Аналіз готової продукції та її реалізації

       ВСТУП

       За  умов ринкової економіки господарчим  суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.

       Економічний аналіз обов’язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих  рішень на бухгалтерському рівні  управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску продукції та її реалізації.

       Випуск  і реалізація продукції впливає  на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація виробничої продукції  – це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

       Метою даної роботи є аналіз готової  продукції та її реалізації, а також  ознайомлення з сучасними критеріями характеристики готової продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

       Завдання  даної роботи є характеристики готової  продукції ї аналіз обсягу і асортименту  продукції власного виробництва, аналіз стану розрахунків з покупцями  і узагальнення резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції.

       Об’єктом  даної роботи є ТОВ «Акріс ЛТД», на прикладі якого проведено аналіз обсягу виробництва продукції, динаміку результатів господарської діяльності компанії, аналіз динаміки виробництва продукції, аналіз виконання плану виробництва продукції за асортиментом, аналіз виконання плану виробництва за структурою, аналіз виконання планових завдань з реалізації продукції та динаміки обсягу реалізації, співвідношення обсягу реалізованої та виготовленої продукції, аналіз виконання договірних зобов’язань.

       Предмет дослідження даної роботи є аналіз готової продукції та її реалізації.

       Інформаційною базою дослідження є ф.1 «Баланс», ф.2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток А), штатний розклад (Додаток Б), статут підприємства (Додаток В), Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

       Роль  проведення аналізу показників випуску  готової продукції та її реалізації полягає в тому, що як найкраще розкрити резерви збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції завдяки кращому використанню наявних потужностей, трудових і матеріальних ресурсів.

       В роботі висвітлено частину теоретичного питання аналізу параметрів випуску  продукції, обсягу і асортименту.

       В роботі показано своє бачення проблеми резервів росту обсягу виробництва  і реалізації продукції.

       Головними завданнями аналізу реалізації продукції  та розрахунків з покупцями є:

       - перевірка напруженості планових завдань;

       - оцінка виконання плану і зміни в об’ємі реалізації, складу та якості продукції;

       - встановлення причин відходження  від плану і змін по відходженню  до попереднього періоду;

       - виявлення резервів подальшого  росту реалізації продукції, покращення  її складу та якості.

       Контролюється виконання плану через вартісний  показник по натурально-речовому складу продукції, оскільки у виконання  плану реалізації зараховується  фактично реалізована продукція  в межах запланованої суми лише при  умові, що план постачання виконано повністю всіма без винятку покупцями у відповідності з договірними умовами по відношенню до кількості, асортименту, якості виробу.

       Для підприємства дуже важливо проводити  аналіз реалізованої продукції, аналізувати  виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Економічний зміст готової продукції та її реалізації

            За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.

           До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції.

          Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

          При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукції групують за формою, ступенем готовності і технологічною складність.

          Класифікація готової продукції  за її характером:

За формою – уречевлена, результати виконаних  робіт, наданих послуг;

За ступенем готовності – готова, напівфабрикати, неготова (незавершене виробництво);

За технологічною  складністю – проста, складна (основна, побічна, супутня).

          За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількість та якість параметри визначають аналогічно основній продукції.

          Супутня продукція – це продукція,  отримана в одному технологічному  циклі (процесі) одночасно з  основною. За якість вона відповідає  стандартам та призначена для  подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику. [7]

         Побічна продукція – це продукція,  що утворюється в комплексних  виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.[7]

        В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного вирбництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.

          Виготовлення необхідної суспільству  продукції (робіт, послуг) здійснюється  на рівні первинної ланки господарства  країни – підприємства. Підприємство  являє собою відокремлену й  економічно самостійну ланку виробничої сфери господарства країни, що спеціалізується на виготовленні продукції (наданні послуг, виконання робіт) величиною отриманого прибутку та колом завдань, що постають перед підприємством. Головна ціль будь-якого підприємства – отримання прибутку. Прибуток підприємство отримує через реалізацію готової продукції (робіт, послуг).

      Готова  продукція – це матеріальний результат  виробничої діяльності підприємства. Готова продукція підприємства може складатися з готової продукції  та виконаних послуг, робіт.[7]

          При постановці бухгалтерського  обліку в організаціях особливе  місце займає облік готової  продукції, її відвантаження і  реалізації, оскільки він безпосередньо  впливає на фінансові показники  діяльності організації.[11]

         У сучасних умовах основне значення надається реалізації продукції (товарів) за договорами-постачання найважливішому економічному показнику роботу, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності організації. У об’єм реалізації включаються відвантажена і відпущена продукція, виконані роботи незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок організації або отримані векселі аванси.

          Таким чином, процес реалізації  завершує кругообіг господарських  засобів організації, дозволяє їй виконувати зобов’язання перед державним бюджетом, банками за позиками, персоналом, постачальниками і відшкодовувати інші виробничі витрати. Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов’язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансове положення організації.

          Реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна  вартість відвантаженої продукції  (виконаних робіт, послуг), зазначеної  в оформленихяк підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконантх робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунку підприємства в установах банків.[11]

         Реалізація продукції проводиться відділами збуту підприємства, які зобов’язані максимально скорочувати складські запаси та забезпечити своєчасне надходження платежів за реалізовану продукцію.

         Фінансовий відділ контролює виконання реалізації готової продукції, а також слідкує, щоб відповідні відділи своєчасно роздивлялись претензії покупців та причини, які примусили їх відмовитись від оплати рахунків за надану продукцію і надані послуги.

         Об’єм реалізації залежить від об’єму наданих товарів, послуг та надходження платежів покупців. Тому об’єм реалізованої продукції відрізняється від наданої на суму залишків наданих товарів, але ще несплачених.

        Перед тим, як аналізувати виконання  плану реалізації, потрібно перевірити  його обумовленість, відповідність  можливостям випуску товарної продукції та попередніх залишків нереалізованої продукції.

        На підприємствах проводиться  щоденний чи подекаднтй оперативний  аналіз виконання плану виробництва  продукції. Дані про випуск  продукції за день зіставляють  з планом, а потім виявляють виконання плану виробництва продукції. За декаду та наростаючим висновком – з початку місяця. Так як вивчити причини відхилення від плану можна тільки на основі аналізу виконання плану, то кожен день аналізують дані за попередній день.[23]

        Отже, до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Методичні та методологічні основи аналізу готової продукції та її реалізації

    Аналіз  та систематизація існуючих визначень  «готової продукції» узагальнення та розвиток теоретичних аспектів щодо аналізу та управління готовою продукцією підприємства виходячи з наведених впливових факторів.

        Аналіз та систематизація визначень  поняття «готова продукція»:

    - Мешко Н. П. Готова продукція  – продукція (товар), вироблена  з використанням давльницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.[18]

    - Глушков І. Є. Готова продукція  – кінцевий продукт виробничого  процесу підприємства.[12]

    - Федосова Т. В. Готова продукція  – продукція, яка пройшла всі  послідовні стадії технічного  процесу, включаючи упаковку, маркерування, контроль якості, і готова до  реалізації.[22]

    - Ламискін І. А. Готова продукція  являється частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, завершені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлені законодавством).[17]

    - Кожинов В. Я. Готова продукція  – продукція, завершена у виробництві  і підготовлена до продажу  або відправки замовнику, до  вивезення з підприємства-виробника.[15]

      Готова  продукція – це продукція, яка  виготовлена за певними стандартами, з використанням необхідної сировини, має повністю завершену форму, яка пройшла всі норми контролю в середині підприємства, відповідає всім стандартам та нормам, яка пройшла перевірку в усіх відділах і відповідає всім стандартам. Повністю завершений продукт, який готовий до передачі на склад або до вибуття на сировину.[23]

      Дане  визначення підкреслює взаємозв’язок всіх елементів та умов при виготовленні готової продукції, використання ресурсів та мету діяльності підприємства.

      Економічний аналіз обов’язково повинен передувати прийняттю науково обгрунтованих  рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції та її реалізації.[23]

      Для конкретизації існуючих методик  управління готовою продукцією підприємства доцільно виділити структурні елементи його аналізу та оцінки:

      Предмет аналізу готової продукції –  сукупність методичних, теоретичних  та практичних аспектів визначення, оцінки та обліку готової продукції;

      Об’єкт аналізу готової продукції – безпосередньо готова продукція, що виробляється на підприємстві в залежності від його спеціалізації;

      Функції аналізу готової продукції –  різні механізми формування відпускних цін; розрахунок споживання; розрахунок необхідного мінімуму на складі; переоцінка, інвентаризація, списання товарів; розрахунок собівартості на основі закладених користувачем алгоритмів і настроюваннь для готової продукції і матеріалів;

      Завдання  аналізу готової продукції –  забезпечення конкурентоспроможності продукції; пошук резервів зниження собівартості; розробка нових продуктів, з урахуванням недоліків попередніх; удосконалення маркетингової політики підприємства.

      Проаналізувавши існуючі підходи до системи аналізу  готової продукції, доцільно виділити такі складові: фактори впливу на готову продукцію, оцінка готової продукції  та визначення фінансової стратегії підприємства. Ці складові доцільно об’єднати в конгітивну модель взаємозв’язку оцінки готової продукції підприємства і процесу управління підприємством (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Когнітивна модель взаємозв’язку оцінки готової продукції та впливових факторів.[7]

      За  результатами дослідження необхідно  зазначити, що сформульоване визначення готової продукції і когнітивна модель дадуть змогу для певного  підприємства визначитись з ключовими  напрямками йогодіяльності на майбутнє через науково-обгрунтовану систему, завчасно передбачити можливі фінансові ризики,що дасть змогу підприємству уникнути фінансових витрат та поліпшити ключові показники економічної діяльності.

      Необхідно розглянути показники якості готової  продукції та її реалізації для детального аналізу.

      Якість – це здатність продукції задовольнити потреби споживача відповідно до її призначення. Показники оцінки якості продукції зображені схемою (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Показники оцінки якості продукції.[23]

      Загальні  показники – характеризують якість усієї продукції незалежно від її виду і призначення.

      Індивідуальні показники – характеризують одну з її властивостей. Показники якості продукції впливають на обсяг  продукції.

      Завдвнням аналізу якості продукції є:

      - вивчення динаміки всіх показників якості продукції, виконання плану по їх рівню, причини їх змін, оцінка виконання плану за рівнем якості продукції;

      - визначення впливу якості продукції  на вартісні показники діяльності  підприємства (випуск товарної продукції,  виручка товарної продукції, виручка  від реалізації, прибуток).

      Для узагальнення оцінки виконання плану  по якості використовують різні методи:[23]

      - бальний метод;

      - середній коефіцієнт сортності;

      - середньозважені ціни в порівняльних  умовах.

      Суть  бального методу оцінки полягає у  визначенні середньозваженого балу якості продукції шляхом порівняння фактичного та планового його рівня, знаходять відсотоквиконання плану по якості. При цьому користуються бальною оцінкою, яка використовується іноді при атестації продукції.

      Прямим  показником якості продукції є брак. Зниження браку на виробництві – одна з умов використання внутрішніх резервів збільшення обсягів виробництва.

      Існує брак зовнішній та внутрішній (виправний, невиправний). При аналізі використовують акти про брак, доповідні записки. Брак підвищує собівартість продукції, знижує обсяг продукції, прибуток і рентабельність.

      При аналізі браку у виробництві  визначають рівень браку – відношення вартості браку до виробничої собівартості товарної продукції.

      Отже, рівень браку знизився, якість продукції  підвищилась.

      У процесі аналізу необхідно вивчити зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але в обсязі реалізації, бо від цього залежить фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність і т. п.

      Аналіз  реалізації продукції проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне вивчення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту. 
 
 
 
 
 

3. Техніко-економічна характеристика фінансово господарської діяльності ТОВ «Акріс ЛТД».

      Об’єктом дослідження данної курсової роботи є Товариство з обмеженою відповідальність компанія «Акріс ЛТД». ТОВ «Акріс ЛТД» розташоване в м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2, кв. 51.

      Товариство  створили громадянин України Кріулін  Олексій Володимирович та юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна Фірма «Настрій»».

      Метою товариства є здійснення господарської та іншої діяльності, спрямованої на одержання прибутку, а також задоволення на підставі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів учасників та членів трудового колективу товариства.

      Товариство  є юридичною особою за законодавством України, діє на підставі повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, здійснює облік і веде звітність за встановленою формою.

      Товариство  має круглу печатку, штампи, фірмовий бланк, а також знак для товарів і послуг, який реєструється в установленому порядку.

          Майно товариства складають основні  та облікові кошти, а також  інші коштовності, вартість яких  відображена в самостійному балансі.

      Джерелами формування майна товариства є:

      - грошові та матеріальні внески засновників;

      - доходів, одержані від реалізації  продукції, робіт, послуг;

      - доходів від цінних паперів;

      - кредити банків та інших кредиторів;

      - капітальні вкладення і дотації  з бюджетів;

      - надходження від продажу (здачу  в оренду) майнових об’єктів (комплексів), що належать їм;

      - майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян;

      - безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і  громадян;

      - інших джерел, не заборонених  чинним законодавством.

      Таблиця 3.1

      Основні економічні показники діяльності ТОВ «Акріс ЛТД» за 2008 - 2010 р.р. 

      Дані  приведеної таблиці дозволяють відстежити динаміку результатів господарської діяльності компанії ТОВ «Акріс ЛТД» за три роки. У загальному виді спостерігається негативно тенденція росту валового і чистого доходу. Однак подальший аналіз таблиці дозволяє зробити такі висновки про абсолютне відхилення 2010 року від 2008 – 2009 років:

      - загального капіталу зріс від 2008 року на 3233,5 грн., від 2009 року на 1661,3 тис. грн.;

      - власний капітал зріс від 2008 року на 2661,3 тис. грн., від 2009 року на 2541,2 тис. грн.;

      - власний оборотний капітал зменшився від 2008 року на 52899,6 тис. грн., від 2009 року на 49887,8 тис. грн..;

      - нерозподілений прибуток або  непокриті збитки зросли від 2009 року на 107,2 тис. грн.;

      - позиковий капітал зріс від 2008 року на 36 тис. грн., від 2009 року на 8,9 тис. грн.;

      - поточні зобов’язання за розрахунками  зросли від 2008 року на 36 тис. грн., від 2009 року на 8,9 тис. грн.;

      - середньорічна вартість основних  засобів зріс від 2008 року на 4366,7 тис. грн., від 2009 року зменшився на 190,2 тис. грн.;

      - середньорічна вартість оборотних  активів зріс від 2008 року на 23216,8 тис. грн., від 2009 року на 1851,6 тис. грн.;

      - запаси зменшились від 2008 року на 1319,5 тис. грн., від 2009 року на 2247,9 тис. грн.;

      - середньооблікова чисельність працівників  зрісла від 2008 року на 25 чол., від 2009 року на 26 чол;

      - фонд оплати праці зріс від 2008 року на 830,64 тис. грн., від 2009 року на 522,72 тис. грн.;

      - чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції зменшився від 2008 року на 12419,2 тис. грн., від 2009 року на 3658 тис. грн.;

      - операційні витрати зменшились від 2008 року на 5229,3 тис. грн., від 2009 року на 1585,2 тис. грн.;

      - собівартість реалізованої продукції  зменшилась від 2008 року на 10533,3 тис. грн., від 2009 року на 3539,7 тис. грн.;

      - валовий прибуток зменшився від 2008 року на 11524,93 тис. грн., від 2009 року на 3397,94 тис. грн.;

      - чистий прибуток (збиток) зменшився від 2008 року на 80,3 тис. грн., від 2009 року на 12,9 тис. грн.;

      - прибуток (збиток) від операційної  діяльності зменшився від 2009 року на 876,3 тис. грн.;