Поняття про бізнес-процес. Етапи та методи математичного моделювання бізнес-процесів

РЕФЕРАТ

 

 

 

Представлена дипломна робота є  теоретичним обґрунтуванням і описом застосування програмного продукту, що призначений для моделювання  процесу роботи підприємства з виробництва  товарів різного призначення (тобто  може моделюватися будь-який продукт виробництва або реальна система) і призначена для одержання знань про бізнес-процеси за допомогою розрахунку економічних показників ефективності роботи виробництва.

 

Метою дипломної роботи є аналіз методів одержання знань про  бізнес-процеси в інформаційно – аналітичній системі підприємства для побудови якомога більш точних розрахунків і створення програмного продукту, що відтворював введений бізнес-процес на підприємстві.

 

Документ містить докладну інформацію про поняття бізнес-процеса, стан введення бізнес-процесів на ринку України, існуючі методи одержання знань про бізнис-процеси в інформаційно – аналітичниій системі підприємства, їх аналіз та програмний продукт.

 

Пояснювальна записка складається  з 3 розділів і 2 додатків. У тексті присутні 5 таблиць, 4 формули, 11 рисунків. Загальний обсяг пояснювальної записки 85 сторінок. При написанні дипломної роботи було використано 29 джерел.

 

Вихідні дані програми можуть бути представлені у вигляді графіків та статистики, що виводяться на монітор.

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМЕНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

7

 

ВСТУП  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

12

 

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД Й СТАН АНАЛІЗОВАНОЇ ПРОБЛЕМИ. . . . . .  

15

 

1.1 Поняття бізнесу-процесу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

15

 

1.2 Існуюча ситуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

18

 

1.3 Підходи до застосування бізнес  процесів. . . . . . . . . . . . . . .  

19

 

РОЗДІЛ 2 ПОСТАНОВКА Й МАТЕМАТИЧНИЙ ОПИС РОЗРОБЛЮВАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

28

 

2.1 Концептуальна модель . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

28

 

2.2 Опис застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

29

 

2.2.1 Обґрунтування обраної моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

29

 

2.2.2 Опис алгоритму роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

34

 

2.3 Взаємозв'язок фінансового менеджменту й бізнес-процесів .  

39

 

2.4 Принципи системного підходу  при реалізації бізнес-процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

45

 

2.5 Методи одержання знань про  бізнес-процеси за допомогою економіко-математичних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

47

 

2.5.1 Існуючі прикладні пакети  програм одержання знань про  бізнес-процеси з використанням  економіко-математичного моделей  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

48

 

2.6 Статистичний метод одержання  знань про бізнес-процеси  . .  

49

 

РОЗДІЛ 3 ОПИС ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ . . . . . . . . . . . . . 

53

 

3.1 Опис програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

53

 

3.2 Вхідні й вихідні  дані  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

54

 

3.3 Виклик і завантаження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

57

 

3.4 Контрольний приклад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

58

 

ВИСНОВОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

62

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

66

 

ДОДАТОК А Екранні форми роботи програми . . . . . . . . . . . . . .  

69

 

ДОДАТОК Б Текст програми . . . . . . . . . . . . . . . .  . .  . . . . . . . .  

71

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ,

 

ОДИНИЦЬ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

 

 

 

 

 

ARIS Toolset  - інструментальне середовище  моделювання й аналізу бізнес-процесів, засноване на методології ARIS.

 

BPR (business process reengineering) - Реінжиніринг, перепроектування  бізнесів-процесів.

 

1) Класичне визначення (Хаммер, Чампи): «реінжиніринг - це фундаментальне  переосмислення й радикальне  перепроектування ділових процесів для досягнення стрибкоподібних поліпшень у сучасних показниках діяльності компанії».

 

CASE-засоби - програмний засіб, що  підтримує процес створення й  супроводу програмного забезпечення.

 

WFS – (Work Flow system), програмне забезпечення  й система технологій керування діловими процесами, що підтримує передачу документів по локальній мережі й контроль виконання функцій, покладених на співробітників підприємства.

 

Аналіз ефективності бізнесу-процесу - аналіз результатів виконання бізнес - процесу й/або параметрів, що характеризують виконання процесу в динаміку, і порівняння отриманих показників з витратами (тимчасовими, фінансовими, матеріальними, людськими), необхідними для здійснення даного процесу, і/або цільовими показниками ефективності процесу.

 

Атрибут об'єкта моделі - якісна або  кількісна характеристика об'єкта моделі.

 

Бізнес-процес - послідовність логічно  зв'язаних процедур, що має кілька входів і виходів, яка призначена для  одержання заданого кінцевого результату (результатів).

 

Допоміжний бізнес-процес - бізнес-процес, що не створює доданої вартості, але необхідний для функціонування інших бізнес -процесів.

 

Вхід бізнес - процесу - об'єкт бізнесу-процесу (процедура, операція), взаємодіючий із зовнішніми бізнес - процесами й  одержує від них інформацію/матеріальні ресурси.

 

Вихід бізнес - процесу - об'єкт бізнес - процесу (процедура, операція), що взаємодіючє  із зовнішніми бізнесам-процесам і  передає їм інформацію/матеріальні  ресурси, які є результатом виконання  бізнесу-процесу.

 

Декомпозиція бізнес - процесу - послідовна деталізація вихідної моделі бізнес - процесу до заданого рівня шляхом створення детальних моделей для кожного об'єкта процесу.

 

Діагностика системи керування - дослідження  системи керування підприємства за допомогою спеціалізованих методик.

 

Діаграма потоків даних (Data Flow Diagram) - спосіб подання процесів обробки  інформації. Елементи моделі: процес, потік, сховище, що представляють обробку, передачу й зберігання даних (або  матеріальних об'єктів).

 

Документування моделі бізнес - процесу - формування текстового опису моделі бізнесу-процесу.

 

Завершальна подія - об'єкт моделі бізнес - процесу, що відбиває факт завершення процедури (функції) і отриманий  при цьому результат.

 

Ініціююча подія - об'єкт моделі бізнес - процесу, що відбиває подію, що є керуючим впливом, необхідним для початку виконання процедури (функції).

 

Інструментальне середовище моделювання  бізнес - процесів - спеціалізоване програмне  забезпечення, призначене для створення  й аналізу різних типів моделей.

 

Критерій оцінки ефективності бізнес - процесу - якісний або кількісний показник, що розраховується за певною методикою й результат, який характеризує динамічні параметри функціонування бізнес - процесу.

 

Метод OMT (Object Modeling Technique) - метод опису  інформаційної системи, що складає в побудові діаграми потоків даних для опису виконуваних функцій і створення моделі класів з метою програмної реалізації.

 

Метод Буча (Booch method) – об`єктно-оріентованний  метод опису інформаційної системи, запропонований Грєйді Бучем (Grady Booch).

 

Метод моделювання бізнес - процесу - сукупність способів відбиття об'єктів  предметної області й зв'язків  між ними (наприклад - підприємство) за допомогою об'єктів моделі.

 

Методика ведення проекту реорганізації  бізнес - процесів - методика, що включає способи планування й організації робіт, підготовки програмно-апаратного й методичного забезпечення, формування моделей бізнес-процесів, їхнього аналізу й реорганізації, планування й впровадження змінених моделей.

 

Моделювання бізнес - процесу - процес відбиття суб'єктивного бачення реально існуючого в організації потоку робіт у вигляді моделі, що складає із взаємозалежних об'єктів.

 

Модель входів (вхідних ресурсів) - модель, що відбиває інформаційні/матеріальні  потоки, що входять на підприємство ззовні.

 

Модель виходів (вихідних ресурсів) - модель, що відбиває вихідні інформаційні/матеріальні  потоки підприємства.

 

Модель організаційної структури - модель, що відбиває ієрархічну структуру  організаційних ланок підприємства й відносини підпорядкованості між його співробітниками.

 

Об'єкт моделі - об'єкт у базі даних інструментального середовища моделювання, що володіє рядом атрибутів (параметрів), призначений для відбиття реально існуючого об'єкта певного  типу (приклад - функція, виконувана співробітником підприємства).

 

Об'єктний підхід - набір моделей, пов'язаних з поняттям класу/об'єкта, що поєднує  дані (стан) і поводження.

 

Операція бізнес - процесу - цілеспрямована сукупність дій, розгляд кожного  з яких окремо в рамках розглянутий  бізнес - процесу не має змісту. Віднесення послідовності дій до операції або процедури (функції) залежить від рівня деталізації моделі в рамках проекту. Приклади операцій - відправлення факсу, розвантаження автомобіля, оформлення накладної.

 

Основний бізнес-процес - бізнес-процес, що створює додану вартість.

 

Проект реорганізації бізнес - процесів - проект, основна мета якого складається  в побудові на підприємстві більш  ефективних бізнес - процесів.

 

Процедура (функція) бізнес - процесу - на елементарному рівні розгляду - цілеспрямована послідовність операцій. На більше високих рівнях агрегації - послідовність процедур.

 

Реляційна модель даних - спосіб подання  даних у вигляді наборів атрибутів (реляційних відносин), над якими  виконуються формалізовані операції (вибірка, поєднання й т.д.).

 

Референтна модель бізнес - процесу - модель ефективного бізнес -процесу, створена для підприємства конкретної галузі, впроваджена на практиці й  призначена для використання при  розробці/реорганізації бізнес-процесів на інших підприємствах.

 

Середовище розробки ПЗ - сукупність програмних засобів (CASE й ін.), призначених  для підтримки певних методів, технологій, принципів і стандартів.

 

Структурний підхід - роздільна побудова моделі функцій (діаграми потоків даних) і моделі даних (діаграми "сутність - зв'язок").

 

Ефективність бізнес - процесу - відношення кінцевого результату (виходу) процесу  до витраченого на його одержання  ресурсам. Може вимірятися на основі різних критеріїв.

 

 

ВСТУП

 

 

 

Реінжиніринг бізнес - процесів або BPR (Business Process Reengineering), починаючи з 1990 року викликає активний інтерес фахівців в області менеджменту й інформаційних технологій. Сьогодні методи BPR узяті на озброєння вже практично всіма провідними компаніями миру. За останні півтора року уряд США ініціював більше 200 проектів по реінжинірингу, а сьогоднішній ринок інструментальних засобів підтримки BPR оцінюється в 100 млн. доларів і росте зі швидкістю більш ніж 40% у рік [28, c.74].

 

М. Хаммер, автор терміна "реінжиніринг", розглядає появу BPR як революцію в бізнесі. BPR є науково-практичним напрямком, що виник на стику двох різних дисциплін, і тому він вимагає нових специфічних засобів подання й обробки проблемної інформації - зрозумілих і зручних як менеджерам, так і розроблювачам інформаційних систем. Подібні засоби вимагають інтеграції ключових досягнень інформаційних технологій і створення відповідних інструментальних засобів підтримки реінжинірингу, орієнтованих на використання як фахівцями в області інформаційних технологій, так і менеджерами. Одним з конкретних прикладів численних інструментальних засобів даного класу є система ReThink, Work Flow розроблені фірмою Gensym (США).

 

Ефективна реалізація бізнес - процесів - це мета й завдання будь-якого підприємства. Для їхнього досягнення розроблені методи й інструментальні засоби опису, проектування, аналізу й оцінки бізнес - процесів, концепції й правила їхньої реорганізації. Бізнес-процес являє собою набір взаємозалежних бізнес - процедур у результаті яких виробляється певна група продуктів і послуг. Усі бізнес - процеси існують для виконання функцій підприємства й повинні відповідати встановленій на підприємстві ієрархії цілей.

 

Останнім часом часто виникає  питання про проведення бізнес - процес реінжинірингу у зв'язку із впровадженням комп'ютерних систем керування, а саме процес впровадження систем такого класу  повинен супроводжуватися різними варіантами реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві. У даній дипломній роботі спробуємо як розділити, так і погодити процеси пов'язані з бізнес - процесом реінжинірингу (БПР) і впровадженням АСУ, так і показати взаємозв'язок між цими процесами. Насамперед, необхідно сказати, що всетаки БПР і впровадження АСУ - це процеси зовсім різні, і не треба їх змішувати один з одним. Впровадження комп'ютерної системи, особливо західної системи в Україні, приводить до необхідності проведення деякої  модифікації бізнес-процесів, що у поверхневому розгляді може бути названий бізнес - процес реінжинірингом, хоча сутність даного процесу дуже відрізняється від бізнесу-процесу. Слід зазначити той факт, що не слід намагатися впровадити комп'ютерну систему при відсутності якої-небудь чітко сформульованої системи керування. Самий оптимальний варіант, коли проявляється який-небудь інтерес до впровадження систем такого типу, але в основному сьогодні темою впровадження систем такого класу в реальному житті не цікавляться, тому що це пов'язано із чималими матеріальними витратами, мати які ніхто з керівників не бажає [27].

 

Неупорядковані бізнес-процеси  влаштовує більшість підприємств і підприємців, тому що на сьогоднішній день із існуючою законодавчою базою й неправильною системою оподатковування підприємству легше й краще працювати в “тіні” і приховувати свою реальну господарську діяльність. У результаті чого відділ інформаційних постає перед проблемою, що не змогли вирішити керівники вищої й середньої ланки підприємства, тобто впорядкування всіх бізнес-процесів на підприємстві, створення й впровадження на підприємстві систем прийняття управлінських рішень й інших різних систем, які допомагають ефективніше працювати, буде впроваджувати саме цей відділ. Дане завдання є не легким й не дивно, що його реалізація в більшості випадків не доводяться до логічного завершення.

 

Варто врахувати той факт, що поступово  зі зміною й розвитком умов бізнесу, удосконаленням нормативно-правової бази в державі й створення умов для розвитку бізнесу зростає незадоволеність обліковою практикою вже самих керівників вищої й середньої ланки [27].

 

 

РОЗДІЛ 1

 

ОГЛЯД Й СТАН АНАЛІЗОВАНОЇ ПРОБЛЕМИ

 

 

 

1.1 Поняття бізнесу-процесу

 

 

 

Хоча поняття "процес" ("бізнес-процес") є в даному контексті найбільш важливим, його важко пояснити менеджерам, тому що більшість із них звикли мати справу із завданнями, роботами, структурами, людьми, але не із процесами [27, c.14].

 

Бізнес-процес - це безліч внутрішніх кроків діяльності, що починаються  з одного або більше входів і закінчуються створенням продукції, необхідної клієнту. Призначення кожного бізнесу-процесу  полягає в тому, щоб запропонувати  клієнтові товар або послугу, тобто продукцію, що задовольняє його за вартістю, довговічності, сервісу і якості [25, c.24].

 

У понятті процесу немає нічого нового. Кожна компанія завжди мала свої процеси. Проблема полягає в  тому, що процеси не вдасться описувати  так само легко, як організаційні ієрархічні структури.

 

Основу діяльності будь-якої організації  становлять її ділові процеси, або бізнес - процеси, які визначаються цілями й завданнями організації. Процеси  забезпечують реалізацію всіх видів  діяльності організації, пов'язаних з виробництвом товарів й/або послуг, які корпорація або робить, або продає й поставляє, або робить все це в сукупності. Для кожної роботи, що входить у бізнес-процес, визначені тимчасові характеристики, що визначають її місце в загальній послідовності робіт, умови ініціації й час виконання [24, c.85].

 

На відміну від опису організації  на основі функціональної ієрархічної  структури, що неможливо об'єктивно  оцінити, опис на основі процесів дозволяє точно представити мету, характеристики (у тому числі, динамічні) і кінцевий результат кожного виду діяльності організації. У процесі опису організації і її діяльностей формуються три основних системи моделей організації: стратегічна, укрупнена й детальна. Всі ці системи моделей, описуючи основні аспекти організації і її діяльності, базуються на бізнес - процесах. У систему моделей опису організації додана також додаткова система моделей, для того щоб можна було врахувати аспекти, не пов'язані з бізнес - процесами, але необхідні при створенні ІС [22, c.46].

 

Таблиця 1.

 

Схема перетворення моделей

 

Рівень опису / групи характеристик  – моделей 

 

 

 

 

 

 

функції

 

  

 

 

 

 

 

 

дані

 

  

 

 

 

 

 

 

люди

 

  

 

 

 

 

 

 

мережа

 

  

 

 

 

 

 

 

Час

 

  

 

 

 

 

 

 

правила (мотивація)

 

 

 

укрупнена система моделей організації

 

 

 

 

 

  

список бізнес-процесів і бізнес-функцій  організації

 

 

 

  

списки документів

 списки об'єктів

 

  

Структур-на модель організації

 

  

перелік структур-них підрозділів  і зовнішніх організацій

 

  

Список робіт у часі

 

  

список цілей і завдань організацій

 критерії й правила виконання  бізнес-процесів

 

 

 

Продовження таблиці 1.

 

Детальна 

 

система

 

моделей

 

організа-ції

 

  

Функцио-нальні

 

моделі підрозділів: діаграми потоків  даних 

 

  

Інформа-ційна модель організації (концептуа-льна модель)

 

  

Структурні моделі підрозділів, ролі персоналу

 

  

логічна модель мереж підрозділів  організації й зовнішніх зв'язків 

 

  

Тимчасова модель виконання бізнес-процесів і бізнес-функцій 

 

  

критерії виконання бізнес-функцій; бізнесу-правила 

 

 

 

Система моделей вимог до ІУС

 

  

вимоги до функцій; діаграма потоків  даних 

 

  

вимоги до даних; структури даних  концептуа-льна модель даних  

вимоги до регламенту й інтер-фейсу  користу-вачів  

вимоги до мережної архітектури  системи 

 

  

Вимоги до тимчасових характеристик  функції

 

  

вимоги до регламенту роботи ІС

 

 

 

 

 

 

Деталіза-ція 

проекту  

  

  

  

  

  

 

 

Функціо-нуюча система 

функції

 

  

дані 

 

  

Користувачі

 

  

Коммуніка-ції

 

  

Залежність 

 

  

правила

 

 

 

 

 

 

Варто розібратися в сутності ситуації й запропонувати варіант більш-менш конструктивного рішення всіх виникаючих у ході створення питань. Для цього варто зробити наступне:

 

а) визначитися з організаційно-штатною  структурою;

 

б) розробити механізм фінансово - економічного керування компанією  в цілому;

 

в) зробити виділення основних логістичних ланцюжків (технологічних потоків);

 

г) розробити механізм (механізми) організаційного керування логічними  ланцюжками;

 

д) на підставі попереднього пункту сформувати технологію фінансового аналізу  й керування діяльністю логічних ланцюжків [18, c.84].

 

Якщо враховувати всі перераховані вище технології, то при впровадженні комп'ютерної системи залишається  відносно небагато - перевести їх усі  на мову системи.

 

Бажано мати всі бізнес-процедури  в письмовому (електронному) виді. Причому не просто текстові описи, а функціональні моделі процедур. Для того, щоб при необхідності змінити частки (окремі) технологічні елементи не довелося створювати нову процедуру, а можна було м'яко підправити компоненти моделі, бажано використати спеціальні програмні засоби моделювання. У принципі досить мати засоби, які дозволяли б подивитися на модель процедури як би "зверху", для того, щоб можна було б модифікувати процедури в їхньому взаємозв'язку [16, c.32].

 

 

 

1.2 Існуюча ситуація

 

 

 

У зв'язку із проектом податкового кодексу виникла проблема, що формулюють як необхідність ведення спеціального "податкового обліку". Дана проблем нетипова для української практики, тому що на Україні завжди вважалося, що бухгалтерський облік є однозначне відбиття господарських операцій й іншого бути не може.

 

У вітчизняних умовах несформованих  бізнес-процесів і бізнес процедур, не кажучи вже про специфічну регламентацію  облікової практики, практично не існує, тому що бізнес-процес реінжиніринг в оригінальному розумінні цього терміна ніде проводити.

 

Слід зазначити, що у вітчизняних  умовах потрібен реінжиніринг бізнес-процесів, що, як правило, явно не формулюється. Природно, замовник про себе розраховує, що при  впровадженні системи "інжиніринг" буде проведений. Але консультант робить тільки те, що йому було замовлено. Якщо було замовлене впровадження, то це означає, що потрібно втиснути існуючі бізнес-процеси в рамки системи, а додаткові пропозиції будуть продаватися за окремі гроші. У результаті чого часто виходить дуже поганий бізнес-процес. При впровадженні західних систем виникає ще один аспект, про який не слід забувати при покупці систем подібного класу. Справа в тому, що практично всі системи підтримують технології керування бізнесом, які вважаються стандартними в Західній практиці. Українська ситуація стосовно таких систем взагалі не адаптована, тобто, у реально працюючих на ринку фірмах, як правило, інтуїтивно розуміють сутність таких технологій, але вважають їх своїм винаходом і не дуже бажають вдумуватися у можливості висококласної системи, що відкриваються у зв'язку із придбанням. Фірми вкрай болісно реагують на найменшу невідповідність існуючих "оригінальних наробітків". Таким чином, губиться значна частка переваг, які може одержати підприємство від впровадження автоматизованої системи керування. Таким чином,  можна зробити висновок, що  комп'ютерна система керування не догма, а засіб досягнення конкретних результатів у бізнесі.

 

 

 

1.3 Підходи до застосування бізнес  процесів

 

 

 

Сучасне, складне й динамічне ринкове середовище жадає від українських підприємств постійного вдосконалевання своїх систем керування й інформаційних систем їхньої підтримки. Одним з основних напрямків створення ефективної системи керування підприємством є застосування процесного підходу до організації й керування фінансово-господарською діяльністю підприємства.

 

Процесний підхід орієнтований, у  першу чергу, не на організаційну  структуру підприємства, а на бізнес-процеси, кінцевими цілями виконання яких, є створення продуктів або послуг, що представляють цінність для зовнішніх або внутрішніх споживачів.

 

Процесний підхід підводить до необхідності переходу на, так називане, “худе  виробництво”, ресурсозберігаючу організаційну  структуру. Основними рисами такої  реорганізації є [3, c.56]:

 

а) широке делегування повноважень  і відповідальності виконавцям;

 

б) скорочення кількості рівнів ухвалення  рішення;

 

г) підвищена увага до питань забезпечення якості продукції або послуг, а  також роботи підприємства в цілому;

 

д) автоматизація технологій виконання бізнес-процесів.

 

Під процесним підходом до організації  й керування діяльністю підприємством (Рис. 1.1) розуміється орієнтація діяльності підприємства на бізнес-процеси, а системи  керування підприємства на керування  як кожним бізнесом-процесом окремо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Основні елементи процесного підходу

 

У рамках процесного підходу будь-яке  підприємство розглядається як бізнес-система, що являє собою зв'язану безліч бізнес-процесів, кінцевими цілями, яких є випуск продукції або послуги.

 

Кожен бізнес-процес має свої межі (Рис. 1.2) і певні ролі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Межі бізнес-процесів

 

Первинні клієнти - одержують первинний  вихід.

 

Вторинні клієнти - перебувають  поза процесом й одержують вторинні виходи.

 

Непрямі клієнти - наступні в ланцюжку після первинного клієнта.

 

Зовнішні клієнти - перебувають  поза підприємством. Зовнішні непрямі  клієнти - це споживачі.

 

У процесному підході використовуються наступні ключові ролі.

 

Власник процесу (Process owner). Він повинен знати бізнес-процес, відповідати за його хід і результат у цілому, вимірювати й удосконалювати ефективність процесу.

 

Лідер команди (Team leader). У його обов'язках  процесу входить бути гарним працівником.

 

Коммунікатор (Facilitator) повинен, як правило, вести разом з лідером підготовку нарад, брати участь у них, аналізувати разом з лідером підсумки нарад команди.

 

Зовнішній консультант (External consultant) зобов'язаний мати незалежний погляд, володіти знаннями, навичками й методиками, а також  виступати в ролі «Експерт», «Лікар» або «Учасник процесу».

 

Координатор (Coordinator). Завдання координатора процесів - відповідати за погоджену  роботу всіх частин бізнесу-процесу  й забезпечувати зв'язок з іншими бізнес-процесами [5, c.43].

 

Учасник команди (Team member). У практиці таку команду часто називають групою або відділом контролінга, технологів, системних аналітиків. Учасники команди одержують підтримку й методичне забезпечення від консультанта й коммунікатора, разом з лідером використовують методику для моделювання, аналізу й оцінки бізнес-процесів, беруть участь у нарадах.

 

У процесі життєдіяльності бізнес-системи  за рахунок виконання бізнес-процесів здійснюється досягнення певної сукупності цілей. У загальному випадку вона має ієрархічний вигляд («дерево цілей»), і кожна мета має свою вагу й критерій (кількісний або якісний) досяжності.

 

 

У свою чергу бізнес-процеси реалізують бізнес-функції підприємства. Під  бізнесом-функцією розуміють вид  діяльності підприємства. Безліч бізнес-функцій  являють собою ієрархічну декомпозицію функціональної діяльності підприємства. На Рис. 1.3 представлено приклад «дерева функцій».

 

 

 

Рис. 1.3. Дерево функцій

 

 

 

 

 

Таким чином, «дерево функцій» являє  собою функціональне відбиття реалізації «дерева цілей» підприємства.

 

Бізнес-функції пов'язані з показниками  діяльності підприємства, з яких також  можна побудувати «дерево показників». Ці показники потім утворять систему  показників оцінки ефективності виконання  бізнес-процесів. Найбільш загальними показниками оцінки ефективності бізнес-процесів є:

 

а) кількість виробленої продукції;

 

б) кількість споживачів продукції;

 

в) кількість типових операцій, які необхідно виконати при виробництві  продукції за певний інтервал часу;

 

г) вартість витрат виробництва продукції;

 

д) тривалість виконання типових  операцій;

 

ж) капіталовкладення у виробництво  продукції [13, c.25].

 

Одним з перших основних етапів побудови процесної організації й керування  діяльністю підприємством є виділення  й класифікація бізнес-процесів.

 

Як правило, основу для класифікації бізнес - процесів становлять чотири базові категорії:

 

а) основні бізнес-процеси;

 

б) забезпечуючі бізнес-процеси;

 

в) бізнес-процеси розвитку;

 

г) бізнес-процеси керування.

 

Основними бізнес-процесами є ті процеси, які орієнтовані на виробництво продукції або надання послуги, що представляють цінність для клієнта, та забезпечують одержання доходу для підприємства. Ці процеси роблять “Виходи” процесів (Рис. 1.2.). Як правило, основних бізнес-процесів на підприємстві небагато (не більше десяти).

 

Забезпечуючі бізнес-процеси, - це допоміжні процеси, які призначені для забезпечення виконання основних бізнес-процесів. У загальному виді вони забезпечують ресурсами всі  бізнес-процеси підприємства.

 

Процеси керування - це бізнес-процеси, які охоплюють весь комплекс функцій керування на рівні кожного бізнесу-процесу й бізнес-системи в цілому, тобто взаємозалежної безлічі всіх бізнес-процесів підприємства.

 

Базові категорії можуть бути розширені  додатковими категоріями. Наприклад, крім основних процесів, які приносять основний доход підприємству, можна виділити не основні бізнес-процеси, які приносять незначну частку доходу.