Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Аудит розрахунків з оплати прац

Вступ

1. Загальні поняття аудиту обліку праці та її оплати

2. Аудит документів відділу кадрів з прийому, руху та звільнення працівників

3. Аудит обліку робочого часу

4. Складення аудиторського висновку

Список використаної літератури

Вступ

Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата -- один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один з основних стимулів та мотиваторів праці.

Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу економіки України до ринкового механізму функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати -- одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України, що конкретизує права та обов'язки робітників, а також оплату за виконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обов'язково повинен бути контроль:

– за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

– за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців;

– за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням;

– за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету;

– планування звітів про працю.

1. Загальні поняття аудиту обліку праці та її оплати

виробництво аудит працівник

Перевірка розрахунків щодо оплати праці є однією з найважливіших і складних ділянок контролю, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства.

Головними завданнями аудиту розрахунків щодо оплати праці є:

- перевірка дотримання штатного розкладу на підприємстві;

- вивчення організації і нормування праці, використання робочого часу;

- оцінка системи оплати праці та її відповідності умовам праці;

- перевірка правильності та своєчасності розрахунків з працівниками, а також цільового використання коштів, призначених на оплату праці;

- контроль за правильністю відрахувань із заробітної плати та нарахувань у державні цільові фонди.

Аудитору слід пам'ятати, що в умовах реформування економіки України найчастіше змінюється нормативно-правова база з питань оплати праці. Тому він має постійно стежити за цими змінами і враховувати їх у своїй практичній діяльності.

Джерелами інформації під час аудиту розрахунків з оплати праці є:

- накази і розпорядження про прийом на роботу, звільнення і надання відпусток, договори, контракти, документи обліку персоналу, особисті картки працівників;

- документи з обліку виробітку готової продукції та здачі її на склад, рапорти, наряди, табелі обліку робочого часу;

- документи, які дають право на отримання додаткової оплати праці, нарахування премій, надання допомоги, субсидій та компенсацій;

- розрахункові та платіжні відомості;

- регістри аналітичного та синтетичного обліку заробітної плати;

- звітність підприємства про трудові показники та розрахунки з державними цільовими фондами.

Більшість працівників підприємства оформляється на роботу на підставі договорів. Укладається трудовий договір, як правило, шляхом оформлення наказу чи розпорядження власника про прийняття працівника на роботу. Тому аудитору на першому етапі перевірки розрахунків з оплати праці слід виявити, чи є такі накази про зарахування всіх робітників і службовців до штату підприємства.

Згідно з чинним законодавством України, для деяких категорій працівників підставою для прийняття на роботу або зарахування на певну посаду є контракт. Перелік посад, на які працівники зараховуються (наймаються) за контрактом, на підприємствах, де контрактна форма трудового договору дозволена законодавством, визначається колективним договором. Цей перелік має бути оформлений як додаток до колективного договору.

Під час аудиту необхідно перевірити, чи з усіма такими особами укладено контракт -- особливу форму трудового договору в письмовій формі на визначений сторонами строк або на час виконання певної роботи. При цьому слід пам'ятати, що власник (уповноважений ним орган) може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки у тому разі, коли працівник належить до категорії осіб, які згідно із законами працюють за контрактами. Інакше умови праці за контрактом можуть бути визнані недійсними.

2. Аудит документів відділу кадрів з прийому, руху та звільнення працівників

Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об'єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов'язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією.

Основою обліку чисельності робітників є кваліфікація персоналу:

— по сфері застосування праці -- промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства;

— по категоріях персоналу -- робочий (основного та додаткового виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий персонал, робітники охорони.

Робочий персонал враховується по професіях та кваліфікації. Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані регістри обліку особистого складу.

Регістром обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи перевід на іншу роботу реєструється у особистій картці на основі приказу. За даними картотеки особистого складу ведеться облік зміни чисельності та складу робочих та службовців підприємства. Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним методом.

Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу присвоюється табельний номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування на роботу. На знов прийнятого робітника відкривається особиста картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані, і всі зміни, які відбуваються по службі.

Бухгалтерія на кожного робітника відкриває особовий рахунок. Табельний облік може вестись наступними способами:

— жетоном -- з використанням табельних марок;

— картковим -- при використанні контрольних годинників пропуску, шляхом здачі та видачі пропусків; за допомогою контрольно-пропускних засобів.

На багатьох підприємствах безпосередній контроль передається в ведення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або форма № Т-13). По формі № Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для обліку робочого часу. В табель вносять прізвища всіх робітників, незалежно від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального використання робочого часу, записують кількість годин відхилення, а в кожній частині строки - повне зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп'ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

3. Аудит обліку робочого часу

Основою обліку чисельності робітників є кваліфікація персоналу:

— по сфері застосування праці -- промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства;

— жетоном -- з використанням табельних марок;

4. Складення аудиторського висновку

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними і національними нормативами по аудиту, а також міжнародною і національною практикою.

Аудиторський висновок повинен мати такі основні елементи:

1. Заголовок, повна назва перевіряючого суб'єкта;

2. Абзац, в якому йдеться про те, кому адресується аудиторський висновок.

3. Вступний абзац:

а) склад перевіреної аудитором звітності;

б) період і час перевірки;

в) визначення меж відповідальності керівництва підприємства і аудиторів.

4. Масштаб перевірки (розкривається зміст проведених аудитором робіт).

5. Розділ, який висвітлює думку аудитора про перевірену звітність.

6. Дата складання

7. Адрес аудиторської фірми.

8. Підписи.

В заголовку аудиторського висновку повинен бути запис про те, що аудит здійснювався незалежним аудитором (аудиторами). Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, номер ліцензії. Ця інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які б могли перешкодити проведенню незалежної перевірки. Аудиторська перевірка - це не тільки використання відповідних методів і процедур, але і незалежність суджень аудиторів. При порушенні цієї умови аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не е достатньою і доказовою.

В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції або інші користувачі цієї інформації.

Аудиторський висновок повинен маги запис про те, що правильність складання звітності покладається на керівництво перевіряючого підприємства, і про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який повинен бути обгрунтований результатами проведеної перевірки.

Вступну частину аудиторського висновку, наприклад, можна викласти так: "Ми провели перевірку доданого до висновку бухгалтерського балансу станом на 01.01.98р. і відповідального звіту про прибутки і збитки зарік, який закінчився 31 грудня 1997 р. відповідальність за цей звіт несе керівництво підприємства. В їх обов'язки входить складання висновку на основі інформації, яка отримана в ході аудиторської перевірки цього звіту".

Розділ "Масштаб перевірки" повинен переконати користувачів звіту в тому, що аудит проведений у відповідності з вимогами міжнародними, національними нормативами і загальноприйнятою практикою.

Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора по таких питаннях:

· Чи є отримана інформація достатньою для висвітлення реального стануактивів і пасивів перевіряючого суб'єкту;

· чи відповідає фінансовий звіт прийнятій клієнтом системі бухгалтерського звіту, а система бухгалтерського звіту - діючим нормативам і законодавчим актам;

· чи адекватний опис всіх питань, суттєвих для прийняття аудитором рішення про правильність, достовірність і повноту інформації;

· чи відповідає документація, яка відображає фінансовий стан перевіряючого підприємства, по формі і змісту з діючим законодавством і нормативними актами. Важливим аспектом змісту аудиторського висновку е наявність таких заяв:

а) про те, що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі якого складена звітність;

б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіряючого підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.

Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.

Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.

Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства

Обов'язковим елементом аудиторського висновку е вказання місцезнаходження аудиторської фірми. Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми її директором чи аудитором, який має на це відповідні повноваження від керівництва аудиторської фірми.

Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.

Позитивний висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:

· аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;

· пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряючого підприємства;

· е адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;

· фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;

· у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;

· фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формуліровки: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає";

· "відповідає".

Якщо в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви відносно правильності тих чи інших використаних перевіряючим підприємством рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обгрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обов'язково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.

Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:

невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);

незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).

При складенні негативного висновку використовуються такі формуліровки: "'не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".

Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.

Висновки

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох:: підприємства; працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найважливіше. У зв'язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок-абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов'язані із заробітною платою. Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. З одного боку, це пов'язано з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом матеріальних благ. З іншого боку, - з той обставиною, що суми, що спрямовуються підприємством на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов'язкових зборів у бюджет і цільові фонди.

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітки робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.п.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. Незалежно від форми власності фірмі необхідний бухгалтерський облік як основа, що підтверджує юридичну і фінансову обґрунтованість дій фірми, її взаємодії з органами державного керування і правопорядку і дотримання встановлених норм і правил.

Бухгалтерський облік тісно пов'язаний із багатьма категоріями економічних наук, і насамперед - із категоріями споживчого ринку -- ціною, рентабельністю, прибутком, фінансовою усталеністю, ліквідністю. Бухгалтерський облік служить першоосновою ефективної господарської діяльності.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996-XIV із змінами і доповненнями

2. Бутинець Ф.Ф., Іваненко С.В., Давидюк Т.В., Шахрайчук Т.В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник - Житомир: ПП „РУТА”, 2002 - 544 с.

3. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник - Житомир: ЖІТІ, 2000 - 514 c.

4. Бутинець Ф.Ф., Чижевські Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік - Житомир: ПП „РУТА”, 2000 - 448 с.

5. Бутинець Т.А., Чижевські Л.В. Бухгалтерський облік: для менеджерів і економістів - Житомир: ПП „РУТА”, 2000 - 672 с.

6. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік - Житомир: ПП „Рута”, 2000 - 487 c.

7. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік - Житомир: ПП „РУТА”, 2001 - 512 с.

8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік - Житомир: ПП „РУТА”, 2001 - 672 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік. Практикум / За ред. Ф.Ф. Бутинця, Л.В. Чижевської - Житомир: ЖІТІ, 2001 - 410 c.

10. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами - К.: Екаунтінг, 2000 - 487 с.

11. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навчальний посібник - К.: А.С.К., 2001 - 416 с.

12. Курсом реформ: облік 2000: Учбово-практичний посібник - Дніпропетровськ: ООО “Баланс-Клуб”, 2000 - 342 с.

13. Малюга М.Н. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник - Житомир: ЖІТІ, 2000 - 516 с.

14. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій // Бухгалтерський облік і аудит - 2000 - № 1 - С. 3-13

15. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник - Тернопіль: Карт-бланш, 2002 - 628с.

16. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. -- Минск: Новое знание, 1999. -- 688 с.

17. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 2002 - 322 с.

18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник - К.: А.С.К., 2002 - 784 с.

19. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність та її аналіз: Навчальний посібник - К.: ЦУЛ, 2002 - 360 с

Аудит розрахунків з оплати прац 📙 Контрольная → 🆔 8327