ХАРКІВСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 

Навчально-науковий інститут права економіки  та соціології 

Кафедра правових основ підприємницької діяльності 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

з дисципліни „ДОГОВІРНА ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ”

                                студент: Левченко В.В.

                                семестр: 11

                                          група:    ПЗзб-07-2

заочна  форма навчання 
 
 
 

                   дата перевірки:

  результат перевірки:

  підпис викладача: 
 
 
 
 
 
 

м. Харків –2007р. 

ПЛАН 

1. Договірна робота. Її поняття, зміст та суб’єкти. Роль юриста в діяльності по укладенню та супроводженню договорів…………………………..с. 3-8

2. Умови договору про строк. Особливості строків в договорах підряду…………………………………………………………………...с. 8-13

3. Додаток. Проект договору контрактації сільськогосподарської продукції...................................................................................................с. 14-21 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………..с. 22 
 
 

1. Договірна робота. Її поняття, зміст та суб’єкти. Роль юриста в діяльності по укладенню та супроводженню договорів.

    Особливе  місце в діяльності кожного підприємства посідає договірно-правова робота, поза як кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми з найменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. А це прямо залежить від виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.

    Договір повинен бути основним документом, що визначає права та обов'язки його суб'єктів (або сторін) з урахуванням конкретних особливостей господарських відносин для кожного випадку, взаємних економічних та інших інтересів сторін, вирішенням усіх питань, що входять до компетенції сторін. Недотримання зазначених вимог призводить до виникнення господарських спорів і майнової відповідальності підприємства.

    Договірна робота складається з укладення, зміни, припинення, обліку, збереження, виконання і контролю за своєчасним та якісним виконанням договорів. Вона спрямована на забезпечення своєчасного оформлення договірних відносин на постачання продукції і товарів, підряду на капітальне будівництво, перевезення вантажів, організації комплексного постачання на електро-, газо-, водо- та теплозабезпечення, підвищення якості продукції, що виготовляється, і виконання робіт, додержання термінів виконання прийнятих зобов'язань, зміцнення планової і договірної дисципліни, господарського розрахунку, підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань [1, c. 15].

    Важливість  першого етапу договірно-правової роботи — укладення договорів — полягає в тому, що завдяки договорам формуються замовлення, визначається структура плану діяльності підприємства; від умов їх реалізації залежать кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

    Процес  виконання договірної роботи регламентується  наказом або іншим внутрішнім нормативним актом підприємства, що визначає конкретні підрозділи, які відповідають за оформлення, реєстрацію, облік та збереження господарських договорів. Позаяк договірну роботу виконує підрозділ, який безпосередньо вирішує питання виконання конкретного виду договорів (веде облік цих договорів, підтримує безпосередні контакти з контрагентами, зберігає договори, забезпечує зміну положень договору у визначених законом випадках та ін.), а юридична та інші служби тільки беруть безпосередню участь в укладенні договорів, то в наказі підприємства має визначатись, які служби здійснюють заходи щодо врегулювання розбіжностей у проектах договорів, порядок оформлення та узгодження протоколів розбіжностей, контролюють виконання договірних зобов'язань. Це особливо важливо, якщо на підприємстві немає юридичної служби; якщо ж така служба на підприємстві є, вона безпосередньо бере участь у роботі з укладення договорів, розв'язання переддоговірних спорів і забезпечує контроль за виконанням роботи, пов'язаної з договорами.

    На  підприємствах розроблюють і  тиражують бланки (форми) договорів. Залежно від виду продукції або  товару може розроблятись кілька форм договорів.

    У бланках договорів записують  такі умови, які залежно від постачання того чи іншого виду продукції або товару забезпечуватимуть законні інтереси підприємства у відносинах з постачальниками, споживачами та покупцями, відповідатимуть вимогам законності. Тому розробка бланків договорів покладається на відділ збуту (на виготовлену продукцію), відділ матеріально-технічного постачання (на постачання матеріально-технічних засобів), відділи устаткування, головного механіка та головного енергетика (на постачання устаткування, механізмів та ін.) та юридичну службу. Усі бланки договорів повинні бути узгоджені з головним бухгалтером [2, c. 49-51].

    Під час підготовки проекту договору його умови слід узгодити з планово-економічним, виробничо-диспетчерським, фінансовим та іншими заінтересованими відділами та службами з питань, що входять до їх компетенції, які  є безпосередніми суб’єктами договірної роботи.

    Практикою юридичних служб визначено загальний порядок виконання договірної роботи, якого дотримуються на підприємствах з урахуванням їх специфіки, при цьому юрисконсульт юридичної служби підприємства повинен супроводити та проконтролювати кожний етап виконання договірної роботи:

• Усі проекти договорів, що надходять на підприємство, підлягають реєстрації канцелярією в журналі вхідної кореспонденції, після чого передаються у встановленому порядку службі або підрозділу, що визначені наказом керівника як організатори підготовчої роботи з укладення цього виду договорів [1, c. 19].
• Після отримання проекту договору служба або підрозділ повинні перевірити, чи є планове завдання або замовлення на виготовлення продукції, чи відповідає замовлена продукція спеціалізації та профілю підприємства, чи не перевищено у проекті договору обсяг продукції порівняно з плановим завданням або замовленням. Ініціатором укладення договору може бути кожна із сторін, яка має право направити іншій стороні проект договору, головне, щоб інтереси сторін не порушувались: постачальник забезпечив себе замовленнями на виготовлення і збут продукції, а споживач забезпечив власне виробництво необхідними матеріально-технічними ресурсами.
• Якщо проект Договору не був представлений ініціатором укладення певного виду Договору, то безпосередньо юрисконсульт або юридична служба іншої сторони, наприклад Виконавця, повинен розробити проект Договору з урахуванням отриманої інформації про обов’язкові умови даного виду Договору й необхідних реквізитів для складання Договору. В свою чергу обов’язок по наданню всієї необхідної інформації для складання певного виду Договору покладається на Виконавця.
• Підготовлений проект договору візується всіма заінтересованими службами, у тому числі й юридичною, і подається на розгляд керівнику підприємства. Після підписання керівником проект завіряється печаткою, реєструється у встановленому порядку і передається до канцелярії для відправлення іншій стороні. Проект договору надсилається іншій стороні у двох примірниках, із супровідним листом, рекомендованим листом або видається особисто представнику іншої сторони під розписку.
• Одержаний іншою стороною проект договору реєструється канцелярією і разом з конвертом передається відповідній службі або підрозділу для розгляду.

    У разі відповідності отриманого проекту  договору законодавству та інтересам підприємства служба або підрозділ отримує візи у заінтересованих служб, у тому числі й юридичної, і передає на підпис керівництву. Після підписання його керівником один примірник повертається іншій стороні, і договір вважається укладеним.

    Якщо  під час розгляду отриманого проекту договору у сторони виникнуть заперечення щодо його умов, вона повинна скласти протокол розбіжностей і надіслати його у двох примірниках іншій стороні з одним примірником підписаного договору, обумовивши в ньому наявність протоколу розбіжностей [2, c. 68].

    Після отримання договору з протоколом розбіжностей та їх розгляду за умови прийняття зазначених у протоколі пропозицій вони вносяться в договір, а за спірними умовами здійснюються заходи щодо їх узгодження. Якщо ж узгодження не досягнуто, то спір передається на розгляд до господарського суду.

    Як  зазначалось, укладені договори, що надходять  на підприємство, реєструються у структурних підрозділах або службах, які відповідають за укладення конкретних договорів. Доцільно, щоб юридична служба підприємства також вела загальну реєстрацію договорів задля здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів, проходженням узгодження проекту договору у відповідних службах підприємства, тобто виконувала функцію організатора договірної роботи.

    Облік і контроль за виконанням договірних зобов'язань здійснюються відділами матеріально-технічного забезпечення, капітального будівництва, головного механіка, головного енергетика, збуту продукції та товарів.

    Юридична  служба, або юрисконсульт, у випадку відсутності юридичної служби, повинна періодично (щонайменше один раз на квартал) перевіряти дотримання встановленого порядку обліку виконання договорів.

    Рекомендується  заводити окремі картки на кожного  постачальника і споживача, де повинні зазначатися їх реквізити, номер та дата договору, найменування, кількість і період постачання продукції, дані про фактичні поставки продукції на підставі звітів та товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, інших документів, а також про помічені відхилення від договору [1, c. 34].

    З метою обліку та контролю виконання  договорів важливо організувати приймання продукції і товарів  за кількістю та якістю. Для цього  на підприємстві юридична служба або юрисконсульт розробляє конкретні правила приймання продукції та посадові інструкції осіб, які приймають вантажі та відправляють виготовлену продукцію. При цьому необхідно визначити місце і порядок прийняття продукції залежно від виду вантажу і засобу його доставки, місце зберігання вантажу, кількість посадових осіб, які відповідають за організацію прийняття, осіб, які беруть участь у прийманні продукції, і осіб, які відповідають за аналіз продукції, терміни оформлення документів і передавання матеріалів юридичній службі для висунення претензій до постачальника.

    Майже такий самий порядок повинен бути встановлений і для відправлення готової продукції, товарів і вантажів.

    З метою забезпечення належного виконання  договірних зобов'язань юридична служба або юрисконсульт підприємства здійснює загальний контроль за виконанням договорів згідно з методичними рекомендаціями про правове забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та участі в цій роботі юридичних служб підприємств.

    У правовій державі велике значення має додержання законності та державної дисципліни, що включає в себе зміцнення планової і договірної дисципліни. Кожне підприємство діє в межах своєї компетенції, спеціальної правоздатності, дотримуючись законності та державної дисципліни. Тому дії керівників та працівників підприємства повинні бути узгоджені з вимогами закону, що є безумовною вимогою, яку не можна ігнорувати або порушувати. Забезпечення законності та державної дисципліни, використання правових засобів для покращення економічних показників діяльності підприємств є узагальнюючим критерієм діяльності роботи юридичної служби, основою всієї правової та договірної роботи на підприємстві.

    З огляду на зазначене юридичні служби або юрисконсульти підприємства беруть участь у плануванні роботи підприємства, зокрема розроблюють нормативні акти, що регламентують форму участі, обов'язки структурних підрозділів і служб у розробці планової документації, порядок її узгодження і введення в дію, а також є безпосереднім учасником (суб’єктом) договірної роботи. 

2. Умови договору про строк. Особливості строків в договорах підряду.

       Нормативно-правовими  актами, що регламентують положення  про таку обов’язкову умову договору, строк, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та інші нормативно-правові акти.

       Відповідно  до частини 1 ст. 631 Цивільного кодексу України [3], час, протягом якого сторони можуть здійснити передбачені договором права і виконати обов’язки складає строк договору (строк дії договору). Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України [4], строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, які виникли на підставі цього договору. Не зважаючи на різний підхід викладення поняття строку договору ЦК та ГК України сутність та зміст цієї умови договору залишається незмінним. Строк дії договору може або співпадати із строком виконання сторонами своїх обов’язків за договором, або бути більшим за нього, охоплювати його. Так, наприклад, в договорах часто зазначається, що вони діють до повного виконання сторонами взятих на себе обов’язків. Ст. 252 ЦК України [3] закріплює загальні положення щодо обчислення строків. Згідно ч. 1 цієї статті строк може обчислюватися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Так, наприклад, договір позики за бажанням сторін може бути укладеним на три роки, або на два місяці, або на два тижні, або на десять днів, або на сім годин тощо. Крім вказаних видів, строки можуть визначатися також кварталами або декадами, що характерно для договорів підряду, особливо на будівництво певних об’єктів.

       Відповідно до частини другої ст. 631 ЦК України [3], договір набирає чинності (вступає в силу) і, отже, стає обов’язковим для сторін з моменту його укладання. Момент укладання договору визначається відповідно до правил ст. 640 Цивільного кодексу України [3]. Так для консенсуальних договорів, до яких належить більшість цивільно-правових договорів, моментом укладення договору вважається момент отримання особою, яка зробила пропозицію (оферентом), відповіді від іншої особи (акцептанта), якщо тільки пропозиція укласти договір містить всі істотні умови майбутнього договору і виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття іншою особою. Крім консенсуальних договорів існують також і реальні договорі, для укладення яких однієї лише згоди сторін недостатньо. Для укладення реальних договорів крім згоди сторін необхідно вчинення певної дії, як правило, - передачі майна. Отже реальний договір вважається укладеним саме з моменту передання майна або вчинення іншої певної дії. До числа реальних договорів належать, зокрема, договори довічного утримання, позики та деякі інші. Так, наприклад, відповідно до ст. 1046 ЦК України [3] договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір може бути консенсуальним або реальним, але якщо відповідно до законодавства або домовленості сторін він має бути нотаріально посвідчений, він вважається укладеним лише з моменту його нотаріального посвідчення, наприклад договір дарування, довічного утримання. Якщо відповідно до законодавства договір підлягає обов’язковій державній реєстрації, він вважається укладеним з моменту такої реєстрації. Якщо відповідно до законодавства договір підлягає і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації (наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), іншого нерухомого майна, договір на управління майном тощо), він вважається укладеним лише з моменту державної реєстрації.

       Правило щодо визначення моменту набрання договором  чинності має імперативний характер, у зв’язку з чим треба чітко  розрізняти момент набрання договором  чинності і строк (термін) виконання  сторонами своїх обов’язків. Договір  набуває чинності і пов’язує  сторони правовим зв’язком з моменту його укладення, а строк (термін) виконання обов’язків за договором визначається сторонами на їх власний розсуд. Строк (термін) виконання обов’язків може визначатися шляхом вказівки на настання певної події, на здійснення певних дій, а може не визначатися взагалі або визначатися моментом вимоги.

       Частини 3 ст. 631 ЦК України [3], передбачає право сторін надати договору зворотну силу, тобто поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами (щодо передачі майна, виконання робіт, надання послуг) виникли раніше їх юридичного оформлення.

       Закінчення  строку дії договору за загальним  правилом припиняє права і обов’язки  його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії. Вимоги про відшкодування збитків, зумовлених порушенням договору, про стягнення неустойки тощо можуть бути пред’явлені незалежно від закінчення строку дії договору протягом встановлених для цих вимог строків позовної давності. Це ж стосується і обов’язку щодо усунення недоліків товару або заміни товару з істотними недоліками.

       Таким чином можна зробити висновок, що така обов’язкова умова договору, як строк, може бути викладена в залежності від особливостей того чи іншого договору, в такому виразі, як Строк дії договору, наприклад, в Договорах комерційної концесії, Договорах оренди земельної ділянки, Договорах поставки, Договорах купівлі – продажу, Договорах на рекламу продукції (послуг), або як Строк виконання зобов’язань, наприклад, в Договорах підряду, Договорах купівлі – продажу майна.

       Особливості строків в договорах  підряду.

     Строки  виконання робіт за договорами підряду  регламентуються ст. 846 Цивільного кодексу України [4], відповідно до якої  строками виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

     Отже, однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевірити хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання [5, c. 96]. Невід’ємною частиною Договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

     Тривалість  строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об’єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що випливають на визначення строку завершення робіт.

     Установлення  Сторонами у договорі підряду  строків виконання робіт (будівництва  об’єкта) може пов’язуються з виконанням замовником певних зобов’язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо) [6, c. 578-579].

     Із  моменту  укладення договору зафіксовані  в ньому строки стають обов’язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов’язаний прийняти роботи негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

     Строки  в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК [3], що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК [3], що передбачає перегляд договірних умов у зв’язку з істотною зміною обставин.

     Отже, строки виконання робіт (будівництва  об’єкта) можуть бути змінені з внесенням  відповідних змін у договір підряду  в разі:

• Виникнення обставин непереборної сили;
• Невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов’язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);
• Внесення змін до проектної документації;
• Дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
• Виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об’єкта).

         Окрім того, підрядник вправі  не приступати до роботи, а  почату роботи зупинити при  порушенні замовником його зустрічних обов’язків за договором підряду.

       Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов’язання, що іменується простроченням [7, c. 432].

       Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК України [3], на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи – ризик підрядника переходить до замовника [8, c. 463].

       У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання  робіт. Так, при порушенні кінцевого  строку виконання настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК України [3]. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим. 
 

       Додаток.

       3. Проект договору  контрактації сільськогосподарської  продукції.

ДОГОВІР № 19/08-07

контрактації  сільськогосподарської  продукції

м. Донецьк                                                                     «22» листопада 2007р.

       Концерн «Хліб» (надалі іменується "Виробник") в особі Генерального директора Сахно Ігоря Миколайовича, діючого на підставі Статуту, з одного боку, і

       Товариства  з обмеженою відповідальністю «Техно – ДОН», (надалі іменується "Контрактант") в особі Директора Жукова Миколи Андрійовича, діючого на підставі Статуту, з другого боку,

       керуючись положеннями Цивільного кодексу  України і Господарського кодексу  України, уклали цей Договір контрактації сільськогосподарської продукції (надалі іменується "Договір") про наступне.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

      1.1. У порядку і на умовах, визначених цим Договором, Виробник зобов'язується виростити і передати у власність Контрактанта ріж першого ґатунку (вказати сорт, категорію) урожаю 2008 р. (надалі іменується "Товар") згідно графіку здачі Товару на загальну суму 5 000 000 (п’ять мільйонів гривень ) грн., в тому числі ПДВ – 833 333 грн. 30 коп.(вісімсот тридцять три тисячі триста тридцять три гривні, тридцять копійок)

      у кількості 5 (п’яти )  тон, відповідно до специфікації, яка додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Контрактант зобов'язується сприяти Виробнику у вирощуванні вказаного Товару, прийняти Товар і провести розрахунки за Товар в строк, в розмірі і в порядку, передбаченим цим Договором.

      Виробник ___________                               Контрактант ____________

      1.2. Виробник підтверджує, що Товар, який їм продається, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед якими-небудь фізичними або юридичними особами або державою.

      1.3. У разі пред'явлення третьою особою на підставах, що виникли до продажу Товару, позовної заяви про витребування Товару Контрактант повинен повідомити про це Виробника і подати клопотання про залучення його до участі в справі. Виробник повинен вступити в справу на стороні Контрактанта.

      1.4. Якщо Покупець не повідомив Виробника про пред'явлення третьою особою позову про витребування Товару і не подав клопотання про залучення Виробника до участі в справі, Виробник не відповідає перед Контрактантом, якщо доведе, що взявши участь в справі, він міг би попередити відчуження проданого Товару у Контрактанта.

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

      2.1. Виробник зобов'язується виростити, зібрати Товар і підготувати його до передачі Контрактанту з відповідними супровідними документами в обумовлені цим Договором терміни.

      2.2. Датою початку здачі Товару, вказаного в п. 1.1 цього Договору, є "22" листопада 2008 р. (двадцять друге листопада дві тисячі восьмого року).

      2.3. Виробник повинен не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку заготівки Товару, вказаного в п. 2.2 цього Договору, у письмовій формі повідомити Контрактанта про кількість, термінах передачі Товару і погоджувати календарний графік здачі Товару.

      2.4. Виробник бере на себе зобов'язання проводити завантаження Товару на транспортні засоби, а також розвантажувати зворотну тару власними силами і за свій рахунок.

      Виробник ___________                          Контрактант _______________

      2.5. Контрактант бере на себе зобов'язання своєчасно прийняти Товар від Виробника і здійснити за нього оплату в терміни і в порядку, передбаченим цим Договором.

      2.6. Контрактант зобов'язується сприяти Виробнику у вирощуванні Товару шляхом:

• надання мінеральних добрив в розмірі 2 тон, за ціною 39 000 (тридцять дев’ять тисяч гривень) грн. за 1 (одну) тону, загальною вартістю 78 000 (сімдесят вісім тисяч гривень) грн., в тому числі ПДВ – 13 000 (тринадцять тисяч гривень) грн. ;
• надання засобів захисту рослин в розмірі 1 тони, за ціною 45 000 (сорок п’ять тисяч гривень) грн. за 1 (одну) тону, загальною вартістю 45 000 (сорок п’ять тисяч гривень) грн., в тому числі ПДВ – 7 500 (сім тисяч п’ятсот гривень) грн.