Амортизація, знос необоротних активів

ПЛАН

     Вступ.

1. Виробничо-фінансова  характеристика підприємства.

2. Теоретичні основи обліку необоротних активів.

3. Класифікація  необоротних активів для цілей  бухгалтерського обліку.

4. Синтетичний та аналітичний облік основних фондів.

5. Методи нарахування амортизації необоротних активів.

6. Відображення операцій з необоротними активами в регістрах обліку.

    Висновки та пропозиції.

    Перелік використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

       На сучасному етапі розвитку продуктивних сил основні засоби (необоротні активи) , як і раніше, залишаються чи не найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності залежать і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру основних засобів. Розвиток основних засобів як знарядь праці, засобів виробництва, призвів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Основні засоби вимагають чіткого і точного обліку, причому відображаються вони не лише у бухгалтерських реєстрах, а й у фінансовій звітності.

     Як відомо, основні фонди завжди були найважливішим при розвитку продуктивних сил та зіграли вирішальну роль у науково-технічному прогресі глобального масштабу. Необоротні активи були і залишаються як знаряддям, так і предметом праці. Вони приймають безпосередню участь при виготовленні продукції. Ткацькі та металообробні верстати, будівлі, транспортувальні засоби - всі ці вкрай необхідні для суспільства речі і є основними засобами. Без них неможливе виробництво та споживання, життя та побут людства без існування всього того що називається основними фондами були б вкрай незручними.

      Перші більш змістовні видання про бухгалтерський облік, у тому числі й основних засобів, було видано близько сотні років тому. Створили та видали їх економісти-практики, що досліджували тоді проблеми виробництва та шукали шляхи до його розвитку і раціоналізації. З плином часу змінювались та вдосконалювались критерії оцінювання, вимоги, методи обліку засобів та продуктів виробництва.

       Нині існують потужні праці відомих у світі економістів, що займаються питаннями бухгалтерського обліку в Німеччині та США, Індії та Ізраїлі, Великобританії та навіть африканського континенту. Серед провідних учених світу є й українські фахівці, які багато років займаються вивченням специфіки обліку заробітної плати, формування статутних капіталів, тих же основних фондів, яким присвячена дана курсова робота. Деякі з них навіть присвятили розвиткові та вдосконаленню обліку все життя. Найвідомішими на Україні вченими є Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Ткаченко, Ю.С. Цал-Цалко, В.В. Сопко та ряд інших відомих в Україні та за її межами фахівців.

       Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та амортизації необоротних активів, а об'єктом - господарська діяльність ПП “Валіс”, яке займається виготовленням устаткування для переробної, харчової промисловості, а також будь-якого нестандартне обладнання. Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені для вирішення наступні завдання:

 - провести огляд нормативної бази та виявити проблемні питання щодо обліку та амортизації необоротних активів;

  - дослідити особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

  - створити економічно обґрунтовану та достовірну інформацію про економічну ефективність використання основних фондів;

      Метою курсової роботи є вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань необоротних активів, дослідження організаційно-економічної характеристики та фінансово-господарських показників діяльності підприємства, аналізу ефективності використання основних засобів та методів нарахування амортизації. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Виробничо-фінансова  характеристика підприємства.

       ВАТ «Модуль» знаходиться у с. Концово Ужгородського району. Підприємство створено в 1992 році як кооператив по виробництву та ремонту сільськогосподарської техніки. За 10 років наполегливої праці колективу ВАТ «Модуль» з напівкустарного нічим не приваблюючого виробництва він перетворився в підприємство високого рівня машинобудування. У даний час підприємство виготовляє більше як 5% фільтрувальної продукції в галузі. Продукція, яка випускається заводом, знайшла застосування в багатьох виробництвах хімічної промисловості:

- Фільтр-преси  КМП і КБМ поверхнею фільтрування  від 2,5 м2 до 25 м2 із нержавіючої  та вуглецевої сталей для фільтрування  агресивних і нейтральних суспензій,  які містять у собі від 5 до 500 кг/м3 зважених часток;

- Фільтр-преси  рамні РЗМ, камерні ФКМ, поверхнею фільтрування від 2 м2 до 140 м2;

- Дискові  вакуумні фільтри ДОО поверхнею  фільтрування від 16 м2 до 50 м2;

- Фільтри  ємкісні під тиском ЄДМ у  нержавіючому виконанні, поверхнею  фільтрування від 1,5 м2 до 3,2 м2;

       У біологічних галузях:

- Фільтри  патроні керамічні МКЖ і ПКО;

- Фільтри  листові;

- Апарати  з обертальними барабанами (сушарки,  печі, холодильники) діаметром від  1 до 2,8 м та довжиною до 20 м.

        Підприємство належить до одиничного та дрібносерійного типу виробництва отже виготовляє продукцію в широкій номенклатурі. Замовлення носять одиничний характер , і як правило, більше не повторюються. Для відносного зменшення собівартості продукції використовують універсальне обладнання та технологічне оснащування, що приводить до необхідності залучення праці робітників високої кваліфікації. Постійна зміна об'єктів виробництва не дозволяє закріпити технологічні операції за робочим на довгий період часу. Різниця в тривалості операцій на суміжних робочих місцях призводить також до простоїв обладнання. Виконання технологічних операцій в загальному комплексі процесу здійснюється послідовно. З метою забезпечення більшої гнучкості виробництва, при частому оновленні продукції, якого вимагає ринок, і в той же час для забезпечення продуктивності праці та зниження витрат на виробництво використовується не потоковий метод організації виробництва.

      Облікова політика підприємства на ВАТ «Модуль» розроблялась та формувалась головним бухгалтером та була затверджена наказом керівника підприємства.

       На ВАТ «Модуль» застосовується комп'ютерна форма обліку із використанням універсальної програми „1С:Бухгалтерія 7.7”. На підприємстві існує достатня кількість обліковців. При реалізації облікових функцій перевага надається веденню операцій за шаблонами та за допомогою документів „1С:Бухгалтерія” є інтегрованою програмою зведеного обліку.

       Для забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів на підприємстві створена система бухгалтерського обліку. На підприємстві організовують обліковий процес - керівник підприємства та головний бухгалтер, які організовують обліковий процес, працю виконавців, надають інформаційно-технологічне забезпечення обліку.

      На сьогодні слід виділити наступні етапи організації бухгалтерського обліку:

І етап - методичний на якому здійснюється вибір способів і прийомів на яких базується документування, інвентаризація, оцінка, калькуляція, застосування подвійного запису рахунків бухгалтерського обліку, складання балансу і звітності. Саме на цьому етапі проводиться комплекс заходів, які забезпечують первинне документування, також встановлюються строки та порядок проведення інвентаризації, проводиться вибір оцінки майна, вибір номенклатури статей витрат, вибір номенклатури рахунків бухгалтерського обліку тобто створення робочого плану рахунків, а також визначення переліку та розробка форм внутрішньої звітності.

ІІ  етап – технічний, на якому відбувається вибір форми обліку, що найбільш відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає:

· у  виборі способу обробки облікових  даних;

· розробці переліку і форм облікових регістрів;

· встановлення порядку здійснення записів в  регістрах і переносу даних в  регістри.

ІІІ етап - організаційний на якому відбувається організація роботи облікового аппарату, а також включає в себе:

· розробку оптимальної структури облікового апарату;

· встановлення норм праці та часу необхідного для  виконання робіт обліковим апаратом;

· набір  кадрів та їх навчання;

· організація  робочого місця бухгалтера;

· раціональне розміщення облікового апарату;

· мотивація  праці бухгалтерів (встановлення зарплати, премії, тощо);

· організація  архіву бухгалтерських документів;

· організація  безпеки та захисту облікової  інформації.

       Бухгалтерський облік на ВАТ «Модуль» здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Головний бухгалтер має 2 заступники. Заступник головного бухгалтера по звітності, методології і контролю та заступник головного бухгалтера по обліку. Бухгалтерія складається з чотирьох секторів, який очолює начальник сектора, що має у своєму підпорядкуванні ведучого бухгалтера, та бухгалтерів І категорії. Сектор обліку фінансово-кредитних, розрахункових операцій, реалізації продукції та цінних паперів, сектор обліку праці по заробітній платі та розрахунків, сектор обліку виробництва, сировини, матеріалів і комплектуючих, сектор комп'ютерної обробки інформації. 

Метод нарахування амортизації  необоротних активів  на ВАТ «Модуль»  

      На підприємстві ВАТ «Модуль» застосовується виробничий метод нарахування амортизації, оскільки він є найбільш зручним у застосуванні при специфіці виробництва даного підприємства.

       У своїй діяльності ВАТ «Модуль» використовує засоби праці - необоротні активи, до складу яких входять:

- основні  засоби;

- інші  необоротні активи;

- нематеріальні  активи;

- довгострокові  фінансові інвестиції;

- довгострокова  дебіторська заборгованість;

- інші;

      До них належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншими особами або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік) свою вартість такі активи переносять поступово на витрати підприємства у вигляді амортизації.

      До основних засобів належать:

- земельні  ділянки

- кап.  витрати на поліпшення земель;

- будинки  та споруди;

- машини  та обладнання;

- транспортні  засоби;

- інструменти,  прилади та інвентар;

- робоча  та продуктивна худоба;

- багаторічні  насадження;

- інші  основних засобів.

       На ВАТ «Модуль» облік основних засобів та розкриття їх у фінансовій звітності ведеться згідно П(С)БО 7 “Основні засоби.   Первісна вартість основних засобів визначається як фактична собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів. Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з наступних витрат:

      1. Первісна вартість основних засобів включає:

- суми, що сплачуються постачальникам  активів та підрядникам за  виконання будівельно-монтажних  робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні  збори, державне мито та аналогічні  платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми  ввізного мита;

- суми  непрямих податків у зв'язку  з придбанням (створенням) основних  засобів (якщо вони не відшкодовуються  підприємству);

- витрати  зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати  на установку, монтаж, налагодження  основних засобів;

- інші  витрати, безпосередньо пов'язані  з доведенням основних засобів  до стану, в якому вони придатні  для використання із запланованою  метою.

       2. До первісної вартості основних засобів на ВАТ «Модуль» не включаються:

- витрати  на сплату відсотків за користуванням  кредитом при придбанні (створені) основних засобів, повністю або  частково за рахунок позикового  капіталу;

- адміністративні  та інші витрати, які не відносяться  безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до експлуатації.

      Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки. Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

      Ліквідаційна вартість визначається, як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту. Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності. Залишкова (балансова) вартість основних засобів на ВАТ «Модуль» визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).               Вибуття основних засобів відбувається в результаті наступних операцій:

- продаж  за плату в порядку реалізації майна;

- передача  за договором дарування стороннім  юридичним та фізичним особам;

- списання  внаслідок морального або фізичного  зносу;

- ліквідація  при аваріях, стихійних лихах  та інших надзвичайних ситуаціях,  викликаних екстремальними умовами;

- в зв'язку  з реконструкцією та новим  будівництвом

- передачі  у вигляді внеску до статутного  капіталу інших підприємств;

- та  інших причин;

       Ліквідація основних засобів з власної ініціативи здійснюється за наказом керівника про призначення ліквідаційної комісії.  Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, ВАТ «Модуль» використовує в своїй роботі всі види основних засобів. При їх обліку ВАТ «Модуль» керується методологічними засадами, викладеними П(С)БО - 7, а також іншими нормативними актами. Оцінка основних засобів здебільшого проводиться за вартістю придбання та монтажу для нових засобів або ж ліквідаційною для описуваних. 
 

2. Теоретичні основи  обліку необоротних  активів

        За прийнятою в Україні бухгалтерською методологією основні фонди або необоротні активи - це ті матеріальні активи, які підприємство утримує за власний кошт з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг виробничого чи невиробничого характеру, надання в оренду іншим організаціям чи окремим фізичним особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких становить більше одного року ( або операційного циклу, якщо він триваліший за один рік).

       Об'єктом основних фондів може бути закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

       До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, які, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т. п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди, електромережі, трубопроводи і ін.), служать для зберігання і переміщення предметів праці.

       До складу основних невиробничих фондів промисловості відносяться такі об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, дитячі сади і ясла, школи, лікарні і інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового призначення), які знаходяться у веденні промислових підприємств (вони не безпосередньо, а побічно впливають на процес виробництва).

      Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх

вартість  переноситься на продукцію, що виготовляється, частинами у міру зношення. 

3. Класифікація необоротних активів для цілей бухгалтерського обліку

       Згідно системи бухгалтерського обліку і звітності України основні фонди можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

       За функціональним призначенням розрізняють:

виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

       За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

1. промислові;

2. будівельні;

3. сільськогосподарські;

4. транспортні;

5. зв'язку;

        Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних фондів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства, до галузі "Сільське господарство". У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні фонди промислових підприємств поділяються на:

- промислово-виробничі;

- виробничі основні засоби інших галузей народного господарства;

- невиробничі.

      До промислово-виробничих основних фондів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні фонди.

      Невиробничі основні фонди безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні фонди невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

      За використанням основні фонди поділяються на:

• діючі (всі основні фонди, що використовуються у господарстві),
• недіючі (ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів),
• запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

      Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні фонди можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

      Орендовані основні фонди відображаються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

      Розподіл та класифікація видів основних фондів за певними ознаками (за функціональним призначенням, за використанням, за належністю) проводиться з метою зручності порівняння їх економічного ефекту, аналізу використання цих фондів та пошуку необхідної інформації про них. Класифікація основних фондів у бухгалтерському обліку дозволяє при потребі виділити ті види з них, які задовольняють певним критеріям та систематизувати весь перелік основних фондів, які є на балансі підприємства. 
 

4. Синтетичний та аналітичний облік основних фондів

       Бухгалтерський облік основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємств, за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією основних засобів, ведеться на рахунку 10 "Основні фонди" із застосуванням субрахунків (рахунків другого порядку).

      На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

      На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

       На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік руху та наявності будівель, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель.

       На субрахунку 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні фонди", 106 "Інструменти, прилади та інвентар" ведеться облік руху та наявності автомобілів

включаючи вузли і запасні частини, якими  вони комплектуються (двигуни, мости, запасні  колеса, підйомники, інструмент, інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та інших машин для автоматичної обробки інформації, інформаційних систем, телефонів, мікрофонів, рацій, іншого конторського (офісного) обладнання, устаткування та приладдя до них.

        На субрахунках 107 "Робоча і продуктивна худоба", 108 "Багаторічні насадження" здійснюється облік відповідно робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

       На субрахунку 109 "Інші основні фонди" ведеться облік руху і наявності інших основних засобів, що не відображені на субрахунках 101-108.

     У новому Плані рахунків для окремих видів основних засобів застосовується специфічний або спрощений порядок обліку. Новим є те, що малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), термін експлуатації яких перевищує один рік, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", по яких нараховується знос. У Балансі сальдо рахунків 10 "Основні фонди" і 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається загальною сумою за статтею "Основні фонди".