Сучасне значення бухгалтерського обліку та економічного аналізу

ВСТУП

Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин   у процесі утворення розподілу  та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед  мають забезпечити грошовими  ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну вплату необхідних для підприємства засобів виробництва.

Між фінансовою і виробничо - збутовою   сторонами діяльності підприємства існує тісний звязок і  взаємозалежність. Так, фінансовий успіх   дуже часто є наслідком добрих виробничих показників. Зростання обсягів виробництва , поліпшення якості і асортименту продукції , ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному , а інколи і дострокового одержання грошових коштів на розрахунковий рахунок. Це один  напрям впливу. .Однак є  інший , що зумовлюється зміною ефективності виробничих процесів. Наприклад, зростання ефективності виробництва завжди зменшує потребу в ресурсах, а отже, скорочуються відповідно витрати  фінансових коштів.

Нормальна фінансова  діяльність , в свою чергу, створює належні умови для виробництва продукції , забезпечує додаткові можливості для понадпланового його збільшення.

Але не завжди підприємство працює вдало .Можливі й такі варіанти коли результати діяльності не завжди втішні. Це тоді коли прибутки підприємства зменшуються заборгованість перед кредиторами наша збільшується  , зменшується платоспроможність підприємства.

Погіршення фінансового  стану - процес, звичайно, поступовий, і  тому правомірно розрізняти певні його стадії.Спочатку підприємство відчуває деякі фінансові труднощі, потім фінансові проблеми стають постійним, а несплачені борги невпинно зростають. Нарешті , у звязку з неможливістю погашення великих сум заборгованості підприємство припиняє свою роботу і навіть існування.

 Тому для запобігання критичних наслідків роботи на підприємстві  постійно потрібно проводити аналіз фінансового стану підприємства.

 Також будь –яке  підприємство  в тій чи іншій  степені   постійно їй                         і потребують   додаткових  вкладень .Найти   їх   можна   на   ринку капiталів, запрошуючи, потенційних  інвесторів  і  кредиторів  шляхом обєктивного інформування їх про свою фінансово - господарську діяльність, тобто в основному з допомогою фінансової звітносоті, а точніше за допомогою результатів фінансового аналізу .

           Практично всі користувачі фінансових звітів підприємства використовують результати фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів.                                                                 

 Власники аналізують фінансові звіти для підвищення доходності капіталу, забезпечення стабільності підприємства. Кредитори і інвестори аналізують фiнансовi звіти , щоб мінімізувати свої ризики по кредитах і вкладах. Можна з впевненістю сказати, що якість прийнятих рішень повністю залежить від  якості аналітичного обгрунтування рішення. Про інтерес до фінансового аналізу говорить факт, що в останні роки появилось багато публікації , присвячені фінансовому аналізу, активно освоюється досвід фінансового аналізу і управліннями підприємствами, банками, страховими організаціями.

  Введення нового  плану рахунків бухгалтерського  обліку, приведення форм бухгалтерської  звітності   до вимог міжнародних  стандартів   викликає

необхідність використання нової методики фінансового аналізу, який би відповідав умовам ринкової економіки. Така методика потрібна для кінцевого вибору ділового партнера , визначення степені фінансової стійкості підприємства, оцінки ділової активності  і ефективності підприємницької діяльності. 

Аналіз фінансового стану підприємств проводиться з метою виявлення вразливих місць i визначення шляхів їх усунення. Дані аналізу відіграють

вирішальну роль при  визначенні напрямів конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань і для розробки програм розвитку на перспективу.

   1 Сучасне значення бухгалтерського обліку та економічного аналізу

             1.1 Бухгалтерський облік як інформаційна система підприємства

  Облік є невід'ємною  складовою частиною господарської діяльності людства з багатовіковою історією. Поява обліку  неминуча, об'єктивна закономірність, а його подальший розвиток  наслідок економічного прогресу людства  ,адже чим складнішою та різноманітнішою ставала господарська діяльність,тим складнішим ставав облік, розширювалися його функції та ускладнювалися завдання. Розвитку обліку в різних країнах притаманні певні особливості, але його основні напрямки зберігають схожі тенденції.

 Бухгалтерський облік  є поєднуючою ланкою між господарською діяльністю й особами, які приймають рішення. Усі учасники ринку, займаючись бізнесом, бажають знати, скільки вкладати в діло, скільки витрачати, скільки віддавати державі у вигляді податків, а скільки коштів залишати для особистого користування. Джерелом цієї інформації , яку потребують, постійно є правильне ведення бухгалтерського обліку, без чого неможливо:

• забезпечити контроль за наявністю та рухом майна і раціональним використанням усіх видів ресурсів; 
• користанням усіх видів ресурсів;

-      своєчасно попереджати негативні факти в господарській діяльності, ви-

являти та мобілізувати резерви, розробляти заходи щодо їх, використання;

-     одержувати повну та правдиву інформацію про господарські процеси та фінансові результати діяльності;

• правильно розраховуватися з фінансовими органами.

Отже метою проведення бухгалтерського обліку і складання  фінансової звітності є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та

неупередженої інформації про фінансове становище , результати діяльності та рух грошових коштів.

Бухгалтерський облік, призначений для вимірювання  господарської діяль-ності шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання, для обробки даних, зберігаючи їх до потрібного часу, а потім їх переробки для того, щоб вони стали корисною інформацією, передачі за його допомогою інформації тим хто використовує її для прийняття рішень.

 Але бухгалтерський облік  це не тільки засіб реєстрації  фактів господарсь-кого життя, а й матеріал для читання й прийняття рішень. Саме облік надає значну інформацію, без якої не можуть працювати фінансист та економіст, управлінський персонал. Бухгалтерський облік , будучи фінансовим центром управлінської системи, дозволяє управлінському апарату i зовнішнім користувачам мати повну картину господарської діяльності підприємства.

Існує декілька класифікацій користувачів бухгалтерської інформації. Так у світовій практиці користувачів розподіляють на чотири основні групи:

               • державні органи і громадські  організації;

    • юридичні особи, які мають стосунки з даним підприємством;

               • фізичні особи (акціонери);

               • зарубіжні партнери та інвестори. 

 Характеристика основних  інтересів і цілей різних ґруп  учасників підпри-ємства наведена в таблиці 1.1                                       

        Таблиця 1.1- Основні інтереси і цілей різних груп учасників підприємства.

          Адміністрація приймає рішення  , що ґрунтуються на даних бухгалтерського  обліку та їх аналізі, тому  є одним з основних користувачів.

          Користувачі, які мають прямий фінансовий iнтерес до діяльності підпри-ємства, але знаходяться поза ним ,- це дійсні і потенційні інвестори (власники), позикодавці, постачальники, покупці. Для них важливо постійно мати дані про те, наскільки успішно були досягнуті цілі в плані прибутковості, і яка ліквідність. Оскільки, на основі цих даних потенційні інвестори роблять висновки, які фінансові перспективи підприємства в майбутньому, чи потрібно вкладати в нього кошти, чи має підприємство кошти виплачувати дивіденди.

          Бухгалтерський облік на кожному підприємстві має бути побудований та

організований відповідно до вимог розмежування облікових даних за відповідними ознаками діяльності. Вимоги, які висуваються до бухгалтерського обліку

відображено на рисунку 1.1.

          Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких прин -ципах:

    - обачність  - застосування в бухгалтерському  обліку методів оцінки, які

повинні запобігати заниженню  оцінки зобов'язань та витрат і завищенню  оцінки активів і доходів підприємств;

    -  повне  висвітлення - фінансова звітність  повинна містити всю інформації про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

    -  автономність - кожне підприємство розглядається  як юридична особа, відокремлена  від її власників, у зв'язку  з чим її особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності;

    -  послідовність - постійне застосування підприємством обраної облікової

    політики. Зміна можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована   та розкрита у фінансовій звітності;  

                        Рисунок 1.1 – Вимоги до бухгалтерського  обліку.

    - безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здiйсню-

 ється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

- нарахування та відповідність  доходів і витрат - для визначення  фінансового результату звітного  періоду необхідно порівняти  доходи звітного періоду з  витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

- превалювання сутності  над формою - операції обліковуються  відповідно до їх сутності, а  не лише виходячи з юридичної  форми;

-iсторична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та їх придбання;

- єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення  всіх господарських операцій  підприємства у його фінансовій  звітності здійснюється в єдиній  грошовій одиниці;

- періодичність - можливість  розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

1.2 Метод бухгалтерського  обліку

            Бухгалтерський облік, як і  будь-яка iнша економічна наука, має свій пред-

мет, об’ єкти, суб  ‘єкти і метод.

Вивчення того ,що обліковується  розкриває зміст предмету бухгалтерського  обліку, а вивчення того, як ведеться облік, якими основними способами  і прийомами він здійснюється, характеризується його метод.

Суб'єкт бухгалтерського  обліку - це господарюючий суб'єкт (підприємство організація, установа, підприємець).

Під об'єктом обліку розуміють  конкретний засіб (майно) або джерело  його утворення наприклад, матеріали, паливо, готівка (гроші в касі), безготівкові кошти (кошти на поточному рахунку  в банку), прибуток, тощо.

 Основною ланкою  застосування бухгалтерського обліку  є підприємство господарська  діяльність якого і є предметом  бухгалтерського обліку .При цьому

під, господарською діяльністю розуміють спрямування власних  і залучених ко-

штiв або ресурсів на виробництво, зберігання, переміщення та споживання гос-

подарських цінностей. Основною властивістю кожного господарюючого суб'екта є залучення ним цінностей  у кругообіг, мета i характер якого визначається видом господарства.

 Однак господарська  діяльність складається з окремих елементів – операцiй, процесів. Ці елементи безпосередньо відображаються в бухгалтерському

    обліку і визначають окремі об'єкти, що складають конкретний зміст предмету.                                                 Початком бухгалтерського обліку е сприйняття господарських фактів. Важ-

    ливе завдання бухгалтера - сприйняти та визначити , чи відноситься даний

    господарський факт , явище або процес до об'єктів бухгалтерського обліку.

    Адже не всі господарські факти, процеси, явища, що здійснюються на підпри-

    мстві, можуть виступати об'єктами обліку. Виходячи з принципів організації

    обліку , господарський факт може стати об'єктом обліку тільки за таких умов:

            • Якщо він має вартісну  оцінку;   

            • Задовольняє виробничому або правовому аспекту господарювання;

            • Вже відбувся за часом..

             Предметом господарської діяльності є господарські маси , тобто господар-

ські відносини до речей або осіб. В той же час  предмет бухгалтерського обліку характеризує всі сфери здійснення економічних (виробничих, підприємниць-

    ких) процесів, а саме: господарські засоби , джерела отримання (формування)

    та обігу. Предметом бухгалтерського обліку є не самі об'єкти, а інформація про                                них, яка необхідна для управління.

   Сутність предмету  розкривається через об'єкти, що  обліковуються, які за

    економічним змістом та призначенням можна об'єднати в дві групи:

1. Об'єкти. що забезпечують  господарську діяльність підприємства;

2. Об'єкти, що складають  господарську діяльність підприємства.

   До першої групи  відносять господарські засоби  та їх джерела,до другої -

господарські процеси  та їх результати.До джерел відносяться  власні і залучені кошти. Зокрема до власних коштів відноситься cтатутний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток. До залучених - довгострокові кредити банку, короткострокові кредити банку, кредиторська заборгованість підприємства.  

             Таблиця 1.2- Об'єкти предмету бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік будується на певних принципах, має свій метод,що об’еднуе сокупність способів і прийомів, за допомогою яких він виконує своi функцii . Предмет бухгалтерського обліку не можливо розкрити без допомоги 

його методу.

Пiд методом  науки розуміють те, як та за допомогою своїх методів вивчає свiй предмет. Методом обліку в практичному розумінні є використання рiзних прийомiв  обробки отриманих даних, які зафіксовано документально (агрегування , групування, нагромадження). Методом науки бухгалтерського обліку в широкому розумінні цього слова, виступає моделювання реальної дійсності господарської діяльності. В обліку за допомогою моделювання досліджується, обмiрковується, аналізується та пізнаються факти господарського життя.

Пiд методом обліку розуміють сукупність способів дослідження , які до-зволяють всебічно вивчити зміст науки про бухгалтерський облік. Систему спо-собів і прийомів ,за допомогою яких об'єкти обліку відображаються та узагаль-ються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективним використанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення збереження власності і досягнення більшої ефективності господарської діяльності, називають методом бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку залежить від предмету обліку, тобто від об'єктів , які відображаються та контролюються, а також поставлених перед обліком завдань та вимог.                                        

 Кожний спосіб або  прийом бухгалтерського обліку  називається елементом

його методу. Основними  елементами методу бухгалтерського  обліку е: докумен-

тація і інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і  подвійний запис, бухгалтер-ський  баланс і звітність.                                    

 Метод бухгалтерського обліку полягає в сукупності елементів:

      • Первинне спостереження  (документація і інвентаризація);

      • Вартісне вимірювання  (оцінка і калькуляція);                  

     • Групування та систематизація ( рахунки та подвійний запис);

     • Підсумкове узагальнення (баланс і звітність).

        Бухгалтерській облік, що є  безперервним, відображає різноманітні  засоби i процеси. Для групування об’єднання різнорідних господарських явищ необхiдно зробити оцінку. Оцінка - це спосіб вираження в єдиній грошовій формі господарських засобів і процесів.

 Оцінка як спосіб  ведення бухгалтерського обліку  передбачає порядок оцiнки активів підприємства для відображення їх в обліку.

 Рахунки. Операції, відображені  в документах, реєструються за  допомогою ціальних таблиць, які називаються рахунками бухгалтерського обліку. Вони

призначенi для групування в поточному обліку однорідних госпдарських операцiй.    

Всi рахунки компактно зібрані в Плані Рахунків.                                                                                                                                                                                                                                        План  Рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку в усіх

cферах економічної діяльності.

              Структура плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (бала-нсу, звіту про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів та звіту про власний капітал).

              Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив балансу, а

класiв 4-6  -пасив, управлінської

              Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7-9. задоволення потреб внутрішніх користувачів на рахунках управлінської бухгал-терiї  при використанні відповідних статей можна вести облік за центрами відповідальності отриманих даних, а отже прийняттю оптимальних управлінських рішень.

              Позабалансові рахунки, враховуючи їх специфіку, у Плані Рахунків відок-ремлені та розкривають інформацію про наявність і рух майна , що не належить підприємству,але знаходиться в тимчасовому його користуванні або розпорядженні

              Основними завданнями організації бухгалтерського обліку на позабалан-

сових рахунках є:

• Своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття засобів ,                               що обліковуються на позабалансових рахунках;

              • Повне зберігання майна, що відображене на цих рахунках;

              • Контроль за використанням засобів та джерел їх покриття, що не на-               лежить даному підприємству;

• Правильна організація  систематичного і аналітичного обліку майна та            зобов'язань;

              • Всебічна та повна інформація про ці рахунки для потреб управління,              оцінки платоспроможності.                             

            Позабалансові рахунки умовно поділяють на три підгрупи: майнові, умовних прав та зобов'язань, операційно – контрольні.

             Всі господарські операції, що  викликають зміну у складі  і розміщені засобiв підприємства, а також в джерелах їх утворення, в обов'язковому порядку повинні бути зафіксовані в документах. Спосіб оформлення господарських операцiй документами називається документацією. Цей елемент методу забезпечує спостереження і первинний контроль за господарською діяльністю підприємства, надає юридичну силу інформації бухгалтерського обліку.   

             Дані бухгалтерського обліку , що суворо документовані, є достовірними,

доказовими і такими, що мають  юридичну силу. При розв'язанні конфліктів

Мiж господарськими організаціями і підприємствами в арбітражі та в судових                                       органах документи набувають виключно важливе правове значення.

              Калькуляція. Основою для оцінки продукції е відображення і узагальнення

витрат, пов’язаних з певним господарським  процесом, що завершується каль-

кулюваниям. Калькулювання - це спосіб обчислення собівартості всього обсягу ,а також одиниці виготовлення продукції. На промислових підприємствах  калькулювання полягає в обчисленні собівартості придбаних матеріалів, випу-щеноi та реалізованої продукції. Як спосіб обчислення собівартості, калькулю-

вання забезпечує визначення суми витрат, пов'язаних з здійсненням процесів заготiвлi (постачання), виробництва та реалізації, віднесення цих витрат на певний об'єкт обліку та його оцінку за фактичною собівартістю.

              Подвійним характером операції зумовлена необхідність взаємопов'язаного вiдображення економічних явищ на бухгалтерських рахунках. На них всі гос-подарські операції відображаються з допомогою подвійного запису.

            Подвійний запис. Господарські операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису, який полягає в тому. що кожна бухгалтерська операція записується двічі: один раз - на одному рахунку, (ругий раз - на іншому. Рахунки та подвійний запис є прийомом групування систематизації об'єктів бухгалтерського обліку. Подвійний запис характеризує зв'язки між елементами, напрямок руху інформації між ними. Завдяки йому iнформаційна система набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної iнформації, але й рух їх потоків.

             Iнвентаризація. Незважаючи на те , що бухгалтерський облік чітко доку-ментований ,для достовірності його даних необхідно систематично перевіряти господарські засоби в натурі. Бухгалтерські записи повинні відповідати фактичним даним. Для цього потрібно систематично проводити інвентаризацію, тобто перевіряти в натурі вказані об'єкти обліку.            

             Баланс у бухгалтерському обліку розглядається як спосіб узагальнення і групування господарських записів підприємства та їх джерел на певну дату бу-хгалтерській баланс представляє собою спосіб відображення в грошовій оцінці майнового комплексу господарства на певний момент в порівняні активів за їх

складом функціональною роллю та джерелами, за формами Їх утворення та

цiльовим призначенням.

             Звітність - це система підсумкових показників, які всебічно характеризу-

ють господарську і фінансову діяльність підприємства, результати використання його активів та стан зобов'язань. Звітність ширше висвітлює господарську дiяльнiсть підприємства ніж баланс, вона включає до свого складу ряд таблиць,якi характеризують не тільки стан, але і рух в аналітичному розрізі основних засобів,виробничих запасів, статутного капіталу, структуру собівартості тощо.

             Розглянуті елементи методу бухгалтерського  обліку безпосередньо

пов’язані між собою і знаходяться у взаємозалежності. Майно його джерела та господарські процеси відображаються в бухгалтерського обліку в наслідок су-

цiльного  спостереження, яке здійснюється шляхом документування і iнвентаризацiї.Всі операції зафіксовані в документах, отримують грошовий вираз за допомогою оцінки і калькування. Окремі операції групуються у розрізі об'єктів бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису на рахунках. І останнє, показники господарської діяльності підприємства узагальнюються за допомогою балансу та інших форм звітності, які складаються за даними рахунків.   

            На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати

фiнансову звітність.Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер під-

приємства.

            Фінансова звітність підприємства ( крім бюджетних установ, представництв  іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва) згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітнicть в Україні  включає:

            - Баланс (форма № 1);

            - Звіт про фінансові результати (форма № 2);                       

            - Звіт про рух коштів (форма № 3);

            - Звiт про власний капiтал(форма №4);

            - Примiтки до звiтiв.

             Змiст, форма та загальнi вимоги до складання кожної з цих форм звiтностi

реголюється вiдповiдними положеннями (Стандартами) .

           Метою складання фiнансової звiтностi є надання користувачам для прийн-

яття рiшень повної, правдивої та неупередженої iнформацiї про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух коштiв пыдприємства .Фiнансова звiтнiсть забезпечує iнформацiйнi потреби користувачыв щодо:придбання,продажу та володыння цiнними паперами ; участi в капiталi пiдприємства ;оцiнки якостi управління; оцінки здатностi пiдприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченостi зобов’язань пiдприємства; визначення суми дивiдендiв,що пiдлягають розподiлу;регулювання дiяльностi пыдприємства.

             Фiнансовi звiти мiстять статтi,формаб склад i змiст яких визначаються вiд-