Управління фінансовою стійкістю комерційного банку (на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

"Управління фінансовою стійкістю комерційного банку"

(на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

 

 

 

 

 

 

Магістрант

Науковий  керівник:

 

 

 

 

Київ-2009

 

Реферат

 

Дипломна  робота містить 110 сторінок, 13 таблиць, 29 рисунків, список літератури з 81 найменувань, 3 додатків на 19 сторінках.

"Управління фінансовою стійкістю комерційного банку" (на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

Предметом дипломного дослідження є аналіз фінансової стійкості комерційного банку і оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості

Об’єктом дипломного дослідження є комерційний банк ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Київ, який націоналізується державою з рекапіталізацією для попередження фінансового банкрутства.

Метою дипломного дослідження є аналіз достовірності застосовуємої системи інтегральних показників фінансової стійкості в комерційному банку і оцінка рівня ймовірності виявлення з їх допомогою тенденцій втрати банком фінансової стійкості, а також побудова сучасної моделі прогнозування рівня фінансової стійкості банку на основі GAP-менеджменту грошовими потоками банку.

Завданнями дипломної роботи є дослідження:

теоретичних питань забезпечення фінансової стійкості  комерційного банку (об’єкт управління, показники, методи та принципи оцінювання);

фактичного  рівня фінансової стійкості ВАТ  АБ "Укргазбанк" за результатами діяльності у 2006 - 2009 роках;

основних  пропонуємих напрямків підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ  АБ "Укргазбанк" (рекапіталізація, технологія GAP-менеджменту управління грошовими потоками та ризиком в  банківських операціях).

Одержані результати можуть бути використані  в практичній діяльності по виводу ВАТ АБ "Укргазбанк" з кризового стану, який є наслідком як впливу загальної фінансової кризи в світовій фінансово-кредитній системі, так і недоліків в менеджменті фінансовою стійкістю банку.

Рік виконання  дипломної роботи - 2008-2009, рік захисту  роботи - 2009.

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади забезпечення фінансової стійкості банку

1.1 Сутність та роль фінансової стійкості банку в стабільності банківської системи України

1.2 Система показників фінансової стійкості та алгоритм їх розрахунку

1.3 Методи проведення аналізу фінансової стійкості та її інформаційне забезпечення

1.4 Основні принципи комплексного оцінювання фінансової стійкості банку

Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості ват АБ “УКРГАЗБАНК"

2.1 Загальна оцінка результатів діяльності банку

2.2 Показники структури та достатності капіталу банку

2.3 Показники структури залучених та запозичених коштів банку

2.4 Показники кредитного ризику та складу портфелю активних операцій банку

2.5 Показники процентного ризику та якості (рентабельності) активів банку

2.6 Показники фінансової стійкості банку в валютних операціях

Розділ 3. Шляхи підвищення рівня фінансової стійкості ват АБ "УКРГАЗБАНК"

3.1 Рекапіталізація банку за участю держави як засіб відновлення фінансової стійкості банку в умовах наслідків світової фінансової кризи

3.2 Сучасна технологія GAP-менеджменту управління платоспроможністю та ліквідністю як основними показниками фінансової стійкості банку

3.3 Технологія управління іммунізацією баланса та спредом як захід забезпечення прибутковості, рентабельності та фінансової стійкості банку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

Забезпечення  фінансової стійкості банків - необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, заінтересований у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, комерційний банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства. Класичне поняття про банківську систему виходить з існування трьох головних критеріїв, які слід враховувати комерційним банкам, розглядаючи проблему ризику. Це - ліквідність, рентабельність та безпечність.

Зважаючи  на це, проблеми ефективного управління банківською діяльністю необхідно  досліджувати з позицій можливості досягнення комерційними банками динамічного  стану фінансової стійкості та підтримання  оптимальної позиції на шкалі "прибуток-ризик". Такий підхід не є традиційним  для вітчизняної школи фінансового  управління комерційним банком, у  розвинутих країнах він також  недостатньо відпрацьований.

Аналізу основних аспектів забезпечення фінансової стійкості  фінансово-кредитних інституцій, зокрема  банків, та їх ролі у ринковій економічній  системі присвячені праці багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних учених. У процесі дослідження  були вивчені та узагальнені результати праць, авторами яких є українські вчені: М.Д. Алексеєнко, В.В. Вітлінський, О.Д. Василик, А.М. Герасимович, О.Д. Заруба, С.Ф. Голов, О.В. Дзюблюк, Б.С. Івасів, Т.Т. Ковальчук, І.М. Лазепко, В.П. Малюков, М.І. Мирун, А.М. Мороз, С.С. Осадець, А.А. Пересада, Д.В. Полозенко, Л.О. Примостка, М.Ф. Пуховкіна, К. Є. Раєвський, М.І. Савлук, В.І. Сушко, Р.І. Тиркало, В.М. Федосов, О.Л. Устенко, Р.І. Шіллер, В.А. Ющенко, О.І. Ястремський; західні економісти: Е. Альтман, К.А. Блумфілд, Є.Ф. Бріхем, Е. Белтенспергер, Б. Бухвальд, Е. Долан, П.Ф. Друкер, К. Кемпбелл, Т. Кох, Н.М. Марковіц, Р.С. Мертон, Ф. Мишкін, Е. Рід, П. Роуз, Дж. Сінкі, У. Харрісон, Н. Фрідмен, Д.Л. Чессер; російські вчені: Л.Г. Батракова, В.В. Іванов, О.І. Лаврушин, Ю.С. Масленченков, Г.С. Панова, О.С. Стоянова, Є.Б. Ширинська, В.М. Усоскін, В.Е. Черкасов.

В умовах наслідків  світової фінансової кризи 2008 - 2009 рр. особливої  актуальності набувають дослідження  забезпечення фінансової стійкості  комерційного банку, глибинних причин її порушення та механізму виникнення фінансової кризи. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямованості на розроблення цілісного  підходу до оптимізації фінансового  управління банками в умовах нестабільності і ризику, пошуку можливих шляхів досягнення динамічного стану фінансової стійкості  та виходу на траєкторію стабільного  зростання.

Комерційному  банку в процесі діяльності постійно потрібно вирішувати дилему "прибутковість - ліквідність", від успішного  вирішення якої багато в чому залежить його функціонування. Існування цієї проблеми зумовлене ризикованим  характером здійснення багатьох банківських  операцій. Суб’єктивні та об’єктивні чинники ринкового механізму  суттєво впливають на банківську сферу, здійснюючи прямий чи непрямий вплив як на самі банківські установи, так і на клієнтів банку та його ділових партнерів. Надзвичайно  високе значення банків в ефективно  функціонуючій ринковій системі  зумовлює такий стан справ, коли суспільство  не ставитиме під сумнів платоспроможність  та стабільність банківської системи, а депоненти та акціонери повинні  мати повну впевненість у фінансовій стійкості свого банку.

Однак, незважаючи на значний обсяг вагомих наукових робіт з досліджуваних питань, можна констатувати, що саме цей  напрям не знайшов достатнього висвітлення  в теорії та практичних розробках. Методологічне  та прикладне значення вказаної проблеми, а також необхідність вирішення  ряду практичних питань обумовили актуальність вибору теми даної роботи, її цільову спрямованість та методи дослідження.

Таким чином, актуальність теми дипломного дослідження полягає в то-му, що на сьогодні інтегральна методологія показників діяльності Національного банку України виявила свою неспроможність виявити реальні ознаки втрати банком фінансової стійкості за рахунок ризикованої ресурсної (пасивної) та кредитної (активної) політики, а також відсутності необхідного обсягу зовнішніх реальних резервів на нейтралізацію ризиків банківської діяльності.

Предметом дипломного дослідження є аналіз фінансової стійкості комерційного банку і оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості.

Об’єктом дипломного дослідження є діяльність комерційного банку ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Київ, який націоналізується державою з рекапіталізацією для попередження фінансового банкрутства.

Метою дипломного дослідження є аналіз достовірності застосовуємої системи інтегральних показників фінансової стійкості в комерційному банку і оцінка рівня ймовірності виявлення з їх допомогою тенденцій втрати банком фінансової стійкості, а також побудова сучасної моделі прогнозування рівня фінансової стійкості банку на основі GAP-менеджменту грошовими потоками банку.

Завданнями дипломної роботи є дослідження:

теоретичних питань забезпечення фінансової стійкості  комерційного банку (об’єкт управління, показники, методи та принципи оцінювання);

фактичного  рівня фінансової стійкості ВАТ  АБ "Укргазбанк" за результатами діяльності у 2006 - 2009 роках;

основних  пропонуємих напрямків підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ  АБ "Укргазбанк" (рекапіталізація, технологія GAP-менеджменту управління грошовими потоками та ризиком в  банківських операціях).

Методами дипломного дослідження  є - структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, побудова математичних моделей розрахункових алгоритмів в “електронних таблицях” EXCEL-2000 та проведення аналітичного та прогнозного моделювання з використанням ПЕОМ.

Інформаційно-методологічними джерелами  дипломного дослідження були Закони України, нормативно-інструктивні документи Національного банку України, монографії з питань банківської справи та банківської діяльності, статистична інформація по діяльності банківської системи України, опублікована Національним банком України та Асоціацією українських банків на Інтернет-сайтах, фінансова звітність ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 - 2009 роки, опублікована в поточних та річних звітах на офіційному Інтернет-сайті банку.

Таким чином, практична цінність запропонованої в науковому дослідженні в рамках завдань дипломного проекту методології управління фінансовою стійкістю банка з використанням GAP-менеджменту грошовими потоками банку полягає в обґрунтуванні дієвості пропонуємого методологічного інструменту для прийняття практичних заходів по виведенню ВАТ АБ "Укргазбанк" з кризового стану, який є наслідком як впливу загальної фінансової кризи в світовій фінансово-кредитній системі, так і надмірної ризикованості політики управління ресурсними та кредитними грошовими потоками в банку з застосуванням тільки інтегральних показників фінансової стійкості банку.

 

Розділ 1. Теоретичні засади забезпечення фінансової стійкості банку

1.1 Сутність та  роль фінансової стійкості банку  в стабільності банківської системи  України

 

Фінансова стійкість  комерційного банку - це його спроможність з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком реалізовувати свої функції на ринку незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх факторів [33].

Останні включають [33]:

Загальний економічний  стан, що може впливати на вирішальні компоненти фінансової стійкості - доходи і витрати, особливо, за кредитними операціями. Це обсяги і капіталізація виробництва, ділова активність і фінансовий стан позичальників, стан платіжного балансу країни, інвестиційної сфери, масштаби тіньової економіки, ступінь бартеризації господарських зв’язків, залежність економіки та всієї фінансової системи від зовнішніх запозичень фінансових ресурсів;

Рівень соціально-політичної стабільності в країні, курс державної політики, у тому числі в соціальній сфері;

Ступінь розвитку банківського законодавства, особливо щодо питань повернення кредитів, сплати відсотків, процедури банкрутства  та правового забезпечення кредитного процесу;

Стан фінансового  ринку, що включає кон’юнктуру на грошовому ринку, тісно пов’язану з темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, витратами на обслуговування державного боргу, рівнем доходності цінних паперів і наявністю чи відсутністю тиску з боку владних структур щодо здійснення кредитної емісії для погашення державного боргу або посилення податкового пресу, курсом національної валюти, а також ступенем податкового навантаження на банки і регулюванням та контролем з боку центрального банку.

Значення  терміна "стійкість", як правило, досить часто трактується залежно  від контексту, використання аналітичних  методів та рівня систем, що розглядаються. Такий підхід характеризується відсутністю  строгої обґрунтованості та чіткості визначень і досить часто стає причиною змішання понять і невизначеності категорій.

В економічній  літературі немає єдиного підходу  до визначення поняття фінансової стійкості  комерційного банку. Нерідко його ототожнюють  з такими економічними поняттями, як надійність, платоспроможність, ліквідність. Так, деякі автори стверджують, що фінансова  стійкість банку визначається рівнем його ліквідності та платоспроможності [32]. Слід зауважити, що ліквідність  комерційного банку характеризує механізм перетворення фінансових чи матеріальних активів у грошові кошти з  метою своєчасного виконання  зобов’язань, а платоспроможність  визначається здатністю банку своєчасно  і повністю виконати свої платіжні зобов’язання. Це дуже важливі складові, але врахування тільки їх під час  визначення фінансової стійкості банку  є, на нашу думку, недостатнім.

Інші фахівці  стверджують, що стійкість банку  залежить від збалансованості його активів і пасивів, якості кредитно-інвестиційного портфеля і кількості клієнтів [30]. Цей підхід викликає певні зауваження: по-перше, в ньому не враховуються такі важливі складові фінансової стійкості, як прибутковість, платоспроможність  та ліквідність банку; по-друге, твердження, що фінансова стійкість банку  залежить від кількості клієнтів, є недостатнім для пояснення  цієї взаємозалежності (не враховується їх фінансовий стан).

В.П. Пантелеєв  і С.П. Халява визначають фінансову  стійкість як своєрідне перевищення  доходів над витратами [66]. Твердження, що фінансова стійкість банку  визначається рівнем його прибутку і  сумою сплачуваних дивідендів, видаються  дуже спірними. безумовно, рівень прибутку є важливим узагальнюючим показником банківської діяльності, але для визначення фінансової стійкості потрібно знати за рахунок яких джерел його отримано і як він був розподілений. Ознакою фінансової стійкості насамперед є стабільність джерел доходу банку. Рівень дивідендів, що сплачуються, також не може бути показником високоефективної діяльності банку, незважаючи на його привабливість для акціонерів.

Ю.С. Масленченков ставить фінансову стійкість  у залежність від відповідності  діяльності банку нормативним узагальнюючим  показникам, які синтезують характеристики економічних складових стійкості: обсяг і структура власних  коштів, рівень доходів і прибутку, достатність капіталу, мультиплікативна ефективність власного капіталу, норма  прибутку на власний капітал, ліквідність, створення доданої вартості банком [69]. До прихильників такого розуміння  фінансової стійкості належить Р. Шіллер, автор книги "Фінансова стійкість  комерційного банку та шляхи її зміцнення" [69]. На мою думку, фінансова стійкість  не може визначатись тільки відповідністю  діяльності банку нормативним узагальнюючим  показникам, тому що останні слугують лише орієнтиром і нерідко неправильно  розраховуються. Урахування обмеженої  групи показників фінансової стійкості  банку також є недостатнім  і потребує розширення.

Н. Шелудько пропонує таке визначення фінансової стійкості: "Це динамічна інтегральна характеристика спроможності банку як системи трансформування  ресурсів та ризиків повноцінно (з  максимальною ефективністю та мінімальним  ризиком) виконувати свої функції, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища" [70]. Таке твердження непереконливе. По-перше, у ньому дається дуже вузьке визначення комерційного банку  як системи. По-друге, незрозумілим є  ставлення автора до показників платоспроможності  та ліквідності і важливості їх для  визначення фінансової стійкості.

Деякі автори роблять спробу визначити фінансову  стійкість у межах певних показників [72]. Вони формують групу коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості  комерційного банку на основі аналізу  джерел його коштів, залежності від  кредитів, розміру власних коштів відносно залучених та ін. Зазначений підхід викликає кілька зауважень. По-перше, вибір показників обмежується показниками, що характеризують переважно пасиви балансу банку без урахувань змін в активі. По-друге, автори на свій розсуд формують перелік показників та їх пріоритетність за відсутності єдиних нормативних критеріїв, які характеризують фінансову стійкість комерційного банку.

Можна виділити низку суттєвих, на наш погляд, недоліків, притаманних розглянутим визначенням  фінансової стійкості комерційного банку. По-перше, методологія і практика визначення фінансової стійкості ще не повною мірою охоплюють основні  аспекти цього процесу у взаємозв’язку  і взаємообумовленості, а система  показників, які використовуються, являє собою зведення особистих  відокремлених характеристик, часто  не пов’язаних між собою, що суттєво  ускладнює визначення і забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. По-друге, недостатньо повно  враховуються фактори, що формують стійкість  комерційного банку. По-третє, недостатньо  розроблені методологічні аспекти  формування фінансової стійкості комерційного банку і відсутні методичні підходи  до прогнозування фінансової стійкості  шляхом розроблення бізнес-плану  комерційного банку.

Одним із головних факторів розвитку економіки, реалізації і впровадження інвестиційних програм є кредитно-банківська система країни взагалі та комерційні банки зокрема. Злиття промислового і банківського капіталу у формі фінансово-промислових груп є основою розвитку економіки. Важливою якісною характеристикою кредитно-банківської системи має бути її стійкість. Досягти цієї якісної характеристики неможливо без забезпечення стійкості кожного окремого комерційного банку. Основна проблема стійкості комерційних банків пов’язана з нестабільною економікою України, яка робить тільки перші кроки у напрямку відкритого суспільства з метою знайти своє місце у світогосподарських відносинах. Ця проблема визначається насамперед стабільністю економічного середовища, яке оточує комерційний банк.

Таким чином, ринкова категорія "фінансова  стійкість комерційного бан-ку" відображає фінансовий стан банківської установи в існуючому середовищі. Звідси можливо  виділити основні параметри фінансової стійкості комерційного банку. До них  належать: соціально-політична ситуація в країні, її загальноеко-номічний стан, стан фінансового ринку, внутрішня  стійкість банківської установи (рис.1.1).

 

Рис.1.1 Основні  параметри фінансової стійкості  комерційного банку [48]

 

Соціально-політична  ситуація в країні визначається рівнем соціальної стабільності в суспільстві, впливом опозиції, фінансово-економічною  і соціальною політикою, політичною орієнтацією існуючого уряду. Загальноекономічний  стан виражається такими параметрами, як стан платіжного балансу країни, інвестиційний клімат, стан реального  сектору економіки, масштаби тіньової економіки, рівень оновлення виробничих потужностей.

Стан фінансового  ринку визначається попитом і  пропозицією грошової маси, темпами  інфляції та інфляційними очікуваннями, вартістю і графіком обслуговування державного боргу, рівнем дохідності ринку  цінних паперів, валютообмінним курсом національної валюти, грошовою емісією, спрямованістю грошово-кредитної  політики Національного банку України.

Внутрішня стійкість  банківської установи включає в  себе такі параметри: рівень банківського менеджменту, якість банківської стратегії, достатність капіталу, рівень професійної  кваліфікації персоналу.

Виділені  параметри фінансової стійкості  комерційного банку дають змогу  провести систематизацію і класифікацію факторів, що її формують.

Різноманітність факторів, що впливають на формування стійкості комерційного банку, різниця  в характері, напрямках і формах їх виявлення викликають необхідність систематизації факторів. При цьому  така систематизація актуальна, по-перше, як методологічний інструмент для дослідження  фінансової стійкості; по-друге, як методологічна  основа для виявлення кількісних залежностей від факторів, що її формують, і побудови прогнозу розвитку; по-третє, урахування факторів необхідне  під час розроблення конкретних пропозицій стосовно напрямків поліпшення стійкості.

На цей  час систематизоване вивчення факторів, що визначають фінансову стійкість  банку, проводиться недостатньо. Разом  з тим нам видається можливим використовувати досвід, який є в  економічній літературі, для систематизації факторів, що впливають на стійкість  і надійність комерційного банку. Як справедливо відзначає Р. Шіллер, на сьогодні ще не вироблені чіткі  критерії, за якими окремі фактори  слід відносити до тієї чи іншої  групи, ознаки диференціації цих  груп, не існує чітких показників оцінки значущості цих факторів [69]. Класифікація факторів, що впливають на стійкість, повинна будуватись за різними напрямками і з урахуванням різних ознак.

Особливу  увагу при цьому слід приділити  виявленню екзогенних (зовнішніх) та ендогенних факторів (які залежать від функціонування самого банку) і  визначити ступінь їх впливу на діяльність та стан комерційного банку. Одним з  важливих факторів, що впливають на фінансову стійкість банку, є  ситуація в економіці країни. При  цьому важливо проаналізувати фактори  макроекономічного і мікроекономічного  рівнів. Так, необхідно враховувати  інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни і рівень дефіциту державного бюджету. Податкова політика також істотно впливає на забезпечення фінансової стійкості банку. Потребують вивчення загальноекономічні фактори, до яких слід віднести такі, як зростання чи падіння виробництва, рівень зайнятості, криза платежів.

Важливе значення мають соціальні і політичні  фактори. Причому в умовах подальшої  соціальної і політичної стабілізації суспільства більш повне і  послідовне врахування цих чинників повинно, з нашого погляду, відігравати  зростаючу роль. Необхідно брати  до уваги політику органів управління всіх рівнів, рівень життя, а також  рівень довіри до банківського сектору.

Також важливо  враховувати групу фінансових факторів, до яких входять: кредитна, процентна  і валютна політика Національного  банку, стан грошового ринку. Особливий  вплив на стан грошового ринку  чинить інфляція. В умовах поступового  зниження інфляції має місце істотне  зменшення ринкових процентних ставок, що призводить до скорочення маржі  і відповідно до падіння доходів  банків. Це вимагає зміни структури  банківських балансів у напрямку підвищення частки довгострокових активів.

Наведені  міркування стосуються вивчення екзогенних факторів, що впливають на досягнення комерційним банком фінансової стійкості. Разом з тим слід враховувати  також і ендогенні фактори, які  залежать від функціонування самого банку. Таким чином, залежно від  характеру впливу факторів на стан фінансової стійкості комерційного банку їх можна підрозділити передусім  на дві групи: ендогенні та екзогенні. До останніх, у свою чергу, слід віднести: економічні, соціально-політичні та фінансові (див. рис.1.2).

До економічних  факторів можуть бути віднесені: стан економіки, інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни, рівень дефіциту державного бюджету, податкова  політика. До соціально-політичних факторів слід віднести такі: соціальну стабільність, стійкість уряду, політичну стабільність. Фінансові фактори - це стан грошового  ринку, кредитна, процентна і валютна  політика НБУ, величина його валютних резервів. До ендогенних факторів належать: адекватність капіталу банку, якість активів  банку, рівень менеджменту, рівень рентабельності, ліквідність балансу банку, платоспроможність банку. Наведені фактори є загальними для всіх комерційних банків й істотно впливають на досягнення ними стану фінансової стійкості.

Звичайно, така класифікація факторів, що визначає фінансову  стійкість банку, не претендує на повну завершеність. Так, у перспективі  потрібен більш глибокий аналіз групування, а також класифікація факторів за іншими напрямками і з урахуванням  інших ознак. Але вже така первісна класифікація факторів, які формують фінансову стійкість банку, дає  змогу більш обґрунтовано виділити складові фінансової стійкості і  запропонувати шляхи її досягнення.

 

Рис.1.2 класифікація факторів, що формують фінансову стійкість комерційного банку [48]

 

Сучасний  рівень економічних знань з цих  питань характеризується існуванням великої  кількості різнорідних на рівні  парадигми теорій, методологічних підходів і прикладних рекомендацій. Інтегральна  характеристика фінансової стійкості не може бути обмежена групуванням певних кількісних показників, оскільки це якісна категорія. Виходячи з цього можна дати таке визначення фінансової стійкості комерційного банку - це спроможність банку як системи трансформування банківських ресурсів (персоналу, фінансових ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів.

Щодо забезпечення фінансової стійкості банку необхідно  виділити такі взаємопов’язані напрямки:

стійкість капітальної  бази;

стійкість ресурсної  бази;

організаційно-структурна стійкість банку;

комерційна  стійкість банку.

Послідовно  розглянемо складові фінансової стійкості  комерційного банку.

Стійкість капітальної бази. Сукупність внесених засновниками та акціонерами власних коштів становить капітал комерційного банку. Обсяг зазначених коштів зростає у результаті ефективної банківської діяльності в процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових внесків з боку учасників банку. Треба відзначити, що провідна роль капіталу в забезпеченні фінансової стійкості банку зумовлена його функціями.

По-перше, величина капіталу гарантує довіру клієнтів до банку, переконує вкладників у можливості відшкодування своїх коштів, що забезпечує уникнення ризику під час їх розміщення. Вона також гарантує потенційним  позичальникам спроможність установи забезпечити попит на кредитні ресурси.

По-друге, на першому етапі в ролі стартових  коштів, необхідних для будівництва  чи оренди приміщень, установки банківського обладнання, наймання кваліфікованого  персоналу є власний капітал  у частині статутного фонду, сформованого засновниками банку. Без перелічених вище та інших витрат банківська установа не може розпочати свою діяльність. Для розроблення і розвитку нових перспективних напрямків діяльності банку, пов’язаних із розширенням обсягу послуг, упровадженням сучасних технологій тощо, які завжди супроводжують період зростання банку, виникає потреба у додатковому капіталі. Залучення додаткового капіталу дає банку змогу забезпечувати клієнтів банківськими послугами на сучасному рівні, посилити власні позиції на ринку.

По-третє, капітал  є своєрідним буфером, який поглинає негативні результати, у тому числі  збитки від поточної неефективної діяльності банку до вирішення його керівництвом проблем, що назріли. Таким чином, капітал  захищає банк від банкрутства  у разі несприятливої ситуації та непередбачених витрат.

Органи державного регулювання використовують капітал  як принциповий регулятор діяльності банку в довгостроковій перспективі, за допомогою якого банку диктуються норми економічної поведінки. Органи нагляду зменшують потенційну необхідність регулюючого втручання у діяльність банків, установлюючи кваліфікаційні розміри капіталу для різних банківських  операцій. Резерви на покриття витрат за активними операціями комерційних  банків належать до елементів власного капіталу. Збитки за кредитами - нормальне  явище у банківській справі, а  зменшення валового доходу на величину, необхідну для створення і  підтримання резервів на покриття безнадійних  боргів, є засобом урівноваження  доходів та витрат. Не зовсім доречно  ототожнювати збільшення резервів на випадок непогашення позик із зростанням банківського капіталу, наявність  достатнього резервного капіталу має  важливе значення для діяльності банку. На сьогодні вітчизняна практика формування резервів перебуває у  процесі становлення. За умови запровадження  вимоги про створення резервів для  широкого кола активних операцій банків можливе вирішення проблеми віднесення резервів до основного капіталу.

Стійкість ресурсної бази є важливою складовою фінансової стійкості комерційного банку й охоплює такі аспекти: