Фальсифікація кави, що перетинає митний кордон України та удосконалення ефективності роботи митниці при проведені митного контролю

Міністерство науки та освіти України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Фальсифікація кави, що перетинає митний кордон України та удосконалення ефективності роботи митниці при проведені митного контролю»

Виконавець роботи:               студент II курсу групи ЕТ-55

                                                спец.  7.050302  «Товарознавство та                                                        експертиза в митній справі»                      

        факультету  менеджменту та маркетингу

              Кравченко В.В.      

Керівник дипломної роботи:      доц. Мардар М.Р.

Одеса ОНАХТ – 2010

Анотація

Дипломна робота складається  з 3 розділів, перший з яких містить аналіз стану, тенденцій та напрямків розвитку виробництва розчинної кави в Україні та за кордоном; характеристику асортименту, споживні властивості та показники якості розчинної кави; аналіз нормативно-правової бази, що регламентує діяльність митних органів щодо переміщення розчинної кави через митний кордон України; технологічну схему здійснення митного контролю та митного оформлення розчинної кави в пункті пропуску “Одеса-вантажний”; мету та задачі досліджень.

У другому розділі відображені об’єкти та методи дослідження; проводилася експертиза якості розчинної кави, яка проведена на основі аналізу стану упакування та маркування споживчої тари, на дослідженні органолептичних та фізико-хімічних показників якості та оформленні документів; висновки до розділу.

У третьому розділі розглянута характеристика діяльності Південної  митниці; визначені особливості  митного оформлення та код кави за ТНЗЕД; проведено нарахування та стягнення митних платежів, при перетинанні розчинної кави через митний кордон України; розглянуті технічні засоби митного контролю, що використовуються при митному огляді; наведені висновки до розділу.

У висновках узагальнені  теоретичні та практичні результати проведення дослідження.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота виконана на 88  друкованих листах формату А4. Складається зі змісту, вступу, 3 розділів, 3 висновків та 1 пропозицій, містить 19 таблиць, 8 рисунків, 2 діаграми, 36 джерел використаної літератури, додатки 20.

                                       ЗМІСТ                                                     стор.

Вступ …………………………………………………………………………5

Розділ 1.  Аналітичний огляд літератури «Аналіз ринку, споживчих властивостей та видів фальсифікації розчинної кави»………………………... 6

1. Стан ринку кави в Україні…………………………………………….6
2. Аналіз наявного на ринку асортименту, спроможності      виробників та джерел постачання кави………………………………………..12
3. Споживні властивості розчиної кави та види її фальсифікації........15
4. Порядок здійснення митного контролю та заходи щодо захисту вітчизняного ринку від неякісної продукції…………………………………...20

Мета та задачі досліджень…………………………………………………27

Розділ 2. Експериментальна частина «Експертиза якості розчинної кави»……………………………………………………………………………...28

1. Об’єкти, та методи досліджень………………………………………28

2.2.  Експертиза якості розчинної кави …………………………………..29

2.3.  Аналіз стану пакування і маркування……………………………….31

2.4. Дослідження аналізу органолептичних та фізико-хімічних показників якості..……………………………………………………………….37

2.5.  Висновки до розділу…………………………………………………..46

Розділ 3. Митна частина «Здійснення митної політики при     переміщення розчинної кави через митний кордон України»..........................47

1. Характеристика діяльності Південної Митниці……………….........47
2. Особливості митного оформлення розчинної кави. ………….........53
3. Визначення коду розчинної кави згідно Український     класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності …..57
4. Порядок нарахування та стягення митних платежів……………….60
5. Відповідність суб’єктів ЗЕД за порушення митних правил……….68
6. Методи та технічні засоби митного контролю……………………...75
7. Висновки до розділу………………………………………………….82

Висновки та пропозиції……………………………………………………83

Список використаних джерел…………………………………………......85

Додатки……………………………………………………………………..88

ВСТУП

Кава - чудовий за своїми смаковими і стимулюючими якостями напій. Для того, щоб отримати істинну  насолоду від кави, необхідно знати, що ви п'єте, із чого складається, та який вигляд повинна мати кава. Так що є два найпоширеніші сорти кави: арабика і робуста. Розрізняються вони по виду і за смаком. Зерна арабики - подовжені і обсмажуються рівномірно. Напій з арабики м'якше на смак і трохи кислить. Зерна робусти - майже круглі і після обсмажування рідко набувають рівномірного забарвлення. Робуста має не такий міцний напій, але при цьому гірчить і не такий ароматний.

Усі люблять каву. Ну, якщо не усі, то майже усі. Вважається, що кава сьогодні - найпопулярніший після води напій на планеті. Принаймні той факт, що за своїм значенням в зовнішній торгівлі країн, що розвиваються, кавою поступається лише нафті - ніхто не ставить під сумнів. Цивілізований світ сьогодні немислимий без культури споживання кави. Цей напій зв'язує усі сторони нашого життя, починаючи з утрішньої "включаючої" чашки, перерви на каві для пожвавлення роботи, дружньої бесіди за кавою з тістечками. Кава - це напій, що служить приводом для багатьох приємних зустрічей, - з друзями, сім'єю або просто з газетою. Хороша кава - ідеальний засіб розташувати до себе ділового партнера, важливого клієнта або дістати постійного відвідувача ресторану.

Оскільки кава грає важливу  роль в життя людей велике значенні відіграє оцінка його якості, тому основою дипломної роботи є вивчення товарознавчої характеристики якості кави.

Особливості даної роботи є вивчення експортно-імпортної політики кавових товарів на Україні, а також знати всьо про переміщення даної продукції через її митну територію і при цьому навчитися заповнювати всю необхідну документацію.

Розділ 1

Аналітичний огляд літератури

«Аналіз ринку, споживчих властивостей та видів фальсифікації розчинної кави»

1.1.Стан ринку кави в Україні

На сьогоднішній день вітчизняний ринок за якісним складом кави практично не відрізняється від ринків країн Європи .

Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України  на 6 маркетингових регіонів. Як і більшість товарів, розчинної кави населення різних регіонів України споживає по-різному (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Споживання кави по регіонам України[1].

У січні 2010 р. імпорт кави на територію України скоротився на 40%. В той же час в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. цей показник зріс на 16% [1].

Експорт кави скоротився на 41% по відношенню до грудня 2009 р. і на 38% - по відношенню до січня 2009 р.

Аналіз динаміки ринку  кави в Україні за період з 2006 по 2009 рр. показав, що максимальне зростання  об'єму імпорту кави в натуральних  одиницях спостерігалося в 2008 році в  порівнянні з 2007 роком (20%). Максимальне зниження об'ємів кави, що імпортується, мало місце в 2006 році і склало 5% [2].

У 2006 році разом із зменшенням імпорту кави спостерігається максимальне  за досліджуваний період зростання  експорту цього продукту за межі України, який склав 2,8 разу в порівнянні з 2006 роком. У 2007 і 2008 рр. тенденція до збільшення експорту натуральної розчинної кави збереглася (26% і 38% відповідно), а в 2009 році спостерігається істотне зниження експорту в порівнянні з 2008 роком (на 12%).

Середній об'єм імпорту  кави в Україну за 5 останніх років  в 86 разів перевищив об'єм експорту цього продукту.

Обсяг виробництва натуральної розчинної кави в 2006-2009 рр. характеризувався постійним зростанням, яке в 2006 і 2008 рр. був досить помірним (3% і 6% відповідно). Максимальне зростання відзначається в 2007 році в порівнянні з 2006 роком (33%) і досить помітний (22%) - в 2009 році в порівнянні з 2008 роком.

У 2009 р. в порівнянні з 2008 р. споживання українцями натуральної  розчинної кави в натуральних одиницях зросло на 21% (табл.1.2).

Таблиця 1.2. Темп приросту розчинної кави по відношенню до попереднього року[2].

Кавовий ринок в Україні  один з швидко зростаючих і таких, що розвиваються - щорічне зростання  складає 10 - 15% (2006 р. - 167 млн дол, 2007 р. - 190 млн дол, 2008 р. - 225 млн дол., 2009 р. - 270 млн дол.). Позитивна динаміка простежується як в кількісному, так і в якісному вираженні - це проявляється в збільшенні частоти споживання кави і  в прагненні придбавати якісніший напій і відповідно дорожчий[3].

Об'єм "чорного" ринку  кави в Україні складає приблизно 35 - 40 %, найяскравіше він виражений  в прикордонних областях. Тут більшість імпорту складають розчинну каву. При цьому в 2008 р. простежувалася тенденція до його легалізації, проте в 2009 р. "чорні" постачання поновилися в колишніх розмірах[4].

Оскільки споживання кави в Україні залежить від імпорту, експорт цього продукту досить малий. Реально ж серед великих постачальників кави, розфасованої або виробленої в Україні, можна виділити такі компанії, як "Крафт Фудс Україна", українсько-англійське СП "Галка Лтд", "Nestle Ukraine LLC" ("Nescafe"), ДП фірми "Экотехника" - фірма "Эко-Пак", а також ряд інших компаній, які поставляють на зовнішній ринок замінники кави і мікси на основі цикорію. Інші українські виробники працюють фактично на внутрішній ринок.

Найбільшу питому вагу в  сумарних постачаннях кавової продукції  займають розчинна кава, а також  кавові напої з молоком і цукром. Основними покупцями в України є Молдова, Білорусія, Грузія, Литва і Вірменія[1;2;5;8].

На українському ринку  напоїв присутньо три основні  групи кавових продуктів. Кава в  зернах і мелена підрозділяється лише за формою подачі - вага одиниці товару і тип упаковки (звичайна або вакуумна). Каві розчинний буває емульгованим (на вигляд порошок або гранули 0,1 - 0,25 мм в діаметрі), агломерованим (грудочки розміром 3 - 5 мм) і сублімованим (кристалічним або freeze - dried - тверді гранули розміром з гречане зерно). Розчинна кава також подається в різній фасовці і в різній упаковці (бляшана банка, скляна банка або пакет).

Найбільший вплив на вартість кави чинять ціни на сировинні матеріали.

Близько 90% постачань натуральної  кави в 2009 р. складала мелена кава. Близько 15% кави займала переважно дорогі сорти кава (ТМ Blaser Gaffe, Ionia, Esse Gaffe, Illy, Kimbo, Poll, та ін.), що імпортується в Україну  італійськими, австрійськими, французькими, швейцарськими і іншими виробниками, при чому як для роздрібних і дрібнооптових продажів, так і для продажів в мережі кав'ярень.

Основними постачальниками  натуральної кави в сегменті HoReCa є в основному італійські компанії - Ionia, Lavazza, Kimbo, Illy і швейцарська Blaser[6].

Географія постачань кави в Україну досить широка, але основними  імпортерами є країни з добре  розвиненою індустрією обжарювання  і фасовки кави, серед якої останніми роками велику роль грають Польща, Росія, Франція. У цих країнах відомі транснаціональні бренди розмістили свої виробничі майданчики.

Причому при стабільності долі Австрії, зміцнюються позиції  постачань кави, виробленої в Польщі (під ТМ Tchibo, Elite), Росії (ТМ "Жокей") і Франції (ТМ Nescafe). Варто відмітити, що в п’ятьорку лідерів по постачаннях, в яку також входила і Італія, контролювала близько 90% імпорту в 2009 р (діаграма 1.1).

Діаграма 1.1 Україна: географічний розподіл імпорт натуральної розчинної кави[4;7].

При цьому найвищий рівень цін на тих же умовах постачання зафіксований на італійську каву -6380$ за 1т, а також колумбійський - 4130$ за 1т. Найменший рівень цін на обсмажену імпортну каву був властивий польській продукції - 820$ за 1т при високому рівні імпорту в натуральному вираженні, а також каві, поставленій з Фінляндії, - 1050$ за 1т на умовах постачання EXW кордон України (діаграма 1.2).

Діаграма 1.2. Україна: географічний розподіл натуральної розчинної кави, (2009 %)[4;7].

У Україну в 2009 р. було поставлено близько 14,5 тис. т розчинної кави. Слід зазначити, що ринок поступово  переходить на сублімований продукт, хоча на них як і раніше присутній попит на каві середнього і нижче середнього цінових сегментів (порошкоподібний, гранульований, з різним вмістом арабики або робусти).

Характерною для імпорту  кавою є щорічне скорочення прямих постачань розчинної кави з Бразилії і посилення присутності постачальників Німеччини.

Найбільші об'єми продажів в сегменті розчинної кави має  компанія Nestle С.A. з асортиментом кави Nescafe. На другому місці за об'ємами продажів в цій категорії стоїть Kraft Foods Ukraine, представляючи ТМ Jacobs, Maxwel House і Carte Noire. У 2009 р. на долю розчинної кави, поставленої в Україну цими компаніями, припало близько 41% і 25% відповідно. Причому доля продукції Kraft Foods значно зросла в 2009 р. по відношенню до попереднього року (2008 р. - близько 17%), що пояснюється розширенням використання фасувальних потужностей на українському підрозділі "Крафт Фудс Україна". Небагато відстають від них Tchibo, "Галка" і Elite[5;8;10].

Кілька років тому відкриті ринки забезпечували більше 60% продажів кави. У 2009 р. цей показник складає  не більше 40%. Через ключовий роздріб  в цілому по Україні реалізується близько 11% кави, в Києві 15-18%. Дещо інша ситуація в Одесі і Харкові, завдяки тому, що в цих містах ключовий роздріб історично був розвиненіший. Доля ринків і ключового роздробу тут складає приблизно 50% на 50%. В той же час в Донецьку ситуація протилежна: доля ключового роздробу - близько 5%, а доля ринків і оптових каналів - до 65%[5;6;7].

Також варто відмітити, що продажі кави середнього і високого цінових сегментів в 2009 р. на відкритих  ринках різко скоротилися. А доля мережевого роздробу щорічно росте: в 2009 р. через цей канал продавалася  до 25% кави, хоча два-три роки тому цей  показник не перевищував 15%. Щорічно  об'єми продажів кави через супермаркети збільшуються на 10%.

Протягом двох останніх років  в Україні спостерігається скорочення виробництва кави. Можна виділити дві причини цієї ситуації. Перша  з них - рекламна і маркетингова політика і недостатній рекламний бюджет вітчизняних виробників. Виключення складає вироблюваний в Україні Jacobs Maxima. Друга - технологічне відставання  вітчизняних виробників від компаній-імпортерів і відсутність засобів на оновлення  технологічної бази.

Ще один мінус українського виробництва - те, що вітчизняні компанії так і не освоїли технологію виробництва  кави-сублімата і кави-агломерату (технології виготовлення розчинної  кави). Проте, в теперішній час, німецька компанія Tchibo інвестує кошти в будівництво українського підприємства по виробництву розчинної кави.

Основними виробниками кави в Україні є: "Галка" (Galka), "Віденська  кава", "Укркава", а також "Одеський" і "Дніпропетровський комбінати  харчових концентратів", ВАТ "Ржищевский завод продтоварів".

У зв'язку з тенденцією позитивного  зростання ринку кави, можливий перехід  деяких фірм від імпорту до виробництва  в Україні. Обжарювання і фасовка  на території України дають значні переваги - можливість економити на митних тарифах і дешевій робочій  силі. До того ж виробництво натуральної  кави не вимагає великих капіталовкладень [7;8;9;10].

1.2.Аналіз наявного на ринку асортименту, спроможності виробників та джерел постачання кави

В роздрібну  торгівлю України кава надходить  у вигляді розфасованих сирих  зернин, смажених зернин, кави меленої  натуральної, меленої натуральної  з добавкою 20% обсмаженого меленого цикорію, натуральної розчинної, а  також кавового концентрату[11].

Сирі кавові зернини надходять до реалізації помологічними сортами і звичайно продається у вигляді здорових повноцінних  зернин однакового розміру.

Кава смажена  в зернинах вищого сорту виготовляється з натуральних зернин кави одного з таких видів: Колумбійський, Арабіка, Гватемальський, Індійський Плантейшен або Арабіка, Харарі, Камерун, Нікарагуанський  Арабіка й інших рівноцінних  сортів.

Кава натуральна вищого сорту мелена виготовляється з цих саме сортів в кількості  не менше 75% і може бути добавлена  до 25% кави першого сорту видів: Сантос, Джіма, індійський Робуста тощо.

Кава мелена вищого сорту з добавками виготовляється з зернин кави, які йдуть на виготовлення кави вищого сорту натуральної в  кількості не менше 60% і кавових  зернин видів Сантос, Джіма, індійський Робуста, індонезійський Робуста тощо в кількості не більше за 20% і не більше як 20% цикорію чи винної ягоди або їх суміші в будь-який пропорціях.

Кава золота першого сорту натуральна виготовляється з натуральних зернин кави таких  видів: Сантос, індійський Робуста, ефіопський Джіма, індонезійський Робуста і  подібних, рівноцінних їм за якістю.

Кава натуральна в зернинах смажена виготовляється з тих саме сортів.

На виробництво  кави меленої першого сорту з  добавками використовуються кавові зернини видів Сантос, Джіма, індійський Робуста, індонезійський Робуста за якістю на рівні 1-го сорту і рівноцінні з ними в кількості не менше 80% і не більше 20% цикорію чи винної ягоди або суміші їх в будь-якій пропорції[11;12].

Кава повинна  виготовлятися за рецептурами і  технологічними інструкціями, затвердженими  у визначеному порядку.

Кава натуральна розчинна, винахідником якої є швейцарський хімік Макс Моргенталлер, - екстракт обсмажених зернин кави. Цей вид кави легко і повністю розчинюється в холодній і гарячій воді, не утворюючи осаду. Технологічна схема виготовлення розчинної кави включає екстракцію водою розмелених обсмажених зернин кави за температури від 55 до 94°С і сушіння одержаного екстракту в розпилювальних вакуум-сушарках. Існують і більш вдосконалені технологічні схеми, що передбачають більший вихід готової продукції, зменшення кількості смолистих речовин, а також посилення ароматичних характеристик.

Розчинна  кава, за чинними стандартами, повинна  мати вигляд дрібнозернистого порошку, від світлого до темно-коричневого кольору і органолептичні властивості притаманні каві. Вологість повинна бути не більше 5%. Вміст кофеїну - не менше 2,3% (ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчинна». Загальні технічні умови).

Таблиця 1.3. Основні фірми імпортери кави розчинної в Україні.

Нині на українському ринку працює кілька десятків великих  і малих фірм. Лідером з продажу  розчинної кави вважається "Nestle Ukraine LLC" ("Nescafe").

Популярністю  користуються продукти компаній "Kraft Jacobs Sushard" ("Jacobs"), "Paulig export ltd" ("Paulig"), "Tchibo Gmbh" ("Tchibo"). З 1997 року на українському ринку працює сінгапурська компанія "Future Enterprises" ("MacСoffee"), завойовує український ринок і зареєстрована в Ізраїлі компанія "Еліт Фортʺ, значну частку кави складає продукція італійських "Ionia", "Lavazza", "Kimbo", "Illy" та шведська "Blaser". У Львові працюють українсько-англійське СП "Галка" (колись Львівська кавова фабрика) та українсько - австрійське СП "Віденська кава". Зокрема, "Галка" спеціалізується на переробці кави і виготовленні кавозамінників зі злакових культур[13].

Друга група  виробників - фірми із середнім обсягом  виробництва до кількох тонн продукції  на місяць, це "Роастмайтер" (торгова  марка "НордКафе"), "Юнікаф" (тм "Юнікаф"), "Корада" (тм "Рата").

Розглянувши асортимент кави в Україні, торгівельні  марки та фірми, які є основними постачальниками кави, можемо сказати, що такий продукт, як кава широко представлений на ринку держави, та може задовільними потреби покупців[13].

1.3.Споживчі властивості розчинної кави та види її фальсифікації

Кава має  складний хімічний склад: вона містить  приблизно дві тисячі хімічних речовин, які в сукупності визначають її відмітний  аромат і смак.

Хімічний  склад кави характеризується такими середніми даними, %: вода 10-12; дубильні речовини — від 4 до 8; кофеїн — 0,7-2,5; білкові речовини — 3-19; жири — 10-18; цукри  — 5-10; пентозани — 5-7; целюлоза — 22; мінеральні речовини 3-5 тощо. Енергетична  цінність кави складає 119-223 ккал (498-933 кДж)[11;13].

Найбільший  вплив на організм людини з даних  речовин має алкалоїд кодеїн. Він  позитивно впливає на підняття тонусу і працездатність людини, нормалізує роботу центральної нервової системи, підвищує роботу органів відчуття, а в комплексі сприяє посиленню  загального обміну речовин і життєдіяльності  тканин, отже, помірне споживання кави корисне для тих, хто не страждає захворюваннями серцево-судинної системи  і шлунково-кишкового тракту.

Під час зберігання зернин кави за оптимальних умов вміст  кофеїну практично залишається  стабільним.

Вміст білкових речовин визначається помологічним сортом і умовами вирощування. У  процесі зберігання загальна кількість  білкових речовин не змінюється, але  збільшується маса фракції водорозчинних  білків. Крім білків, в зернах кави знаходиться  значна кількість амінокислот, які  безперечно відіграють відповідну роль у створенні органолептичних  властивостей продукту під час обсмажування.

Цукор також  впливає в майбутньому у процесі  обсмажування на забарвлення, смак і  аромат, вступаючи в реакцію з  амінокислотами.

Дубильні  речовини придають кавовому напою гіркотний  смак. За кількістю дубильних речовин  лідирує Робуста, що робить настій кави з цього сорту значно гіркішим, ніж з аравійського. Слід зазначити, що кислотність кави є дуже хорошим індикатором, що характеризує стан продукту в період довгострокового зберігання. За оптимальних умов зберігання зернин кави цей показник практично стабільний.

Зернини сирої  кави не мають аромату готового продукту, характеризуються сильним терпким  смаком, погано піддаються помелу, під  час варіння не набухають і не розварюються[12].

Для придання їм необхідних смакових і ароматичних  властивостей сирі зернини кави перед  споживанням обсмажують за температури 180-220°С на протязі 15-30 хв. Дуже важливо, щоб обсмажування було рівномірним  і забарвлення зерен мало однаковий відтінок[11].

Інтенсивність обсмажування визначається навичками  споживача. У нас каву обсмажують до коричневого кольору, в Туреччині — до дуже темного, а в США — до світло-коричневого.

Під час обсмажування в кавових зернинах відбуваються складні фізико-хімічні зміни, внаслідок  чого утворюється великий комплекс нових ароматичних і смакових речовин, в 1,3-1,5 рази збільшується об'єм зернин. Спостерігаються значні втрати маси — від 13 до 21%. Причому, половина з них — за рахунок випаровування  води, решта — через розклад  органічних сполук, які входять до складу зернин кави, і утворення  летких речовин.

У результаті обсмажування утворюється складна  суміш летких ароматичних сполук, яка називається кафеолем. Вона саме і забезпечує характерний аромат.

До складу кафеолю входить понад 400 різноманітних сполук, серед яких найбільшу частину складають метиловий спирт, оцтова кислота, пірідін ацетальдегід, оксіметилфурфурол, ацетол, ацетон, мальтол, феноли тощо, більшість з яких є продуктами розпаду білків, цукрів, жиру, пентозанів сирих зернин кави.

Припускають, що в утворенні аромату і смаку  кави велике значення має алкалоїд тригонеллін, присутній в зернинах. Під час обсмажування ця речовина розпадається з утворенням пірідіна. Тригонеллін, продукти карамелізації  цукрів і кодеїн придають кавовому напою гіркотність, а хлорогенова кислота — терпкий смак. Караменен і продукти карамелізації і меланоїдіно утворення надають настою кави коричневого кольору.

У зв'язку з  тим, що ароматичні сполуки, які входять  до складу кафеолю, у загальній більшості  є дуже леткими, зернини кави після  обсмажування охолоджують і фасують  у великі металеві банки, або, що гірше, — в щільні мішки[13].

Краще за все  обсмажувати зернини кави безпосередньо  перед реалізацією в роздрібну  торгову мережу, бо в період зберігання кава швидко губить позитивні властивості  як смаковий продукт. У Франції, наприклад, з метою захисту прав споживача  щодо забезпеченості безпечними і високоякісними товарами, спеціальний закон зобов'язує виробника зазначати на упаковці дату обсмажування або граничний  термін споживання кави. Для кращого  зберігання обсмажених зернин кави зараз  практикують покриття їх шаром суміші цукру з декстрозою - одним з  продуктів гідролізу крохмалю.

За останні роки число  імпортерів кави в Україні істотною збільшилося, і багато хто з нових  фірм-імпортерів поставляє каву нелегально. Тому виникають великі проблеми з достовірністю споживаного населенням, особливо розчинного, кава[12;13].

Взаємозв'язок характеристик кави з видами фальсифікації - це асортиментна, якісна, кількісна, інформаційна. Методи виявлення органолептичними та фізико-хімічними показниками.

Асортиментна фальсифікація - досить добре представлена на нашому ринку. Вона включає підміну одного сорту кавою іншим, або підміну натуральної кави різною кавою замінниками[12;13].

Якісна фальсифікація - кава досягається таким чином: введення добавок, не передбачених рецептурою; додавання спитої кави; введення сторонніх речовин і компонентів, приготування штучних зерен. Різновидом якісної фальсифікації кави слід вважати часткову або повну заміну натурального продукту харчовими або нехарчовими відходами, які утворюються після витягання з нього найбільш цінних компонентів. Наприклад, реалізація кави натурального без кофеїну або введення штучного кофеїну, такого, що є білими кристалами. Проте такий продукт не можна вважати фальсифікованим, якщо на маркіровці вказано, що кава без кофеїну. Може бути реалізація спитої кави (відходи від громадського харчування), яка повторно була висушена і розфасована.