Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» 

Факультет економічної інформатики та менеджменту

Кафедра економічної кібернетики та маркетингового менеджменту 
 

КУРСОВА РОБОТА

З мікроекономіки

   Аналіз  стану ринку і визначення ринкових перспектив

   підприємства  
 
 
 

                                                                   ВИКОНАЛА: студентка групи ЕІМ 10

                                                                     Михайльченко Д.В. 

                                                                   КЕРІВНИК: доцент кафедри ЕКММ 

                                                     Конохова З.П. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Харків 2011

Курсова робота: 28с., 9 рис., 2 табл., 7 джерел інформації.

У ній  використовуються наступні терміни:  ринкова пропозиція, ринковий попит, ринкова рівновага , ринкова ціна, еластичність попиту, еластичність пропозиції, податкові платежі, надлишок продавця, надлишок споживача.

У даній  курсовій роботі проводиться дослідження поводження споживачів, стану і перспектив розвитку ринку, поводження виробників у визначених умовах. Також розглянуті фактори порушення ринкової рівноваги і способи її відновлення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень………………………………………………...4

Вступ…………………………………………………………………………5

1Аналіз стану споживача……………………………………………………6

2Аналіз ринкової ситуації………………………………………………….10

3Визначення стану та ринкових перспектив виробника…………………25

Висновки…………………………………………………………………….27

Список джерел інформації………………………………………………….28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Перелік умовних позначень

D - Попит 

S – Пропозиція 

- Ціни  на товари; 

-  Об'єми  товарів 

- Рівноважна  ринкова ціна товару 

- Рівноважний  ринковий об'єм товару 

M - розмір бюджету  групи споживачів 

L - функція  Лагранжа 

- коефіцієнт  граничної корисності грошей 

Pt -нова рівноважна ціна, утворена на ринку після введення потоварного податку 

t - ставка податку 

TC - валові витрати 

ATC -середні валові витрати 

МС -Граничні витрати 

MR - Граничний прибуток 

- Коефіцієнт  еластичності  попиту за ціною 

- Коефіцієнт  еластичності  пропозиції за ціною 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Мета виконання даної курсової роботи передбачає аналіз та дослідження поведінки споживача, стану та перспектив функціонування локального ринку, становища виробника та його поведінки при певних умовах, що сформувались на ринку.

   У наш час відбувається становлення  і розвиток ринків різних товарів. Тому велике значення має аналіз ринкової ситуації й обґрунтоване прийняття рішень, які базуються на вивченні поведінки окремих економічних суб'єктів. Комплексний аналіз вимагає більшої кількості більш точних даних і роз'яснення різноманітних ситуацій.

   В даній курсовій роботі аналізується локальний ринок товару А,  визначаються перспективи його роботи, параметри ринкової рівноваги і фактори її порушення. Особлива увага в роботі приділяється такому фактору порушення ринкової рівноваги, як державний вплив. Держава встановлює конкретні цілі для окремих ринків чи галузей і застосовує окремі інструменти їх регулювання для здійснення цих цілей. Найбільш ефективним інструментом державного регулювання ринку вважаються податки, оскільки вони, як правило, не обмежують свободу дій економічних суб'єктів і не порушують функціонування ринкових процесів.

   Також тестується стійкість ринкової рівноваги: в короткому часовому інтервалі  за методом Вальраса, в довгому- Маршала.

   Для обстеження  та аналізу стану  даного підприємства на ринку та його перспектив подаються вихідні дані до роботи:

• Бюджет споживачів, М=120;
• Функція корисності, ;
• Функція ринкової пропозиції, S= - 12+6P;
• Товар, ринок якого досліджується – А;
• Функція індивідуальних витрат виробника, 

       ; 
 
 
 
 
 

1 Аналіз стану споживача 

   Споживачем  продукції є група покупців з  відповідним доходом М та функцією корисності

                                                                                                                     (1.1)

де Q – обсяг споживання відповідного товару в фізичних одиницях.

   Характеристики  виробників продукції узагальнено  представлені функцією ринкової пропозиції

S=f(P),                                                                                                                                        (1.2)

де Р  – ринкова ціна відповідного товару, а також функцією індивідуальних валових витрат окремого виробника.

TC=f(Q)                             (1.3) 

Використовуючи  функцію Лагранжа, визначити функцію  попиту споживачів на вказаний товар.

Для визначення функції попиту на певний товар скористуємося  основами кардиналістської теорії поведінки  споживача.

Згідно  цієї теорії функцією корисності є  кількісна залежність між загальним об’ємом корисності та об’ємом товарів, що споживаються:

Раціональною  вважається поведінка економічного суб’єкта, націлена на використання  такого способу досягнення мети, при  використанні якого він максимізує корисність при певних обмеженнях. Такими обмеженнями є бюджетні, які записуються у вигляді бюджетного рівняння:

M = ,            (1.4) 

де  - ціна товару і-го виду.

Бюджет  споживачів М=120.

Для визначення оптимальної структури споживання використовують функцію Лагранжа, метою якої є максимізувати корисність при відомих бюджетних обмеженнях

)           (1.5)

де  - коефіцієнт граничної корисності грошей.

Згідно  з умовою, функція корисності Лагранжа має вигляд:

 Побудувавши функцію Лагранжа, визначаємо умови її максимізації за допомогою часткових похідних , , ,…, . Після цього кожну з них прирівняємо до нуля та отримаємо систему трьох рівнянь:

       =0

      =0

      =0

Тепер почергово розділимо всі три рівняння одне на інше та отримаємо співвідношення цін та об’ємів споживання товарів.

Підставимо в бюджетне рівняння отримані обсяги витрат і цим самим отримаємо шукану функцію попиту на товар А.

      ;

      ;

      ;

Таким чином шукана функція попиту на товар А має вигляд .

Вигляд виведених функцій індивідуального попиту вказує на те,що товари А,В,С не залежать один від одного  (тобто не є ні замінниками, ні доповнювачами) в споживанні даного споживача, бо в функціях попиту на кожен з цих товарів відсутні параметри відносно інших товарів.

Отже, можна  зробити висновок, що попит на кожен  з товарів залежить прямо від  бюджету споживача та обернено від  ціни товару.

Але також крім цінових зміни у попиті можуть спричиняти і нецінові детермінанти, до яких належать:

       • доходи споживачів;

         • кількість споживачів;

         • ціни і доступність споріднених  товарів (товарів-субститутів);

         • ціни і доступність доповнюючих  товарів (товарів-комплементів);

         • смаки і уподобання;

         • сподівання щодо майбутніх  економічних умов;

         • особливі фактори (погода  і т. ін.). 

Вплив доходу на попит є досить складним та неоднозначним, але здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту.

Кількість споживачів на ринку - зі збільшенням числа покупців попит зростає.

Ціни  сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:

1. Товари-субститути або взаємозамінні товари - це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки.
2. Товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари - це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки.
3. Товари, які не можна віднести до цих двох типів , є незалежними у споживанні, тобто зміна ціни одного ніяк не вплине на попит на інші товари.

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою  і здатні змінювати попит в  обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту. Цей фактор особливої актуальності набуває за умов інфляції Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов.  
 
 
 

   2 Аналіз ринкової ситуації

Визначимо параметри ринкової рівноваги завдяки  знайденій функції попиту, підставивши  в неї значення бюджету та розрахувавши, і заданій функції пропозиції

S= - 12+6P; Таким чином, прирівняємо функції попиту та пропозиції і знайдемо рівноважну ринкову ціну .

D=1344

грошових одиниць - рівноважна ціна ринка

Також визначимо рівноважний ринковий об’єм товару, підставивши значення рівноважної ціни у функцію попиту:

 - рівноважний обсяг продажів продукції на ринку за даною ціною.

Визначивши  рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Шаг у 0,1 ціни складатиме грошових одиниць. . Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни:

1) 4,05+0,405=4,455 6) 4,05-0,405=3,645

2) 4,455+0,405=4,86                           7) 3,645-0,405=3,24

3) 4,86+0,405=5,265                           8) 3,24-0,405=2,835

4) 5,265+0,405=5,67                           9) 2,835-0,405=2,43

5) 5,67+0,405=6,075                           10) 2,43-0,405=2,025

Тобто по п`ять значень ціни у бік збільшення та зменшення з шагом у 0,1 рівноважної ціни.

Підставивши ці значення ціни у відповідні функції, розрахуємо обсяги попиту та пропозиції. Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1 –  Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінами

Попит, D:

;                                                         

Пропозиція, S:

Розрахунок  коефіцієнтів цінової еластичності попиту та пропозиції здійснюємо за формулами  точкового коефіцієнта

  ;          (2.1)

  .          (2.2)

Для цього  використовуємо визначені раніше цінові інтервали з шагом у 0,1 рівноважної ціни. Результати розрахунків представляємо у вигляді таблиці :

Таблиця 2.2. Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції на розрахованих цінових інтервалах

Коефіцієнт еластичності попиту, :

Коефіцієнт  еластичності пропозиції, :

Еластичність  попиту — це показник, що показує зміну об’єму попиту, при однопроцентній зміні ціни на товар. Попит на товар А є нееластичним, тобто при зміні ціни на 1%, обсяг попиту зменшується менш, ніж на 1%. Можна зробити висновок, що цими товарами є товари першої необхідності. Тут головну роль грає не ціна. При незначному збільшенні чи зменшенні ціни покупець не куплятиме набагато більше чи менше товару, він його куплятиме стільки, скільки його потрібно. За таких умов і надалі попит еластичним не стане.

Еластичність  пропозиції – це показник, що характеризує зміну обсягу пропозиції при однопроцентній зміні ціни. Пропозиція на товар А є еластичною протягом даного часового інтервалу, тут при зміні ціни на 1%, обсяг пропозиції змінюється на більше значення. Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. При збільшенні ціни на товар А кількість виробників на ринку даного товару збільшиться, і пропозиція, відповідно, зростатиме. В цьому випадку потрібно стежити за рівнем попиту, бо зріст цін може призвести до негативних наслідків. В нашому ж випадку при збільшенні ціни пропозиція зменшується, що надалі може зробити пропозицію нееластичною.

Отже, основним фактором еластичності пропозиції є фактор часу.

Тепер зобразимо криві попиту та пропозиції графічно у системі координат  P-Q та виділимо на графіках ділянки еластичного та нееластичного попиту(пропозиції). 
 

При побудові графіків дотримуємось правил побудови графіків економічного змісту. 

Рисунок 2.1 Криві  попиту та пропозиції

Попит на товар А є нееластичним на всьому інтервалі цін, на всій кривій попиту, а пропозиція є еластичною протягом усього цінового інтервалу, тобто на всьому графіку кривої пропозиції.

Визначимо розміри  надлишків продавця та покупця продукції. Для розрахунку кількісних значень  надлишків скористаємося графічним  методом.

 Рисунок 2.2 Графічне зображення поточної ринкової ситуації

Тепер визначимо  розмір надлишку споживача. На даному малюнку його значення дорівнюватиме площі трикутника :

Визначимо розмір надлишку продавця, що відповідає площі трикутника :

Звідси знайдемо значення загального виграшу ринку, що дорівнюватиме сумі цих показників:

Далі  визначимо ознаки, за якими виділяються  відповідні надлишки.

Надлишок  споживача – це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком. Іншими словами, ціна попиту на товар визначається граничною корисністю кожної одиниці товару, а рівноважна ринкова ціна товару - взаємодією попиту та пропозиції. В результаті цієї взаємодії товар продається по ринковій ціні . Відповідно, споживач купує товар по ринковій ціні, хоча міг би платити за неї більше. Тому споживач виграє, купуючи товар дешевше, чим він міг за нього заплатити. Цей виграш дорівнює площі трикутника . Розміри надлишку споживача характеризують рівень його добробуту, також на його значення впливає державне регулювання цін, політика дотацій та податків.

Надлишок  виробника - це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку. Значення граничних витрат (МС) дозволяє визначити виграш виробника, бо мінімальна ціна, за якою фірма може без втрат продавати одиницю продукції, не повинна бути нижча граничних витрат. Перевищення ринкової ціни одиниці продукції над її МС буде означати ріст прибутку фірми, і надлишком споживача буде величина, що перевищує ціну реалізації (ринкової ціни) над граничними витратами виробництва. В нашому випадку це площа трикутника .

Ну і, відповідно, сума надлишків продавця та покупця називається надлишком або вигодою ринку, а об’єм продажів від 0 до   вважається ефективним сектором ринку.