Аналіз витрат підприємства на виробництво

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

 

 

Кафедра обліку в кредитних  і бюджетних установах та економічного аналізу

 

 

 

 

НЕДАЙ СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

 

 

КУРСОВА РОБОТА

Аналіз витрат підприємства на виробництво

 

 

 

 

Науковий керівник – 

Кандидат економічних  наук,

Ст. викладач

 

__________________ 

(підпис)

«______»_____________ 2012р.

Виконавець                                                                                                              _______________

                                                                                                                  (підпис)

  «______»_____________ 2012р.

 

 

Київ 2012

 

План

     ВСТУП

  1. Зміст і завдання аналізу витрат на виробництво
    1. Місце витрат у формуванні оптової ціни підприємства.
    2. Мета та завдання аналізу витрат.
  2. Аналіз витрат на виробництво :
    1. Аналіз прямих матеріальних витрат
    2. Аналіз прямих витрат на оплату праці
    3. Аналіз накладних витрат на виробництво.

3.  Аналіз витрат на прикладі підприємства ВАТ «Канівський маслосирзавод».

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах ринкової економіки  значна роль належить обліку і аналізу, без знання яких неможливо ефективно  керувати сучасним підприємством.         Аналіз виробничих витрат, заснований на даних оперативного обліку, займає одне з найважливіших місць в аналізі економічної діяльності

 підприємства, тому що є основою для контролю за ефективністю діяльності підприємства та ефективністю використання виробничих ресурсів.

Витрати виробництва є важливою не тільки економічною, але й обліково-аналітичною  категорією, яка істотно впливає  на обсяги та динаміку прибутку. Тому здійснення дієвого контролю витрат виробництва  з метою постійного зниження їх величини стає однією із важливих задач системи управління виробництвом на підприємстві.

Даному питанню велика увага  приділялася і в минулі роки, про  що свідчить значна кількість досліджень у цій галузі. Різні аспекти  цієї проблеми знайшли відображення в роботах провідних вчених економістів України: Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, Т.В.Головко, В.І.Єфіменка, Ю.А.Кузьмінського, М.В.Кужельного, Є.В.Мниха, В.В.Сопка,   Н.М. Ткаченко, М.Г.Чумаченка.

  Недостатнє теоретичне висвітлення і практична розробка питань щодо удосконалення організації і методики аналізу витрат, наявні проблеми в системі аналізу витрат обумовлюють актуальність теми даної курсової роботи.

В умовах глобальної фінансової кризи питання зниження собівартості і підвищення прибутку постає ще більш  гостро. Досягти цього можна шляхом введення суворого контролю і аналізування прямих витрат, оскільки їх частка в собівартості продукції найбільша.

Метою даної курсової роботи є висвітлення проблем і завдань аналізу витрат на виробництво і визначення перспективи його вдосконалення.

Така цільова спрямованість  зумовила постановку і розв’язання  наступних завдань:

  • розкрити сутність витрат виробництва як економічної та обліково-аналітичної категорії в сучасних умовах господарювання;
  • дослідити сутність внутрішньогосподарського обліку як єдиного процесу з обліку витрат та калькулювання собівартості продукції підприємств-виробників стінових матеріалів;
  • провести факторний аналіз та виявити резерви зниження собівартості продукції.

Об’єктом дослідження є господарські процеси формування витрат на виробництві.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і прикладних питань, пов’язаних з обліком та аналізом   витрат виробництва .

З метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості результатів дослідження було використано широке коло методів: логічного аналізу; порівняльного аналізу (при оцінці діючої системи аналізу витрат); балансовий метод (при аналізі складу і структури витрат підприємства); конкретизування – під час вивчення особливостей формування і розподілу загальновиробничих витрат.

Дана курсова робота складається  з трьох розділів: в першому  розглянуто економічна сутність та завдання аналізу витрат виробництва, в другому  наведено особливості аналізу прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, в третьому розглядається методологія аналізу накладних витрат.

Курсова робота написана на основі даних  про витрати на виробництво ВАТ «Канівський маслосирзавод» основне призначення якого перероблення молока та виробництво сиру.

 

 

 

 

 

 

Зміст та завдання аналізу витрат на виробництво

Будь-яка діяльність господарюючого суб’єкта пов’язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, оцінки яким дають на ринкових засадах. В системі управління підприємством головним об’єктом виступає процес управління витратами в цілому, та за їх видами, цілями, об’єктами та періодами здійснення. Зміст витрат на виробництво продукції слід розглядати в конкретному економічному та обліковому значеннях. За конкретно економічним значенням витрати діяльності підприємства – це вартість спожитих ресурсів діяльності у процесі виробництва суспільних благ та їх визнання [12, с.282].

Обліковий зміст витрат діяльності визначається П(С)БО 16 «Витрати» як зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства(за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Основними задачами аналізу є: оцінка обґрунтованості розрахункових величин витрат (нормативів); виявлення і вимірювання впливу чинників, позитивно і негативно впливаючи на деякі види витрат; вивчення структури собівартості і визначення впливу різних чинників на її динаміку; виявлення резервів подальшого зниження собівартості і розробка заходів щодо використовування цих резервів[31, ст.3].

Об'єктами аналізу служать загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції, окремі види витрат, у тому числі собівартість товарної і реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, зниження (збільшення) витрат на 1 грн. товарної продукції в порівнянні з попереднім (базовим) періодом, економія від зниження собівартості товарної продукції[15, cт.42].

З метою управління витратами проводиться їх класифікація, що дозволяє встановити природу та особливості формування і розподілу за визначеними об’єктами управління.

Таблиця 1.1

Класифікаційні ознаки витрат

Класифікаційна ознака

Групування витрат

За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)

Витрати окремих виробництв, цехів, дільниць, технологічних переділів.

За єдністю складу 

Одноелементні та комплексні 

За способами перенесення вартості на продукцію

Прямі і непрямі 

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат 

Змінні і постійн

За визначенням відношення до собівартості

Витрати на продукцію та витрати періоду

За видами продукції, робіт, послуг

Витрати на окремі вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, напівфабрикати, одноразові замовлення.

За функціями управління

Виробничі та невиробничі

За рівнем планування  і контрольованості

Регульовані та нерегульовані

За звітними періодами

Капітальні та фінансові

Залежно від доцільності їх здійснення

Продуктивні та непродуктивні

За ступенем залежності від прийняття рішень

Релевантні та нерелевантні

За порядком обчислення

Фактичні, планові, нормативні

По відношенню до технологічного процесу

Основні та накладні


 

 

 

За способом включення  до собівартості окремих видів продукції витрати поділяються на прямі та непрямі(див.рис.1.1.).


Рис.1.1. Види витрат за способом включення до собівартості

Визначальним в системі комплексного економічного аналізу та аналітичному забезпеченні групування витрат за схемою «діяльність-витрати- фінансовий результат» є їх групування за економчними елементами[18, ст.56].

Групування витрат за економічними елементами дозволяє провести аналіз складу, структури та ефективності витра. При цьому можна встановити залежність витрат від технологічного рівня розвитку та ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів, визначити пріорітетні напрямки їх раціоналізації.

Групування витрат за економічними елементами має типову структуру(рис1.2.)

 

 

Рис.1.2. Класифікація витрат за економічними елементами

Таблиця 1.2

Основні етапи аналiзу витрат виробництва

 

Етапи аналізу

Характеристика

Складання плану економiчного аналiзу

Визначення об'єктiв аналiзу та напрямів використання його результатiв;

Розроблення програми та календарного плану, розподіл роботи мiж виконавцями;

Визначення джерел іформації, системи показникiв, методiв i прийомiв аналiзу;

Розроблення макетiв аналітичних таблиць.

Пiдготовка матерiалiв до аналiзу

Збирання фформації та визначення додаткових джерел iї отримання;

Перевiрка вiрогiдностi іформації, правильностi заповнення таблиць;

Пiдготовка інформаційних даних до наведених показникiв.

Оцiнка iнформацiйних матерiалiв

Систематизація іформації, оцiнка ii достовiрностi, достатності й адекватностi програмi та визначеним методам аналiзу.

   
 

 

Закінчення табл.2

Аналiз показникiв

Загальна характеристика зміни показникiв порiвняно з попереднiм перідом;

Визначення показникiв i групування чинниюв впливу на величину собiвартостi;

Виявлення залежностi мiж окремими чинниками; Оцінка збиткiв, спричинених дiєю негативних факторів; Виявлення невикористаних можливостей для зниження собiвартостi продукцii.

Остаточна оцiнка результапв аналiзу

Комплекснi висновки за результатами аналiзу;

Пропозицii щодо підвищення ефективностi (резерви зниження

собiвартостi) дiяльностi


 

Аналіз витрат діяльності підприємства полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів їх оптимізації та обґрунтування управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації.

У вітчизняній теорії науково-методичними розробками щодо аналізу витрат традиційно надавалося велике значення. Однак, враховуючі сучасні особливості ринкового господарювання, необхідно адаптувати накопичений науково-практичний потенціал, привести його у відповідність із сучасними нормами обліку та вимогами ринку.

Аналіз витрат – не разовий захід, він повинен бути постійною, регулярною процедурою [7, ст.253]. Аналіз витрат виробництва носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації та реальній оцінці результатів діяльності організації.

Важливим показником, який характеризує діяльність промислового підприємства є собівартість. Собівартість – це поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції в грошовому вираженні [6, ст.107]. Від рівня собівартості залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан підприємства.

Розрізняють собівартість виробничу і повну, собівартість всього товарного випуску і окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну і фіксовану частину собівартості продукції [8, ст.124].

Аналіз собівартості продукції дозволяє з’ясувати тенденції  зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції[21, ст.217].

Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає в  інформаційному забезпеченні та всебічній  оцінці досягнутих результатів та в оптимізації і обґрунтування управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації. Для досягнення мети здійснюється аналіз на основі принципів системного, комплексного і кібернетичного підходів до аналізу економіки [12, ст.285].

В основу системного підходу  покладено дослідження об’єктів витрат як системи, розкриття їх цінності, виявлення багатьох типів зв’язків, зведення їх в єдину теоретичну систему.

Комплексний підхід означає вивчення об’єктів витрат як системи з точки зору формування інформації для прийняття управлінських рішень.

Кібернетичний підхід передбачає розгляд об’єктів витрат як системи, яка складається з елементарних перетворювачів інформації.

Отже головними завдання економічного аналізу витрат на виробництво  є :

    • Надання якісної та реальної інформації щодо собівартості окремих видів продукції, виконаних робіт(послуг) та їх з позицій на ринку
    • Надання об’єктивних даних для складання бюджету підприємства
    • Раціоналізація витрат за центрами їх формування та відповідальності
    • Пошук шляхів зниження витрат та резервів зниження собівартості продукції.

 

II.Аналіз витрат на виробництво

Аналіз прямих матеріальних витрат

Велику питому вагу в  собівартості промислової продукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, на паливо та електроенергію для технологічних потреб. їх відносять до предметів праці.

Раціональне використання предметів праці — важливий резерв зростання обсягу, зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.

У собівартості товарної продукції розмір витрат на сировину, основні й допоміжні матеріали визначається асортиментом продукції, характером виробництва і становить на підприємствах легкої, харчової, текстильної промисловості — 70—90 %, машинобудування — 40—50 % собівартості одиниці продукції.

Проблема зниження матеріальних витрат у собівартості продукції є подвійною. З одного боку, зменшується кількість використаних у процесі виробництва на одиницю продукції предметів праці, а з другого — кількість авансованих для господарської діяльності підприємства оборотних коштів.

У собівартості товарної продукції витрати сировини, матеріалів, палива й енергії відображаються у двох розрізах:

а) за прямими статтями калькуляції;

б) за статтями накладних (непрямих) комплексних витрат.

Перелік прямих статей матеріальних витрат визначається «Основним положенням» і галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

Наприклад, в усіх галузях  промисловості застосовується стаття «сировина і матеріали», у машиноприладобудуванні — «покупні вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств», у чорній і кольоровій металургії, скляній, цементній та інших галузях виділяють статтю «допоміжні матеріали», а в енергоспо-живаючих галузях промисловості (цементна, скляна та ін.) — статті «паливо і енергія на технологічні цілі». На всіх підприємствах машинобудування і металообробки виділяють статтю «повторно використовувані відходи», на якій показують вартість відходів за ціною можливого використання.

Аналіз витрат на матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, паливо, електроенергію починається із загальної оцінки їх величини у собівартості всієї товарної продукції за прямими статтями калькуляції. Для цього на основі плану підприємства, форми 2-річної та періодичної звітності й облікової інформації та даних про виконання плану за обсягом продукції проводять розрахунок і аналіз витрат.

Матеріальні витрати  за всіма одноелементними статтями в собівартості продукції оцінюють, зіставляючи фактичні витрати з плановими та плановими, які перераховані на фактичний обсяг виробленої продукції. На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі фактори:

  • зміна обсягу випуску товарної продукції;
  • зміна структури асортименту випущеної продукції;
  • зміна рівня матеріальних витрат у собівартості одиниці 
    продукції[7, ст.256] .

Для аналізу впливу цих  факторів на підставі облікових даних  складають таблицю.

Таблиця 2.1

Вплив факторів на зміну матеральних витрат

Стаття витрат

План

Фактичний обсяг та асортимент

Відхилення(+ -)

За плановими нормами і плановою структурою

За плановими нормами і фактичною  структурою

За звітом

Усього

У т.ч. за рахунок

Обсягу випуску(гр2.-гр.1)

Стуктури(гр.3-гр.2)

Рівня витрат(гр.4-гр.3)

0

1

2

3

4

5

6

7

8

Молоко

100620

100630

100615

100798,7

178,72

10

-14,7

183,42

Закваска

40000

40256

40252,8

40319,49

319,49

256

-3,2

66,69

       

Закінчення  табл. 2.1.

0

1

2

3

4

5

6

7

8

Марля

34000

34257

34250

34271,57

271,57

257

-7

21,57

Тканина «Серпянка»

26100

26169

26100

26207,67

107,67

69

-69

107,67


 

Дані таблиці показують, що вартість молока у собівартості продукції зросла на 178,72 тис.грн., вартість закваски на 319,49 тис.грн., вартість марлі-на 271,57 тис.грн., тканини «Серпянки»- на 69 тис.грн.

Для визначення величини впливу зміни обсягу випуску продукції на суму витрат необхідно витрати за планом кожної статті зіставити з плановими витратами, помноженими на процент виконання плану випуску товарної продукції(гр. 2 - гр. 1).

У нашому прикладі у зв'язку зі зростанням обсягу виробництва витрати на молоко зросли на 10 тис.грн., на закваску- на 256 тис.грн., на марлю-на 257 тис.грн., на тканинину «Серпянку»-на 69 тис.грн.

Вплив зміни структури  асортименту випущеної товарної продукції визначається як різниця між витратами на фактичний випуск за фактичної та планової структури (гр. З - гр. 2).      

За рахунок зміни  структури асортименту випущеної  продукції витрати молока зменшились на 14,7 тис. грн, закваски - на 3,2 тис.грн., марлі - на 7 тис.грн., тканини «Серпянки» - на 69 тис.грн.

Щоб визначити вплив  зміни рівня витрат у собівартості окремих видів продукції, необхідно з фактичних витрат за кожною статтею відрахувати фактичні витрати відповідно до планових норм витрат і фактичної структури асортименту випущеної товарної продукції (гр. З - гр. 4). Наше підприємство під впливом зміни рівня витрат у собівартості окремих видів продукції допустило перевитрату молока на 183,42 тис.грн., закваски – на 66,69 тис.грн., марлі – на 21,57 тис.грн., тканини «Серпянки» - на 107, 67 тис.грн.

  Відхилення у витратах матеріальних ресурсів досліджуються за факторами цін на матеріали і раціональним використанням. Відхилення за рахунко цін необхідно виявляти для всієї номенклатури заготовлених матеріалів, тобто основних матеріалів, які обробляються в процесі виготовлення продукції, і допоміжних, витрати яких пов’язані з обслуговуванням виробництва. Виявлені відхилення за рахунjк цін розподіляються між витраченими матеріалами і матеріалами, які становлять перехідні залишки на кінець звітного періоду.

За рахунок раціонального  використання матеріалів відхилення виявляються при зіставленні фактичної витрати матеріалів у натуральних вимірниках з витратою матеріалів, передбачених стандартом на весь фактичний випуск продукції. Отримані результати перераховуються в грошову оцінку шляхом множення на стандартні ціни. При зростанні номенклатури виокристовуваних матеріалів і виробів, що випускає підприємство, складність розрахунків зростає.

При аналізі матеріальних затрат слід виявити вплив таких  факторів:

    1. зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції – фактор “норм“;
    2. зміни собівартості заготовлення одиниці сировини та матеріалів – фактор «цін ».

Аналіз відхидень виконується  за кожним видом витрат окремо. Схема  аналізу відхилень за використанням  і ціною матеріалів наведена на рис.2.1

Рис.2.1Відхидення за ціоною та використанням основних матеріалів

 

Відхилення за ціною (Вц):

Вц=(Фц-Нц)*Фк                                                                                                                         (1)

Де Фц  – фактична ціна одиниці необхідного віхдного ресурсу;

Нц  – нормативна ціна одиниці необхідного вхідного ресурсу;

Фк – фактична кількість використаних вхідних ресурсів.

Відхилення за використанням (Вв):

Вв  = (Фк-Нк)*Нц                                                                                                                        (2)

Де Фк – фактична кількість використаних вхідних ресурсів;

Нк  – нормативна кількість вхідних ресурсів при фактичному обсязі;

Нц  – нормативна ціна одиниці необхідного вхідного.

Загальне відхилення (ЗвМ) :

ЗвМ=(Фц  * Фк  ) – (Нц   * Нк)                                                          (3)

Розрахунок зміни прямих матеріальних витрат за відхиленням  можна подати в аналітичних таблицях.

Таблиця 2.2

Розрахунок  відхилень матеріальних витрат у  результаті незбігу фактичних і  стандартних цін

Види матеріалів

Кількість закуплених матеріалів

Ціна за одиницю

Відхилення в ціні

Результат, грн.

планова

фактична

економія

перевитрати

Молоко

50399

1,8

2

0,2

-

+10080

Закваска

13440

3,05

3

-0,05

-672

-

Марля

26363

1,25

1,3

0,05

-

+1318

Тканина «Серпянка»

3518

7,6

7,45

-0,15

-528

- 

Сумарне відхилення

-

- 

-

- 

-1200

+11398

Сальдо відхилень

-

-

-

-

-

+10198


Відхилення за рахунок цін виникають у результаті упущення найвигіднішого часу закупки матеріалів, моменту формування ціни, який був врахований у стандартах, недоотримання стандартних витрат на транспортування і зберігання, закупки матеріалів нижчої якості та ін.

Таблиця 2.3

Розрахунок  відхилень матеріальних витрат за рахунок раціонального використання матеріалів у виробництві

Показник

Види витрачених матеріалів

Підсумок відхилень

Молоко

Закваска

Марля

Тканина «Серпянка»

Фактичні витрати матеріалів

50300

13400

26353

3516

-

Стандартні витрати матеріалів

50400

13356

26407

3505

-

Відхилення у натуральних  одиницях:

-

- 

- 

- 

-

-економія

-100

  

-54

-

-

-перевитрати

-

44

- 

11

- 

Стандартна ціна одиниці

1,8

3,05

1,25

7,6

-

Відхилення за грошовою оцінкою:

-

- 

-

-

-

-економія

-180

-

-67,5

- 

-247,5

-перевитрати

- 

134,2

- 

83,6

217,8

Сальдо відхилень

- 

-

- 

-29,7

-


Загальне відхилення становить 10198-29,7 =101683.

Аналіз витрат підприємства на виробництво 📙 Курсовая → 🆔 25738

Аналіз витрат підприємства на виробництво 📙 Курсовая → 🆔 25738

Аналіз витрат підприємства на виробництво