Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА.  (НА МАТЕРІАЛАХ ВАТ ЗКПУ ‹‹ ПРИГМА-ПРЕС » ).

Зміст

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ  СТАЛОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-господарську діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує продавця (виробника) враховувати їх інтереси і запити і виробляти ту продукцію, яка потрібна покупцеві.

Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, і відтак не може оплатити вартість товару, робіт (послуг), розрахуватися з бюджетом по обов'язкових платежах та платежах до позабюджетних фондів, якщо зобов'язання по платежах перевищує вартість його майна. Отже, щоб не стати банкрутом, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечити високу конкурентноздатність своєї продукції.

Одним із інструментів з'ясування конкурентноздатності є аналіз фінансової стійкості та платоспроможності   підприємства .

Аналізувати фінансовий стан будь-якого  підприємства є нагальною необхідністю, бо не можна вести господарство без міри ваги і рахунку, не добиваючись перевищення доходів над видатками. Це завжди було важливо, тим більше зараз, коли на зміну безгосподарності і безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна і ощадливість.

Закони ринкової економіки вимагають  відповідного способу мислення і поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка не терпить, щоб умертвлялися мільярди гривень. Ринкова економіка приведе в рух всі ці ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, на підприємстві необхідно здійснювати аналіз фінансової стабільності, проводити обґрунтоване наукою дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торгівельної діяльності кожного підприємства.

Фінансова стабільність підприємства — це показник його фінансової конкурентноздатності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов 'язаііь перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий аналіз — це засіб  оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Зміст фінансового аналізу залежить від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах одержавленої адміністративно-командної економіки, з якої Україна поступовово виходить в останнє десятиріччя, головним в аналізі були насамперед оцінка виконання підприємствами централізовано затверджених планових завдань (головним чином кількісних показників виробництва і реалізації продукції) і визначення відповідногосподарської діяльності підприємств, економічній стратегії панівноїполітичної партії.

В ринковій економіці зміст аналізу  докорінно змінюється адекватно змінам, які відбуваються у характері і цілях господарської діяльності підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності будь-яко форми власності і організаційно-правової форми функціонування фінансовий стан підприємства може бути стійким нестійким кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі. Фінансувати свою діяльність на розширеній основі .переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність та інвестиційну привабливість в несприятливих умовах свідчить про його стікий фінансовий стан і навпаки.. Фінансова стійкість тісно пов’язана загальною фінансовою структурою капіталу підприємства; його залежністю від зовнішніх кредиторів й івесторів. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів підприємства їх розподіл і використання які забезпечують йому незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Одним із показників що характеризують фінансову стійкість підприємства є платоспроможність тобто здатність готівкою своєчасно погашати свої платіжні зобовязання.Таким чином платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства його стійкості. Фінансовий стан підприємства його стійкість і стабільність залежить від результатів його діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства і навпаки В результаті невиконання плану виробництва і реалізації продукції підвищення собівартості вібувається зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності Значить стійкий фінансовий стан не є випадковістю а результатом грамотного вмілого управління всім комплексом факторів які визначають результати господарської діяльності підприємства його діловою активністю.Ділова та ринкова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства в досягненні ним поставленої мети розширенні ринків збуту продукції ефективному використанні економічного потенціалу. Стійкий фінансовий стан  у свою чергу позитивно впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва в необхідних ресурсах. Тому діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів досягнення оптимальних пропозицій між власним і позиченим капіталом інайбільш ефективне його використання фінансовий аналіз порівняно швидко був трансформований в аналіз господарської діяльності. Виникло це шляхом приниження (в рамках соціалістичної економіки) ролі комерційних розрахунків, посилення контрольної функції, домінування аналізу відхилень фактичних значень показників від планових, приниження значимості балансу як інструменту фінансового управління. Аналіз все більше і більше відділяли від бухгалтерського обліку, його фінансова природа вихолощувалася; по суті він перетворювався в техніко-економічний аналіз (аналіз показників виробництва, реалізації, праці і заробітної плати та ін.), яким не займався по справжньому ніхто: ні бухгалтери (оскільки це не входить в сферу його діяльності)

Тепер склалися сприятливі умови для становлення справді наукової національної школи економічного аналізу. Новим змістом наповнюється управління господарськими процесами, пріоритетними стають економічні важелі впливу.

В сьогоднішніх умовах, щоб забезпечити  ефективну роботу підприємств, управлінському персоналу необхідно перш за все вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його існуючих і потенційних контрагентів.

Для цього необхідно:

а) володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства;

б) мати відповідне інформаційне забезпечення;

в) мати кваліфікований персонал, здатний реалізувати дану мето 
дику на практиці.

Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації в залежності від мети аналізу, наявної інформації, програмного, технічного, кадрового забезпечення. Найбільш доцільним виділення процедур експрес-аналізу і поглибленого аналізу фінансового стану.

На теперішній час фінансовий аналіз виходить на перший план в двох відношеннях: по-перше, фінансова діяльність, яка характери зується фінансовим станом і фінансовими результатами підприємств стає тим показником, на основі якого оцінюється вся господарськадіяльність підприємства; по-друге, фінансовий аналіз буде початковим пунктом в послідовності комплексного аналізу, тому що в умовах ринкової економіки саме оцінка фінансової діяльності в якості індикатора вказує, які компоненти інших блоків є найбільш цінними для вияснення істинних причин реального фінансового стану і одержаних фінансових результатів, для виявлення резервів їх покращення.

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникає безліч проблем і невирішених питань.

Розв'язання їх потребує викорисгання наукових засобів, які має. у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як фінансовий аналіз. Свій предмет дослідження, який вивчається з певною метою і певними методами, мас кожна наукова дисципліна, фінансовий аналіз вивчає економіку підприємств з метою оцінки результатів їх господарської діяльності і використання фінансових ресурсів, причинно-наслідкові зв'язки, які їх визначають, виявлення резервів і шляхів підвищення ефективності роботи підприємств. Таке вивчення господарської (фінансово-господарської) діяльності притаманне фінансовому аналізу.

Для розкриття предмета фінансового аналізу і його змісту, визначення завдань, які стоять перед ним в умовах ринкових засад в економіці, треба правильно розуміти сам термін "фінансово-господарська діяльність".

Під фінансово-господарською діяльністю у ринковій економіці розуміють діяльність, спрямовану на раціональне використанігя наявних власних і залучених фінансових ресурсів з максимальним ефектом (який виражається рівнем прибутковості, рентабельності), на управління всіма господарськими процесами у руслі такого спрямування.

У господарській діяльності підприємства відбувається багато різноякісних процесів суспільного виробництва і відтворення, які переплітаються та взаємозумовлюють один одного. Це і суто технічні процеси, пов'язані із оснащенням його матеріально-технічної бази, конструкторською і технологічною підготовкою виробництва, використанням матеріальних і трудових ресурсів, збутом продукції тощо; це, звичайно, і економічні процеси, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів підприємств, їх розміщенням у активи, розподілом накопичень, забезпеченням платоспроможності підприємства тощо; це- нарешті, соціальні процеси, тобто процеси життєдіяльності трудового колективу (поліпшення умов праці, відпочинку і побуту трудівників, створення сприятливого мікроклімату в колективі, інші складові – дії так званого людського фактора.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючої й очікуваної фінансової стабільності підприємства.

Оцінювання фінансової стабільності підприємства становить інтерес для широкого кола суб'єктів ринку:

• підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;
• інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризи-ковості інвестування своїх коштів;
• кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;
• партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);
• сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки — у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату, благодійні організації — у потенційній спроможності підприємства допомагати).

2. ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

Становлення ринкової економіки в  Україні, поява фінансових ринків, пріоритет  фінансових ресурсів об'єктивно сприяли  розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як аналіз  фінансової стабільності і платоспроможності . аналіз фінансової стабільності і платоспроможності — це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства. Як метод дослідження аналіз полягає в розчленуванні цілого на складові. Протилежне поняття — синтез    - це метод вивчення предмета в цілісності   

Господарська діяльність - це досить складний об'єкт управ 
ління, який вивчається багатьма науками, у тому числі такими ек 
номічними науками, як економіка та організація виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі тощо фінанси, статистика, бухгалтерський облік та інші. Кожна з них досліджує той чи інший бік господарської діяльності підприємства. Що ж до фінансового аналізу, то виходячи із суті поняття про аналіз взагалі із вищенаведеного визначення його предмета, можна стверджувати, що об'єктом цієї наукової дисципліни виступає вся господарська діяльність підприємства в комплексі, при цьому аналіз виступає однією із найважливіших управлінських функцій.

В процесі фінансового аналізу в умовах ринкової економіки вирішуються такі завдання.

По-перше, це об'єктивна і всебічна оцінка досягнутих результат; діяльності підприємства з точки зору їх сумірності з вкладеним капіталом і поточними витратами на ведення господарської діяльності Оскільки результати фінансово-господарської діяльності будь-якого. підприємства в умовах ринкової економіки оцінюються головним чином у термінах прибутковості і рентабельності, у коло аналітичні задач, які розв'язуються в процесі аналізу, включають задачі, пов'язані з оцінкою ефективності використання всіх ресурсів, якими розпоряджається підприємство, а саме: матеріальних (включаючи основні;засоби, оборотні засоби), нематеріальних активів, трудових ресурсів фінансових ресурсів. Оцінка результатів діяльності підприємства повинна здійснюватися як на рівні господарюючого суб'єкта в цілому так і на рівні його окремих структурних підрозділів (філія, цех, дільниця тощо). Виконання сформульованого як перше завдання фінансового аналізу здійснюється паралельно з визначенням рівня дотримання вимог ліквідності як необхідної умови функціонування підприємств.

У ринковій економіці, яка через об'єктивність законів свого існування не забезпечує жодному суб'єктові господарювання гарантії від банкрутства. І хоч у практичній діяльності підприємств управлінські рішення, спрямовані на підтримку певного рівня ліквідності розміщення фінансових ресурсів у активи, нерідко вступають у протиріччя з міркуваннями щодо рентабельності роботи, від таких рішень відмовлятися не можна; задача ж аналізу — дати оцінку оптимальності таких рішень і в першу чергу виявити, чи не створюється при цьому зайвий "запас міцності" щодо ліквідності на шкоду рентабельності.

Наступним важливим і найбільш трудомістким завданням фінансового аналізу  є виявлення факторів, які визначили той або інший результат фінансово-господарської діяльності підприємства, їх взаємозв'язків і причинних зв'язків між управлінськими рішеннями, які приймаються у ході виробничого або іншого підприємницького процесу, і досягнутими результатами.

Одночасно на цьому етапі аналізу розв'язується безліч задач, пов'язаних з визначенням наявних резервів підвищення ефективності /функціонування підприємства, намічаються шляхи і засоби мобілізації цих резервів, зокрема через ліквідацію причин виявлених недоліків у роботі.

Одним із ефективних засобів управління підприємницькою діяльністю є її планування і оцінка виконання намічених планів (графіків, кошторисів) з кількісних і якісних показників роботи підприємства. У ході фінансового аналізу вирішуються завдання, пов'язані як з оцінкою рівня виконання намічених планів (бізнес-планів), так і якості самих планів і їх спрямованості на досягнення підприємством найвищих результатів. Хибним є погляд на планування лише як на результат неефективності адміністративно-планової економіки: в умовах ринкової економіки роль планування (особливо внутрішньогосподарського) навіть підвищується.

Якщо плани складені грамотно і  враховують усі резерви, які є  в розпорядженні підприємства, якщо на підприємстві діє ефективна система контролю за виконанням планових завдань на всіх ланках підприємницької діяльності, це є запорукою успішного досягнення високих кінцевих результатів. Такі плани, з іншого боку, є базою для виявлення резервів, а з другого — подальшого зростання якості роботи підприємства.

Важливим завданням фінансового  аналізу є визнання ефективності впровадження на підприємстві комерційного розрахунку. Саме цей метод господарювання повною мірою відповідає характеру  виробничих відносин ринкової економіки, забезпечує, реальне втілення принципу матеріальної зацікавленості підприємств та їх працівників у підвищенні ефективності роботи, поєднує суспільні, колективні та особисті інтереси учасників ринкових відносин.

В основі методу фінансового аналізу лежить діалектичний метод, тобто економічні явища, що вивчаються, аналізуються, розглядаються У їх зв'язку та взаємозалежності, русі і розвитку, а розвиток, як відомо. - це боротьба протилежностей, він відображає об'єктивні закони дійсності. Діалектичному розвиткові явищ у сфері фінансово-господарської діяльності підприємств властиві переходи кількісних змін у якісні, які супроводжуються виникненням нових якостей, запереченням, відмиранням старого і появою нового, прогресивнішого. Застосування  діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансового-господарської діяльності підприємств. У процесі аналітичного дослідження фінансової стійкості підприємства необхідно виконати наступні завдання: проаналізувати залежність підприємства від позичених коштів; встановити рівень автономії підприємства тобто рівень його незалежності від зовнішніх джерел фінансування; оцінити рівень достатності власних фінансових ресурсів для формування майна підприємства; виявити частку власного капіталу який знаходиться в мобільній формі; визначити забезпеченість матеріальних активів власним оборотним капіталом виявити надлишок чи нестачу останнього та оцінити наслідки;визначити рівень виробничого потенціалу підприємства забезпеченість виробничого процесу засобами праці;оцінити показники платоспроможності і ліквідності підприємства; систематизувати основні фактори що зумовлюють кризовий стан фінансового розвитку підприємства та розробити заходи фінансової стабілізації;оцінити рівень ділової та ринкової активності підприємства і запропонувати шляхи його росту ;спрогнозувати напрямки розвитку фінансової стійкості і розробити рекомендації щодо її підвищення. Інформаційним забезпеченням для проведення аналізу фінансової стабільності і платоспроможності слугують  дані оперативного бухгалтерського і статистичного обліку і звітності.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України  незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам :

Форма 1 "Баланс" — звіт про  фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату .

Форма 2 "Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати  і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди

Форма 3 "Звіт про рух грошових коштів, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства .

Форма 4 "Звіт про власний капітал", що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду .

"Примітки до звітів" —  сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Мета складання фінансової звітності  — надати користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень .

Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними; участі в капіталі підприємства; оцінювання якості управління; оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; прийняття інших рішень.

Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням  їх конкретних інформаційних потреб.

Разом з новими формами фінансової звітності впроваджуються новий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування Плану рахунків

Основна мета Плану рахунків —  надати інформацію, необхідну для  контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень і складання фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків погоджена зі структурою "Балансу" і "Звіту про фінансові результати" .таблиця1

Аналітичний облік за рахунками  запасів, витрат і доходів дає  змогу здійснювати калькулювання собівартості продукції, контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Таким чином, кожний клас рахунків має  конкретне призначення і тісно  пов'язаний з потребами зовнішніх  і внутрішніх користувачів.

За даними фінансової звітності розраховують сукупність аналітичних показників і на їх основі — узагальнюючі показники фінансового стану підприємств

Таблиця 1

Узгодженість Плану рахунків зі структурою фінансової звітності

Незважаючи на виняткову важливість фінансового аналізу на основі відносних показників (коефіцієнтів), оцінка діяльності за даними фінансової звітності відбиває минулі дані і показує тогочасний стан справ. Екстраполяція тенденцій у майбутнє пов'язана з великими труднощами і потребує високого професіоналізму

. Статистична звітність

Дані зі стандартних обов'язкових  форм державної статистичної звітності, що затверджуються Держкомстатом України, можна використовувати для аналізу фінансового стану підприємств народного господарства, дослідження кількісних залежностей фінансових аналітичних показників на макрорівні.

Так, форма № 1 "Підприємство", яка має назву "Обстеження діяльності підприємства (організації) за рік", містить такі необхідні для фінансового аналізу дані: зміни складу і структури активів підприємства; обсяг виробленої і реалізованої продукції в поточних цінах; витрати на виробництво продукції; структура запасів; валові інвестиції в основний капітал (кошти, спрямовані на придбання, створення та відновлення основних фондів та матеріальних активів).

Форма № 1-Б містить дані про  фінансові результати і дебіторську  та кредиторську заборгованість, форма  №1-ПВ—дані про стан заборгованості з виплати заробітної плати.

Форма № 1-п "Річний звіт підприємства (об'єднання) по продукції" містить інформацію про обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних оптових цінах за звітний і попередній роки; про виробництво окремих видів промислової продукції в натуральних одиницях вимірювання та за фактичною вартістю за звітний рік у поточних оптових цінах.

Форма № 22 "Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об'єднання)", містить дані про основні фінансові результати діяльності підприємств: балансовий прибуток або збиток, виручку від реалізації і собівартість виробленої продукції, додану вартість у поточних цінах відповідного року, про виручку від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі та про придбані сировину і матеріали в далекому і близькому зарубіжжі, про іноземні кредити та інвестиції.

Форма № 5-е "Звіт про витрати  на виробництво продукції (робіт, послуг)" додатково до фінансової звітності форми № 2 містить розшифровку матеріальних та інших витрат.

Дані форм № 1-п, 22, 5-е використовують для факторного аналізу собівартості та прибутку від реалізації .

До аналізу майнового стану підприємства залучаються дані з форми № 1 статистичної звітності "Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)"; для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства використовують дані форми № 2-Б Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів" за видами цінних паперів про їх наявність та розміщення серед юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн.

Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку надаються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень щодо витрат: за видами виробів (послуг, робіт); за місцями виникнення (виробничі підрозділи); за класифікаційними ознаками (постійні та змінні); за калькуляційними статтями; за економічними елементами; за періодами тощо.

Структуру витрат підприємства за економічними елементами — матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші витрати — відбивають у розд. II "Звіт про фінансові результати" [4]. Ці дані використовують для порівняльного аналізу структури витрат підприємств однієї галузі, а також для аналізу динаміки матеріало- або трудомісткості власного виробництва.

Облік витрат за місцями виникнення дає можливість контролювати формування затрат і відповідальність щодо їх доцільності та обгрунтовано розподіляти непрямі витрати за носіями виробниства.

Дані обліку за носіями витрат (калькулювання  собівартості одиниці продукції, роботи чи послуги) використовують для порівняння ціни продажу і собівартості. Облік за носіями тільки прямих витрат (без розподілу постійних витрат) дає змогу визначити маржинальний дохід на виріб як різницю між ціною реалізації та прямими витратами. Розмір маржинального доходу — істотна інформація для керівництва підприємства. Він показує "внесок" виробу в покриття постійних витрат і, отже, у такому самому обсязі — у прибуток підприємства

Невід'ємною умовою бухгалтерського  обліку є документальне оформлення кожної господарської операції.

З метою поглибленого аналізу фінансового  стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками, наприклад: про часткову або повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями; про виконання кредитних угод; про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей тощо. В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій .

Вище  розглядались інформаційні джерела, які містять дані про те, що вже сталося, тобто про минуле. Аналізуючи фактичний фінансовий стан підприємств, до експертних оцінок вдаються насамперед з метою отримання даних про відносну значущість того чи іншого аналітичного показника під час розгляду їх сукупності: наприклад, такі оцінки потрібні при визначенні узагальнюючого показника ліквідності балансу, класності підприємства як замо та рейтингового узагальнюючого показника фінансового стану. Проте експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Висококваліфіковані досвідчені фахівці можуть оцінити ймовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві тощо

3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Однією з найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства є фінансова стійкість.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;
• платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);
• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні