Магістерська програма «Фінансова аналітика та інжиніринг у банку»

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….….3

РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВИЙ СТАН БАНКУ: СУТНІСТЬ, ПОКАЗНИКИ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

1.1.Соціально-економічна сутність  поняття «фінансовий стан 

банку»………………………………………………………………….….6

1.2. Фактори, що впливають на фінансовий стан банку та аналітичні показники його оцінки…………………………………………………..11

1.3.Інформаційно-аналітичне забезпечення  визначення фінансового

стану банків………………………………………………………………..27

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

2.1. Оцінка показників фінансової стійкості банку…………...…….....41

2.2.Аналіз ділової активності  банку……………………………………..47

2.3.Аналіз ліквідності банку……………………………………………...58

2.4.Аналіз ефективності управління  банком………………..…………..63

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКІВ

3.1. Порівняння фінансового стану АТ «Райффайзен банк Аваль» з іншими банками до і після кризи ………………………………..…….…..…70

3.2. Основні напрями розширення діяльності банку в Україні…….....80

3.3. Напрями покращення фінансового  стану банків в умовах фінансової  кризи…………..………………………………………..…………..93

ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…..104

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………….……………………...…...109

ДОДАТКИ………………………………………………………………………114

ВСТУП

В умовах ринкової економіки банки забезпечують ведення розрахунків та здійснення платежів, приймають і зберігають вклади населення, компаній та державних  органів і використовують ці кошти  для кредитування та інвестицій. При  цьому, здійснюючи розподіл грошових коштів, залучених у вигляді внесків  і позичок, банки відіграють важливу  роль у забезпеченні стійкості всієї  фінансової системи країни. Виконуючи функцію фінансового посередництва, банки мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан котрих безпосередньо впливає на їхнє становище. Це зумовлює високу ризиковість банківської діяльності порівняно з іншими видами бізнесу. Поруч із цим, саме банки покликані уособлювати надійність та безпеку, оскільки працюють здебільшого з чужими грошима. Щоб знизити ризиковість банківської діяльності, менеджери та фінансові аналітики вдаються до оцынювання фінансового стану банків.

Банківська  сиcтема - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється.  Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях.

Оцінка  фінансового стану банку —  тема мого дослідження, є досить актуальною для сьогодення, так як більшість  випадків банківського банкрутства  та зниження прибутковості діяльності пов’язані з неадекватною оцінкою  банками власного фінансового стану, а також надійності і стійкості  їх основних клієнтів і партнерів  по бізнесу

Оцінити ефективність діяльності банку  допомагає кваліфіковано проведений аналіз, який є джерелом цінної інформації для самого банку, потенційних клієнтів та НБУ. Для банку він дає змогу  оцінити ефективність управління, зясувати обєктивну оцінку результатів діяльності і перспектив розвитку, а також  визначити надійність банків-партнерів, клієнтів та кореспондентів. Клієнти, проаналізувавши опубліковані баланси  і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з банком. НБУ на основі аналізу діяльності банку прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкості та надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банками встановлених економічних нормативів.

Метою даної роботи є удосконалення  методичних засад оцінки фінансового  стану банку, обґрунтування напрямів його покращення та їх застосування для  аналізу діяльності АТ «Райффайзен  банк Аваль» .

Об'єктом дослідження є фінансова діяльність банку АТ «Райффайзен Банк Аваль» та її результати.

Предмет дослідження – інструменти  та методики оцінювання фінансового  стану банків та напрями його підвищення.

Теоретичною та інформаційною основою  дипломної роботи стали законодавчі  та нормативні акти Верховної Ради України, постанови Правління Національного  Банку України, статистичні матеріали  НБУ, матеріали Асоціації українських  банків, матеріали статистичної і  бухгалтерської звітності АТ «Райффайзен  банк Аваль», а також наукові праці  зарубіжних та українських учених з  аналізу фінансового стану банків, фінансового аналізу і менеджменту, оцінки сучасного стану банківської  системи України.

У роботі застосовувалися сучасні  загальнонаукові методи: зокрема  метод аналізу та синтезу, структурно-функціональний метод та метод аналізу і порівняння, логічний підхід, метод експертних оцінок та математичної статистики, метод  математичного аналізу.

Важливість теми полягає, у вивченні банківської системи через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи його діяльність. Адже тепер  надійність і фінансова стійкість - основні фактори, які впливають  на свідомість клієнта при виборі банку.

У ході реалізації поставленої мети  було сформульовано і вирішено такі завдання:

-  розглянути сутність поняття  фінансового стану банку;

- дослідити чинники впливу на  фінансовий стан  та аналітичні  показники, які  його характеризують;

- ознайомитися з інформаційним  та методичним забезпеченням  визначення фінансового стану  банків;

-  представити  загальну економічну характеристику  банку;

- провести оцінку фінансового  стану банку та банківської  системи України;

-  визначити шляхи підвищення  фінансового стану банків за  сучасних умов.

Сьогодні  на Україні  склались специфічні умови  як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі  зокрема. Це пов’язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність досить складно. Це вимагає особливих  зусиль як з боку керівництва, так і з кожного працівника зокрема.

Тож оцінка фінансового стану є потрібною  як для керівництва банку, щоб  знати результати своєї роботи, так  і для клієнта чи партнера, щоб  знати свого контрагента.

РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВИЙ СТАН БАНКУ: СУТНІСТЬ, ПОКАЗНИКИ ТА МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

1. Соціально-економічна сутність поняття «фінансовий стан банку»

В економіці  будь-якої країни ключову роль у  забезпеченні базових передумов  суспільного відтворення відіграє фінансово-кредитна система. Провідною  ланкою цієї системи виступає банківська система, яка є не лише важливим елементом  інфраструктури фінансового ринку, а й забезпечує регулювання економіки  країни через інструменти грошово-кредитної  політики Національного банку України. Від ефективності виконання банківською  системою покладених на неї функцій  залежить успішність економічного розвитку країни в цілому.

В сучасних умовах банки забезпечують ведення  розрахунків та здійснення платежів, приймають і зберігають вклади населення, компаній та державних органів і  використовують ці кошти для кредитування та інвестицій. При цьому, здійснюючи розподіл грошових коштів, залучених  у вигляді внесків і позичок, банки відіграють важливу роль у  забезпеченні стійкості всієї фінансової системи країни. Виконуючи функцію  фінансового посередництва, банки  мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан котрих безпосередньо  впливає на їхнє становище. Це зумовлює високу ризиковість банківської  діяльності порівняно з іншими видами бізнесу. Поруч із цим, саме банки  покликані уособлювати надійність та безпеку, оскільки працюють здебільшого  з чужими грошима. Щоб знизити  ризиковість банківської діяльності, менеджери та фінансові аналітики  вдаються до прогнозування фінансового  стану банків.

Сучасний  банк – це автономне, економічно самостійне, незалежне підприємство, яке функціонує за умови повної економічної самостійності, партнерських взаємовідносин з клієнтами  в межах державного контролю за його діяльністю з боку органів банківського нагляду.

Згідно  з Законом України “Про банки  і банківську діяльність”, банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати банківську діяльність; банківська система України – це Національний банк України й інші банки, що створені й діють на території України згідно з положеннями цього Закону [46; с.2].

Фінансово-економічний  стан банку характеризується ступенем його прибутковості та оборотності  капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими  зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану банку за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва  і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан банку цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному, бо вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

 В економічній літературі існує багато підходів до визначення фінансового стану і велика кількість понять, пов’язаних та ідентифікованих з ним.

Дослідженню проблем аналізу фінансового  стану різних суб'єктів господарювання присвячена велика кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Значний внесок у розвиток цього питання в сфері банківського бізнесу зробили вітчизняні науковці А. М. Герасимович, Г. Т. Карчева, В. І. Міщенко, А. М. Мороз, І.М. Парасій-Вергуненко, Л. О. Примостка, М.І. Савлук, Р. І. Тиркало, Н. М. Шелудько, Н. П. Шульга, 3.І.Щибиволок, а також зарубіжні вчені В. В. Іванов, В. Кромонов, Ю. С. Маслєнченков,  Г. С. Панова, П. Роуз, Дж. Сінкі, С.Хьюс, В. Шарп, О. Ширінська, Г. М. Щербакова.

Проте, визнаючи успіхи, досягнуті вітчизняними та зарубіжними науковцями в дослідженні  фінансового стану банків, слід зазначити, що питання вдосконалення методики проведення аналізу діяльності кредитних  установ завжди будуть актуальні, оскільки характер та коло операцій, що здійснюються банками, постійно розширюються, банківський  бізнес наражається на нові ризики, на ринку з'являються нові інструменти, а не завжди об'єктивна інформація щодо фінансового становища, яка надається контрагентам, досить часто перешкоджає розвитку банків.

Поняття «фінансового стану» в підручниках  різних авторів трактується по різному, але є і визначення цього поняття, які збігаються у декількох авторів. Трактування цього поняття представлене у Додатку А.

Варто зауважити, що в науковій літературі поняття «фінансовий стан», незважаючи на велику кількість його трактувань, залишається недостатньо визначеним. Багато хто просто вживає цей термін, не заглиблюючись у його зміст.

Досить часто розкриття сутності поняття «фінансовий стан» зводиться  до системи показників, що є радше  інструментарієм виміру фінансового  стану, а не його визначенням. Так  російські науковці Г. В. Савицька [54, с. 248], Е. А. Маркар’ян та Г. П. Герасименко [30, с. 18], а також українські М. Г. Грещак,                   В. М. Колот, А. П. Наливайко [13, с. 440] визначають це поняття як сукупність показників, які відображають здатність підприємства вчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Таке визначення не розкриває сутності фінансового стану підприємства й, до того ж, більше відповідає поняттю платоспроможності.

Інші російські вчені Т. Б. Бердникова [4, с. 55], А. І. Ковальов та                            В. П. Привалов [17, с. 3] під фінансовим станом підприємства розуміють сукупність показників, що відображають процес формування та використання його фінансових ресурсів. Якщо звернутися до трактувань фінансового стану фахівцями банківської справи, то багато хто з них також розкриває це поняття через ті чи інші показники діяльності. Так Г. С. Панова трактує фінансовий стан банку як «комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів» [41,               с. 9]. Російський економіст В. В. Іванов [14, с. 22] характеризує фінансовий стан через показники достатності капіталу, якості активів, ліквідності балансу, ефективності діяльності, рівня управління (менеджменту) банку. Вітчизняні науковці проф. А. М. Герасимович та І. М. Парасій-Вергуненко фінансовий стан банку визначають через оцінку показників фінансової стійкості, ділової активності, ліквідності, ефективності управління [1, с. 555; 2, с. 286]. Схожих поглядів дотримуються Р. І. Тиркало та З. І. Щибиволок. Вони розглядають фінансовий стан банку через низку «коефіцієнтів-індикаторів», розподілених за такими групами: фінансова сталість банку, стан оборотних активів та джерел їх покриття, платоспроможність, ліквідність [56, с. 135-137]. Близько за змістом розуміють досліджуване поняття російські економісти А. Д. Шеремет та                        Г. М. Щербакова, стверджуючи, що «фінансовий стан банку визначається загальним рівнем ефективності управління його активами і пасивами (як балансовими, так і позабалансовими), координованістю управління ними і відображається в основних показниках, що характеризують цей стан» [60, с. 25]. Далі фінансовий стан конкретизовано через показники достатності капіталу, якості активів, рентабельності, ліквідності, рівня ризиків.

Як можна  побачити з поданих у додатку  визначень, поняття «фінансовий  стан» всі науковці розуміють  по різному, і незважаючи на велику кількість його трактувань, точне  його формулювання  залишається  недостатньо визначеним.

Адекватно розкрити економічну природу і сутність «фінансового стану банку» можливо  лише використовуючи системний підхід, за якого досліджуваний об'єкт  розглядається як динамічна система, що складається з ряду елементів, певним чином пов'язаних між собою  і зовнішнім середовищем.

В умовах ринкової економіки, оцінка фінансового стану має здійснюватися  не лише з урахуванням прибутковості, а й стійкості підприємства, оскільки підприємство може бути рентабельним, але фінансово нестійким, якщо його рівень платоспроможності доволі низький. При цьому платоспроможність слід розглядати не стільки на початок чи кінець звітного періоду, скільки з точки зору накопичення ресурсів для виконання своїх зобов’язань у призначений строк, тобто мова іде про платоспроможність у часі або фінансову стійкість. Крім того, ефективність роботи підприємства в умовах ринкової економіки не достатньо оцінювати за наявністю чи відсутністю прибутку. Більш важливим індикатором є величина доданої вартості, тобто порівняння дохідності капіталу, інвестованого у підприємство, з дохідністю альтернативних для інвестора напрямків вкладення капіталу.

Відповідно  до цього слід погодитись з поглядом Кот О.В. на фінансовий стан банку як сукупність визначальних для його поведінки елементів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через інтегральні показники фінансової стійкості та ефективності комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи в певний період часу. Звідси випливає висновок, що оцінювання фінансового стану має базуватися на аналізі двох ключових характеристик - фінансової стійкості та ефективності діяльності [14;с.6].

Під фінансовою стійкістю банку автор розуміє  його здатність динамічно розвиватися  та безперервно виконувати свою системну функцію фінансового посередництва, гнучко реагуючи на всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Надійність банку — це оцінка його діяльності з позиції ризикованості, яка  відображає здатність банку протистояти  впливу ризиків та формує довіру до банку з боку його клієнтів та інших  банків. Відтак в основі надійності банку лежить його фінансова стійкість, адже надійним може бути лише стійкий  банк [13; с.36].

Друга ключова  характеристика фінансового стану  банку — ефективність його діяльності — відображає результат виконання  банком притаманних йому функцій. [3; с.59]. Підкреслюється, що доволі часто  банки у гонитві за високими прибутками нехтують своєю стійкістю. В той  же час, низька ефективність банку, навіть за умови його високої стійкості, може рано чи пізно призвести до банкрутства, оскільки акціонери можуть втратити зацікавленість у розвитку такого банку. Відтак зроблено висновок, що топ-менеджмент повинен грамотно поєднувати стійкість та ефективність банку .

Отже, надалі під фінансовим станом банку будемо розуміти сукупність таких визначальних елементів, як фінанси, персонал, інфраструктура, які за допомогою показників фінансової стійкості, ефективності діяльності та ділової активності характеризують економічну діяльність банківської  установи.

2. Фактори, що впливають на фінансовий стан банку та аналітичні показники його оцінки

Економічна  ситуація в Україні вимагає більш  кардинального та прискіпливого  аналізу фінансового стану банків. Якщо раніше він оцінювався лише фактами  виконання чи невиконання нормативно-планових показників, то сьогодні все більш  важливими стають загальновизнані  у світі параметри, що характеризують динаміку розвитку фінансової установи.

За результатами критичного аналізу  економічної літератури пропонуємо визначати такі елементи комплексного середовища банку (рис. 1.1):

Фінанси

Бізнес-процеси

Інфраструктура

Персонал

внутрішнє

середовище

Конкуренти

Регуляторні

органи

проміжне

середовище

Економічні

фактори

Політико-

правові

фактори

Технологічні

фактори

Соціально-

демографічні

фактори

зовнішнє

середовище

Клієнти

Партнери

Рис. 1.1. Розширена модель комплексного середовища банку [20]

• зовнішнє середовище (або середовище непрямого впливу) − це система макроекономічних факторів (економічних, політико-правових, соціально-демографічних і технологічних), що впливають на фінансовий стан банку, і на які банк не може впливати взагалі або має незначний вплив;
• проміжне середовище (або середовище прямого впливу) − це система факторів, які впливають на фінансовий стан банку та формуються у процесі фінансових стосунків банку з його контрагентами (клієнтами, партнерами, конкурентами, регуляторними органами), і на які банк може здійснювати вплив у процесі безпосередніх комунікативних зв’язків;
• внутрішнє середовище − це система факторів, які впливають на фінансовий стан банку і перебувають під безпосереднім контролем його керівників та персоналу (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура).

Методика  оцінювання фінансового стану банку складається з низки послідовних етапів. Першим етапом є встановлення кількісних взаємозв’язків між загальними макроекономічними показниками та станом банківської системи. Другим етапом є аналіз внутрішніх підсистем банку (бізнес-процесів, персоналу, інфраструктури та фінансів) та аналіз їх розвитку з урахуванням їх внутрішнього взаємозв’язку та впливу на банк зовнішніх факторів. Третім кроком є формування балансу та звіту про фінансові результати. Отримана модель дає можливість оцінити фінансовий стан банку з позицій стійкості та ефективності.

Рис. 1.2. Структурна модель комплексного економічного аналізу

Метод аналізу  фінансових результатів діяльності підприємства є системним комплексним  вивченням, вимірюванням і узагальненням  впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Однією  з характерних рис метода економічного аналізу фінансової діяльності є  необхідність постійних порівнянь, оскільки всі явища і процеси  розглядаються у постійному русі, зміні, розвитку. Порівняння дуже широко застосовуються у аналізі фінансової діяльності та її результатів. Фактичні результати діяльності порівнюються з  результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, плановими показниками, середньо галузевими тощо.