Аналіз фінансової стійкості підприємства. 5

   ВСТУП 

   Фінансова стабільність держави визначається фінансовою стійкістю підприємств, а їх виняткове місце як суб’єктів  господарської діяльності в народному  господарстві зумовлює необхідність забезпечення фінансової стійкості підприємств.

   В ринкових умовах суб’єкти господарювання самостійно залучають фінансові ресурси, намагаються ефективно їх розміщувати з метою забезпечення безперебійної підприємницької діяльності, здійснюють самостійний пошук контрагентів. Фінансова стійкість підприємства характеризується таким станом фінансових ресурсів, який відповідає потребам розвитку та вимогам ринку. А в сучасних умовах фінансова стійкість стає якісною характеристикою фінансових можливостей підприємства та його партнерів.

   Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України зумовлюють спрямованість зусиль вітчизняної економічної думки на пошук шляхів забезпечення конкурентоспроможності підприємств, галузей, регіонів та економіки країни в цілому. Конкурентоспроможність є узагальнюючою характеристикою підприємства, для забезпечення якої використовуються різні підходи, але, незважаючи на їх різноманіття, всі дослідники виходять з того, що забезпечення конкурентоспроможності, як сукупності заходів, повинне мати системний характер. А це вимагає цілісного підходу до забезпечення стійкої виробничо-господарської, фінансово-економічної, організаційно-управлінської діяльності [5].

   Найбільший  внесок у розробку проблем аналізу  фінансово-економічної стійкості  підприємства зробили Гінзбург А.І., Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Москаленко М.М., Мних Є.В., Грищенко О.В., Бутинець Ф.Ф., Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф., Хмеленко Г.Г., Ізмайлова К.В., Ковалев В.В., Буряк П.Ю., Савицька Г.В., Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В.

   Мета  роботи полягає в дослідженні  теоретичних питань, проведенні аналізу фінансово-економічної стійкості функціонування.

   Завданнями  курсової роботи є:

• дослідження теоретичних питань, присвячених проблемам аналізу фінансово-економічної стійкості;
• аналіз фінансової стійкості на матеріалах підприємства, який включає аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, визначення типу фінансової стійкості, аналіз запасу фінансової стійкості;
• визначення впливу факторів на зміну величини даних показників;
• виявлення резервів, розробка та обґрунтування конкретних заходів та пропозицій щодо підвищення фінансово-економічної стійкості підприємства.

   Об’єктом  дослідження вибрано ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

   Предметом дослідження є абсолютні та відносні показники фінансово-економічної  стійкості ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

     При написанні курсової роботи  використовується комплекс науково-методичних  інструментів та принципів дослідження  фінансового стану підприємства  та показників його фінансової  стійкості: логічний аналіз, метод  аналогій, експертно-аналітичний метод, метод структурного аналізу, метод порівняння, методи упорядкування та ранжирування

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

   У загальному розумінні "стійкість" трактується  як властивість системи так реагувати  на зміни зовнішнього середовища, щоб не лише генерувати чинники, які зумовлюють її врівноважений стан, а й забезпечувати подальший розвиток. Іншими словами, стійкість системи характеризується її здатністю зберігати рівновагу і повертатись у вихідне положення незалежно від зовнішнього впливу.

   Стійкість підприємства є якісною характеристикою  його стану, індикатором його "здоров’я", запорукою його життєздатності і  підґрунтям стабільності  на ринку  і розвитку у конкурентному середовищі.

   Розрізняючи категорії "фінансовий стан" та "фінансове положення" підприємства, буде раціональним поділяти точку зору тих учених-фінансистів, які визначають фінансовий стан підприємства як "відображення внутрішніх процесів, що відбуваються на підприємстві, і їх результатів", а фінансове положення підприємства –  через "його роль і значення як господарюючого суб’єкта на ринку" [9, c. 279].

   У сучасній економічній літературі не вироблено єдиного методологічного  підходу до трактування сутності поняття «фінансово-економічна стійкість». Розглянемо різні підходи до визначення понять, які є складовими ФЕС, такі як: «фінансова стійкість», «економічна стійкість», і сформуємо узагальнююче визначення терміну «фінансово-економічна стійкість» підприємств. Визначення поняття «фінансової стійкості» різними авторами узагальнені у таблиці 1.1.

   Сьогодні  постає важливе питання про розроблення  такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про наявний фінансовий стан підприємства, вимагала мінімуму загальнодоступної інформації, усебічно висвітлювала б діяльність підприємства і могла б бути підставою для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його фінансової стійкості. 

   Таблиця 1.1

   Теоретичні  підходи до визначення поняття «фінансової  стійкості» підприємства

   В свою чергу, на основі вищезазначених визначень, можна сформулювати узагальнююче визначення «фінансово-економічної стійкості» підприємств. ФЕС – це узагальнююча якісна характеристика фінансового  стану підприємства, що відображає тенденції зміни фінансових відносин на підприємстві, а також  визначає рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, що забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення стійкого фінансово-економічного росту в тривалій перспективі з урахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх факторів.

   Отже, для більш чіткого аналізу  фінансової стійкості підприємства потрібно використовувати комплексний  підхід. При цьому оцінку фінансової стійкості необхідно проводити  одночасно не тільки за всіма вищезгаданими методиками, але й аналізувати показники прибутковості та грошові потоки підприємства.

   Аналіз  прибутковості підприємства має  чимале значення для визначення фінансової стійкості. Оскільки підприємство може бути фінансово стійким, але й одночасно його діяльність буде збитковою. Тому оцінюючи фінансову стійкість підприємства, не можна забувати про показники прибутковості підприємства та ефективність його діяльності.

   Також оцінювати фінансову стійкість  необхідно з боку вхідних та вихідних грошових потоків. Треба постійно стежити за грошовими потоками підприємства і з’ясовувати як впливає на фінансову стійкість перевищення вихідних потоків над вхідними, і навпаки.

   Отже, для отримання більш об’єктивної  оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно сформувати процес аналізу за наступними етапами:

1. Аналіз аналітичних коефіцієнтів та їхньої динаміки за попередні періоди.
2. Факторний аналіз коефіцієнта автономії, який оцінить діяльність підприємства з усіх аспектів та визначить рекомендації щодо подальшого підвищення фінансової стійкості.
3. Аналіз динаміки і структури грошових потоків.
4. Аналіз формування фінансових результатів роботи підприємства.

   Таким чином, використовуючи комплексний  підхід, можна з меншими   зусиллями отримати більш об’єктивну інформацію про фінансову стійкість підприємства і запропонувати рекомендації щодо її подальшого підвищення [15, c. 105].

   В умовах ринку фінансовий стан підприємства розкриває не лише сутність його життєдіяльності, а й потужність чинників розвитку, що акумулюються в стійкості цього суб’єкта господарювання. Очевидно, що найстійкішим є статичний стан, тобто стан спокою. Проте, коли йдеться про фінансовий стан, як характеристику господарсько-фінансового функціонування підприємства, слід вважати, що він є динамічним за сутністю свого прояву.

   Найважливішою характеристикою фінансового стану  підприємства є фінансова стійкість. Вона дозволяє визначити рівень фінансового  ризику, що пов`язаний з формуванням  структури джерел капіталу, а, відповідно, і міру стабільності фінансової бази розвитку підприємства на перспективу.

   Велика  різноманітність факторів, що впливає  на стійкість підприємства, поділяє  її на певні види. Стосовно до підприємства стійкість може бути загальною та фінансовою, а в залежності від  факторів, що впливають на неї  внутрішньою та зовнішньою.

   Внутрішню стійкість підприємства визначає загальний  фінансовий стан, трудовий потенціал, натуральна й грошова структура  виробництва, така їх динаміка, при  яких забезпечується стабільно високі економічні результати його функціонування. Успадковану стійкість визначає наявність відомого запасу міцності, що захищає підприємство від несприятливих дестабілізуючих виробничих умов. Зовнішню по відношенню до підприємства стійкість визначає стабільність економічного середовища, в межах якого здійснюється підприємницька діяльність.

   Загальна  стійкість підприємства передбачає його здатність здійснювати управління внутрішніми та пристосовуватись до зовнішніх чинників діяльності, що дозволяє підтримувати оптимальні умови ефективного господарювання.

   Фінансова стійкість підприємства формується у процесі виробничої та фінансово-інвестиційної  діяльності і є головним компонентом  загальної стійкості підприємства. Економічна категорія "фінансова  стійкість" є категорією відтворювального процесу. Вона розкриває економічні відносини, що складають фінансовий механізм забезпечення розвитку підприємства.

   Категорія "фінансова сталість" характеризує фінансовий стан підприємства як статичну, незмінну величину, за якої відсутній  розвиток підприємства. Категорія "фінансова стабільність підприємства" свідчить про наявність виробничо-економічних умов здійснення розширеного відтворення виробництва, забезпечення ефективного господарювання протягом тривалого періоду [30, c. 74].

   Іноді сутність фінансової стійкості обмежують ступенем незалежності підприємства від зовнішніх фінансових джерел. Проте це не зовсім вірно, оскільки залучення позикових коштів для фінансування сезонних потреб підприємницької діяльності фінансовими ресурсами є важливою передумовою стійкості сільськогосподарських підприємств.

   На  відміну від категорій "платоспроможність", "ліквідність" і "кредитоспроможність", категорія "фінансова стійкість" – більш широка та багатогранна і включає в себе оцінку усіх видів  діяльності підприємства, перебуває під впливом різних фінансово-економічних процесів, які потрібно враховувати при здійсненні фінансового вибору.

   Основними завданнями оцінки фінансової стійкості  підприємства є: вивчення відповідності  між засобами і джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання; загальна оцінка стійкості фінансового стану та факторів її зміни; визначення резервів підвищення фінансової стійкості; прогнозування фінансової стабільності. Оцінка рівня фінансової стійкості підприємства повинна відповідати таким вимогам: однозначність, комплексність і лояльність.

   Залежно від змісту дослідження оцінку фінансової стійкості підприємства відносять  до тематичного і комплексного аналізу. Залежно від об’єкта аналізу  оцінка фінансової стійкості проводиться виключно по конкретному підприємству. Залежно від періоду дослідження слід розрізняти ретроспективну та поточну оцінку фінансової стійкості. Залежно від інформаційного забезпечення дослідження розрізняємо внутрішній і зовнішній аналіз фінансової стійкості підприємств.

   Аналіз  показників фінансової стійкості здійснюється за допомогою системи абсолютних і відносних показників, де враховано  нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств  в Україні.

   Зазначимо, що не існує єдиних однозначних критеріїв для показників фінансової стійкості. Багато залежить від галузі, ринкової ситуації та репутації підприємства (неплатежів, порушення фінансової дисципліни).

   Методичний  підхід до аналізу й оцінки ФЕС, який пропонують такі автори, як Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф. і Хмеленко Г.Г., виділяють такі етапи оцінки ФЕС:

   1) розрахунок та аналіз показників, які використовуються при формуванні  виробничих запасів і витрат;

   2) розрахунок величин, що дають  оцінку розміру джерел для  покриття запасів і витрат;

   3) визначення типу фінансової стійкості;

   4) розрахунок фінансових коефіцієнтів, які застосовуються для оцінки  фінансово-економічної стійкості  підприємств;

   5) складання узагальнюючого висновку  щодо фінансово-економічної стійкості  підприємства.

   Функція S(х) визначається в такий спосіб: 

   Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості  підприємства (табл.1.2). 

   Таблиця 1.2

   Типи  фінансової стійкості підприємства

   В умовах мінливого ринкового середовища проблема забезпечення фінансово-економічної  стійкості підприємства набуває суттєвого значення. Проте, у фінансово-економічній літературі досі не існує єдиного методичного підходу щодо виконання аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості, а це, у свою чергу, значно ускладнює процеси функціонування та розвитку підприємств. У зв'язку з цим необхідно надати наукове обґрунтування та розробити методичні рекомендації щодо оцінки та аналізу фінансово-економічної стійкості підприємств [7].

   Оскільки  існують різні підходи до трактування  сутності фінансово-економічної стійкості підприємства, то відсутній уніфікований підхід і відносно показників цього поняття. В економічній літературі пропонуються різноманітні коефіцієнти оцінки ФЕС підприємства. Найчастіше як показники фінансово-економічної стійкості називають платоспроможність, ліквідність, фінансова незалежність (автономія).

   За  методикою побудови інтегральної оцінки фінансово-економічної стійкості  підприємства, розробленою Т.Г. Бенем  і С.Б. Довбнею, передбачено розраховувати  різні коефіцієнти в залежності від аналітичних напрямів. До таких напрямів доцільно віднести платоспроможність підприємства, його фінансову незалежність і якість активів, оскільки вони у сукупності з різних точок зору характеризують  фінансово-економічну стійкість підприємства.

   За  рівнем платоспроможності має оцінюватися можливість виконання підприємством своїх поточних фінансових зобов'язань за рахунок різних щодо ліквідності видів активів. Для цього доцільно використовувати такі показники: коефіцієнт покриття, який характеризує співвідношення оборотних активів підприємства з його поточними зобов'язаннями; коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує здатність підприємства виконувати поточні зобов'язання за рахунок ліквідної частини оборотних активів (коштів та їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості); коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу оцінити можливість "миттєвого" виконання зобов'язань.

   Для оцінки фінансової незалежності підприємства використовуються коефіцієнти автономії, фінансової стабільності й маневреності власного капіталу. Вони характеризують здатність підприємства фінансувати свою діяльність за рахунок власних і надійних джерел.

   Найважливішою характеристикою фінансової незалежності підприємства є оцінка співвідношення власного і запозиченого капіталу. Hайприйнятніший для такої характеристики коефіцієнт автономії, який оцінює частку власного капіталу у сукупному капіталі підприємства. Замість нього можуть бути використані інші показники, які характеризують структуру капіталу: коефіцієнт заборгованості (відношення запозиченого капіталу до сукупного капіталу) або коефіцієнт фінансування (співвідношення запозиченого й власного капіталу). Коефіцієнт фінансової стабільності свідчить, якою мірою діяльність підприємства фінансується за рахунок стабільних джерел: власного капіталу й довгострокових зобов'язань. Коефіцієнт маневреності характеризує частину власного капіталу, який набирає швидкообертової та ліквідної форми — форми оборотних активів [23, c. 132].

   Велике  значення при оцінці фінансово-економічної стійкості підприємства має якість його активів. Рівень ліквідності активів підприємства характеризується часткою високоліквідних активів. Якість оборотних активів з урахуванням джерел їх фінансування оцінюється за допомогою коефіцієнта чистих оборотних активів. Чисті оборотні активи розраховуються як різниця між оборотними активами й поточними фінансовими зобов'язаннями підприємства. У зв'язку з великою дебіторською заборгованістю у багатьох вітчизняних підприємств доцільно оцінювати її якість. Із цією метою до складу показників слід включити "коефіцієнт якості дебіторської заборгованості". Він обчислюється як відношення дебіторської заборгованості, строк сплати якої не настав, до її загальної суми.

   На  основі вищезгаданих коефіцієнтів формуються узагальнюючі показники, такі як рівень платоспроможності, рівень фінансової незалежності й рівень якості активів підприємства [Додаток А].

   Згідно  з методичним підходом до аналізу  й оцінки ФЕС, який пропонують такі автори, як Азаренков Г.Ф., Петряєва З.Ф. і Хмеленко Г.Г. фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових коштів, а також аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів: коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт маневреності; коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих коштів; коефіцієнт майна виробничого призначення; коефіцієнт прогнозу банкрутства.

   Згідно  з цим підходом для повного  відображення різних джерел у формуванні запасів і витрат використовуються наступні показники:

   1. Hаявність власних оборотних коштів (різниця між джерелами власних коштів та необоротних активів або різниця між власним капіталом та необоротними активами);

   2. Hаявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат (сума власних оборотних коштів та довгострокових зобов'язань, в свою чергу власні оборотні кошти являють собою різницю між власним капіталом та необоротними активами);

   3. Загальна величина основних джерел коштів для формування запасів і витрат (сума власних оборотних коштів (власний капітал – необоротні активи), довгострокових зобов'язань та короткострокових кредитів банків).

   На  основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, розраховуються величини, що дають оцінку розміру джерел для покриття запасів і витрат.

   1.  Надлишок чи нестача власних  оборотних коштів розраховується  як різниця між сумою власних оборотних коштів та величиною запасів (Виробничі запаси / Товари).

   2.  Надлишок чи нестача власних  оборотних і довгострокових позикових  джерел формування запасів і  витрат – різниця між сумою  власних оборотних і довгострокових  позикових джерел формування запасів і витрат та величиною запасів.

   3.  Надлишок чи нестача загальної  величини основних джерел для  формування запасів і витрат  розраховується як різниця між  загальною величиною основних  джерел для формування запасів  та витрат та величиною запасів [31, c. 359].

   Під час розрахунку інтегрального показника  ФЕС підприємства за методикою, яку  запропонували Тридід О.М. і Орєхова К.В. використовується система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, а саме: показники виробничих запасів; показники незавершеного виробництва; показники готової продукції; показники дебіторської заборгованості; показники доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); показники кредиторської заборгованості; показники власних вкладень.

   Таким чином, розглянувши всі фінансові показники, які розраховуються окремо за кожним методичним підходом, можна впевнитися, що методика побудови інтегральної оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства, розроблена Т.Бенем і С.Довбнею, та методика аналізу та оцінки ФЕС, розроблена Азаренковим Г.Ф., Петряєвою З.Ф. і Хмеленко Г.Г., є найбільш конкретними та ефективними, всі коефіцієнти, застосовані у цих двох методиках є доречними. На відміну від них, третя методика включає в себе всі фінансові коефіцієнти, які необхідні для оцінки та аналізу фінансового стану підприємства. Це не зовсім раціонально, тому що основною ціллю розглянутих методичних підходів і всієї роботи в цілому є оцінка та аналіз фінансово-економічної стійкості підприємства, а не фінансового стану підприємства в цілому.

   Для подальшого розгляду питань, пов'язаних з аналізом та оцінкою фінансово-економічної  стійкості підприємства на дослідному підприємстві, автор пропонує систему  коефіцієнтів, яка представлена в  Додатку Б

   Представлена  система показників для аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства характеризує як процеси функціонування підприємства, так і процеси розвитку, що є актуальним для даної роботи. З огляду на запропоновані коефіцієнти та на проаналізовані методичні підходи до аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості підприємства можна переходити до аналізу та оцінки фінансово-економічної стійкості функціонування та розвитку ДП «Харківського радіозаводу «Протон».

2. АНАЛІЗ  ДП «ХАРКІВСЬКОГО РАДІОЗАВОДУ «ПРОТОН»

   Аналіз  та оцінка фінансово-економічної стійкості  функціонування та розвитку ДП «Харківського  радіозаводу «Протон» здійснено  за період 2006-2008р.р. та I півріччя 2009р. на основі даних балансів підприємства (форма 1), звітів про фінансові результати (форма 2), приміток до річної фінансової звітності (форма 5). .

   Дані  розрахунку оцінки фінансового та майнового  стану підприємства надано в Додатку  В.

       Зміни  структури балансу ДП  ХРЗ «Протон» за  період, який  аналізується,  свідчать про погіршення  фінансового стану підприємства. На 01.07.2009 року сума  непокритого збитку збільшилась на 6900,2 тис. грн. у порівнянні з станом на 01.01.2007р., або на 37,3% і становить 25413,0 тис. грн. Поряд з цим, сума статутного капіталу протягом цього періоду не змінювалась, а сума іншого додаткового капіталу збільшилася лише на 2249,1 тис. грн. Внаслідок цього, розмір власного капіталу підприємства поступово зменшувався, і станом на 01.07.2009 р. складає 15443,0 тис. грн., що на 23,1% менше розміру власного капіталу станом на кінець базового 2006 року.

   В зв’язку з зменшенням абсолютної вартості власного капіталу на 4650,9 тис. грн., питома вага  його у структурі  пасиву також зменшилась, з 63,7%  станом на 31 грудня 2006 року до 58,6% на 01.07.2009 року. 

     Порівняння балансів демонструє, що частка поточних зовнішніх зобов’язань в структурі пасивів підприємства з кінця 2006 року до 01.07.2009 року збільшилась з 36,3% до 41,4%, причому частка кредиторської заборгованості за товари, роботи послуги зменшилась з 16% до 0,1%

   Довгострокових  зобов’язань протягом періоду, що аналізується, на балансі підприємства не було.

   Таким чином, можна зробити висновок, що загальне зменшення валюти балансу  та збільшення зовнішніх зобов’язань  призвело до значних змін у структурі  пасиву, підприємству  не достатньо власних засобів, щоб  забезпечити фінансову стійкість та незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

   В таблиці 2.2 надані розрахунки основних фінансових показників ДП ХРЗ «Протон» на протязі 2007-2008 рр..

   Таблиця 2.1

Загальна економічна характеристика ДП ХРЗ «Протон»