Аналіз витрат на оплату праці підприємтсва

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

на тему: «Аналіз витрат на оплату праці підприємтсва»

 

 

 

 

 

 

Виконавець Ст. гр.

 

 

 

Керівник                                                                                      К.е.н., доцент

                                                                                                                         

 

 

 

 

ХЕРСОН 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ПІДПРИЄМТСВА

1.1. Економічна сутність  аналізу витрат на оплату праці

1.2. Інформаційна база та організація аналізу витрат на оплату праці

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

2.1. Загальна оцінка витрат на оплату праці

2.2. Аналіз прямих витрат на оплату праці

2.3. Аналіз впливу трудових витрат на собівартість продукції

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

3.1. Вдосконалення аналізу витрат на оплату праці в умовах функціонування інформаційних систем

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ

ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ПІДПРИЄМТСВА

 

1.1. Економічна сутність аналізу  витрат на оплату праці

 

Метою будь-якої підприємницької діяльності є отримання прибутку. Для цього  необхідно затратити певну частину  капіталу, тобто понести витрати.

Витрати на основну заробітну плату є основною частиною фонду оплати праці та безпосередньо входять до собівартості виробленої продукції, робіт, що виконуються або наданих послуг. У світовій практиці вони досягають 70 % загальних витрат організацій, найменшим відсотком вважається 10-15 %. В Україні найнижча частка зарплати в структурі операційних витрат на 2010 рік становила в нафтопереробній промисловості – лише 2,3 %, у харчовій промисловості – 7,4 %, хімічному виробництві – 8,3 %,  машинобудуванні – 12,8 %, легкій промисловості –   19,9 %, середній рівень по промисловості становив 9,4 %.

Частка оплати праці у зарубіжних країнах, порівняно з Україною, є досить високою: у 2010 році в середньому у країнах Європи вона сягала 47,6 % ВВП, зокрема у країнах Європи – 49,3 % ВВП. Найвище значення частки оплати праці у ВВП було у Швейцарії (62,1 %), Ісландії (58,5 %), Великобританії (55,5 %), Швеції (54,1 %), Данії (52,9 %), Франції (51,9 %), у США вона становила 55,5 %, а в        Японії − 51,6.

   Частка оплати  праці у структурі ВВП в  Україні наведено у табл. 1.1.

 За галузями економіки частка зарплати в сукупних операційних витратах з реалізованої продукції становила: у промисловості - 7,7%, сільському господарстві - 25,5%, будівництві - 7,7%, торгівлі - 1,8%, готельно-ресторанному секторі - 20,1%, транспорті і зв'язку - 17,3%, фінансовій діяльності - 1,2%, торгівлі нерухомістю - 7,4%, освіті - 40,5%, медицині - 26,4%, у сфері комунальних   послуг - 26%.

 

 

Таблиця 1.1

Частка оплати праці у структурі випуску  продукції та ВВП України за       1995-2010 рр, %

 

Роки	ВВП (у ринкових цінах)			Випуск продукції (у ринкових цінах)
	Наймана праця	Самозайняті	Разом	Наймана праця	Самозайняті	Разом
1995	49,9	7,3	57,2	25,7	3,7	29,4
2000	43,5	8,3	53,8	18,1	4,3	22,4
2005	42,3	14,3	56,6	18,0	6,1	24,1
2010	49,1	13,4	62,5	20,7	5,0	26,3

 

Причому в останні  два роки відбувається подальше зниження частки зарплати у собівартості української продукції. За перший квартал 2011 року вона дорівнювала 5,9%, тоді як за відповідний період 2010 року - 6,3%, а 2009 року - 6,8%. Ця проблема поребує негайного вирішення з боку державного правління.

Важливим напрямом у  вирішенні цього питання є  аналіз витрат на оплату праці.

Економічний аналіз як наукова дисципліна ― це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань і об’єктивною оцінкою їх виконання.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності підприємств, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів реалізації, підвищення ефективності та стабільності роботи підприємств.

Метою проведення аналізу витрат на оплату праці на підприємстві є оцінка доцільності застосування форм та систем оплати праці, активності запровадженої системи матеріального стимулювання, виявлення нераціональних витрат на оплату праці, що потребують удосконалення або ліквідації.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Витрати на оплату праці є окремим економічним елементом витрат операційної діяльності підприємства і має свою структуру. 

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" до складу елементу витрат "Витрати  на оплату праці" включається заробітна  плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Детальніше структуру витрат на оплату праці наведено на (рис. 1.1).

 

Витрати на оплату праці

 

   Зарплата за окладами                   це нарахована заробітна плата працівникам за кількість

           і тарифами              виконаної роботи або за відпрацьований час

    Премії та заохочення                  це премії за безперервну роботу на підприємстві до

нарахованої зарплати і  суми відпускних

  Компенсаційні виплати це грошові виплати понад заробітну плату з метою

 відкодування матеріальних витрат, пов’язаних з

       виконанням трудових чи інших передбачених законом

обов’язків

    

      Оплата відпусток включає: оплату щорічних основних і додаткових             

                                                           відпусток відповідно до Закону України «Про відпустки»

                                                           (504/96-ВР) та КЗпП (322-08), грошових компенсацій

                                                           за невикористану відпустку

 

                            Інші витрати на                 До них відносять щорічну, додаткову, соціальну, учбову

                             оплату праці                            та інші види відпусток; оплата за час виконання                   

                                                                               працівниками державних та громадських обов’язків у                        

                                                                               робочий час; порядок нарахування заробітної плати за час               

                                                                        перебування у відрядженні та ін.;

Обов’язкові нарахування збір єдиного внеску на обов'язкове соціальне страхування,                    

 і збори на ФОП                                збір до Фонду соціального захисту інвалідів та ін.

 

 

         Рис. 1.1. Склад витрат на оплату праці

 

Аналіз  витрат на оплату праці  має бути направлений на виявлення  резервів оптимізації витрат на оплату праці, раціональне використання трудових ресурсів.

З огляду на це необхідно дослідити  цілі та завдання аналізу витрат на оплату праці (рис. 1.2). 

Цілі та завдання аналізу витрат на оплату праці

                             Цілі                                                             Завдання

- вивчення використання фондів оплати                  - вибір методів управління заробітною платою;

 праці й з’ясування причин відхилення                     - виявлення   залежності   між   збільшенням

фактичних витрат від  планової величини;    випуску продукції із сумою засобів на оплату 

- зіставлення темпів зростання середньої        праці;

заробітної плати працівника з темпами                    -  розрахунок впливу факторів на економію чи

підвищення його продуктивності праці;                  перевитрати фонду оплати праці; 

- вичвлення причин  відхилення середньої               -  розробка доцільних шляхів зниження витрат

заробітної плати від  планових показників;              на   оплату   праці   за   умови   забезпечення

- розробка заходів  щодо покращення                        розширеного відтворення.

використання фонду  оплати праці окремих

категорій працівників.

 

Рис. 1.2. Цілі та завдання аналізу витрат на оплату праці

 

Витрати на оплату праці зазвичай аналізують у двох напрямках:

-  аналіз фонду оплати праці, як елемент витрат на виробництво;

- аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляцій, в першу чергу, самостійною статтею – оплата праці виробничих робітників.

Щоб не допустити перевитрат фонду оплати праці необхідно систематично аналізувати його використання. Для цього необхідно проводити, як періодичний (за даними звітності), так і оперативний аналіз.

Фонд оплати праці - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його поділяють на фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До фонду основної заробітної плати включаються:

- заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

- суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

- суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюються за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

До фонду додаткової заробітної плати входять:

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

- кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

- за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;

- бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;

- персональні надбавки;

- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

- за знання іноземної мови;

- тза суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

- доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством; 
за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах;

- за роботу в багатозмінному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;

- працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

- інші надбавки і доплати, передбачені законодавством. прппппппппппппппп 
        До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

- оплата простоїв не з вини працівника;

- суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;

- суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках;

- надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством;

- винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не передбачені законодавством, і понад розміри, установлені чинним законодавством;

- винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції та інші виплати.

Керівник підприємства, оцінюючи ефективність використання витрат на оплату праці працівників повинен  вирішувати два основних завдання.

По-перше, необхідно проаналізувати в кожному з досліджуваних періодів ефективність використання наявної робочої сили та витрат, пов’язаних з їх утриманням. Якщо ефективність з яких-небудь причин знижується, то на підставі економіко-статистичного аналізу вживати відповідні заходи.

По-друге, необхідно правильно  оцінити, як відбиваються на витратах зміна тих чи інших показників, від яких залежить кінцева сума витрат.

Завдання вирішуються на практиці за допомогою визначення показників продуктивності праці, аналізу динаміки та виявлення резервів підвищення, що іноді потребує від економічних служб підприємства розроблення спеціальних планів організаційно-технічних заходів.

Результатом вирішення  завдань будуть дані про рівень витрат на робочу силу, трудомісткість одиниці продукції, питома вага окремих складових витрат у загальному обсязі фонду оплати праці тощо. Щоб провести аналіз таких даних, потрібно знати базу, де відображається інформація про витрати на оплату праці, а також методи, за допомогою яких можна його здійснити.

 

1.2.  Інформаційна база  та організація аналізу витрат  на оплату праці

 

Для того щоб одержати змістовні  глибокі висновки аналізу, слід ретельно продумати організацію аналітичної роботи.

Під організацією взагалі розуміють  створення злагодженої постійної  системи для виконання якихось  робіт або досягнення певної кінцевої мети.

Організація аналітичної роботи включає  розробку загальних засад і порядку  проведення аналізу, планування роботи окремих її елементів і етапів; матеріальне, методичне і наукове  забезпечення; загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням розроблених заходів із метою поліпшення діяльності підприємства.

Загальне керівництво аналітичною  роботою на підприємстві здійснює заступник  директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо  цю роботу може очолювати головний бухгалтер або його заступник. Виконавцями аналізу на підприємстві є економісти, бухгалтери, а також інші працівники, які мають відповідний досвід і схильність до аналітичної роботи.

Для аналізу витрат на оплату праці  підприємства необхідно дослідити організаційно-інформаційну модель, що являє собою взаємозв’язок об’єктів, суб’єктів, методичних прийомів, джерел інформації та систем показників, що застосовуються у процесі аналітичної роботи. Така модель наведена на рис.1.3.

 

Блок 1. Об’єкти

фонд оплати праці  в цілому

основна заробітна плата

додаткова заробітна  плата

інші заохочувальні  та компенсаційні виплати

Про-дуктивність праці

середня заробітна плата

фактори, які впливають  на трудові витрати під-приємства

 

Блок 2. Суб’єкти

Структурні підрозділи підприємства

Планова, фінансова та бухгалтерська  служби

Вище керівництво підприємства

 

Блок 3. Система  показників

Абсолютні показники		Відносні показники
Натуральні	Вартісні	Показники структури	Показники  динаміки	Показники ефективності	Показники якості

Блок 4. Джерела  інформації та інформаційне забезпечення

аналізу

 

Джерела інформації			Інформаційне забезпечення
Законо-давчі акти	нормативно-планова документація	організаційно-розпорядча документація	облікова інформа-ція	інформація статистичного обліку	Позаобліко-ва інформація

 

Блок 5. Методи обробки  економічної інформації

 

Економіко-логічні (традиційні) методи			Економіко-математичні методи
Блок 6. Методичні прийоми  узагальнення і реалізації результатів  аналізу
Узагальнення результатів аналізу	Оцінка упущених можливостей	Оцінка резервів ефективного використання трудових ресурсів		Вибір оптимального варіанту прийняття  управлінських рішень та забезпечення контролю за їх виконанням

 

Рис. 1.3. Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат на оплату праці

 

Система показників аналізу витрат на оплату праці має важливе значення, тому потрібно детальніше охарактеризувати кожну із складових.

Зі схеми видно, що система показників включає у себе абсолютні і  відносні показники. У свою чергу, вони підрозділяються на такі:

1. Абсолютні:

- вартісні (грн., тис.грн.): розмір витрат на оплату праці, розмір середньої заробітної плати, розмір основної заробітної плати, розмір додаткової заробітної плати, розмір заохочувальних та компенсаційних виплат, абсолютне відхилення показників тощо;

- натуральні – людино-дні, годино-дні та ін.

2. Відносні показники:

- показники структури: питома  вага витрат на оплату праці  в обсязі операційних витрат  підприємства, питома вага основної  заробітної плати, питома вага  додаткової заробітної плати,  питома вага  заохочувальних та  компенсаційних виплат, абсолютне  відхилення показників тощо;

- показники динаміки: темпи приросту  витрат на оплату праці, темпи  приросту основної заробітної  плати, темпи приросту  додаткової  заробітної плати, темпи приросту  заохочувальних та компенсаційних  виплат тощо;

- показники ефективності або  якості (рентабельність): продуктивність праці, рентабельність витрат на оплату праці, коефіцієнт співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та рівнем середньої заробітної плати, коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та доходами підприємства, коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та прибутком підприємства, коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та ринковою вартістю підприємства тощо.

Джерелами інформації при проведенні аналізу витрат на оплату праці є:

1)законодавчі акти;

2)нормативно-планова інформація;

3)організаційно-розпорядча документація.

До інформаційного забезпечення можна  віднести такі документи:

1) первинні облікові документи:  П-1 "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу"; П-2 "0собова картка"; П-5 "Наказ (розпорядження)  про переведення на іншу роботу"; П-6 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки"; П-7 "Список №_ про надання відпуски"; П-8  "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)"; П-12 "Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати"; П-13 "Табель обліку використання робочого часу"; П-15 "Список осіб, які працювали в надурочний час; П-16 "Листок обліку простоїв" тощо.

2) бухгалтерський облік: регістри аналітичного та синтетичного обліку (журнал ордер 5а) , Наказ про облікову політику, Баланс, Звіт про фінансові результати;

3) інформація статистичного обліку:

- звіт форми №1-П "Звіт про основні показники діяльності підприємства",

- звіт форми №1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці",

- звіт форми №1П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції",

- звіт форми №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу",

- звіт форми №6-ПВ "Звіт про кількість робітників, їхній якісний склад та професійне навчання",

- ф.№5 - тр "Звіт з праці" тощо.

4) позаоблікова інформація включає матеріали внутрішнього контролю та аудиту, матеріали ревізій, інформація про фактичну укомплектованість кадрів тощо.

Що стосується методів обробки економічної інформації, то існують:

1) економіко-логічні (традиційні) методи. До них відносять:

- метод порівнянь: порівняння  показників фонду оплати з  відповідними показниками  минулих  періодів;

- метод ланцюгових підстановок  та метод різниць: визначення впливу зміни чисельності, рівня середньої заробітної плати, рівня заробітної плати в реальних цінах;

- індексний метод: визначення  впливу зміни чисельності, рівня  середньої заробітної плати, рівня  заробітної плати в реальних  цінах;

2) економіко-математичні методи  включають метод кореляційного аналізу для визначення впливу окремих факторів на обсяг трудових витрат (доходи, прибуток,  та кількість робочих місць тощо).

Аналіз витрат на оплату праці включає такі основні напрямки аналітичної роботи:

- аналіз загального обсягу та динаміки фонду оплати праці;

- аналіз структури заробітної плати;

- аналіз рівня та динаміки  середньої заробітної плати (в  цілому та за категоріями персоналу);

- аналіз факторів, що обумовили  зміну обсягу фонду оплати праці;

- аналіз фінансових можливостей  підприємства з формування фонду  оплати праці.

До основного напрямку також відносять: визначення та оцінку змін, які відбулися в прямих трудових витратах порівняно з плановим (базовим періодом), у сумі та в питомій вазі цих витрат у повній собівартості продукції; складу фонду заробітної плати; використання фонду оплати праці; виявлення непродуктивних виплат заробітної плати.

Для забезпечення більшої  ефективності аналіз витрат на оплату праці здійснюється поетапно. Структура етапів аналізу формування та використання фонду оплати праці наведено на рис.1.4.

На етапі аналізу  загального обсягу та динаміки оплати праці оцінюється загальний обсяг  фонду оплати праці та аналізується абсолютна та відносна зміна його розміру порівняно з попередніми періодами.

Це дає змогу визначити  загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства та оплати праці  персоналу.

Крім абсолютного розміру  фонду оплати праці, його розмір може бути охарактеризовано відносними показниками, а саме:

- питомою вагою фонду оплати праці в поточних витратах підприємства;

- питомою вагою фонду оплати праці в доході підприємства;

- рівнем витрат на оплату праці, відсотків до товарообігу.

                       

 

Рис. 1.4. Етапи проведення аналізу формування та використання фонду оплати праці

 

Аналіз значення та зміни  перелічених показників порівняно  з попередніми періодами дозволяє встановити важливість (пріоритетність) управління матеріальним стимулюванням персоналу стосовно інших завдань управління господарською діяльністю підприємства.

На етапі  аналізу рівня та динаміки середньої  заробітної плати визначають обсяги та питому вагу у складі загального обсягу фонду оплати праці — основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; оцінюють зміни, що відбулися протягом аналізованого періоду; аналізують співвідношення між окремими напрямками стимулювання.

Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність  орієнтації системи матеріального  стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність рівня оплати праці. Зростання рівня додаткової заробітної плати (відносно основної) є результатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності". Зростання розміру інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтування системи матеріального стимулювання на результати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до "негрошових" форм заохочення та закріплення персоналу.