Маркетингові дослідження ринку молочної продукції в Україні

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра менеджменту організації

Модульна контрольна робота №1

з теми: «Маркетингові дослідження  ринку молочної продукції в Україні»

Виконали студенти 3 курсу 5 групи ЕФ

Дудник Ж.М.

Таран О.Р.

Войник О.

Перевірила Сергеєва Ю.А

Херсон 2012

Вступ

Актуальність проведення маркетингового дослідження ринку  молочної продукції обумовлена постійним  розвитком цієї сфери - будуються  нові заводи, збільшуються ринкові  частки основних гравців, а також  систематичною зміною й збільшенням  асортиментів пропонованої продукції, модифікацією вже існуючої продукції. Перераховані вище тенденції сприяють розвитку практики використання маркетингових досліджень у діяльності підприємств, тому що вони допомагають оцінити поточні потреби споживача, спрогнозувати зміну в перевагах на короткостроковий період. Таким чином, ґрунтуючись на маркетинговому дослідженні, фірма має можливість формувати свої асортименти відповідно до переваг споживачів і формувати максимально ефективну політику продажів.  
Основною метою, яку необхідно досягти при виконанні даної роботи є проведення маркетингового дослідження для одержання даних про основні характеристики товару, необхідного споживачам.

Дане маркетингове дослідження  спрямоване на рішення наступних  завдань:

1) оцінка значимості для  споживачів якості молочної продукції;

2) формування списку найбільш відомих торговельних марок і виробників молочних продуктів;

Об’єкт дослідження –  процес формування і функціонування ринку молока та молочної продукції  у Херсонській області.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних положень формування та ефективного функціонування ринку молока та молочної продукції в регіоні.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основами дослідження є основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань основ ринкових відносин та проблем формування і розвитку продовольчих ринків, а саме ринку молока та молочної продукції.

Огляд ринку молочної продукції на Україні

Україні в спадщину від  радянських часів дісталося більше 600 молочних підприємств. Вони були розподілені  між 25 обласними молочними об'єднаннями  по територіальному принципі — Житомирмолоко", "Луганскмолоко" і т.д. Властиво, деякі із цих об'єднань існують  дотепер, але у виробництві молочної продукції їхня частка мізерно мала. За роки незалежності України з'явилися  й нові комерційні структури "Юнимилк  Україна" (входять завод 'Талактон" (м.Київ), Кременчуцький міський молочний завод), "Вимм- Билль-Данн" (Київський  молочний завод №3, Харківський молочний комбінат і Бурынский завод сухого молока), "Лакталис-Украина" (завод "Лакталис-Украина" (м.Миколаїв), "Білосвіт-Умань"), ТОВ "Торговий Дім "Західна молочна  група" (10 підприємств), "Рейнфорд" (Дніпропетровський молочний завод  №1 і Житомирський міський молочний завод), "Геркулес" (Донецький гормолзавод  №2, Тельмановський і Володарський молзаводи). На ринку працюють досить сильні компанії - Куп'янський молочно-консервний комбінат (Харківська обл.), корпорація "Фанни" й ін., яким поки належить по одному заводі. Але слово "поки" невипадково. Як відомо, "Фанни" робила спробу об'єднатися з "Юнимилк Україна". Правда, вона закінчилася невдало. У  той же час недавня покупка  компанією "Лакталис-Украина" заводу " Білосвіт -Умань" моментально  ввела неї в трійку лідерів  по випуску молочної продукції й  дозволила збільшити частку на ринку  до 7%. Тенденція до консолідації й  перерозподілу часток на ринку як і раніше актуальна. Це підтверджується  й досвідом Польщі, що активно успадковує українська молочна галузь. Наприклад, з 200 польських заводів на плаву  лише четверта частина. Більше того, до лідерів коштує черга дрібних  підприємств, що бажають приєднатися, оскільки в "крупняка" є доступ до дешевих кредитів, їсти можливість зменшити виробничі витрати, а саме головне - вони знають і розуміють, як необхідно діяти на ринку. І саме тому вони заслуговують назву маркетинг-маркетинг-орієнтовані  компанії. Можна з абсолютною впевненістю  припустити, що згодом й українські молочні заводи будуть розподілені  між 10-15 лідерами. Уже зараз частка основних гравців становить більше 50%. І кожний з них виробив або  виробляє свою стратегію завоювання ринку, щоб підвищити свої фінансові  результати.

Необхідно відзначити, що показник "Товарність молока" в Україні  залишається досить низьким. У країнах ЄС на промислову переробку надходить 96% валового надою молока. В Україні максимальний показник товарності - 78% був досягнутий в 1990 році, а в цей час щорічно становить лише третину - від 32 до 35% залежно від року. (За даними Союзу молочних підприємств України.) За останні роки в господарствах населення виробництво молока становило 9,5-11,0 млн. тонн. (це з 2001 року - 76-79% валового надою по всій Україні.) Підприємствам-переробникам від населення в той же період щорічно продавалося 2,8 млн - 3,5 млн т; інше - спожите на місці, продано на базарах (у т.ч. стихійних) у вигляді парного (сирого) молока або домашньої "кисломолочки" (сметани й сиру). Із усього вищесказаного можна зробити висновок: навіть при нинішніх рівнях обсягів удою й поголів'я молочної череди потенціал молочної галузі України вироблений приблизно наполовину.

Молочна промисловість –  одна з провідних галузей народного  господарства, яка забезпечує населення  продуктами харчування.

За даними статистичного  щорічника, починаючи з другої половини 90-хрр. суттєво скоротилися обсяги споживання молока та молочних продуктів. Якщо у 1990 році середнє споживання 1 особою становило 373 л/рік молочних продуктів (у перерахунку на молоко),  у 1995 році - 244 л/рік, в 2010 році ця цифра знизилася до 206 л/рік, що можна пояснити скороченням вмісту молока, у продукції, яка виробляється.[6 c.129]

Виробництво та споживання молока і молочних продуктів в Україні за 1990-2010 рр.

Виробництво молока у 2009 та 2010 роках по областях наведені у таблиці 1 та в додатку у вигляді діаграми 1.

За даними таблиці в 2005-2010 рр. виробництво молока скоротилося на 18%, до 11,2  млн.тонн, поголів’я ВРХ – на 31%, до 4,5 млн.голів, у т.ч. корів – на 27,6%, до 2,6 млн.голів. Випереджання темпів скорочення поголів’я над скороченням виробництва молока пов’язано з тим, що ліквідується у першу чергу найменш продуктивне стадо.[6 c.127]

Виробництво молока у Херсонській області за 2012 рік з січня по жовтень місяць поступово збільшувалося. Найбільше виробництво спостерігається у травні місяці і складає 34,8 тис.т, а найменше у січні – 13,6 тис.т.[1]

Виробництво молока у Херсонській області за 2012 рік 

На початок 2011 р. на території  Херсонської області функціонувало 30 молокопереробних підприємств. Дані виробництва забезпечують товаром  як регіональний так і національний ринок молока і молокопродуктів, займаються виробництвом пакетованого молока та сливок, УВТ – молока, твердих  та плавлених сирів, морозива. Згідно офіційної статистики, виробництво  молока у Херсонській області  в останні роки залишається стабільним. Хоча експерти спостерігають зміни  в його структурі. Наприклад, з кожним роком зменшуються обсяги вживання непереробленого питного молока, і, в той же час, прямопропорційно зростає реалізація переробленого  фасованого молока. За останні п’ять  років сегмент фасованого молока зростав, у середньому, на 13,9 % щорічно. Сегмент виробництва переробленого  фасованого молока об’єднує пастеризоване  молоко і сливки та молоко довгострокового  зберігання (УВТ - молоко). Частка пастеризованого  продукту у загальному обсязі реалізованого  фасованого молока складає 80 – 90 %, решта  – УВТ – молоко, а частка питних фасованих сливок в останні три  роки в обсязі виробництва фасованого питного молока не перевищувала  0,9-1 %. Необхідно відмітити, що вступ  України до СОТ не вплинув на внутрішній ринок фасованого питного молока, оскільки внутрішні ціни на цей продукт  знаходяться на рівні внутрішніх цін у європейських країнах.

Також на молочному ринку  спостерігається зниження рівня товарності виробництва молока, що безпосередньо пов’язане зі зменшенням платоспроможного попиту споживачів.

Дані таблиці свідчать про те що, у 2008-2009 роках відносно 2003, 2004, 2007 років відбулось незначне покращення рівня товарності молока, але відносно 1990 та 1995 років рівень товарності молока по країні у 2009 році зменшився доволі суттєво (рис. ).Так за період з 1990 по 2009 рік це зменшення склало 56,4%, що викликало зменшення обсягів виробництва на 52,6% та реалізації на 88,9% відповідно. Зниження обсягів реалізації молока (Табл.2) відбулося за рахунок того, що за вказаний період обсяг молока, яке готується заготівельними організаціями знизився більш як на 30%.[6 c.149] Додаток 2.

Таблиця 2 – Обсяги реалізації та товарності молочної продукції за 1990-2009 рр.

Стан ринку молока та молочних продуктів в Україні характеризується стійким зниженням обсягів виробництва  молока,  скороченням  поголів’я  молочного  стада,  низькою  якістю  молочної  сировини. Зменшилась  кількість  діючих  підприємств  молочної  промисловості,  скорочення  виробничих потужностей по виробництву усіх видів молочної продукції, зниження чисельності зайнятих в галузі.

До основних причин такого стану можна віднести: відсутність  зацікавленості виробників сирого молока  в  проведенні  широкомасштабної  модернізації  процесу  виробництва;  практично  повна відсутність  комерційних  інвестицій  в  молочне  тваринництво,  зумовлене  відсутністю  чітких інвестиційних програм і будь-яких гарантій повернення вкладених засобів.

Реалізація готової молочної продукції  від  переробного  підприємства  до  роздрібної  торгівлі  також  здійснюється  через посередницькі  структури,  які,  як  правило,  рекомендовані  торговельними  організаціями,  у  яких продається  відповідна  продукція.  При  цьому  залежно  від  асортименту  та  відповідних  доплат  за входження  молочної  продукції  до  продажу  у  торговельній  мережі,  оптова  ціна  підприємства  на молочну продукцію зростає  на 25-60 %. Часто одна й та сама продукція проходить через дві-три таких структури  і  кожен  з  них  збільшує  ціну  такої  продукції.  Роздрібна  торгівля,  одержавши  від  даної структури продукцію, реалізовує  її споживачам зі своєю торговельною націнкою. Виробники молочної продукції  не  мають  іншої  альтернативи  у  реалізації  своєї  продукції.  До  роздрібної  торгівлі  на реалізацію надходить продукція тільки від оптових посередників.

Підвищення  цін  реалізації  продукції  та  низький  рівень  платоспроможності  попиту  населення  спричинили до поступового скорочення споживання молока  і молочних продуктів. За період 1990-2009рр. відбулося  зменшення  споживання молока  і молочних продуктів, його рівень  становить 51-60% від раціональної норми споживання. Відповідно до науково обгрунтованих норм людина повинна споживати 380 кг молока в рік. Для порівняння: середньорічний показник вжитку цього продукту у Франції — 440 кг, в Германії — 430 кг, в Данію — 380 кг, в Австрії — 370 кг.

Таблиця 3 - Споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на душу населення в Україні, кг/рік

На  сьогодні  в  Україні  гостро  стоїть  питання  якості  коров’ячого  молока  як  сировини.  Це пояснюється  тим,  що  переважаюча  частка  молочної  продукції  на  сучасний  ринок  постачається  із господарств населення, в яких використовується лише ручне доїння. Звідси  потенційна  та  реальна  можливість  бактеріального  забруднення  молока.  Крім  того, додаються  проблеми  на  етапах  транспортування продукції, що  потребує  належної  тари,  спеціально обладнаних транспортних засобів тощо.

Законом  України “Про  молоко  та  молочні  продукти”  від  2004  року  із  внесеними  змінами  до закону в 2010 році визначаються основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока  і молочних  продуктів. Серед зазначених  заходів цього спрямування слід  визначити такі:

- ветеринарно-санітарні   вимоги  до  виробництва  молока,  молочної  сировини  та  молочних продуктів;

-   вимоги до пакування  та маркування молочних продуктів  (зокрема, те, що тара та упаковка для молочної  сировини  та  молочних  продуктів  мають  бути  виготовлені  з  матеріалів,  дозволених  для використання;  забороняється  відокремлення  процесу  пакування  молочних  продуктів  від технологічного циклу виробництва продукції);

-   стимулювання  підвищення  якості  молока,  що  відповідає  вимогам  державного  стандарту України, через доплати у відсотках до закупівельної ціни для молока ґатунку екстра у розмірі – 25%, молока вищого ґатунку – 20%.

Із вищезазначеного можна  зробити висновки щодо чинників зниження якості молока-сировини, основні  з  яких  є:  порушення  санітарно-гігієнічних  умов  виробництва  молока,  не  дотримання  вимог охолодження молока після доїння, порушення умов транспортування. В результаті чого представлене молоко  для перевірки не  відповідає  діючим  нормативам  за  мікробіологічними  показниками,  мають місце перевищення норм вмісту антибіотиків, пестицидів, рослинних замінників тощо.

Властива для України  система перевірки безпеки  і  якості продуктів харчування орієнтована на кінцевий  результат. А  саме,  аналізу  підлягають  окремі  зразки  продукту, що  вибрані  контролером. У випадку  отримання  результатів, що  підтверджують  доброякісність  продукції,  реалізації  підлягає  вся партія. Проте, такий підхід не гарантує цілковитої безпеки та абсолютної якості цієї продукції. 

Принципово  інші положення  щодо безпеки продуктів харчування, які є обов’язковими для країн ЄС, викладені в директивах Ради європейського співробітництва НАССР (Hazard Analysis and Critica Control Points – аналіз небезпеки та контроль критичних контрольних точок). 

В основі  системи НАССР  лежить оцінка небезпек, які можуть впливати на харчовий продукт у процесі його виробництва, зберігання, реалізації та використання. Серед таких небезпек можуть бути як мікроорганізми, так і хімічні сполуки, що є актуальним для нашої країни. Система НАССР пропонує поділити  увесь  процес  виробництва  на  блоки  і  впровадити  систему  контролю  за  потенційними “ризиками”  на  кожній  з  цих  ділянок.  Детальний  аналіз “ризиків”,  кваліфіковане  і  відповідальне виконання  операцій  кожним  спеціалістом  харчового  підприємства  та  документація  усіх  заходів дозволять звести ймовірність виробництва недоброякісного продукту до мінімуму.

Місткість ринку молокопродуктів  в Україні в 2008 р. склала 1 902 тис. т (готової продукції), 3 565 млн. дол. (у  цінах готової продукції), що на 5,3% менше в натуральному вираженні  та на 4,9% більше в грошовому вираженні, ніж у 2007 р. (2 009 тис. т; 3 398 млн. дол.) [2]. Найбільш місткими сегментами ринку  молочних продуктів в Україні, як в натуральному вираженні, так і  в грошовому традиційно є сегменти цільномолочної продукції, на долю якої в 2008 р. припало 67% у натуральному вираженні і 43,2% в грошовому відповідно.[1]

На відміну від 2007 року, коли на всіх сегментах ринку молочних продуктів  в Україні відбувалось збільшення обсягів споживання, у 2008 році темпи  приросту місткості на всіх сегментах (за винятком сегменту молочних консервів) були негативними і склали: ЦМП -5,4% (у 2007 р. +4,6%); масло і спреди -10,9% (у 2007 р. +11,4%); сири -4,8% (у 2007 р. +8,7%); морозиво -1,9% (у 2007 р. +6,7%);  молочні консерви +6,9% (у 2007 р. +12,3%); сухі молокопродукти -13,0% (у 2007 р. +62,8%). Місткість ринку питного молока в Україні в 2008 р. склала 632 тис. т (430 млн. дол.). Середньорічні темпи приросту в натуральному вираженні у 2004-2008 рр. склали 8,0%. У структурі місткості ринку в натуральному вираженні експорт питного молока в 2008 році склав 3%.

Таким чином, напередодні кризи  більшість молокопереробних підприємств  мала суттєвий обсяг боргів при недостатньому  рівні завантаженості потужностей, спричиненому дефіцитом молока.

Місткість ринку молочної продукції у 2012 році становить -4169,8 тис.т. Оскільки в лютому поточного року експорт молочної продукції з України скоротився на 23,8% в порівнянні з лютим минулого року і склав 9840 т продукції загальною вартістю $  37 884 тис. Про це повідомляє аналітичний відділ компанії «Дикун Глобал Консалт». Зокрема, кількість експортованого рідкого молока та вершків скоротилась на 42%, кількість молока згущеного - на 41%, сиру - на 17,6%. В той же час, зросли об'єми експорту молочної сироватки та масла (на 19,7 та 24,5% відповідно). Аналітики відмічають, що скорочення експорту відбувається навіть попри збільшення виробництва молока на 4,5% в порівнянні з лютим 2011 року. Разом з тим, в лютому збільшився імпорт молочної продукції в порівнянні з лютим минулого року на 81,2% і склав 4463 т продукції загальною вартістю $  16 656 тис. Зокрема кількість імпорту рідкого молока і вершків зросла в 2,4 рази, молока згущеного - майже в 4 рази, кисломолочної продукції - в 1,15 разів, молочної сироватки - в 1,3 рази, сиру - в 1,45 рази. Аналітики відмічають, що таке суттєве зростання обсягів імпорту молочної продукції негативно впливає на стан вітчизняної галузі молочного скотарства.[1, 2]

У 2010 році ситуація у молочному  напрямі дещо стабілізувалася. За даними Державного комітету статистики, у 2010 році молока на переробні підприємства України надійшло на 51,4 тис. тонн  більше, ніж у попередньому - 5457 тис. тонн. Виробництво молока у 2010 р. залишилося рентабельним, порівняно з 2009 р., прибутковість його помітно підвищилася – з 1,4% до 17,7%. Середня ціна реалізації молока проти 2009 р. зросла на 55,6% і склала 2938,7 грн. за т.

Разом з тим підвищились  показники виробництва молочної продукції: збільшилось виробництво вершків на 23%, молочних продуктів із вмістом рослинних жирів – на 22,3%, молока обробленого рідкого – на 6,8%, морозива – на 6,3 %, масла вершкового – на 6,2 %, молока і вершків сухих – на 2%.

Сьогодні в Україні  близько 350 підприємств по переробці  молока, з яких 15-18 підприємств виготовляють до 70% цільномолочної продукції (рисунок 1). Така кількість підприємств призводить до того, що ринок досить "подроблений", у числі  найбільших компаній -   Мілкіленд, ВіммБілльДанн, Lactalis, Юнімілк, Danone, Злагода, Rainford, Галичина і інші. Разом з тим підприємства пропонують виробництво таких видів молочної продукції споживачам, що наведені у таблиці.

Таблиця 4 – Виробництво  різних видів молочної продукції

Характеристика  виробників молочної продукції в  Україні

На сьогодні найбільш впливовими на українському ринку молока та молочних продуктів є компанії Юнімілк  Україна (ТМ «Био-Баланс», «Галактон», «Кремез», «Простоквашино», «Украинское»), Милкиленд-Україна (ТМ «7-я», «Добряна», «Коляда», «Крынка») та Вімм-Білль-Данн Україна (ТМ NEO, «Веселый молочник», «Домик в деревне», «Слов’яночка»). У 2009 році сумарна частка трьох найбільших компаній галузі на ринку становить 22%, 2010 року перша трійка гравців контролювала  21% ринку. 
За трійкою лідерів йдуть такі виробники, як Геркулес (ТМ «Геркулес», «Добрыня», «Глечик», «Утречко»), Західна молочна група (ТМ Optimal, «Гурманіка», «Молочна родина»), Лакталіс-Україна (Lactalis Group) (ТМ «Фанні», «President»),  ТОВ «Люстдорф» (ТМ  «На здоровье», «Селянське», «Бурёнка», «Тотоша»), Рейнфорд (ТМ «Щодня»), Галичина (ТМ «Галичина», «Молочар», «Чабаны»), комбінат Придніпровський (ТМ «Злагода»), група Danone (ТМ «Activia», «Actimel»)  [4, 5, 7, 8, 10]. Додаток 3, рис.4. 
Аналізуючи тенденції концентрації та інтеграції на українському молочному ринку необхідно відмітити, що найбільш інтенсивно процеси  злиття та поглинання   мали місце протягом 2006-2008 років. Це обумовлено швидким зростанням ринку, інвестиційною привабливістю, доступністю дешевого капіталу для поглинань, наявністю вільних коштів, доступністю кредитних ресурсів, високим попитом серед інвесторів. Експерти відмічають, що щорічно з 2001 по 2007 рік місткість вітчизняного ринку продукції з незбираного молока збільшувалася в середньому на 11%. Найбільш високі темпи приросту внутрішнього споживання були характерні для йогуртів  (23% в рік) та  сирних виробів (27% в рік ). 
Серед найбільших угод цього періоду необхідно виділити наступні: придбання у 2006 році російським інвестиційним фондом Renaissance Capital  за $197 млн.  компанії «Клуб Сиру»;  купівлю французькою компанією Bel Group Шосткінського міського молочного комбінату за суму близько $50 млн.; у 2007 році французька компанія Lactalis придбала українську компанію «Фані» приблизно за $40-45 млн., у 2008 р. американський фонд Сonsoris Capital за $10 млн. купив Великобурлуцький сироварний завод; у 2009 році британський Monteforte Holding Ltd придбав у кіпрської компанії Ukrfunding Ltd 95,7% акцій Канівського маслосирзаводу (КМСЗ, Черкаська обл.), що входить у корпорацію "Клуб сиру". 
Сьогодні на ринку молочної продукції спостерігається активізація процесів консолідації активів, злиття, що сприяє зростанню ступеня концентрації: в червні 2010 року французька група Danone, відомий виробник молочної продукції у світі, оголосила про злиття свого бізнесу в СНД з виробником аналогічної продукції – компанією «Юнімілк», що дозволить Danone стати найбільшим в Україні та Росії молочним холдингом з річним оборотом 1,5 млрд. євро, доля об’єднаної компанії на ринку молочних продуктів в Україні складе 12,2%, в Росії – близько 21%; мають намір об’єднатися компанії «Галичина» та «Західна молочна група»; компанія «Милкиленд-Україна» придбала частки в п’яти вітчизняних підприємствах (Миргородський сироварний комбінат, Перший Київський молочний завод, «Молдом», «Іскра», «Реверс») та заявляє про намір продати Європейському банку реконструкції та розвитку 25% своїх акцій; розширити свою присутність на ринку шляхом придбання молочних заводів в Україні має намір російська компанія «Вімм-Білль-Данн». [4] 
Водночас спостерігаються тенденції до дезінтеграції. Так, у середині січня 2011 року акціонери великого виробника молочних продуктів компанії «Молочник» («Укрпродукт Груп», ТМ «Наш молочник», «Народний продукт», «Ваш молочник» та «Вершкова долина») прийняли рішення ліквідувати компанію у зв'язку з податковим тиском. Станом на 31 грудня 2009 р. вартість чистих активів компанії склала 18,065 млн. грн., сума зобов'язань – 135,473 млн. грн. 2009 р. компанія  закінчила із збитком 11,234 млн. грн. 
Необхідно відзначити, що складна структура ринку відкриває підприємствам широкі можливості для унікального позиціонування й забезпечення конкурентоспроможності, адже жодне молокопереробне підприємство не може бути успішним на всіх сегментах ринку молока та молокопродуктів. Рівень диверсифікації й фінансові параметри діяльності підприємства, його партнерська база й інші чинники повинні забезпечувати цілісність функціонування й сприйняття споживачами образу та товарів кожного конкретного виробника.  
Саме тому протягом останнього часу на внутрішньому ринку змінилася структура виробників молочної продукції. Якщо раніше в Україні переважно були об’єднання, що сформовані за територіальним принципом, які виробляли весь спектр молочної продукції – від продукції з незбираного молока до сирів та молочних консервів, то сьогодні відбувається формування нових об’єднань, заснованих на принципі спеціалізації (наприклад, виробництво продукції з незбираного молока, виробництво твердих сирів). На нашу думку, у подальшому українська молочна галузь розвиватиметься шляхом утворення нових спеціалізованих об’єднань, відбуватиметься подальше поглинання невеликих заводів та формування інтегрованих об’єднань.[4]

Товарна політика

Молочна галузь займає важливе  місце в економіці будь-якої держави  і забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності. Молочні  продукти мають важливе значення для забезпечення здоров'я населення. Продукт, створений природою, має  в своєму складі практично все, що необхідне організму.

До складу молокопереробного  комплексу входить виробництво, заготівка, переробка і реалізація молочної продукції. Молокопереробна  галузь включає такі групи виробництва: олійництво, сироварна, виробництво  цельномолочной продукції (пастеризоване  молоко, сметана, кисломолочні продукти і ін.) і молококонсервне виробництво.

Малюнок 5 — Лінія виробництва масла способом збиття

Підприємства, оновлюючи  технічну базу, віддають перевагу новому обладнанню. Це стосується як тих підприємств, що купували його у межах країни (87,2%), так і тих, хто придбав обладнання у інших країнах (82,6%) – рис.6

Основними чинниками, які  обумовлюють географічне розміщення підприємств молокопереробної галузі, їх ефективне функціонування і розвиток і є наявність сировинної бази і ринку збуту готовій продукції.

Виробництво молока і молочних продуктів має свої специфічні господарські і організаційні особливості:

1)короткий термін зберігання  продукції в сирому вигляді; 

2) наявність широкого  асортименту продуктів переробки; 

3) потреба в кооперації  і інтеграції, обумовлена особливостями  переробки молока;

У формуванні повного циклу  від виробництва молочної сировини до вступу готової продукції споживачам, сільське господарство знаходиться  в складному положенні, перш за все  із-за великої роздробленості виробництва. В більшості випадків попит на кінцеві продукти переробки є  еластичнішим на відміну від попиту на молочну сировину. Переробники  і закупники, практично мають  владу на продовольчому ринку, перш за все у формуванні цінової політики. Виробники ж молока вимушені погоджуватися  з подібними умовами, що пов'язане  з особливостями молочної сировини.

За останні десятиріччя  валове виробництво молока і молочних продуктів знизилось, але випуск фасованої молочної продукції в  різноманітній упаковці зріс. Раніше для молока, сметани, інших кисломолочних  продуктів використовували скляні пляшки із закупорюванням фольгою, а  сир кисломолочний загортали  у звичайний папір. Зараз використовується різноманітна упаковка за місткістю, формою і використаним пакувальним матеріалом, а також з поліпшеною яскравістю і привабливістю.