Аудит роздрібної торгівлі

ВСТУП

Однією з найважливіших  галузей господарської діяльності є роздрібна торгівля. Основний показник роботи торговельних підприємств - роздрібний товарообіг. У сфері роздрібної торгівлі закінчується процес обігу товарів і вони переходять у сферу особистого споживання. Роздрібна торгівля - реалізація товарів безпосередньо населенню для особистого споживання. Підприємства роздрібної торгівлі поділяються за формами власності на державні, колективні, спільні, приватні, змішані.

Облік товарних операцій торговельного підприємства регламентується як загальними нормативними документами з організації бухгалтерського обліку, так і спеціальними, що відображають особливості сфери торгівлі.

Основною  складовою частиною роздрібного  товарообігу є продаж товарів  населенню за готівку, а обсяг  реалізації визначається виручкою за продані товари.

У ринкових умовах господарювання роздрібна торгівля характеризується все більшим ускладненням структури, що обумовлено розширенням  масштабів діяльності, ростом обсягу товарних мас, які циркулюють її каналами, збільшенням кількості структурних  елементів і розмаїттям їх зв'язків  між собою і з постачальниками. Усі названі обставини потребують нових підходів до управління підприємствами роздрібної торгівлі і процесом товароруху в цілому. В умовах, що складаються, одним із найважливіших напрямків  ефективності функціонування роздрібної торгівлі стає завдання значного удосконалення  управління товарними запасами.

Важливу роль у вирішенні цих проблем  відіграє подальше удосконалення бухгалтерського  обліку як функції управління. Більш  половини робітників апарату управління підприємствами роздрібної торгівлі виконують  роботи, які пов'язані з опрацюванням даних з обліку товароруху і використовуються для комплексної оцінки кінцевих результатів господарської діяльності роздрібного підприємства.

В останні  роки у зв'язку з виходом України  на міжнародний ринок, розвитком  ринкових відносин зроблено величезну  роботу як з формування законодавчої бази обліку, так і з удосконалення  його основних принципів. Проте на сьогодні організація бухгалтерського обліку не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Не завжди забезпечується належна  комплексність рішення завдань. Зокрема, інформація, яка дозволяє приймати відповідні управлінські рішення, формується недостатньо оперативно, нерідко  аналітичні роботи виконуються поверхово  без необхідних висновків і пропозицій.

На сучасному  етапі самостійність функціонування роздрібної ланки і відсутність  обмежень надають можливість розроблення  і практичної реалізації оптимальних  методів управління товарними запасами, що обумовлює необхідність наукових досліджень такого характеру.

Метою написання курсової роботи є розгляд особливостей проведення аудиту на підприємствах роздрібної торгівлі; закріплення теоретичних знань для розв’язання практичних задач, використання елементів дослідження, аналізу, уміння опрацьовувати літературні джерела та практичний матеріал базового підприємства, проведення аудиту фінансово-господарської діяльності на підприємстві, виявлення стану економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходяться в сфері аудиторської оцінки.

Завданням курсової роботи є визначення характеристики фінансової звітності, її складу, призначення та основних принципів підготовки; порядку  оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту роздрібної торгівлі.

При підготовці курсової роботи вивчено економічний стан та порядок проведення аудиторської діяльності кафе «Затишок».

Об’єктом  дослідження  обрано кафе «Затишок».

Предметом дослідження  даної роботи є вивчення аудиту роздрібної торгівлі на прикладі кафе «Затишок».

Теоретичну  і методологічну основу роботи склали наукові розробки вітчизняних і  зарубіжних вчених-економістів з  обліку і аналізу товарних запасів, законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують  порядок обліку товарних операцій. У процесі дослідження використовувалися  дані органів державної статистики України і регулярної звітності  роздрібних торгових підприємств.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА «АУДИТ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ»

Торгові підприємства на сьогодні здебільшого є приватизованими, тому майже завжди на них здійснюється фінансово-господарський контроль у формі незалежного аудиту та формі податкового контролю.

Метою аудиту торгових підприємств  є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності торгового  підприємства, в тому числі розрахунків  підприємства з бюджетом у частині  сплати податків, зборів та обов'язкових  платежів.

Завданнями аудиту торгових підприємств є:

1) обґрунтованість прийнятих  у фінансовому плані розрахунків  для визначення об'ємних показників  роботи підприємств, фондів заробітної  плати, рівня собівартості продукції,  прибутку, правильність відображення  у звітності планових показників, наявності випадків необґрунтованих  змін планів виробництва і  реалізації продукції, фондів  заробітної плати, прибутку, платежів  до бюджету;

2) виконання плану за  основними кількісними і якісними  показниками, вплив окремих чинників  на відхилення від затверджених  планів;

3) зміст господарських операцій за даними первинних документів для встановлення їх законності, доцільності та достовірності;

4) записи в регістрах  бухгалтерського обліку в зіставленні з первинними документами, дані облікових регістрів з показниками звітності, звітні дані з плановими;

5) дані різних документів, що належать до взаємопов'язаних  господарських операцій, наприклад,  зіставлення даних про кількість  випущених виробів з документами  про нарахування заробітної плати  за вироблення цих виробів;  порівняння даних про відвантаження  (відпуск) продукції з пропусками  на її відпуск з території  підприємства;

6) дотримання встановленого  порядку ведення бухгалтерського  обліку грошових коштів і матеріальних  цінностей, а також обґрунтованість  кореспонденції рахунків в облікових регістрах;

7) достовірність звітних  даних, виявлення приписок та  інших спотворень показників  звітності;

8) ефективність використання  матеріальних, фінансових і трудових  ресурсів, своєчасність документального  оформлення господарських операцій, повноти виявлення та мобілізації  внутрішньогосподарчих резервів, причини  утворення непродуктивних витрат  і втрат;

9) дотримання діючого  порядку встановлення і застосування  цін і тарифів;

10) виконання вказівок  щодо усунення недоліків, виявлених попередньою ревізією.

Джерелами інформації під час проведення аудиту крім загальновідомої документації є специфічні документи:

1) договори;

2) накладна на відпуск  товарно-матеріальних цінностей  (типова форма М-20), яка фіксує  передачу матеріальних цінностей  водію (експедитору) іє підставою для вибуття матеріальних цінностей зі складу підприємства;

3) товарно-транспортна накладна (ТТН) за формою 1-ТН і шляхового листа вантажного автомобіля (форма № 2), що діє в межах України;

4) шляховий лист;

5) прибуткові ордери (форма  М-4), які використовуються для  оприбутковування товарів, що  поступили від постачальників, відповідних  даним супровідних документів. Вони  складаються матеріально відповідальною  особою, що приймає товари;

6) акт про приймання  матеріалів (форма М-7), що використовується для оприбутковування товарів, коли є розбіжності якості і кількості з даними супровідних документів, і для товарів, що надійшли без документів, тощо.

2. Методика аудиту роздрібної торгівлі

Для проведення аудиту роздрібної торгівлі використовуються різні за змістом методичні прийоми, зокрема такі: інвентаризація, перевірка документів за формою, по суті та за змістом, арифметична, логічна, експертна, зустрічні перевірки, прийоми взаємного контролю операцій, опитування.

1. Інвентаризація. Організація,  техніка й документальне оформлення  проведення інвентаризації встановлені  Інструкцією з інвентаризації  основних засобів, нематеріальних  активів, товарно-матеріальних цінностей,  грошових коштів і документів  та розрахунків, затвердженою  наказом Міністерства фінансів  України від 11 серпня 1994 р. №  69.

Аудит починають з раптової інвентаризації грошей. Остаточні результати інвентаризації визначаються після пересортовування товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому закінчена інвентаризація.

Непокриті недостачі товарів  можуть бути: в межах норм природного спадання, які виникають унаслідок  усихання, випаровування, розпилювання, вивітрювання, розтрушування, витікання, понад норми природних втрат у результаті псування, бою, крадіжок, надзвичайних подій тощо.

Вартість недостач у межах  норм природного спаду і невідшкодованих недостач ТМЦ (за якими винні особи не встановлені) списується на витрати звітного періоду. Вартість наднормативних недостач товарів, за якими встановлені винуватці, відносять на винних осіб. Сума відшкодування винуватцями завданих збитків обчислюється відповідно до чинного порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення, псування ТМЦ.

Різниця між сумою відшкодування  збитків і балансовою вартістю недостач товарів підлягає обов'язковому перерахуванню  до бюджету.

Порядок відображення інвентаризаційних  різниць в обліку залежить від  того, як здійснюється облік ТМЦ: за цінами купівлі або цінами продажу.

2. Перевірка наявності  дозволів на здійснення торгової діяльності. Відповідно до законодавства суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи для здійснення торгівлі повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (рішення сесії місцевої ради) або договір оренди приміщення; ліцензії або їх копії, затверджені органом, який її видав; торговий патент на кожну торгову точку — звичайний або пільговий, залежно від асортименту або виду товару; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на ринку; документи з приходу товару (накладні, сертифікати якості); електронний контрольно-касовий апарат (БККА), використовуваний у торгівлі в стаціонарних приміщеннях, в окремих випадках, передбачених законодавством, товарно-касову книгу (ТКК).

Порядок організації і  здійснення торгової діяльності в Україні  передбачає виконання суб'єктами господарювання певних вимог і норм, встановлених чинним законодавством. Однією з таких вимог є ліцензування та патентування.

Ліцензуванню підлягають види діяльності, які впливають: на здоров'я людини (лікарські засоби, алкогольні напої і тютюнові вироби); безпеку держави (вироби з використанням  дорогоцінних металів, каменів, зброя); навколишнє середовище (особливо небезпечні хімічні речовини, спеціальні засоби індивідуального захисту, заправлені речовинами сльозоточивої і дратівливої  дії). Тому під час перевірки наявності ліцензій необхідно, звернувшись до законодавства, визначити, які саме ліцензії повинна мати конкретна торгова фірма, та порівняти з фактичними, які обліковуються на рахунку 127 "Інші нематеріальні активи".

Патентуванню підлягає торгова  діяльність, здійснювана в пунктах  продажу товарів (магазинах, кіосках, лотках, прилавках, автокрамницях, АЗС, їдальнях, ресторанах та інших пунктах  громадського харчування, оптових базах  і складах, використовуваних для  оптової торгівлі за наявні засоби, і т. ін.). Дія Закону не поширюється  на торгову діяльність з надання  побутових послуг: підприємств військової торгівлі, державних аптек; суб'єктів  підприємницької діяльності — фізичних осіб, які торгують на ринках, сплачуючи  ринковий збір, сплачують податок  на промисел, продають продукцію, вирощену в особистому підсобному господарстві, сплачують державне мито за нотаріальні  послуги підприємств, утворених  громадськими організаціями інвалідів, що мають податкові пільги.

Без торгового патенту  здійснюється: торгівля основними продуктами харчування; продаж товарів власного виробництва працівникам підприємства; діяльність із закупівлі у населення продукції, якщо подальша реалізація відбувається в безготівковій формі; торгово-виробнича діяльність (громадське харчування) на підприємствах, установах, зокрема в навчальних закладах, з обслуговування їх працівників, студентів, що вчаться. Тому під час перевірки наявності торгового патенту вивчаються наявність та правильність торгового патенту, якщо його немає, то ставиться під сумнів законність здійснення торгової діяльності взагалі.

3. Перевірка наявності  та правильності сертифікації  товарів. Об'єктом сертифікації  є продукція, призначена для продажу. Проводиться обов'язкова і добровільна сертифікація продукції. Обов'язкова сертифікація здійснюється в державній системі сертифікації відповідно до переліку продукції, що належить обов'язковій сертифікації в Україні. Добровільну сертифікацію можуть здійснювати підприємства, на які покладена функція органу з добровільної сертифікації і які подають Державному комітету статистики України інформацію для реєстрації виданих сертифікатів в установленому порядку.

4. Перевірка правильності формування цін на товари. Ціна товару встановлюється як договірна між продавцем і споживачем. Держава регулює лише ціни на товари стратегічного призначення (цукор, хліб, пальне тощо) (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Структура цін на товари

Торгова націнка, яку відносять  до реалізованих товарів і залишку нереалізованих товарів, визначається за формулою.

Торгова націнка = Роздрібна  вартість продажу реалізованих товарів.

Середній відсоток торгової націнки = (Залишок торгових націнок  на початок звітного місяця + Торгові  націнки у вартості продажу, одержані у звітному місяці товарів ) : Вартість продажу (роздрібна) залишку товарів  на початок звітного місяця + Вартість продажу (роздрібна) одержаних за місяць товарів.

До первинної вартості придбаних товарів зараховують  витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування  ризиків транспортування та інші витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, придатного до продажу.

5. Перевірка документального  оформлення надходження товарів  та їх аналітичного обліку. Основним завданням аудиту на торгових підприємствах є контроль за виконанням договірних постачань товарів постачальниками, продажем товарів покупцям (роздрібним підприємствам), контроль за станом товарних запасів.

До транспортно-заготівельних  витрат (ТЗР) належать витрати на заготівлю  товарів, оплата тарифів за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування товарів  усіма видами транспорту до місця  їх використання, включаючи витрати  зі страхування ризиків транспортування  товарів. Для визначення собівартості реалізованих товарів підприємства торгівлі можуть застосовувати будь-який з методів, передбачених П(С)БО 9 "Запаси" (за винятком методу нормативних витрат).

Під час перевірки операцій щодо надходження товарів аналізують записи з рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Зокрема з'ясовують:

• наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену на цей рахунок;

• чи не числяться на цьому рахунку товари, які тривалий час перебувають у дорозі; які заходи вжито для розшукування цих товарів;

• чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або нестачі товарів.

Записи у звітах завідувачів  складів порівнюють з даними первинних документів і встановлюють правильність їх бухгалтерського оброблення. Записи у звітах мають бути підтверджені документами. У документах перевіряється також правильність таксування, підрахунків і суму до розрахунку.

Аналітичний облік товарів на оптових складах є партіонним, ґатунковим і оперативно-бухгалтерським. В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів у бухгалтерії торгової бази здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і груп товарів.

Нерідко трапляються випадки  розкрадання товарів шляхом неповного  їх оприбуткування при надходженні  від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на "недопостачання" товарів з його боку. З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи: договір постачання; комерційний акт; товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, подорожній лист; рахунок — платіжну вимогу, виписки банку; товарний звіт, товарну книгу; звіт про рух тари.

6. Перевірка наявності  неповернених і невикористаних  доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі й оформлення доручень. Встановлюється, чи своєчасно й правильно складено претензійні та позовні заяви до органів транспорту чи постачальників. Крім того, перевіряється правильність заповнення товарно-транспортних накладних.

Книжки товарно-транспортних накладних слід ураховувати як бланки суворої звітності, вони мають бути пронумеровані й мати штамп торговельної бази.

7. Перевірка наявності безтоварних операцій. У практиці фінансово-господарської діяльності торгового підприємства часто трапляються такі порушення, як безтоварні операції. Сутність їх полягає в тому, що підробленими документами оформлюються операції, яких не відбувалося, з руху товарів з дотриманням встановлених правил їх оформлення. Безтоварні операції можуть як повністю, так і частково бути фіктивними, але всі вони спрямовані на розкрадання товарів або на привласнення грошових коштів.

Аудит підприємства роздрібної торгівлі здійснюється за типовим алгоритмом (рис. 1.3.).

Рис. 1.3.  Типовий алгоритм аудиту підприємств роздрібної торгівлі

1.3. Особливості  нормативної бази аудиту роздрібної  торгівлі

Перед аудитором, який проводить аудит роздрібної торгівлі, постає завдання: встановити й підтвердити аудиторським висновком  дотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства, яке  регулює бухгалтерський та податковий облік з цього питання. Тому аудитор  повинен дотримуватись нормативних  документів, що регулюють господарські операції, яких є досить багато, крім того вони часто змінюються та є  особливими для окремих суб’єктів  господарювання.

Перелік нормативних  документів при проведенні аудиторської перевірки роздрібної торгівлі наведено в таб.1.1.

Таблиця 1.1.

Перелік нормативної  бази аудиту роздрібної торгівлі

1.4. Основні недоліки і порушення, виявлені при проведенні аудиту роздрібної торгівлі

Шляхом проведення аудиту можуть бути встановлені порушення, типовими з яких є такі:

1. Відсутність договорів з матеріально-відповідальними особами.
2. Невідповідність даних бухгалтерського обліку залишків товарів їх фактичній наявності на складах підприємства.
3. Неправильне оформлення господарських взаємовідносин між суб'єктами підприємницької діяльності.
4. Невідповідність даних обліку первинних документів з придбання, покупці товарів.
5. Неправильне урахування торгової націнки.
6. Порушення правил обліку прибуття товарів.
7. Несвоєчасне документальне оформлення операцій.
8. Перекручення даних обліку та звітності.
9. Неправильне документальне відображення приходу товарів.
10. Відсутність окремих ліцензій.
11. Недооформленні й прострочені документи.
12. Невідображення здійснених операцій.
13. Невиконання вимог нормативних документів.
14. Неправильне оформлення уставних документів.
15. Порушення порядку ведення касових операцій.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА «ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ  У КАФЕ «ЗАТИШОК» ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ»

2.1. Характеристика кафе «Затишок»

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає кафе «Затишок»

Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля та громадське харчування.

Базове підприємство  - кафе «Затишок» знаходиться за адресою: Львівська обл., смт. Моршин, вул. Привокзальна, 8. Підприємство є  юридичною особою,  має розрахункові рахунки в банківських установах, печатку, бланки, штампи із своїм найменуванням  та інші реквізити, здійснює свою діяльність у відповідності з законами України  «Про підприємства в Україні», «Про власність», іншими законами та нормативними актами та статутом (Додаток 7).

Кафе «Затишок» здійснює свою торгівельну діяльність у сфері  оптової, роздрібної, комісійної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

На підприємстві діє одноособовий виконавчий орган – директор. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції засновника.

До виключної компетенції  засновника відноситься:

• затвердження статуту підприємства;
• визначення головних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;
• призначення та звільнення директора, визначення порядку розподілу прибутку та покриття збитків;
• заснування, реорганізація та ліквідація філіалів та представництв, визначення їх повноважень;
• винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб підприємства;
• прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії;
• затвердження річних балансів.

Директор призначається  засновником, підзвітний йому та організовує  виконання його рішень.

Директор діє від імені  підприємства без довіреності в  межах, встановлених статутом та рішеннями  засновника.

Для організації діяльності підприємства та виконання покладених на нього завдань директори здійснює:

• представництво підприємства в Україні та за її межами;
• оформлення усіх документів, необхідних для забезпечення діяльності підприємства;
• видачу наказів, розпоряджень і доручень з питань діяльності підприємства;
• розпорядження, у відповідності з чинним законодавством, майном і коштами підприємства, вчинення правочинів в межах своїх повноважень;
• розроблення та затвердження штатного розкладу підприємства;
• прийняття на роботу і звільнення з роботи працівників підприємства, встановлення окладів, заохочення працівників, які відзначились, накладення дисциплінарних стягнень;
• розроблення та затвердження положення про структурні підрозділи підприємства;
• розподіл обов’язків між заступниками директора.