Планування фінансових показників Жовківського управління водного господарства

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему: «Планування фінансових показників Жовківського управління водного господарства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала 

ст.гр. ФК-44 
Олійник Орися

 

 

 

Львів-2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Планування фінансових показників

1.1. Поняття фінансового планування……………………………………..

1.2. Зміст фінансового планування та організація його здійснення……….

1.3. Поняття фінансових показників…………………………………………

РОЗДІЛ 2  Планування фінансових показників

2.1. Загальна характеристика  Жовківського управління водного господарства………………………………………………………………………

2.2.Аналіз фінансового  стану Жовківського управління водного господарства………………………………………………………………………

2.3. Аналіз доходів та  витрат Жовківського управління водного господарства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Вступ

    Поняття фінансового  планування і стратегії управління  підприємством  ще досить недавно  були незнайомі широкому загалу  в Україні. Та й сьогодні  цим поняттям більш оперують  науковці, а ніж практики. Але  будемо сподіватися, що в майбутньому   планування показників фінансової  діяльності підприємств буде  більш розповсюджене явище, а  ніж зараз. 

    У своїй роботі  я хочу дослідити цю тему  за допомогою інформації яку  вдалося знайти в літературі  та інтернет ресурсі.

    Розглядаючи і  аналізуючи матеріали в моїй  роботі, я пропоную зупинитися  на таких поняттях, як фінансове  планування та фінансові показники.

    Фінансове планування  це найширше поняття в теорії  фінансів, а стратегія та стратегічне  планування найчастіше використовуються  в менеджменті.

     У вітчизняних  господарюючих суб`єктів склалося  хибне поняття, що в ринковій  економіці планування відіграє  другорядну роль. Насправді це  не так, адже на сьогоднішній  день планування має не директивний  характер, як за радянських часів,  а індикативне тобто рекомендаційний  характер.

     Фінансове  планування на рівні підприємства  – це процес планування надходжень  і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень  у розподілі доходів підприємств.                   

      У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікро рівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

      Без фінансового  планування  не може бути досягнутий  той рівень управління  виробничо-господарською  діяльністю підприємства, який забезпечує  йому успіх на ринку, постійне  вдосконалення матеріальної бази, соціальний  розвиток колективу.  Жоден з інших видів планування  не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

       Фінансове  планування пов’язане з плануванням  виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових  інструментів базуються на планах  з обсягу виробництва, асортименту  товарів і послуг, собівартості  продукції, вони повинні створювати  необхідні фінансові умови для  успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового  планування.

       Фінансове  планування сприяє виявленню  внутрішніх резервів для потреб  підприємства. Це забезпечується  тим, що, по-перше, воно виходить  із необхідності найефективнішого  використання виробничих потужностей  нової техніки, передової технології  виробництва, поліпшення якості  продукції; по-друге, виконання  планів з прибутку та обсягу  інших фінансових ресурсів (наприклад  амортизації на повне відтворення  основних засобів) потребує дотримання  планових норм витрат праці  і матеріальних ресурсів; по-третє  обсяг фінансових ресурсів, який  визначається при плануванні, не  дає змоги підприємству або  утруднює створювати надмірні  запаси матеріальних ресурсів, робити  позапланові капітальні вкладення.

        У  процесі фінансового планування  забезпечується необхідний попередній  контроль за створенням і раціональним  використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є доходи  підприємства в їх числі й  нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини  з державним бюджетом і державними  позабюджетними фондами, обсяг  довготермінових кредитів банків  на інвестиційні заходи, потреба  підприємства у власних оборотних  коштах і джерелах їх покриття.

Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох  розділів, висновків та списку використаних джерел з ____ найменувань, з них джерел монографічної літератури ___, періодичної ____, довідкової____,___додатків, ___ таблиць, ___ рисунків. Матеріали роботи викладено на ____сторінках, у тому числі основний текст займає _____ сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

1.1.Поняття фінансового  планування

Проаналізувавши багато джерел можна зробити висновок, що кожен  автор пропонує своє визначення фінансового  планування. На мою думку найбільш вдалими є наступні визначення.

     “Планування  – це процес розробки і прийняття  цільових установок кількісного   і  якісного характеру і  визначення шляхів найефективнішого  їх досягнення. Це установки, що  розробляються у вигляді "дерева цілей".[7.206]]

     Фінансове планування – це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового використання та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування – забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.

     Планування – це процес виконання цілей і шляхів їхнього досягнення. Воно охоплює всі рівні ієрархії управління підприємством.

     Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами  формування  і  напрямками  їх  цільового  використання   згідно  з виробничими  та  маркетинговими   показниками   підприємства  у  плановому періоді. Метою  фінансового   планування  є  забезпечення   господарської діяльності  необхідними  джерелами  фінансування.

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначення суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули розвитку виробництва. Це негативно позначалося на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Міністерства, які вважали  підприємства своєю власністю, займалися  перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно  працюючих підприємств вилучалось для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств  галузі.

За ринкової економіки  значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового  планування для забезпечення стійкого фінансового стану підприємств  та підвищення рентабельності їх виробництва.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності фінансово-господарської діяльності, створення умов, які б забезпечили платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме саме підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Основне призначення планування фінансової діяльності підприємства – це створення необхідних фінансових умов для успішного виконання таких планів, як обсяг виробництва, собівартість продукції, асортимент товарів і послуг, а також уникнення кризового стану підприємства.  
Значення фінансового планування полягає в тому, що в його процесі напрацьовані стратегічні цілі перетворюються у форму конкретних фінансово-економічних показників.

Планування фінансових показників діяльності підприємства вважається однією з найважливіших ділянок фінансової роботи всього підприємства. Завдяки цій стадії фінансової роботи визначається необхідність у грошових засобах для забезпечення виробничо-господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Зміст фінансового  планування та організація його  здійснення

Фінансове планування –  це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і  напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного  вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

• виявлення та мобілізація  резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає  змогу розв'язати такі конкретні  питання:

• які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;
• які джерела їх надходження;
• чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;
• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
• як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;
• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники  доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні  джерела покриття.

Основу перспективного фінансового  планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Також одним із видів фінансового  планування є стратегічне планування. Стратегічне планування в корпораціях розглядається західними економістами з різних точок зору. По-перше, як одна із функцій управління; по-друге, як вибір із декількох варіантів в умовах невизначеності й ризику; по-третє, як поведінка юридичної особи – корпорації під впливом невизначеності зовнішнього середовища й особливостей розвитку внутрішніх факторів. Фінансове планування розглядається американськими економістами як важливий засіб у здійсненні стратегії. Планування являє собою розробку деталізованого розпорядку дій на наступний період для впровадження стратегії. Тому складання таких фінансових документів, як бюджет грошових видатків – доходів, прогноз прибутку, є важливою частиною фінансового планування.

 

 

 

1.3.Поняття фінансових  показників

Фінансові показники — це абсолютні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів. Вони визначають кількісну й якісну характеристику господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічної системи.

Сукупність фінансових показників створює систему, що розподіляється на зведені й індивідуальні показники. Зведені показники характеризують явища й процеси на макрорівні. Індивідуальні — деталізують  зведені та доповнюють їх. Зведені  фінансові показники можна умовно розподілити на загальнодержавні, галузеві й територіальні. До числа зведених фінансових показників належать: загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяги доходів і видатків бюджету підприємства. Зведені фінансові показники, крім сказаного вище, повинні давати оцінку фінансового стану підприємства протягом певного періоду часу. Проте ці зведені показники потребують додаткових розрахунків.

Кожний із наведених вище зведених показників деталізується  за індивідуальними. Так, зведений фінансовий показник — загальний обсяг фінансових ресурсів може деталізуватися за показниками  прибутку, різними видами податків та відрахувань, які щодо відповідної  бази вирахування характеризують окремий  бік фінансової діяльності держави, регіону, підприємства.

Впровадження в практику управління економікою фінансових показників дасть можливість приймати обґрунтованіші рішення щодо підвищення ефективності виробництва, удосконалення його структури, здійснення структурної перебудови економіки, забезпечення соціального захисту населення тощо. Крім того, буде створено підґрунтя для вдосконалення нормативної бази планування і прогнозування, контролю за використанням фінансових ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

2.1. Загальна характеристика  Жовківського управління водного господарства

Жовківське управління водного господарства створене у 1951році відповідно до наказу Львівського обласного УВГ, є бюджетною, неприбутковою організацією з правом ведення позабюджетної діяльності, підпорядковане Львівському обласному виробничому управлінню водного господарства і належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству.

Управління у межах  наданих йому повноважень спрямовує  свою діяльність на експлуатацію меліоративних  систем і несе відповідальність за стан організації експлуатаційно-ремонтних  робіт, раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів.

Управління здійснює свою діяльність на території Жовківського та Яворівського районів Львівської бласті.

У своїй діяльності Управління керується Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів  України, рішеннями місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого  самоврядування, нормативними актами Держводресурсів, Облводресурсів та цим положенням.

Управління є юридичною  особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства та банків, печатку і  штампи зі своїм найменуванням.

Управління має право:

• від свого імені укладати угоди, набувати майнових та не майнових прав, нести зобов’язання, виступати позивачем та відповідачем у судах.
• за погодженням  з  Облводгоспом з урахуванням виділених бюджетних асигнувань та коштів замовників самостійно планувати та визначати обсяги робіт, строки та способи їх виконання.
• Самостійно здійснювати ділові контакти з юридичними та фізичними особами з питань, що належать до його компетенції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз фінансового  стану Жовківського управління водного господарства

Жовківське управління водних ресурсів утримується за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, є бюджетною, неприбутковою організацією з правом ведення позабюджетної діяльності, підпорядковане Львівському обласному управлінню водного господарства і належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству. Має самостійний баланс – реєстраційний рахунок по загальному фонду Державного бюджету, відкритий в управління Державного казначейства в Жовківському районі.

Здійснюючи аналіз фінансового  стану Жовківського УВГ, ми провели вертикальний та горизонтальний аналіз балансу цього підприємства за три роки, а саме за 2009-2011рр., який представлений в таблицях 2.1. та 2.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Здійснивши горизонтальний аналіз, як видно зтаблиці 2.1. зменшилась залишкова вартість у 2010році порівняно з 2009 роком на 786224,00 грн., а вже у 2011році вона збільшилась на 2599187,00 грн.

Також,  одночасно зменшення  відбулось по таких статтях:

• Кредиторська заборгованість у 2010році в порівнянні з 2009роком на суму 1685,97 грн.,
• Розрахунки з постачальниками,підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги на суму 1685,97 грн.
• Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень на суму 15354,61 грн.
• Баланс у 2010 році зменшився на суму 79485,42 грн.  порівняно з 2009роком.

По інших статтях активу балансу у 2010 році відбулось збільшення цих показників.

В пасиві балансу зменшення  відбулось у статтях : фонд у необоротних  активах; розрахунки з підзвітними  особами.

У 2011 році порівняно з 2010 роком зменшення показників статей балансу відбувались у такому порядку:

• Залишкова вартість по інших необоротних матеріальних  активах на суму 53,00 грн.
• Матеріали і продукти харчування на суму 24314,64 грн.
• Розрахунки із страхування на суму 421,71 грн.
• Рахунки в казначействі спеціального фонду на суму 407170,33 грн.
• Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень на суму 533063,27 грн.

По інших показниках статей активу балансу відбувалось їх збільшення.

В пасиві балансу зменшення  досягли такі статті як: кредиторська заборгованість; розрахунки з постачальниками,підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги. По решту статтях пасиву балансу спостерігаємо їх збільшення.

При оцінці фінансового стану  Жовківського управління вогодного господарства ми проаналізували фінансові показники протягом 2009-2011рр., а саме:

• Коефіцієнт зносу
• Коефіцієнт автономії
• Коефіцієнт фінансової залежності

Коефіцієнт зносу:

Кз=ОЗз/ПВ , де                                                                                                   (2.1)

ОЗз – знос основних засобів;

ПВ- первісна вартість основних засобів.

Кз2009= 41449678,0/43078535,0=0,9621

Кз2010= 42988234,0/43830867,0=0,9807

Кз2011=45434770,0/48876590,0=0,9295

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах зносу.

Коефіцієнт автономії:

Ка= ВК/ПБ ,  де                                                                                                  (2.2)

ВК- власний капітал;

ПБ- підсумок пасиву балансу.

Ка2009 = 1748240,59/1847843,34=0,9461  

Ка2010 =1041055,54/1768357,92=0,5887

Ка2011= 3689213,77/3986107,74=0,9255                   

Коефіцієнт автономії  визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової залежності:

Кфз= ПБ/ВК, де                                                                                                  (2.3)

ПБ- підсумок пасиву балансу;

ВК- власний капітал.

Коефіцієнт фінансової незалежності показує частку власних пасивів  у всьому капіталі підприємства, тобто характеризує, наскільки всі активи покриті власними джерелами фінансування.

Співвідношення цих коефіцієнтів протягом трьох років графічно представлено на рис.2.1.

Рис.2.1.

Аналіз доходів  та витрат Жовківського управління водного господарства