Аудит рохрахунків з бюджетом

ПЛАН 

1. Економічна  сутність аудиту розрахунків з бюджетом.
2. Економіко – правовий аналіз нормативної і спеціальної літератури з питань дослідження.
3. Коротка організаційно – економічна характеристика ТОВ інститут «Закарпатагропроект».
4. Інформаційна база ТОВ інститут «Закарпатагропроект» для проведення аудиту.
5. Методика проведення аудиту.

ВСТУП

    На  даному етапі підприємства та організації  несуть великий податковий тягар. Підприємства сплачують обов’язкові загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори, визначені органами місцевого самоврядування.

    Загальнодержавні  податки встановлюються державою і  є обов’язковими.

    Органи  місцевого самоврядування встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

    У зв’язку з величезним податковим тиском на підприємства, останні намагаються  оптимізувати податки як законними  так і незаконними методами.

    Так, нарахування амортизації йде  врозріз з порядком її нарахування  за бухгалтерським обліком(а бухгалтерський облік ведеться за аналогом міжнародних стандартів); податок на прибуток нараховується за схемою, теж далекою від порядку визначення прибутку за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, складеною за вимогами національних та міжнародних стандартів. В результаті часто буває , що підприємство має фінансові збитки і платить податок на прибуток. Тобто фіскальна політика направлена лише на поповнення державної казни без врахування інтересів платників податків. Тому підприємства приховують правдиву інформацію щодо бази оподаткування, намагаються знизити шляхом обману податковий тиск, а нестабільність податкового законодавства , часті нововведення в розрахунки з бюджетом приводять до помилок в нарахуванні і сплаті податків. В зв’язку з цим зростає ризик не виявлення та аудиторський ризик в цілому.

    Аудиторський  ризик – це побоювання, що аудитор  може висловити думку про фінансову  звітність підприємства, яка відмінна від реального стану справ. Тобто, це ризик хибного висновку після завершення усіх аудиторських процедур, що приводить до неефективності аудиторської перевірки і втрати або погіршення репутації аудиторської фірми внаслідок низької якості проведення аудиту.

     Тому  аудит розрахунків з бюджетом є одним із найбільш трудомістких, складних і відповідальних в аудиторській практиці.

     Метою аудиту розрахунків з бюджетом є  висловлення аудитором думки  про

те, чи відповідають ці розрахунки за всіма  податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

     В якості об’єкта дослідження виступають організація та методологія обліку та аудиту розрахунків з бюджетом, які виникають в процесі господарської діяльності ТОВ інститут «Закарпатагропроект».

     Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних питань бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків з бюджетом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Економічна  сутність аудиту  розрахунків з  бюджетом.

    Податки – це обов’язкові платежі, що справляються з юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

    Збори (обов’язкові платежі) – обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб за послуги, надані їм державними органами.

    Сукупність  податків і зборів, що справляються в порядку, встановленому законами України, формують систему оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування, податки і збори, а також права, обов’язки та відповідальність їх платників визначає Податковий кодекс України затвердженим постановою Верховної Ради України від 02.12.2010р.

    Зміст кожного виду податку розкривають  його основні елементи:

суб’єкт (платник податку);  об’єкт податку; джерело податку; ставка податку; податкові пільги; строк сплати податку; спосіб справляння податку.

    Податковим  кодексом України, затвердженим ВРУ, передбачено справляння таких податків:

· загальнодержавні податки і збори (обов’язкові  платежі);

· місцеві  податки і збори (обов’язкові  платежі);

    В даній таблиці наведено перелік  податків і зборів, які справляються до бюджету :

Таблиця 1.

    Податок на додану вартість (ПДВ) – загальнодержавний податок, який є головним джерелом наповнення Державного бюджету України. За класифікацією ПДВ – загальний непрямий податок.

    Особа, зареєстрована як платник ПДВ , отримує  право на нарахування податку  та складання податкової накладної  при продажу товарів, робіт, послуг.

    Згідно  Податковим кодексом України з наступними змінами і доповненнями, об’єктами оподаткування є:  

      1) будь-яка особа,  що провадить господарську  діяльність  і реєструється  за  своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

      2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає  реєстрації як платник податку;

      3) будь-яка особа, що  ввозить  товари  на  митну територію України  в  обсягах, які  підлягають  оподаткуванню, та  на  яку покладається відповідальність   за   сплату   податків   у  разі переміщення товарів через  митний  кордон  України  відповідно  до Митного кодексу України ( 92-15 ), а також:

      а) особа, на  яку  покладається дотримання вимог митних режимів,  
які  передбачають  повне  або  часткове  умовне   звільнення   від  
оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених  
митним законодавством;

      б) особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на  
митну   територію   України,   податкову  пільгу  не  за  цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно  із цим  Кодексом,  а  також  будь-які  інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

      Норми цього пункту не застосовуються до операцій  з  ввезення на  митну територію  України  фізичними  особами (громадянами) чи суб'єктами  підприємницької  діяльності,  які  не   є   платниками податку, культурних цінностей,   зазначених   у   пункті   197.7 статті 197 цього Кодексу;

      4) особа,  що веде  облік результатів діяльності за  договором  
про спільну діяльність без утворення юридичної особи;  
      5) особа -  управитель  майна, яка  веде окремий податковий облік з податку на додану вартість  щодо  господарських  операцій, пов'язаних  з  використанням майна,  що  отримане в управління за договорами управління майном.

      Для цілей   оподаткування    господарські    відносини    між  управителем майна  з  власної  господарської  діяльності  та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих  цивільно-правових  договорів.  Норми  цього  підпункту не поширюються   на  управителів  майна, які  здійснюють  управління активами  інститутів  спільного  інвестування, фондів банківського управління,  фондів  фінансування будівництва та фондів операцій з  
нерухомістю,  створених  відповідно  до  закону;

      6) особа,  що  проводить операції з постачання конфіскованого  
майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність  держави  (у тому числі майна,  визначеного у статті 172 Митного кодексу України) ( 92-15 ), незалежно від того, чи досягає вона   загальної   суми  операцій  із  постачання  товарів/послуг, визначеної  пунктом  181.1  статті  181  цього  Кодексу,  а  також  
незалежно  від  того,  який  режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

      7) особа,  що  уповноважена  вносити   податок   з   об'єктів оподаткування, що    виникають    внаслідок   поставки   послуг підприємствами залізничного транспорту з їх  основної  діяльності, що  перебувають  у  підпорядкуванні  платника  податку  в  порядку ( 187-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

      Особою,  відповідальною  за  нарахування   та   сплату податку до бюджету  у разі постачання послуг нерезидентами,  у тому числі  їх  постійними  представництвами,  не  зареєстрованими   як платники  податку,  якщо  місце  постачання  послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

      Особи, зазначені у пункті 180.2  цієї  статті,  мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.

      Положення  цієї  статті  не  поширюються  на  осіб  - нерезидентів,  які надають  послуги з підготовки до зняття і  зняття енергоблоків  Чорнобильської  АЕС  з  експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на  екологічно  безпечну  систему, фінансування яких   здійснюється   за   рахунок  коштів  міжнародної  технічної допомоги, що надається на безоплатній  та  безповоротній  основі,   відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком   реконструкції    та    розвитку    стосовно    діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні ( 996_004 ) та Угоди про грант   (проекту   ядерної   безпеки   Чорнобильської   АЕС)   між Європейським  банком  реконструкції  та  розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією ( 996_729 ).

    Згідно  з Указом Президента дата виникнення податкових зобов’язань від продажу товарів (робіт, послуг) визначається за першою подією, тобто за датою, на яку припадає подія, що відбулася раніше:

     Датою  виникнення  податкових зобов'язань  з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

          а) дата   зарахування   коштів   від   покупця/замовника   на банківський  рахунок платника податку як  оплата товарів/послуг,  що підлягають  постачанню,  а  в  разі  постачання  товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,  а в разі  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

          б) дата  відвантаження товарів,  а в  разі експорту  товарів  - дата оформлення митної декларації,  що засвідчує факт перетинання митного кордону України,  оформлена відповідно  до  вимог митного законодавства,  а  для  послуг -  дата  оформлення документа,  що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

     Датою   виникнення   податкових   зобов'язань  у  разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів  є дата  зарахування  таких  коштів  на  банківський рахунок платника податку або дата отримання  відповідної  компенсації  у  будь-якій іншій  формі,  включаючи  зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

     Основний  первинний документ з ПДВ –  податкова накладна.

     Регулювання нарахування і сплати податку на прибуток підприємств визначається Податковим кодексом України.

     Платниками  податку є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

     Об’єктом  оподаткування є:

     -прибуток  із джерелом походження з України  та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПКУ;

    -дохід  (прибуток) нерезидента, що підлягає  оподаткуванню згідно зі статтею  160 ПКУ, з джерелом походження  з України. 

    Згідно  ст. 10 установлено єдину ставку податку  на прибуток у розмірі 23% для підприємств усіх форм власності. ( з 01.01.2011 по 31.12.2011)

     Податок на доходи фізичних осіб – загальнодержавний прямий обов’язковий платіж.

    Платниками  прибуткового податку в Україні  є:

     1.фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

     2.фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

     3.податковий агент.

    Об’єкт  оподаткування:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

     Плата за землю. Згідно з Податковим кодексом України роздалу XIII статті 270 об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

    Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене  у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені  земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. При цьому платежі, внесені до подання розрахунку, можуть вважатися авансовими.

    Збір  за забруднення навколишнього  середовища. Одним із численних нововведень Податкового кодексу України є прихід загальнодержавного екологічного податку на заміну колишньому збору за забруднення навколишнього природного середовища. Насамперед, коло платників податку дещо розширилось. Так, окрім суб'єктів, що були платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, з 1 січня 2011 року екологічний податок сплачують усі, хто використовує паливо для транспортних засобів, в тому числі суб'єкти господарювання, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які користуються автомобілями.

    Кодексом  передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

    Таким чином, екологічний податок сплачується  платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету.

    Обчислення  екологічного податку проводиться  податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складають звітів з цього податку.

    Об'єктом та базою оподаткування є:

    а) обсяги та види:

• забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
• забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
• відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
• палива, реалізованого податковими агентами;

    б) обсяги та категорія радіоактивних  відходів, що утворюються внаслідок  діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

    в) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

     Передбачено значне поетапне зростання ставок податку.

     За податковими зобов'язаннями з екологічного податку, які виникли:

• Ставки податку з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом;
• з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 75% від ставок, передбачених Кодексом;
• з 1 січня 2014 року - 100% відсотків від ставок, передбачених Кодексом.

    Крім  того, у Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня переглядати граничний обсяг ставок екологічного податку з урахуванням індексу інфляції.

    Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

    Платники  податку (крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 Кодексу), та податкові агенти складають податкові декларації згідно із формою, затвердженою наказом ДПА N 1010 від 24.12.2010 р. та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Економіко – правовий аналіз нормативної і спеціальної літератури з питань дослідження.

   При проведенні аудиту аудиторські фірми  використовують таку спеціальну літературу:

   Таблиця 2:

3. Коротка організаційно  – економічна  характеристика ТОВ інститут «Закарпатагропроект». 

    Базою дослідження для проведення аудиту розрахунків з бюджетом є ТОВ інститут «Закарпатагропроект».

    ТОВ інститут «Закарпатагропроект» було засноване в 1967 р.

    Метою діяльності товариства є отримання  прибутку за рахунок підприємницької  діяльності.

    Предметом діяльності є:

1. будівництво,
2. нерухомість,
3. проектуваня,
4. архітектура,
5. будівництво (конструювання та проектування).

Статут  ТОВ інститут «Закарпатагропроект» зареєстровано Ужгородською райдержадміністрацією 01.08.2003 р. №411, із змінами і доповненнями.

    Юридична  та фактична адреса товариства : 8800, м. Ужгород, вул.. Гойди, 4. Ідентифікаційний код 03577941, МФО 312248.

    Статут  ТОВ інститут «Закарпатагропроект» зареєстровано Ужгородською райдержадміністрацією 01.08.2003 р. №411, із змінами і доповненнями.

    Підприємство  у своїй підприємницькій діяльності керується затвердженими зборами  засновників Установчим договором та Статутом, Конституцією України, законодавчими та чинними нормативними актами України.

    Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також  цінностей, вартість яких відображена  в балансі.

      ТОВ інститут «Закарпатагропроект» має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, печатку зі своєю назвою.

     Прибуток  підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після  покриття матеріальних та прирівняних  до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.