Аналіз ліквідності підприємства. 3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 з дисципліни „Фінанси підприємства”

 

на тему: Аналіз ліквідності підприємства.

 

 

 

 

 

Науковий керівник: ______________________ (посада, прізвище, ім’я, по-батькові)   Результат рецензування: «На доопрацювання» «___»__________2011р. ___________  (підпис) Допущено до захисту «___»__________2011 р. ___________  (підпис)		Виконав: студентка___курсу групи ________ __________________________________________ фінансово-економічного факультету _________________ форми навчання № залікової книжки_______________ «___»______________2011 р.   ______________________(підпис студента) Робота доопрацьована  «___»______________2011р.   ______________________(підпис студента)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси 2011р

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни „Фінанси підприємства”

Студента

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

Курс _____ група ______семестр _____

 

Тема______________________________________________________________

__________________________________________________________________

Робота виконується на матеріалах________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Календарний план

№ п/п	Етапи виконання курсової роботи	Терміни виконання	Відмітки про виконання
1	Опрацювання інформаційних  джерел, складання плану роботи та його затвердження
2	Написання роботи
3	Подання завершеної роботи на рецензування

 

Дата видачі завдання ___________

Завдання підготував ____________         __________________________

^{(підпис керівника)    (ПІБ)}

Завдання отримав  ______________

                                                        ^{(підпис студента)}

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу з  дисципліни  «Фінанси підприємства»

Студента _____________________________________________________________________________

Тема______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________

Обсяг роботи ____ стор., ____ табл., ____ рис., ____ додатків, ____ опрацьованих літ. джерел.

Актуальність теми _____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Позитивні моменти роботи ___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Недоліки роботи:  Вступ__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ1_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Розділ2____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________Розділ3____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________Висновки_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оформлення роботи _____________________________________________________________________________

Загальні висновки _____________________________________________________________________________

Попередня оцінка роботи_______________________________________________________________________

Рецензент ________________________________  

На доопрацювання ___________________ «___»_______________ 20__ р.

Недоліки роботи після доопрацювання:  Вступ_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ1____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ2____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ3____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________Оформлення роботи____________________________________________________________ _____________________________________________________________________________

Загальні висновки _____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Попередня оцінка роботи________________

Рецензент _____________________________

Допущений до захисту ___________________  «___»_______________ 20__ р.  

                                             (підпис рецензента)

 

Захист планується о ______ «___»_______________ 20 __ р.

                                      (час)

Місце роботи комісії __________________________________

Курсовий проект захищений «___»_______________  20__ р. з оцінкою ________________

 

Комісія:

1. ______________   ________________________        _____________________

        (підпис)                              (прізвище, ініціали)                                      (посада)

2. ______________   ________________________        _____________________

 

3. ______________   ________________________        _____________________

 

Зміст

Вступ

Розділ 1.Теоретичні основи аналізу ліквідності підприємства

1.1. Поняття ліквідності та платоспроможності підприємства.

1.2.Суть та завдання аналізу ліквідності підприємства

           1.3. Фінансові ресурси підприємства: джерела формування та          

          ефективність їх використання

Розділ 2. Аналіз ліквідності підприємства

2.1.Загальна характеристика підприємства  ВАТ "Укртелеком"

2.2.Результати діяльності  підприємства ВАТ "Укртелеком" за 2008-

         2010 роки.

2.3. Аналіз ліквідності (платоспроможності) підприємства ВАТ

"Укртелеком"

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності ліквідності та платоспроможності підприємства

3.1 Шляхи підвищення  ліквідності та платоспроможності  підприємства.

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись  у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.

Фінансовий стан - це здатність (спроможність) підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Основні фактори, що визначають фінансовий стан, - це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.

В умовах становлення  ринкових відносин кожен суб'єкт  господарювання повинен володіти достовірною інформацією про фінансову стійкість та платоспроможність як власного підприємства, так і своїх партнерів.

Оцінка фінансової стійкості  дозволяє зовнішнім суб'єктам аналізу (банкам, партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам) визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансовій незалежності від зовнішніх джерел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану.

Головною метою аналізу  фінансового стану є своєчасне  виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу є:

•    загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;

•    вивчення відповідності  між коштами та джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;

•    визначення причинно-наслідкових зв'язків між  різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

•    дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;

•    визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;

• прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

•  розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Це коло завдань визначається керівниками підприємств і вирішується внутрішнім аналізом.

Інформаційну базу дослідження  складає бухгалтерська і статистична звітність  підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні основи аналізу ліквідності підприємства

 

1.1 Поняття ліквідності та платоспроможності підприємства.

 

В ринкових умовах господарювання ліквідність та платоспроможність  підприємства вважається однією з найважливіших  характеристик діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавить перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на запитання про його здатність погасити свої зобов'язання.

Ліквідність - здатність  підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Розуміється  здатність розраховуватися зі своїми фінансовими зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами. Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання. Тобто це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або у готівці. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому. Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що не має свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами  своєчасно погасити свої строкові зобов'язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов'язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові цінні папери (які можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов'язань включаються поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

Перевищення платіжних  засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально: відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо.

Ліквідність - це здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Ліквідність розглядають  з двох позицій:

1) як час, необхідний для продажу активу;

2) як суму, одержану  від продажу активу.

Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі.

Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причини  низької ліквідності або її відсутність  у клієнта (юридичної особи) мають  і кредитори, оскільки відбувається затримання сплати процентів і суми боргу, в крайньому випадку - часткова або повна втрата неповернутого боргу

Отже, ліквідність поняття  більш широке ніж платоспроможність. Ліквідність - це потенційна платоспроможність. Ліквідність підприємства визначається через співвідношення різних частин активу та пасиву його балансу. Платоспроможність характеризується наявними грошовими коштами. Водночас, необхідно відрізняти від ліквідності балансу ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов'язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Присутня обернена залежність.

Визначаючи ліквідність  та платоспроможність підприємства різні користувачі даної інформації мають різні інтереси. Банківсько-кредитні установи цікавить можливість вкладення коштів та отримання їх назад з певним відсотком. Держава вбачає в кожному підприємстві, насамперед, надійного платника податків. Працівники розраховують на своєчасне отримання заробітної плати та перспективи у майбутньому. Аудитори, консультанти або фінансові директори мають на меті вироблення раціональних рекомендацій по покращенню фінансового стану об'єкту, що аналізується.

Низька ліквідність, а  отже і платоспроможність підприємства, спричинюється збитковою діяльністю або низьким рівнем рентабельності, оскільки прибуток є головним джерелом збільшення обсягу фінансових ресурсів, а також нераціональним розміщенням фінансових ресурсів. Все це може призвести до банкрутства та ліквідації підприємства.

Таким чином, будучи дуже близькими, поняття ліквідності та платоспроможності не є ідентичними. Відображаючи потенційну платоспроможність ліквідність зорієнтована на перспективу, в той час як платоспроможність характеризує поточний стан підприємства. Чітка визначеність надає можливість різним контрагентам та зацікавленим суб'єктам зосередити свою увагу на тих явищах та процесах, що найбільшою мірою відповідають їхнім інформаційним запитам та надають можливість прийняття раціональних та правильних рішень.

1.2 Сутність та завдання аналізу ліквідності підприємства

В умовах ринкових відносин питанню платоспроможності суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.

Керівники підприємств  повинні мати достовірну інформацію про наявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом, за платежами в бюджет з фінансовими органами, за позиками з установами банків, за товарно-матеріальні цінності з постачальниками. Така інформація потрібна і для прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.

В оцінці платоспроможності зацікавлені підприємства й партнери, які надають комерційний кредит або вирішують питання про відстрочення платежів, й установи банків при визначенні кредитоспроможності позичальників.

Під платоспроможністю  розуміють наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям. Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Ліквідність активів - це величина, зворотна ліквідності балансу  за часом перетворення активів у грошові кошти. Що менше необхідно часу для перетворення того чи іншого активу в грошову форму, то вища його ліквідність.

Цей показник свідчить про  те, як швидко підприємство може продати  активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності за своїм змістом дуже близькі, але ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить платоспроможність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів.

Ліквідність балансу, або  платоспроможність, забезпечується в  тому разі, коли менш ліквідні активи покриваються відносно стійкими пасивами, а короткостроковим борговим зобов'язанням відповідає найбільш ліквідна частина активів.

Ліквідність характеризує не лише поточний стан розрахунків, а  й їх перспективу.

Важливість ліквідності  краще за все можна усвідомити лише тоді, коли оцінюються можливі результати недостатньої спроможності підприємства покрити свої короткострокові зобов'язання.

Розрізняють кілька ступенів ліквідності, зокрема - недостатню ліквідність  та високий рівень недостачі ліквідності.

Недостатня ліквідність  означає, що підприємство не в змозі скористатися перевагами надання йому знижок і вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що керівництво підприємства не має свободи вибору і це обмежує його дії.

Високий рівень недостачі  ліквідності означає, що підприємство неспроможне погасити свої поточні  борги і зобов'язання. Це може спричинити його неплатоспроможність і навіть банкрутство.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу.

Для кредиторів такий  стан ліквідності в боржника може означати затримку в сплаті відсотків  та основної суми боргу або часткову чи повну втрату позичених коштів. Стан ліквідності підприємства може вплинути на його взаємовідносини з партнерами, оскільки підприємство може бути неспроможним виконувати умови контрактів, а це, у свою чергу, призводить до втрат зв'язків підприємства з постачальниками. Ось чому аналізу ліквідності приділяється така велика увага.

Залежно від того, які  зобов'язання підприємства приймають  у розрахунок, розрізняють короткострокову  і довгострокову платоспроможність.

Оцінка платоспроможності  проводиться за даними балансу на основі розрахунку таких показників:

• розміру власного оборотного капіталу;

• коефіцієнтів ліквідності;

• співвідношення позикового та власного капіталу;

• коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів;

• коефіцієнта забезпеченості процентів за кредитами.

У складі показників ліквідності  розрізняють:

•    коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності;

•    коефіцієнт поточної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття);

•    коефіцієнт загальної ліквідності.

Розраховуючи всі ці показники, до уваги беруть один і  той же знаменник - короткострокові  зобов'язання: короткострокові кредити, позики, не погашені в строк, короткострокові  позикові кошти та кредиторську заборгованість (III розділ пасиву балансу).

Розглянемо кожний з цих показників.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. лікв.) - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних  коштів грошових коштів та короткострокових   фінансових вкладень (швидкореалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань.

Він показує, яка частина  поточної заборгованості може бути погашена за необхідності негайно. Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 - 0,3 %. Тобто якщо підприємство на даний момент може на 20 - 30 % погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених у дебіторську  заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов'язань (короткострокової заборгованості)

Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта - 0,7 - 0,8, хоча світова практика і допускає значення 1,0.

Деякі фахівці рекомендують обчислювати коефіцієнт швидкої  ліквідності (Кшв.л.) як відношення величини поточних активів мінус запаси і незавершене виробництво (Нзв.) до величини поточних зобов'язань.

Бажано, щоб цей показник дорівнював одиниці. Оскільки на практиці це буває нечасто, можна задовольнитися його значенням 0,8 - 0,9.

Слід враховувати, що достовірність висновків за результатами розрахунків цього коефіцієнта значною мірою залежить від «якості» дебіторської заборгованості (термін її виникнення, фінансового стану боржників та інше). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити загрозу фінансовій стійкості підприємства.

Найбільш узагальнюючим  показником платоспроможності є  коефіцієнт загальної ліквідності.

Коефіцієнт загальної  ліквідності (Кз.л.) - це відношення оборотного капіталу (II розділ активу балансу) до поточних зобов'язань (короткострокової заборгованості).

Він дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2-3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів. Деякі фахівці вважають задовільним значення коефіцієнта 1,5-2,0.

Для того, щоб висновки за результатами аналізу платоспроможності були адекватними і щоб можна було інтерпретувати одержані коефіцієнти, необхідно фактичні значення коефіцієнтів платоспроможності аналізованого підприємства за звітний рік порівняти з фактичними значеннями їх:

•    за минулий  рік, а також за кілька попередніх років;

•    з нормативами, які прийняті підприємством;

•    з показниками  платоспроможності підприємств-конкурентів;

•    з галузевими показниками.

Для внутрішньої оцінки фінансового стану підприємства важливим є оперативний аналіз поточної платоспроможності. Він здійснюється за допомогою платіжного календаря, в якому, з одного боку, підраховуються очікувані надходження коштів за всіма напрямами, а з іншого - спроможність підприємства своєчасно і повністю виконувати всі свої зобов'язання.

Платіжний календар, як правило, розробляється на місяць з розбивкою на декади або тижні. Для його складання використовують:

•    матеріали  щодо випуску й реалізації продукції (робіт, послуг);

•    кошториси  витрат на виробництво;

•    договори на поставку матеріальних ресурсів;

•  строки виплати  заробітної плати, премій (узгоджені відповідно до чинного законодавства);

•  узгоджені з податковою інспекцією строки внесення платежів до державного бюджету та позабюджетних  державних фондів;

•   кредитні угоди  з банками в частині строків  одержання та повернення кредитів і  сплати процентів за користування ними;

•   дані бухгалтерського  обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

•    витяги з  банківських рахунків;

•  оперативні дані відділів постачання, збуту, інших підрозділів  про надходження коштів на підприємство у відповідні строки або потребу в коштах, яка виникає в даний період.

 Балансуючою величиною  при складанні платіжного календаря  є залишок (сальдо) розрахункового  рахунку в банку, оскільки саме  стан цього рахунку визначає  на кожний даний момент платоспроможність підприємства, або від'ємна величина, що утворюється в разі недостачі поточних надходжень коштів для покриття очікуваних платежів.

Незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство негайно  шукати резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів як за рахунок прискорення відвантаження продукції, ліквідації недоліків у сфері розрахунків зі споживачами продукції, так і за рахунок зменшення (або тимчасового відкладення) певних витрат, налагодження партнерських відносин з комерційними банками. Якщо ж дані оперативного фінансового планування показують, що в той чи інший період підприємство забезпечує стале перевищення коштів над потребами в них, є сенс внести певну суму вільних грошей на банківський депозит, що приносить підприємству відповідний дохід. Наявність сталого значного сальдо грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства недоцільна.

Оцінка платоспроможності  підприємства передбачає вивчення та аналіз причин фінансових ускладнень підприємства. Вивчається, як часто  виникають неплатежі, тривалість прострочених боргів. Як правило, причинами неплатоспроможності бувають:

•    невиконання  плану з випуску та реалізації продукції;

•    недотримання режиму економії, перевитрати по собівартості;

•  недовиконання плану прибутків і як результат - нестача власних джерел самофінансування;