Аналіз стану розвитку сільськогосподарського підприємства

Вступ

З розвитком  міжнародної торгівлі та прагненням України вступу ЄС, значення сільського господарства в країні зростає.

В світі є багато населення, яке голодує, оскільки не вистачає сільськогосподарських  продуктів і його потрібно годувати. Це можливо досягнути спеціалізацією країн з відповідними природно-кліматичними умовами на сільськогосподарському виробництві. Таким країнам буде легше боротися із досить сильною конкуренцією.

Ще фізіократи говорили, що промисловість безплідна, бо з 1 кілограма  заліза 1 кілограм цвяхів не зробиш, а от з 1 кілограма насіння виросте стільки гарбузів, що і в підводу не вбереш.

В України є всі можливості для розвитку сільського господарства та виходу на світовий ринок сільськогосподарських  товарів. Але, для того щоб можна  було експортувати стратегічно важливу сировину за кордон, необхідно спочатку задовольнити власні потреби. Для цього потрібно активно розвивати великі сільськогосподарські підприємства, оскільки тільки вони зможуть ефективно протистояти конкуренції з боку розвинутих країн. Але, нажаль, в нас цей процес відбувається досить повільно та ще й з розпаюванням та розвитком малих фермерських господарств.

Метою написання даної  курсової роботи є вивчення та аналіз стану розвитку сільськогосподарського підприємства загалом та його головної галузі рослинництва. А також надати рекомендації щодо покращення тої ситуації, яка вже склалася на підприємстві та шляхів подальшого розвитку.

Розділ 1. Аналіз природно-організаційного  та соціального потенціалу підприємства

1.1. Місце розташування, шляхи сполучення та природні умови підприємства

     Фермерське  господарство «Лан» розташоване  у селі Бандурове, Гайворонського  району, Кіровоградської області.  Господарство має вигідне розташування  і хороші шляхи зв’язку. Дороги  мають тверде покриття і знаходяться у хорошому стані. Дане господарство займає досить вигідне адміністративно-економічне положення, по скільки за 30км. знаходиться залізниця, що дає змогу здійснювати постачання ТОВ «Золота нива» запчастинами, сільськогосподарською технікою, будівельними матеріалами, паливо-мастильними матеріалами, мінеральними добривами.

    Для Кіровоградської області, де розташоване фермерське господарство «Лан» характерні досить сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. І хоч тут іноді випадає недостатня кількість опадів, проте розподіл їх на протязі року відповідає біологічним потребам більшості сільськогосподарських культур, вирощуванням яких займається дане господарство. Загально-середня сума опадів становить 588 мм. За період з травня по серпень випадає в середньому 165 мм, ГТК (гідротехнічний коефіцієнт) становить 1,3 а отже умови зволоження задовільні. Температурний режим , досить таки помірний, визначається тривалістю високих температур повітря, які припадають саме на середину вегетаційного періоду. Сума активних температур вище +5°С для території на якій розташоване господарство становить 3012°С, вище +10°С 2509-2700°С. Вегетаційний період в умовах району триває в середньому 211 днів, а період активної вегетації з температурою виїде +10°С становить 66-169 днів. . Річна сонячна радіація в області становить 109-112 ккал/см . Відносна вологість повітря за рік в середньому становить 67 %. Відносна вологість повітря за рік в середньому становить 67 %. Землі господарства розміщуються на двох різновидах ґрунтів: чорноземи вплутувані глибокі мало-, та середньогумусні; чорноземи типові глибокі мало-, та середньогумусні.

Агрохімічна характеристика ґрунтів ФГ «Лан» станом на 01.01.2010 року наводиться в таблиці 2.1.

                                                                                                  Таблиця 1.1

                     Агрохімічна характеристика ґрунтів ФГ «Лан»

На основі цих  даних можна зробити висновок, що природо-кліматичні умови дозволяють вирощувати більшість сільськогосподарських  культур.

Головний засіб  виробництва в сільському господарстві – земля. Її основна властивість утворювати споживчу вартість. Її функціонування, як засобу і предмету праці – родючість.

Економічна  оцінка використання земля враховує не тільки природні властивості, а також  враховують рівень інтенсивності господарювання.

Землі сільськогосподарського призначення – це ділянки землі, які постійно використовуються для  сільськогосподарських цілей. До них  входять:

• рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;
• до сінокосів відносять землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;
• пасовища – це ділянки землі покриті травою і призначені для випасу тварин;
• багаторічні насадження – це ділянки землі, зайняті суспільними, культурними посадками плодово-ягідних, технічних і інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі декількох років.

В таблиці 1.2. показані дані щодо складу та структури сільськогосподарських  угідь ФГ «Лан»:

Таблиця 1.2

Склад і структура сільськогосподарських  угідь господарства

    Проаналізувавши  таблицю можна сказати, що кількість  земельних угідь в господарстві  постійно зменшується. Кількість  сільськогосподарських угідь в  2011 році, відносно 2009 року зменшилась  на 93,9% або на 220,5 га.  Такі зміни можуть бути спричинені зміною спеціалізації підприємства, або ж кризовими явищами в фінансовій діяльності підприємства.

1.2.  Забезпеченість підприємства ресурсами  та ефективність їх використання

       Без оснащення агарних підприємств різноманітною сільськогосподарською технікою (машинами, агрегатами, обладнанням) не можна чекати тієї кількості сільськогосподарської продукції, яка необхідна для задоволення потреб населення країни. Отож неминучий належний розвиток таких галузей народного господарства, які покликані забезпечувати потреби сільськогосподарських товаровиробників. В свою чергу, оснащення товаровиробників сільськогосподарської продукції технічними засобами, а також утримання їх в  належному стані створюють умови для збільшення обсягів сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки країни.

        На ФГ «Лан» технічне забезпечення в структурі посівних площ складається з 2 тракторів. Кількість культиваторів міжрядного обробітку становить 2 шт. Для захисту сільськогосподарських культур від хвороб, шкідників та бур'янів використовують обприскувачі "НАКОГ та ОП-2000. Підприємство має сінокосарку в кількості 1 шт. Для внесення мінеральних добрив в господарстві є в наявності розкидачі AMAZONNE та ЯВУ-900.

      Отже, ми можемо зробити висновок, що на всіх ланках виробництва господарство в більшій мірі технікою забезпечене. Однак, через те що більшість техніки виробила свій моторесурс в критичні періоди господарство залучає на польові роботи орендовану техніку.

       На кожному аграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов (типів ґрунтів, їх механічного складу, конфігурації земельних ділянок, кута їх нахилу, спеціалізації виробництва тощо) необхідно розробити і впровадити систему агрономічних, зооветеринарних, технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують ефективне використання земельних ресурсів. Важливе місце займають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. Земля — це продукт природи і лише у процесі виробничої діяльності людей стає засобом виробництва (інші засоби виробництва є результатом людської праці). Оскільки вона не е продуктом людської праці, то не має й вартості і не може бути заново створена, замінена іншим засобом виробництва, збільшена в розмірах або переміщена в просторі, що накладає свій відбиток на особливості її функціонування в сільському господарстві, визначає на практиці той або інший підхід до організації її використання як засобу і предмету праці.

        Обмеженість розмірів землі потребує бережливого ставлення до неї, охорони від руйнівних сил природи, раціонального розподілу між галузями народного господарства і максимального збереження для сільського господарства. І тому не дивно, що серед матеріальних умов, необхідних для життя і виробничої діяльності, особливе місце належить землі з її ґрунтами, водними ресурсами, лісами і надрами. Від рівня ефективності використання землі значною мірою залежить розвиток продуктивних сил, масштаби і обсяг суспільного виробництва, добробут народу.

                                                                                                                Таблиця 1.3.

  Економічна ефективність використання земельних ресурсів

Аналізуючи  дані таблиці бачимо, що на ФГ «Лан»  земельні ресурси використовуються загалом добре,  але все ж таки недостатньо. Підприємству потрібно удосконалити структуру свого посівного плану шляхом раціонального використання земельних ресурсів та поліпшити структурну  організацію сівозмін. Також, впровадити  високоврожайні сорти і гібриди.    

     Поряд із землею одним із найважливіших ресурсів підприємства, є його  трудові ресурси. Вирішальне значення у с.-г. виробництві належить трудовій діяльності людини. Саме людини з їх багатовіковим досвідом, навичками й знаннями є головною продуктивною силою суспільства. Сільське господарство - дуже специфічна галузь народного господарства, тому функціонування ринку трудових ресурсів у цій галузі має свої особливості. Сільське господарство через свою специфіку (сезонність виробництва, багатогалузевий характер, вплив природних факторів, сезонність праці, розосередженість виробництва на території, вплив транспортних умов, значна питома вага ручної праці) залежить від ринку трудових ресурсів, але при цьому й саме впливає на його стан [4,26].

      Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва. Якість трудових ресурсів аграрної сфери характеризується такими основними показниками: фізичним здоров'ям працівників, середньою тривалістю їх життя, статево-віковою структурою, загальноосвітнім та професійно-кваліфікаційним рівнями, міграційною та соціальною мобільністю та ін.  Забезпечення ефективного використання трудових ресурсів підприємства потребує формування системи показників, які характеризують кількісні і якісні зміни персоналу і дають можливість виявити резерви повного використання всіх його категорій. Середньорічна кількість працюючих на ФГ «Лан» становить 70 чоловік, в тому числі в рослинництві 64 чоловік і тваринництві  6 чоловік. Ми можемо прослідкувати за наявністю трудових ресурсів та їх використання на ФГ «Лан» за допомогою таблиці 1.4.:                                                               

                                                                                            Таблиця 1.4.                                                                                                                                                                                

Наявність трудових ресурсів та їх використання

      Важливим фактором підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємства і по галузі в цілому є зростання індустріалізації, що полягає в створенні виробничої бази. Це багатогранний комплексний процес, в основу якого покладено перехід на механізоване складення різноманітних виробів, застосування сучасних нових технологій, впровадження нових комп’ютерних розробок, тощо.

     Людські потреби вимагають постійного задоволення. У середовищі немає достатньої кількості благ для задоволення даних потреб, оскільки їх потрібно виробляти, використовуючи при цьому здібності людини та природні ресурси. Одним з важливих економічних факторів, які характеризують можливості підприємства – рівень забезпеченості виробничими ресурсами підприємств.  За даними показниками встановлюються резерви підвищення ефективності виробництва [11].

      Виробничі ресурси –  це ресурси,  які використовуються у процесі виробництва підприємства(капітал, праця, земля). Виробничі ресурси можна поділити на категорії :   

- матеріальні ресурси (природні, та матеріальні об’єкти, які використовуються у виробництві);

- людські ресурси (чинники виробництва, які пов’язані з властивостями людини).

       Раціональне використання ресурсів в значній мірі залежить від сукупності способів і методів,  які використовуються для обробки матеріалів та засобів праці. Методи виготовлення товарів та послуг на основі наукових знань постійно вдосконалюються[25]. В умовах діяльності виробничих підприємств у системі ринкових відносин найбільш важливої уваги привертає питання створення ефективного управління підприємством.  Посеред питань, пов’язаних з управлінням виробничим підприємством,  одним із важливих є питання виробничого планування та формування виробничої програми сільськогосподарських підприємств.  Сучасна наука до складу факторів виробництва відносить працю, капітал, землю, науку, інформацію. Від наявності ресурсів,  рівня їх розвитку та використання великою мірою залежить економічний потенціал країни, тобто сукупна здатність галузей народного господарства виробляти певний обсяг ВВП. Основним завданням використання потенціалу –  виробництво продукції,  тобто відтворення. У зв’язку із участю у безперервному відтворені,  виробничий потенціал повинен сам постійно відтворюватися Певний рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств необхідними елементами виробничих ресурсів характеризує рівень організації виробництва,  ресурсного забезпечення,  крім цього,  створюює передумови розширення діяльності,  покращення конкурентоспроможності та залучення нових інвестицій.  Виробничі ресурси підприємства є властивістю цілісного носія, крім цього вони пов’язані з виробничою функцією, яку реалізує відповідна система,  але система виробництва забезпечує тільки виконання окремих операцій технологічного процесу при наявності певного обладнання і має власний функціональний потенціал. Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства являють собою систему взаємопов’язаних елементів, які у свою чергу виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції підприємства.  Можна сказати,  що виробничим ресурсам,  як і виробничому потенціалу притаманні такі риси, як: цілісність, складність виробничого процесу, самовідтворюванність ресурсів, взаємозв’язок елементів виробництва, фізичне старіння, особливості та умови формування. В Україні існує багато сільськогосподарських підприємств,  які мають застарілі та зношені виробничі фонди, які у свою чергу потребують своєчасного доброго оновлення. Для забезпечення оновлення та відтворення засобів виробництва одне із важливих значень має вивчення їхнього стану та використання,  що у свою чергу є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємств. 

                                                                                             Таблиця 1.4.           

Основні показники забезпеченості підприємства виробничими ресурсами

Таблиця 1.5.                                                                                                                                                                                                                                    

Основні показники використання виробничих ресурсів

З аналізу таблиці бачимо, що відбулось збільшення площі сільськогосподарських угідь, збільшення основних засобів сільськогосподарського призначення, збільшення прибутку в розрахунку на 1-го працівника зайнятого в сільськогосподарському виробництві. В цілому тенденцію розвитку можна характеризувати як стабільну, вона не різко негативна , але й не позитивна. Рівень рентабельності коливається у роках,  у 2009 р. відсоток складав 21,8, в 2010 р уже 31,05 %, а в 2011 р. знову зменшився та складав 22,1 %. Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що порівняно з 2009 р. вартість валової продукції помітно збільшувалась, загалом на 154, 5 %, або на 1480, 3 тис. грн. Валовий прибуток у 2009 р. був менший, ніж у 2010 р. на 861 грн., але уже порівняно з 2010 р. у 2011 р. валовий прибуток зменшився на 99 грн. Рівень рентабельності був найбільшим у 2010 р. і становив 31,05 %, порівняно з 2009 р. (21,8%) та 2011 р.(23,4%).  Можливо це спричинено тим , що рівень собівартості досить великий,  а це означає, що підприємству потрібно переглянути свою фінансову політику та намагатися понизити витрати на реалізацію продукції.

1.3. Роль і значення аналізованих видів продукції в економіці підприємства

        Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасного виконання зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку.         
Структура грошових надходжень є основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства. Найбільш раціональною спеціалізацією для господарства є та, яка дозволяє за даних конкретних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами праці та коштів. Загалом, спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах. Спеціалізація відіграє важливу роль у розвитку сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи значне підвищення його ефективності. Поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств насамперед сприяє розвитку головних галузей на основі впровадження комплексної механізації виробничих процесів, інтенсивних індустріальних технологій, а також використання високоврожайних сортів рослин та високопродуктивних порід тварин.                                                                                                          

Таблиця 1.6.                                                                                                                                                                                                                                

Структура грошових надходжень від реалізації продукції у

 ФГ  «Лан»