Інтегровані логістичні потоки, приклади

Тема: «Інтегровані логістичні потоки, приклади» М08-2, Ципкун А. В.

Розкривати це питання треба виходячи із визначення поняття логістики, її головної ідеї та мети.

Логістика – процес планування, впровадження і контролю раціонального і ефективного руху товарів, послуг і пов'язаної з цим інформації від вихідної точки до кінцевого споживача з метою задоволення вимог клієнта[6].

Під головною ідеєю логістики слід розуміти організацію оптимального потоку від джерела виникнення до кінцевого споживача.

Метою логістики є оптимізація  циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

Тобто, як ми бачимо, поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці.

Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, з цієї філософської точки зору, всі потоки є матеріальними. Однак, у господарській практиці матеріальні потоки розуміються у більш вузькому, але конкретному змісті - як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють дуже велику роль у суспільному виробництві.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами – починаючи від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

Поняття матеріального потоку узагальнює безперервність зміни і переміщення продуктів праці в сферу обігу і виробництва. Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій[5, с.18].

Основними параметрами, характеризуючими потік, є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Розглянемо конкретний приклад матеріального потоку, що протікає усередині окремого підприємства.

Схема матеріального потоку на складі туристського комплексу(рис. 1):

Як випливає з цієї схеми, вивантажений із транспортного засобу товар може бути спрямований по одному з трьох шляхів: або на ділянку приймання, або в зону збереження, або, якщо вантаж надійшов у неробочий час, у приймальну експедицію. Надалі товар, так чи інакше, зосереджується в зоні зберігання.

Шляхи руху вантажу з зони збереження на ділянку навантаження також можуть бути різними. На рис. 1.1 зображено 4 варіанти:

1.Ділянка збереження — ділянка навантаження;

2.Ділянка збереження — відправна експедиція — ділянка навантаження;

3.Ділянка збереження — ділянка комплектування — відправна експедиція — ділянка навантаження;

4. Ділянка збереження — ділянка комплектування — ділянка навантаження.

На шляху руху вантажу з ним здійснюються різноманітні операції: підготовка до розвантаження, розвантаження, контроль-облік, укладання на піддони чи в контейнери, переміщення, розпакування, укладання на збереження і т.д. Це так звані логістичні операції.

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється в матеріальний запас. Наприклад, у той час, коли вантаж знаходиться в дорозі, він є матеріальним запасом, так званим "запасом у дорозі" [1].

Сукупність одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний(загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальн функціонування підприємства.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку. Між цими показниками спостерігається обернена залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяг(маса), час і форми постачань.

Наприклад, під час транзитного постачання підприємству великих обсягів сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але через довготривалу періодичність напруга логістичного ланцюга може бути невеликою. І, навпаки, під час організації постачань за методом «точно у термін» обсяги переміщуваних вантажів можуть бути невеликими, але самі постачальники дуже частими, що робить даний логістичний ланцюг і відповідно матеріальний потік дуже напруженим.

Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг/одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу(штуки, тонни, і т.д.), а в знаменнику – одиниця виміру часу(доба, місяць, рік і т.д.) [5,с.25].

Матеріальні потоки мають свою форму існування, яка може змінюватися залежно від етапу просування. Так, матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, основних і допоміжних матеріалів, комплектуючих, зап-частин; на етапі виробництва — у вигляді напівфабрикатів, тобто про-дукції незавершеного виробництва; на етапі розподілу і збуту — у вигляді готової продукції.

Характеризується матеріальний потік також номенклатурою асортимента і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від вида тари, умов, контрактів, транспортування та інше.

Матеріальні потоки визначені як вантажі, що розглядаються в процесі додавання до них різних логістичних операцій. Значна різноманітність вантажів і логістичних операцій ускладнює вивчення і управління матеріальними потоками. Вирішуючи конкретну задачу, необхідно чітко визначити, які саме потоки досліджуються.

Ознайомимось з найважливішими ознаками класифікації матеріальних потоків(рис.2)[2, с.51].

По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі – безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва. Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльності людини. Матеріальні потоки у системі матеріально-технічного забезпечення поділяються на такі групи : сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.

Рис.2. Класифікація матеріальних потоків.

За призначенням розрізняють такі матеріальні потоки:

а) вхідний - це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. В нашому прикладі він визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження;

б) вихідний - це потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище. Для підприємства оптової торгівлі його можна визначити, поєднавши матеріальні потоки, які мають місце при виконанні операцій навантаження різних видів транспортних засобів.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

Вхідні або вихідні матеріальні потоки є формою реалізації циклічних зв’язків, тобто зв’язків, у яких вихід з однієї мікрологістичної системи одночасно є входом в іншу і навпаки. Такі циклічні зв’язки мають найважливіше значення у процесі адаптації системи до динаміки зовнішнього середовища.

По відношенню логістичної системи (по відношенню до середовища):

а) зовнішній - це потік, який протікає в зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне;

б) внутрішній - це потік, що протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.

За ритмічністю:

а) неперервні - на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т.д.

б) дискретні - організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.

в) бліц – потоки - це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.

Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові - об’єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

б) операційні - потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій.

в) ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи. Основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки.

г) системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

За натурально-речовинним складом:

а) одно асортиментні;

б) багато асортиментні.

Таке розділення необхідне тому що асортиментний склад потоку суттєво відображається на роботі з ним. Наприклад, логістичний процес на оптовому продовольчому ринку, який торгує рибою, м’ясом, овочами, фруктами і бакалією, буде суттєво відрізнятися від логістичного процесу на ринку, який працює з одним найменуванням вантажу.

За кількісною ознакою:

а) масові – потоки, що виникають в процесі транспортування не одним транспортним засобом, а їх групою;

б) крупні – декілька залізничних вагонів, автомашин;

в) середні – займають проміжок між крупними і мілкими. До них відносяться потоки, які утворюють вантажі, що поступають окремими вагонами або автомобілями;

г) мілкі – утворюють кількість вантажів, які не дозволяють повністю використати вантажопідйомність транспортного засобу і потребують при перевезенні сумісництва з іншими, попутними вантажами.

За питомою вагою:

а) тяжкі – потоки, що забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів, потребують меншого складського об’єму. Тяжкі потоки утворюють вантажі, у яких маса одного місця перевищує 1 тону (при перевезеннях водним транспортом) і 0,5 тон (при перевезеннях залізничним транспортом, наприклад, транспортування металу);

б) легкі – представлені вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легкого потоку займає обсяг більше 2м3 – наприклад, та бачні вироби в процесі транспортування утворюють такі потоки.

За ступенем сумісності утворюючих потік вантажів:

а) сумісні;

б) несумісні.

Ця ознака враховується в основному при транспортуванні, збереженні і вантажопереробці продовольчих товарів.

За консистенцією вантажів:

а) насипні – це вантажі, які перевозяться без тари (наприклад, зерно). Головна їх ознака – сипучість. Можуть перевозитися в спеціальних транспортних засобах: вагонах бункерного типу, відкритих вагонах, на платформах, в контейнерах, в автомашинах;

б) навалові вантажі – як правило, це вантажі мінерального походження (сіль, вугілля, руда, пісок і т.д.). перевозяться без тари, деякі з них можуть змерзатися, злежуватися, спікатися. Також мають ознаку – сипучість;

в) тарно-штучні – вантажі, що мають різні фізико-хімічні властивості, питому вагу, об’єм. Це можуть бути вантажі в контейнерах, ящиках, мішках, вантажі без тари, дліномірні і і негабаритні вантажі;

г) наливні – вантажі, що перевозяться наливом в цистернах або наливних судах. Логістичні операції з наливними вантажами, наприклад, перевантаження, збереження і інші, виконуються за допомогою спеціальних технічних засобів.

Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні)[2, с.50-51].

Один із принципів концепції логістики стосується необхідності встановлення оптимального рівня якості обслуговування клієнтів. Тобто логісти повинні оцінювати який рівень обслуговування є оптимальним за відповідних витрат і відповідним рівнем споживання. У цьому випадку вступає у дію поняття сервісного потоку.

Сервісний потік - це потік послуг, який супроводжує матеріальний потік. Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачу матеріального потоку різних логістичних послуг.

Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку. Всі роботи в області логістичного обслуговування можна поділити на три основні групи:

-передпродажні, тобто роботи по формуванню системи логістичного обслуговування;

- роботи по здійсненню логістичних послуг, які здійснюються в процесі реалізації продукції;

-післяпродажний логістичний сервіс.

Сервіс можна поділити на обслуговуючий, виробничий, інформаційний, фінансово-кредитний.

Також матеріальний потік тісно пов'язаний із фінансовим потоком, котрий формується в внутрішньому та зовнішньому економічному середовищі є необмінною частиною всієї системи фінансів компаній та має цільові функції по обслуговуванню конкретних матеріальних, інформаційних та транспортних потоків, а також різноманітні операції по взаємовідносинам діючих суб’єктів, шляхом направленого переміщення грошових засобів, за допомогою цінних паперів або інших фінансових активів в економічному середовищі на мікро- та макрорівні.

В основі процесу керування матеріальними потоками лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах.

Інформаційний потік — сукупність циркулюючих в логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повід-омлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій. Він може існувати на паперових, електронних носіях, електронні та інші. Інформаційні потоки поділяють на потоки керуючої інформації та потоки даних про результати виконання процесів[1].

Інформаційний потік може випереджувати матеріальний потік, слідувати одночасно з ним або після нього. При цьому інформаційний потік може бути направлений як в одну сторону з матеріальним, так і у протилежну.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками: джерело виникнення; напрямок руху потоку; періодичність, швидкість передачі та прийому; інтенсивність потоку та ін. Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.

Випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення. Випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку — це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу. Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні і якісні параметри матеріального потоку. Слідом за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу по кількості і якості, різноманітні претензії, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

• джерело виникнення;

• напрямок руху;

• швидкість передачі і прийому;

• інтенсивність потоку й ін.

У логістиці виділяють наступні види інформаційних потоків (Рис.3), що залежать:

• від виду систем, що пов'язуються потоком: горизонтальний та вертикальний;

• від місця проходження: зовнішній і внутрішній;

• від напрямку по відношенню до логістичної системи:' вхідний і вихідний[1].

            Рис.3. Види інформаційних потоків

Матеріальний потік утворюється в результаті сукупності визначених дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями.

Для керування матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Виконувані при цьому дії також відносяться до логістичних операцій.

Таким чином, логістичні операції визначають як сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального й інформаційного потоків.

   До основних функцій матеріальних потоків можна віднести:

    - Планування (встановлення оптимальної траєкторії руху, розробка  розкладу або графіку руху потоку, розрахунок потреби в ресурсах для забезпечння потоку);

     - Оперативне реагування (відслідковування для кожного об’єкту потоку, відповідно  графіку руху, вироблення і використання управлінських взаємодій);

     -  Облік (збір, обробка, зберігання та видача інформації про матеріальний потік, складання обліку);

     -  Контроль (ступінь відповідності фактичних параметрів потока плановим);

     -  Аналіз (причини невідповідності плану);

     -  Координація ( координація процесів закупки, збуту).

Функція «Планування» є аналітичною функцією, під час якої розробляється оптимальний план подальших дій щодо руху потоку та розрахунку можливих потреб. Функція «Оперативне регулювання» являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції проводиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів. Функція «Облік» передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту. Функція «Контроль» встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху запланованим значенням. Крім того, для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів. Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із становленням причинно-наслідкових зв’язків між досягнутими результатами і витраченими коштами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахунком ефективності управління та функціонування системи у цілому. У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, використовується для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Отже, з метою управління потоками синтезується логістична система, до якої належать керована й керуюча системи у вигляді конкретних потоків.

Впровадження в ділову практику концепції маркетингу, орієнтованого на споживача, припускає перетворення логістики на ключову сферу компетенції компанії і стратегічний ресурс розвитку. Компетентність у логістиці є нематеріальним інструментом залучення споживачів, забезпечуючий цінову премію за точне дотримання умов часу і місця.

Інтегрований логістичний підхід, що використовує «ланцюжок цінностей», орієнтовано на всіх учасників (рис. 4). Ланцюжки цінностей (логістичні ланцюжки) містять п’ять областей ефективності:

- зв’язок з постачальниками;

- зв’язок із споживачами;

- технологічні процеси всередині одного підрозділу;

- логістичні процеси між підрозділами середині підприємства;

- логістичні зв’язки між підприємствами в логістичному ланцюжку.

                                          В                                                       С

                                           А                                                        D

Рис. 4. Інтегрована логістика[3]

А – фінансовий потік, обслуговуючий постачання (постачальників)

В - поставка комплектуючих, матеріалів

С - просування товарного потоку

D - виручка від реалізації продукції і послуг

В процесі того, як учасники ланцюгу поставок починають працювати разом, повинна виконуватись інтеграція внутрішніх функції кожної організації (закупівля, проектування, виробництво, маркетинг, логістика, бухгалтерський облік), так і між організаціями (кінцеві споживачі, роздрібні торгівці, дистриб’ютори, склади, перевізники, постачальники, агенти, фінансові заклади).

Внутрішня стратегічна інтеграція потребує, щоб всім робітникам забезпечувався  доступ до інтегрованої логістичної системи, котра охоплює значну кількість функцій і фізичних розміщень і досягається за допомогою ERP-систем, котрі охоплюють всі компанії і поєднані  між собою всі групи в єдиний інтегрований ланцюг.

Зовнішня стратегічна інтеграція відноситься до систем, котрі пов*язують між собою зовнішніх постачальників і користувачів компанії. Зовнішня стратегічна інтеграція дає можливість всім учасникам ланцюгу постачання одночасно використовувати необхідну для них інформацію, таку як прогнозування попиту, наявність замовлень та рівня товарно-матеріальних запасів по всьому ланцюгу постачання.

Інтеграція “електронного бізнесу” значно підвищує організаційну ефективність, сприяє реалізації таких ключових принципів успішного ведення бізнесу:

          - прискорення виходу на ринок з новим продуктом та послугами;

          - підвищення якості обслуговування;

          - удосконалення процесів продажу;

          - більш низькі операційні витрати;

          - більш низькі підприємницькі витрати;

          - більш низькі витрати, пов’язані підтримкою товарно-матеріальних запасів.

    Інтегроване управління інформацією та матеріалами по всьому ланцюгу постачання забезпечує вигоди, пов’язані з збільшенням вартості, яка додається учасниками ланцюгу постачання, позбавленням від безкорисних витрат, зменшенням витрат і підвищенням ступеню забезпеченості користувача.

Основні критерії інтеграції в ланцюзі постачання:

           - інформація, яка характеризує профіль компаній

              - можливості керівництва

              - можливості персоналу

              - структура витрат

              - загальна філософія і програма управління якістю

              - можливості використовуємих процесів

              - виконання законів про виконання захисту навколишнього середовища

              - можливості інформаційних систем

              - стратегій, політика і засоби використання користувачів.

Вдосконалення якоїсь однієї логістичної операції у системі торговельної логістики рідко дає загальносистемний ефект. Часто потрібним стає комплексний підхід до всіх елементів системи, що має вираз в інтеграції логістичних зусиль.

Основними принципами логістичної інтеграції є:

1) координація всіх процесів товароруху, починаючи із закупівлі товарів і закінчуючи поставкою їх споживачам (логістична координація);

2) інтеграція управління і контролю за матеріальними потоками (управлінська інтеграція);

3) єдина технологія матеріального потоку, включаючи комплекс послуг, що надаються клієнтам торговельного підприємства (технологічна інтеграція);

4) адаптація логістичних систем до змінюваних умов внутрішнього і зовнішнього середовища торговельної логістики (адаптивна інтеграція);

5) раціональна організація усіх елементів торговельної логістики, забезпечення їх узгодженості (організаційна інтеграція).

Внутрішньофірмова інтеграція торговельної логістики (тобто інтеграція логістики у межах торговельного підприємства) можлива за трьома основними напрямами:

1) технологічна інтеграція, що має вираз у розробці єдиної технології матеріального потоку торговельного підприємства;

2) функціональна інтеграція, що може бути представленою створенням інтегрованої системи управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками;

3) комплексна інтеграція, що являє собою синтез технологічної та функціональної інтеграції.

Технологічна інтеграція розглядається як матеріальна основа всієї внутрішньофірмової інтеграції торговельної логістики. Вона передбачає техніко-технологічну узгодженість основних логістичних операцій торговельного підприємства, що дає змогу забезпечити: оптимальний режим завозу товарів; своєчасне проведення кількісного і якісного приймання вантажів; раціональне використання рухомого складу та піднімально-транспортного обладнання; ефективну організацію праці транспортно-складських робітників; чітку роботу транспорту з доставки товарів покупцям; використання прогресивних видів тари і систем пакетування вантажів; зниження втрат від технологічної неузгодженості логістичних операцій; підвищення якості обслуговування клієнтів фірми.

Використана література:

1. Банько В.Г. Логістика. Навчальний посібник (2-е вид., перероб.). – К.: КНТ, 2007. – 332 с.

2. Кальченко А. Г. Логістика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.

3. Крикавський Є. Логістика підприємства. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1996. – 160 с.

4. Леншин И. А., Смольняков Ю. И. Логистика. В 2 ч.: Ч.1. – М. Машиностроение, 1996. – 246 с.

5. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. Посіб.: Вид. 2-ге, прероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 – 328с.

6. http://fsoler.com/transportne-ta-skladske-zabezpechennya-logstiki/146-osnovn-ponyattya-logstiki-.html