Ассортимент косметических товаров

ЗМІСТ

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Стан ринку косметичних товарів в Україні. Роль імпорту.

1.2 Чинники  формування асортименту косметичних  засобів догляду за тілом

3. Вимоги до якості косметичних засобів догляду за тілом

2. Дослідна частина

2.1 Класифікація асортименту та характеристика косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

2.2 Контроль якості косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

Висновки та пропозиції

Література 

ВСТУП

Основне завдання косметики полягає в збереженні здорового тіла та догляду за ним, тобто в покрашенні його природного вигляду.

Зв’язок організму  людини із зовнішнім середовищем  відбувається через шкіру. Цей зв’язок  здійснюється через систему нервових закінчень, кровеносних судин. сальних та потових залоз.

Відсутність агресивних інгредієнтів свідчить про  те, що косметика має діяти досить м’яко, ненав’язливо та повільно. До складу сучасних косметичних препаратів входять  нові , виготовлені за передовими технологіями, компоненти, ефективність яких доведена проведеними дослідженнями. При створенні рецептури професіонали керуються головним принципом – в кремових композиціях повинні бути саме такі інгредієнти і саме в тому співвідношенні, при яких дія одних повинна враховувати дію других.

Метою даної  курсової роботи є вивчення асортименту, споживних властивостей та якості косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

Завдання:

• розглянути чинники формування асортименту косметичних засобів догляду за тілом;
• вивчення класифікації і характеристики асортименту косметичних засобів догляду за тілом.
• розгляд характеристики показників якості косметичних засобів догляду за тілом
• проведення аналізу асортименту косметичних засобів догляду за тілом
• проконтролювати якість косметичних засобів догляду за тілом.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 СТАН РИНКУ  КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ.  РОЛЬ ІМПОРТУ

Ринок парфумерно-косметичних  товарів України на теперішній час є одним з найбільших, після традиційних лідерів за обсягами продажу — ринків алкоголю, тютюну, продуктів харчування.

Парфумерія  і косметика складають особливу групу непродовольчих товарів, виконуючи різноманітні функції: вони задовольняють духовні та естетичні потреби людини, мають лікувально-гігієнічне призначення, впливають на самопочуття, зовнішній вигляд людини. Це товари повсякденного вжитку, без яких важко уявити сучасне і повноцінне життя людей.

Слово косметика (від cosmetike) означає "майстерність прикрашати”. Використання косметичних засобів походить з глибокої давнини. З незапам'ятних часів у всіх народів широко застосовувались різні природні речовини для прикрашання обличчя і тіла, у релігійних обрядах, чарівництві, магії тощо. Сучасне поняття косметики значно ширше: косметикою називають і засоби догляду за шкірою, волоссям, за ротовою порожниною і зубами, засоби для запобігання передчасному старінню шкіри, для виведення багатьох дефектів шкіри, для профілактики деяких захворювань та ін.

Косметичні товари мають  свої особливості, які належать тільки цій товарній групі. Головні вимоги до них - нешкідливість для людини, тому що вони безпосередньо контактують із тілом людини, вбираються шкірою. Вони повинні чинити сприятливий вплив на стан шкіри, волосся, зовнішній вигляд людини, її настрій. У різні періоди життя людини косметика вирішує різні завдання, тому методи використання і склад косметичних препаратів також різні. У першій половині життя людини головне місце посідають питання гігієни і профілактики, у другій - запобігання передчасному старінню, тобто лікувальні функції.

Асортимент косметичних  товарів значно ширший і більш  різноманітний за призначенням, ніж парфумерні товари: засоби для догляду за шкірою (креми — для догляду за шкірою обличчя; за шкірою рук; для шкіри ніг; дитячі; окремого призначення; інші засоби для шкіри); засоби для догляду за волоссям (фарби для волосся; засоби для миття волосся - мило, шампуні; засоби для зачісок; засоби для укріплення волосся? інші засоби); засоби для догляду за зубами і ротовою порожниною (зубні пасти, порошки, елексири, дезодоранти); засоби для гоління і після гоління (креми для гоління; креми після гоління; лосьйони; інші засоби); декоративна косметика (фарби для брів, вій, вік; пудра; рум'яна; лак для нігтів); різні інші засоби (гліцерин; вазелін; засоби від комах; інше).

Усередині груп асортимент підрозділяється за цільовим призначенням, видам, особливостями застосування (крем нічний, денний), складом (крем на жировій основі, водоемульсійний), характером дії (крем зволожуючий , відбілюючий), консистенцією, найменуванням, типом упаковки, матеріалом споживчої тари, масою упаковки. Деякі види косметики класифікують за кольором - лаки для нігтів, фарби для волосся, пудра та ін.

Різні ароматичні речовини, бальзами, настої, креми були відомі понад двадцять століть тому. До Європи парфумерія і косметика прийшли з Єгипту та країн Близького Сходу і одержали найбільше поширення у Франції, Греції, Італії. Потім вони розповсюдилися в інших країнах.

Відомо, що Україна  другий по значності  ринок колишнього СРСР. Ця країна приваблива як для західних, російських, так і для місцевих компаній. Не дивлячись на те, що українські покупці мають багато спільних якостей з російськими, але все ж вони мають свої відмінності, тобто українки більше надають перевагу у використанні декоративної косметики, ніж росіянки.

В Україну  в широкому асортименті імпортується парфумерія і косметика багатьох західних країн: Swarzkopf, Nivеа, Wella, Florena (Німеччина), Oriflame (Швеція), Lumene (Фінляндія), Роllena (Польща), Alen Мак (Болгарія), Неnkel Соsmetiks (Австрія), Lander, Waruer Cosmetiks, Johnsons, Mary Kay, Artmadic Cosmetiks (США), а також продукція країн Близького Сходу, але за минулі роки в кінці 90-х на третьому по величині ринку Східної Європи виник значний спад попиту на косметику та парфумерію с 541,6 млн. доларів в 1995 г. до 488,5 млн. доларів в 1999 г [3]. Такими, по думці експертів, виявлись для України наслідки кризи в Росії. Продаж селективних марок, які були вище наведені значно скоротилися. Масові марки - L`Oreal, Max Factor - також відчули на собі важкий удар. В наслідку оптовики змінили пріоритети закупок, віддаючи перевагу більш дешевим маркам, так як для українських жінок важливим був фактор ціни. Однак після спаду галузь знову пережила період свого відновлення. По оцінкам ряду експертів, річний об’єм продаж декоративної косметики - 0-200 млн. При цьому існує значний потенціал росту вживання цієї продукції.

Також цікаво знати, що парфумерію і косметику  закордонного виробництва умовно можна поділити на дві групи: елітну і продукцію так званого мас-маркетингу (масового споживання). Остання, у свою чергу, поділяється на дешеву, середнього рівня і більш дорогу.

Основними факторами  формування асортименту та якості парфумерно-косметичних товарів є вихідна сировина, кількісний і якісний склад засобу, а також особливості його виробництва (консистенція, характер упаковки, вид споживчої тари, ємкість одиниці виробу, інше).

Для виробництва  косметичних засобів використовується широкий спектр сировинних речовин: рослинні масла, тваринні жири, продукти переробки жирів, воски (як структуроутворювальний компонент), продукти переробки нафти, вітаміни, поверхньо-активні речовини, білкові речовини, спирти, кислоти, різні лікарські препарати, спеціальні домішки, інше. Склад косметичного виробу залежить від його призначення, виду, характеру дії, інших характеристик косметичного засобу. Усі споживчі властивості косметичного засобу насамперед залежать від його складу, якості сировини.

Краща якість косметики досягається за рахунок  постійного впровадження у виробництво сучасних технологій, якісної прогресивної сировини. Встановлено тісний зв'язок між схильністю фірм до нововведень і їх успіхами у міжнародній торгівлі. У теперішній час споживачі більше турбуються про своє здоров'я, їм небайдуже походження і функціональний напрямок інгредієнтів косметичної продукції, що інколи і визначає попит на ринку.

Основними напрямками розвитку сучасного асортименту  косметичних товарів є використання натуральної сировини, поширення продукції з лікувальним ефектом. Це характерно як для закордонних виробників, так і для вітчизняних. Французька фірма L’Oreal пропонує серію кремів і емульсій на основі фруктових кислот з вітамінами. Фірма Сhristian Dіог почала використовувати в кремах для шкіри ефективні липосомні домішки з лікувальним впливом. Українсько-російсько-французська фірма "Біозон” (м. Донецьк) виробляє серію кремів за доглядом шкіри на основі речовин, які виділені з медичної п’явки. Також велике значення для парфумерії і косметики має упаковка і зовнішнє оформлення виробів. Упаковка не тільки повинна сприяти зберіганню якості товару, а, як і зовнішнє оформлення, є одночасно рекламою товару, маркою виробника і показником якості, конкурентоспроможності товару, від яких залежить споживчий попит і ціна товару.

Темпи росту парфумерно-косметичного ринку  значно піднялися,і шансів та перспектив «отримати на красі» значно більше. Отже я хочу проаналізувати обсяг продажу косметичних виробів.

На споживчому ринку за обсягами продажу косметика посідає четверте місце. Спеціалісти підрахували, що тільки на гігієнічну косметику (мило, шампунь, зубну пасту, засоби догляду за шкірою) населення України щомісячно витрачає близько 400 - 500 млн. грн., або 5 млрд. грн. на рік [3]. Середньостатистична родина витрачає на косметику менше 3 - 5 грн. на місяць практично не може. Багато парфумерно-косметичних виробів є предметами повсякденного користування, і тому вони мають стійкий попит.

У структурі  продажу і споживання переважають  косметичні товари (близько 65 - 70 % загального обсягу), в основному засоби догляду за волоссям і шкірою. Це стосується і українського ринку, що помітно з реклами на телебаченні та у пресі. Найбільшим попитом серед споживачів косметики користуються креми для обличчя і шкіри рук. Щорічний обсяг продажу окремих груп косметичних виробів є таким:

- засобів  для догляду за шкірою —  на загальну суму близько 
100 млн. грн. Структура продажу: засоби для догляду за шкірою для обличчя - 79 %, креми для шкіри рук - 17 %, засоби для догляду за 
шкірою тіла - 4 %; (рис.1.1)

Рис. 1.1 - Структура  продажу: засобів по догляду за шкірою

У теперішній час український парфумерно-косметичний  ринокпереживає стадію розвитку, про що свідчать прагнення фірм, що працюють на ньому, завойовувати нові ніші [3]. Дешева продукція, що наситила ринок, повільно витискується більш дорогими товарами. Особливого успіху на українському ринку досягають закордонні фірми, такі як Avon, Oriflame, Schwarzkopf & Henkel, Unilever, Wella AG, Procter & Gamble. Той факт, що великі імпортери збільшили за рік обсяги продажу своєї продукції в середньому у 1,5 раза, говорить про значну ємність вітчизняного ринку - місця на ньому поки що вистачає всім. Однак сучасне становище на ринку - не на користь українських виробників. Господарями почувають себе оператори, що реалізують імпортну парфумерію і косметику, яка вигідно відрізняється від вітчизняної продукції широтою асортименту, ефективним зовнішнім оформленням, розвинутою рекламою.

 За більшістю товарних груп продукція іноземного виробництва складає 60 - 90 від загальної кількості пропонованого товару,а в середньому по 
ринку 70 - 75 %. За такими товарними групами і видами товарів, як 
зубна паста, дезодоранти, креми для гоління, лак для волосся,                            декоративна косметика, туалетна вода, ринок України майже на 95-100 % 
заповнений імпортною продукцією.

За даними незалежних експертів, тільки у Києві  нараховується понад сто фірм, які займаються імпортом парфумерно-косметичних товарів. Із них п'ять фірм імпортують елітну продукцію - "Тенде-Україна”, Real Distribution, Hexagone, "В.В.”, "Роксолана”, причому три перших, крім цього, ввозять і товари групи "мас-маркетингу'. У цілому по Україні понад шістсот фірм спеціалізуються на дрібнооптовій та роздрібній торгівлі парфумами і косметикою.

Кожна фірма  застосовує власну тактику розповсюдження товару. Деякі імпортери постачають продукцію відразу до магазинів, тобто доводять їх до кінцевого споживача. Ця методика ефективна при просуванні елітної продукції, бо дозволяє "виховувати ” свого покупця, прививаючи йому певний смак. Інші імпортери утворюють широку дилерську мережу і просувають продукцію, незважаючи на умови роздрібної реалізації. Такий підхід розумний при розповсюдженні "мас-маркетингової” продукції. Між великими постачальниками і кінцевими споживачами є, як правило, один-два посередники, які можуть виконувати умови з обсягів закупівель, що висуваються великими оптовиками. У складних умовах становлення ринкових відносин українські виробники також намагаються змінити стару тактику продажу. Практично всі виробники перетворилися на виробничо-торговельні підприємства, мають свої торговельні підприємства, здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю своєї продукції.

Кожне підприємство-виробник намагається знайти свою нішу, обійняти певний сегмент ринку [19]. Так, західні регіони України в сегменті вітчизняної продукції фактично контролюються Львівською парфумерно-косметичною фабрикою [11]. У центрі та на півночі України широко представлена продукція АТ "Золотонішська ПКФ”. ТОВ "Авалон” утримує свої позиції на півдні країни, позиціонуючись на сегменті порівняно недорогої парфумерії. Лідери вітчизняних виробників намагаються розповсюджувати свою продукцію по всій території України. Так, ЗАТ "Ефект”, маючи дилерів у східному регіоні країни, шукає їх тепер на півдні і заході. Косметичними засобами і одеколонами цього виробника, які виготовляються виключно на натуральній основі, цікавляться і за кордоном. Відповідно до укладених договорів підприємство постачає свою продукцію німецькій фірмі Neufeld CjmbH і грецькій Nova.

АТ "Золотонішська  ПКФ” також не обмежується боротьбою  за вітчизняний ринок. Це підприємство, незважаючи на труднощі, змогло утримати з багатьох позицій найнижчі ціни на свою продукцію серед українських виробників. У сучасних умовах підприємство веде активну експансію на досить перспективні ринки Росії та інших країн СНД.

Важливим  показником, що характеризує кон'юнктуру  ринку парфумерно-косметичних товарів, є рівень поточних ринкових цін. Ціни на парфумерію і косметику є значним фактором збуту товарів, тому що вони насамперед визначають реальний попит споживачів. За ціновими характеристиками ринок парфумерно-косметичних товарів дуже різноманітний.

Випуском  парфумерно-косметичної продукції в Україні займаються більше 200 компаній. Більше покупок, і косметики з доглядом за тілом здійснюється  не на ринках, а в магазинах.

Таким чином, порівняно з ростом всесвітнього і російського ринку, ринок косметики  и парфумерії України розвивається перспективними темпами.

1.2 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ  АСОРТИМЕНТУ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ  ДОГЛЯДУ ЗА ТІЛОМ

На формування асортименту  косметичних засобів догляду  за тілом впливають багато факторів, а саме: сировина, з якої виготовляють засоби, технологія виготовлення.

Головною сировиною, яка  використовується для виробництва  косметичних товарів, являється  жири і олії, віск, жирні кислоти, тверді і рідкі нафтопродукти, а  також луги, кислоти, вітаміни, спирти, барвники, настої лікувальних рослин, стабілізуючі засоби.

Вода є найбільш часто базовою або допоміжною речовиноюв більшості косметичних препаратів. Для косметичних препаратів вона повинна бути очищена від збудників хвороб — кишкової па-лички та інших подібних мікроорганізмів. Загальна чисельність їх повинна бути не більше 100 колоній утворюючих одиниць (КУО) на один мілілітр. Окрім того, є встановлені норми гранично до-пустимих концентрацій (ГДК) для ряду хімічних сполук та шкідли-вих речовин.Інколи слід враховувати також наявність у її складі розчинних газів: кисню, азоту та диоксиду вуглецю, а також наявність розчинених та важкорозчинних солей, так званих солей жорст-кості. Вони небажані.

Для зниження жорсткості використовують головним чиноміонообмінні методи. Відрізняють катіоніти та аніоніти залежно від того, які саме іони (катіони чи аніони) здатні змінювати іонообм-інний матеріал.В якості іонітів використовують високомолекулярні синтетичні іонообмінні смоли, котрі в полімерній матриці містять чисельні анкерні групи. У катіонітів — це сульфонатні, фосфатні або карбо-ксильні групи; у аніонітів — первинні, вторинні та третинні аміно-групи та групи четвертинних амонієвих основ.

Вони відзначаються  високою швидкістю обміну, великою  об-мінною ємністю, гарною хімічною та механічною стійкістю. Але синтетичні смоли є непоганим поживним середовищем для мікро-організмів, тому потрібно регулярно дезінфікувати іонообмінні установки. Принцип дії катіоніту та аніоніту. Очищення води від електролітів — безперервний процес; обов’язково потрібно враховувати, що продуктивність іонообмінників обмежена, оскільки 1 г смоли може зв’язувати лише кілька іонів.

Тому необхідна його періодична регенерація. Для цього  катіоніти для волосся, дезодорантів та антиперсперантів, які є також  рідкими речовинами завдяки використанню летких розчинників і спеціальній упаковці з розпилювальним пристроєм промивають 3–5 % розчином соляної кислоти, а аніоніти — 4 % розчином їдкого натру. Для контролю моменту, коли об’ємна ємкість іоніту вичерпалась, відбирають пробу розчину та вимірюють його електропровідність. Цей момент настає при незначному підвищенні концентрації NaCl.

Спирти. Це теж дуже важливі допоміжні речовини в складі косметичних препаратів. Особливо широко застосовують етиловий, ізопропіловий спирти, пропіленгліколь, гліцерин та сорбіт. Спирти — це полярні речовини з гідроксильними групами.Вони мають сильні гідрофільні властивості і використовуються в основному як співрозчинник. Деякі властивості спиртів, прийняті в системі INCI,

Етанол —  етиловий спирт Для виготовлення косметичних засобів використовують денатурований 96 % (за об’ємом) етанол. Залежно від концентрації етанол використовують з різною метою: його 20 % розчини мають надійну консервувальну активність, а 70 % суміш з водою можна використовувати для дезінфекції поверхні твердих тіл. Недолік його — це несумісність із деякими компонентами косметичних засобів, наприклад з речовинами, які підвищують в’язкість (органічні та неорганічні гідроколоїди).

Ізопропанол широко використовують у косметиці, бо він не подразнює шкіру. У лосьйонах для волосся та засобах для гоління він використовується як дезинфікувальний засіб та співрозчинник.

Пропіленгліколь — це рідина, яка змішується з водою, етанолом та багатьма ефірними маслами. Так як і гліцерин та сорбіт, пропіленгліколь у вологому середовищі є зволожувачем шкіри, а в концентрації 5 % і вище він є також чудовим співрозчинником.

Гліцерин — це речовина, яка чудово змішується з водою, спиртом, не зменшує ефективність гідроколоїдів та інших компонентів косметичних товарів. Він ефективно пом’якшує шкіру й поліпшує поширення напівтвердих продуктів по шкірі в складі кремів.

Сорбіт — ще кращий зволожувач, сумісний зі шкірою та слизовою поверхнею ротової порожнини, тому у вигляді 70 % розчину входить до зубних паст. Технологія парфумерно-косметичних продуктів Найчастіше ці спирти вводять до складу засобів догляду за

шкірою, волоссям та ротовою  порожниною у вигляді розчинників  екстрактів цілющих рослин, які зволожують та живлять шкіру, волосся, ротову порожнину  та мають лікувальні властивості.

Поліетиленгліколі (ПЕГ, PEG) — міжнародна марка «Macrogol» — у косметиці використовується з молекулярною масою 200–6000

ПЕГ — це гідрофільні полімери, які використовують як розчинник, або співрозчинники, а також як регулятори в’язкості косметичних продуктів. Окрім цього, завдяки гігроскопічним властивостям та дуже добрій сумісності зі шкірою дозволяють використовують

як стабілізатори вологості  в косметичних виробах для  догляду за шкірою. Їх також використовують для регулювання в’язкості та інших реологічних властивостей рідких препаратів.

Спирто-водні  екстракти цілющих рослин

У складі більшості косметичних  товарів (шампунів, кондиціонерів для  волосся, гелів для душа, засобах  для миття рук та шкіри,кремів та ін.) широко використовують спирто-водні, спирто-водногліцеринові, пропіленгліколеві, СО2 та олійні екстракти цілющих рослин. Використання трьох рідин-розчинників, таких як етиловий спирт, гліцерин та вода, дає змогу шляхом екстракції витягти з подрібнених рослин їх цілющі та корисні компоненти такі як глюкзиди, ефірні олії, вітаміни, дубильні речовини, флавоноїди, алкалоїди, органічні кислоти, мікроелементи, в’яжучі речовини, амінокислоти, гіркоти і таке ін.). У Німеччині, Австрії та країнах Східної Європи екстракти цілющих рослин віднесені до групи косметично-активних речовин і широко використовуються у виробництві косметичних товарів та продаються як сировина для їх виробництва. Екстракти з в’яжучою дією (з дуба, берези, грецького горіха, хни, з валеріани та ін.) використовуються в засобах після гоління, для догляду за ротовою порожниною та ногами, у антиперсперантах. Тонізувальну дію мають екстракти женьшеню, хінного дерева та волошки (ранкові та денні креми). Екстракти рослин (гінкго хохоба, меліси, м’яти перцевої, розмарину, глоду, ялівця та кінського каштану) підсилюють кровообіг і рекомендуються для лікування та профілактики жирної та нечистої шкіри. Використовуються в кремах та препаратах для душу та ванн. Протизапальну дію мають екстракти ромашки, деревію, арніки, шавлії, лопуха та солодки (лакричника). Їх використовують у кремах та мийних засобах для чутливої та виснаженої шкіри. Антимікробну дію мають екстракти евкаліпту, фенхеля, хрону, анісу та майорану. Використовуються вони в засобах з догляду за ротовою порожниною, проти лупи та в дезодорантах для тіла. Знижують подразнювальну дію шкіри та водночас пом’якшують і зволожують її екстракти таких рослин, як алтей, липа, мальва, хміль та ісландський мох. Вони використовуються насамперед у масках для обличчя, кремах та лосьйонах. Регенерувальну та реепітелізувальну дію на шкіру виявляють екстракти календули, фіалки триколірної та звіробою. Їх використовують при екземах і ранах, що погано лікуються. Але не завжди екстракти росли діють лише позитивно. Нещодавно, в 90-х роках ХХ ст., було виявлено, що століттями використовувані як лікарські рослини мати-й-мачуха та окопник мають велику токсичність, тому в Західній Європі їх використовувати заборонено. В густих кремах використовують олійні екстракти цілющих рослин. У олійних екстрактах найкраща олія — оливкова, оскільки вона менше піддається окисленню, ніж соняшникова та кукурудзяна. Нижче наведено приклади використання екстрактів цілющих рослин у ароматичних та піноутворювальних морських солях для прийняття ванн. В них використані композиції із 2–3-х екстрактів, які надають їм різні добрі властивості при використанні. Приклади таких ароматичних солей, котрі випускає фірма «Ароза» (м.Бориспіль, Україна. Нижче подано перелік інших цілющих рослин, які широко використовуються в косметиці у вигляді екстрактів або розчинів.

Алое — має сильну бактерицидну дію, поліпшує обмін речовин, регенерацію клітин та тургор шкіри.

Арніка — квітки містять ефірні олії, дубильні речовини, мінеральні солі, мають протизапальну, ранозагоювальну, розсмоктувальну та протитравматичну дію.

Буркун — має знеболювальні, заспокійливі та протисудомні властивості.

Звіробій — виявляє протизапальну, в’яжучу, антисептичну та спазмолітичну дію, стимулює регенерацію клітин.

Календула — виявляє бактерицидну, регенерувальну, загальнозміцнювальну дію.

Кедр — один з найпотужніших засобів для лікування запальних та алергійних захворювань шкіри.

Кропива — має загальнозміцнювальну, протизапальну властивості, зміцнює стінки кровоносних судин.

Конюшина — виявляє протизапальну, антисептичну дію.

Лимонник — використовується як сильно тонізуючий засіб, поліпшує тонус та омолоджує шкіру.

Лопух — використовується при випадінні волосся та вугровому висипанні, фурункульозах та екземах.

Люцерна — поліпшує мікроциркуляцію в тканинах та органах, стабілізує обмін речовин у шкірі та тканинах.

Кульбаба — виявляє заспокійливу дію, підсилює виведення із організму шкідливих речовин.

Солодка — зміцнює стінки судин, виявляє антиалергійну, протизапальну та антивірусну дію.

Деревій— усуває почервоніння та пігментні плями на шкірі, зміцнює кровоносні судини, використовується як ранозагоювальний засіб.

Чебрець — стимулює капілярний кровотік, використовується як антисептичний та ранозагоювальний засіб.

Чистотіл — має антисептичні та ранозагоювальні властивості.

Шипшина — стабілізує ліпідний обмін, знижує проникність та крихкість капілярів, виявляє ранозагоювальну та протизапальну дію.

Головним критерієм  належності речовин до класу ліпідів  є їх нерозчинність у воді. Лише деякі ліпіди можуть утворювати у водному середовищі колоїдні або міцелярні розчини. Речовини такого роду виконують функцію емульгаторів. Ліпіди непогано розчиняються в органічних розчинниках: бензолі, хлороформі або ефірі. У цілому ліпіди можна розподілити на такі групи:

— ліпіди, які не гідролізуються, — вуглеводні (парафіни), жирні спирти та жирні кислоти;

— прості або складні ефіри —  воски та тріацилгліцероли;

— фосфоліпіди, наприклад лецитини;

— сфінголіпіди, наприклад цераміди;

— гліколіпіди та ліпопротеїни.

Фосфоліпіди — це складні ефіри  гліцерину з двома жирними  кислотами та залишком фосфорної кислоти, який пов’язаний з азотовмісною сполукою. Усі сфінголіпіди містять замість триатомного спирту гліцерину аміноспирт сфінгозин. Природні сфінголіпіди завжди містять при аміногрупі залишок жирної кислоти. Їх називають церамідами

Кремнезем, силікагель та бентоніт — неорганічні дисперсії, які можуть використовуватися для утворення прозорих гелевих систем, але найчастіше в косметиці використовується поліакрилова кислота та її модифікації (Carbomer). Для забезпечення гелеутворення поліакрилову кислоту частково нейтралізують.

Для набухання або  розчинення полімер подають поступово  при інтенсивному перемішуванні. Добре  диспергування досягається тоді, коли умови обрані таким чином, щоб  набухання спочатку було обмеженим, а розчинність — малою. гідрофільна, то обидві ці сполуки мають амфіфільний характер і є поверхнево-активними речовинами (ПАР).

Гліколіпіди — це сполуки, які містять залишок моно- чи олігосахаридів, котрі в свою чергу пов’язані  з сфінгозином. Ліпопротеїни побудовані зовсім інакше. Це не конкретно молекули, а комплекс протеїнів та ліпідів змінного складу. Саме в такому вигляді вони переносять водонерозчинні ліпіди в крові.

Ліпідовмісні косметичні препарати побудовані на основі парафінових  масел, жирних спиртів та складних ефірів (найчастіше рослинних, або переетерифікованих тваринних жирів).

Парафіни У косметичних виробах використовують рідкі та тверді вуглеводні прямоланцюгові та розгалужені. У них немає функціональних груп, вони хімічно майже інертні. Лише ненасичені представники вуглеводнів, такі як сквален, чутливі до процесів окиснення. Зате вони сумісні зі всіма іншими компонентами. Парафінове масло — це очищена суміш насичених вуглеводнів, виділених з нафти. Температура кипіння — понад 300 °С, прозора, без кольору та запаху рідина, має тільки одну характеристику — в’язкість. Розрізняють парафіни малов’язкі та високов’язкі. Вони легко емульгуються та поліпшують емульгованість інших ліпідів, які важко емульгуються, таких як тріацилгліцероли (жири, олії). На шкіри вони утворюють оклюзивну, водовідштовхувальну плівку та поступово всмоктуються в шкіру, поліпшуючи її гладкість та розповсюдженість по ній інших ліпідних препаратів.Твердий парафін та мікрокристалічний віск — це суміш твердих, насичених та ненасичених вуглеводнів. Молекулярна маса їх 225–450. Тверді парафіни мають великокристалічну структуру, а воски — кристаліти значно тонкіші. Останні добре емульгують олії і тому широко використовуються для отримання емульсій типу «вода в олії». Спільним для цих двох типів парафінів є те, що вони можуть значно підвищувати в’язкість ліпофільних компонентів рецептури за рахунок структуроутворення. Сквален, молекула якого містить тридцять вуглецевих атомів,має розгалужену структуру. Наявність її надає сквалену і сквалону (гідратований сквален) таку цінну властивість, як розтікання по роговому шару шкіри. Це сприймається людиною як маложирний легко- і швидковсмоктуваний продукт (емоліент!), а не жирні та важкі тріацилгліцероли.