Контрольная работа по "Финансовый менеджмент". 15

1. Поняття грошового  потоку. Види грошових  потоків та їх  класифікація.

     Грошовий  потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генерованих його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

     1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах.

Образно грошовий потік можна представити як систему „фінансового кровообігу" господарського організму підприємства.

     2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку.

     3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.

     4. Ефективне керування грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі.

     5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.

     6. Ефективне управління грошовими  потоками забезпечує зниження  ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно  здійснюють господарську діяльність  і генерують достатню суму  прибутку, неплатоспроможність може  виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі

7. Активні форми  управління грошовими потоками  дозволяють підприємству отримувати  додатковий прибуток, генерований  безпосередньо його грошовими  активами.

З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають визначеної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками :

     1. За масштабами обслуговування  господарського процесу виділяються  наступні види грошових потоків:

• грошовий потік  по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

• грошовий потік  по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;

• грошовий потік  по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.

     2. За видами господарської діяльності  відповідно до міжнародних стандартів  обліку виділяють наступні види  грошових потоків:

• грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім

виконавцям окремих  видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними зі здійсненням операційного процесу.

• грошовий потік  по інвестиційній діяльності. Він  характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;

• грошовий потік  по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового  акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

     3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:

• позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від  усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін “приплив коштів")

• негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін „відплив коштів").

     4. За методом обчислення обсягу  виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

• Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрат коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих  його інтервалів;

• чистий грошовий потік. Він характеризує різницю  між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Розрахунок чистого  грошового потоку по підприємству в  цілому, окремих структурних його підрозділах (центрах відповідальності), різних видах господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:

ЧГП = ПГП -НГП ,

де ЧГП - сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП - сума позитивного  грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного  грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

5. За рівнем  достатності обсягу виділяють  наступні види грошових потоків  підприємства:

• надлишковий  грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті.

• дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження  коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті

6. За методом  оцінки в часі виділяють наступні  види грошового потоку:

• теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік  підприємства як єдину порівнювану  його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

• майбутній  грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану  його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу.

7. За безперервністю  формування в розглянутому періоді  розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:

• регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження  або витрат коштів по окремих господарських  операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді  часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду.

• дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження  або витрати коштів, пов'язані  зі здійсненням одиничних господарських  операцій підприємства в розглянутому періоді часу.

8. За стабільністю  тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:

• регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими  інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

• регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду.

2. Класифікація оборотних активів підприємства та управління ними.

     Оборотні  кошти (current assets) - це активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які як мінімум одноразово обертаються протягом року або одного виробничого циклу, якщо останній перевищує 12 міс. В економічній літературі оборотні кошти можуть позначатися як оборотні активи, поточні активи, оборотний капітал, мобільні активи. Політика щодо управління цими коштами має значимість, перш за все з позиції забезпечення безперервності і ефективності поточної діяльності підприємства. Оскільки в багатьох випадках зміна оборотних активів супроводжується зміною короткострокових зобов'язань (пасивів), обидва об'єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом.

За характером фінансових джерел формування виділяють  валові, чисті та власні оборотні активи.

     Валові оборотні активи (або оборотні кошти в цілому) характеризують загальний їх обсяг, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу

     Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх обсягу, що сформована за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.

Сума чистих оборотних активів розраховується за такою формулою:

ЧОА = ОА - КФВ,

Де ЧОА - сума чистих оборотних активів підприємства;

ОА - сума валових  оборотних активів підприємства;

КФВ - короткострокові поточні фінансові зобов'язання підприємства

     Власні оборотні активи (або власні оборотні кошти) характеризують ту їх частина, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

Сума власного оборотного капіталу розраховують за формулою:

СОА = ОА - ДЗК - КФВ,

де СОА - сума власних оборотних активів підприємства;

ОА - сума валових  оборотних активів підприємства;

ДЗК - довгостроковий позиковий капітал, інвестований в  оборотні активи підприємства;

КФВ - короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання підприємства.

Оборотні активи короткострокові зобов'язання як характеристики поточної діяльності фірми представлені в балансі окремими розділами, а  їх укрупнені статті дозволяють відокремити  основні компоненти, істотні для  проведення факторного аналізу чистого оборотного капіталу (WC). До них відносяться: виробничі запаси (Inv), дебіторська заборгованість (AR), грошові кошти (CE), короткострокові пасиви; іншими словами, аналіз грунтується на наступній адитивній моделі.

WC = CA - CL = Inv + AR + CE - CL.

Ця модель дозволяє проводити найпростіший факторний  аналіз та виявляти значущість включених  до неї чинників у контексті збільшення або зниження в динаміці величини чистого оборотного капіталу.

     Види  оборотних активів. За цією ознакою вони класифікуються в практиці фінансового менеджменту наступним чином.

     Виробничі запаси. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг вхідних матеріальних їх потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства. Включає в себе сировину та матеріали, незавершене виробництво, готову продукції та інші запаси.

     Дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб за розрахунками за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.п. специфічний елемент дебіторської заборгованості - векселя до одержання, що є по суті цінними паперами.

     Грошові кошти та їх еквіваленти. Найбільш ліквідна частина оборотного капіталу. До грошових коштів відносяться гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках. До еквівалентів грошових коштів відносяться високоліквідні короткострокові фінансові вкладення: цінні папери інших підприємств, державні казначейські білети, державні облігації та цінні папери, випущені місцевими органами влади.

Короткострокові зобов'язання (пасиви) - це зобов'язання підприємства перед своїми постачальниками, працівниками, банками, державою та ін, плановані до погашення протягом найближчих 12 місяців. Основна питома вага в них припадатиме на банківські кредити і неоплачені рахунки інших підприємств (наприклад, постачальників). В умовах ринкової економіки основними джерелами кредитів є комерційні банки.

     За  характером участі в операційному процесі  оборотні активи диференціюються наступним  чином:

Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції);

     Оборотні  активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість та ін.)

     За  періодом функціонування оборотних  активів виділяють такі їх види:

Постійна частина  оборотних активів. Вона являє собою  незмінну частину їх розміру, яка  не залежить від сезонних та інших  коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням  запасів товарно-матеріальних цінностей  сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як нестисливої ​​мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.

     Змінна  частина оборотних активів. Вона являє собою варіюють їх частина, яка пов'язана із сезонним зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення. У складі цього виду оборотних активів виділяють зазвичай максимальну і середню їх частину.

3. Які етапи підготовки та складання річного фінансового звіту?

  Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звіту. Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.

     Якісна  відмінність між квартальним  і річним фінансовим звітом полягає  в тому, що перший складають в  основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність.

     Підприємства  подають фінансову звітність  таким адресатам:

— органам, до сфери  управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам  та користувачам, зокрема органам  державної статистики щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних  з державного бюджету, органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — відповідно фінансовим відділам держадміністрацій.

     Датою подання фінансової звітності для  підприємства вважається день фактичної  її передачі за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата одержання  адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.  Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

     Фінансова звітність підприємства є відкритою, крім випадків передбачених законодавством. Оприлюднення звітності — це офіційне подання фінансової звітності до органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

     Контроль  за додержанням законодавства про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні здійснюють відповідні органи в межах їх повноважень, передбачених законами.

     Відповідні  органи при перевірці поданої на їхню адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних, наявність всіх звітних форм, взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками та формами звітності.

     Затвердження  звітності підприємства відповідним  органом оформлюється актом (протоколом), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо поліпшення його діяльності.

     Склад річної звітності різний для окремої  юридичної особи (крім малого підприємства), малого підприємства та материнського  підприємства. Фінам, звіти малого підприємства та консолідовані фінансові звіти відрізняються і лише складом форм, але і змістом.

Основні вимоги до подання фінансової звітності.

     Отже, основні етапи підготовки фінансової звітності (крім спрощеної та консолідованої) 

1. Використання рахунків витрат класів 8, 9

Закриття рахунків доходів і витрат

Визначення чистого  фінансового результату звітного періоду. 

2. Визначення  залишків на рахунках Балансу. 

3. Підтвердження залишків на рахунках активів і зобов‘язань за допомогою інвентаризації 

4. Внесення коригувань  до даних обліку 

5. Складання  звіту про фінансові результати 

6. Складання  Балансу 

7. Складання  звіту про власний капітал 

8. Складання  звіту про рух грошових коштів 

9. Складання  приміток 

10. Коригування  показників звітності та формування  приміток щодо подій після дати балансу 

11. Перевірка  узгодженості показників звітності.

3. Задача.

Підприємство  «Вітас» виробляє 120 тис. шт.. виробів. Ціна реалізації виробів – 2500 грн.; середні змінні витрати – 2100 грн/шт.; постійні витрати – 40 млн. грн..

Завдання:

Провести аналіз чуттєвості прибутку підприємства до 10-відсоткових змін наступних основних елементів операційного важеля:

1. Ціна змінюється на 10%. Як зміниться прибуток?

.

2. Оцінити вплив 10-відсоткових змін змінних витрат на прибуток.
3. Оцінити вплив 10-відсоткових змін постійних витрат на прибуток.
4. Оцінити вплив 10-відсоткового збільшення обсягу реалізації.

Розв’язок:

1. Аналіз чутливості прибутку підприємства до 10-відсоткових змін ціни:

Зменшення ціни на 10%:

1,1 Обсяг реалізації  без втрати прибутку можна  скоротити на 10909шт.:

2750*х=300000000

х=10909шт.

2. Вплив на прибуток 10-відсоткових змін змінних витрат:

Збільшення змінних  витрат:

Зменшення змінних  витрат: