Контрольная работа по "Финансам". 279

     ПЛАН 

    1(2.10). Аналітичні можливості звіту  про фінансові результати, звіту  про рух грошових коштів, звіту  про власний капітал

    2 (11.18). Сутність рентабельності та  система показників її вимірювання

    3. Практичні завдання

    Список  використаної літератури

    Додатки 
1(2.10). Аналітичні можливості звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал 

    При проведенні фінансового аналізу  інформація фінансової звітності повинна  забезпечувати:

• оцінювання динаміки і перспектив одержання прибутку підприємством;
• дослідження наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання ;
• прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів і здійснення інвестиційної політики.

    Форми фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та їх прогнозування (таблиця 1.1).

    Таблиця1.1

    Напрями використання форм фінансової звітності як інформаційних  джерел аналізу

    Баланс  – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал. За формою баланс є таблицею, що складається з двох частин: активу і пасиву.

    В активі балансу відображаються дані про розміщення і стан майна, а  в пасиві – показники, що характеризують джерела формування капіталу. Метою  складання балансу є надання користувачам повної , правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

    За  даними форми №1 “Баланс” оцінюються (таблиця 1.2):

• склад і структура активів (необоротних активів, оборотних активів, запасів, дебіторської заборгованості);
• склад і структура пасивів (власного капіталу, довгострокових і поточних зобов’язань, кредиторської заборгованості);
• рівень ліквідності балансу;
• платоспроможність підприємства за системою відносних показників;
• наявність власних оборотних коштів;
• показники фінансової стійкості;
• показники оборотності різних видів капіталу підприємства, рентабельності активів і власного капіталу із залученням даних форми №2 “Звіт про фінансові результати”.

    Звіт  про фінансові результати діяльності підприємства (Income statement) – це звіт про доходи (Д), витрати (В) та фінансові результати діяльності підприємства. Фінансові результати – це прибуток (Пр) або збиток (Зб) підприємства. Основне рівняння цього звіту:

    Пр = Д – В [3 , с. 36].

    Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період. Звіт про фінансові результати дає можливість користувачам оцінити результати діяльності підприємства, його прибутковість, здатність ефективно використовувати ресурси.

    За  даними форми №2 “Звіт про фінансові результати” визначаються та аналізуються:

• склад і структура доходів підприємства;
• склад і структура витрат підприємства;
• абсолютні показники фінансових результатів від операційної, фінансової, інвестиційної діяльності та надзвичайних подій;
• відносні показники ефективності діяльності – показники рентабельності;
• показники оборотності різних видів капіталу підприємства із залученням даних форми №1 “Баланс”.

    Таблиця 1.2

    Аналітичні  можливості бухгалтерського  балансу

    Усі ці показники розглядаються в  динаміці за звітний і попередній періоди.

    Звіт  про рух грошових коштів (Cash flow statement) – це звіт про зміни, що відбулися в грошових коштах та їх еквівалентах на підприємстві за звітний період.

    Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися  грошових коштах підприємства за звітний період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

    Звіт  про власний капітал (Equity Statement) – це звіт, який відображає зміни в складі власного капіталу, що відбулися протягом звітного періоду. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

    Примітки  до фінансових звітів – це сукупність показників та пояснень, необхідних для  розуміння статей фінансових звітів і розкриття яких передбачено  відповідними положеннями (стандартами).

    У примітках розкривають:

• облікову політику підприємства ( сукупність принципів, методів та процедур, якими підприємство користується для складання та подання фінансових звітів);
• інформацію, не наведену в звітах, але є обов’язкову згідно з відповідними положеннями (стандартами);
• інформацію, необхідну для забезпечення зрозумілості та доречності відповідних статей звітів під час їхнього аналізу [3 с. 39].

    Отже, головна мета аналізу фінансових звітів – оцінити результати та ефективність діяльності підприємства за звітний період і його поточний фінансовий стан; своєчасно виявляти та усувати недоліки у фінансово-господарській діяльності, знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства.

    Орієнтуючись  на вимоги П(С)БО, форми фінансової звітності  забезпечують інформаційні потреби  фінансових аналітиків щодо діагностики, оцінювання та пошуку за напрямами:

• стан і зміна економічного потенціалу суб’єкта господарювання;
• рух капіталу та ефективність участі в капіталі підприємства;
• ефективність придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• результативність дивідентної політики;
• ефективність партнерських стосунків і здатність суб’єкта господарювання своєчасно виконувати свої зобов’язання за поставками і платежами;
• реальна забезпеченість зобов’язань підприємства, поява кризових ситуацій та ефективність антикризового управління;
• дієвість тактичного регулювання діяльності суб’єкта господарювання.

    Фінансова звітність є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і  інформаційний взаємозв’язок. Уніфікованість даних фінансової звітності дає  змогу:

1. за однаковими формулами визначити сукупність фінансово-аналітичних показників вітчизняних підприємств та іноземних підприємств-бізнесових партнерів;
2. за однаковими формулами (тестами) визначити кредитні рейтинги та імовірність банкрутства вітчизняних та іноземних підприємств;
3. за однаковими формулами розраховувати узагальнюючі показники фінансового стану  вітчизняних та іноземних підприємств для визначення їх інвестиційної (та приватизаційної) привабливості;
4. створювати програмні продукти з питань фінансового аналізу.

    Перевагами  показників фінансової звітності є  також нормативно визначена регулярність інформації та високий ступінь її надійності, оскільки фінансова звітність  зорієнтована на зовнішніх користувачів, є публічною і підлягає зовнішньому  аудиту.

    Періодичність формування фінансової звітності дає можливість проводити регулярний аналіз, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна здійснювати оцінювання динаміки показників, визначати загальні тенденції розвитку підприємства.

    Водночас, як джерело інформації, фінансова звітність має й деякі недоліки. Зокрема, більшість показників наводяться по підприємству в цілому, що унеможливлює її використання для оперативного управління окремими структурними підрозділами або управління виробництвом і реалізацією окремих видів продукції. Оперативності прийняття рішень заважають великі часові проміжки формування інформації. Наявність у фінансовій звітності виключно вартісних показників також суттєво обмежує аналітичні можливості її застосування [1 с, 64]. 
 

    2 (11.18). Сутність рентабельності  та система показників  її вимірювання 

    Оцінювання  ефективності господарської діяльності підприємства здійснюється через порівняння витрат і фінансових результатів. Водночас сума прибутку характеризує лише абсолютний ефект. Щоб зробити висновок про рівень відносної ефективності, отриманий прибуток необхідно співставити з вкладеним капіталом, використаними ресурсами або понесеними витратами. Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність та окупність.

    Рентабельність (від нім. rentabel - доходний) - це відносний рівень прибутковості бізнесу, що характеризує відношення отриманого ефекту (прибутку) до наявних або використаних ресурсів: 

    Р = (П/ B(К,P)) х 100, 

    де  Р- рентабельність, %;

    П - прибуток;

    В (К, Р) - витрати (капітал, ресурси).

    Рентабельність  показує, скільки копійок прибутку одержало підприємство на 1 грн. понесених витрат (вкладеного капіталу, використаних ресурсів).

    Рентабельною  є така діяльність, коли доход компенсує  понесені витрати, тобто створюється прибуток. Протилежним результатом діяльності є збитковість, коли доход не компенсує понесені витрати.

    Рентабельність  вимірюється за допомогою системи відносних показників, які характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, його структурних підрозділів, прибутковість різних видів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної тощо), вигідність виробництва окремих видів продукції. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, характеризують ефективність господарювання, тому їх величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або використаними ресурсами. Вони використовуються як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні, при виборі варіантів формування асортименту і структури продукції тощо [2, с. 147].

    Отже, показники рентабельності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися прибутком, що є  основою подальшої діяльності підприємства.

    Залежно від мети аналізу показники рентабельності доцільно об’єднати в такі групи:

    1) показники, що базуються на витратному підході:

    - рентабельність продукції;

    - загальна і чиста рентабельність окремих видів діяльності;

    - рентабельність інвестиційних проектів;

    - коефіцієнти окупності понесених витрат.

    2) показники, що базуються на доходному підході, тобто характеризують прибутковість продажу:

    - загальна і чиста рентабельність продажу продукції (товарів робіт, послуг);

    - рентабельність доходу від операційної діяльності.

    3) показники, в основі яких ресурсний підхід:

    - загальна і чиста рентабельність сукупного капіталу;

    - загальна і чиста рентабельність власного капіталу;

     - загальна і чиста рентабельність виробничих фондів;

    - коефіцієнти окупності сукупною капіталу (власного капіталу);

    - період окупності сукупного капіталу (власного капіталу).

    Показники рентабельності, що базуються на витратному підході характеризують прибутковість понесених витрат (виробничих, операційних, інвестиційних тощо) в процесі діяльності підприємства. Для їх розрахунку використовуються показники прибутку (збитку) від реалізації окремих видів продукції, валового прибутку (збитку), прибутку (збитку) від окремих видів діяльності, а також чистого прибутку (збитку), що співвідносяться із повною собівартістю одиниці продукції, собівартістю реалізованої продукції, загальною сумою витрат за видами діяльності тощо.

    Загальна  формула витратних показників рентабельності має наступний вигляд: 

    Рв=(ФР) х 100%, 

    де  Pв - витратний показник рентабельності;

    ФР  - фінансовий результат (прибуток, збиток);

    В - витрати.

    Показники рентабельності, що розраховані за витратним підходом, характеризують ефективність використання спожитих засобів, а саме скільки підприємство отримує прибутку (збитку) з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності. Ці показники використовуються при визначенні пріоритетів у формуванні виробничої програми підприємства. Використовуючи витратний підхід, розраховується і рентабельність інвестиційних проектів як відношення очікуваного прибутку до суми інвестицій у даний проект.

    Важливими показниками, що співвідносять чистий доход із витратами, є коефіцієнти окупності витрат. Коефіцієнт окупності характеризує величину, на яку чистий доход покриває понесені витрати. Розраховується як відношення чистого доходу до витрат: 

    Кокуп=ЧД/В, 

    де  Кокуп - коефіцієнт окупності;

    ЧД  - чистий доход.

    Показники рентабельності, що базуються на доходному підході, розраховуються як відношення прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до чистого доходу: 

    РД =(ФР/ЧД) х 100%, 

    де  РД - доходний показник рентабельності.

    Ці  показники характеризують ефективність комерційної діяльності підприємства і відображають, яку суму прибутку (збитку) отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується за окремими видами продукції, видами діяльності та в цілому по підприємству.

    Показники рентабельності, в  основі яких ресурсний  підхід, дають можливість визначити прибутковість використаних ресурсів або капіталу підприємства (власного, основного, оборотного тощо). Вони визначаються як відношення прибутку (збитку) від господарської діяльності та чистою прибутку (збитку) до вартості капіталу (активів) або їх складових: 

    РК(А) = (ФР/К(А)) х 100%, 

    де  РК(А) - ресурсний показник рентабельності;

    К (А) - вартість капіталу (активів). 

    Результати  розрахунку покатують ефективність використання підприємством капіталу (активів) та їх складових. Коефіцієнти окупності капіталу подібні до витратних показників окупності, але замість величини витрат у знаменнику наводиться вартість сукупного капіталу (власного капіталу).

    Ресурсні  показники рентабельності використовуються у сфері управління капіталом і цікавлять різних суб’єктів аналізу, зокрема, адміністрацію підприємства - прибутковість сукупного капіталу; потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал; власників і засновників прибутковість власного капіталу.

    Системне  дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства. У таблиці 2.1 (додаток А) наведено три групи показників рентабельності та окупності, розрахунок яких проводиться за інформацією форми №1 “Баланс” і форми №2 “Звіт про фінансові результати”.

    Коефіцієнт  співвідношення між валовим прибутком (збитком) і собівартістю реалізованої продукції характеризує рентабельність (збитковість) виробничих витрат. Цей показник свідчить, яку суму валового прибутку (збитку) підприємство одержало в розрахунку на 1 грн. витрат, вкладених у формування собівартості.

    Для характеристики ефективності операційної  діяльності використовується показник рентабельності (збитковості) операційних витрат. Він визначається відношенням прибутку (збитку) від операційної діяльності до операційних витрат і показує, скільки отримано прибутку (збитку) від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат.

    Оцінювання  ефективності звичайної діяльності підприємства проводиться за допомогою  показників загальної та чистої рентабельності (збитковості) витрат звичайної діяльності, що визначаються відношенням відповідно прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування та цього ж фінансового результату після сплати податку па прибуток до витрат, які виникли в результаті звичайної діяльності.

    Ефективність  господарської (звичайної та надзвичайної) діяльності підприємства в цілому характеризується показниками загальної та чистої рентабельності (збитковості) витрат господарської діяльності, що називаються показниками рентабельності підприємства. Вони визначаються відношенням відповідно прибутку (збитку) від господарської діяльності та чистого прибутку (збитку) до загальних витрат господарської діяльності.

    Важливими показниками, що співвідносять доходи і витрати підприємства, є коефіцієнти окупності. Зокрема, коефіцієнти окупності виробничих витрат, адміністративних витрат і витрат на збут визначаються як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до відповідно витрат, які формують собівартість реалізованої продукції, адміністративних витрат і витрат на збут. Коефіцієнт окупності операційних витрат характеризує співвідношення між операційним доходом та операційними витратами.

    Рентабельність (збитковість) продажу  показує, скільки валового прибутку (збитку) надходить підприємству з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Рентабельність (збитковість) доходу від операційної діяльності визначається відношенням прибутку (збитку) від операційної діяльності до операційного доходу.

    Показники рентабельності капіталу (активів) відображають ефективність використання капіталу підприємства та його складових частин. Показники загальної рентабельності (збитковості) сукупного капіталу і власного капіталу характеризують ефективність використання відповідно усього капіталу підприємства та окремо власного капіталу з точки зору одержання па одиницю їх середньорічної вартості прибутку (збитку) від господарської діяльності. Показники чистої рентабельності (збитковості) сукупного капіталу і власного капіталу визначаються за чистим прибутком (збитком) підприємства.

    Загальна  рентабельність (збитковість) виробничих форм показує, скільки одержано прибутку (збитку) від господарської діяльності на 1 грн. середньорічної вартості виробничих фондів, до яких відносяться основні засоби та оборотні виробничі фонди. Аналогічний зміст має показник чистої рентабельності (збитковості) виробничих фондів, який визначається за чистим прибутком (збитком).

    Коефіцієнти окупності сукупного  капіталу і власного капіталу показують, скільки підприємство одержало чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості відповідно капіталу і власного капіталу. При умові одержання підприємством чистого прибутку визначаються показники періоду окупності сукупного капіталу і власного капіталу (в роках) як відношення середньорічної вартості відповідно капіталу і власного капіталу до чистого прибутку.

    У процесі аналізу рентабельності оцінюється рівень виконання прийнятих параметрів (плану, прогнозу тощо), вивчається динаміка показників, здійснюється факторний аналіз зміни їх рівня, визначаються резерви підвищення рентабельності.

    Умовою  підвищення ефективності діяльності підприємства є випереджаюче зростання результативних показників чистого доходу і прибутку порівняно із зростанням показників витрат і капіталу [ 2, с. 153].

    Якщо  підприємство прагне підвищити рівень прибутковості, йому, звісно, слід або  скоротити витрати, або збільшити  чистий дохід. Рівень рентабельності підвищується завдяки:

• продажу продукції за вищими цінами;
• продажу більших обсягів прибуткової продукції;
• зменшення собівартості реалізованої продукції, а також рівня адміністративних витрат і витрат на збут;
• оптимізації асортименту реалізованої продукції щодо збільшення питомої ваги більш прибуткових її видів.

    З огляду на це, основна мета аналізу  показників рентабельності – це оцінка, моделювання і прогнозування оптимального співвідношення між споживчою вартістю (чистим доходом), одержаною від об’єкта витрат, і витратами на її формування [4, с. 483]. 
 

    3. Практичні завдання 

    Завдання 3.5

    Провести  горизонтальний і вертикальний аналіз кредиторської заборгованості підприємства (табл. 3.7). Сформулювати висновки щодо стану розрахунків підприємства з кредиторами.