Аудит фінансової звітності
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра «Обліку і аудиту»
Контрольна робота
з дисципліни « Аудит»
Виконала:
Перевірила:
Беренда Н.І.
Київ 2012
ВАРІАНТ 7
1.Аудит фінансової звітності
Видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав щофакти, відображені у фінансових звітах, є предметом аудиторської
перевірки. Обов'язок аудитора — висловити думку про стан фінансової
звітності в цілому у формі аудиторського'висновку1.
Основна передумова аудиту — взаємна зацікавленість підприємства в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової інспекції і
самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової
звітності. Іншими словами, аудит — це незалежна експертиза фінансової
звітності суб'єктів підприємницької діяльності.
В умовах ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців
звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком.
Завдання аудитора під час перевірки фінансової звітності полягає у
контролі дотримання власниками основних вимог до неї — реальності,
ясності, своєчасності та єдності методичних звітних показників.
На самому початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької
діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим
нормативно-правовим актам (затвердженим положенням (стандартам),
Положенню про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,
Інструкції про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності,
затвердженої Мінфіном, тощо).
Під час аналізу показників фінансової звітності з метою встановлення її
реальності й достовірності аудитори покликані виявляти нереальну
дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на
контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як
реальна, а фактично термін її стягнення через арбітраж чи суд
адміністрацією підприємства пропущений і вона підлягає списанню на
збитки. У такому разі аудитор зобов'язаний встановити причини утворення
нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та
відповідальних осіб.
Аудит встановлює також несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; кредити за товари, роботи іпослуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з
бюджетом, з оплати праці тощо).
Аудитор перевіряє правильність і своєчасність складання балансу, звіту
про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний
капітал. Однак насамперед слід встановити відповідність даних
аналітичного обліку оборотам і залишкам із рахунків синтетичного обліку
у головній книзі, оборотній відомості за синтетичними рахунками і
балансу. Перевірка ідентичності даних синтетичного й аналітичного обліку
в умовах автоматизованої системи обліку здійснюється в автоматичному
режимі. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована і
підтверджена актами звірки, довідками тощо.
Під час аудиту правильності оцінки статей бухгалтерського балансу і
фінансової звітності слід встановити:
— обгрунтованість довгострокових фінансових інвестицій, відстрочених
податкових активів та інших необоротних активів;
— правильність оцінки незавершеного будівництва, виробничих запасів,
готової продукції, товарів;
— реальність відображення у балансі основних засобів і нематеріальних
активів;
— достовірність відображення в обліку заборгованості покупців і
замовників за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселями і за
виданими авансами у рахунок наступних платежів та сум нарахованих
дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;
— правильність сум статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового
вкладеного капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку
(непокритого збитку) та вилученого капіталу;
— взаємну погодженість показників фінансової звітності.
Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності пов'язана з і
публікацією. Такий порядок передбачений Законом України "Про аудиторську
діяльність". У ньому, зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької
діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на
предмет достовірності такої звітності і для підтвердження зобов'язані
мати аудиторський висновок.
Аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Світова практика аудиту свідчить про те, що відповідальність за
фінансову звітність несе керівництво суб'єкта підприємницької
діяльності.
Аудиторська перевірка здійснюється у відповідності із загальноприйнятими аудиторськими стандартами, які передбачають планування і проведення аудиту таким чином, аби отримати надійну гарантію того, що баланс складений правильно і у відповідності із загальноприйнятими принципами обліку.
Після дати складання балансу аудитору слід ознайомитися з усією
доступною інформацією, яка належить до фінансових справ клієнта, з
проміжними фінансовими звітами, з протоколами нарад акціонерів,
директорів і всіх відповідних комітетів, із доповідями про відхилення.
Аудитору слід розуміти клієнта, знати, які ділянки об'єкта схильні до
найбільшого ризику і яка інформація про них, імовірно, буде придатною.
Для цього аудитор налагоджує тісні робочі стосунки з клієнтом,
оперативно робить запити про фінансову діяльність, про незвичайні
показники й коригування звітності, про потенціальні проблеми, виявлені
під час аудиторської перевірки.
На етапі аналізу наступного періоду аудитор може зіставити також останні проміжні фінансові звіти з фактичними і зробити інші порівняння,
необхідні за даних обставин.
У Положенні про аудиторські стандарти (SAS) № 26 указується, що коли бухгалтер передає своєму клієнтові або іншим особам фінансові звіти, які
він підготував або у підготовці яких він брав участь, то вважається, що
він причетний до цих звітів, хоч його імені у цих звітах немає.
Таким чином, для кожного завдання є стандартний формат складання
висновку, з якого випливає
відповідний ступінь
А тепер зупинимося на компіляції фінансових звітів.
Щоб задовольнити потребу клієнтів у послугах аудиторів, не пов'язаних із якими-небудь гарантіями точності фінансових даних, Американський
інститут присяжних аудиторів встановив певний рівень професіональних
послуг для приватних компаній, який називається "компіляція".
Дослівно "компіляція" означає роботу, виконану без самостійної обробки джерел. У даному разі це оформлення інформації, поданої керівництвом компанії у вигляді фінансових звітів без яких-небудь висновків. Від аудитора не вимагається проведення якихось розслідувань або процедур для одержання підтвердження правильності інформації, наданої йому клієнтом,
або перевірки такої інформації. Але аудитор в цьому разі несе
відповідальність, яка визначається посібником з аудиторських стандартів
№ 1 (розділ 100).
Однак не завжди можна зарубіжний досвід аудиту фінансової звітності
сліпо запровадити в Україні без урахування місцевих ринкових умов.
Аудитор повинен ознайомитися з фінансовими звітами свого клієнта для
того, щоб упевнитися, чи вони без очевидних неточностей, таких, як
арифметичні й канцелярські похибки, неправильне використання принципів
бухгалтерського обліку, недостатнє розкриття необхідної інформації.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої він міг би висловити свою упевненість у
тому, що відпадає необхідність
вносити суттєві зміни у
тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів). При цьому аудитору
слід здійснити ось що:
— ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського обліку
і способами їх застосування;
— прослідкувати, як клієнт збирає інформацію для внесення у фінансовий
звіт;
— упевнитися, що фінансові звіти складені у відповідності із
загальноприйнятими принципами
ведення бухгалтерського
— з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на
результати мають відхилення.
Складовою частиною аудиту фінансової звітності є аналіз фінансового
стану, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й
платоспроможності, зокрема
розрахувати коефіцієнти і
ліквідності й фінансової активності.
Отримані коефіцієнти
і показники необхідно
Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню хиб, попередженню
банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах
конкурентної боротьби.
Фінансовий стан підприємства — це сукупність показників, які
відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.
Він виявляється у
фактичного кругообігу коштів на всіх етапах розрахунковим показникам.
Необхідною умовою діяльності підприємства в ринковій економіці є сталий фінансовий стан, оскільки від цього залежать своєчасність і повнота
погашення його зобов'язань перед персоналом щодо розрахунків з оплати
праці, бюджетом, банками, постачальниками.
Неправильне використання фінансових ресурсів або їх брак негативно
впливають на розрахунки з постачальниками матеріальних цінностей,
викликають погіршення наслідків господарської діяльності.
Фінансова міць підприємства залежить не лише від суми доходів, наявності засобів, а ще й від ефективного їх використання, тобто від якості
фінансової роботи.
А тому в умовах ринкової економіки виникає необхідність виявляти і
мобілізувати внутрішні резерви поліпшення фінансового стану. В цій
площині одним із важливих об'єктів аналізу є вивчення правильності
використання фінансових ресурсів за цільовим призначенням.
Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства служать дані про надходження і витрачання коштів:
— виписки банків;
— картотека рахунків, що підлягають оплаті;
— платіжні календарі, які складаються фінансовим відділом підприємства;
— інші дані бухгалтерського й оперативного обліку;
— баланс;
— звіт про фінансові результати;
— відомості, що містяться
у фінансовому плані
доходів і витрат) тощо.
Баланс підприємства розкриває зміст активу і пасиву.
Актив балансу — вартість майна і боргових прав. Пасив — зобов'язання
підприємства за позиками і кредиторською заборгованістю або джерела
утворення господарських засобів, а також власний капітал.
На наш погляд, у положенні (стандарті) 2 "Баланс" розділи слід було
розподілити рівномірно (а не три і п'ять відповідно у активі й пасиві).
По-друге, всю дебіторську заборгованість доцільніше зосередити в одному
розділі.
Перевищення вартості активів над пасивами становить вартість власних
активів підприємства, до яких входить і його прибуток. Однак баланс
підприємства не дає вичерпних відомостей для аналізу фінансового стану
підприємства. Тому для глибшого з'ясування причин тих чи інших відхилень
фінансових показників від розрахункових використовують дані фінансового
плану, звіт про наявність та рух коштів підприємства, звіт про наявність
і рух основних коштів і амортизаційного фонду тощо.
Для деталізації окремих питань використовують дані реєстрів синтетичного
й аналітичного обліку і первинні документи, інвентаризаційні матеріали,
претензійні й арбітражні документи, листування з банками, фінансовими,податковими органами тощо.
Фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його
економічну ефективність.
Під час перевірки звіту про фінансові результати аудитор з'ясовує
правильність визначення чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього слід від доходу (виручки)
відняти податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з
доходу. Відтак чистий дохід порівнюють із собівартістю продукції
(товарів, робіт, послуг)
і встановлюють валовий
Останній коригується на інші операційні доходи, адміністративні витрати,
витрати на збут та інші операційні витрати.
Таким чином, визначаються фінансові результати від операційної
діяльності (прибуток чи збиток), які у свою чергу коригуються на такі
показники: дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи; фінансові
витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати.
Отже, встановлюються фінансові результати від звичайної діяльності до
оподаткування (прибуток, збиток). До вищевказаного результату
застосовують ставку на прибуток від звичайної діяльності, тим самим
встановлюють фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток,
збиток). Потім перевірці підлягають надзвичайні доходи, витрати.
Віднявши від останніх
податки з надзвичайного
чистий прибуток (збиток). При цьому елементами операційних витрат є:
матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні
заходи, амортизація, інші операційні витрати.
В умовах формування ринкових відносин у складі вирахувань із доходів
(виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт,
відповідні податки, збори, знижки, а до інших операційних доходів
зараховується дохід від операційних курсових різниць, відшкодування
раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів (крім
фінансових інвестицій) тощо.
Водночас усі визнані підприємствами або присуджені судом штрафи, пеня,неустойки і суми претензій за штрафними санкціями, строк позовної
давності за якими минув, повинні відноситися на збитки звітного періоду.
Підвищення або зниження
рівня платоспроможності
встановити за зміною показника обігових коштів (обігового капіталу) як
різницю між сумою поточних активів і короткостроковими боргами.
Фінансовий стан підприємства вважається стійким за наявності таких умов:
1. Власні кошти є в обсязі, не меншому від їх потреби, визначеної
нормативами у фінансовому плані, й використовуються за призначенням.
2. Достатньою є сума
власних коштів в оплаті
3. Прискорюється оборотність обігових коштів.
4. Безперебійно і своєчасно
здійснюються розрахунки з
фінансовими органами, постачальниками та іншими дебіторами й
кредиторами.
Виявлені недоліки у проведенні інвентаризації та відображенні її
результатів у бухгалтерському обліку аудитор висвітлює в акті
(висновку).
2. Визначення критеріїв
для надання безумовно
Аудиторський
висновок - це офіційний документ, засвідчений
підписом та печаткою аудитора (аудиторської
фірми), який складається у встановленому
порядку за наслідками проведення аудиту
і містить в собі висновок стосовно достовірності
фінансової звітності, повноти та відповідності
чинному законодавству та встановленим
нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської
діяльності .
Існує п'ять видів аудиторських висновків,
з яких у даній контрольній роботі ми розглянемо тільки
перше:
1. Безумовно-позитивний
висновок - видається у випадках, коли
надана інформація надана дає правдиве і повне
уявлення про реальний склад активів і
пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно
до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним
вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх
даних обліку і достовірно відображає
фінансовий стан.
2. Умовно-позитивний висновок
(є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки
окремих фактів аудитор не може висловити
свою думку щодо вказаних моментів, але
вони мають обмежений вплив на стан справ
у цілому і не перекручують дійсний фінансовий
стан. Аудитор вважає можливим підтвердити,
що за винятком згаданих обмежень надана
інформація свідчить про відповідність
господарської діяльності чинному законодавству.
Система обліку відповідає законодавчо-нормативним
вимогам. Фінансова звітність складена
на підставі достовірних даних і в цілому
достовірно відображає фактичний фінансовий
стан.
3. Умовно-позитивний висновок
(є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені
з порушенням встановленого порядку. Однак
вказані моменти мають обмежений вплив
на стан справ у цілому і не викривляють
дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає
можливим підтвердити, що за винятком
згаданих обмежень надана інформація
свідчить про відповідність здійснюваної
господарської діяльності чинному законодавству.
Система обліку відповідає законодавчим
і нормативним вимогам. Фінансова звітність
складена на підставі достовірних (справжніх)
фінансових даних і в цілому достовірно
відображає фактичний фінансовий стан.
4. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення.
Допущені порушення викривляють реальний
стан справ у цілому (в основному). Прийнята
система обліку не відповідає законодавчим
і нормативним вимогам. Дані фінансової
звітності не відповідають обліковим
даним. Таким чином, дані бухгалтерського
обліку і фінансової звітності не дають
достовірного уявлення про дійсний фінансовий
стан.
5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити
факти аудитор не може висловити думку
щодо вказаних моментів. Представлені
моменти суттєво впливають на дійсний
стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю
достатніх аудиторських свідчень аудитор
не може видати об'єктивний аудиторський
висновок.
Безумовно-позитивний висновок
представляється клієнту у
- Аудитор отримав необхідну інформацію
та пояснення, необхідні для цілей аудиту;
- Надана інформація достатня для відображення
реального положення справ на підприємстві;
- Є адекватні і достовірні дані з усіх
найважливіших питань;
- Фінансова документація підготовлена
відповідно до прийнятої на підприємстві
системою бухгалтерського обліку, яка
відповідає вимогам українського законодавства;
- Фінансова звітність складена на підставі дійсних
облікових даних і не містить суттєвих
протиріч;
- Фінансова звітність складена належним
чином за формою, затвердженою в установленому
порядку.
Враховується також стан обліку та фінансової
звітності підприємства.
У позитивному висновку наводяться стверджувальні
слова, такі як: «задовольняє вимогам»,
«належним чином представляє», «дає достовірне
і дійсне уявлення», «достовірно відображає»,
«знаходиться у відповідності з ...»,« відповідає
».
Еталон-Аудит
Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 00
тел.: (044) 000-00-00
Висновок незалежного аудитора
Акціонерам ТОВ «Прогрес»
Ми провели аудиторську перевірку
Балансу ТОВ «Прогрес» станом на 31 грудня
2011 р., Звіту про фінансові результати,
Звіту про рух грошових коштів, Звіту про
власний капітал та Приміток (усі звіти
додаються) за рік, який закінчився на
зазначену дату. Відповідальність за цю
фінансову звітність несе керівництво
підприємства. Нашим обов'язком є висловлення
думки про цю фінансову звітність на підставі
проведеної нами аудиторської перевірки.
Ми провели аудиторську перевірку відповідно
до Міжнародних стандартів аудиту та Закону
України «Про аудиторську діяльність».
Ці стандарти зобов'язують нас планувати
та проводити аудиторську перевірку таким
чином, щоб забезпечити достатню впевненість
у тому, що фінансова звітність не містить
суттєвих викривлень (помилок). Аудит включає
отримані на підставі проведених вибіркових
тестів докази, які підтверджують правильність
сум, зазначених у фінансовій звітності,
і розкриті в ній відомості. Аудит також
включає дослідження принципів бухгалтерського
обліку, які використовувалися керівництвом,
та їх відповідності П(С)БО в Україні, чинним
протягом періоду перевірки; контроль
основних прогнозів, зроблених адміністрацією,
а також оцінку загального подання фінансової
звітності. Ми вважаємо, що проведена нами
аудиторська перевірка дає достатню підставу
для висловлення нашої думки.
На нашу думку, вищезазначена фінансова звітність надає достовірну й об'єктивну інформацію (подана об'єктивно в усіх суттєвих аспектах) про фінансовий стан ТОВ «Прогрес» на 31 грудня 2011 р., результати його господарської діяльності і рух грошових коштів за рік, який закінчився на зазначену дату, відповідно до загальноприйнятих бухгалтерських принципів П(С)БО в Україні.
Директор аудиторської фірми __________________________
(І. І. Іванов)
(підпис)
Аудитор __________________________ (П. П. Петров)
(підпис)
13 березня 2012 р.
3.
Завдання. Згідно з Міжнародними
нормативами аудиту скласти
|№ |Перелік питань
|п/|
|п |
| |Чи назначені
матеріально-відповідальні
| |за збереження
основних засобів?
| |Чи укладені
договори про матеріальну
| |відповідальність з особами, які відповідають | |
| |за збереження
основних засобів?
| |Оснащені чи
ні приміщення пожежно-
| |сигналізацією?
| |
| |Чи організований порядок вивозу матеріальних |перевірка документів, |
| |засобів з
території організації?
| |
| |Чи проводилася інвентаризація основних |перевірка документів |
| |засобів, як
оформлені її результати?
| |Правильність
віднесення предметів до
| |засобів
| |Правильність
нарахування амортизації по
| |основним засобам, в тому числі прискореної |арифметичні розрахунки |
| |Правильність
проведення переоцінки
| |засобів і
оформлення її результатів
| |Правильність розділення основних засобів по |перевірка документів, |
| |призначенню
( виробничі, невиробничі)
| |
| |
| |Правильність
оцінки основних засобів
| |
| |Правильність
оформлення первинних
| |по надходженню та вибутті основних засобів |дотримання правил обліку|
| |Правильність
нарахування ПДВ при
| |передачі основних засобів | |
| |Правильність
нарахування податку на
| |при реалізації основних засобів | |

- Аудит формирования уставного капитала
- Аудит формирования финансовых результатов в кредитной организации
- Аудит Формы №2 «Отчет о прибылях и убытках»
- Аудит ценных бумаг
- Аудит ценных бумаг
- Аудит цикла выпуска и продажи готовой продукции
- Аудиты систем качества со стороны заказчиков. Назначение и способы проведения аудита второй стороны
- Аудит финансовых вложений
- Аудит финансовых вложений
- Аудит финансовых вложений
- Аудит финансовых инвестиций
- Аудит финансовых результатов
- Аудит финансовых результатов
- Аудит финансовых результатов