Аналіз ліквідгості та платоспроможності

                                         ВСТУП

              Актуальність і практична значимість аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства обумовлена багатьма причинами: по-перше, нині, в Українській економіці ключовою проблемою є неплатежів, і добру половину своїх українських підприємств слід було віддавна оголосити банкрутами, а отримані кошти перерозподілити на користь ефективних виробництв, що, безсумнівно, сприяла б оздоровленню українського ринку; по-друге, за умов масової неплатоспроможності українських суб'єктів господарювання особливе значення мають заходи щодо запобігання кризових ситуацій, і навіть заходи, створені задля відновлення ліквідності і платоспроможності підприємства міста і стабілізацію його фінансового становища.

           Платоспроможність загалом характеризує фінансове становище підприємства, що дозволяє йому виконувати своїх зобов'язання. Від фінансового становища підприємства залежить багато в чому успіх своєї діяльності. Тому аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства приділяється багато уваги.

             Мета аналізу не тільки у цьому, щоб оцінити платоспроможність чи кредитоспроможність, а й у тому, щоб постійно проводити, спрямовану з їхньої поліпшення. Аналіз ліквідності і платоспроможності показує, за якими напрямам потрібно поводитися роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти і найслабші позиції, своєчасно виявляти і усувати вади на фінансової складової діяльності, знаходити резерви поліпшення її платоспроможності.

                Метою курсової роботи є підставою проведення аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства з прикладу ПАТ "Львівський холодокомбінат". Для розкриття цього було поставлені такі:

1) вивчити теоретичні основи  аналізу ліквідності і платоспроможності  підприємства;

2) провести аналіз ліквідності і платоспроможності ПАТ "Львівський холодокомбінат";

3) обгрунтувати пропозицію за результатами аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства.

              Об'єктом дослідження, у роботі є харчове підприємство ПАТ "Львівський холодокомбінат " – виробництво морозива. Предметом дослідження – аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства міста і напрями їх підвищення.

                  Під час написання курсової роботи були використані різні методи дослідження, такі як вивчення монографічних джерел, узагальнення матеріалу, порівняльний й інші методи дослідження. Крім цього, під час аналізу платоспроможності ПАТ "Львівський холодокомбінат " використовувався метод рейтингової оцінки платоспроможності підприємства.

                 Проблема платоспроможності і ліквідності підприємства досить докладно викладено у навчальній та науковій літературі. Слід зазначити, що вивчення даної літератури показало існування безлічі методик аналізу. Головною проблемою – відсутність єдиного підходу до тих питаннях, які необхідно розв'язувати під час аналізу платоспроможності підприємства є базовими на практиці в чистому вигляді застосовуються дуже рідко, саме для отримання точніших результатів пропонується використовувати якусь комбіновану модель оцінки платоспроможності і ліквідності підприємства. Оцінка ліквідності необхідна у тому, щоб дати точнішу характеристику рівню її платоспроможності.

           Курсова робота полягає із трьох частин, запровадження і укладання, де у першому розділі розглянуті теоретичні основи аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства: їх поняття, економічий міст. Значення , завдання та основні напрямки аналізу. У другій частині проведено аналіз ліквідності і платоспроможності ПАТ "Львівський холодокомбінат”, розглянута характеристика своєї діяльності, проаналізований аналіз основних показників діяльності, його ліквідність ,аналіз відносних показників платоспроможності підприємства.У третій частині обгрунтувані пропозиції за результатами аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства .  Наприкінці представлені стислі висновки до трьох частин.

1.Теоретичні основи аналізу  ліквідності та платоспроможності підприємства.

               Розуміння ліквідності у сучасній економічної літератури і практиці перестав бути однозначним.  Термін “ліквідність” походить від латинського “liquidus”, що у перекладі означає текучий, рідкий, тобто. ліквідність дає тому чи іншому об'єкту характеристику легкості руху, переміщення. Термін “ликвидитет” був позичений з мови на початку ХХІ в.. Так, під ліквідністю мовити здатність активів до швидкою і легкої мобілізації. Основні моменти ліквідності знаходили себе у економічної літературі, починаючи з другої половини ХХ в., у зв'язку з збитковою діяльністю державних банків та підприємств, ні з процесів освіти комерційних банків. Наприклад, про важливість дотримання відповідності між термінами активних і пасивних операцій із позицій ліквідності економісти писали ще наприкінціХIХ в.

             У сучасному економічної літературі термін “ліквідність” має широкий, спектр застосування і характеризує абсолютно різні об'єкти економіки. Крім вже наведених визначень його використовують в поєднаннях коїться з іншими поняттями, які стосуються як конкретних об'єктів економічного життя (товар, цінний папір), і суб'єктів національної економіки (банк, підприємство, ринок), і навіть визначення характерних ознак діяльності економічних суб'єктів (підприємства, баланс банку).

             Зв'язок між категоріями грошей немає та ліквідності можна знайти, наприклад, під час аналізу найбільш поширеного об'єкта економічних відносин – товару. Щоб ліквідним, товар має бути як мінімум комусь за потрібне, тобто. матипотребительную вартість будівництва і, оскільки він зроблено з особистою участю людського праці, мати вартістю, виміру якої може і служать гроші. У цьому задля обстеження обороту товарів кількість грошей має бути достатнім.

               До того ж, необхідною умовою порівняння товарних вартостей на рахунку купівлі-продажу служить наявність товара-еквивалента – посередника, здатного зберегти вартість протягом період продажу і купівлею. При золотом стандарті цю функцію гроші виконували, можна сказати, абсолютно.Непреривность ланцюжкаТ-Д-Т практично була забезпечена реальної гарантією, оскільки продавець міг обміняти одержані від покупця кредитні гармати звернення на метал у банках чи зажадати як плата на власний товар золото. Надалі ліквідність товару був поставлений залежність тільки від громадського визнання витраченого праці в виробництво певного товару, а й від якості, наявності і достатності кредитних знарядь, виконують функцію як кошти звернення.

              За сучасних умов підтримки безперервності процесу товарно-грошового обміну використовуються кредитні гармати звернення, мають громадське визнання. Бо у процесі товарно-грошового звернення неминуче виникає розрив купівлею і продажем і, отже, між моментами появи боргового зобов'язання та її погашенням, у разі виникнення серйозних не фінансові обмеження в емітенту боргового зобов'язання ланцюжок Т-Д-Т може зійти нанівець. У цьому полягає одну з основних сторін, визначальних зміст поняття ліквідності, - безумовність виконання позичальником свого зобов'язання перед кредитором у визначений термін.

               Отже, ліквідність пов'язана, по-перше, ось щодо здатності знарядь звернення виконувати свої основні функції, по-друге, з достатністю грошей, і він, з надійністю виконання боргових зобов'язань у суспільстві.

              Отже, ліквідність можна з'ясувати, як суспільні відносини, які укладаються з приводу на часі і адекватної реалізації вартості обміну (власності на еквівалент). В усіх випадках, ми маємо працювати з оборотом вартості, чи це оборот товарів чи грошей, в завершальній стадії кругообігу виникають проблеми ліквідності.Ликвидностью об'єкта можна вважати його якісну характеристику, який означає здатність повернення авансованої вартості через певний час, причому, чим менше термін повернення, тим більша ліквідність. Отже, ліквідність висловлює громадську зв'язок, що складається постійно за необхідності своєчасно реалізувати вартість, тобто. сутність поняття “ліквідність” можна з'ясувати, як можливість своєчасної реалізації вартості.

           Отже, ліквідність – це здатність фірми:

1) швидкого реагування  на несподівані фінансові проблеми  і можливості;

2) збільшувати активи  у разі зростання обсягу продажу;

3) повертати короткострокові  борги шляхом звичайного перетворення  активів в готівку.

             Є кілька ступенів ліквідності визначення можливостей управління, отже, стійкість всього проекту. Так, недостатня ліквідність, зазвичай, означає, що це підприємство неспроможна скористатися перевагами знижок і виникаючими вигідними комерційними можливостями. У цьому рівні недолік ліквідності означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва. Більше значний недолік ліквідності призводить до того, що це підприємство нездатна оплатити свої поточні борги і реструктуризувати зобов'язання. Через війну - інтенсивна продаж довгострокових вкладень і активів, а щонайгіршому разі - неплатоспроможність і банкрутство.

             Для власників недостатня ліквідність означатиме зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову чи повну втрату вкладень капіталу. Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника означатиме затримку у сплаті відсотків і основний суми боргу чи часткову або повну втратуссуженних коштів.Текущее стан ліквідності компанії може вплинути на стосунки з клієнтами, і постачальниками товарів та послуг. Така зміна може висловитися нездатністю цього підприємства виконати умови контрактів і призвести до втрати зв'язку з постачальниками. Саме тому ліквідності великого велике значення.

              Якщо підприємство неспроможна погасити свої поточні зобов'язання в мері того, як настає термін їхньої оплати, його подальшого існування сумнівається, і це відсуває й інші показники діяльності другого план. Інакше кажучи, недоліки управління проектом приведуть до виникнення ризику припинення і навіть у його руйнації, тобто. до втрати коштів інвестора.

            Ліквідність характеризує співвідношення різних статей поточних (оборотних) активів і пасивів фірми отже, наявність вільних (які пов'язані поточними виплатами) ліквідних ресурсів.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються ми такі групи:

А1. Найбільш ліквідні активи. До них належать всі коштів підприємства міста і короткострокові фінансові вкладення.

А2. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість, платежі через яку очікують протягом 12 місяців після звітної дати.

A3. Повільно реалізовані активи - статті розділу II активу балансу, які включають запаси, податку додану вартість, дебіторської заборгованості (платежі через яку очікуються більш, як за 12 місяців після звітної дати) й інші оборотні активи.

А4. Важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу -внеоборотние активи.

           Пассиви балансу групуються за рівнем терміновості оплати:

П1. Найбільш термінові зобов'язань, сюди ж належить кредиторської заборгованості.

П2. Короткострокові пасиви - це короткострокові позикові кошти й ін.

П3. Довгострокові пасиви - це статті балансу, які стосуються V і VI розділах, тобто. довгострокові кредити і позаемние кошти, і навіть доходи майбутніх періодів, фонди споживання, резерви майбутніх витрат і платежів.

П4. Постійні пасиви чи стійкі - це статті IV розділу балансу "Капітал і резерви". Якщо в організації є збитки, всі вони віднімаються.

             Ще однією з показників, характеризуючих фінансове становище підприємства, є платоспроможність.

          Під платоспроможністю підприємства розуміють:

1. Його здатність  у потрібний термін й у повному  обсязі задовольняти платіжні  вимоги постачальників техніки  і матеріалів відповідність до господарськими договорами, повертати кредити, виробляти оплату праці персоналу, вносити платежі до бюджету.

2. Можливість регулярно  і погашати боргові зобов'язання  визначаються остаточному підсумку наявністю в підприємства коштів, що залежить від цього, якою мірою партнери виконують свої зобов'язання перед підприємством. З іншого боку, при певному розмірі джерел коштів в підприємства то більше вписувалося грошей, що менше інші елементи активів. У процесі обороту коштів податку гроші то вивільняються, то знову направляються як для поповненнявнеоборотних і оборотних активів.

              Отже, платоспроможність - це можливість організації вчасно оплачувати свої борги. Це основний показник стабільності її фінансового становища. Іноді замість терміна "платоспроможність" кажуть, і це правильно, про ліквідності, т. е. можливості тих чи інших об'єктів, складових актив балансу, бути проданими. Це найбільш широке визначення платоспроможності. У тісному, конкретному сенсі платоспроможність - це наявність в підприємства коштів та його еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторську заборгованість, що вимагає погашення найближчим часом.

           Платоспроможність і фінансова стійкість є найважливішими характеристиками фінансово-економічної діяльності підприємства у умовах ринкової економіки. Якщо підприємство фінансово стійко,платежеспособно, він має перевагу над іншими підприємствами тієї самої профілю залучити інвестиції, отриманні кредитів, у виборі постачальників та у підборі кваліфікованих кадрів. Нарешті, він входить у конфлікт за державою та постсовєтським суспільством,т.к. виплачує своєчасно податки до бюджету, внесок у соціальні фонди, зарплатню — робітникам і службовцям, дивіденди — акціонерам, а банкам гарантує повернення кредитів сплату відсотків за ними.

              Що стійкість підприємства, тим паче воно незалежно від несподіваного зміни ринкової кон'юнктури, і, отже, тим менше ризикуємо виявитися край банкрутства.

Аналіз платоспроможністі необхідний як підприємствам з оцінки і прогнозування фінансової складової діяльності, але й зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинен переконатися в кредитоспроможності позичальника. І це має зробити й українські підприємства, які хочуть розпочати економічних відносин друг з одним. Особливо важливим є знати про фінансових можливостей партнера, якщо виникає запитання про надання їй комерційного кредит або концесію відстрочки платежу.

            Платоспроможність надає позитивний вплив виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому платоспроможність спрямовано забезпечення планомірного надходження й витрачання грошових ресурсів, виконаннярасчетной дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власної родини тазаемного капіталу і найефективнішого її використання.

             Щоб вижити за умов ринкової економіки та недопущення банкрутства підприємства, треба знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом і джерелом освіти, яку частку обійматимуть кошти.

                Головна мета аналізу платоспроможністі — своєчасно виявляти і усувати вади на фінансової складової діяльності і визначити резерви поліпшення фінансових можливостей підприємства.

У цьому потрібно вирішувати такі:

1. За підсумками вивчення причинно-наслідкової взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційних і фінансової складової діяльності оцінку виконання плану з надходженню фінансових ресурсів немає і їх використанню з позиції поліпшення платоспроможністі.

2. Прогнозування  можливих фінансових результатів,  економічної рентабельності, з реальних  умов господарської діяльності  й наявність власних ізаемних  ресурсів.

3. Розробка конкретних  заходів, вкладених у ефективніше  використання фінансових ресурсів.

             Аналізом платоспроможністі підприємства займаються як керівники Західної й відповідні служби підприємства, але його засновники, інвестори. З метою вивченню ефективність використання ресурсів, банки з метою оцінки умов кредитування, визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції до виконання плану надходження коштів бюджету тощо. буд. Відповідно до цим аналіз ділиться на внутрішній і зовнішній.

           Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства його результати йдуть на планування, прогнозування і функцію контролю. Його мета — встановити планомірне надходження коштів і розмістити власні ізаемние кошти в такий спосіб, щоб забезпечить нормальну функціонування підприємства, отримання максимуму прибутків і виняток банкрутства.

           Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками потребує матеріальних та фінансових ресурсів, контролюючих органів з урахуванням опублікованій звітності. Його мета — встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутків і виключити ризик втрати.

           Основними джерелами інформації для аналізу платоспроможністі і кредитоспроможності підприємства служать бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт прибутки і збитках (форма № 2), звіт про рух капіталу (форма № 3) інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізувають окремі

статті балансу.

           Аналіз платоспроможністі підприємства здійснюють шляхом порівняння наявності й надходження коштів із платежами першої необхідності. Розрізняють поточну і очікувану (перспективну) платоспроможність. Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платежеспособним, якщо вона немає простроченої заборгованості постачальникам, по банківським позичкам та інших розрахунками. Очікувана (перспективна) платоспроможність визначається на конкретну майбутню дату шляхом порівняння суми його платіжних коштів із терміновими (першочерговими) зобов'язаннями підприємства з цього дату.

1.1 Економічний зміст ліквідності та платоспроможності підприємства.

          З позиції фінансової діяльності будь якому підприємству доводиться ^{вирішувати  такі завдання:}  
- підтримання спроможності своєчасно відповідати за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями;  
- забезпечення фінансування в необхідних обсягах.  
 
            Ці завдання формуються з позиції коротко- та довгострокової перспектив.  
                   Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному виді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов’язаннями перед контрагентами. Короткострокова заборгованість підприємства, що відокремлена у відповідному розділі пасиву балансу, погашається різними способами, зокрема забезпеченням такої заборгованості можуть виступати будь-які активи підприємства, в тому числі необоротні. Разом з тим очевидно, що ситуація, коли, наприклад, частина основних засобів продається для того, щоб розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями, є небажаною. Саме тому, говорячи про ліквідність та платоспроможність підприємства як характеристиках його поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційні можливості розрахуватися із кредиторами за поточними операціями, цілком логічно зіставляти оборотні активи та короткострокові пасиви.  
              Незважаючи на те, що на практиці поняття ліквідності та платоспроможності тісно взаємозв’язані, вони не є тотожними. Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках в банку та їх елементів оборотних активів, що легко реалізуються.  
 
Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність цього виду активів.  
 
Слід зауважити, що в складі поточних активів є такі їх елементи, які можна швидко продати, але із значною знижкою в ціні. До таких елементів відносять виробничі запаси, при реалізації яких підприємство отримує 40 і менше відсотків від їх облікової вартості.  
 
У зв’язку з цим ліквідність необхідно розглядати:  
 
1) як час, необхідний для продажу активів;  
 
2) як суму, одержану від продажу активу.  
 
Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.  
 
Основними ознаками платоспроможності є:  
 
а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;  
 
б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.  
 
Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для самої організації з метою аналізу й прогнозування її подальшої фінансової діяльності, а й для її зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.  
 
              Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.  
 
            Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розрахуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.  
 
Взаємозв’язок між платоспроможністю та ліквідністю підприємства, ліквідністю балансу і ліквідністю активів показано на рис. 1

                                  Рис.1. Взаємозв”язок між показниками  ліквідності та платоспроможності.

 
                 Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається установленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.  
             Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процес виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньою для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням термінів погашення, які передбачені контрагентом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процеси виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньо для розрахунків з кредиторами, тобто, розрахунків за поточними зобов’язаннями. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак в будьякому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.  
           Слід зазначити, що наведене визначення категорії «ліквідність підприємства» не єдине і в економічній літературі спостерігається багатоваріантність тлумачень цього терміну.  
             З метою уточнення його суті вважаємо за доцільне розглянути походження слова «ліквідність». В перекладі з грецької мови «liquidus» означає «рідкий, плинний». Якщо пригадати властивості будь-якої рідини, то однією з них є здатність останньої приймати форму того посуду, який вона наповнює, і миттєво змінювати цю форму при її переміщенні з одного посуду в інший.  
 
У зв’язку з цим вважаємо, що найбільш точним є визначення, коли під ліквідністю розуміють мобільність активів, їх спроможність (в разі потреби і за короткий проміжок часу) перетворюватися з натуральноречовинної форми в грошову.  
             Для розкриття поняття «ліквідність підприємства» необхідно врахувати ще одну характеристику рідини — її плинність. Остання забезпечується тепловим рухом молекул, яке являє собою коливання біля положення рівноваги.  
              Виходячи з викладеного можна дати таке визначення: «ліквідність підприємства» — це мобільність підприємства, його спроможність (при виникненні будьяких обставин) за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел оперативно вишукувати резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в грошові кошти та обсягами і строками погашення зобов’язань. 

1.2.Значення завдання та основні напрями аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.

     Центральна  функція економічного аналізу  на підприємстві-це пошук резервів підвищення ефективності виробництва наоснові вивчення передового досвіду та досягненн науки та практики.

     Наступна важлива функція економічного аналізу – це наукове обгрунтування планів підприємства,як поточних, так і перспективних.

      Ще однією  функцією аналізу є контроль  за виконанням планів й управлінських  рішень, за ощадливою витратою ресурсів.

      Перераховані  функції економічного аналізу  дозволяють визначити як науку,  що являє собою систеу спеціальних  знань, пов язаних з дослідженням тенденцій розвитку господарюючого суб єкта, з науковим обгрунтуванням планом й управлінським рішенням, контролем за їхнім виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком резервів росту ефективності виробництва й розробкою заходів щодо їхього використання.

         Економічний аналіз має справу  з господарськими процесами, які  містять у собі виробництво й реалізацію продукції, основних й оборотних коштів, формування й розподіл прибутку.

       В умовах промислових підприємств до об єктів аналізу відносять:

• виробництво й реалізацію родукції;
• собівартістьпродукції;
• використання всіх видів ресурсів підприємства;
• фінансові результати діяльності підприємства;
• фінансовий стан підприємства.

     Ціль економічний аналізу –сприяти виконанню планів підприємства та їхніх підрозділів , подальшому розвитку й поліпшенню господарської діялбності через пошук резервів і завдяки оптимальності управлінських рішень.

         Головне завдання економічного  аналізу полягає в прогнозуванні  очікуваних результатів господарськоїдіяльності.

        Основні  завдання економічного аналізу:

• оцінка динаміки основних економічних показників підприємства-обсягу виробництва й реалізації продукії, чисельності персонал й продуктивності праці, матеріалойомкість продукції, прибутку й рентабельності;
• виявлення впливу аналізованих факторів на результуючі показники;
• пошук і визначення виробничих ресурсів підвищення ефективності виробництва;
• відпрацьовування конкретних заходів щодо використання виявлених резерів і здійснення контролю за їхнім викрнанням;
• Узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень;
• Оцінка реальності, напруженності й оптимальності планів й обгрунтування норм використовуваних ресурсів;
• Виявлення забезпеченності підприємства матеріальними,трудовими й фінансовими ресурсами;
• Оцінка дієздатності поточного контролю на всіх виробничих ділянках;
• Вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;
• Дослідження конкурентноздатності підприємства й кон юктури ринку.

    Таким чином , економічний аналіз у цілому можна предсавити як спосіб системног й комплексноговивчення.

2. Аналіз ліквідності  і платоспроможності ПАТ “Львівський  холодокомбінат “з 2011-2012рр.

Аналіз балансу, як узагальнюючого фінансового документа, є відправною точкою у проведенні аналізу фінансового  стану підприємства і зокрема  ліквідності та платоспроможності  Найбільш повну та глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства. . Саме зміни окремих статей балансу в абсолютних та відносних величинах дають можливість виявляти причини, що призводять до змін у фінансовому стані підприємства. Для зручності статті бухгалтерського балансу об’єднуються в групи, що дає можливість абстрагуватись від другорядних деталей. У таблиці 1 наведений порівняльний аналітичний баланс ПАТ “Львівський холодокомбінат”.  

Таблиця 6

Порівняльний  аналітичний баланс підприємства