Аудит розрахунків з оплати праці. 2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. МСАНВЕ - Міжнародний стандарт аудиту, надання впевненості та

етики

2. АПУ - Аудиторська палата України
3. П(С)БО - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
4. КзпП - Кодекс законів про працю України;
5. ПДФО - Податок Доходів Фізичниї Осіб
6. 3/П - заробітня плата
7. ФОП - Фонд оплати праці
8. ЦПД - Цивільно-правовий договір

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Питання дослідження  аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов’язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації, завдяки специфічним властивостям заробітна плата відіграє значну роль у розвитку всіх галузей народного господарства. Основним її функціональним призначенням є стимулювання продуктивності праці, відтворення робочої сили та вирішення соціальних потреб суспільства. Ми поділяємо думку деяких економістів про те, що в усьому світі ще не знайдено більш універсального засобу залучення людей до праці, ніж заробітна плата.

В умовах ринкових відносин великого значення набуває поліпшення системи оплати праці і соціального  страхування. Найбільш помітними недоліками цієї системи є, по-перше, перевищення  темпів зростання оплати праці над її продуктивністю і, по-друге, помітне зниження матеріальної зацікавленості більшості працівників у досягненні високих кінцевих результатів. Зауважимо, що дані недоліки мають загальну соціально- економічну базу і не ізольовані один від одного.

Метою курсової роботи є  дослідження організації і методики аудиту обліку розрахунків з оплати праці на Фірма "Мрія".

Предметом дослідження  є безпосередньо методика і організація  аудиту обліку розрахунків з оплати праці на базі вказаного вище підприємства.

Завданням курсової роботи є вивчення:

• теоретичних основ аудиту обліку розрахунків з оплати праці;
• здійснити огляд нормативно-правової бази та спеціалізованої літератури з аудиту обліку розрахунків з оплати праці;
• перевірити правильність і повноту документального оформлення і

своєчасного відображення в регістрах обліку розрахунків  з оплати праці тощо.

 

Дана курсова робота має на меті систематизувати, розширити  і закріпити теоретичні знання на практиці навички ведення аудиторської перевірки, набуті під час вивчення курсу “Організація і методика аудиту ”, перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки проведення аудиту і розробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики у вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.

Теоретичною передумовою  для написання курсової роботи послужили  Закони України, Постанови уряду, наукові  розробки вчених економістів та економістів-ирактиків.

Практичними матеріалами  послужили дані річних звітів за 2009-2010 роки, а також дані первинного, аналітичного, синтетичного обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

При дослідженні теми використовувалися наступні законодавчо- нормативні документи: Закон України  «Про аудиторську діяльність»; Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; МСА НВЕ : Закон України “Про оплату праці”; План рахунків бухгалтерського обліку; П(С)БО; Закон України «Про відпустки»; Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»; Постанова Кабінету Міністрів України №571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності».

Значну увагу дослідженню  проблем організації і методології  обліку та аудиту доходів приділили  у своїх працях провідні вітчизняні вчені-економісти: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.П. Завгородній, М.В. Кужельний, Л.П. Кулаковська, В.Г. Лінник, В.Б. Моссаковський, O.A. Петрик, Ю.В. Піча, B.C. Рудницький, В.Я. Савченко, П.Т. Саблук, 1,1. Сахарцева, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, М.П. Чумаченко та інші. Вирішенням зазначених проблем активно займалися зарубіжні вчені: X. Андерсен, А. Бабо, П.С. Безруких, Р. Брейлі, К. Друрі, Б. Нидлз, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, А.Д. Шеремет та інші. 

         Курсова робота складається з 60 сторінок: вступ, три розділи, висновок ,

список використаних джерел та 13-ти додатків. Також в  курсовій роботі було

використано 7 таблиць  та 3 формули.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку розрахунку оплати праці на підприємствах

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. У ст. 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок , на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав. Для регулювання питань оплати праці наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140 від 14.09.2006 р. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації[2].
2. МСАНВЕ:

• 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових

звітів»[14];

• 220 «Контроль якості під час історичної фінансової інформації», в якому

встановлені стандарти  і надаються рекомендації щодо контролю якості, зокрема:

        1)   з політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської

роботи в цілому;

2. з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам при проведенні

окремої аудиторської перевірки.

• 230 «Документація з аудиту», в якому встановлені стандарти і надаються рекомендації щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.
• 300 «Планування аудиту фінансових звітів». Встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Даний МСА складений у контексті аудиторських повторних перевірок [15],

-315 «Ідентифікація та  оцінка ризиків суттєвих викривлень через

розуміння суб’єкта господарювання і його середовища».

• 500 «Аудиторські докази».
• 520 «Аналітичні процедури», мета якого є встановлення стандартів і

надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.

• 530 «Аудиторські вибірки та процедури тестування»[16].
• 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових

звітів загального призначення» [17].

• 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора».

- 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 -ХІУ. (зі змінами та доповненнями). Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства[3].
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291. План рахунків є перелікам рахунків і схем реєстрації' та групування на них фактів фінансово-

господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському  обліку і є обов'язковим для  всіх підприємств[21].

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку

активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений наказом  Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291[11].

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів [23].
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджено

наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей[24].

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 . Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також запільні вимоги до розкриття його статей [25].
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок                                              і зміни у фінансових звітах", затверджено наказом міністерства фінансів України від 28.05.1999р. №137 Цим Положенням (стандартом) визначається

порядок виправлення  помилок, внесення та розкриття інших  змін у фінансовій звітності [26].

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджено наказом міністерства фінансів України від 28.10.03 року N 601. Цим положенням (стандартом) визначаются методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності[27].

11. .  Закон України “ Про оплату праці ”, який введено в дію з 1 травня 1995 року. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати [9].
12. «Порядок обчислення середньої заробітної плати» затверджений постановою від 8 лютого 1995 року № 100 зі змінами, внесеними згідно з

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95[20].

13. Закон України «Про відпустки». Вводиться в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину першу статті 10 - з 1 січня 1998 року. Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи [4].

14. Закон України “ Про колективні договори і угоди Цим Законом передбачено складання угод трьох рівнів: на державному - Державне, на галузевому - галузеві, на регіональному - регіональні угоди. На виробничому рівні (підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману працю) - укладаються колективні договори[7].

15. Кодекс законів про працю України - визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини [12].
16. Податковий кодекс України, N 2856-УІ ( 2856-17 ) від 23.12.2010 - регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства[ 19].

17. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» - Внесення зміни до таких законодавчих актів України, як статті 115 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) та статті 24 Закону України “Про оплату праці” ( 108/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121; 2005 р., N 2, ст. 31)[5].

         18. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та

ведення обліку[6].

19.Інструкція зі статистики  чисельності працівників, зайнятих  у народному господарстві України,  затверджена наказом Міністру  України № 171 від 07.07.95 за погодженням  Мінекономіки України, Мінпраці  України, Мінфіном України [10].

2. Теоретичні аспекти аудиту обліку розрахунку оплати праці на підприємствах

Аудит розрахунків з  оплати праці відіграє важливу роль у системі як

внутрішнього, так і  зовнішнього аудиту. Це пов'язано  з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI (далі - Кодекс) заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом[19].

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці крім законодавчо- нормативних актів  слід використовувати такі джерела  інформації, як розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, розрахункову відомість (форма № П-51), платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

- підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

- з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

- перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

-оцінка заходів, яких  вживає адміністрація з метою  своєчасного стягнення

заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань[28].

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення

даних бухгалтерського  обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково- платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок).

Розпочинаючи перевірку  розрахунків з оплати праці, аудитор  повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи порушення можуть залишитися невиявленими).

Для визначення ступеня  ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою  тесту і за результатами такого тестування аудитор може

відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів  щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна  провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки,

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій,

матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку  включають дані за різними категоріями  робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор  розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування  й утримання заробітної плати  можна відобразити так: особові  картки, договори, контракти, документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в  умовах ринкових відносин може застосовувати  різні форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки За погодинної оплати праці з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної - виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки  первинних документів установлюється повнота

заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах

виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно

зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового  складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) Простій не з вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв'язку з  відхиленням від нормальних умов праці оформляються

нарядами на відрядну роботу,   в   якому  показують   додаткові технологічні

операції, не передбачені  технологічним процесом. Повний (невиправний) або частковий (виправний) брак на виробництві  не з вини робітника затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки  правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага  перевірці виплат за договорами підряду  та іншими договорами цивільно-правового  характеру (комісії, доручення, оренди майна у фізичних осіб тощо). Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Установлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної

плати [16].

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками,

які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду  оплати праці, та інші виплати, які мають

тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно  визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована  сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці  і споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також  своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.

Перевірка утримання  ПДФО згідно Податкового кодексу:

1. якщо сума доходу за місяць менше або дорівнює 9410, то ПДФО=15%
2. якщо дохід більше 9410, то ПДФС -(дохід-9410)* 15%+9510*15%

В 2011р. розмір доходу, який дає право на податкову соціальну  пільгу - 1320грн. Згідно з п. 169.1.2 податкового кодексу ця сума збільшується кратно

кількості дітей.

Розмір соціальної Пільги:

• для всіх платників - 470,50
• для платників, які мають 2 і більше дітей до 18 років - 470,50*кількість

дітей до 18 років

• особи, які постраждали при Чорнобильській катастрофі, студенти-

аспіранти, інваліди - 705,75

• герой України - 941грн

ПДФО(3/П - соціальна пільга - єдиний внесок)*% (1.1.)

Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені  чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових  утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та

компенсаційних виплат.

Перевіряється утримання  із 3/П працівників єдиного внеску: