи інших країн. Бакалаврська програма вимагає трьох років навчання в університетах. Короткі і спеціалізовані програми (1-3 роки) датських вищих закладів освіти не дають права на бакалаврський диплом, а лише на професійні посвідчення. Право на нього дають програми "середньої" тривалості з більшості фахів.

Навчання тривалістю 5 – 6,5 року приводить до диплома магістерського рівня (Kandidat), який існує майже для всіх профілів підготовки. Наступною стадією є підтоговка дисертації (3 роки) та її прилюдний захист, що дає диплом Ph.D. Диплом цього типу порівняно нове явище для Данії, адже він з'явився лише у 1993 році з метою зближення датської вищої школи з системами вищої освіти більшості розвинених країн. Продовження наукових пошуків ще на кілька років за умови накопичення великого доробку дає право на звання доктора наук – найвище в Данії. Його вважають "традиційним".

Щороку Міністерство освіти визначає кількість місць і квоти набору в систему післяшкільної освіти. Квота складається з двох частин. Більша – для громадян Данії, селекцію і зарахування яких проводять централізовано на основі середніх оцінок випускних екзаменів в гімназіях та інших закладах, де успіх дає вільний доступ до вищої освіти. В меншу частину квоти входять абітурієнти-іноземці й частина датчан, прийом яких ведуть самі заклади освіти у рамках визначеної автономії за власними правилами і критеріями. Розгляд заяв суто індивідуальний. Документи від осіб з цієї групи мають надійти у заклад освіти до 15 березня.

Підкреслимо, що повна середня освіта у Данії триває не менше 12 років (часто – 13). В державних закладах навчання для громадян країни та іноземців безкоштовне.

Навчальний рік складається з двох семестрів: осіннього (з початку вересня до січня) та весняного (січень/лютий – травень/червень). Тижневі канікули припадають на середину семестрів, довші – між ними. Викладання йде датською мовою, але для все більшої кількості предметів на старших курсах використовують іноземні мови. Екзаменаційні сесії припадають на січень і червень. Екзамени досить суворі, часто письмові чи комбіновані з обов'язковою участю "зовнішніх" екзаменаторів. Перехід з першого курсу на другий ускладнюється додатковим "загальним" екзаменом. Провал на ньому вимагає повторного складання у серпні чи наступного року, інакше подальше навчання не дозволяється. Данія має досить оригінальну шкалу оцінок.

Розпочинати свої дії слід мінімум за рік до запланованого початку навчання в Данії з пошуків інформації про доступ до нього та правила підготовки необхідних документів. В межах України необхідні для початку дій дані можна отримати в Амбасаді Королівства Данії та в агентстві "Міжнародна Освіта".

Повний комплект документів від позивача має містити:

– детальну інформацію про отриману ним освіту, яка дає право доступу до університетів чи вищих шкіл;

– детальну інформацію про виконану програму у вищій школі (для студентів);

– довідки про знання датської мови;

– заяву з визначенням бажаного місця і царини навчання;

– поясненням щодо бажаної тривалості навчання та дати його початку.

Подаються оригінали чи завірені копії на датській, англійській, німецькій чи французькій мові. Іншомовні документи повинні мати переклад на одну з цих мов. У разі отримання запрошення від датського закладу освіти необхідна для перебування в країні віза має бути отримана в Амбасаді Королівства Данії в Києві. Слід потурбуватися надати в Амбасаду докази того, що ви маєте кошти на рівні 3200 датських крон на кожен місяць запланованого перебування в Данії (4000 – для столиці країни).

Загалом вимоги до абітурієнтів-іноземців не жорсткіші від тих, які стоять перед молодими датчанами, які збираються отримувати вищу освіту. Вони істотно залежать від того, якого типу навчання цікавить апліканта-іноземця.

1. Повний курс навчання. Передумовою вступу є наявність у позивача документів за середню освіту та складання екзаменів, які в його країна дають право вступу до університетів. Та цього може виявитися недосить, адже, як було сказано вище, щороку Міносвіти встановлює кількість місць на ньому для кожного закладу. Якихось обмежень за національністю чи країною походження не буває. Заклади мають право встановлювати власні критерії та вимоги до всіх своїх вступників. Це можуть бути вступні тести чи екзамени як додаток до селекції через порівняння середніх оцінок атестатів і випускних екзаменів за середню школу, а також оцінок з профілюючих предметів.

2. Аспірантура. Передумовою доступу до програм підготовки докторів філософі для датчан є диплом магістра чи "кандидата", тому від іноземців вимагають диплом подібного рівня з аналогічною тривалістю та змістом вищої освіти. Оцінювання проводиться комітетом з прийому аспірантів і може мати форму вступного екзамену чи тестування. Якщо позивач вже розпочав аспірантуру у своїй країні, він може претендувати на зарахування зробленого ним датській владі, але кожне подібне звернення аналізується в Данії дуже уважно і строго індивідуально. Вкажемо, що частину програм аспірантури в Данії можна виконувати англійською мовою. Аспіранти-іноземці найчастіше не отримують допомоги датського уряду, тому від них вимагається засвідчити свої фінансові можливості перебування і виконання програми підготовки. Для початку вступу слід попередньо мати згоду наукового керівника-датчанина, який є одночасно помічником у підготовці запиту та необхідних документів.

3. Короткочасне перебування. Ще один варіант запиту відповідає навчанню протягом 1-2 семестрів на основі отримання статусу "студента-гостя" (gaestestuderende). Воно застосовується як до учасників міждержавних обмінів, так і для цілком незалежних позивачів, але в усіх випадках лише для тих осіб, які вже (і успішно) навчаються у вищому закладі рідної країни не менше повного року.

Обов'язковою передумовою отримання доступу до датської вищої освіти на повний курс є належне знання мови, яка досить близька до німецької. Існують інтенсивні мовні курси для іноземців чи дорослих, які проводяться перед кожним семестром, а в Studieskolen вони йдуть у травні-червні, серпні-вересні і листопаді-грудні, закінчуючись тестуванням. Запис на курси коштує 500 датських крон. Відзначимо, що необхідне також добре знання англійської мови з огляду на поширеність англомовних підручників та іншої літератури.

Як правило, у Данії за навчання у державних закладах не платять ні громадяни Данії, ні іноземці. Ця перевага трохи нівелюється тим, що іноземцю важко розраховувати на стипендію від уряду Данії, яка вирішить його фінансові потреби на перебування в країні.

Гранти чи позики можна спробувати отримати від різних фондів чи європейських програм з обміну студентами, а також від державних освітніх органів Данії.

Слід відразу після прибуття потурбуватися про отриманння персонального кодового номера, який є передумовою претензій на медичну та інші види соціальної допомоги. Це легко зробити через адміністрацію мовних курсів чи служби для іноземців, які має кожен заклад вищої освіти Данії. Детальнішу інформацію про вартість помешкання, харчування, транспорту тощо можна знайти у європейських довідниках, наприклад, у "жовтих" довідниках ORTELIUS.

Наукові дослідження у Данії практично повністю зосереджені в університетах, тому для пошуків можливостей стажування чи короткочасного перебування з метою встановлення контактів чи співпраці слід звертатися насамперед до університетів, відомих науковців тощо. В міжнародних виданнях типу STUDY ABROAD (ЮНЕСКО) практично для кожного університету вказуються міжнародні програми на рівні докторату з царин орієнтації його факультетів.

Оскільки вищі учбові заклади різного типу співробітничають в багатьох областях, у студентів є можливість перевестися з одного вузу в іншій з перезарахуванням кредитів (залікових одиниць).

Призначення стипендій. Призначені для студентів старших курсів, випускників і фахівців, охочих пройти курс навчання або здійснити наукові дослідження. Датські державні стипендії не надаються ні для проходження стажувань або курсу загальної освіти в Данії, ні для здобування базової освіти в області датської мови.

Традиційне викладання в датських вищих учбових закладах ведеться на датській, але сьогодні більша кількість вищих учбових закладів країни пропонують курси на англійській або іншій мові або організовують спеціальні програми для студентів з інших країн. Додаткову інформацію про курси, що читаються на інших мовах, можна отримати безпосередньо у вищих учбових закладах.

Розмір стипендій складає 5000 данських крон (670) в місяць. Стипендії на навчання протягом більше трьох місяців також покривають медичну страховку. Стипендії не оподатковуються, якщо загальна тривалість перебування стипендіата в країні не перевищує 365 днів протягом двох років.

Стипендія забезпечує витрати на мешкання в країні однієї людини, додаткові виплати для супроводжуючих стипендіата членів сім’ї не передбачені. Одержувачі стипендій не мають права на оплачувану роботу в Данії протягом періоду надання їм стипендії.

Вища освіта в Данії, як правило, надається безкоштовно для всіх країн ЄС/ЄЕП студентів і для студентів, які беруть участь у програмі обміну.

Звільняються від сплати за навчання також:

– студентів з постійного виду на проживання (на датському: "Постійний opholdstilladelse")

– студентів з тимчасову посвідку на проживання з можливістю досягнення постійного виду на проживання (на датському: "Midlertidig opholdstilladelse ophold varigt ММФ").

– дітей працівників з країн non-EU/EEA

Всі інші студенти повинні заплатити плату за навчання. Річна плата за навчання для студентів-очників коливається в діапазоні від 6000 до 16000 євро.

Копенгагенський університет

Копенгагенський університет – один з найстаріших університетів в Північній Європі та найбільша навчально-дослідна установа в Данії. Копенгагенський університет був офіційно відкритий 1 червня 1479 року, після того, як король Крістіан I отримав схвалення від Римського папи Сікста IV.

За даними журналу Times, Копенгагенський університет займає 66-е місце в світі і 20-е в Європі. В огляді журналу також відзначається, що Гуманітарний факультет знаходиться на 18-му місці в світі, а факультет суспільних наук входить до числа 50-ти кращих факультетів у своїй галузі. Університет складається з приблизно 100 різних інститутів, факультетів, лабораторій, навчальних центрів і музеїв.

Університет був сформований за зразком німецьких університетів і спершу складався з чотирьох факультетів: факультету богослов'я, юридичного факультету, а також медичного та філософського факультетів. Як це відбувалося і з усіма іншими середньовічними університетами, Університет Копенгагена був частиною римо-католицької церкви.

Реформація в 1536 році означала радикальну зміну в статусі й ролі Університету в данському суспільстві. Але з організаційного погляду, університет мав залишатися навчальним закладом за середньовічною моделлю, яка визначала діяльність університету далеко на майбутнє. І тільки в 1771 році Університет втратив свою власну юрисдикцію. А в другій половині XX-го століття, нарешті, остаточно зникає те, що називали «професорською владою».

З 1479 по 2004 роки університет очолювали Ректор і Консисторія. У 2004/2005 роках відбулися значні зміни в принципах управління Університетом, і Консисторія була замінена Радою керуючих.

Статут, прийнятий в 1788 році, визначав сферу дій університету, це сприяло поступовому перетворенню Університету з класичного європейського в сучасну науково-дослідну установу.

У 1788 році Університет мав викладацький склад приблизно з 20 постійних викладачів та 1 000 студентів. До 1900 року викладачів та студентів в Університеті було, відповідно, вже 60 і 4 000. На початку XXI-го століття, Університет налічує 37 000 студентів (2007) та більше 7 000 викладачів і службовців, і є найбільшим у Данії.

Шість факультетів Університету пропонують студентам навчання за 200 програмами, що включає гуманітарні науки, юриспруденцію, природничі науки, охорона здоров'я і теологію.

Університет Копенгагена пропонує навчання для отримання вченого ступеня в найрізноманітніших галузях. Процес отримання ступенів розділений на 3 рівні. Після 3-х років навчання за базовим університетським курсом студент отримує ступінь бакалавра, а ще через 2 додаткові роки навчання – ступінь магістра. Від цієї моделі відрізняється тільки процес отримання вченого ступеня в галузі теології, медицини та зуболікарського справи. Всі ступені магістра, отримані в Університеті Копенгагена, дають можливість продовжити навчання в Університеті ще 3 роки, щоб отримати ступінь доктора.

Для іноземних студентів Університет пропонує багато спеціальних курсів, викладання яких провадиться англійською мовою.

Структура:

• Факультет теології
• Юридичний факультет
• Факультет суспільних наук
• Факультет наук про здоров'я людини
• Гуманітарний факультет
• Факультет природничих наук

Зокрема, факультет природничих наук включає в себе такі відділення та навчальні центри:

Відділення:

• Арктична станція
• Відділення хімії
• Відділення теорії обчислювальних машин і систем
• Інститут геології
• Інститут біології
• Інститут фізкультури
• Інститут географії
• Інститут математичних наук
• Інститут молекулярної біології та фізіології
• Природничий музей Данії:
• Ботанічний сад
• Ботанічний музей
• Геологічний музей
• Зоологічний музей
• Інститут Нільса Бора (Інститут теоретичної астрономії, фізики і геофізики)