Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних осіб на прикладі державної податкової служби Волинської області

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА

ПРЯМІ ПОДАТКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Студента 3 курсу

спеціальності 7.03050801 «Фінанси і кредит»

заочної форми навчання

Килиби Олександра Віталійовича

Науковий керівник:

к.е.н., доц. Гацька Л.П.

Роботу допущено до захисту перед ДЕК рішенням навчально-методичної комісії

Від «____» __________________ 20__ р., Протокол №______________

Директор Інституту________________________________________________

Київ- 2012

ПЛАН

Вступ		3
Розділ 1	Теоретико-методичні основи прямого оподаткування юридичних осіб……………………………………………	8
	Економічна сутність прямого оподаткування підприємств…………………………………………….	8
	Прибуткове та майнове оподаткування юридичних осіб в Україні……………………………………………	21
	1.3.Теоретичні засади розвитку податкового регулювання доходів підприємств……………………	32
Розділ 2	Аналіз сучасного стану прямого оподаткування юридичних осіб в Україні (на прикладі податкової служби Волинської області)……………………………...	41
	2.1.Наповнення Державного та місцевих бюджетів в Україні за рахунок прямих податків………………..	41
	2.2. Оцінка ефективності регулюючої функції прямих податків в сучасних умовах України………………..	51
	2.3. Аналіз ролі прямого оподаткування юридичних осіб в системі податкового регулювання на прикладі Державної податкової служби Волинської області….	66
Розділ 3.	Податкова реформа та розвиток стимулюючих основ оподаткування юридичних осіб в Україні…………..	78
	3.1 Зарубіжний досвід прямого оподаткування юридичних осіб та можливості його застосування в Україні…………………………………………………	78
	3.2 Комплексний підхід до реформування прямого оподаткування………………………………………….	88
Висновки	…………………………………………………………………	100
Список	використаної літератури………………………………….	106
Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. До цього часу більшість податків в Україні виконують переважно покладену на них фіскальну функцію, що зумовлено важким економічним становищем в державі, коли більшість підприємств не працює чи працює напівсили, коли життєвий рівень населення продовжує падати, збільшується кількість безробітних та малозабезпечених. Все це призводить до того, що для виконання покладених на державу функцій потрібно значно збільшувати бюджетні видатки, тобто наповнювати доходну частину бюджету.

Важливе значення в системі оподаткування мають прямі податки з юридичних осіб, податкові надходження яких до Зведеного бюджету України становлять суттєву частку. На відміну від країн Західної Європи, де більшу частину надходжень становить податок з фізичних осіб, у нас одним з головних наповнювачів бюджету можна вважати податок з прибутку підприємств.

На даному етапі розвитку однією із вимог до податкової системи України, а також до кожного з її податків, в даному випадку - до прямх податків, є забезпечення необхідних темпів економічного розвитку і стабілізація прогресивних економічних процесів: залучення і підтримка інвестицій в окремих галузях і зонах шляхом поетапного зниження ставок податку та розвитку малого і середнього бізнесу, тобто поступове переведення прямих податків, особливо - податку з прибутку підприємств, з фіскальної функції, яку він виконував ще з часів командно-адміністративної системи, до виконання їм регулюючої функції. Але все це потрібно робити не "революційним" шляхом, а поступово, тобто привести податкову систему України до зразків країн з розвинутою ринковою економікою, де цей податок виконує функцію стимулювання. В останні роки в Україні чітко прослідковується спроба перевести податок на прибуток на виконання нової функції та робляться спроби посилити його соціальний аспект: так, Податковим кодексом передбачено низку пільг, покликаних забезпечити сприятливі умови для структурної перебудови економіки України, збільшення частки високотехнологічних підприємств, стимулювати ділову та інвестиційну активність, «озелення» та соціальну спрямованість бізнесу. Проте зроблені на сьогоднішній час спроби акцентувати увагу на виконанні прямими податками регулюючої та стимулюючої функцій поки що не дали очікуваного результату.

Тому питання теоретичного обгрунтування та розробки методів практичної реалізації сутності, форм та методів регулюючого впливу прямих податків на різні сфери економіки та на діяльність окремих суб’єктів господарювання в умовах розбудови ринкових відносин набуває суттєвого значення і визначає актуальність теми дипломної роботи.

Вивченням питань щодо впливу прямих податків на економічні відносини займались такі науковці, як: Годме П., Безлюдна Л.Т., Буряковський В.В., Горянський І.Н., Дадашев А.П., Демиденко Л.М., Романюк М.В., Суботович Ю.Л., Юткіна Т.Ф., Каламбет С.В., Василенко Ю.Н, Рибак С.О., Шаповалова М. Т. та інші економісти.

Проте існує необхідність систематизації отриманих результатів та подальшого дослідження окремих сфер впливу прямих податів та їх регулюючого значення в системі державного управління.

Актуальність, науково-теоретична та практична значимість даної проблеми і обумовили вибір теми та мети магістерського дослідження.

Мета дослідження полягає в аналізі тенденцій функціонування і розвитку теорії та практики прямого оподаткування в регулюванні господарської діяльності підприємств, формуванні доходної частини бюджету України, розробці шляхів його подальшого реформування та вдосконалення.

Досягнення поставленої мети зумовлене вирішенням таких завдань:

з’ясувати економічну сутність прямих податків та їх значення для регулюювання соціально - економічних процесів у суспільстві;
дослідити становлення механізмів податкового регулювання економіки;
проаналізувати сучасний стан податкового регулювання господарської діяльності та доходів юридичних осіб в Україні;
узагальнити зарубіжний досвід прямого оподаткування юридичних осіб та визначити можливості його використання в Україні;
визначити основні напрями вдосконалення прямого оподаткування в Україні та надати практичні рекомендації.

Предметом дослідження є специфічна сфера фінансових відносин, які виникають між державою, з одного боку, та господарюючими суб’єктами, з іншого, в процесі перерозподілу частини вартості національного продукту з метою регулювання макроекономічних процесів та економічної поведінки окремих суб’єктів господарювання.

Об’єктом дослідження виступають прямі податки, їх функціонування, розвиток та вплив на діяльність та доходи юридичних осіб в Україні. Аналіз охоплює характеристику податку на прибуток підприємств, земельного та інших прямих податків і зборів, а також залежність поведінки господарюючих суб’єктів від прямих податків.

Методологія та методика досліджень. Методологічну основу виконаного дослідження складали теоретичні розробки в галузі економічної науки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем сутності і механізму дії податків, їх впливу на ділову активність суб’єктів господарювання, а також законодавчі акти Верховної Ради, декрети і постанови Кабінету Міністрів, рішення і нормативні документи органів виконавчої влади, інструктивні матеріали Державної податкової служби України. Крім перерахованих документів, при написанні дипломної роботи були використані матеріали наукових конференцій і семінарів з проблем реформування податкової системи і наповнення державного бюджету.

Завдання дипломної роботи вирішувалися на основі системного і логічного аналізу законодавчих актів і практики їх застосування, економічного аналізу абсолютного рівня і динаміки показників оподаткування на макро- і мезорівнях, методів статистичного і соціологічного вивчення податкової звітності, методів економічного аналізу тощо. Вибір конкретного методу дослідження значною мірою диктувався наявністю масивів інформації і необхідністю доведення висновків до рівня наукових положень і практичних рекомендацій.

Як інформаційна база в дипломній роботі використані статистичні матеріали Держкомстату України, спеціальні дані Державної податкової служьи України і Державної податкової служби Волинської обл.

Теоретичне значення проведеного дослідження у дипломній роботі полягає у визначенні особливостей податкового регулювання доходів юридичних осіб в Україні на основі проведеного аналізу системи прямого оподаткування в сучасних умовах в Україні та на рівні регіону (Волинської області), аналізу його нормативно – правового забезпечення.

Практичне значення дипломної роботи полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення прямого оподаткування в Україні. В результаті проведеного дослідження запропоновано наступні заходи: скоротити перелік другорядних податків та зборів, які мають незначний обсяг надходжень; удосконалити дію прямих податків, тобто диференціювати їх ставки, що дозволить уникнути різкого скорочення бюджетних коштів та підвищити його регулятивний потенціал; вдосконалити систему адміністрування прямих податків.

Обсяг і структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. ЇЇ обсяг становить 105 сторінок, що містить 10 таблиць, 21 рисунок, 10 додатків на 12 сторінках. Список використаної літератури - 94 найменування.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи прямого оподаткування юридичних осіб» досліджено та систематизовано наукові підходи до визначення економічної сутності прямих податків, особливості прибуткового оподаткування, визначені в Податковому кодексі України, та податкові важелі регулювання доходів підприємств.

У другому розділі «Аналіз сучасного стану прямого оподаткування юридичних осіб в Україні» проаналізовано динаміку наповнення Державного та місцевих бюджетів в Україні за рахунок прямих податків, їх ефективність та вплив на доходи і дідову активність суб’єктів господарювання. Окремий параграф присвячено аналізу стану прямого оподаткування юридичних осіб на прикладі Державної податкової служби Волинської обл.

У третьому розділі „Податкова реформа та розвиток стимулюючих основ оподаткування юридичних осіб в Україні” узагальнено зарубіжний досвід прямого оподаткування в іноземних країнах, проаналізовано можливість його застосування в сучасних умовах України. Також розкрито проблеми та основні напрями вдосконалення прямого оподаткування в Україні.

У висновках узагальнено та систематизовано існуючі проблеми прямого оподаткування юридичних осіб та надано рекомендації щодо вдосконалення сучасної податкової системи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Економічна сутність прямого оподаткування підприємств

Здійснення в Україні радикальних політичних та економічних трансформацій неможливе без дієвого державного управління та реформування податкової системи, запровадження ефективних і прогресивних методик у вітчизняну практику оподаткування юридичних осіб. Відповідно до загальної теорії систем розвиток будь-якої системи супроводжується диференціацією та інтеграцією її структури, ступінь яких є одним з найважливіших показників рівня організації системи [36].

Складність проведення комплексного дослідження теоретичних основ прямого оподаткування в Україні зумовлюється наявністю тотожних складових механізму оподаткування, що використовуються як у теоретичних дослідженнях учених, так і нормативно-правових актах держави. Для чіткого визначення об’єкта дипломної роботи проаналізуємо поняття, що характеризують оподаткування підприємств.

Першопочатковими при формуванні конструкцій оподаткування є податки як частина національного доходу, які вилучає держава в суб’єктів господарювання шляхом позаекономічного та економічного примусу на безеквівалентній основі з метою виконання соціально-економічних, політичних та інших функцій на умовах обов’язковості й безповоротності.

Оподаткування підприємств можна аналізувати з таких позицій:

- Семантичної (від гр. semanticos –“означаючий”) – розділ семіотики, що вивчає одиниці мови і знакових систем у людському мовленні) та етимологічної – (від гр. еtumon – “істина, істинне значення слова” і logia–“походження слова або морфеми”). Термін “оподаткування” походить від “податі”, яким у Російській імперії до середини ХІХ ст. називали податки з феодальнозалежного населення – “податного сословия”. До цієї групи людей переважно належали селяни і міщани, які платили “подушную подать”, підлягали рекрутським і натуральним повинностям, були обмежені в свободі пересування. В другій половині ХІХ ст. “податі” були замінені системою обов’язкових платежів, які мало сплачувати все населення Російської імперії. В Україні цей термін трансформувався і знайшов подальше поширення як оподаткування, тобто процес сплати обов’язкових платежів на користь держави [73].

- Онтологічної – (від гр. оn – “рід ”, ontos – “сутність ” і logia) –розділ філософії як вчення про буття, в якому досліджуються загальні основи, принципи, структура та закономірності розвитку явищ і процесів [73];

Таким чином, оподаткування прибутку підприємств є:

– процесом, що передбачає такі стадії: встановлення ставок оподаткування та нормативно-правових меж, що визначають умови оподаткування підприємств у кожній конкретній країні, безпосередньо процедури стягнення обов’язкових платежів на користь держави та механізми контролю за дотриманням повноти відображення об’єктів оподаткування в обліку, достовірності нарахування та своєчасності сплати;

– явищем установлення та стягнення платежів індивідів для трансферту фінансових ресурсів із приватного (фізичні та юридичні особи) сектора в державний;

– засобом фінансової політики для впливу на розміщення ресурсів, розподіл багатств і суспільний вибір;

– інструментом фіскальної політики, що здійснюється з метою фінансування суспільних, урядових потреб [2];

– відносинами, які виникають між державою і фізичними особами в зв’язку з примусовим відчуженням частини доходів з метою поповнення бюджету, що є необхідним для покриття державних і суспільних видатків.

отже, метою оподаткування прибутку підприємств є сплата на користь держави обов’язкових платежів шляхом трансферту фінансових ресурсів із приватного сектора в державний для фінансування суспільних благ і послуг з метою впливу на розміщення ресурсів, розподіл багатства та суспільний вибір, покращення становища та достатку малозабезпечених громадян, урівноваження соціального добробуту.

Для досягнення вказаної мети потрібно дотримуватись таких принципів: нейтральності, обов’язковості, рівнозначності та пропорційності, соціальної справедливості, стабільності, економічної обґрунтованості, доступності, рівномірності сплати, єдності підходів.

Класифікація податків

Закріплені

Регульовані

Залежно від каналу надходження

Податки з юридичних осіб
Податки з фізичних осіб
Змішані:

податки, які визначаються наявністю певних матеріальних благ
податки, які визначаються діяльністю платників

Залежно від платника

Залежно від форми оподаткування

Прямі (прибутково-майнові)

особисті
реальні

Непрямі (на споживання)

Залежно від каналу надходження

Залежно від способу стягнення

Пайові (кількісні)
Репартиаційні

Залежно від характеру використання

Загального призначення
Цільові податки

Разові

Систематичні

Залежно від періодичності стягнення

Рис. 1.1. Класифікація податків [44]

Важливим, з точки зору визначення економічної сутності, є аналіз різноманітних форм податків. Для з’ясування місця та ролі кожного з них в суспільному виробництві важливою є класифікація, здатна сприяти досконалому відображенню специфічних особливостей їх окремих груп.

Існує декілька підходів до класифікації податків. Основні критерії – це форма оподаткування, економічний зміст об’єкта оподаткування, рівень державних структур, які встановлюють податки, та спосіб стягнення (рис. 1.1).

Подібні критерії класифікації мають або певне теоретичне значення, або лише запроваджуються до чинного податкового законодавства України, або стосуються іншого законодавства (наприклад, бюджетного – коли йдеться про розподілення податків згідно з каналами надходження до певних видів бюджетів). Такий поділ свого часу застосовувався на практиці при законодавчому затвердженні доходів від прямих та непрямих податків з подальшим їх розподілом на доходи від кожного податку, що входить в ту чи іншу групу. Це було основою для оперативного реагування на фінансові труднощі в особливих ситуаціях для забезпечення фіскальних потреб держави [44].

У сучасній бюджетно-податковій практиці цей поділ не використовується. В Податковому кодексі законодавцем визначений практично єдиний критерій класифікації податків та зборів – залежно від компетенції органу, що вводить дію податкові платежі на відповідній території: а) загальнодержавні – податки і збори, що встановлені Верховною Радою України та вводяться винятково законами України і діють на всій території України; б) місцеві – податки і збори, перелік яких встановлюється Верховною Радою України, уводяться в дію місцевими радами та діють на території відповідних територіальних громад В Україні.

Однак у Коментарі до податкового кодексу відзначається, що залежно від форми оподаткування можна виділити: а) прямі (прибутково-майнові) податки – це податки, які справляються в процесі придбання й акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об’єкта оподаткування та включаються в ціну товару й сплачуються виробником або власником: особисті – податки, що сплачують платником податків за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) і враховують платоспроможність платника; реальні (від англ. real – майно) – податки, що сплачують з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній дохід; б) непрямі (на споживання) – податки, які справляються в процесі використання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надлишку до ціни виробництва товару й сплачуються споживачем. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою й споживачем товару (робіт, послуг). Останній же являє собою платника реального. Саме критерій збігу юридичного й фактичного платника є одним з основних при розмежуванні податків на прямі й непрямі. При прямому оподаткуванні юридичний і фактичний платники збігаються, при непрямому – ні.

Поділ податків на прямі та непрямі існує також в офіційних документах впливових міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана з оподаткуванням, та в наукових публікаціях на фіскальну тематику, а також у словниках, довідниках і енциклопедіях фінансово-економічного спрямування. Поняття «пряме оподаткування» («direct taxation») , «прямі податки» («direct tax») фігурують в документах СОТ, які «підтверджують традиційне розмежування між прямими і непрямими податками у сфері міжнародної торгівлі» [25]

Повні права поняття прямих податків збережено в документах ЄС, де податкова політика має дві складові. Якщо відповідальність за політику в сфері прямого оподаткування покладено на уряди країн-членів ЄС, то для забезпечення вільного руху товарів та надання послуг непряме оподаткування значною мірою гармонізоване на міжнародному рівні. Щодо прямих податків держави ЄС обходяться координацією зусиль по боротьбі з ухиленням від податків та запобігання подвійного оподаткування. Співробітництво в сфері прямих податків набагато ширше.

Вважаємо, що найбільш точне визначення прямих податків дають А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко, а саме: прямі податки (Direct Taxes) – податки, що стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян [21].

Таким чином, кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном.

За найзагальнішим визначенням - це закономірне об’єктивно-суб’єктивне явище, система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави частини вартості ВВП з метою фінансового забезпечення виконання державою її функцій [18].

Прямими податками є обов’язкові платежі, що не мають конкретного цільового призначення і стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків – власників цих доходів або майна. Тобто розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Порівняно з непрямими прямі податки більш справедливі, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу. Прямі податки виступають дійовим фінансовим регулятором доходів платників, інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання тощо. При цьому вони справляють значний вплив на саму державу, яка повинна забезпечити умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають і надходження до бюджету [19].

Окрім того, пряме оподаткування вимагає відпрацювання механізму попередження ухилень від оподаткування, а також складного механізму стягнення податків, оскільки виникають проблеми в обліку об’єкта оподаткування.

Зважаючи на об’єкт дослідження даної дипломної роботи, класифікація податків за критерієм форми оподаткування викликає особливий інтерес. Вона вміщує всю їх сукупність, і на її основі найкраще розкриваються сутність та зміст цієї економічної категорії (рис. 1.2).

Податки

Прямі

Непрямі

Особисті

Подушний

Реальні

Фіскальні монополії

Акцизи

Зрівнювальне

Преференційне

Протекціоністське

Фіскальне

Статистичне

Мито

Прибутковий

Земельний

На додану вартість

З обороту

З продажів

Універсальні

Специфічні

Майновий

На грошовий капітал

Промисловий

Домовий

На спадщину і дарування

Рис. 1.2 Класифікація прямих та непрямих податків [44]

Об’єктивні труднощі при визначенні критеріїв такої класифікації стримують масштаби її практичного використання. Поділ податків на прямі і непрямі пов’язують з методом їх встановлення [47]. В той же час, до сьогодні не існує чітких критеріїв такого розмежування. Так, наприклад, Л.І. Якобсон вважає, що прямі податки безпосередньо пов’язані з характеристиками платника: ними обкладаються фізичні та юридичні особи, а також їх доходи, а непрямі – з діяльністю, якою займається платник податків, тому ними обкладаються ресурси, види діяльності, товари та послуги [87].

У той же час С.М. Нікітін, М.П. Степанова, Є.С. Глазова підкреслюють принципову відмінність прямих податків, які орієнтовані на обкладення доходів підприємництва чи населення, від непрямих, які спрямовані на кінцеве споживання [51]. Найбільш поширеною є думка, що в основі розподілу податків на прямі та непрямі лежить теоретична можливість їх перекладення на споживачів. Кінцевим платником прямих податків виступає той, хто отримує прибуток чи є власником майна, а непрямих – споживач товару, на якого податок перекладається шляхом надбавки до ціни. Але це лише теоретичне припущення, як стверджує Д.Г. Чернік, оскільки на практиці справа може обернутися інакше [47]. Прямі податки за певних умов можуть також перекладатися на споживача. Так, прямий за визначенням податок на прибуток, за умови перекладення його на ціни, стає непрямим. У свою чергу, непрямі податки також не завжди можуть бути перекладені на споживача, оскільки ринок не обов’язково у повному обсязі прийме товар за завищеними цінами.

Тобто межа між прямими та непрямими податками нерідко буває умовною. Зважаючи на цю умовність, в економічній літературі окремі автори пропонують відмінити такий поділ, а в якості критерію класифікації податків прийняти принцип, який дозволяє оцінити вплив кожного з них на мотиви економічної поведінки виробника [68]. Не піддаючи сумніву необхідність та важливість такої класифікації податків, слід зазначити, що вона має право на існування не замість, а поряд з класифікацією на прямі та непрямі. З точки зору фіскальної спрямованості оподаткування, що має неперехідне значення, поділ податків на прямі та непрямі не втрачає своєї актуальності.

Саме тому досить поширені пошуки додаткових критеріїв поділу податків на прямі та непрямі. Зокрема, В.М. Федосов, В.М., Опарін, Г.О., П’ятаченко доповнюють цей поділ критерієм урахування платоспроможності платника [59]. Дійсно, такий підхід дозволяє більш чітко визначити їх відмінності. Та все ж згадана умовність продовжує мати місце, а отже, потребує зваженого ставлення до рекомендацій, особливо категоричних, які зустрічаються в економічній літературі, наприклад, щодо повної відміни непрямих податків.

Як було зазначено вище, розвиток податкової системи пов’язаний з наявністю диференціації, яка набуває характеру закономірності [74].

Це співвідношення між прямими і непрямими податками змінюється у процесі еволюції оподаткування. Статистичні дані (табл. 1.1.) свідчать, що наприкінці XIX — на початку XX ст. в більшості країн переважали непрямі податки.

Таблиця 1.1.

Співвідношення прямих і непрямих податків, %

Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних осіб на прикладі державної податкової служби Волинської області 📙 Дипломная → 🆔 15503