Управління ресурсним потенціалом підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

(м. СЄВЄРОДОНЕЦЬК)

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

Д И П Л  О М Н А    Р О Б  О ТА

на тему:

 

«Управління ресурсним потенціалом підприємства

(на  прикладі ДП «Сєвєродонецька  ТЕЦ»)»

 

 

 

Студент гр. ЕП-27бз             ____________   Куценко Ольга Володимирівни

 

 

Керівник роботи         

доц. каф. ЕП, к.е.н.                  _____________   Швець Наталія Вячеславівна

 

Консультант з охорони

праці та безпеки в 

надзвичайних ситуаціях 

доц. каф. ТП, к.т.н.                _____________   Шарун Олена Петрівна

 

 

"Допущено до захисту"

(протокол засідання  кафедри ЕП   № ___ від "___"_________2012 р.)

 

Зав. кафедрою ЕП,

к.е.н.                                        _____________   Шевцова Ганна Зіївна

 

 

 

 

 

 

 

2012 р. 

РЕФЕРАТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

ВСТУП…………………………………………………………………………	4
Розділ 1. Характеристика підприємства ТА аналіз його господарської діяльності …………………………………………	6
1.1. Сфера діяльності підприємства та його організаційна структура управління …………………………………………….…………………….	6
1.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства……………………………………………………………………	15
1.3. Аналіз ефективності використання виробничих ресурсів  ……………..	19
Розділ 2. дослідження  можливостей удосконалення  системи управління ресурсним потенціалом на підприємстві………………………………………………………………	36
2.1. Сутність, завдання та складові елементи системи управління ресурсним потенціалом підприємства  …………………………………….	35
2.2. Методика оцінки ресурсного потенціалу……..………………………...	48
2.3. Дослідження та оцінка діючої на ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» системи управління ресурсним потенціалом…………………………………………	58
Розділ 3. Розробка і обгрунтування рекомендацій з підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом підприємства ……………………………………….	72
3.1. Удосконалення  методики оцінки трудового потенціалу  цеху…………	72
3.2. Розробка  комплексу організаційних заходів  щодо підвищення ефективності управління трудовим потенціалом  цеху…………………….	77
3.3. Обґрунтування ефективності  запропонованих заходів та планування  економічних показників діяльності підприємства…………………………..	85
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях…………………………………………………………………..	90
4.1. Охорона праці………………………………………………………….	90
4.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях……………………………………	100
Висновки……………………………………………………………………	109
Список  використаних джерел...…………………………………..	111
ДОДАТКИ	115

 

 

ВСТУП

 

Ресурсний потенціал підприємства – це його ресурси.  Ресурсне управління – діяльність, здійснювана організацією з метою оптимального використання наявних ресурсів. Дослідження його закономірностей потрібне для раціонального, ефективного й своєчасного формування й розподілу ресурсів, необхідних для проведення робіт на всіх виробничих циклах.

На теперішній час  основна частина досліджень потенціалу підприємства присвячена проблемам  економічного потенціалу. Ресурсному ж потенціалу приділяється недостатня увага, у той час як у підвищенні ефективності діяльності підприємства ефективне використання ресурсного потенціалу грає дуже важливу роль.

Проблеми дослідження  потенціалу підприємства давно хвилювали  розуми провідних економістів. Їм присвячені роботи ряду вчених, таких як Мочалов Б.М., Архипов В.М., у яких автори розглядають дану категорію на рівні країни з позицій планування народного господарства в умовах регульованої економіки. Останнім часом цим питанням приділяється все більша увага. Ряд статей професорів Плаксина В.І. і Кулєшової Т.В присвячені питанням оцінки й прогнозування потенціалу підприємств у сучасних умовах на прикладі транспортної системи. Стан проблеми на даний момент вимагає продовження досліджень у даному напрямку.

 Аналіз стану економічних  ресурсів підприємств паливно-енергетичної галузі України вказує на існуючу гостру проблему у ресурсному забезпеченні таких підприємств. Залежність від високої ціни російського природного газу робить вітчизняні підприємства збитковими, у зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових моделей і методів управління їх ресурсним потенціалом.

Зважаючи на це об'єктом  дослідження даної дипломної  роботи обрано управління ресурсним  потенціалом паливно-енергетичного  підприємства.

Предмет дослідження  – методики оцінки та методи управління ресурсним потенціалом підприємства.

Мета роботи полягає  в оцінці та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом Державного підприємства «Сєвєродонецька ТЕЦ».

Досягнення поставленої  мети потребує вирішення таких завдань:

аналіз ефективності використання ресурсів на підприємстві;

оцінка діючої на підприємстві системи управління ресурсним потенціалом та визначення напрямків підвищення ефективності її функціонування;

теоретичне та методичне  дослідження питання управління ресурсним потенціалом підприємства;

розробка та обґрунтування  заходів щодо підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом підприємства.

Інформаційною базою  слугують законодавчі акти у сфері регулювання діяльності державних підприємств, нормативна база, планово-звітна документація підприємства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

У процесі виконання  дипломної роботи використовувались методи традиційного та факторного економічного аналізу, методи експертних оцінок та моделювання.

 

 

Розділ 1. Характеристика підприємства ТА аналіз його господарської діяльності

 

1.1. Сфера діяльності  підприємства та його організаційна  структура управління

 

Сєвєродонецька ТЕЦ – підприємство енергетики в місті Сєвєродонецьк Луганської області, одна з найбільших на Україні теплоелектроцентралей, діяльність якої призначена для надійного й безперебійного виробництва й забезпечення підприємств, організацій і населення м.Сєвєродонецька тепловою й електричною енергією відповідно до укладених договорів, одержанні прибутку для розвитку підприємства, задоволенні економічних інтересів і соціальних потреб працівників в умовах функціонування єдиної енергосистеми України. Димова труба 240 м. – одна з найвищих на Україні, електрична потужність становить 260 Мвт, теплова – 1,17 млн.квт.

Підприємство підпорядковане Міністерству палива та енергетики України і у своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, діючим законодавством України, нормативними актами Міністерства палива та енергетики України, а також іншими законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами інших органів державної влади, рішеннями Сєверодонецької міської ради та власним Статутом.

ДП «Сєвєродонецька  ТЕЦ» має право заключати трудові договори, господарські договори, договори купівлі-продажу, страхування майна, перевозки, нести зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді.

Статус самостійного підприємства ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» одержало в 1998р. за наказом Міністерства енергетики України. До цього часу воно входило до складу ГАЕК «Луганськобленерго».

Історія розвитку підприємства розпочалася ще у 1948 р., коли було затверджено  технічний проект першої черги ТЭЦ  у складі 9-ти казанів системи  Шмідта-Гартмана (загальною паропродуктивністю 540 тонн у годину, тиском пари 120 атмосфери і температурою перегріву 500°С) і 6-ти турбогенераторів загальною номінальною потужністю 84 тис. кВт затверджений в 1948 році. Для будівництва використалося встаткування особливих поставок, що надійшло на комбінат як репарації з Німеччини. Воно було розміщено на площадках бази встаткування, що займала більше 16 квадратних кілометрів. Будівельні роботи почалися в 1949 році. Сєвєродонецька ТЕЦ стала першою і єдиною в Радянському Союзі, яка одержувала пару високого тиску на 123 атмосфери з температурою 5100С. На перших казанах ТЕЦ установили обертові регенеративні повітропідігрівники. Вони відрізнялися компактністю й високим коефіцієнтом теплопередачі. Новими на той час були й так називані передвключені турбіни № 3 й № 4 з параметрами свіжої пари 110 атмосфери і температурою 5000С (найвищими в країні). Їх обладнали спеціальними устроями для пересування ротора. Це дало можливість виготовити турбіни з мінімальними зазорами в проточній частині й допомогло скоротити втрати сировини. Саме на Сєвєродонецькій ТЕЦ уперше почали застосовувати парові турбіни для приводу відповідальних механізмів теплової схеми – живильних насосів і димососів з використанням відпрацьованої пари. Сєвєродонецькій теплоелектроцентралі будувалася найпотужніша в країні установка  по хімічному очищенню живильної води для казанів високого тиску, щоб відшкодовувати втрати пари, що подається на технологічні потреби Лісхімкомбінату. Передбачалося довести продуктивність першої черги хімводоочистки до 400 тонн за годину, другої черги – до 600 тонн за годину. Вихідну артезіанську воду передбачалося обробляти на хімводоочистці ТЕЦ методом глибокого обезкреміювання й зм'якшення з підігрівом до 900С; це теж було нововведенням. Накопичувався перший виробничий досвід підпитування казанів високого тиску хімічно очищеною водою. Пуск в експлуатацію Сєвєродонецької ТЕЦ відбувся 25 березня 1952р.

Будівництво другої черги  ТЕЦ почалося в 1955 році і завершено  в 1963 році. В 1959 р. казани Сєвєродонецької ТЕЦ були реконструйовані для спалювання природного газу, що починаючи з 1958 року став надходити зі Ставропілля. Він міг спалюватися разом з вугіллям й окремо. Використання природного газу значно поліпшило екологічну обстановку в регіоні.

Бурхливий розвиток Сєвєродонецька й розташованих у ньому підприємств вимагав усе більше тепла й пари для технологічних потреб. Щоб задовольнити таку потребу на державному рівні було ухвалене рішення про будівництво третьої черги ТЕЦ. У її комплекс увійшли: три казани (№№ 13, 14, 15) ТП-36 продуктивністю 150 тонн за годину пари кожний, реконструйовані для роботи з тиском 18 атмосфери і температурою свіжої пари 300ос; пароперетворююча установка продуктивністю 420 тонн за годину, що дозволяла одержувати пару з конденсату; три казани (№№ 16, 17, 18) продуктивністю 420 тонн за годину пари кожний з параметрами 140 атмосфери, 570 градусів; три турбогенератора (№№ 12, 13, 14) потужністю 50 тис. кВт кожний.

На теперішній час  відповідно до рішення № 531 Сєверодонецької  міської ради «Про затвердження Програми енергоефективності й розвитку сфери виробництва енергоносіїв з поновлюваних джерел енергії й альтернативних видів палива м. Сєвєродонецька на 2011-2015 роки» від 26 травня 2011р., прийнятого на п'ятнадцятій (черговий) сесії, ТЕЦ увійшла в перелік підприємств, залучених до цієї програми, розробленої з метою всебічного енергозбереження, оптимізації паливно-енергетичного балансу й скороченню бюджетних витрат на фінансування енергоносіїв для бюджетних установ міста.

Основними завданнями програми по енергоефективності є:

проведення модернізації встаткування теплоелектроцентралі;

оптимізація структури  енергетичного балансу міста, зокрема  заміщення традиційних видів  енергоресурсів іншими видами, у тому числі отриманими з поновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, зокрема шляхом переходу теплоелектроцентралі із традиційного виду енергоресурсів на альтернативне паливо.

У зв'язку з цим передбачається реконструкція казанового встаткування ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» із впровадженням ресурсозамінюючої технології й перехід на вугілля.

Програма розрахована  на 5 років і передбачає два етапи  реалізації: I – 2011 - 2012 роки, II – 2013 - 2015 роки.

Організаційна структура  управління ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» є лінійно-функціональною (додаток А).

Загальне керівництво  підприємством здійснює директор, який згідно Статуту підприємства має наступні повноваження:

• несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства;
• від імені ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» укладає господарські та інші угоди і договори, видає довіреності, відкриває в банках рахунки;
• має право розпоряджатися коштами підприємства;
• формує апарат управління;
• розробляє поточні плани діяльності та заходи, що є необхідними для вирішення завдань, що стоять перед підприємством;
• представляє інтереси підприємства в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами;
• здійснює розпорядження майном підприємства у межах, що визначені Статутом та чинним законодавством України;
• звітує про виробничу та фінансово – господарську діяльність підприємства.

У безпосередньому підпорядкуванні  директора перебувають:

- заступник директора  зі збуту;

- заступник директора  з теплопостачання;

- заступник директора  з економіки і фінансів;

- заступник директора  з кадрів;

- заступник директора  по комерційним питання.

Відділ збуту є самостійним  структурним підрозділом підприємства. Він займається вивченням перспектив та поточним попитом на продукцію, оформлює договори на збут готової продукції, складає звіти. Підлеглими заступника директора зі збуту є начальники юридичного відділу та збуту теплоенергії.

У підпорядкуванні заступника директора з теплопостачання  – начальник тепломереж, що координує  роботу начальників теплофікаційних  районів (I й II) і начальника служби ремонтів.

Заступник директора  з економіки здійснює керівництво  підприємством та займається удосконалюванням економічної діяльності підприємства, що спрямоване на досягнення результатів  при найменших витратах матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прискорення темпів росту продуктивності праці, підвищення рентабельності виробництва та зниження собівартості продукції. Заступнику директора з економіки та директору підпорядкований фінансовий відділ, що займається складанням плану фінансування централізованих капіталовкладень та плану фінансування капітального ремонту основних фондів, розробкою планів розподілення балансового прибутку та амортизаційних відрахувань. Фінансовий відділ займається платежами в держбюджет, сплатою відсотків за кредит, розробляє та надає керівництву підприємства відомості та довідки про виконання основних показників фінансового плану та про фінансовий стан.

Економічні відділи  представленні: планово – економічним  відділом, бухгалтерією та відділом організації праці та заробітної платні.

Основні завдання планово-економічного відділу:

• економічне планування по всім видам діяльності, аналіз роботи підприємства, розробка калькуляцій, формування тарифів на послуги теплопостачання; розробка фінансових планів, розробка колективного договору, складання та погодження договорів та актів, розробка планової документації, участь в роботі  удосконалювання виробництва та інше;
• розробка штатного розкладу, розробка наказів, нормування чисельності робітників, розробка графіків роботи підприємства, розробка посадових інструкцій з участю керівників інших підрозділів та служб, економічний аналіз та інше;
• робота з бюджетними організаціями та іншими споживачами: оформлення договорів на реалізацію теплової енергії, нарахування платежів, надання рахунків; формування планових та фактичних навантажень по всім споживачам, формування планових та фактичних доходів від реалізації продукції; участь в претензійній роботі, інше.

Основні завдання бухгалтерії:

• організація обліку фінансово-господарської діяльності підприємства;
• фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у 
  первинних документах;
• розробка правил документообігу;
• контроль за правильним та економічним використанням коштів, їх цільовому призначенню по затвердженим кошторисам витрат підприємства;
• здійснення попереднього контролю за своєчасним та правильним оформленням документів, законністю здійснюваних операцій.

Функції відділу організації праці та заробітної платні:

• систематичний перегляд системи оплати праці робочих та спеціалістів;
• складання та перегляд штатного розкладу, контроль за виконанням штатної дисципліни на ТЕЦ, організація роботи з нормування праці, перегляд діючих норм;
• контроль за вірністю застосування тарифних ставок, посадових окладів та розрядів робочим.

Заступник директора  з кадрів керує відділом кадрів та начальником служби охорони.

До функцій заступника директора з комерційних питань відноситься  керівництво матеріально-технічним постачанням, збутом продукції та транспортним обслуговуванням підприємства. Йому підпорядковані комерційний відділ, ремонтно-будівний цех, ЖЕУ, автоколона, дитячий садочок, підсобне господарство, профілакторій, редакція газети «Вогні Сєвєродонецька».

Директору підпорядковані:

• головний інженер;
• головний бухгалтер;
• начальник відділу капітального будівництва;
• начальник відділу організації праці та заробітної плати;
• начальник відділу охорони праці та техніки безпеки;
• начальник штабу цивільної оборони та начальник зміни станції.

Головний інженер є  першим заступником директора й  також несе відповідальність за результати виробничої діяльності підприємства. Підлеглими головного інженера є начальник виробничо-економічного відділу, начальник відділу ОП та ТБ, начальники цехів й начальник зміни станції, що координує роботу начальників змін цехів, начальника служби ремонтів. Також головному інженеру підпорядкований інформаційно-обчислювальний центр, який приймає участь в розробці плану організаційно-технічних заходів із впровадження та експлуатації обчислювальної техніки, що забезпечує виконання завдань, спрямованих на зростання продуктивності праці.

Сєвєродонецька ТЕЦ  має в складі дві електростанції – ТЕЦ-1 та  
ТЕЦ-2.

На ТЕЦ-1 встановлено:

• 5 котлів високого тиску з тиском 30 атм., t=150°С та загальною продуктивністю 450 т/год.;
• 1 водонагрівач продуктивністю 100 Гкал/год.;
• 2 турбогенератори загальною електричною потужністю 50 МВт.

Для підігрівання й постачання гарячої води в цеху встановлено 4 бойлерних установки. Загальна максимальна витрата води 7700 м³/год.

На ТЕЦ-2 встановлено:

• 8 котлів високого тиску загальною продуктивністю 950 т/год.;
• 4 турбогенератори загальною електричною потужністю 210 МВт.

Необхідна вода подається  з артезіанських свердловин та з річки Сіверський Донець, проходить складний процес хімічної очистки, нагрівається та подається в тепломережу. Газ під тиском 10 атм. подається на газорозподільний пункт, де його тиск знижується до 0,2 атм., а потім йде до ТЕЦ-1 та ТЕЦ-2. Для підігрівання води також використовується мазут, який спочатку надходить до мазутогосподарства, де проходить первинну обробку (розлив в цистерни, транспортування тощо), а потім спалюється в ТЕЦ-2.

Довжина теплових мереж, що беруть участь у відпуску теплової енергії становить 109,8 км у двохтрубному виконанні. Середня опалювальна площа житлових будинків складає 1443096 м². Підприємство надає послуги з централізованого опалення для 28 тис. квартиронаймачів і для 250 юридичних осіб, опалювальна площа 156360 м².

Гаряче водопостачання одержують 40 тис. абонентів.

Якість послуг, що надаються по опаленню та гарячому водопостачанню визначається температурним графіком, температурою внутрішнього повітря опалювальних приміщень і температурою гарячої води у водорозбірних кранах.

У цілому якість послуг, що надається підприємством  відповідає «Правилам надання послуг по централізованому опаленню, забезпеченню холодної й гарячої води та водовідведення»  затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 (із змінами станом на 31.10.2011) і контролюються службою  налагодження. У випадку відхилення кількісних та якісних показників здійснюється перерахунок розміру оплати за послуги згідно з певними Правилами.

В окремих  випадках в опалювальний період зниження якості послуг відбувається з наступних причин:

недотримання  температурного графіка подачі теплоносія через зниження тиску природного газу, що подається на котельні до 0,4 гкс/див 2 (за технологією Р раб. = 1,5 - 2,0 кгс/див2), а також зношеності технологічного устаткування котелень і теплових мереж;

не повна і не своєчасна  оплата населенням одержаних послуг, у підсумку несвоєчасна оплата за енергоносії, і як наслідок зниження лімітів на споживання природного газу.

Підприємство на ринку  теплової та еклектричної енергії є суб'єктом природної монополії. За законодавством України суб'єктом природної монополії є  суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, який провадить діяльність на ринку, що перебуває у стані природної монополії, у сфері централізованого водопостачання та водовідведення і транспортування теплової енергії  магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Органом державного регулювання  у сфері комунальних послуг є  національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері  теплопостачання є:

реалізація державної  політики щодо функціонування ринку  теплової енергії;

захист прав споживачів;

забезпечення рівних можливостей доступу суб'єктів  відносин у сфері теплопостачання на ринок теплової енергії;

запобігання монополізації  та створення умов для розвитку конкурентних відносин у сфері теплопостачання.

Державне регулювання  діяльності у сфері теплопостачання  провадиться у формі:

ліцензування певних видів господарської діяльності в цій сфері;

регулювання тарифів  на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням  змін цін на енергоносії та інших  витрат;

здійснення контролю за діяльністю суб'єктів відносин у  сфері теплопостачання та застосування відповідних санкцій за порушення ними умов і правил здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання.

Державне регулювання  у сфері теплопостачання здійснюється: Кабінетом Міністрів України; Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, крім суб'єктів господарської діяльності з теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії [8-9].

 

 

1.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства

 

Виробничо-господарська, економічна та фінансова діяльність  
ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» здійснюється в складних економічних умовах під дією багатьох чинників, що впливають на результати цієї діяльності у процесі реформувань національної економіки.

Для загальної  оцінки економічного стану підприємства використовуються техніко-економічні показники (табл. 1.1).

За даними табл. 1.1 підприємство впродовж трьох років (2008-2010 рр.) збільшувало обсяг продукції (робіт, послуг) у вартісному вираженні.

Темп зростання  обсягу за три роки склав 220 %, тобто досягнуто збільшення відпуску енергії більш ніж у два рази (рис.2.1). У більшій мірі відбулося збільшення відпуску електроенергії (на 162%) і в меньшій – теплоенергії (на 57,63%).

Слід зазначити, що домінуючим чинником,  який впливав  на зростання вартісного показника  обсягу продукції є тариф. На електроенергію тариф збільшився за три роки на 96%, тариф теплоенергії – на 35%. Найбільше  зростання тарифів відбулося у період світової фінансової кризи – у 2009 р.  

 

Таблиця 1.1

Основні техніко-економічні показники  ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»

за 2008-2010рр.

 

Найменування показників	Один. вим.	2008р.	2009р.	2010р.	Абсолютне відхилення			Темп зростання, %
					2009 до 2008 рр.	2010 до 2009 рр.	2010 до 2008 рр.	2009 до 2008 рр.	2010 до 2009 рр.	2010 до 2008 рр
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1. Виробіток електроенергії	млн. кВтт	227,3	186,6	295,3	-40,7	108,7	68,0	82,1	158,3	129,9
2. Виробіток теплоенергії	тис. Гкал	406,5	359,8	405,8	-46,8	46,1	-0,7	88,5	112,8	99,8
3. Відпуск електроенергії з шин	млн.кВтт	178,9	142,4	238,9	-46,8	96,5	-36,4	79,6	167,8	133,6
4. Корисний відпуск теплоенергії	тис. Гкал	303,3	292,5	336,8	-10,7	44,3	33,6	96,5	115,1	111,1
5. Витрати електроенергії на власні потреби
електроенергія
норма	% (кВтч/Гкал	13,2	14,3	12,5	1,1	-1,9	-0,8	108,6	86,8	94,2
факт	% (кВтч/Гкал	12,5	13,4	11,2	0,9	-2,2	-1,3	107,4	83,7	89,8
теплоенергія
норма	% (кВтч/Гкал	46,8	49,4	46,6	2,6	-2,8	-0,3	105,4	94,3	99,5
факт	% (кВтч/Гкал	49,1	53,1	57,0	4,0	3,9	7,9	108,1	107,4	116,1
6. Питомі витрати палива на відпущену енергію:
електроенергія
норма	г/квтч(кг/кал)	409,0	440,6	445,1	31,6	4,5	36,1	107,7	101,0	108,8

 

Продовження 1.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
факт	г/квтч(кг/кал)	403,4	415,1	369,5	11,7	-45,6	-33,9	102,9	89,0	91,6
теплоенергія
норма		198,0	196,0	196,7	-2,0	0,7	-1,3	99,0	100,4	99,3
факт		200,4	206,1	241,2	5,7	35,1	40,8	102,8	117,0	120,4
7. Тариф електроенергії	коп.	47,3	83,1	92,9	35,8	9,8	45,6	175,5	111,8	196,3
8. Тариф теплоенергії	грн	185,8	250,5	250,5	64,7	0,0	64,7	134,8	100,0	134,8
9. Відпуск продукції, всього	тис. Грн	141004,0	191597,0	310753,0	50593,0	119156,0	169749,0	135,9	162,2	220,4
у т.ч. електроенергії	тис. Грн	84656,0	118321,0	221930,0	33665,0	103609,0	137274,0	139,8	187,6	262,2
теплоенергії	тис. Грн	56348,0	73276,0	88823,0	16928,0	15547,0	32475,0	130,0	121,2	157,6
10. Собівартість енергії, всього	тис. грн	155672,0	196385,0	303374,0	40713,0	106989,0	147702,0	126,2	154,5	194,9
11. Собівартість 1кВтч електроенергії	коп.	48,0	81,8	80,9	33,7	-0,9	32,8	170,2	98,9	168,4
12. Собівартість  1 гкал	грн	230,0	273,2	326,9	43,2	53,7	97,0	118,8	119,7	142,2
13. Розрахунковий прибуток (збиток) від продажу	тис.грн	-14668,0	-4788,0	7379,0	9880,0	12167,0	22047,0	32,6	-	-
у т.ч. електроенергії	тис.грн	-1269,0	1863,0	28680,0	3132,0	26817,0	29949,0	-	1539,5	-
теплоенергії	тис.грн	-13399,0	-6651,0	-21301,0	6748,0	-14650,0	-7902,0	49,6	320,3	159,0
14. Прибуток (збиток) від основної діяльності	тис.грн	-416,0	-6904,0	-8469,0	6488,0	1565,0	8053,0	1659,6	122,7	2035,8
15. Рентабельність (збитковість) енергії	%	-9,4	-2,4	2,4	7,0	-	-	-	-	-
16. Середньооблікова чисельність	осіб	792,0	729,0	689,0	-63,0	-40,0	-103,0	92,0	94,5	87,0
17. Фонд оплати праці	тис.грн	16572,3	16545,0	19669,1	-27,3	3124,1	3096,8	99,8	118,9	118,7
18. Середня заробітна плата 1-го працівника	грн	1735,2	1889,7	2377,4	154,5	487,7	642,2	108,9	125,8	137,0
19. Продуктивність праці	тис.грн/особ.	178,0	262,8	451,0	84,8	188,2	273,0	147,6	171,6	253,3
20. Основні засоби	тис.грн	159424,0	172487,0	154774,0	13063,0	-17713,0	-4650,0	108,2	89,7	97,1