Аналіз господарської діяльності підприємства

 


 


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

      НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»                                                      

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ

 

 

 


 

 

                 

 

                                                    

 

 

                                

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни  «Організація і методика економічного аналізу»

на тему:

«Аналіз господарської діяльності підприємства»

«Аналіз стану та використання запасів ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»

 

 

 

                                        Студентки

                                                     3 курсу гр. ОА-31

                                                                                Пацула Н.І.

 

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                             Кіндрацька Г.І.

                                               

 

 

 

ЛЬВІВ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

  

3

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

5

 

1.1. Економічний зміст запасів, їх класифікація

5

 

1.2. Значення, завдання та основні  напрями аналізу стану та використання запасів підприємства

8

 

1.3. Методи та інформаційне забезпечення аналізу стану та використання запасів підприємства

12

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ     ВАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» ЗА 2008-2009 рр.

17

 

2.1. Техніко-економічна характеристика господарської діяльності ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»

17

 

2.2. Аналіз динаміки і структури запасів                          ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»

23

 

2.3. Аналіз стану запасів ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»

27

 

2.4. Аналіз інтенсивності використання запасів               ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»

2.5. Аналіз ефективності використання запасів             ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»  

28

 

30

РОЗДІЛ 3.

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ   ВАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ»

34

 

3.1. Порівняльний аналіз показників стану та використання запасів ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь» і найнебезпечнішого конкурента

34

 

3.2. Основні шляхи покращання стану та використання запасів ВАТ “Металургійний комбінат «Азовсталь»

41

ВИСНОВКИ

43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

44

ДОДАТКИ

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринкової економіки основою стабільної роботи підприємства є висока продуктивність праці, зниження матеріаломісткості продукції, а на їх основі – отримання максимального прибутку. Оскільки основа будь-якого матеріального виробництва – виробничі запаси, то важливу роль у підвищенні ефективності їх використання на підприємстві має відіграти насамперед правильна організація бухгалтерського обліку та аналізу. Підвищення ритму виробництва, складність економічних зв’язків вимагають орієнтації обліку і аналізу на одержання оперативної інформації про їх витрачання, що дасть змогу керівникам різних рівнів приймати оперативні рішення у разі допущення відхилень від норм.

Актуальність теми курсового проекту полягає в тому, що для підприємств важливо знати способи покращання зберігання та використання запасів. У роботі показано методику аналізу стану та використання запасів на прикладі конкретного підприємства.

Мета курсового проекту полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку та аналізу стану і використання запасів на підприємстві для підвищення якості управління матеріальними затратами; оволодіння методикою аналізу господарської діяльності підприємства для прийняття обґрунтованих рішень щодо її поліпшення. Під час виконання курсового проекту потрібно: провести огляд літератури за вибраною темою та зібрати необхідну інформацію; набути практичних навичок аналізу економічних явищ і процесів, що відбуваються на підприємстві; оволодіти прийомами формування альтернативних управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Об’єктом дослідження є господарські операції і процеси, пов’язані із наявністю і рухом запасів на підприємстві.

Предметом дослідження є методика і організація обліку та аналізу запасів, її вплив на результати фінансової діяльності підприємства.

Теорія і практика обліку використання запасів свідчить про те, що облік запасів розглядається найчастіше ізольовано, без зв’язку з іншими функціями управління запасами. В роботі наголошується на тому, що організація ефективної системи обліку і контролю за використанням запасів може бути забезпечена лише в тісному взаємозв’язку обліку з нормуванням, аналізом і системою стимулювання економії використання ресурсів. В процесі дослідження запропоновані шляхи покращання зберігання та використання запасів на підприємстві.

Дослідження діючої практики обліку використання запасів показали її недосконалість. Тому в роботі запропоновані шляхи покращення ситуації.

Курсовий проект проект складається із теоретичної, практичної та аналітичної частини. Перша частина передбачає вміння вибрати необхідну інформацію для заданої теми. Друга – передбачає використання методів економічного аналізу. Третя – відображає вміння аналізувати певні показники і результати досліджень та порівняння з йому подібними підприємствами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

    1. Економічний зміст запасів, їх класифікація

В діяльності підприємства запаси відіграють важливу роль, так як за допомогою них підприємство провадить свою діяльність у сфері виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. В свою чергу, окремі види запасів є передумовою інших як, наприклад, готова продукція є результатом переробки сировини та матеріалів.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» запаси – це активи, які [п. 4, 5]:

    1. утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності;
    2. перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
    3. утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена [п. 5, 5].

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають [п. 6, 5] :

    • сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності – матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
    • незавершене виробництво – незакінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси;
    • готова продукція – продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно-правовим актом;
    • товари – матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
    • малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) – матеріальні цінності, що використовуються протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу якщо він більший за 1 рік;
    • поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Матеріальні ресурси надходять здебільшого на підприємство через певні проміжки часу, а споживаються у виробничому процесі щоденно. Матеріальні ресурси, які вже надійшли на підприємство, але ще не оброблялися або не використовувалися (сировина, основні та допоміжні матеріали, куповані напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети) і призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб, обліковуються як виробничі запаси. Від забезпечення підприємства виробничими запасами значною мірою залежить ритмічність випуску продукції. Водночас їх розміри мають бути оптимальними, тому що викладені з них кошти тимчасово вибувають з обороту [3, с. 214].

Виробничі запаси  можуть бути власними та запасами на відповідальному зберіганні. Власні виробничі запаси можна класифікувати так [6, 136]:

  1. сировина і матеріали;
  2. покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби;
  3. паливо;
  4. тара і тарні матеріали;
  5. будівельні матеріали;
  6. матеріали, передані на переробку;
  7. запасні частини;
  8. матеріали сільськогосподарського призначення;
  9. інші матеріали.

Запаси можуть оцінюватися за двома оцінками: собівартість і чистою вартістю реалізації. Собівартість (первісна вартість) запасів – це витрати на придбання, переробку, доставку до фактичного місцезнаходження та приведення їх у належний стан. Формується первісна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, купованих напівфабрикатів та інших виробничих запасів на стадії придбання, транспортування цих запасів до моменту передачі їх у виробництво [3, с. 214].

Чиста вартість реалізації (можлива чиста ціна продажу) – це вартість, за якою продаж тих чи інших запасів є можливим у разі втрати ними певних властивостей. Аналізуючи виробничі запаси, треба враховувати метод їх    оцінки [3, с. 214].

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат [5]:

    1. суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
    2. суми ввізного мита;
    3. суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємством;
    4. транспортно-заготівельні витрати.
    5. інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведення їх до стану придатного до використання за призначенням.

 

 

 

    1. Значення, завдання та основні напрями аналізу стану та використання запасів.

Проведення аналізу стану та використання запасів на підприємстві має важливе значення, бо підприємство повинне контролювати операції, що відбуваються з запасами, мати повну та достовірну інформацію про їх наявність, рух та використання. Аналіз стану та використання запасів на підприємстві є важливим, бо саме від цієї частини оборотних активів залежить величина отриманого доходу та прибутку. Запаси є основною матеріальною базою для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт. Економне та раціональне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів чи комплектуючих виробів сприяє поліпшенню фінансового стану підприємства.

Основними завданнями аналізу запасів є оцінка забезпечення підприємства окремими їх видами, пошук резервів використання запасів та дослідження впливу наявності та ефективності використання запасів на результати діяльності підприємства.

Опрацювавши рекомендовані напрями аналізу стану та використання запасів різних підручників, я віддаю перевагу напрямам наведеним на рис. 1.1:

 

Рис.1.1.Напрями аналізу стану та використання  запасів

 

 

У підручнику «Економічний аналіз» авторів Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. виділяють такі основні   напрями аналізу стану та використання виробничих запасів:

1. оцінка  стану виробничих запасів;

2. аналіз  інтенсивності використання запасів.

Оцінка стану виробничих запасів. Під час аналізу, з метою визначення надлишкових (наднормативних) запасів, фактичну величину запасів зіставляють з нормативною, вивчають динаміку їх залишків, комплектність, наявність непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини [3, с. 214].

Норматив – мінімальна величина виробничих запасів, необхідна підприємству для забезпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків за неї. Норматив виробничих запасів визначають на основі розроблених норм за кожним видом запасів, у гривнях, днях, відсотках. Ці норми є чинними протягом декількох років і переглядаються у випадку зміни технології виробництва, номенклатури продукції, умов матеріально-технічного забезпечення тощо [3, с. 214].

Для основної номенклатури матеріальних ресурсів встановлюють норми в днях запасу. Норма за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відвантаження, поставки, прийому та складування матеріалів [3, с. 215].

У процесі аналізу перевіряють відповідність фактичної величини запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних щодо фактичної наявності матеріалів у натуральному виразі та середньодобового їх витрачання визначають фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною [3, с. 215].

У тих випадках, коли кількість найменувань сировини та матеріалів велика і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає розраховувати норму за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання), норму визначають у середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та величину їх середнього залишку [3, с. 215].

Аналіз інтенсивності використання виробничих запасів. Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість обороту [3, с. 216].

Аналіз стану та використання незавершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо буде проводитися за аналогічними показниками.

На мою думку, проведення такого аналізу не дасть нам повної інформації про стан та використання запасів і напрями не охоплюють всіх статей запасів і дають  лише  часткову інформацію.

У підручнику «Економічний аналіз» за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця аналіз стану виробничих запасів починають з перевірки відповідності фактичних залишків їх плановій потребі. Доцільно зіставляти темп зростання виробничих запасів з темпами зростання реалізації продукції. Позитивною вважається тенденція перевищення темпів зростання реалізації продукції над темпами зростання виробничих запасів. Для оцінки виробничих запасів вивчають показник середнього запасу кожного виду матеріалів у днях (Зд). Обчислений середній запас порівнюють з плановим, встановлюється відхилення, вивчають причини відхилень.

Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до замороження оборотного капіталу, відсутності коштів для розрахунків з банком, бюджетом, постачальниками, робітниками з оплати праці. Саме тому в ході аналізу вивчають склад готової продукції, тривалість та причини створення її наднормативних залишків.

Тарасенко Н.В. також  пропонує застосування показника середнього запасу кожного виду матеріалів у днях. Для оцінки структури запасів товарно-матеріальних цінностей автор  рекомендує аналізувати коефіцієнт нагромадження (Кн), який визначається як співвідношення вартості виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості готової продукції і товарів. Коефіцієнт нагромадження характеризує мобільність запасів товарно-матеріальних цінностей. Оптимальне значення Кн – 1.

З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Нагромадження великої кількості запасів на складах свідчить про спад активності підприємства, сповільнення обіговості оборотного капіталу. Нестача запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції і зменшується сума прибутку. Тобто, будь-який зріст вартості запасів повинен супроводжуватися таким же зростом обіговості оборотного капіталу [4, с. 42].

Савицька Г.В. пропонує для аналізу ефективності використання запасів застосувати узагальнюючі та індивідуальні показники. До узагальнюючих показників належать: прибуток на 1 грн матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів. Індивідуальні (часткові) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів запасів.

Таким чином, здійснивши вищенаведені сформульовані напрями, отримаємо  очікувану інформацію про стан та  використання запасів на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Методи та інформаційне забезпечення аналізу стану та використання запасів

Для проведення аналізу  застосуємо економіко-логічні методи, які є найпопулярнішими і найпростішими. В процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюється. У зв'язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх. Для аналізу буде застосовано метод: порівняння, елементарні прийоми обробки рядів динаміки, табличний.

Для досягнення мети аналізу в курсовому проекті буде використовуватися порівняльний та факторний аналіз.

В аналізі будуть використані показники для обчислення динаміки, структури та структурних зрушень за допомогою яких можна спостерігати тенденцію їх зміни.

Стан запасів оцінюють за  коефіцієнтом нагромадження [1, с. 215]:

                              

;  Кн<1,                      (1.1)                 

де ВЗ – виробничі запаси;

МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети;

НВ – незавершене виробництво;

ГП – готова продукція;

Т – товари.

Коефіцієнт нагромадження характеризує рівень мобільності запасів. Якщо коефіцієнт нагромадження більший за одиницю, то це свідчить про погану структуру запасів підприємства, тобто про наявність зайвих та непотрібних запасів на підприємстві [1, с. 215].

Наступним кроком потрібно зіставити темпи зростання виробничих запасів з темпами зростання реалізованої продукції. Позитивною вважається тенденція перевищення темпів зростання реалізації продукції над темпами зростання виробничих запасів. Також для аналізу стану запасів слід звернути увагу на тенденції зміни готової продукції.

Аналіз інтенсивності використання запасів проводиться з використанням таких найважливіших показників як коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт закріплення запасів та тривалість (період) обороту запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів (kоб) показує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Його визначають за формулою [3, с. 216]:

                                         

  або 
                       (1.2)

де: Зз – середні залишки запасів за звітний період, грн.;

ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СРП – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Середні залишки визначають як середньоарифметичну величину запасів на початок і кінець звітного періоду. Чим вища оборотність запасів, тим ефективніше вони використовуються, менше коштів витрачається на їх формування. Зменшення значення kоб у звітному періоді  порівняно з його значенням у попередньому періоді свідчить про сповільнення обороту        запасів [3, с. 217].

 Показником, оберненим до швидкості обороту, є коефіцієнт закріплення запасів  kз , який обчислюють за формулою:

                               

або
                      (1.3)

Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивна тенденція – зменшення цього показника щодо попередніх періодів[3, с. 217].

Важливою характеристикою ефективного використання матеріальних ресурсів є тривалість (період) обороту запасів (Чоз). Вона визначається за формулою [3, с. 217]:

                                            

,                                   (1.4)

Де Т – кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал – 90, півріччя – 180 і рік – 360).

Величина Чоз показує час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення Чоз у звітному періоді порівняно з попереднім вважається позитивним, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів [3, с. 217].

 Подальшим етапом аналізу стану та використання запасів має бути оцінка поточної ефективності використання запасів, одержаних послуг і виконаних робіт для здійснення операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності через матеріальні витрати та об'єкти діяльності підприємства (готова продукція, товари, роботи, послуги). За інформаційними ресурсами фінансової звітності для оцінки ефективності матеріальних витрат можна досліджувати показники: матеріаловіддача; матеріаломісткість витрат при здійсненні операційної діяльності та формування чистого доходу; координація матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості у операційних витратах (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, податки); матеріальне завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості та еластичності динаміки матеріальних витрат відносно їх впливу на формування чистого доходу і фінансових ресурсів господарюючих           суб'єктів [8, с. 248].

  1. Матеріаловіддача (МВ) – характеризує рівень одержаного чистого доходу (ЧД) на 1 грн вартості використаних матеріальних цінностей, одержаних послуг і виконаних робіт для потреб операційної діяльності (ВМ):

                                                     

                                              (1.5)

  1. Матеріаломісткість чистого доходу (ММч) – це обернений до матеріаловіддачі показник, який показує скільки матеріальних і прирівняних до них витрат припадає на кожну гривню створеного ними чистого доходу:

                                                   

                                              (1.6)

  1. Матеріаломісткість операційних витрат (ММв) – відображає величину матеріальних витрат (ВМ) як окремого елемента в загальній сумі витрат операційної діяльності (ОВ):

                                                 

                                                (1.7)

  1. Коефіцієнт координації матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості в операційних витратах (МВк). Показник відображає співвідношення (пропорцію) вартості використаних матеріальних і прирівняних до них цінностей з доданою вартістю в операційних витратах за сумою оплати праці (ОП), відрахувань на соціальні заходи (СЗ), амортизаційних       відрахувань (А) та податків (ПД) і характеризує матеріальне завантаження діяльності підприємства:

                                            

                                   (1.8)

                                       

  1. Коефіцієнт матеріального завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості (МЗд) показує рівень матеріальних та прирівняних до них витрат на 1грн створеної вартості підприємством:

                                                   

                                                (1.9)

                                     ДВ=ОП+СЗ+А+ЧП+ПД,                             (1.10)

де: ДВ – додана вартість;

ЧП – чистий прибуток.

  1. Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно чистого доходу (МЕч) показує, як впливає їх зміна величиною і 1 грн (1%) на обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

                                              

                                          (1.11)

                                        ,       

де: Тчд і Твм – відповідно темпи приросту чистого доходу і матеріальних та прирівняних до них витрат.

На основі даних показників формують аналітичні таблиці та висновки щодо аналізу ефективності матеріальних витрат.

Для проведення аналізу стану та використання запасів використовуємо здебільшого обліково-звітну та статистичну інформацію, яка подана у формах звітності бухгалтерського обліку, бо саме за допомогою цієї інформації можна достовірно проаналізувати стан та використання запасів на підприємстві. Для аналізу використаємо такі форми фінансової звітності:

    1. форма №1 «Баланс»;
    2. форма №2 «Звіт про фінансові результати», зокрема,                       розділ І «Фінансові результати», розділ ІІ «Елементи операційних витрат»;
    3. форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», зокрема,      розділ VIII «Запаси».

Таким чином, реалізувавши на практиці наведені напрями аналізу стану та використання запасів, отримаємо потрібну інформацію про запаси підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ         ВАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» ЗА 2008-2009 РР.

    1. Техніко-економічна характеристика господарської діяльності ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»

Аналіз господарської діяльності підприємства 📙 Курсовая → 🆔 25764

Аналіз господарської діяльності підприємства 📙 Курсовая → 🆔 25764