Інтернет як освітній ресурс

Запровадження

 

Нині нові інформаційні технології інтенсивно проникають у  освітній процес. І особливо якщо розглядати урок як соціальне замовлення суспільства  системи освіти, то сьогодні ми вийшли до рівня, коли комп'ютерна грамотність  випускника школи мусить бути достатня у тому, щоб вільно працювати на персональному комп'ютері як користувача. У навчанні особливий акцент ставиться  сьогодні на власну діяльність дітей  з пошуку, усвідомлення і переробки  нових знань. Учитель постає як організатор  процесу вчення, керівник самодіяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу й підтримку. Сьогодні говорити, що - технології є частиною загальної  інформаційної культури вчителя  і учнів.

 

Інформаційне освітній простір лише починає наповнюватися. А, щоб уникнути безсистемності і  некомпетентності необхідно, щобучителя-предметники  із багаторічним досвідом роботи вносили  свій внесок у заповнення цього інформаційного ресурсу. Тому, вчителям важливо знати, якими послугами й у яких дидактичних  цілей вони також можуть скористатися у своїй педагогічної практиці під  час використання сучасних педагогічних технологій.

 

Насамперед, слід подивитися на можливості мережі Інтернет на процесі  освіти. Поява Інтернет у освіті стимулює бажання хлопців вчитися, розширює зону індивідуальної активності кожного учня, збільшує швидкість  подачі якісного матеріалу у межах  одного уроку. Усе це здійснюється з  допомогою листування електронною  поштою зі школярами інших країнах, створення і проведення спільних телекомунікаційних проектів, можливості читання книжок на оригіналі, участі у різноманітних конкурсах і  олімпіадах. Питання інтеграції Інтернету  в освіту й, зокрема, застосування їх у навчанні іноземних мов, нині досить актуальне. Це було пов'язано переважно  про те, що час використання Інтернету  як засобу навчання мови якнайкраще реалізуються багато цілі й завдання навчання і  виховання.

 

 

Відповідно до вищезазначеного, метою даної роботи є підставою  виявлення дидактичних можливостей  Інтернет під час навчання іноземних  мов. Натомість мета конкретизується  такими завданнями:

 

1) Проаналізувати наявну  літературу на цю тему;

 

2) Виявити особливості  Інтернет, і їхнього впливу освітній  процес загалом;

 

3) Провести анкетування  вчителів для виявлення їхні  думки щодо Інтернету як освітнього  ресурсу.

 

4) Розглянути Інтернет  як навчання видам і аспектам  мовної діяльності під час  уроків іноземної мови середньої  школи.

 

Об'єктом даної роботи є підставою процес навчання мови з допомогою Інтернет.

 

І, відповідно предметом - можливості Інтернету як засобу навчання іноземної мови.

 

Ця робота складається  з запровадження, двох глав, ув'язнення  й докладання. У першій главі розглядаються  освітні можливості Інтернету на навчання іноземних мов у тому числі дистанційне навчання перебуває. Другий розділ містить рекомендації щодо застосування Інтернет на навчання видам і аспектам чужомовному  мовної діяльності, і навіть можливості Інтернет при реалізації проектної  методики. Додаток включає у собі дані анкетування вчителів іноземної  мови та деякі практичні розробки.

 

Теоретична цінність даної роботи у тому, що автором  було обгрунтовано застосування Інтернет у процесі. Певнупрактичну значимість представляють запропоновані автором  рекомендації з використання глобальної мережі під час уроків іноземних  мов.

 

Глава 1. Інтернет як освітній ресурс

1.1 Комп'ютерні телекомунікації  у системі середньої освіти

 

Нові комп'ютерні технології можна залучити до умовах звичайного класу у міській та жителів  сільської школі, в загальноосвітньої  школі, гімназії, ліцеї. Вони дають можливість реалізувати сучасні тенденції  в освітніх системах багатьох країн  світу. Це - світові тенденції освіти. Разом про те, досі ми обмежувалися технологіями, що використовуються на конкретному уроці, у певній школі, тобто. в очній системі навчання. Треба сказати, що прагнення інтеграції у природничо-технічній освіті, як із найяскравішепроявляемих тенденцій, диктує необхідність виходу у єдиний світового освітнього простору. Звідси таку зацікавленість в усіх країнах  світу до нових інформаційних  технологій і зокрема, до комп'ютерним  телекомунікацій, що відкривають вікно  до цього світовий простір. [20; 185-186]

 

Історія педагогіки багата як новаціями у сфері методів  і організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно розвитку технічної  думки йшло інтенсивне впровадження різноманітних коштів наочності, технічних  засобів в навчальний процес. Усі  робилося підвищення ефективності запропонованих інновацій і процесу загалом. У остаточному підсумку у педагогіці, дидактиці завжди переслідується одна-єдина  мета - виховання й освіту підростаючого  покоління. Дуже мало технічних пристроїв  було розроблено спеціально для процесу. Мабуть, у цій низці можна лишеграфопроектор  ілингафонное пристрій для уроків іноземних  мов. Решта технічні засоби педагоги запозичували з побуту: грамофон, програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, нарешті - комп'ютер. Ці корисні речі створювалися на облаштування різних сфер життя. Кожна їх має певні  властивості, можливостями, визначальними  її призначення побуті, культурі, економіки  та ін. І завжди, з гаданого призначення  тієї чи іншої технічного кошти, ми намагаємося виділити притаманні їй технічні якості, які можуть опинитися  допомогти у вирішенні проблеми певній галузі знання, культури та будуть корисними повсякденні. Педагоги будь-коли стояли боці цієї процесу. [7; 8]

 

Розвиток систем зв'язку в економічно розвинених країн світу  призвело до появи унікальної Інтернету. У Росії її вибір провайдерів  Інтернет досить широкий і дозволяє знайти собі можливість роботи, що у  найбільшою мірою відповідає запитам  і можливостям кожної конкретної абонента.

 

Інтернет - це глобальна  мережу, що об'єднує користувачів із різних організацій, державних установ  та порожніх приватних фірм, і навіть приватних користувачів. Прообразом Інтернет було експериментальне мережу Міністерства оборони США. Нині мережа Інтернет поширена у світі, і його користувачами вже є понад 40 кримінальних мільйонів. Протягом кількох років  сталися кардинальні зміни у  підході програмістам застосуванню комп'ютерних телекомунікацій (КТК). Властивості й функції КТК  стають значно більше потужними, сфера  застосування, зокрема у педагогіці, різко розширюється. Виникає такий  потужний напрям навчальної діяльності, зі застосуванням КТК, як мережні  публікації. Практично кожен результат, отриманий учнями під час навчального  проекту чи навіть на уроці, за лічені хвилини то, можливо опубліковано у Інтернету. Фактично будь-яка навчальна  діяльність із застосуванням коштів нових інформаційних технологій тепер може просто вважатися, а й  реально бути мережевий. [20; 154, 156]

 

До середини 90-х Інтернет використовувався у основному задля  пересилки електронної пошти, тобто  повідомлень і файлів від однієї користувача до іншого. Були доступні й можливості, засновані в електронній  пошті: телеконференції - обмін думками  з допомогою електронних листів із приводу тих чи інших тим, сервери  новин - розсилання новин за тими або  іншим суб'єктам тем як електронних  листів, файлові сервери - сховища  файлів, які користувач Інтернет може мати простий як електронного листи, спрямувавши його з спеціально підготовленим  запитом на файловий сервер. Для полегшення даних з Інтернету було організовано спеціальні служби пошуку - комп'ютери, що дозволяють знайти потрібний документ. Тому до 1993-94 р. Інтернет побутував у основному сьогоденні наукової сфери.

 

У районі 1993-94 р. ситуація у Інтернет у корені змінилася, і  причиною цьому стала і широке запровадження у мережі нової  служби - WorldWide Web, в буквальному перекладі - світового павутиння. WWW - це у Інтернеті  всесвітняраспределенная база гіпертекстових документів. Кожен комп'ютер, має  постійне підключення до Інтернету, можна використовувати як Web - серверу  та помістити нею документи. [32; 63.].

 

Звісно, навряд Інтернет можна віднести лише у засобам  навчання. Це - інформаційне середовище, у якій є іпредметно-образовательная  область, повністю відбиває всі можливості глобальної мережі, її послуги. Саме тому доцільно дати раду дидактичних властивості  цих послуг, тобто. у його характеристиках, які можуть бути корисними для  процесу творення. [20; 187].

 

Нині вже всі розуміють, що має колосальними інформаційними можливостями і що щонайменше вражаючими послугами. [20; 166]

 

Освітні послуги покликані  задовольняти потреби користувача  у різноманітних галузях і  аспектах освіти.

 

Наприклад, електронна пошта, включає у собі такі властивості  Інтернету, які дуже корисними у  будь-якій системи освіти:

 

здатність передавати інформацію різних типів (текст, зображення,

 

звук) на значні відстані;

 

здатність зберігати  і структурувати передану інформацію за комп'ютером провайдера даної послуги;

 

здатність зберігати  і структурувати передану інформацію за комп'ютерами відправника і  одержувача електронних листів;

 

здатність комп'ютера  провайдера даної послуги відстежувати "долю" електронних листів (виявляти і повідомляти про затримки доставки листи, про зрадливої адресації  тощо.);

 

здатність програмного  забезпечення комп'ютера відправника  і

 

одержувача електронних  листів дати раду структурі зберігання отриманих листів, видаляти чи архівувати листи, втративши актуальність, вести  базі даних адрес кореспондентів тощо.;

 

сумісність апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів провайдера даної послуги і комп'ютера  його абонента;

 

тощо. Цей перелік  ще значно розширити. [20; 165]

 

Загальновідомий факт, що створює унікальну змога які  вивчають іноземну мову користуватися  автентичними текстами, слухати і  спілкуватися із носіями мови, тобто. він створює природне середовище. Сучасні засоби зв'язку з партнерами, доступом до інформаційних ресурсів Інтернету припускають досить вільне володіння як комп'ютерних технологій, а й іноземними мовами. [20; 166].

 

Нині дедалі більше значення мають такі можливості, як здобуття освіти з відривом, спілкування учнів, вчителів у однієї школи, району, а  й інших регіонів країни, світу. З  допомогою сучасних інформаційних  технологій стає реальним здобувати  вищу освіту як очно, а й дистанційно, не залишаючи рідної домівки. Глобальна  мережу Інтернет відкриває доступом до інформацією наукових центрах  світу, бібліотеках, що створює реальні  умови самоосвіту, розширення світогляду, підвищення кваліфікації.

 

З'являється можливість організації спільних проектів із учнів  різних країн світу, обміну досвідом вчителями, студентами, вченими. Будь-яка  система освіти - це відкрита й досить стійка система. Тому такі її компоненти, як цілі й зміст навчання, повинні  залишатися незмінними за будь-якої формі  освіти у межах держави у відповідність  до прийнятих у цій державі  програмами і стандартом освіти. Що ж до методів, організаційних форм і  засобів, вони можуть варіюватися залежно  відрізняється від застосовуваної концепції навчання, форм навчання. Саме тому ми вважаємо за необхідне  звернутися до засобів, які можуть опинитися  забезпечити найповнішу реалізацію цих можливостей, розсунути стіни  класних приміщень, відкрити вихід  широкий світ пізнання, включаючи  діалог культур. [20; 144-145].

 

Лише за такої підході  чергове технічне засіб може бути справді корисним для процесу  і знайти чітке місце у цій  процесі, системі інших засобів  навчання, або поглинаючи їх властивості, в такий спосіб замінюючи раніше застосовувані, або доповнюючи їх. Комп'ютери - досить дороге технічне засіб. Але  як якось відомий англійський  педагог ЕнтоніМаллан, якби комп'ютер ні винайдено як універсальне технічний  механізм, його б створити спеціально з метою освіти. Саме тому, говорячи про нових інформаційних технологій освітньому процесі, слід самим уважним  чином відокремити їх дидактичні властивості і функції.

 

За визначеннямЕ.С.Полат, "під дидактичними властивостями  тієї чи іншої кошти навчання розуміються  основні характеристики, ознаки цього  кошти, що різнять їхнього капіталу від інших, суттєві для дидактики, як у плані теорії, і практики".

 

Отже, аналізуючи якості засобів, педагоги прагнуть визначити  їх дидактичні властивості, та був і  функції в процесі. [20; 185-186].

 

При класифікації дидактичних  властивостей Інтернет ми вважаємо розумним виділити дві основні класу властивостей комп'ютерних телекомунікацій (КТК):

 

властивості, пов'язані  зі своїми телекомунікаційної основою, тобто. їх технологічні можливості;

 

властивості, пов'язані  із застосуванням комп'ютерів. [20; 187].

 

Проте, Інтернет, яка  є тільки засіб навчання, надає  вчителям і учням широкі можливості, зокрема і за вивченні іноземних  мов.

1.2 Дистанційне навчання

 

Ще одна найважливіша зокрема можливість використання Інтернет - це дистанційне навчання перебуває, тобто. навчання відстані ситуації, колиобучаемийотделен від який навчає відстанню. Упродовж багатьох років вона був відомий  нашій країні як заочна. [25; 6]

 

Стратегічна мета ДО - забезпечити  громадянам право здобуття освіти рівня  дома проживання чи професійної діяльності. Ця мета буває у руслі світової тенденції мобільного поширення  знань у вигляді обміну освітніми  ресурсами. Закономірно, що засобом  досягнення такої справи мали бути зацікавленими високотехнологічні і науково обгрунтовані організаційні  форми, мають дистанційний характер.

 

По способу отримання  навчальної інформації розрізняють:

 

синхронні навчальні  системи та

 

асинхронні.

 

Синхронні системи припускають  одночасне участь у процесі уроків учнів і викладача. До таких системам ставляться: інтерактивне ТБ, аудіо  графіка, комп'ютерні телеконференції.

 

>Асинхронние системи  не вимагають одночасної участі  учнів і викладача.Обучаемий сам  вибирає час і план занять. До таких системам в дистанційній  освіті ставляться курси з  урахуванням друкованих матеріалів, аудіо / відео касетах, електронної  пошти, WWW.

 

Змішані системи, що використовують елементи, як синхронних, і асинхронних  систем. [31]

 

По технічної основі передачі можна виділити такі форми  дистанційного навчання:

 

розсилання друкованих матеріалів поштою (притаманне традиційного заочного навчання);

 

розсилання аудіо - і  відео - касет,

 

засобами аудіо графіки (>Audiographics);

 

через інтерактивне ТБ і  відеоконференції

 

через телеконференції (Internet);

 

через електронної пошти  і листи розсилки (Internet);

 

через WWW (Internet)

 

Останнім часом Інтернет витісняє інших форм. Це з трьома обставинами:

 

1) технічне розвиток  Інтернет - технологій, дозволяють дешевшими  і зручними засобами імітувати  будь-яку навчальну модель,

 

2) простота підключення  до Інтернету,

 

3) низька вартість  підключення. [10]

 

Бурхливий розвиток Інтернету  дозволяє змоделювати будь-який тип  систем, і навіть побудувати принципово нові навчальні комплекси.

 

Це Інтернет найперспективніших засобом дистанційної освіти.

 

Інтернет - це найдешевша середовище. Розробка і проведення дистанційних курсів, не вимагає спеціальних  студій чи складного нестандартного устаткування. [27]

 

Організація ДО дозволить  розв'язати багатьом студентам-заочникам  проблеми нестачі часу, на неї, пошуку необхідних підручників, довідників та інших посібників з іноземної  мови. Отже, дистанційна форма навчання ефективним варіантом реалізації кінцевих цілей навчанняИЯ студентів гуманітарних спеціальностей заочній форми навчання унеязиковом вузі.

 

Відповідаючи на запитання  можливості заміни очній форми навчання на ДО від вчителів ми такі результати: більшість сумніваються у тому (45%); трохи менше (35%) згодні з цим твердженням, але за умови наявності хороших методик навчання дітей і менша частина опитаних - проти (20%).

 

 

 

 

Безсумнівно, Інтернет містить  у собі величезний потенціал освітніх послуг. Освітні послуги містять  у собі інформування, як учнів, і  викладачів широкого кола тим, пов'язані  з їх навчальної та викладацькою діяльністю на. Наприклад, реклама через Інтернет нових методичних посібників, випущених  традиційному друкованому вигляді, - це теж освітня послуга. Дуже велика кількість послуг Інтернет може застосовуватися  керувати освіти, Не тільки потреб власне навчально-виховного процесу. Це може бути послуги з реклами й розсилання інструктивних і методичних матеріалів, надання доступу до юридичним  й іншим баз даних із проблем  освіти тощо. [20; 166]

1.3 Переваги Інтернету  як засобу навчання

 

Останні 2-3 року у педагогічну  практику досить активно ввійшов  термінИнтернет-образование. Інформатизація освіти є пріоритетом російської освіти. Завдання школи, яка у суспільстві, підготувати своїх учнів до можливості орієнтуватися у інформаційний  простір, можливості опановувати інформаційної  культурою. Нині не викликає сумніви  необхідність використання Інтернет у  шкільному процесі. І, практично  в усіх галузях шкільного освітнього простору реально скористатися наявними можливостями мережі. [32]

 

Можна виокремити такі основні  категорії в шкільному просторі:

 

Навчально-виховний процес

 

>Внеклассная робота (>послеурочная діяльність)

 

>Управленческая робота

 

Розглянемо, докладніше, переваги Інтернет кожної з цієї категорії.

 

Навчально-виховний процес:

 

можливість дистанційного  навчання як учнів, так вчителів;

 

проведення навчальнихмежпредметнихтелеком-проектов;

 

проведення дистанційних олімпіад;

 

що у телеконференціях;

 

що у тематичних конкурсах  зі створення веб-сторінок;

 

віртуальні методичні  об'єднання учителів-предметників.

 

>Внеклассная і виховна  робота:

 

отримання додаткової інформації із різних інформаційних аркушів;

 

проведення дискусій для учителів-предметників різноманітнітематикам; участь учнів і вчителів в чатах  на задану тему;

 

інформацію про проведенні різноманітних конкурсів та обмежених  можливостях отримання грантів;

 

консультаційне обслуговування (юридичні довідки з прав підлітків, професійні консультації з створенню  веб-сторінок тощо.);

 

можливість встановлення особистих контактів учителів і  учнів із різних країн.

 

>Управленческая робота:

 

утворення єдиної управлінської  інфраструктури району, округу, міста;

 

створення єдиних бібліотечних каталогів у межах району, округи та т.д.;

 

використання можливостейИнтернет-магазинов;

 

пошук кадрів за наявнимивакансиям. [36]

 

Як очевидно з переліченого вище, Інтернет дає можливості щоб  одержати інформаційних ресурсів немає  і особистого самоосвіти і

 

учням, і вчителям. Ті два суб'єкта є нерозривними і  вони становлять основу шкільного освітнього простору.

 

Інтернет надає, з  одного боку, величезне інформаційне полі, що містить найрізноманітнішу  педагогічно цінну інформацію, з  другого - різні способи пожвавлення  сприйняття цієї інформації: графіку, звук, рух.

 

Вже за одне це свідчить значні переваги Інтернет перед традиційним  паперовим підручником. [5]

 

Отже інформаційні технології дозволяють:

 

організовувати різноманітних  спільні дослідження учнів, вчителів, студентів, науковців із різних шкіл, наукових кадрів і навчальних центрів  одного або різних регіонах і навіть різних країн. Метод проектів дає  можливість організовувати при це справді  дослідницьку творчу або суто самостійну прикладну практичну діяльність партнерів із використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної і з практичної творчої діяльності;

 

забезпечувати оперативну консультаційну допомогу широкого кола учнів з науково-методичних центрів;

 

створювати мережі дистанційного  навчання дітей і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

 

оперативно обмінюватися інформацією, ідеями, планами з цікавих  для учасників питанням, тем спільних проектів із, розширюючи в спосіб свій кругозір, підвищуючи свій культурний рівень; [17; з 17]

 

прищеплювати навички  справді дослідницької діяльності, моделюючи роботу наукової лабораторії, творчою майстернею;

 

розвивати вміння добувати інформацію з різноманітний джерел обробляти її з допомогою найсучасніших  комп'ютерних технологій, зберігати  і подавати наскільки завгодно великі відстані, у різні точки планети;

 

створювати справжню мовну середу (за умов сумісності міжнародних  телекомунікаційних проектів, телеконференцій  звичайних, і навіть аудіо - і відеоконференцій, чатів), сприяє виникненню природною  потреби у спілкуванні іноземною  мовою і звідси - потреби у вивченні іноземної мов;

 

сприяти культурному, гуманітарного  розвитку учнів з урахуванням  прилучення до найширшої інформації культурного, етнічного, гуманістичного плану.

 

Ці переваги Інтернету  стають очевидними під час використання його у студентської чи шкільної аудиторії. Ідеальними умовами на таку роботу служить наявність комп'ютерного десь із класу підключенням до Інтернету. Використання Інтернету на занятті  на повинен являти собою самоціль. Щоб вірно знайти місце й ролі Інтернету у навчанні іноземної  мови, передусім, необхідно знайти собі чіткі запитання: кому, навіщо, коли, що не обсязі він має використовуватися. [38]

 

Зрозуміло, прямий вихід  до Інтернету на уроці практично  виключається, оскільки навряд можна  знайти якесь прийнятне кількість  кабінетів іноземної мови наших  школах, обладнаних достатню кількість  комп'ютерів з доступом до Інтернету. Хоча слід зазначити, деякі вчителя, маючи у своєму кабінеті лише комп'ютер та доступ до Інтернету, намагаються  використати і цю малу можливість на уроці. Отже, тут слід шукати інші шляхи. До речі, особливо у інших  містах треба враховувати те що, що вони чимало сімей мають домашні  комп'ютери із реальним доступом до Інтернету і розказують учителеві  слід враховувати таку можливість. Має рацію А.А. Леонтьєв у цьому, що педагогічні технології не можна  вивчити. Можна намітити лише орієнтири  їх можливого застосування. Творчий  потенціал вчителя підкаже йому область пошуку, а професіоналізм дасть імпульс для цікавих  знахідок і рішень. [37] Природно, під  час роботи з Інтернет замало і  проблем.

 

Розглянемо докладніше ці проблеми:

 

Перша проблема під час  роботи у мережі Інтернет пов'язані  з чітким розумінням той факт, що неспроможна замінити собою педагога. Якщо ви хочете використовувати інформаційні ресурси мережі у тій чи темі, проблемі, землю треба лише ознайомитися з цим інформацією, що певна річ, але, що дуже важливо, чітко сформулювати цілі й завдання використання учнями цієї інформації, методи їхнього самостійної  навчальної діяльності, зі цієї інформацією. Необхідно, інакше кажучи, дидактично структурувати всю самостійну діяльність які у відповідність до поставленими цілями і завданнями, прогнозувати можливі результати своєї діяльності (індивідуальної чи спільної). [14]

 

Наступна труднощі пов'язані  з організацією діяльності які у  мережі. Зрозуміло, що поки що далеко ще не усе й навіть більшість із школярів мають вільний доступ до Інтернету. Чи не кожної школі є таку можливість. У інших містах комп'ютери значна більшою мірою перебувають у  індивідуальному користуванні у  сім'ях, ніж у школах. І все-таки ситуація досить різко змінюється. Час диктує необхідність знання іноземної  мов і вільного користування комп'ютером, насамперед, його телекомунікаційними  послугами і ресурсами. [13] Кожен  кабінет може бути обладнаний достатню кількість комп'ютерів з виходом  на Інтернет. Отже, можна говорити про  використання ресурсів Інтернет в час.

 

Зрозуміло, вчитель під  час до уроку може роздрукувати деякі  матеріали, коли йому важливо, наприклад, показати, як слід працювати з матеріалом тексту, які факти і що як слід шукати, що дуже важливо під час  уроків іноземних мов. Якщо перед  учнями поставлено завдання самостійно знайти той чи інший інформацію з  певної темі, проблемі, що часто виникає  під час роботи над проектом, тоді слід максимально полегшити завдання пошуку такий інформації. [14]Пользовательским навичок, зокрема й у Інтернету, учнів навчають під час уроків інформатики, щоправда, в старших  класах. А нам ці навички часто  бувають необхідно набагато раніше. Хлопці нас дуже швидко опановують необхідними користувальницькими  навичками до роботи на Інтернет. Річ  у іншому. Є у психології правило  однієї труднощі. Якщо вже ви ставите  своїх учнів завдання знайти необхідну  інформацію з певної темі чи написати реферат і проілюструвати його, тобто. ставите певну дидактичну завдання, інші труднощі, пов'язані з іншими завданнями, краще зняти, або максимально полегшити.

 

Така була діяльності учнів та вчителів з ресурсами  Інтернет дозволяє, з одного боку, вирішувати проблему організації самостійної  пізнавальної діяльності учнів з  різними цільовими установками, з другого, заощаджувати час, і з  цим та матеріальні кошти, зусилля  учнів та вчителів, що говорить, як відомо, про ефективністьпредпринимаемой  діяльності. [2; 2-8]

 

Загальною всім видів  діяльність у мережі є проблема комунікації, мережного спілкування. Культура спілкування - це теж показник загальної культури людини. Разом про те, культура спілкування  передбачає певні інтелектуальні вміння: вміння коротко викладати головну  думку, вміння слухати і навіть чути співрозмовника, вміння вести дискусію, аргументувати власну думку і  вчасно приймати за певних умов думку  опонента, вміння формувати загальну думку, враховує думки сторін, ін. Все  це умінь учнів слід навчатимуть  у школі спеціально. При спілкуванні  у мережі ці вміння особливо актуальні. У дискусіях, зокрема і фахових, які з останнім часом стає дедалі популярнішими у мережі (але тільки в текстовому, а й у звуковому  варіанті), дружність тону і пародіюванням  стилю спілкування, культура спілкування, прагнення порозумінню - дуже суттєва  умова успішності такого діалогу  чи полілогу. Діалог культур,межкультурное  взаємодія - реальна дійсність. Люди, належать до найрізноманітніших культурам, різних релігій, різним соціальним верствам, різним рівням освіти, і, нарешті, різним за віковими групами, можуть вільно вступати друг з одним в спілкування, об'єднані однієї цікавій для всіх проблемою. Як засвідчили вище, комунікативні  вміння теж належать дообщеучебним  інтелектуальним умінь, що входять  у поняття навчання. [14]

 

Нові педагогічні  технології, ми вже неодноразово писали дозволяють успіш-но розв'язувати і  це завдання. Тому, як ми знову переконуємося, всі проблеми, пов'язані з ефективним використанням послуг і мінеральних  ресурсів глобальної Інтернету, припускають, передусім, педагогічне їхні рішення  і лише для того можна говорити про використання можливостей Інтернету  ще ефективної цих рішень. [34]

 

Але не забувати, що, хоч  би властивостями ні мало ту чи іншу засіб навчання,информационно-предметная середовище, первинні дидактичні завдання, особливості пізнавальної діяльності учнів, зумовлені певними цілями освіти. Інтернет із його можливостями і що ресурсами - засіб реалізації цих цілей і завдань. [22; 5]

 

Сьогодні майже кожна  школа має вихід до Інтернету, але, на жаль, він доступний задля  кожного. З іншого боку, в усіх педагоги готові використовувати ресурси  глобальної мережі під час уроків. Вчителі, які до традиційних методів  і молоді спеціалісти мають різні  думки щодо цього. А, щоб показати наскільки педагоги обізнаний із Інтернет, і зацікавлені у ньому  як засобом навчання, ми провели  анкетування вчителів іноземної  мови району, результати якого хотілося уявити.

 

Отже, деякі вчителя  вважають, що використання Інтернет у  освітньому процесі - це даремна витрата  часу, хоча 55% їх використовували матеріали  Інтернет на свої уроків. Звісно, є вчителя, які дотримуються лише традиційного підручника, а є ті, яких Інтернет справді цікавить. Дані уявляємо нижчий за відсоткове співвідношення як діаграм:

 

 

Слід зазначити, що кількість  прибічників Інтернет міг стати  більше, але труднощі й вади на використанні.Приведенная  нижче діаграма відбиває найпоширеніші  труднощі, які на думку опитаних вчителів зустрічаються регулярно  працюють з Інтернет.

 

 

 

Попри ці недоліки багатьом вчителям хотілося б мати можливість провести урок, використовуючи Інтернет. Але, на жаль, зазначили вчителя - це залежить від нього.

 

 

Безсумнівно, усі вчителі  знають, що таке Інтернет, і які можливості він має. Велика кількість думають, що дозволяє розширити кругозір як учнів, і самих педагогів.

 

 

 

За результатами нашого опитування можна дійти невтішного висновку, що переважна більшість  педагогів вважають, що - це одне з  технологійОИЯ, але вони надають  йому ведучого значення.

 

 

Підбиваючи підсумки за результатами анкетування можна  сказати, у цілому педагоги зацікавлених у тому, щоб використовувати Інтернет під час уроків. Але, на жаль, ні кожному  вчителю дають можливість. Вчителі  нашої школи основному комп'ютери  як пишучі машинки для набору і  редагуваннякалендарно-тематического  планування, дидактичного матеріалу, тестів в паперовому варіанті, оформленні кабінету, узагальнення досвіду (розробка уроків, доповідей). Лише що з педагогів  здійснюють пошук матеріалу до уроків у мережі Інтернет. Проаналізувавши  ситуацію, сформовану у шкільництві  домовилися висновку, що маємо до шкіл слабко впроваджуються інформаційні технології в навчальний процес.