2.Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

    2.1 Організаційно-економічна характеристика  підприємства

    2.2 Документальне оформлення операційних  розрахунків

    2.3 Сінтетичний та аналітичний облік  розрахунків

    2.4 Поліпшення обліку 

    2.

    Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

    Розрахунки  з вітчизняними постачальниками  та підрядниками здійснюються на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги повинні бути акцептовані.

    Акцепт  розрахункових документів - напис  уповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує згоду прийняти рахунок до платежу. Після цього  покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком ЕККА, копію чеку з відміткою "сплачено").

     Підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджує  його якість.

     Рис. 2.1. Загальна структура П(с)БО 10 

      Достовірна  оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на правильне  відображення інформації в облікових  регістрах і звітності. Важливу  роль при цьому відіграє принцип  обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.

      Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку  нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

      Теперішня вартість – це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. Розрахунок теперішньої вартості здійснюється за допомогою дисконтування, тобто довгострокові дебіторські  заборгованості оцінюються за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

      У балансі поточна дебіторська  заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну  дебіторську заборгованість [16,стор.16].

      Покупці – це фізичні або юридичні особи, які придбали товари (роботи, послуги). Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасникам договору.

      На  сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції. Товарообмінна (бартерна) операція – це господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємої заборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків. Тобто розрахунок між суб’єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін однакових товарів (робіт, послуг) на інші [40, стор.62].

      Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух  грошових коштів підприємства.

      Порядок і форми розрахунків між постачальниками  і покупцями визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці [5, стор.103].

      Відображення  в бухгалтерському обліку зобов’язань  за виконані роботи (надані послуги) здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

      Розрахунки  з постачальниками та підрядниками проводяться як правило після  відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання  послуг або одночасно з ними.

      Незалежно від методу оцінки ТМЦ, прийнятого на підприємстві, рахунок 63 «розрахунки  з постачальниками та підрядниками»  кредитується згідно з документами  постачальника в межах суми акцепту. Вартість отриманих ТМЦ, виконаних  робіт, наданих послуг відображається на рахунках обліку ТМЦ або витрат без урахування суми ПДВ, вказаної в документах постачальника.

      У випадку, коли рахунок постачальника  був акцентований і оплачений  до надходження вантажу, а при  прийманні ТМЦ було виявлено їх недостачу  проти відфактурованої кількості, невідповідність цін і якісних показників, обумовлених в угоді, арифметичні помилки, брак отриманих ТМЦ, то постачальнику виставляється претензія [33,стор.47].

      Невідфактурованою вважається поставка матеріальних цінностей  від постачальника до пред’явлення розрахункового документу, на підставі якого здійснюється оплата.

      У такому випадку матеріальні цінності оприбутковуються за купівельними цінами. При надходженні розрахункового документу постачальника раніше зроблений запис вартості матеріальних цінностей за купівельними цінами сторнується і здійснюється додатковий запис на суму рахунку, пред’явленого до сплати.

      Суми  ПДВ з цих матеріалів будуть обліковуватися у тому звітному періоді, в якому  надійдуть розрахункові документи  та податкова накладна [7, стор.73].

       Таблиця 2.6

      Облік розрахунків з постачальниками  та підрядниками

      Невідфактуровані  поставки визначаються в кінці місяця на підставі даних про фактичні надходження  матеріальних цінностей і розрахункових  документів, пред’явлених до сплати. Постачальника терміново повідомляють про таку поставку: йому висилають лист та акт про приймання матеріалів.

      Матеріальні цінності вважаються такими, які перебувають  в дорозі, якщо вони оплачені, але  до кінця місяця не надійшли на підприємство.

      Такі  матеріальні цінності бухгалтерія  підприємства-покупця оприбутковує умовно з метою відображення їх в  балансі підприємства у складі виробничих запасів – Д-т 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

      Рис. 2.5. Необхідність формування облікової  інформації про дебіторську заборгованість з метою управління

        Інколи на підприємстві відбувається  така господарська операція, коли  одне і те підприємство продає свою продукцію, а в замін купує лісопродукцію. Наприклад, приводить запасні частини для автомобілів, а щоб автомобіль не їхав порожній, завантажує лісопродукцією. Ця операція називається бартерною угодою.

      В журналі ордері №9-1 (ЛХ) виникає дебіторська заборгованість по цьому покупцю, а в журналі ордері №9-2 - кредиторська. На підставі листа про згоду на здійснення взаємозаліку заборгованостей, підприємство проводить операцію із закриття заборгованості. 
 

      2.1 Документальне оформлення операцій  з постачальниками і підрядниками

      Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура  документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження  необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

      Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведені в таблиці 5.

      Інформація, яка знаходиться в прийнятих  до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

      Крім  того, для забезпечення своєчасного  відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського  обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.

      Таблиця 1 - Перелік форм первинних документів для обліку виробничих запасів

    Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного  виробництва та його відображення у  звітності.

    У відповідності до виробничої програми і норм витрат підприємства визначають потребу у виробничих запасах. Вони можуть бути придбані, виготовлені  власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну тощо.

    Перелік первинних документів, якими найчастіше оформлюється надходження виробничих запасів, наведений в таблиці 2.

      Таблиця 2 - Первинні документи з надходження виробничих запасів

    Надходження виробничих запасів оформлюється й  іншими документами. Наприклад, супровідні документи постачальників (рахунок-фактура (ф. № 63), платіжна вимога-доручення (ф. № 0401040)) є підставою для кількісного та якісного приймання партії запасів, що надійшли, використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси.

    В умовах механізації обліку перевірені документи з надходження і витрачання виробничих запасів бухгалтер групує за видами і за допомогою супровідного ярлика передає на обчислювальну установку (ОУ) згідно із складеним графіком документообігу. Після обробки первинної інформації про надходження і витрачання виробничих запасів ОУ видають машинограми узагальнених даних по заготівлі запасів підприємством, по цінностях, які знаходяться в дорозі, по невідфактурованих поставках, з оплати платіжних вимог постачальників тощо. Машинограми використовуються для відповідних бухгалтерських записів по заготівлі та придбанню матеріалів і, крім того, відділом матеріально-технічного постачання і фінансовим відділом – для оперативного управління і контролю за надходженням цінностей і розрахунками з постачальниками.

2.4 Нестачі при  отриманні ТМЦ і їх облік

    Під час отримання і використання ТМЦ можуть бути виявлені нестачі, а  саме:

• нестача з вини постачальника;
• нестача в межах норм природних втрат в дорозі.

    Розглянемо  ці види нестач докладніше.

    Нестача з вини постачальника відображається на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Тут відображаються розрахунки за претензіями  до постачальників за виявленою невідповідністю  цін і тарифів, передбачених угодами; за виявленою невідповідністю якості технічним умовам, передбаченим угодою, за нестачею ТМЦ, а також за пред’явленими постачальникам та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

    У разі виявлення у пункті прибуття ТМЦ невідповідності кількості  прийнятих товарів кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт. На підставі акта покупець може у встановлені строки пред’явити продавцеві претензію, а якщо є можливість покласти відповідальність на перевізника, то претензія пред’являється йому. Покупець сплачує фактично отримані товари, а на суму нестачі понад норм природних втрат виставляється претензія.

    У разі виявлення невідповідності  ТМЦ за якісними характеристиками покупець повинен скласти акт, який також  буде підставою для пред’явлення претензії постачальнику.

    Суми  нестачі ТМЦ понад норми природних втрат за кількістю і невідповідність за якістю відображаються за дебетом рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і за кредитом рахунка 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

    Приведемо приклад.

    Підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» зробило попередню оплату за ТМЦ. Через кілька днів воно отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним автомобілем на підприємство. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу з вини постачальника на суму 800 грн., ПДВ – 160 грн. Постачальник задовольнив претензію перерахуванням назад грошових коштів у сумі 960 грн.

    Ці  операції на рахунках бухгалтерського  обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 5.

Таблиця 5 – Відображення нестачі з вини постачальника, який задовольнив претензію

    Збитки  цінностей у межах норм природних  втрат списуються на витрати виробництва, а в податковому обліку такі збитки включаються до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Але такі збитки списуються тільки у разі виявлення фактичних нестач. Розглянемо приклад відображення в обліку нестач ТМЦ у зв’язку з природною втратою під час транспортування.

    Підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним автомобілем. Оплату було здійснено через кілька днів. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу на суму 200 грн., ПДВ – 40 грн. Причиною нестачі є природна втрата ТМЦ під час транспортування.

    Ці  операції на рахунках бухгалтерського  обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 6

Таблиця 6 – Відображення природної втрати ТМЦ під час транспортування (оплата через кілька днів)

    У разі якщо при прийманні вітчизняного вантажу буде виявлено розходження з даними, зазначеними в транспортних документах або виникнуть питання щодо цілісності вантажу, складається комерційний акт, у випадку виявлення недостачі імпортного вантажу складається рекламаційний акт, в якому, зокрема, зазначається невідповідність якості, комплектності тощо даним супровідних документів, стан тари, упаковки і маркування тари.

      УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ  З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ  І ПІДРЯДНИКАМИ В  УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ

    На  досліджуваному підприємстві АТЗТ «Херсонська  кондитерська фабрика» для удосконалення  обліку та полегшення діяльності працівників відділу бухгалтерії використовується програма «1С: Бухгалтерія 7.7».

    Послідовність здійснення розрахунків з постачальниками  в умовах ведення комп’ютерного  обліку, в середовищі типової конфігурації програми «1С: Бухгалтерія» передбачає виконання наступних кроків:

    1. Реєстрація нового контрагента,  яка відбуватиметься лише у  разі його відсутності в довіднику  Контрагенты / Контрагенти.

    2. Типовою конфігурацією програми  «1С: Бухгалтерія 7.7» передбачено  2 варіанти проведення взаєморозрахунків  з контрагентами:

    - у розрізі рахунків / накладних  – зазвичай використовується  у разі взаєморозрахунків за  разовими постачаннями

    - у розрізі договорів – використовується  у разі взаєморозрахунків з  основними постачальниками (покупцями).

    Вид взаєморозрахунку по конкретному постачальнику (покупцю) проставляється у відповідному полі в довіднику Контрагенты / Контрагенти.

    3. Оформлення платіжного доручення,  яке відбувається автономно або  на основу вхідного рахунку.

    4. Отримання і введення банківської  виписки, під час якого виконуються проведення з надходження грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

    5. Здійснення запису у Книгу  придбання для реєстрації первинних  документів з оприбуткування  необоротних активів та ТМЦ  (реєстрація вхідних податкових  накладних).

    6. Оформлення і реєстрація прибуткової накладної під час оприбуткування необоротних активів або ТМЦ, яка реєструється у відповідному Журналі документів і за якою виконуються проведення.

    7. Введення в експлуатацію, яке  виконуються виключно у разі  оприбуткування необоротних активів та МШП [21].

    Програма  «1С: Бухгалтерія 7.7» дозволяє деталізувати взаєморозрахунки організації з  її контрагентами (постачальниками, покупцями) за документами – замовленнями.