Аналіз господарської діяльності підрозділу ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ  ................................................................................  2стр.

Характеристика  підприємства та загальний 

аналіз його показників . .................................................. 4 стр.

Характеристика  цеху глибокого друку підприємства

та аналіз його показників .  ........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та

заробітної  плати  ........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва

та використання основних фондів  ............................... 21 стр.

Аналіз випуску продукції  .......................................... 29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію

продукції ............................................. ..........................  32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності  .......................... 35 стр.

Висновки  .......................................................................  37 стр.

Додатки  .........................................................................  41 стр.

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Для написання  курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.

  Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України  знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .

Аналіз господарської  діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних  явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .

Формування  ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні  окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту .  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

 

Поліграфічне  підприємство “Зоря” є одним з  ведучих підприємств України  по виготовленню різноманітної етикетної  та пакувальної продукції.   ВАТ  “Київська  поліграфічна  фабрика  “ Зоря “ розташована у місті  Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

 

 Підприємство  не є  збитковим , як деякі  інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної  та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом     прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу .  Також підприємство  виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки,  бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з  окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку  і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто ,  в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ  виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм .

 

 

У глибокому  друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових  фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються  (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи  поступають до цеху ширвжитку . Там  вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний  ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є  моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість  замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу  основних економічних показників використовувалися  дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений  у додатках , ми можемо розрахувати показники  які характеризують фінансову стійкість  підприємства . Фінансова стійкість  відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :

1). Коефіцієнт  автономії - показує , яка питома  вага власних коштів в загальній  сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої  групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5,  або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт  довготермінового залучення позикових  засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку  даний коефіцієнт буде дорівнювати  нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

 

3). Коефіцієнт  маневрування вказує на ступінь  мобільності власних коштів. Дорівнює  відношенню суми другої та  третьої груп активу за мінусом  третьої групи пасиву до першої  групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант,  коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт  інвестування характеризує частку  джерел власних коштів суб’єкту  господарювання в покритті позаобігових  активів . Дорівнює відношенню  першої групи пасиву до першої  групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

          КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт  покриття засобів і витрат . Дорівнює  відношенню другої та третьої  груп активу за мінусом третьої  групи пасиву до другої групи  активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне  значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені  підприємство здатне розрахуватися  по короткостроковим зобов’язанням  поточними активами. Серед  коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт  загальної ліквідності характеризує  платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої  та третьої груп активу до  третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт  абсолютної ліквідності характеризує  можливість швидкого здійснення  розрахунків. Дорівнює відношенню  грошових коштів та короткострокових  фінансових вкладень до третього  розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне  значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .                                                                                

3). Проміжний  коефіцієнт ліквідності на початок  та на кінець року показує,  чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

 

    

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .

За базовий  можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка  показників ліквідності говорить про  зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Тепер можна  приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник  оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник  оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість  операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про  погіршання використання оборотних  засобів .

4). Показник  оборотності власного капіталу  дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник  оборотності основного капіталу - це відношення виручки від  реалізації до підсумку середнього  балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники  виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний  стан підприємства .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1:

ПОКАЗНИКИ	Од. виміру	1999	2000	%
Випуск товарної продукції	тис. грн.	3740,1	3812,5	101,9358
Собівартість товарної продукції	тис. грн.	5149	5291,9	102,7753
Сума реалізації	тис. грн.	4516,55	4895,45	108,3891
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	4525,1	5039,84	111,3752
Балансовий прибуток	тис. грн.	129,1	-166,7
С/річна вартість осн. фондів	тис.грн.	16560	16390	98,97343
Фонд оплати праці всього:	тис. грн.	987,87	739,39	74,84689
в т.ч.: ПВП	тис. грн.	963,46	720,82	74.81577
робітники	тис. грн.	663,94	483,48	72,81983
С/спискова чисельність: всього:	чол.	364	329	90,38462
в т.ч.: ПВП	чол.	353	320	90,65156
робітники	чол.	268	239	89,1791
непромисловий персонал	чол.	10	9	90
Загальновиробничі витрати	тис. грн.	306,7	306,7	100
Загальногосподарські витрати	тис. грн.	672,3	672,3	100
Всього витрат на вир-во по плану	тис. грн.	4833,9	4833,9	100

 

 

  1999 та 2000 роки були роками збереження  кризових явищ в економіці.  Спостерігалися підвищення цін  на поліграфічні матеріали (папір  , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .

У 2000 році , порівняно  з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації ,  на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним  є те , що в 1999 році балансовий  прибуток складав 129,1 тис. грн.,  а в 2000 році це вже були збитки які  дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові  витрати на виробництво .

 

 

 

 

 

 

Характеристика цеху глибокого  друку підприємства та аналіз його показників.

 

Цех глибокого  друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для  глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .

Глибокий  цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими  друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають  продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення  продукції в цеху глибокого друку  починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють  текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В  такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається  виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші,  в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

протравлюють .

 

 

            Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

 

 

 

Таблиця 2:

Основні економічні показники  цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

Назва показника	1999			2000
	план	факт	%	план	факт	%
1. Товарна продукція в цінах  на 1.01 (тис. грн.)	1904,4	709,9	37,3	2047,2	1019,1	49,8
2. Товарна продукція в діючих  цінах ( тис. грн.)	1562,4	569,3	36,4	2012,4	1061,1	52,7
3. Товарна продукція в натуральному  виразі (т.)	286,8	103,8	36,2	342	145	42,4
4. Сума реалізації (тис. грн.)	1437,3			1260,3
5. Собівартість реалізованої продукції	1218,94			1180,34
6. Фонд оплати праці	35,2 т. грн.			40,5 т. грн.
7. Середньоспискова чисельність	13чол.			16 ЧОЛ.

 

Як для  підприємства в цілому , так і  по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.

 

 

 

 

           Аналіз використання трудових  ресурсів та заробітної плати  .

 

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)

Категорії працюючих	1999	2000	Темп росту,%
1. Середньоспискова чисельність  штатних працівників спискового  складу	364	329	90,4
в т. ч. : працівники основної діяльності	353	320	90,7
з них: робітники	268	239	89,2
2. Непромисловий персонал	10	9	90
3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості	204	193	94,6
4. Середньоспискова чисельність  штатних працівників на останній  день місяця	371	334	90,1

 

Впродовж  двох років на підприємстві відбулося  скорочення штату працівників приблизно  на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже  незначну  частку  в  чисельності  працюючих  займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка  складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад  робочої  сили  підрозділу  підприємства   на   базі   якого визначємо  середній  розряд  одного  робітника  ,  середній  вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .

 

 

 

 

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої  сили підрозділу за 1999 рік .

 

 

 

За кваліфікацією		За рівнем освіти		За віком		За стажем роботи
№ розряду	Кіл-ть чол.	Освіта	Кіл-ть чол.	Вік, років	Кіл-ть чол.	Стаж .років	Кіл-ть чол.
без рОЗр.	1	Середня	3	25-31	1	1-7	4
2	1	Спеці альн	7	32-38	3	8-14	2
3	1	Вища	4	39-45	4	15-21	4
4	2			46-52	4	22-28	3
5	4			53-59	2	29-35	1
6	5			60 і більш	0	>3б	1

 

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній  розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість  робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній    стаж         роботи    одного    робітника    :

( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих  кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).

 

	1999	2000
1. Прийнято : всього	4	10
на постійну роботу	3	10
на тимчасову роботу	1	—
2. Звільнено : всього	1	7
за власним бажанням	1	6
по інвалідності	---	1

 

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати  деякі коефіцієнти, що аналізують рух  робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню

 

 

дорівнює  відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

Назва коефіцієнту	1997	1998
1. Коефіцієнт обороту по прийому	0,31	0,62
2. Коефіцієнт обороту по звільненню	0,08	0,44
3. Загальний коефіцієнт обороту	0,39	1,06
4. Коефіцієнт плинності робочої  сили	0,08	0,38

 

З таблиці  б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити  висновок , що у  2000 році, порівняно  з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).

Назва показника	1999	2000	Відхилення
1. Чисельність працівників	13	16	+3
2. Загальна кількість люд.-днів  відпрацьованих персоналом	1690	2400	+710
3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом	13520	19200	+5680
4. Середня кількість відпрацьованих  днів одним працюючим ( п.2 : п.1 )	130	150	+20
5. Середня кількість відпрацьованих  люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)	1040	1200	+160
6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 )	8	8